Били копита. Співали начебто: – Гриб. Грабуй.
Труна. Грубий. – Вітром опиту, Льодом взута, Вулиця сковзала.
Кінь на круп Гримнулася, И відразу За зевакой зевака, Штани пришедшие Кузнецьким Клешить, Скупчилися, Сміх задзвенів і задзвякав: – Кінь упала! – Упав кінь! – Сміявся Кузнецький. Лише один я Голос свій не вмішував у виття йому.
Підійшов И бачу Ока кінські… Вулиця перекинулася, Тече по-своєму… Підійшов і бачу – За каплищей каплища По морді котиться, Ховається у вовні…
І якась загальна Звірина туга Хлюпаючи вилилася з мене И розпливлася в шелесті. , “Кінь, не треба. Кінь, слухайте – Чого ви думаєте, Що ви їх плоше? Дитинка, Всі ми трошки коня, Кожний з нас по-своєму кінь”.
Може бути, – Стара – И не мала потребу в няньці, Може бути, И думка їй моя здавалася пішов, Тільки Кінь Рвонулася, Устала на ноги, Ржанула И пішла. Хвостом помахувала. Руда дитина. Прийшла весела, Стала в стійло. І всі їй здавалося – Вона лоша, И коштувало жити, И працювати коштувало





Related posts:
- План-характеристика білого коня Шептала за оповіданням В. Дрозда “Білий кінь Шептало” I Варіант. 1. Білий кінь Шептало – головний герой оповідання. 2. Суперечлива особу періоду “застою” в алегоричному образі коня. 3. Спогади, що допомагають героєві у важкому повсякденному житті. 4. Що розповіді мами героя оповідання про гордих білих коней? 5. Зміни у житті білого коня Шептала. 6. Чому Шептало втрачає своє “я”? 7. Виявляння твердості характеру Шептала. 8. Білий кінь Шептало на волі. 9. Повернення Шептала до стійбища. 10. Білий кінь […]...
- Мій добрий та мудрий друг Мій добрий та мудрий друг Перше, що згадується з цієї теми – слова Максима Горького: “Всім найкращим в мені я зобов’язаний книгам”. Може, це й перебільшення. Тим більше що його трилогія “Дитинство. Юність. Мої університети” демонструє широкий досвід, взятий ним саме з повсякденного життя. А Євген Плужник і взагалі написав: Мудрість цитатна – Мудрість гірка. Думаю, істина – між цими виразами. Мільйони людей прожили життя неписьменними. На перший погляд – […]...
- Сеньйорито акаціє, добрий вечір Вінграновський Микола Сеньйорито акаціє, добрий вечір. Я забув, що забув був вас, Але осінь зійшла по плечі, Осінь, ви і осінній час, Наступні рядки вірша побудовані на антитезі: протиставляються важкість і солодкість кохання: Коли стало любити важче, І солодше любити знов… Сеньйорито, колюче щастя, Автор вживає риторичні запитання, щоб акцентувати увагу читача на проблемі суті та сенсу любові: Хто воно за таке любов? Вже б, здавалося, відболіло, Прогоріло у тім вогні, Ступцювало […]...
- Добрий казкар Ханс Крістіан Андерсен У невеличкій країні біля синього моря жив собі бідний чоботар. Весела вдача та золоті руки – оце й усе, що він мав. Його дружина прала білизну для панів та поралася в убогій господі. У цій родині ріс хлопчик, худенький та бліденький, якого звали Ханс. Понад усе хлопчик полюбляв мріяти, слухати народні пісні й казки, а ще – гуляти серед квітів. Ханс підріс і вирішив стати поетом і актором. Для цього […]...
- Ліричний герой ранньої лірики Маяковського Минулий XX століття було століттям колосальних суспільних протиріч і потрясінь. Кожне століття має потребу у власному поеті, що зробив би “біль часів своею собственною болем”. Таким поетом свого часу був Маяковський; з його потужної, що владно ввійшла в нашу свідомість і літературу поезією зв’язана дуже багато чого. Він перший, використовуючи свій незвичайний ритм, з’єднав політику й лірику. Вся його любов до людини вилилася в потужний струмінь нового мистецтва. У поемі […]...
