Дім, у якому я живу

Related posts:

1. Будинок, у якому мені хотілося б жити Я народилася і живу в місті, мої батьки теж городяни. Люблю своє місто, дорогу, якою ходжу до школи, невеликий стадіон біля будинку, де нерідко граю з друзями у футбол. Поруч з будинком – метро і великий старий парк. Коли я в ньому гуляю, мені здається, що от-от з’явиться з заростей чарівник і скаже, що може виконати одне з моїх бажань. Тоді б я сказав, що хочу мати будинок у лісі. […]...
2. Суспільство у якому я хочу жити В нашому суспільстві зараз багато несправедливості та жорстокості. Я вважаю, що це не може продовжуватися ще тривалий час. Вірю – все зміниться. Я хотів би жити у небайдужому до чужого болю світі, де кожна людина прагне допомогти слабкому. Ті. що більш заможні повинні допомагати з працевлаштуванням бідним, піклуватися про самотніх. Я хочу жити у суспільстві, де більш нема безхатченків : ні людей, ні тварин. Я хочу жити у світі, в […]...
3. Поведінка – це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Поведінка – це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя У різних життєвих ситуаціях людина поводиться по-різному, але кожен із нас має пам’ятати, що своєю поведінкою ми показуємо світові, хто ми такі і чого варті. Часто люди намагаються приховати своє справжнє обличчя, говорять хороші, приємні слова, а чинять підступно. У нашому класі навчаються два хлопчики, Ігор і Денис, які дружили ще із салочка. Вони разом ходили […]...
4. Місто, у якому мені хотілося б жити Одного разу ми з батьками гуляли містом. Після тривалої спеки прийшла легка прохолода. Ми зайшли до центрального міського парку. Але як же ми здивувалися, коли побачили, що знайомі алеї були перетворені у своєрідні квартали майстрів. Одну з алей зайняли майстерні ковалів, сусідню облюбували майстри різьблення по дереву. Свої алеї були в гончарів, майстрів художньої вишивки, кулінарів, художників. “Але ж це справжнє місто в місті!” – вигукнув тато. Він звернув нашу […]...
5. Я живу в Україні, це моя Батьківщина – II варіант Я живу в Україні, це моя Батьківщина. II варіант Українська мова – це мова тієї країни, в якій я живу, мова, на якій говорили мої пращури. Це мова, на якій будуть розмовляти наступні покоління. Але для того щоб мова була чистою і досконалою, треба вивчати її дуже ретельно, заглиблюватися у її зміст, не забуваючи про зовнішню оболонку. Щоб бути грамотною, освіченою людиною, треба добре знати правила української літературної вимови, багато […]...
6. Україно моя, Україно, Я для тебе на світі живу – ДМИТРО ПАВЛИЧКО 6 клас ДМИТРО ПАВЛИЧКО Кожен із нас чув, як таємничо шепотить трава, як сюрчать коники. Кожен чув, як ніжно співає іволга, як кує зозуля. Саме про це вірші відомого українського поета Дмитра Павличка. Ще хлопцем майбутній поет милувався краєвидами рідного села, в якому мальовничо розкидані білі хатки, оточені рясними садками. Там я знаю кожну стежку, Кожен камінець. Там узяв я пісню в серце Із людських сердець. Духмяно пахнуть квіти, трави, […]...
7. Що я люблю, чим я живу У кожної людини настає час, коли вона аналізує своє життя. Мені – дванадцять. Чи не вперше замислююся над тим, що я люблю, чим живу. Найбільше у світі я люблю своїх батьків. Вони подарували мені життя, і я не знаю кращих порадників та друзів. Саме в них учуся бути доброзичливою до людей, не відповідати грубістю на ущипливе слово, бути завжди привітною до оточення, незважаючи на власний настрій. Кожного разу, коли я […]...
8. “Я стверджуюсь… бо я живу” Вірш “Я утверждаюсь” датований 1943 роком. Це був час, коли Україна звільнилася від фашистської окупації. Тичина разом з письменниками старшого покоління знаходився в евакуації, був далеко від фронтів війни, але його серце проймалося стражданнями від вістей про горе й муки рідного народу. У щоденнику воєнних літ поет писав: “Одколи почалася війна, свого не можу духа заспокоїть. І ті до мене вопіють, що на дні моря, і вкинуті в колодязь”. У […]...
