До французького шансоньє Ірванець Олександр

Related posts:

1. Ірванець Олександр Тінь великого класика Тінь великого класика На вулицю Уїльяма Шекспіра Я дівчину недавно проводжав Був дощ – не дощ, А просто мжичка сіра, І вулиця Уїльяма Шекспіра, Яка існує в будь-якій з держав. Я дівчину “під локоток” держав, І ми ішли з кінотеатру “Космос”, Який римується з диктатором Самосою, Якого нахиляли з Нікарагуа… Я захопився. Але ніч така була!.. І був індійський фільм – “Любов і помста” – Сам по собі прекрасний привід […]...
2. Віктор Гюго як центральна постать літератури французького романтизму Чи не найвиразнішим взірцем французького романтизму досі залишається роман Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Яскраві картини життя далекого минулого, незвичайний сюжет, драматичні долі героїв – все це робить шедевр Гюго популярним і сьогодні. У ньому є і перебільшення, і гротеск, і безліч винят­кових ситуацій у сюжеті. Сутність образів розкривається у Гюго не стільки на осно­ві розвитку характеру, скільки в протиставленні іншому образу. У системі персонажів у творі чітко виявляються контрастні […]...
3. Особливості французького символізму. Логічно-інтелектуальна схема Щоб краще зрозуміти тему про французький символізм XІX столітті, я створив малюнок – схему про його розвиток. Мені довелося всього – навсього використати підручник – нічого особливого, але моя гора “Парнас” здивувала мене. Постараюсь описати це на словах. Вершиною мого малюнка стало сонце – символ бога Аполлона, покровителя мистецтва. У сонці напис: “Парнас”, 1852 – це дата створення французького мистецького угрупування. Окремі молоді, талановиті, сміливі літератори – Шарль Леконт де […]...
4. “Пісня про Роланда” зразок французького героїчного епосу Король наш Карл, великий імператор, Сім довгих літ в Іспанії провів. Гористий край здобув він аж до моря, – Нема вже замка, щоб йому не здався, В руїнах всі міста і їхні мури, Крім Сарагоси на верху гори. Король Марсилій править там невірний, Мухмеду служить, Аполліна молить, – Та не минуть йому за те біди. “Пісня про Роланда” є класичним зразком давнього французького епосу. Пер­винно цей текст виконувався на зразок […]...
5. Славетний син французького символізму творчість Малларме Французький поет, один з провідних теоретиків символізму. Творчий доробок поета – елітарна поезія з досить витонченою ускладненою символікою, поетична проза, есе. Ж. П. Сартр стосовно самобутності поезії Малларме писав, що в його віршах “нічого немає, крім матерії, вічного бурління буття, що саме по собі виростає і саме себе заперечує”. Рання творчість Малларме тісно пов’язана зі школою поетів-парнасців, які проголошували витонченість, красу, пластику, досконалу форму вірша; ліричному героєві притаманні бунтівливість, дух […]...
6. П’єр де Ронсар – видатний поет французького Відродження П’єр де Ронсар – видатний поет французького Відродження, жив і творив з 1524 по 1585 рр. у Франції. Він став провідною фігурою літературної групи “Плеяда” , до якої, крім Ронсара, увійшли провідні письменники, поети та драматурги Франції: Жоашен Дю Беллі, Жан Дора, Жак Пелетьє дю Манс, Жан-Антуан Де Баіф, Ремі Белло, Етьєн Жодель, Понтюс Де Тіар. Народився П’єр де Ронсар 11 вересня 1524 року в шляхетному сімействі, що володіло замком […]...
7. Переказ Уроки французького Распутіна В. Г План переказу 1. Хлопчик їде з рідного села в райцентр продовжувати своє утворення. 2. Важке життя героя в місті. 3. Федька, син господарки, знайомить його із хлопцями, які грають на гроші 4. Хлопчик учиться грати в “чику”, починає вигравати й купує на виграні гроші молоко. 5. Героя б’ють нечесно граючі хлопці. 6. Тишкин розповідає вчительці про те, що хлопчик грає на гроші. 7. Лідія Михайлівна починає займатися з ним французькою […]...
8. “Поетичне мистецтво” французького символіста Поля Верлена Свої погляди на поезію Верлен виклав у вірші початку 70-х років “Поетичне мистецтво”, де музичність вірша протистоїть визначеності змісту. Верлен радив звертатися до незрозумілих образів та віддавати перевагу нюансам, переливам, а не різким тонам. І хоча Верлен мав на увазі легку неточність уяви, такий принцип відкривав шлях алогізму. Сам Верлен не надавав своєму віршу значення програмного маніфесту, як пізніше сприйняли його поети-символісти. “Не можна ж розуміти “Поетичне мистецтво” буквально”, – […]...