- Володимир Малик: добрий чарівник слова з Лубенщини З давніх-давен люди вірили в добрих і злих чарівників. Лихі чарівники знали всі таємниці природи. Вони висушували ріки й озера, нищили посіви, насилали всілякі нещастя на людей. їм протистояли добрі чарівники, які жили поряд із оселями людей, допомагали їм у щоденних турботах, захищали їх від зла. Спливали віки, і людська вигадка про чарівників не вмирала, а під пером письменників перетворювалася в чудові книги, в яких жили чудо-богатирі, народні герої. Одним […]...
- Поєднання “сенсаційних ефектів’ і тонкого ліризму в поезіях В. Маяковського “Геть класику з корабля сучасності!” – гасло футуристів, представників напряму, який характеризується неприйняттям вічних цінностей і захопленням “грубими” речами. До футуристів належить і Володимир Маяковський, російський поет і драматург. Його творчості притаманні тотальне заперечення сучасної для нього дійсності, тема революції, різка сатира, епатажне світосприйняття. Складається враження, що поет – жорстка людина, яка не знає почуттів і тонких душевних переживань. Та це не так. Ознайомившись з його творчим доробком, розуміємо, що […]...
- Чого нас навчає поетичний твір Д. Павличка “Добрий день” Перша книжка Д. Павличка “Любов і ненависть” вийшла в світ 1953 року. Не дарма кажуть, що про долю поета можна дізнатися, прочитавши його вірші. Із віршів першої книжки ми дізнаємося, що доля маленького Дмитра така, як і багатьох українських дітей того часу: злидні, низький рівень освіти, бо навчали чужою мовою. За бажання вчити рідну мову ще й на коліна ставили. … Та за мову мужицьку не раз на коліна Довелося […]...
- Своєрідність сатири В. В. Маяковського Маяковському належить фраза, що дозволяє зрозуміти особливості його творчості: “У наш час той – поет, той – письменник, хто корисний”. А бути корисним суспільству – це значить брати активну участь у тій боротьбі, що суспільство веде зі своїми внутрішніми й зовнішніми ворогами. Грізною зброєю цієї боротьби поет уважала сатиру. От чому саме цей жанр займає винятково важливе місце у творчості Маяковського У дореволюційний період творчості поета основною метою його сатири […]...
- Тема поета й поезії у творчості Маяковського В. В Твоя праця переживе тебе, поет, Переживуть творця його створіння, Живого не втратить вираженья З тебе колись списаний портрет. І. А. Бунін В. В. Маяковський успадкував з літературної традиції відповідальне відношення до поетичної творчості. Серйозний поет завжди прагне осмислити своє життєве призначення Це прагнення особливо характерно для російських поетів, тому що літературна творчість у Росії завжди розцінювалася не як приємна розвага, а як високе служіння батьківщині, народу, істині. Кожний російський поет […]...
- Образ ліричного героя у вірші В. Маяковського “Лілечко!” Десятиліття про Володимира Маяковського говорили як про національного письменника – трибуна, бунтаря, агітатора, горлана. Маяковський – лірик? Та цього не може бути! Чому ж так довго замовчувалася інтимна лірика митця? Сталін через п’ять років після загадкового самогубства поета проголосив Маяковського “найталановитішим поетом нашої епохи”, що й призвело до канонізації його постаті. У струнку схему нових життєписів Володимира Маяковського не вміщалося велике гріховне почуття великого поета до чужої дружини Лілії Брік, […]...
- Масштабність любовних почуттів ліричного героя В. Маяковського Коли ведуть розмову про любовну лірику XX століття, Маяковського або не згадують зовсім, або згадують в останню чергу. Навіть іноді дивуються: як це, Маяковський – агітатор, горлач, ватажок і раптом кохання! Якось “не вписується” у деяких це поняття в образ… Я дещо заздрю тим, хто вперше відкриє для себе сторінки його ранніх, “непрограмних” колись віршів і поем, тобто відкриє для себе нового Маяковського, великого і в боротьбі, і у ненависті, […]...