9. Я живу в Україні, це моя Батьківщина – III варіант Я живу в Україні, це моя Батьківщина. III варіант Дійсно, у багатьох виникає таке питання. Адже ми живемо в багатонаціональному Донбасі і спілкуємося російською мовою. Але Донбас – це невід’ємна частка України. І тому кожна культурна, освічена людина повинна знати мову того народу, серед якого живе. Тим більше повинен її знати кожен українець, бо це мова його предків. Взагалі, як виникає мова? Що це таке? Людина не просто спостерігає навколишній […]...
10. “…Поки ти живеш, вкраїнська мово, і я живу, і мій народ святий” Якого ж ми будемо племені-роду, Якщо буде в устах наша мова згасать? Чи будемо з вами тоді ми народом, Як стихне вона в голосах? А. Демиденко Справжнім подарунком долі стало для мене перше знайомство з творчістю сучасного українського поета Івана Малковича. Перш за все мене зацікавила особистість самого митця – селянина за походженням, музиканта і мовознавця за фахом і поета за покликанням. Тільки небайдужа, енергійна, закохана у рідну землю людина […]...
11. Я живу в Україні, це моя Батьківщина Українська мова – це мова тієї країни, в якій я живу, мова, на якій говорили мої пращури. Це мова, на якій будуть розмовляти наступні покоління. Але для того щоб мова була чистою і досконалою, треба вивчати її дуже ретельно, заглиблюватися у її зміст, не забуваючи про зовнішню оболонку. Щоб бути грамотною, освіченою людиною, треба добре знати правила української літературної вимови, багато читати, а в повсякденному спілкуванні намагатися висловлювати найскладніші думки, […]...
12. І. Карпенко-Карий – драматург, “якому рівного не має наша література” Іван Карпенко-Карий – найвизначніша постать в українській драматургії. “Чим він був для України, для розвою її громадянського та духовного життя, – Я писав І. Франко про Карпенка-Карого, – се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори; се розуміє кожний, хто знає, що він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша […]...
13. “Україно моя, Україно, Я для тебе на світі живу’ за поезією Д. Павличка Кожен із нас чув, як таємничо шепотить трава, як сюрчать коники. Кожен чув, як ніжно співає вивільга, як кує зозуля. Саме про це вірші відомого українського поета Дмитра Павличка. Ще хлопцем майбутній поет милувався краєвидами рідного села, в якому мальовничо розкидані білі хатки, оточені рясними садками. Там я знаю кожну стежку, Кожен камінець. Там узяв я пісню в серце Із людських сердець. Духмяно пахнуть квіти, трави, розігріта сонцем земля. Барви […]...
14. “Євгеній Онєгін” – роман, “у якому відбилося століття” Роман “Євгеній Онєгін” займає центральное місце у творчості Пушкіна. Це його саме велике художнє произведення, що зробило найбільш сильне влияние на долю всієї російської літератури. Роман у віршах “Євгеній Онєгін” писався Пушкіним біля восьми років. Це були роки навартої творчої зрілості поета. В 1831 году роман у віршах був кінчений і в 1833 році виішов всвет. Він охоплює події з 1 8 1 9 по 1825 рік – від закордонних […]...
15. Вулиця, на якій я живу Вулиця, на якій я живу Рідне місто… Твої вулиці й площі… Як багато з вас носять імена людей, життя яких, часто коротке, було сповнено героїзму. Вулиця, на якій я живу, теж носить ім’я прославленої людини. …Наближався час розплати з фашистами. У серпні 1943 року точилися жорстокі бої за міста і села Харківщини. Серед бійців, які віддали своє життя за наш край, були росіяни, осетини, чехи, білоруси. У передмісті Харкова Олексіївці […]...
16. “С Украиной в крови я живу на земле Украины” Тема цього твору змусила мене задуматися не тільки про мою батьківщину, але і над проблемою, про яку в Україні дотепер сперечаються: про місце російської мови в нашій країні. По-моєму, Борис Чичибабін, наш земляк-харків’янин, що прославив Україну своїми віршами, написаними російською, цим рядком давно вирішив цю суперечку. У цьому рядку поет висловив свою любов до української землі і її народу. І не має значення, якою мовою він написаний. Жителі Східної України […]...
17. Розповідь про вулицю, на якій я живу Моя вулиця 1. Я живу на тихій вузькій вуличці, яка називається провулок Зелений. Вона тягнеться вбік від шумного проспекту, тому з мого двора видно дахи багатоповерхових будинків. Навесні та влітку моя вулиця потопає в квітах та зелені дерев. По ній рідко їздять автомобілі, тому можна грати прямо посеред дороги. Ще недавно вона навіть не була заасфальтована, а тепер по ній приємно кататися на велосипеді. Завдяки тому, що вона тиха, по […]...