9. Поль Верлен велична постать французького символізму Поль Верлен – неперевершений поет-лірик, який з непересічною майстерністю розкриває у своїх творах найінтимніші переживання людини. Його поезії властива сповідальність і свіжість почуттів, гра напівтонів, відтінків барв і почуттів, нюансів вражень та емоцій. У середині 60-х років ХІХ ст. Верлен разом з поетами Рембо і Малларме став засновником поетичної групи “Парнас” – могутньої течії французького символізму. Він мав ще одного літературного вчителя – Шарля Бодлера, чиї “Квіти зла” також відзначили […]...
10. Передмова до “Кромвеля” – естетичний маніфест французького романтизму Розглядаючи ситуацію, що склалася у французькій літературі другої половини 20-х років, журнал “Глоб” писав на початку 1827 p.: “Література напередодні свого 18 брюмера, тільки хтозна, де її Бонапарт”. Але вже в тому ж 1827 р. французька романтична література отримала свого “Бонапарта”, ним став Гюго після публікації знаменитої передмови до драми “Кромвель”. Молоді романтики, що об’єдналися в черговий “Сенакль”, визнають його своїм ватажком, згадана передмова була сприйнята ними з ентузіазмом, як […]...
11. Новела Мопассана “Пампушка” як реалістична художня модель французького суспільства “Пампушка” – соціально-психологічна новела, написана Мопассаном у 1880 році, після її опублікування автор став знаменитим. Тема новели – зображення подій франко-прусської війни та дослідження психології людей у цих екстремальних обставинах. Опис відступу французів та окупації Руана пруссаками композиційно є передмовою до основної сюжетної лінії, реалістичним тлом, Сюжетна лінія новели – опис поїздки групи руанців до Гавра, власне їхньої втечі від окупантів та дослідження їх поведінки і психології під час поїздки. […]...
12. Агасфер – герой роману французького письменника Ежена Сю “Вічний жид” Легендарним прототипом образу А. послужив персонаж християнської легенди, що виникла в пізнє середньовіччя. Згідно з легендою, коли Христа вели на Голгофу, він, стомлений вагою хреста, хотів присісти біля будинку одного єврейського ремісника, але той, озлоблений і змучений роботою, відштовхнув його, сказавши: “Іди, не зупиняйся”. “Я піду, – сказав Христос, – але й ти будеш ходити до кінця віку”. З тих пір А. приречений на вічне життя і вічне поневіряння, до […]...
13. Стендаль – основоположник французького реалізму. Стендаль і романтизм Видатний письменник Анрі Марі Бейль, відомий більше під псевдонімом Фредерік Стендаль, вважається основоположником французького реалізму. Саме з ним пов’язують переміщення “центру естетичної ваги” в літературі XІX сголіття від романтизму до реалізму. В чому ж полягає художнє новаторство Стендаля? Він сміливо пішов проти течії: тоді, в першій половині XІX століття, романтизм відзначав свою перемогу над класицизмом. Звичайно, слово “перемога” тут вжито умовно, адже класицистичні твори сприймаються і сьогодні. Але романтизм визначав […]...
14. Славетний син французького символізму У молоді роки Стефан Малларме. як і інші символісти, захоплюється творчістю Бодлера, потім читає твори Леконта де Ліли, Банвіля і Готьє. Малларме починає писати самостійно і у своїх перших творах перевагу віддає парнаському об’єктивізму і вишуканості. На його думку, мистецтво – це щось священне, своєрідна нова релігія, яка вимагає від поета самовідданості і служіння. Малларме вірив, що тільки обрані люди здатні розуміти прекрасне. Взірцем для наслідування для нього були сгаровинні […]...
15. Аналіз добутку Уроки французького Распутіна В. Г У пронизливо-добрій повісті В. Распутіна зачіпаються багато важливих питань, починаючи із проблеми становлення особистості й кінчаючи проблемою справжньої людяності. Маленький хлопчик приїжджає в райцентр учитися й виявляється самотнім серед чужих людей. Положення збільшується тим, що в цей важкий післявоєнний час удень і вночі його мучить голод. Голод рухає й багатьма вчинками головного героя. Розумний, “тямущий”, як називають його односільчани, він тільки в навчанні й книгах бачить радість Спроби боротися з […]...