- Тема любові у творчості В. Маяковського Мне ни один не радостен звон, Кроме звона твоего любимого имени. В. Маяковський. “Лілічка” В. Маяковського вважають поетом політичним. Він ставив перед собою одне завдання: сприяти поетичним словом революційній перебудові життя. “Я хочу, чтоб к штыку приравняли перо”, – писав поет. Але він ніколи не цурався ліричної теми кохання. У всіх віршах Маяковський страждає, благає про кохання. Але вже в поемі “Облако в штанах” вічна тема любові виражається затято, пристрасно: […]...
- Навіки любов’ю поранений з творчісті В. Маяковського Одна з вічних тем у літературі – тема любові – проходить через всю творчість В. Маяковського. “Любов – це серце всього. Якщо воно припинить роботу, все інше відмирає, робиться зайвим, непотрібним. Але якщо серце працює, воно не може не проявлятися у всім”, – уважав поет. Життя Маяковського з усіма її радостями й прикростями, болем, розпачем – вся в його віршах. Добутку поета розповідають і про його любов, і про те, […]...
- Поетичне “я’ поезій В. Маяковського Про поезію Маяковського найчастіше сперечаються, тому що непросто прийняти його вірші й зрозуміти – надто вже вони незвичайні. Але це – справжня поезія, тому що вона сповнена виразних і естетично переконливих художніх образів, які передають мінливість і багатство навколишнього світу. Яке ж поетичне “я” цього поета? Перш за все воно яскраво виражене, як годилося футуристові. Він ставить своє “я” врівень з цілим світом, тому й звертається до Землі: Земле! Ты! […]...
- Сюжети, герої, тематика творів Маяковського Сатиричні добутки В. Маяковський створював на всіх етапах своєї творчості. Відомо, що в ранні роки він співробітничав у журналах “Сатирикон” і “Новий сатирикон”, а у своїй автобіографії “Я сам” під датою “1928”, тобто за два роки до смерті, написав: “Пишу поему “Погано” на противагу поемі 1927 року “Добре”. Правда, “Погано” поет так і не написав, але сатирі віддавав данину й у віршах, і в п’єсах. Її теми, образи, спрямованість, вихідний […]...
- “Я хочу бути зрозумілий моєю країною” – По ліриці В. В. Маяковського Травень Поет не “пройшов стороною над рідною країною”. Він міцно стоїть на центральній площі столиці РФ, він на книжкових полках майже кожної квартири, він у наших серцях Хоча чомусь не збираються в його пам’ятника, як раніше, божевільні російські поети. Але це година винувато. Перекручене година в країні, що програла війну з капіталізмом без бою Великий, безглуздий, ніжний, неотесаный: Не чоловік, а “хмара в штанях”. Весь одне велике серце. Яке боліло, […]...
- Що мені відомо про походження висловів “ахіллесова п’ята”, “троянський юнь”, “яблуко розбрату’? 1) Вислів “ахіллесова п’ята” означає вразливе місце в людини. Одним із головних героїв Троянської війни був юний Ахіллес. Він уславився своїми подвигами, хоробрістю, непереможністю. Коли він був зовсім маленьким, його мати, богиня Фетіда, скупала його у водах священної річки Стікс. Відтоді Ахіллес не боявся ні стріли, ні меча. Тіло його стало невразливим – крім п’ятки, за яку тримала Ахіллеса мати. Загинув герой від стріли, що влучила йому в п’яту. 2) […]...
- Алегорична сцена в кіноповісті Олександра Довженка Алегорична й разюча сцена на початку кіноповісті Олександра Довженка: однорукий селянин – вчорашній солдат – дійшов до краю. У тупому безсиллі, спустошений неврожаєм, злиднями, голодом і безвихіддю, він люто б’є здоровою рукою беззахисну, ні в чому не повинну конячину. А кінь раптом поверта голову й говорить знавіснілому господареві людським голосом: “Не туди б’єш, Іване!” Великої сили метафора! Це кульмінація першої частини сценарію. Солдат-інвалід розуміє нарешті, що “так далі тривати не […]...
