Чому А. Островський назвав свою драму “Гроза?”

Related posts:

1. Чому Г. Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім’? Найбільшу популярність серед реалістичних п’єс Г. Ібсена мала й має по сьогодні соціально-психологічна драма “Ляльковий дім”. У цьому творі норвезький митець звернувся до проблеми жіночого щастя в сім’ї, намагався висвітлити реальні соціально-психологічні проблеми. Він поставив питання перед численними читачами та глядачами: як жити, як кохати, яким бути? Головна героїня п’єси Нора бачить сенс життя в любові до близьких їй людей: чоловіка та дітей. Вона щиро вірить, що в її долі […]...
2. Чому Генрік Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковим дім”? Г. Ібсен, відомий норвезький драматург, створив “нову драму”. В цих п’єсах він прискіпливо аналізує сучасне йому суспільство, доводячи, то воно під ілюзією прогресу і цивілізації приховує моральні вади. Ібсен увів новий жанр синтетичної п’єси. Її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія. Це поєднання в п’єсі “Ляльковий дім” має дивний відтінок, і тому вона вражає не одного н читача і глядача. Автор зумів зобразити й подати […]...
3. Чому Генрік Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім’? І. Г. Ібсен – драматург-новатор. ІІ. Розкриття у п’єсі Г. Ібсена трагізму сімейного життя, що приховується за зовнішнім благополуччям. 1. Особливість п’єси “Ляльковий дім” . 2. Головні герої п’єси. 3. Трагічна доля сім’ї Хельмерів. 4. Фальшивий дім суспільства. ІІІ. Значення п’єси для сучасної людини....
4. Сенс назви п’єси О. М. Островського “Гроза” З появою А. М. Островського в російській літературі змінилося багато чого, а основні зміни відбулися у драматургії: письменник відкрив новий конфлікт на нашому грунті, нове середовище – купецтво, яка принесла своїх героїв і новий сенс п’єс, отже, принципово нові назви творів. Ці зміни добре помітні у п’єсі О. М. Островського “Гроза”. Чому автор саме так назвав свою драму? Адже в ній йдеться зовсім не про природне явище. На це питання […]...
5. Символіка в п’єсі О. М. Островського “Гроза” Для творів реалістичного напряму характерне наділення предметів або явищ символічним сенсом. Першим цей прийом використав О. С. Грибоєдов у комедії “Лихо з розуму”, і це стало ще одним принципом реалізму. О. М. Островський продовжує традицію Грибоєдова і начає важливим для героїв глуздом явища природи, слова інших персонажів, пейзаж. Але в п’єсах Островського є і своя особливість: наскрізні образи – символи задані в назвах творів, і тому, тільки зрозумівши роль символу, […]...
6. Чому В. Г. Бєлінський назвав роман Євгеній Онєгін “історичним” добутком? Життя без критики подібна до вулиці без ліхтарів. С. Я. Маршак В. Г. Бєлінський присвятив аналізу “Євгенія Онєгіна” восьму й дев’яту статті із циклу “Твору Олександра Пушкіна” . Приступаючи до розбору роману, критик пише: “”Євгеній Онєгін” є поема історична в повному розумінні слова, хоча в числі її героїв немає жодного історичної особи” . Ця цитата відразу вимагає пояснень По-перше, уживши слово “поема” стосовно до “Євгенія Онєгіну”, Бєлінський використовував літературознавчий термін […]...
7. Значення символів у п’єсі Островського “Гроза” Для добутків реалістичного напрямку характерне наділення предметів або явищ символічним змістом. Першим цей прийом використав О. С. Грибоєдов у комедії “Горі від розуму”, і це стало ще одним принципом реалізму. А. Н. Островський продовжує традицію Грибоєдова й наділяє важливим для героїв змістом явища природи, слова інших персонажів, пейзаж. Але в п’єсах Островського є й своя особливість: наскрізні образи – символи задані в назвах добутків, і тому, тільки зрозумівши роль символу, […]...
8. Біблійні мотиви в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” У сюжеті “Грози” Островського одержують послідовне втілення різні біблійні мотиви. Один з таких мотивів – мотив гріха, воздаяния за нього й покаяння. Мотив цей послідовно втілюється в мовленні персонажів, у їхніх думках, у розвитку сюжетної дії, у глибинному, філософському підтексті п’єси. Про гріх постійно згадує Марфа Ігнатіївна Кабанова: “От чи довго згрішити-те! Розмова близький серцю піде, ну й згрішиш, розсердишся”, “Повно, повно, не божись! Гріх! “, “Що з дурнем і […]...
