Чи цікаво ми живемо?

Related posts:

1. Твір-лист. Ми живемо в краю Григорія Сковороди Твір-лист. Ми живемо в краю Григорія Сковороди Добрий день, дорога моя Надійко! Дуже хочу приїхати до тебе в Дніпропетровськ. Сподіваюсь, що наша зустріч не за горами, а поки що розповім тобі про одну цікаву екскурсію. Коли ти приїдеш до мене в гості, я неодмінно покажу тобі джерело Сковороди… Неподалік нашого селища тягнеться Бабаївський ліс. У нім бував письменник-філософ Григорій Савич Сковорода. Мандруючи від села до села, любив мислитель спілкуватися з […]...
2. Для кого в світі живемо? Україна… Моя батьківщина, той найрідніший у світі куточок, де я народилася, де стоїть наш будинок, де могили рідних мені людей, де моя школа, учителі, кохані, діти. Навколо усе таке звичне, дороге, але справжню ціну усьому цьому відчуваєш лише тоді, коли втратиш. Якщо людина не байдужа, не живе життям рослини, їй важко покинути свій край. Згадайте лишень, з яким душевним надривом покидали свій злиденний край герої “Камінного хреста” В. Стефаника. Їм […]...
3. Ми сміємося – отже, живемо Цікаво, коли людина навчилася сміятися? Мабуть, раніше, ніж почала говорити. Бо сміх – це прояв радості, задоволення. А для того, щоб радіти, мені зда­сться, не обов’язково уміти говорити. Але це лише моє припущення, а ось достеменно відомо, що стародавні римляни вважали посмішку лікарським засобом. Вони запевняли, що за допомогою посмішки можна вилікувати тяжку хворобу. Сучасна медицина довела правильність цього твердження. Досліди показали, що посмішка сприяє виробленню в організмі людини гормона […]...
4. Ми живемо, під собою не чуючи країни. Твір по творчості Мандельштама У літературі не Раз траплялися драматичні протистояння між поетом і владою. Міркуючи про долі письменників, Герцен писав в 1851 році: “Жахлива, чорна доля випадає в нас на частку всякого, хто насмілиться підняти голову вище рівня, написаного імператорським скіпетром… Історія нашої літератури – або мартиролог, або реєстр каторги…”. Що ж змінилося в XX столітті? Так нічого. Історія повторюється: трагічно складаються долі Цветаєвою, Ахматовій, Платонова, Булгакова, Пастернаку… Це далеко не повний перелік […]...
5. Як я ставлюся до вигадок барона Мюнхгаузена Знайти нових друзів мені допомогли “Пригоди барона Мюнхгаузена” німецького письменника Рудольфа Еріка Распе. Одного разу мене запросив на день народження хлопчик із нашого двору. За святковим столом хлопці сміялися з жартів, якими їх пригощав один із запрошених. І отут я подумав: а що коли розповісти одну з незвичайних історій барона Мюнхгаузена? І я розповів про восьминогого зайця, про політ Мюнхгаузена на ядрі, про його подорож на Місяць. Понад усе хлопцям […]...
6. Ми живемо, щоб залишити слід – твори на вільну тему – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Роздуми про життя, про його сенс виникають звичайно в переломні моменти цього життя. Зараз у мене і моїх однолітків саме такий час: закінчується етап, коли усе було визначено заздалегідь, причому не тобою самим. Прийшов час, коли потрібно приймати рішення самостійно: яким шляхом піти далі? На якому терені твоя праця принесе більшу користь людям? Що обрати, щоб життя не минуло безслідно? Трохи боязко робити цей вирішальний крок. Але страх потрібно перебороти […]...
7. Твір “День народження” Я люблю відзначати всякі свята. Здається, ніби це якісь незвичайні дні, коли обов’язково відбувається що-небудь цікаве. Взагалі, моє улюблене свято – Новий рік, тому що його відзначають всі люди, повсюди святкова атмосфера. А день народження – індивідуальне свято, в якому беруть участь тільки іменинник та його близькі. Раніше, коли я був маленьким, організацією мого дня народження займалася мама. Вона запрошувала моїх хрещених, бабусь і дідусів, братів і сестер, готувала святковий […]...
8. Твір про себе, про свій характер Мене звуть Кирило, мені 13 років, вчуся у восьмому класі. Я живу разом зі своєю родиною. Це тато, мама та брат Бориско, який старший від мене на чотири роки. У мене темне волосся, карі очі. Я середнього зросту, худорлявий, цілком симпатичний зовні, хоча й не красень. Вчуся я в школі добре, з предметів найбільше люблю математику та географію. У мене є власне хобі: я обожнюю різноманітні настільні ігри: з фігурами, […]...