- Навеки любовью ранен – за поезією В. В. Маяковського ВОЛОДИМИР МАЯКОВСЬКИЙ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР МАЯКОВСЬКИЙ “Навеки любовью ранен” Одна з вічних тем у літературі – тема кохання – проходить крізь всю творчість В. Маяковського. “Кохання – це серце усього. Якщо воно припинить роботу, все інше відмирає, робиться зайвим, непотрібним. Але якщо серце працює, воно не може не виявлятися у всьому”, – вважав поет. Життя Маяковського з усіма його радощами і прикростями, болем, розпачем – все в його […]...
- Я вам расскажу о времени и о себе – за творчістю В. В. Маяковського ВОЛОДИМИР МАЯКОВСЬКИЙ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР МАЯКОВСЬКИЙ “Я вам расскажу о времени и о себе” Я всю свою звонкую силу поэта Тебе отдаю, атакующий класс. В. Маяковський Володимир Маяковський… Ще в ранньому дитинстві він входить у нашу читацьку свідомість. Перші свої самостійні кроки ми робимо, звіряючись з вічним: “Что такое хорошо и что такое плохо?”. Тоді це було для мене чимось величезним, незрозумілим і недоладним. На наступне сприйняття поезії […]...
- Містичний зміст твору О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. С. Пушкін, чиє ім’я тісно пов’язане із золотим віком російської літератури, був майстром творів різноманітної тематики, що належали до різних літературних жанрів. Це казки, балади, ліричні твори, повісті, поеми, романи. О. Пушкін часто звертався до фольклору, запозичуючи народну мову, сюжети, змальовував життя простих людей, звертався до історії. Наприклад, у баладі “Пісня про віщого Олега” поет зобразив реальну історичну особу – київського князя Олега. Про подію, яку описано у творі, […]...
- Білі коні під чоботом історії Доля коня – у волі. Доля коня – у силі. Так чому ж тоді споконвіку ці мудрі й незалежні істоти запряжені в ярмо? Чому тягають на своїх спинах воїнів, беручи таким чином участь у кровопролитті? Чому терплять удари батогами й виправдовують своїх кривдників? Горда й одночасно дуже непевна їхня мудрість. Коні близькі до людей. Вони можуть становити з вершником одну суть або взагалі бути одним цілим. Тому, мабуть, письменники часто […]...
- Містичний зміст твору Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. С. Пушкін, чиє ім’я тісно пов’язане із золотим віком російської літератури, був майстром творів різноманітної тематики, що належали до різних літературних жанрів. Це казки, балади, ліричні твори, повісті, поеми, романи. О. Пушкін часто звертався до фольклору, запозичуючи народну мову, сюжети, змальовував життя простих людей, звертався до історії. Наприклад, у баладі “Пісня про віщого Олега” поет зобразив реальну історичну особу – київського князя Олега. Про подію, яку описано у творі, […]...
- Моя вулиця – найкраща! Існує безліч думок про те, що людина в житті формується залежно від середовища, в якому вона виросла. Ті традиції і порядки, які ми спостерігаємо і в яких беремо участь від самого народження ми підсвідомо проносимо крізь усе життя. Важливе значення для людини має вулиця, на якій вона живе. Важливо і те, де саме знаходить твоя вулиця – в шумному місті чи в затишній сільській місцевості. Наприклад, існують центральні вулиці і […]...
- Дивак і фантазер Мюнхгаузен – Бароне Мюнхгаузене! Ви розповідали, що переслідували незвичайного зайця. – Так була справа. Майже два дні я гнався за ним на коні, а заєць хоч би присів відпочити. – І ви що ж, ніяк не могли його наздогнати? – Якби тільки я не міг його наздогнати! Навіть моя вірна собака Діанка не допомогла мені наблизитися на відстань пострілу. – І чим же закінчилася ця історія? – Я так захопився погонею, […]...
