Чому Генрік Ібсен створив новий жанр синтетичної п’єси

Related posts:

1. Чому Генрік Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковим дім”? Г. Ібсен, відомий норвезький драматург, створив “нову драму”. В цих п’єсах він прискіпливо аналізує сучасне йому суспільство, доводячи, то воно під ілюзією прогресу і цивілізації приховує моральні вади. Ібсен увів новий жанр синтетичної п’єси. Її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія. Це поєднання в п’єсі “Ляльковий дім” має дивний відтінок, і тому вона вражає не одного н читача і глядача. Автор зумів зобразити й подати […]...
2. Чому Генрік Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім’? І. Г. Ібсен – драматург-новатор. ІІ. Розкриття у п’єсі Г. Ібсена трагізму сімейного життя, що приховується за зовнішнім благополуччям. 1. Особливість п’єси “Ляльковий дім” . 2. Головні герої п’єси. 3. Трагічна доля сім’ї Хельмерів. 4. Фальшивий дім суспільства. ІІІ. Значення п’єси для сучасної людини....
3. Чому Г. Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім’? Найбільшу популярність серед реалістичних п’єс Г. Ібсена мала й має по сьогодні соціально-психологічна драма “Ляльковий дім”. У цьому творі норвезький митець звернувся до проблеми жіночого щастя в сім’ї, намагався висвітлити реальні соціально-психологічні проблеми. Він поставив питання перед численними читачами та глядачами: як жити, як кохати, яким бути? Головна героїня п’єси Нора бачить сенс життя в любові до близьких їй людей: чоловіка та дітей. Вона щиро вірить, що в її долі […]...
4. Генрік Ібсен норвезький драматург, творець нової соціально-психологічної драми Перші його п’єси написані в національно-романтичному дусі. Головною темою була боротьба Норвегії за незалежність і уславлення її героїчного минулого. Там діяли героїчні особистості, зображувались сильні пристрасті і незвичайні колізії. . Та згодом Ібсен відходить від давніх героїчних оповідей і далекого минулого Норвегії, він звертається в більшості своїх п’єс до сучасності, її проблем, її характерів. Так з’являються драми “Бранд”, “Пер Гюнт”, “Спілка молоді”, “Ляльковий дім”, “Привиди”, “Ворог народу” та ін. Деякі […]...
5. Новий літературний жанр – “подорож” Радищева Для своєї книги Радищев обрав новий у літературі жанр – “подорож”. Цей жанр одержав в XVІІІ столітті широке поширення. Цим він зобов’язаний Лоренсу Стерну. Видатний англійський письменник видав в 1767 році “Сентиментальна подорож”, що стало своєрідним маніфестом сентименталізму. Книга породила традицію: “сентиментальні подорожі” з’явилися в багатьох національних літературах. Знали цю книгу й у Росії, прочитав її й Радищев Перше “подорож” у російській літературі було написано Миколою Новиковим і надруковано в […]...
6. Чому п’єса названа Ляльковий дім” Г. Ібсен, відомий норвезький драматург, створив “нову драму”. У цих п’єсах він прискіпливо аналізує сучасне йому суспільство, доводячи, що воно під ілю зією прогресу і цивілізації приховує моральні вади. Ібсен увів новий жанр синтетичної п’єси. її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія. Це поєднання в п’єсі “Ляльковий дім” має дивний відтінок, і тому вона вражає не одного читача і глядача. Автор зумів зобразити й подати […]...
7. Г. Ібсен – зачинатель “нової” європейської драматургії Тоді, коли в історії світової літератури повною мірою заявила про себе “нова драма” Ібсена, XIX сторіччя тихо конало… На зміну йому приходили нові відносини, що не передбачали спокійного життя. Людина на зламі епох опинилася у вирі соціальних драм і трагедій. Що ж могло допомогти їй витримати? І чи був у неї якийсь захист від ударів жорстокої долі? Ці та інші питання надзвичайно цікавили Генріка Ібсена, якому судилося стати творцем “нової […]...
8. Чому для втілення твору “Пісня про віщого Олега” Пушкін обрав саме жанр балади? О. С. Пушкін був сучасником Карамзіна. Великий шанувальник історії свого народу, він, як відомо, був досить добре обізнаний з роботою Карамзіна і виявляв неабияку зацікавленість спільним минулим слов’янських народів – російського і українського. Ця зацікавленість посилилася після відвідин поетом Києва, де завжди особливо вшановувалася легенда про київського князя Олега. Пушкін побував на могилі князя, що знаходилася на горі Щекавиці. Це і стало безпосереднім поштовхом для реалізації поетом свого художнього задуму. […]...