9. Як я організую свій робочий день Як я організую свій робочий день Свій робочий день я намагаюся вкрай заповнити. Я не люблю, коли хоч одна хвилина прожита даремно. Змалку мене привчили батьки жити наповнено, цікаво і корисно. Корисно не лише для себе, а й для інших. Іноді друзі дивуються: невже не хочеться відпочити – просто полежати, “поплювати у стелю”? Для мене відпочинок – це дія. Я вважаю, що слід прожити день так, щоб увечері я мав […]...
10. З чого починається батьківщина. Твір на морально-етичну і патріотичну теми День у день ось вже вісім років мене проводжає до школи і зустрічає після іанять бабуся. Звуть її Анастасія Деонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою у дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона рукодільничає: шиє, вишиває. Як каже моя матуся, на Анастасії Леонтіївні тримається наш дім. А готує обіди – пальчики оближеш! Моїх друзів-восьмикласників вже давно ніхто до школи не […]...
11. Спорт сьогодні Заняття спортом сьогодні викликає багато суперечок. Причина дуже проста: єдине, що нині доступно всім дітям без винятку, це уроки фізкультури в школі. За все інше треба платити, і часто батьки відмовляються віддавати своїх дітей до якоїсь секції, бо сімейний бюджет цього не може витримати. Мене дивує, як багато представники влади, депутати та політики говорять, що треба піклуватися про підростаюче покоління. Кажуть, що для вирішення всіх спортивних питань навіть міністерство створили. […]...
12. З чого починається батьнівщина День у день ось вже вісім років мене проводжає до школи і зустрічає після занять бабуся. Звуть її Анастасія Леонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою у дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона рукодільничає: шиє, вишиває. Як каже моя матуся, на Анастасії Леонтіївні тримається наш дім. А готує обіди – пальчики оближеш! Моїх друзів восьмикласників вже давно ніхто до школи […]...
13. Тема твору З чого починається батьківщина День у день, ось уже вісім років, мене проводжає до школи і зустрічає після занять бабуся. Звуть її Анастасія Леонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою в дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона вишивати: шиє, вишиває. Як каже моя матуся, на Анастасії Леонтіївні тримається наш будинок. А готує обід – пальчики оближеш! Моїх друзів-восьмикласників вже давно ніхто в школу не […]...
14. Моє захоплення Кожна людина має захоплення. Один любить співати, інший – збирати маленькі іграшки. Людина, яка має захоплення, – цікава людина, з якою ні­коли не буває нудно. Захоплення дає можливість людині у повній мірі про­явити себе. Захоплюватись можна будь-чим. Ось мені, наприклад, подобається танцю­вати. Саме через танець я передаю свої почуття, настрій. Для мене день, прожитий без танцю, – сірий, звичайний день, в якому не відбулось маленького, але такого необхідного дива. Для […]...
15. У гостях у Робінзона Крузо 1 вересня 2009 року я ступив на палубу корабля. Я втік від своїх рідних заради подорожі до далеких країв. На дванадцятий день нашого плавання ми перейшли екватор, як раптом налетів ураган. Корабель декілька днів носило в океанських хвилях, а потім його загнало в пісок, де він застряг. Із моїх товаришів нікого не було видно. Де вони поділися, я не знав. Раптом я побачив недалеко від корабля якусь людину, яка знаками […]...
16. Моє улюблене свято – І варіант І варіант Серед усіх свят, які відзначає наша сім’я, я більше всього люблю родинні. Це мій власний день народження, а також день народження мого дідуся і ще мамине свято – Восьме березня. Мій дідусь брав участь у війні нашого народу проти фашистських загарбників, тому на його день народження приходить багато фронтових товаришів. Вони згадують воєнні роки, співають пісні своєї героїчної молодості. Мені дуже цікаво спілкуватися з друзями мого дідуся, бо […]...
17. Тиха елегія Володимир Підпалий Коли мене питають: “Любиш ріки, Річки, і річечки, і потічки?” – Відмовчуюсь: вони в мені навіки, А для мого народу на віки… Коли мене запитують: “Народу Чи зможеш прислужитись, як і де?” – Мовчу: на ясні зорі, на тихі води Хай випадкове слово не впаде… Коли мене питають: “Любиш землю, степи, озера, яблуні в саду?” – я знов мовчу, бо від них себе не відокремлю до смерті. Коли мене питають: […]...
18. “Людина створена для щастя, як птах для польоту” Породжена у муках людина своїм першим криком приносить у цей світ щастя: щасливі мама і тато, щасливі ті, хто став дідусем і бабусею, щасливі лікар і акушерка. Людина народилася! Подароване тобі життя – це вже саме по собі щастя. Як його не випустити? Адже створені ми дійсно для того, щоб щасливо жити. Важко визначити: щастя – це… Що? Вічне веселе свято? Власний маєток? Новий автомобіль? Шуба, дивлячись на яку, сусідки […]...
