Диваки

Дорослі інколи бувають дуже дивними, вам так не здається? Вони сміються над смертю і купують кілограми пігулок в аптеці. Вони говорять, що життя прекрасне і плачуть ночами від безсилля щось змінити. їм наплювати на громадську думку, і вони постійно питають: “Як я виглядаю?”.

Вони люблять самоту і міцно стискають в руці мобільний. Вони вважають, що наш будинок – наша фортеця, і ночами бояться, що його висадять разом з ними. Вони упевнені, що абсолютно спокійні і тягнуться рукою до чергової сигарети.

Вони шокують людей і бояться зайвий

раз сказати нам “люблю”. Вони не довіряють людям і, як мінімум, раз на тиждень плачуть кому-небудь у плече. Вони живуть сьогоднішнім днем і сміливо будують плани на завтрашній. Вони з принципу не дивляться новини по телевізору і читають їх в Інтернеті.

Вони дуже самокритичні і люблять тільки себе. Вони прощають собі всі помилки і криво дивляться на тих, хто їх робить. Вони не вірять в ідеальних людей і щодня в натовпі видивляються свій ідеал. їх нудить від натовпу в метро вранці, і вони щодня терпляче стоять на платформі в очікуванні поїзда.

Вони завжди говорять те, що думають, і майже розучилися щиро посміхатися. Вони люблять розумні фрази і не розуміють самі себе. У них купа нерозкритих талантів, і вони нічого не роблять для того, щоб вони розкрилися.

Вони ненавидять свої дні народження і завжди їх відзначають. Вони завжди добиваються того, що хочуть, і бояться бути нікому не потрібними.

Після всіх цих думок починаєш сумніватися, а чи хочеться нам швидше ставати дорослими? Але у нас немає такого вибору – ми все одно ними станемо.

Можна розпрямити крила і відлетіти від всього цього назустріч вітру. Але у нас немає крил. Тому що їх немає у вас.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Диваки

Categories: Твори з літератури