16. Олександр Пушкін, життя і творчий шлях Олександр Сергійович Пушкін – великий російський національний поет, прозаїк, драматург. Його творчість стала втіленням волелюбства, патріотизму і могутніх творчих сил російського народу. Геній Пушкіна стоїть біля джерел російської літератури XІX століття. Його творче життя починається у роки національно-патріотичного піднесення, викликаного війною 1812 року. Уже в ліцеї, у якому поет навчався з 1811 по 1817 р., він веде активне літературне життя. Ліцейська поезія Пушкіна вражає перш за все своєю життєрадісністю, прославленням […]...
17. Поль Верлен – велична постать французького символiзму Поль Верлен – неперевершений поет-лiрик, який з непересiчною майстернiстю розкриває у своїх творах найiнтимнiшi переживання людини. Його поезiї властива сповiдальнiсть i свiжiсть почуттiв, гра напiвтонiв, вiдтiнкiв барв i почуттiв, нюансiв вражень та емоцiй. У серединi 60-х рокiв ХIХ ст. Верлен разом з поетами Рембо i Малларме став засновником поетичної групи “Парнас” – могутньої течiї французького символiзму. Вiн мав ще одного лiтературного вчителя – Шарля Бодлера, чиї “Квiти зла” також вiдзначили […]...
18. Олександр Іванович Купрін Олександр Іванович Купрін народився 26 серпня 1870 року в м. Наровчаті біля Пензи в родині дрібного чиновника. Його батько помер, коли хлопчику ще не виповнилося й року, а мати, залишившись без засобів до існування, виїхала до Москви, де знайшла притулок у Будинку для вдів. Там і провів своє безрадісне дитинство майбутній письменник. У шестирічному віці Олександра віддали до Розумовського благодійного сирітського пансіону, а коли йому виповнилося десять років – до […]...
19. Олександр Олександрович Блок По спогадах М. Горького, “Блок був дуже красивий, як поет і як особистість”. Громадський і письменницький авторитет Блока був високий і незаперечний. У складному 1919 році, коли у вогні революції згоряли багато хто навіть устояної репутації, М. Горький упевнено говорив: “Блоку вірте, це дійсний – волею божою – поет і людина безстрашної щирості”. Блок був переконаний, що “великі твори мистецтва вибираються історією лише з числа творів “сповідничого” характеру”. Поезія Блока […]...
20. Олександр Довженко “душі людської дивний чарівник” Олександр Довженко! Письменник і кінорежисер, маляр і політик, великий патріот свого народу і син свого часу. Кого не хвилюють його кінофільми “Арсенал” і “Земля”, “Аероград” і “Щорс”, “Повість полум’яних літ” і “Мічурін”, “Зачарована Десна” і “Поема про море”. Всесвітнє значення його таланту незаперечне, бо ще 1958 року на спеціальному конкурсі в Брюселі серед дванадцяти найкращих фільмів усіх часів і народів названо було й неозвучену ще тоді “Землю” українського режисера. З […]...
21. Підсуха Олександр Миколайович Олександр Миколайович Підсуха народився 16 жовтня 1918 р. на Київщині в с. Ніжиловичі Макарівського району в родині сіль­ського коваля. Батько рано помер, тому дітей виховувала переважно мати. Не раз згадає про неї поет, виливши любов до найріднішої людини у віршованому романі “Поліська трилогія” та в поемі “Материн заповіт” . У 1939 р. О. Підсуха закінчив факультет англійської мови Харків­ського педагогічного інституту іноземних мов і працював викладачем Донецького індустріального інституту. В […]...
22. Олександр Довженко Олександр Петрович Довженко народився 10 вересня 1894 р. в місті Сосниця на Чернігівщині в селянській родині. Навчався в Сосницькій початковій “школі, пізніше – в Глухівському вчительському інституті. У серпні 1917 р. прибув до Києва на посаду вчителя Київської вищепочаткової школи та водночас подав документи на право бути вільним слухачем економічного відділу київського комерційного інституту. Тим часом почалася громадянська війна, у якій О. Довженко брав найактивнішу участь на боці Центральної Ради […]...
23. Олександр Олесь. “Чари ночі”, “О слово рідне! Орле скутий!..” Олександр Олесь, . Український поет, драматург, прозаїк, перекладач. З 1919р. в еміграції. Головною темою його збірок стає туга за Україною. Помер у Празі в липні 1944 p., отримавши звістку про те, що нацисти закатували в концтаборі Заксенхаузен його сина – письменника Олега Ольжича. Основні твори: “З журбою радість обнялась” , “Княжа Україна” , драматична поема “Ніч на полонині”, драматичний етюд “По дорозі в Казку”. Він поєднав у собі риси полум’яного […]...