18. Річка мого краю – ІІ варіант II варіант Мій край Донеччина – степовий. Вода для нас, степовиків, є дорогоцінною. Більшість річок в нашому краї течуть до Азовського моря. Вони всі невеликі. Через наше місто Донецьк тече річка Кальміус. Починається вона біля села Яківлівки і впадає в Азовське море. Довжина цієї річки біля двохсот дев’яти кілометрів. Там, де вона тече через наше місто, береги її одягнені в бетон. Колись у давнину наша річка була судохідною. Найбільші притоки […]...
19. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – “ОХ”, “ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ” 5 КЛАС НАРОДНІ КАЗКИ “ОХ”, “ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ” КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Народні казки” 1.Що називається казкою? Це фольклорний розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події. 2.Назвіть основні особливості народної казки. Фантастика ; різке протиставлення добра злу; своєрідність побудови ; невелика кількість дійових осіб ; мова. 3.Якими рисами характеру народ наділяє головного героя казки “Летючий корабель” – дурня? 4.Які епізоди казки “Летючий корабель” є фантастичними? Яку […]...
20. Що означає бути порядною людиною? Порядок, порядність… Ці слова мають однаковий корінь. Порядок – це коли все виконується згідно з певними правилами, вимогами. Порядок повинний бути й у душі людини. Що це означає? Слову повинна відповідати справа. У нашому під’їзді живе стара жінка Ксенія Петрівна. Чоловік її помер, діти зі своїми родинами живуть у різних кінцях міста, відвідують матір рідко. Наш сусід Іван Гаврилович, заходячи до мого дідуся пограти в шахи, з осудом говорить про […]...
21. Квіти на балконі. Твір з обрамленням з власного досвіду Багато балконів у нашому будинку мешканці перетворили на засклені веранди. Будинок наш старий, балкони величезні. Тож оздоблення зі скла та шиферу надало їм вигляду грандіозних споруд. До того ж усі ніби змагаються одне з одним, чий балкон виглядає крутішим. Деякі балконні стекла закриті гардинами, інші – жалюзі. Обов’язковим атрибутом сучасних балконів стають кондиціонери.’ Вони подають прохолодне повітря вже не тільки в кімнати, айв закриті балконні приміщення. Зсередини одні балкони оздоблені […]...
22. Рідний дім – IV варіант 6 клас IV Варіант Рідний дім, як маленька батьківщина. В кожному будинку живе сім’я – ділянка великої Батьківщини. Кожна людина любить свій дім, незалежно від того, великий він чи маленький, старий чи новий. Для мене важливо, що в рідному будинку живуть мати та батько, іграшки, кіт та собака. Для моїх батьків дім, ніби гніздечко. В дім приходять гості, мої друзі, починаються веселощі. Перші свої кроки я зробив в своєму рідному […]...
23. Портрет моєї сестри. Твір-опис Я хочу жити в просторому двоповерховому будинку з більшими вікнами з різьбленими лиштвами. На даху обов’язково повинна бути яскраво-червона черепиця, а на ковзані, як у казках Пушкіна, я посаджу півня, якого сам виріжу й прикрашу в самі неймовірні, яскраві кольори. Навколо будинку я обов’язково посаджу березу, ялину й каштан. А перед будинком у мене буде великий палісадник, не тільки для мене й моєї сім’ї, але й для бджіл. У будинку, […]...
24. Вірш “П’яний корабель” Артюра Рембо Артюр Рембо жив наприкінці ХІХ століття – в епоху значних зрушень у світі, коли на зміну гуманізму ХІХ століття приходить нове покоління – діти технічної, механізованої цивілізації. Логічному розуму і прагматичному відношенню до дійсності А. Рем-бо протиставляє інше сприйняття світу, засноване на тонких напівсвідомих відчуттях. Завдяки цьому поет глибше проникає у тканину дійсності і здатен захоплюватися красою світу, вільно витати у його просторах. Але це робить його самотнім і вразливим. […]...
25. Поет – бездомний корабель в океані життя Артюр Рембо жив наприкінці XІX століття – в епоху значних зрушень у світі, коли на зміну гуманізму XІX століття приходить нове покоління – діти технічної, механізованої цивілізації. Логічному розуму і прагматичному відношенню до дійсності А. Рембо протиставляє інше сприйняття світу, засноване на тонких напівсвідомих відчуттях. Завдяки цьому поет глибше проникає у тканину дійсності і здатен захоплюватися красою світу, вільно витати у його просторах. Але це робить його самотнім і вразливим. […]...