- “Ключові” хороводи та веселі забавки “вулиці” Останні десятиліття XX віку внесли зміни в життя молоді. “Вулиця”, описана, автором у тексті, залишилась у спогадах наших бабусь. Якщо бути відвертим, то я заздрю, що у них була змога так весело і змістовно проводити вільний час. “Вулиця” сприяла розвитку пісенних талантів, знанню народних традицій, жартів, ігор. Зараз намагаються в школах на літературних вечорах відродити ті ж українські вечорниці, але це сценічне відтворення. На жаль, наша вулиця зараз не така. […]...
- Оповідання “Білий кінь Шептало”. Алегоричний вміст твору М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД 8 КЛАС З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД Оповідання “Білий кінь Шептало”. Алегоричний вміст твору Все оповідання “Білий кінь Шептало” можна вважати алегорією, зміст якої – зображення епохи тоталітарного режиму, яка знищувала у людей жагу до вільного життя. В центрі оповідання – білий кінь. Чому саме білий? Із слов’янської міфології дізнаємося, що у святковому ритуалі давніх слов’ян однією з емблем був білий кінь, що біжить по небу. […]...
- Переказ добутку Про що плачуть коня Абрамова Ф. А План переказу 1. Автор згадує свої дитячі роки й міркує про долю коня. 2. Оповідач описує свою улюбленицю – кінь Клару. 3. Діалог коня з оповідачем. 4. Автор засмучується, тому що безповоротно пішов той час, коли без коня було немислимо існування людини 5. Автор годує коней хлібом і думає про те, що йому нема чого сказати їм у розраду. Переказ Оповідання починається зі спогадів автора про дитячі роки, коли він […]...
- Переказ расказа Пересолив Чехова А. П План переказу 1. Землемір Смирнов їде для межування у далеке село. 2. Смирнов, боячись розбійників і здоровенного візника, розповідає вигадані історії про свою сміливість. 3. Візник Клим, злякавшись, ховається в хащі. 4. Смирнов розуміє, що захопився хвалькуватими оповіданнями. Угодами йому вдається заспокоїти Клима, щоб продовжити шлях. Переказ Землемір Смирнов приїхав на станцію Гнилушки. До села, у яку він був викликаний для межування, залишилося ще верст тридцять-сорок. На станції землемір звернувся […]...
- Кого можна вважати героєм? Звичайно прийнято вважати, що герой – це той, хто врятував людину, яка тонула, або виніс з палаючого будинку дитину, – таких людей навіть нагороджують медалями. Але, на мій погляд, герой – не обов’язково той, хто здійснює такі значні, а часом навіть відчайдушні вчинки. Героєм можна вважати і того, хто здатний здобути перемогу над самим собою. От, наприклад, така історія. Для мого друга Артема уроки фізкультури – справжня мука. Ну ніяк […]...
- Пісня про віщого Олега О. С. Пушкін цікавився історією Київської Русі. Він читав літописи, вивчав архівні документи. Поет дуже добре знав народну творчість, і йому були відомі легенди про князя Олега, який правив у Києві на початку X сторіччя. Тож він створив “Пісню про віщого Олега”, дуже схожу на народну билину. Олегу підвладні води і суходоли, його щит висить на брамах Цареграда, його бояться і йому заздрять вороги. Ні пращ, ні стріла, ні кинджал […]...
- Розповідь про вулицю, на якій я живу Моя вулиця 1. Я живу на тихій вузькій вуличці, яка називається провулок Зелений. Вона тягнеться вбік від шумного проспекту, тому з мого двора видно дахи багатоповерхових будинків. Навесні та влітку моя вулиця потопає в квітах та зелені дерев. По ній рідко їздять автомобілі, тому можна грати прямо посеред дороги. Ще недавно вона навіть не була заасфальтована, а тепер по ній приємно кататися на велосипеді. Завдяки тому, що вона тиха, по […]...