9. Образ Катерини в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” У п’єсі “Гроза” Островський створює зовсім новий для його творчості жіночий тип, простій, глибокий характер. Це вже не “бідна наречена”, не байдуже-добра, лагідна панянка, не “аморальність по дурості”. Катерина відрізняється від раніше створених героїнь Островського гармонійністю своєї особистості, силою духу, своїм світовідчуванням. Це натура світла, поетична, піднесена, мрійлива, із сильно розвиненою уявою. Згадаємо, як вона розповідає Варварі про своє життя вдевичестве. Відвідування церкви, заняття вишиванням, молитви, мандрівниці й прочанки, чудесні […]...
10. Характер – це є здатність діяти за принципами. Шкільний твір за п’єсою О. М. Островського “Гроза” О. М. Островський написав багато п’єс із життя купецтва. Вони настільки правдиві і виразні, що Добролюбов назвав їх “п’єсами життя”. У цих творах життя купецтва висвітлено як світ затаєного, тихо зітхаючого суму, світ тупого, ниючого болю, світ гробового мовчання в’язниць. А якщо і з’являється безглузде ремство, то воно завмирає вже при своєму народженні. Свою статтю, присвячену п’єсам Островського, М. О. Добролюбов назвав “Темне царство”. Він висловив думку про те, що […]...
11. Чому свою мрію про славу князь Андрій називає “мій Тулон”? Ми все дивимося в Наполеони… О. С. Пушкін Дія роману “Війна й мир” починається влітку 1805 року, коли слава Наполеона Бонапарта поширилася по всій Європі. У перших розділах, на вечорі в Ганни Павлівни Шерер, представники петербурзького світського суспільства обговорюють події у Франції і на чому світло коштує лають “корсиканське чудовиська”. Однак серед гостей Ганни Павлівни перебувають і шанувальники французького імператора – князь Андрій і Пьер. Їх захоплюють сила особистості, ділова […]...
12. Гроза характеристика образу Кабанова Тихона Івановича Кабанов Тихон Іванович – один з головних героїв, син Кабана, чоловік Катерини. У переліку дійових осіб йде безпосередньо за Кабановой, і про нього сказано – “її син”. Таке дійсне положення Т. в місті Калинове і в сім’ї. Належачи, як і ряд інших персонажів п’єси, до молодшого покоління калиновцев, Т. по-своєму знаменує кінець патріархального устрою. Молодь Ка-линова вже не хоче в побуті дотримуватися старовинних порядків. Проте Т. Варварі, Кучерявцеві чужий максималізм […]...
13. Рецензія на історичну драму Юрія Рибчинського “Біла ворона” В основі драми “Біла ворона” – історичний сюжет, однак дія розгортається в межах оповіді одного з персонажів – Менестреля – і має свого конкретного адресата – глядача ХХІ століття. Одразу привертає увагу своєрідне обрамлення: дія починається та закінчується на базарі, що підкреслює одну з ключових тез драми: все на світі продається. Мова твору дуже наближена до фольклору – численні повтори та пісенна ритміка вдало забарвлюють діалоги Жанни та орлеанців, Столітньої […]...
14. П’єси О. Н. Островського “Гроза” і О. П. Чехова “Вишневий сад” В обох п’єсах пейзаж дивно гарний, хоча важко порівнювати захоплюючі волзькі види, що відкриваються з того місця, де розташоване місто Калинов, з маленьким у порівнянні з великою російською рікою вишневим садом. Величезний, колоритний волзький пейзаж придушує своєю красою, суворої й могутньої. На його тлі людини здається – дрібною комашкою, незначністю в порівнянні з неосяжною, сильною рікою. Вишневий сад – це затишний, спокійний куточок, дорогою серцю кожного, хто тут виріс і […]...
15. Гроза – твір-опис явища природи Прикметник “грізний” утворений від слова “гроза” неспроста. Що ж являє собою це величне, приголомшливе по красі явище природи, що є в той же час украй небезпечним? Про це давно замислювалися не тільки звичайні люди, але й учені. Гроза за всіх часів викликала священний жах, оскільки наслідку її були непередбачені Виникнення грому й блискавки В XVІІІ столітті вчені встановили, що блискавка являє собою іскровий розряд, що накопичується в атмосфері, електрики. У […]...
16. Сила характеру Катерини в драмі А. Н. Островського “Гроза” У Катерині бачили ми протест проти кабановских понятий про моральність, протест, доведений до кінця. Н. А. Добролюбов П’єса Островського була написана в 1859 році, під час підйому революційного руху мас, в епоху, коли особистість вставала на боротьбу за своє розкріпачення. “Гроза”, на думку Н. А. Добролюбова, “самий рішучий твір Островського”, тому що в ній показаний складний, трагічний процес розкріпачення оживаючої душі. У п’єсі морок бореться зі світлом, зльоти переміняються падіннями, […]...