9. Як я розумію зміст назви “Ляльковий дім” Коли говорити про щастя, то неможливо уявити його собі без сім’ї, поза сім’єю. П’єса Г. Ібсена “Ляльковий дім” саме про це. Родину Хельмерів, мабуть, можна було б назвати зразковою. Респектабельний чоловік, милі дітки, чарівна дружина живуть у мирі й злагоді. Та й розпочинається все на Святий вечір. Різдво – уособлення сімейного затишку, і Нора готується до свята в родині. Але події склалися так, що головна героїня по-новому змушена подивитися на […]...
10. Чому, на вашу думку, жанр психологічного твору є прогресивним порівняно з описовими формами У літературному процесі XIX сторіччя художнє повіствування здійснило еволюцію: його описові форми поступово перейшли у психологічне зображення дійсності, що відбилося на створенні глибоких і колоритних образів. Такі твори ми вже не просто читаємо, захоплюючись сюжетною колізією, а ніби пропускаємо через себе, проживаємо написане автором. Найбільший здобуток, одержаний від цих творів, полягає у тому, що вони збагачують нас своєю мудрістю, життєвим досвідом. Коли ж сприймаєш твір за сюжетно-композиційною основою, то дуже […]...
11. Новий тип драматичного конфлікту у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Говорячи про Чехова-драматурга, обов’язково кажуть про нього як творця нового театру, про його новаторство в створенні сюжету, зображенні персонажів, про підтекст, роль авторських ремарок. Новаторство Чехова – в глибокому психологічному аналізі характерів. Герої його просто живуть, розмовляють, вирішують буденні питання. Чехов писав: “Люди обідають, тільки обідають, а в цей час складається їхнє щастя та розбивається їхнє життя”. Зовнішні ефекти не приваблюють Чехова. Такі епізоди він виносить поза сцену. Особливу роль […]...
12. Символізм назви п’єси Генріха Ібсена “Ляльковий дім” Генріх Ібсен, відомий норвезький драматург, створив “нову драму”. У своїх п’єсах він прискіпливо аналізує сучасне йому суспільство, доводячи, що воно під ілюзією прогресу і цивілізації приховує моральні вади. Ібсен ввів новий жанр синтетичної п’єси. Її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія. Це поєднання у п’єсі “Ляльковий дім” має дивний відтінок, і тому п’єса вражає її читача і глядача. Автор зумів зобразити й подати нам у […]...
13. Використання Ібсеном аналітичної композиції у п’єсі “Ляльковий дім” Ібсена ще за життя називали творцем аналітичної драми ХІХ ст., що відроджувала традиції античної драматургії. Аналітична композиція, за Ібсеном, означала розкриття внутрішнього трагізму, що приховується за зовнішньо спокійною дійсністю. Так композиційно побудована п’єса “Ляльковий дім”. Аналітична композиція визначається ще й тим, яку роль у долі героїв відіграють події, що відбулися задовго до початку дії. В п’єсі “Ляльковий дім” ці сюжетні таємниці стають рушійними силами у розгортанні дії, в розвитку характерів […]...
14. “Герой нашого часу” новий тип романа В 1839 році була опублікована повість Лєрмонтова “Бела”, а потім “Тамань” і “Фаталіст”. В 1840 році ці три повісті вийшли як глави роману “Герой нашого часу”, а потім світло побачило весь роман цілком. Первісний добуток називалося “Один з героїв нашого століття”. Видання 1841 року було доповнено загальною передмовою, у якому письменник відповідав критикам, що затверджували, що Печорін – порочне явища, нетипове для російського життя, неварта пародія на молодь Росії. Це […]...
15. Аналітична композиція в п’єсі Генріха Ібсена “Ляльковий дім” Ібсена ще за життя називали творцем аналітичної драми XІX століття, що відроджувала традиції античої драматургії. Автор використовує аналітичну композицію, щоб показати невідповідність між зовнішніми проявами життя з його справжньою сутністю. Він добре знав проблеми, що постають перед людиною в житті, розумів, що зовнішній добробут приховує чимало трагедій. Аналітична композиція, за Ібсеном, означала розкриття внутрішнього трагізму, що приховується за зовнішньо спокійною дійсністю. На такій композиції побудована п’єса “Ляльковий дім”, в якій […]...
16. Міркування: Мир новий, привабливий Незвідані країни…. Інші враження, інші думки й почуття. Побачити нову країну – це відкрити двері в царство інших відчуттів, емоцій, у царство твоєї мрії, твоїх мрій. Побувати десь – значить подарувати собі радість пізнань чогось іншого, особливого, незвичайного, знайти спокій і умиротворення, гармонію душі. Нова країна для нас – це сплеск захвату й щастя, з яким ми занурюємо в несхожу, незвичну, часом дивне життя. Але чому ж автор цих рядків […]...