26. Твір по байці Лафонтена “зачумлені звірі” Розмірковуючи над байкою французького письменника, я вирішив схожу ситуацію знайти в сучасному житті. Був собі будинок культури. Десятиліттями в ньому працювала бібліотека, гуртки художньої самодіяльності – танців, театральні, музичні; були якісь секції. Але ось будинок культури збіднів. Завод, якому належить приміщення, став банкротом і вирішив будинок культури продати. Новий господар виявився швидко. Процвітаюча фірма, купуючи будинок, обіцяла, що і в перебудованому приміщенні знайдеться місце і бібліотеці, і творчим колективам. Незабаром […]...
27. Друзі – найбільше багатство. Цінуймо їх! “ОХ”, “ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ” 5 КЛАС НАРОДНІ КАЗКИ “ОХ”, “ЛЕТЮЧИЙ КОРАБЕЛЬ” Друзі – найбільше багатство. Цінуймо їх! Одним із найпопулярніших видів українського фольклору є народні казки. У них втілено мудрість народу, відображено побут, звичаї, традиції й вірування українців, а також прагнення до кращого життя. Українська народна казка також і глибоко моральною й повчальною. Головним героєм багатьох казок є такий собі дурник, здебільшого останній, третій син. Але, як правило, саме він досягає щастя в житті, […]...
28. Якщо е гроші, можна поступитися словом? Твір за байкою Лафонтена “Зачумлені звірі” Розмірковуючи над байкою французького письменника, я вирішив схожу ситуацію знайти у сучасному житті. Був собі будинок культури. Десятиліттями у ньому працювала бібліотека, гуртки художньої самодіяльності – танців, театральні, музичні; були якісь секції. Але ось будинок культури збіднів. Завод, якому належить приміщення, став банкрутом і вирішив будинок культури продати. Новий господар знайшовся швидко. Процвітаюча фірма, купуючи будинок, обіцяла, що і в перебудованому приміщенні знайдеться місце і бібліотеці, і творчим колективам. Незабаром […]...
29. Наша сімейна традиція Коли народилася моя мама, її батько, а мій дід, що працював агрономом, посадив на околиці села ліщину. Пояснив домашнім: “Виросте дочка – буде орішки лускати”. Ліщина – це лісовий горіх. У нашому селі, та й у сусідніх селах, крім мого діда, ніхто це дерево не доглядав. Навіщо займатися? Зарості дикої ліщини в лісах можна зустріти ледве чи не на кожному кроці. Але то дика ліщина, а дід вирішив її окультурити, […]...
30. Образ юного героя у творі “Печенізька облога Києва” – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 6 клас Справжній патріотизм виявляється не на словах, а у справах. Хто би міг подумати, що маленький хлопчик може врятувати ціле місто. А таке сталося у X столітті. Святослав – великий князь київський, пішов до Болгарії, коли Київ оточили печеніги. Хтось мав повідомити військо Святослава про оточення міста. Це зробив хлопчик, якому судилося стати юним героєм. Але чи так легко було пройти через оточення печенігів? Звісно, ні! В першу чергу […]...
31. Отаман Гамалія – ватажок козаків – І варіант ТАРАС ШЕВЧЕНКО 8 клас І варіант У ряді своїх творів Тарас Григорович Шевченко оспівав героїчне минуле українського народу. Увагу поета привернули ті події, в яких виявилась боротьба народу за свою волю й незалежність. Шевченкова поема “Гамалія” відтворює історично правдиву картину морського походу козаків на Стамбул. Попереду Гамалія байдаком керує. Куди ж веде козацький ватажок своїх побратимів, про що так глибоко замислився він, оглядаючи морські простори? Там, на протилежному березі моря, страждають у […]...
32. Мій улюблений твір мистецтва – ІІ варіант II варіант Нещодавно ми з сестрою відвідали Донецький художній музей. Там дуже багато різних витворів мистецтва. Але мене завжди зачаровували ті картини, де зображене море. Багато різних картин я бачив, але кращих, ніж у Айвазовського, здається, немає. У нашому музеї цілих три картини, але мені найбільше подобається його картина “Морський пейзаж. Коктебель” . Я дізнався, що Іван Костянтинович працював у своїй майстерні у Феодосії, на березі моря. Під час бурі […]...