17. Місце образа Катерини в п’єсі Гроза Островського А. Н Тема п’єси Островського – зображення “темного царства” російського життя, його побуту й вдач. Для втілення образа цього царства на сцені драматург придумав ціле місто Калинов, що стоїть на березі Волги. Ідея п’єси, як здається, найкраще сформульована Добролюбовим у статті “Промінь світла в темному царстві” . Критик побачив у п’єсі глибокий соціальний зміст, тому що загибель Катерини означає кінець “темного царства”: якщо замужня жінка не витерпіла й повстала проти законів “темного […]...
18. Побут і вдачі купецтва в драмі А. Н. Островського “Гроза” Гроза – явище в природі що очищає й необхідне. Вона приносить із собою свіжість і прохолодь після виснажливої жари, живлющу вологу після суши. Вона несе що очищає, оновлююча дія. Таким “ковтком свіжого повітря”, новим поглядом на життя стала в літературі середини XІX століття п’єса А. Н. Островського “Гроза”. Велика російська ріка, самобутній народ, що живе на ній, дали авторові багатий творчий матеріал. Драма пролунав як трагічний голос часу, як лемент […]...
19. Гроза характеристика образу Катерини Катерина – головна героїня, дружина Тихона, невістка Кабана. Образ К. – найважливіше відкриття Островского – відкриття народженого патріархальним світом сильного народного характеру з почуттям особи, що прокидається. У сюжеті п’єси К. – протагонист, Кабан – антагоніст в трагічному конфлікті. Їх стосунки в п’єсі не побутова ворожнеча свекрухи і невістки, їх долі виразили зіткнення двох історичних епох, що і визначає трагедійний характер конфлікту. Авторові важливо показати витоки характеру героїні, для чого […]...
20. Гроза характеристика образу Кабановой Марфи Гнатівни Кабанова Марфа Гнатівна – центральна героїня п’єси, матір Тихона і Варвари, свекруха Катерини. У переліку дійових осіб про неї сказано: багата купчиха, вдова. У системі персонажів п’єси – антагоніст головної героїні, Катерини, контрастне зіставлення з якою має визначальне значення для розуміння сенсу п’єси. Схожість героїнь можна угледіти як в приналежності їх до світу патріархальних представлень і цінностей, так і в масштабі і силі характерів. Обоє вони – максималісти, ніколи не […]...
21. Поняття про драму як жанр літератури Драма – рід літератури, один із трьох, поряд з епосом і лірикою. Основою драми, як на це вказує початкова суть слова, є дія. В цьому драма близька до епосу: в обох випадках – об’єктивне зображення життя – через події, вчинки, зіткнення героїв, боротьбу, тобто через явища, які складають зовнішній світ. Але те, про що в епосі розповідається як про подію, що відбулася, в драмі подається як жива, що розгортається в […]...
22. Гроза характеристика образу Кулігіна Кулігін – персонаж, що частково виконує функції виразника авторської точки зору і тому іноді відношуваний до типу героя-резонера, що, проте, представляється невірним, т. до. в цілому цей герой, безумовно, віддалений від автора, зображений досить відсторонено, як людина незвичайна, навіть дещо дивовижна. У переліку дійових осіб про нього сказано: “міщанин, годинникар-самоук, що відшукує перпетуум-мобіле”. Прізвище героя прозоро натякає на реальну особу – І. П. Кулібіна, біографія якого була опублікована в журналі […]...
23. Книги мають свою долю – ІІ варіант 9 клас II варіант Долю книги можна порівняти із долею людини. Адже спочатку задум майбутньої книги зароджується у голові автора, потім він занотовує її на папері і нарешті до справи береться видавництво. Книжки виходять звідти незаймано чисті. Якась виглядає простенькою, але виявляється дуже мудрою. Інша – гарна і велика, але сповнена глупоти. Як би там не було, але всі вони пахнуть свіжою фарбою і приємно шелестять, коли людина вперше розкриває […]...
24. Душевна драма Катерини. Учнівський твір за п’єсою О. М. Островського “Гроза” Відкіля ж беруться в Катерини життєві витоки цієї цілісності? Для того, щоб це зрозуміти, треба звернутися до культурного грунту, який пестував її. Без нього характер Катерини в’яне, як скошена трава. У світовідчутті Катерини гармонійно поєднується слов’янська язична давнина із християнською культурою, яка одухотворює і морально прояснює старі язичницькі вірування. Релігійність Катерини немислима без сходу і заходу сонця, росяних трав на квітучих луках, польотів птахів, пурхань метеликів із квітки на квітку. […]...