17. Жанр і композиція поеми М. О. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Некрасов працював над поемою більше 13 років. За цей час багато чого змінилося в поемі – від первісного задуму і до сюжету. Галерея сатиричних образів численних панів не була завершена, Некрасов залишив тільки попа і поміщика Оболдуєва. На перше місце поет поставив народ, відомості про життя якого Некрасов збирав довгий час. Поема “Кому на Русі жити добре” стала поемою про долю народу і його тяжкий стан. Написана в той час, […]...
18. Улюблений жанр І. О. Буніна Безсумнівна письменницька заслуга Буніна, насамперед, складається в розвитку їм і доведенні до високої досконалості чисто російського жанру, що одержав всесвітнє визнання, оповідання або невеликої повісті тієї вільної і надзвичайно ємної композиції, що виникає як би безпосередньо з життєвого явища або характеру і найчастіше не має “замкнутої” кінцівки, що ставить крапку за повним вирішенням піднятого питання або проблеми. Виникнувши з живого життя, звичайні, перетворені й узагальнені творчою думкою художника, ці добутки […]...
19. У чому полягає конфлікт у творі Джека Лондона “Біле Ікло’? Повість Джека Лондона “Біле Ікло” – це один з північних творів, де описано суворе життя людей і тварин. І справді, природа півночі диктувала свої правила буття і не вибачала ані легковажності, ані слабкості. Здається, сама природа змушує бути твердою й людину, й тварину. Свого часу Джек Лондон говорив, що в цьому житті єдиного не можна собі дозволити – бути жертвою. Але чи означає це, що його герой надлюдина, яка не […]...
20. Новий тип героя в п’єсі Булгакова “Біла гвардія” Перетворення прози в драму описано в “Театральному романі” таким чином, що його сьогодні не обходить жоден учений, що займається проблемою художнього простору. Нагадаю читачеві опис “чарівної камери”, у яку став грати автор роману для свого задоволення: “Отут мені початок здаватися по вечорах, що з білої сторінки виступає щось кольорове. Придивляючись, жмурячись, я переконався в тім, що це картинка. І більше того, що картинка ця не плоска, а тривимірна як би […]...
21. Чому сталася родинна трагедія? Чому сталася родинна трагедія? Терміном “балада” в період середньовіччя у Провансі називали пісенну і ліричну поезію, що виконувалася переважно під час танців. А з другої половини XVІІІ століття на європейську баладу почали нашаровуватись зображення епізодів нещасливого кохання, кривавої помсти, мотиви легенд, історичні факти. Українські балади мали різні мотиви, проте тема стосунків невістки та лихої свекрухи – одна з найпоширеніших. Одна з таких балад “Ой чиє ж то жито, чиї ж […]...
22. Жанр оповідання у творчості В. М. Шукшина Все це було б смішно, Коли б не було так смутно. М. Ю. Лєрмонтов За своє коротке життя Шукшин написало два романи, кілька повістей і безліч оповідань, завдяки яким він і став відомим письменником. У цих оповіданнях зображуються зовні цілком пересічні люди, що живуть у різних селах або в маленьких провінційних городках Росії в 60 – 70-е роки XX століття. Із шукшинскими героями нічого незвичайного не відбувається, але в їхньому […]...
23. Новий етап у літературній діяльності О. Кобилянської У 1887 році О. Кобилянська надсилає оповідання до віденського журналу, що був розрахований на мало-містечкового читача і вміщав на своїх сторінках “прохідні” твори, але неодмінно на злободенні теми з гостропікантни-ми сюжетними колізіями і легким стилем викладу. Молодій письменниці здавалося, що її оповідання з яскраво вираженою феміністичною тенденцією імпонуватиме читачкам журналу. Та оповідання було відхилено, хоча за спосіб викладу матеріалу редактор журналу Мамрот похвалив молоду письменницю. Згодом цей факт дуже часто […]...
24. Жанр балади у творчості Генріха Гейне Німецький поет-романтик, його твори – видатне явище світового романтизму. “Книга пісень” – поетична збірка Гейне, куди ввійшли 215 віршів, написані за перші десять років творчості. Книга складається з п’яти розділів. Найбільш відомими поезіями є “Чому троянди ніби неживі”, “Коли розлучаються двоє”, “Вмирають люди і роки”, “Хтів би я слово єдине…”. Збірка різножанрова: тут і ліричні медитації, і сонети, і пейзажні замальовки, балади, фольклорні пісні тощо. Вірш “Не знаю, що стало […]...