33. Яку сім’ю я сподіваюсь мати Нерідко виходить так, що людина створює власну сім’ю на зразок сім’ї своїх батьків. Тобто якщо твій батько мав дружину й двох дітей – хлопчика й дівчинку, то й ти намагатимешся мати в житті саме таку сім’ю. Інколи я намагаюся подивитись очима стороннього на родину, у якій живу. Мій батько багато працює: у нього аж дві роботи і вільного часу майже немає. Тим приємніше йому повертатися додому й бачити наші усміхнені […]...
34. Чи хотів би я, щоб моїм другом став Дік Сенд із роману “П’ятнадцятирічний капітан”? Дік Сенд – сирота, виховувався в дитячому будинку. Навіть ім’я він одержав на честь жалісливого перехожого, котрий його знайшов, а прізвище йому дали на згадку про місце, де його знайшли. Хлопчик був розумним, у чотири роки вже вмів читати, писати і рахувати. У вісім років він пішов юнгою на корабель, де так добре себе зарекомендував, що капітан Хелл познайомив його з власником судна Велдоном, і той віддав хлопця до школи. […]...
35. Мрія – могутня сила, що творить Твір по повісті-феєрії А. Гріна “Червоні вітрила”. Стародавні греки говьрили, що бажання вже саме по собі творить. Сила бажання, мрії здатні перевернути життя й змінити людини. Олександр Грін силою своєї мрії створив цілий мир, у якому живуть відважні, щиросерді чоловіки, поетичні й прекрасні жінки, де в моря коштують міста із чудесними іменами – Лисиці, Зурбаган. Грін знав силу мрії й силу любові. Всі його оповідання про любов закінчуються однією фразою […]...
36. Геополітичне становище України “Україна” – так називали прикордонні землі, роз­ташовані в самому центрі Європи. Сьогодні Україна – це держава, яка має дуже своєрідне геополітичне стано­вище. Геополітика – галузь сучасних суспільних наук, яка вивчає особливості розвитку країни з точки зору її геогра­фічного розташування. У нинішньому світі геополітичне становище певної країни відіграє важливу роль в її економічному і політичному житті. Україна розташована дуже вдало: вона охоплює півкільцем частину Чорного й Азовського морів і має спільні […]...
37. ТЕМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ, СЮЖЕТ, КУЛЬМІНАЦІЯ Композиція – це побудова літературного твору. Це доцільний, з точки зору автора, порядок, в якому розгортаються події, розташовуються персонажі. Адже художній твір – це дуже складна єдність, яка будується з багатьох компонентів: потрібно розмістити їх так, щоб читач і не помітив, як вони з’єднані. Одним із найважливіших компонентів композиції є сюжет. Це – порядок, в якому розгортаються події твору. Саме в плині цих подій і виявляють себе персонажі, які діють […]...
38. Моє захоплення Кожна людина має захоплення. Один любить співати, інший – збирати маленькі іграшки. Людина, яка має захоплення, – цікава людина, з якою ні­коли не буває нудно. Захоплення дає можливість людині у повній мірі про­явити себе. Захоплюватись можна будь-чим. Ось мені, наприклад, подобається танцю­вати. Саме через танець я передаю свої почуття, настрій. Для мене день, прожитий без танцю, – сірий, звичайний день, в якому не відбулось маленького, але такого необхідного дива. Для […]...
39. Я хочу розповісти вам про те що сталося Слово “сталося” має на увазі якусь подію, щось несподіване. Те, про що я хочу розповісти, формально під визначення випадку, несподіванки не підпадає, але… Нічого несподіваного в нашій торішній родинній поїздці не було. Півроку ми планували екскурсію пушкінськими місцями. Мама там бувала раніше, тепер вона хотіла показати їх нам – татові, мені і брату. Вона так жваво розповідала про Михайлівське, Тригорськ, Святогорський монастир, що здавалося: я там уже була. І ми […]...
40. Час тиші 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Літо – найкраща пора року. По-перше, настали канікули. По-друге, можна купатися в теплій річці, рибалити, збирати гриби і ягоди. Якось на початку літа ми з хлопцями пішли в ліс. Там ми наввипередки бігали між деревами, ховалися в гілках розлогого дуба, качалися у високій траві на галявині, вирізали з ліщини гнучкі довгі вудлища. Галас, крик, сміх розносилися лісом. Ми не стримували своєї радості, адже попереду канікули, і […]...