25. Книги мають свою долю “Зимові дерева”. Цю книгу було видано в 1970 році в Брюсселі. Її автором був Василь Семенович Стус. Вираз “книги мають свою долю” належав ще давнім римлянам. Вже тоді люди знали, що чималу роль у долі літературного твору відіграють певні зовнішні обставини, які зрештою і формують подальше його існування, а яко­юсь мірою і долю автора твору. Василь Семенович Стус – найяскравіший представник епохи бурхливих шістдесятих, застійних сімдесятих, не­зрозумілих вісімдесятих. Саме так: […]...
26. “Я блукаю i кличу душу свою…” Творчiсть великого американського поета-новатора Волта Вiтмена стала своєрiдною поетичною Бiблiєю. Вiтмен вiрив у пророче покликання поета, який приходить на землю оновити її, “коли втрачають змiст слова i предмети”. Своє нове поетичне свiтобачення поет втiлив у збiрцi поезiй “Листя трави”, над якою працював протягом усього життя. Цей твiр – свiдчення космiчностi, епiчної всеосяжностi поетичного свiтобачення Вiтмена. Водночас це виклад програми радикальної перебудови Всесвiту, вiдкриття i обожнювання Людини i Природи. Все це […]...
27. За що я люблю свою школу Майже кожного ранку я прокидаюся в чудовому настрої, бо скоро вже йти до школи. Збиратися мені недовго – умитися, причесатися, одягтися швиденько, прибрати постіль та поснідати – ось я і готовий! Добре, що матуся привчила мене з вечора збирати портфель та готувати на стільці чистий одяг на завтра, це дуже економить час. Поки снідаю на кухні, поглядаю у вікно: там видно стежку, якою дітлахи поспішають до школи. Отже, й мені […]...
28. Заквітчаймо свою Україну Є багато країн, громадяни яких з особливою повагою ставляться до своєї історії, творення держави. Кожна країна має свої свята, що пов’язані з її історією, традицією чи знаменними датами. У нас теж є знаменні дати, традиції, але є й такі дати, які називають скорботними. Про них теж не забувають, щоб вони більше не повторилися. Мені особливо приємні українські свята, коли я можу уявити Україну у вигляді святково вбраної дівчини. Її вбрання […]...
29. Якою я уявляю свою родину Минають дні, тижні, місяці, роки… З кожною миттю ми стаємо дорослішими. Все далі й далі везе нас швидкий потяг у доросле життя. Яким воно буде? Можливо, яскравим, веселим, безтурботним, сповненим цікавих і незвичайних подій. Ось я закінчую школу, складаю іспити і вступаю до вишу. Нарешті, ово­лодіваю професією, про яку мріяла все життя. Далі – робота, пошуки, відкрит­тя. А згодом – успіх і пошана. Як добре, як гарно… Проте в намальованій […]...
30. “Доля, краща за свою…” Звісно ж, кожна мати бажає для своєї дитини долі, кращої за свою. У творі Івана Липи “Близнята” ми бачимо, як у колискових піснях, звертаючись до своїх крихіток, ненька передає їм всю любов свого щирого серця, мріє про їх майбутнє. Вбога жінка побажала своїм близнятам – бути щасливими, щоб не знали бідності, нужденного життя. А трохи пізніше додала, щоб дбали не тільки про себе, а й про всіх знедолених. Одному з […]...
31. Книги мають свою долю – І варіант 9 клас І варіант Усім відома фраза одного з героїв роману “Майстер і Маргарита” М. Булгакова: “Рукописи не горять”. У цьому вислові, що, до речі, став крилатим, письменник ствердив думку про те, що кожна книга має своє призначення, свою долю, що не може вона безслідно зникнути, бо устами митця промовляє сам Бог. Книги мають свою долю, так як і люди. Віками нікому не відомі книги одного дня стають надбанням всього […]...
32. Усвідомлення відповідальності за свою справу і свої вчинки Недаремно говорять: “Життя прожити – не поле перейти”. І прожити своє життя без помилок не вдається нікому. Хоч існує прислів’я: “На чужих помил­ках вчаться”, – але частіше люди вчаться на власних. Можливо, так краще відкладається у голові та серці. Але кожного разу, коли хочеш щось зробити, треба гарненько подумати. Часто емоції чи незнання справи не дають змоги все обдумати так, як хотілося б. Думаю, що саме емоції, бажання похизува­тися перед […]...