25. Замітка до стінгазети. Спортзал став кращим, ніж новий Останнім часом змінився вигляд шкільного спортзалу. Старшоклас ники разом з батьками встановили грати на вікнах – це рятує скло від неслухняного м’яча. Учні 6-8 класів самотужки полагодили спортивні мати, хоч довелося докласти неабияких зусиль. Поштукатурено й пофарбовано стіни приміщення. Значну роль у ремонті спортзалу відіграла рада школи. Це вона розшукала спонсорів-батьків, за чиї кошти було придбано усе необхідне для роботи. Хочеться щиро подякувати школярам та їхнім батькам за добре виконану […]...
26. Новий погляд на “маленьку людину’ в оповіданнях А. П. Чехова І. Звернення до проблеми “маленької людини” російських письменників О. С. Пушкіна, М. В. Гоголя, Ф. М. Достоєвського, А. П. Чехова. ІІ. Новий поворот старої теми. 1. Висміювання “маленької людини” ; висновок Чехова: Черв’яков – це холопська натура). 2. Перетворення героя оповідання “Людина в футлярі” Бєлікова на обмеженого міщанина. 3. Перетворення людини доктора Старцева на духовну потвору – Іонича. 4. Відкриття Чеховим в своїх героях зла, яке породжує нове зло ; […]...
27. Є. Дудар “Червона шапочка”: стара казка на новий лад Кожен з нас, напевно, читав у дитинстві казку про Червону Шапочку – гарну, слухняну дівчинку, яка допомагала мамі й старенькій бабусі. Зовсім по-іншому подає цей образ Є. Дудар у однойменній гуморесці. Його Червона Шапочка нагадує багатьох сучасних підлітків, для яких, духовність, чесність, ввічливість, повага до старших – лише порожні слова. Ця 16-річна дівчина п’є, палить, розмовляє молодіжним жаргоном і живе виключно споживацькими інтересами. Навіть страшного здоровенного Вовка загнала і мисливця […]...
28. “…І ти, і я – ми обоє повинні змінитись…” Родинне життя Нори і Торвальда Один із найвідоміших творів норвезького драматурга Г. Ібсена – соціально-психологічна драма “Ляльковий дім”, у якій автор висвітлює важливі й актуальні тогочасні проблеми. Проблему емансипації жінки, проблему жіночого щастя, врешті, проблему гідності людини, особистості й самовизначення на прикладі однієї сім’ї – Торвальда і Нори Хельмерів. На перший погляд – це звичайна середньостатистична сім’я, яких чимало було в буржуазній Норвегії. Чоловік – спочатку прекрасний адвокат, а потім – директор банку. Дружина – […]...
29. Новий Заповіт поетична розповідь про духовний подвиг Ісуса Христа І. Структура та композиція Біблії – найвидатнішої книги церковної літератури. ІІ. Новий Заповіт – відтворення духовних пошуків і життєвого досвіду, виклад суто християнської ідеї. 1. Історичні книги. 2. Послання апостола Павла. 3. Одкровення, або Апокаліпсис. ІІІ. Місія Ісуса Христа....
30. Жанр роману “Герой нашого часу” Образ самотнього, розчарованого людини, ворогуючого з суспільством, проходить через усю творчість Лєрмонтова. У ліриці і в ранніх поемах цей образ дано в романтичній манері, поза соціального середовища і реального побуту. У “Герої нашого часу” проблема сильної особистості, яка не знає спокою і не знаходить застосування своїм силам, вирішена реалістичними засобами письма. У романтичних творах зазвичай причини розчарування героя не розкривалися. Герой носив у своїй душі “фатальні таємниці”. Нерідко розчарування людини […]...
31. Проблематика драми Г. Ібсена “Ляльковий будинок” Генрік Ібсен – відомий норвезький драматург, якого перш за все цікавили соціальні трагедії та морально-етичні проблеми. Почуття власної гідності, на думку письменника, людина повинна зберігати за будь-яких обставин. “Ляльковий будинок” є одним з найвідоміших творів Ібсена, в якому випливає проблема самопожертви заради кохання. Автор взяв історію однієї родини, де родинні стосунки розкрилися під час вимушеного обману. Драматург намагався таким чином розібратися в механізмі подружнього і сімейного щастя, адже саме від […]...