24. Роль рідної мови в житті і діяльності народу – ІІІ варіант – ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА III варіант “Мова – це душа народу, його культура, його характер, в мові здійснюється зв’язок часів, сучасне перегукується з минулим”. Ці слова Максима Рильського про мову можна було б використати як епіграф до багатьох поезій різних авторів. У тому числі й до вірша “Мова” Олександра Підсухи. Перший рядок вірша “Ой яка чудова українська мова!” став крилатим висловом. У поезії автор з захопленням пише про багатство рідної мови, її різноманітність. Далі […]...
25. Олександр Довженко: трагізм творчої долі “Я народився і жив для добра і любові” – так про себе говорив цей унікальний феномен доби, бо жив і творив Олександр Довженко для людей. Всі його твори пройняті любов’ю до України, значить – передусім українців: працьовитих, винахідливих, терплячих, співучих, мужніх. Як йому хотілося змінити світ на краще, оповити, очистити від фальші. Митець оспівував творчу людину, яка невтомно працює, яка бореться із злом, несправедливістю, черствістю і байдужістю. Нова влада давала […]...
26. “Кати й жертви”. Олександр Солженицин Ім’я Олександра Солженицина, довгий час колишнє під забороною, зараз зайняло своє місце в історії російської літератури радянського періоду. В 1989 році в нашій країні був опублікований цикл добутків “Архіпелаг ГУЛАК”, аналізуючи який, можна розкрити сутність теми “Кати й жертви”. Солженицин не приховує своєї ворожості до тих радянським, партійним керівникам, а тим більше до керівників НКВД і прокуратури, які самі стали об’єктом жорстоких репресій в 1937 і 1938 роках. У першому […]...
27. Горе від розуму характеристика образа Чацкий Олександр Андреич Горе ВІД РОЗУМУ Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності й лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька Софії, у яку Ч. був взаємно закоханий і котра тепер закохана в догідливого чиновника Молчалина. Провівши в Москві рівно доба – строк, необхідний для дотримання […]...
28. Горе від розуму характеристика образу Чацкий Олександр Андреич Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності і лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька Софії, в яку Ч. був взаємно закоханий і яка тепер закохана в догідливого чиновника Молчалина. Провівши в Москві рівно добу – термін, необхідний для дотримання театрального принципу єдності […]...
29. ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО – ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Письменник, кінорежисер. Один з основоположників національного кінематографа. Засновник жанру кіноповісті в українській літературі. Кіноповість “Україна в огні” Ключові слова: – кіноповість; – п’ятдесят епізодів; – твір, заборонений Й. Сталіним для друку й кіно; – зображення жахливого початку війни з фашистськими загарбниками й відступу радянських військ; – утвердження ідеї невмирущості української нації, високої моралі українців у кривавий час воєнного лихоліття. Кіноповість “Зачарована Десна” […]...
30. Чарівне царство природи у творі “Зачарована Десна” ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Чарівне царство природи у творі “Зачарована Десна” Можна багато чого любити на світі, можна багато чому вклонятися і багато чим пишатися. Але так любити, так вклонятися і так пишатися рідною природою, як це робив Олександр Довженко у своїй кіноповісті “Зачарована Десна”, мабуть, зможе не кожний. Письменник спогадами лине у своє дитинство, щоб знову відчути присутність живої краси рідної природи, стати її захисником […]...
31. Мотиви й образи народних пісень у поезіях О. Олеся ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 8 клас О. Олесь входить в літературу як співець кохання. Він почав писати ще в дитинстві, коли йому було приблизно дев’ять років. Значний вплив на формування майбутнього поета мали народні пісні. Як відомо, О. Олесь любив награвати собі на музичних інструментах, коли створював свої вірші. На його думку, музика може передати почуття душі найкраще, тому його вірші дуже легкі та мелодійні. І ми вже не дивуємося, що багато творів О. […]...
32. Еволюція Квазімодо: від раба до особистості Твір за романом В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Першу після Великодня неділю католики називають “Квазімодо”, що у пекладі з латини означає “ніби”, “майже”. Саме цього дня після обідні в Соборі Паризької Богоматері на дерев’яному настилі на лівому боці паперті, куди зазвичай клали підкидьків, було знайдено живу істоту, яку важко було назвати димніше. Незвичний підкидьок був такий потворний, що його хотіли спалити на вогнищі або втопити. Проте Клод Фролло, молодий священик, […]...
33. Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” – ІІІ варіант ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Філософське осмислення краси людини і краси природи у творі “Зачарована Десна” ІІІ варіант У кожної людини є місце, яке вона пам’ятає усе життя. Було таке місце і в Олександра Довженка. Це – його “зачарована Десна”… Світять м’яко зорі на перекинутому небі, а їх задумливо лічить маленький хлопчик Сашко, який, ставши дорослим, назавжди зберіг у своєму серці красу цієї “незайманої дівиці”, зберіг вічну […]...
34. Собор Паризької богоматері характеристика образу Квазімодо Квазімодо – дзвонар собору Паризької богоматері. Сирота-знайда, він усиновлений архідияконом Клодом Фролло, отримує від нього дивне ім’я “Квазімодо” і стає його вірним слугою; за наказом архідиякона він невдало намагається викрасти танцівницю-циганку Эсмеральду, приймає за це тяжке публічне покарання і, уражений її милосердям, переймається самовідданою любов’ю до цієї дівчини. Коли циганку, у свою чергу, засуджують на страту, йому вдається відняти її у катів і укрити в соборі, який він потім самостійно […]...
35. Квазімодо як взірець духовної краси З давніх-давен людство вирішувало питання щодо співвідношення душевної краси і фізичної довершеності. Найближче до вирішення цього питання підійшли стародавні греки. Але потім про фізичну довершеність забули: наступало середньовіччя. Роман Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” розповідає про Париж епохи середньовіччя. Із властивими йому енциклопедичністю знань та нахилом до риторики Гюго змальовує кілька цікавих цільних характерів, кожному з яких можна було б присвятити цілу книжку. Одним з головних героїв твору є Квазімодо […]...
36. Душа народу ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ 5 КЛАС ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ Душа народу У кожного народу є свій герой або свій талісман, який захищає людей. Для кожного цей талісман дорожчий від усіх скарбів світу. Нехтуючи цими цінностями, народ втратить віру у самого себе і заслабне. У давні часи, ще за князівського правління, жив у Києві хлопець та звався Михайликом. Був він душею народу, символом хоробрості, […]...
37. Чи легко бути лідером? М. ВОРОНИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ М. ВОРОНИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Чи легко бути лідером? Лідер – це той, що йде попереду. Це людина, яка заслужила авторитет, до думки якої прислухаються, з ким радяться, у кому не сумніваються. Він підтримує і надихає своєю вірою, впевненістю, оптимізмом. Лідер – це той, хто завжди на людях, він стоїть вище за інших і не має права помилятися, бо його не […]...
38. ЗНО – Олександр Олесь – Література XX ст Література XX ст. Український поет, драматург, прозаїк, перекладач. З 1919р. в еміграції. Головною темою його збірок стає туга за Україною. Помер у Празі в липні 1944 p., отримавши звістку про те, що нацисти закатували в концтаборі Заксенхаузен його сина – письменника Олега Ольжича. Основні твори: “З журбою радість обнялась” , “Княжа Україна” , драматична поема “Ніч на полонині”, драматичний етюд “По дорозі в Казку”. Він поєднав у собі риси полум’яного […]...
39. Собор Паризької богоматері характеристика образа Квазімодо Квазімодо – дзвонар собору Паризької богоматері. Сирота-Найда, він усиновлений архідияконом Клодом Фролло, одержує від нього дивне ім’я “Квазімодо” і стає його вірним слугою; за наказом архідиякона він невдало намагається викрасти танцівницю-циганку есмеральду, приймає за це болісне публічне покарання й, уражений її милосердям, переймається самовідданою любов’ю до цієї дівчини. Коли циганку, у свою чергу, засуджують на страту, йому вдається відняти її в катів і вкрити в соборі, що він потім поодинці […]...
40. Романтичне зображення дійсності у романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” Романтичне зображення дійсності у романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” 1831 року Гюго написав визначний твір “Собор Паризької Богоматері”. Завданням письменника-патріота було створити величний епос, присвячений національній культурі французького народу. Тому так багато місця автор надає опису пам’яток середньовічного зодчества і насамперед Собору Паризької Богоматері, біля якого розгораються події роману. Сюжет роману, як і трактування окремих образів, глибоко романтичний. Оповідь розгортається динамічно і драматично. Гюго використовує гіперболу і емфазу в […]...