33. “Всім серцем любіть Україну свою…” В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ 8 КЛАС СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ “Всім серцем любіть Україну свою…” Кожна людина, коли дорослішає, повинна обов’язково сама собі дати відповідь на питання: ким вона буде для Батьківщини – відданим сином чи тимчасовім мешканцем, справжнім громадянином чи байдужим споживачем тих благ, які вона може дати. Проголосити урочисто і гучно: “Як я люблю Батьківщину!” – дуже легко. Важче довести цю заяву справами. Ще важче […]...
34. Застрахуй себе, свою дочку від терема боярині Оксани Багатостраждальна наша Україно! Скільки довелося тобі витримати за весь період існування страждань, принижень, глузувань з приводу меншовартості! Але патріотичний дух українців не змогли розчавити ні татари, ні половці, ні польська шляхта, ні можновладні московські вельможі. Бо любов до рідної землі, мальовничих краєвидів, чистого неба, неозорих ланів пшениці передавалася з покоління в покоління славними пращурами. На мою думку, мало хто так любив свій народ, свій рідний край, як любила його Леся […]...
35. Переказ з творчими завданням на тему: Гроза надходила Мить, коли між землею і небом пролетів вихор, іще гарячий, як подих розжарених степів, застала Степаниду край городу, біля горішнього краю гаду: вона схилялася понад черенцями чорної смородини, які нарізала й нисадила напровесні. За вихором продріботіла над самою землею одірвана од гурту хмара, і :і неї пішов лапатий, рідкий дощ. Степанида навіть не подумала критися од нього. Бона зірвала кілька листків, шкарубких, спечених гарячим духом од грунту, й розтерла їх […]...
36. Твір-мініатюра на тему “Початок грози” Звичайно, у кожній сім’ї є родинні перекази. Так от : мама розповідала, що наш дідусь одного разу на війні потрапив під дуже страшну грозу, було це так. То був теплий серпневий день. Він із друзями пішли до ліу. Саме у лісі їх чекала гроза. В якусь одну хвилину усе небо набрякло, стало темним і крізь небо крапати перші дощові краплинки. Тоді вони ще не знали, що це – гроза. Саме […]...
37. Прибираю свою кімнату Раніше в мене не було своєї кімнати, ми жили в двохкімнатній квартирі з мамою, татком та бабусею Лідою. Мама й тато займали маленьку спальню, а більшу, світлішу кімнату віддали нам з бабусею. Коли я був маленьким, з бабою Лідою було весело, затишно й спокійно – вона розповідала увечері казки, і взагалі, була моїм найближчим другом. Батьки інколи їздили разом то у відрядження, то у відпустку, а ми з бабусею залишалися […]...
38. Наше життя стає дедалі стрімкішим і розмаїтішим. Деякі люди з різних міркувань залишають свою країну й виїжджають за кордон. Ставлення до еміграції в нашому суспільстві не є одностайним. Одні вважають її зрадою своєї Батьківщини, інші ж – виправданим кроком На мою думку, еміграційні процеси є невід’ємною частиною сучасного життя. Та, зважаючи на різноманітні причини, що спонукають людей до виїзду за кордон, не можна вважати емігрантів зрадниками Батьківщини. По-перше, багато людей вимушені робити цей нелегкий крок аби прогодувати свою сім’ю та надбати собі хоча б невеликий статок. По-друге, у багатьох країнах світу з великою діаспорою українців діють спільноти, що підтримують та сприяють розвитку української культури. Тема еміграції майстерно висвітлюється у […]...
39. Бережіть, люди, свою планету Я упевнена, що будь-яка людина, яка почула або прочитала десь, що в якому-небудь морі плаває велика нафтова пляма, подумає: “А мені яке діло? І так турбот повно!” Ця ж людина вихідного дня йде зі своєю родиною до лісу – відпочити на природі. Йдучи, залишає після себе купу сміття і непотушене багаття. Ну й що? Адже до величезної кількості нафти в морі їй немає ніякого діла… Про те, що наша планета […]...
40. “Я блукаю і кличу душу свою” Творчість великого американського поета-новатора В. Вітмена стала своєрідною поетичною Біблією. Вітмен вірив у пророче покликання поета, який приходить на землю оновити її, “коли втрачають зміст слова і предмети”. Своє нове поетичне світобачення поет утілив у збірці поезій “Листя трави”, над якою працював протягом усього життя. Цей твір – свідчення космічності, епічної всеосяжності поетичного світобачення Вітмена. Водночас це виклад програми радикальної перебудови Всесвіту, відкриття і обожнювання Людини і Природи. Все це […]...