- Характеристика алегоричного образу коня Шептала в оповіданні В. Дрозда “Білий кінь Шептало” В короткому оповіданні “Білий кінь Шептало” Володимир Дрозд зумів порушити глибокі соціальні проблеми, які хвилюють кожну особистість, схильну до самоусвідомлення і самовираження. Алегоричний образ білого коня стає символом індивідуума, що відрізняється від оточення, виділяється з натовпу. І читач розуміє, що насправді думки, що спадають на думку Шепталові, то роздуми людини – неординарної, особливої… Таку людину часто називають “білою вороною”. І, на наш погляд, білий колір коня є своєрідним натяком на […]...
- Уміння зберегти власну гідність – важлива риса характеру людини Гідність – це риса характеру, яку в людині знищити неможливо. Втративши гідність, людина перестає бути Людиною. Вона перетворюється на суспільну істоту, яка сліпо виконує команди господаря, яка не має особистої думки або боїться її висловити. Людина без гідності намагатиметься приховати свою індивідуальність, боятиметься вирізнятися із суцільної сірої маси таких же суспільних істот, як вона сама. З часом вона взагалі втратить свою особливість, несхожість, неповторність і перетвориться на звичайний гвинтик, яких […]...
- Ярмарок. Замітка в газету У нашому місті є ярмарок. Він збирається кожну суботу та неділю біля залізничної станції. На цьому ярмарку ви можете що завгодно знайти та купити, аби у вас були гроші. Під час тоталітарного режиму ярмарки в нашій країні були заборонені. Кожний мусив купувати все, що йому потрібно, у державній крамниці. Вважалося, що недержавна торгівля протирічить доктрині марксизму. Зараз ніяких заборон уже немає, і ви можете винести на продаж усе, що завгодно, […]...
- Людина та її доля Ім’я великого російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна входить у наше життя ще з раннього дитинства з прекрасними віршами та чудовими казками. Назавжди залишаються у нашій пам’яті незабутні герої його творів. Пушкін народився в сім’ї, де добре знали й любили літературу. Великий вплив на поета мала усна народна творчість; пісні, казки, легенди. Глибокий інтерес виявляв Олександр Сергійович і до славної історії своєї країни, яку потім відтворював у своїх незабутніх художніх творах. […]...
- Характеристика образа Вовка в байках Жана де Лафонтена Вовк – персонаж багатьох байок Лафонтена, істота злісному, підпорядкованому інстинкту голоду й невдячне. Вічно голодний В., “евши, ніколи костей не розбирає”. У байці”Вовк і Журавель” В. дозволяє Журавлеві витягтися в себе з горла застряглу там кістку, але у відповідь на прохання про нагороду повідомляє, що такий для Журавля є вже те, що він залишився цілий. Властива В. логіка відбита в словах: “Ти винуватий уже тим, що хочеться мені їсти” – […]...
- Тема еміграції та її художнє втілення у творчості Стефаника Стефаник гостро реагував на еміграцію селян, яких гнали за океан безземелля, злидні, безнадія. Це спостерігав Стефаник у своєму Русові. Еміграція поставала перед письменником як трагедія народу. Стефаник намагався якось полегшити переїзд емігрантів. Під впливом цих подій у “Громадському голосі” з’являється гостра критична стаття “Для дітей”. Вслід за статтею в “Літературно-науковому віснику” з’явилась новела “Камінний хрест”. Це був єдиний твір письменника, присвячений темі еміграції. В основу новели покладено справжній факт з […]...
- Моя мандрівка давньогрецькими міфами Я дуже люблю квіти, тому, мабуть, заприятелював з Корою, давньогрецькою дівчинкою. Одного разу її маму, богиню Деліетру, запросили на весілля морської богині Фетіди і Пелея. Попали на свято і ми з Корою і не пожалкували. Яка цікава історія відбулася там! Поки боги веселилися на Олімпі, богиня чвар Еріда, яку не запросили на весілля, вирішила помститися. Вона підкинула яблуко з написом “найчарівнішій”. Що тут почалося! Зевс, щоб не брати відповідальності, віддав […]...
Categories: Твори з літератури