32. У чому трагизм життя Степана? Учнівський твір За драмою Лесі Українки “Бояриня”. Життя Степана, героя драми “Бояриня”, не менш трагічне, ніж доля Оксани. Степан – не історична особа, це український інтелігент другої половини ХІХ століття, який утратив національну свідомість, зрікся рідної культури і прийняв чужу. Одружившись з Оксаною, Степан мріє жити щасливо, але щастя йому не судилося, бо він виявився нездатним за нього боротися. Оксані Степан обіцяв, що в Москві вони виконуватимуть свої обряди й […]...
33. Казка як жанр Жанр казки дуже близький до оповідання, проте має свої специфічні риси, які відрізняють його від оповідали За змістом і формою казки не однотипні. Вони умовно поділяються на три групи: 1. Казки про тварин, в яких центральними дійовими особами виступають звірі або птах і “Рукавичка” , “Лисичка й Журавель” , “лисиця та Вовк” , “Колосок” , “Біда кавчить ; 2} Чарівні в яких провідними героями виступають могутні воїни-виз велителі чи Інші […]...
34. У чому злочин і в чому покарання Раскольникова? Твір по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. “Злочин і покарання” – один із самих значних романів Достоєвського. У ньому звучить гострий біль письменника за принижену і ображену людину. Герой роману – Родіон Раскольников був студентом. Він похмурий і недовірливий. Ця людина живе як би окремо від світу: нічим не цікавиться з того, чим цікавляться навколишні його люди. У той же час він гордовитий, навіть “жахливо високо себе цінує […]...
35. У чому полягає щастя? Твір-міркування Напевно, не можна дати однозначного визначення щастю, так само, як і любові. Саме коротке з них пролунало в кінофільмі “Доживемо до понеділка”: “щастя – це коли тебе розуміють”. Я думаю, подання про щастя для кожного різне. Комусь для цього досить наїстися, комусь – зірвати банк, комусь – купити гарну річ, комусь – дістати бажану книгу, комусь – вилікувати захворіла тварина й т. д. Все залежить від матеріального благополуччя і якості […]...
36. Чому я співчуваю Гамлетові Гамлет – головний герой однойменної трагедії Шекспіра, принц Данський. У нього є мати, дядько, друг Гораціо та кохана – Офелія. Батька, щоправда, у Гамлета немає, але що вдієш – усі люди колись умирають. Принц був, мені здається, щасливий. Доти, доки не довідався, що його мати, королева Гертруда, вийшла заміж за брата свого покійного чоловіка – Клавдія, який став тепер королем Данії. Принц у розпачі – адже з дня смерті його […]...
37. У чому полягає новаторство драматургії Генріка Ібсена? Видатний норвезький письменник ХІХ ст., славетний реформатор театру Генрік Ібсен у своїх творах ставив питання, які хвилювали його сучасників. Ібсен радикально реформує традиційну драматургію. Він використовує аналітичну композицію. В ній важливу роль відіграє таємниця, події, що відбувалися задовго до тих, що розгортаються на сцені. Але саме вони спричинили ситуації, в яких опинилися герої. Ця композиція була відома ще в Стародавній Греції і використовувалась, щоб створити сюжетне напруження. Аналітичність у Ібсена […]...
38. Ода ліричний жанр Шкільний твір на тему “На день сходження на всеросійський престол її величності государині імператриці Єлизавети Петрівни 1747 року” – зразок урочистої оди в Росії XVІІІ в. Ода – ліричний жанр. У ній, за словами Тредьяковського, “описується… матерія шляхетна, важлива, рідко – ніжна й приємна в мовленнях”. Її джерела – хорова лірика стародавніх греків. Створювалися врочисті оди, що славили велику подію або великого героя по імені давньогрецького поета Анакреона, що оспівував […]...
39. Епістолярний жанр в повісті О. С. Пушкіна “Капітанська дочка” У той час, коли жив великий російський письменник Олександр Сергійович Пушкін, дуже поширеним способом спілкування між людьми були листи. Цей епістолярний жанр набув широкого поширення і в літературі того часу. Скарбниця література знає безліч повістей і романів у листах. Почасти, поява такого художнього засобу в російській літературі є деяким наслідуванням літературі французької. Олександр Сергійович Пушкін використав у своїх творах листи досить-таки часто, оскільки саме в листах герої творів Пушкіна яскраво […]...
40. Жанр балади Жанр балади виник у середні віки як танцювальна пісня з драматургічною дією. Розвиток літературної балади пов’язаний із творчістю поетів-романтиків та їх попередників Гете і Шиллера. Уже у XVІІІ столітті баладу визначають як вірш, в якому розповідається про якусь незвичайну подію. Автор виступає тільки як оповідач, його власні почуття приховуються, авторська мова майже відсутня, вона тільки пояснює читачеві обставини дії. За своєю будовою балада швидше нагадує драматичний, ніж ліричний твір, в […]...