19. Мої обереги У кожної людини є свої обереги, які ще називають талісманами. Слово “оберіг” мені ближче, бо “талісман” походить з арабської мови й означає “щось таємниче, загадкове”. Які ж у мене є обереги? Я вважаю, що насамперед мене оберігає той хрестик, який мені дали під час хрещення. Хоча якщо добре поміркувати, то оберігає не сама символічна прикраса, а те, що я вірю в добро і в те, що воно повертається до мене, […]...
20. Я люблю моделювати одяг Коли я була ще зовсім маленькою дівчинкою, то мала багато ляльок. Усі вони були різного розміру та різні на вигляд. Вони були такі рідні мені, гарнесенькі, я їх любила сильно-сильно. Але був у них один недолік: всі вони мали лише по одній сукні. Деякі були вдягнені у спідницю та блузку, але теж не мали одягу на переміну. Це мене засмучувало, і тому я вирішила допомогти їм: власноруч створити для них […]...
21. Які риси характеру я хочу в собі виховати Які риси характеру я хочу в собі виховати Мабуть, це питання слід пов’язати із отим вічним питанням дорослих на кшталт “Яким ти хочеш стати, коли подорослішаєш?” або “Ким мрієш бути?”. У молодших класах, коли мене це діставало це питання, я відповідав, що моя мрія – бути таким, як Карабас-Барабас або Бармалей. Але то було усе несерйозно і необмірковано. Згодом трапився випадок, який примусив мене замислитися над цим питанням. Я посварився […]...
22. Заняття для душі Скільки людей – стільки й поглядів. У кожного свої прагнення і бажання. Саме прагнення і бажання формують певні хобі, заняття для душі, які захоплюють людину. Це спосіб самовираження. Одні хизуються своїми колекціями, горді з того, що зібрали велику кількість різноманітних марок чи ще чогось, інші вважають, що їхні захоплення не потребують глядачів, і потай пишуть вірші. І кого в дитинстві оминуло збирання наклейок, карток з мультиплікаційними персонажами? Особисто я маю […]...
23. Моя улюблена пора року – XІІ варіант 6 клас XII варіант Прийшло довгоочікуване літо-літечко… Дні стали довшими, а ночі короткі і теплі. За літній день можна стільки встигнути! А головне – влітку канікули. Не треба ходити до школи, можна довше спати вранці, почитати цікаву книгу, пограти у футбол. А ще влітку обов’язково кудись їдеш: до табору відпочинку, до родичів у село, на море. Багато гуляєш надворі, спілкуєшся з великою кількістю людей, знаходиш нових друзів. Влітку тепло, не […]...
24. Живий куточок Влітку багато дітей гостять у своїх родичів: хто в селі, хто в іншому місті. Я часто відвідую свою тітку, і цього літа я гостила у неї близько місяця. Дні тягнулися поволі і одноманітно, здавалося, що жара долатиме нас вічно. Але один день у мене залишився в пам’яті. Моя подруга Олена запропонувала сходити в Палац для дітей і подивитися “Живий куточок”. В порівнянні із задушливими вулицями міста Палац для дітей здався […]...
25. Довженкова хата На канікулах я був на гостинах у бабусі, і вона вирішила показати мені хату – музей відомого українського письменника Олександра Довженка в Соснівці. Усе тут на подвір’ї і в самій хаті залишилося таким, яким було за життя письменника. Перед самою хатою, ще на вулиці, зустрічає відвідувачів скульптура молодого Довженка. На подвір’ї – старезний колодязь із цямриною та журавлем, ворота з дашком, клуня з сільським знаряддям праці. У сінях хати стоїть […]...
26. Твір про чесність Усіх нас з дитинства вчили, що брехати недобре. Але чому, докладно й не пояснили. Що таке чесність і чому вона так високо цінується – я довго роздумував над цим. І зрозумів, що коли люди брешуть, у них на це бувають різні причини, іноді навіть поважні. А якщо людина може дозволити собі бути чесним, значить, йому нема чого соромитися своїх вчинків або думок. Чесна людина завжди викликає повагу, а головне – […]...
27. Моє улюблене свято Свята бувають загальні і особисті. Я люблю загальні свята: Новий рік, Різдво, 8 Березня. Але найулюбленішим для мене є особисте свято – мій день народження. Це дуже веселий для мене день. Чому? Це відомо всім. Тебе всі вітають: і мама з татом, і дідусі з бабусями, і сестри з братами, і друзі. Всі розповідають тобі, як ти народився, який був день чудовий і особливий. Я приймаю подарунки, вислуховую побажання і […]...
28. Чарівна природа України у творах Павла Тичини 1. Україна у віршах українських поетів. 2. Взаємовідносини людини і природи у вірші П. Тичини “Гаї шумлять”. , милується хмарками. Це вслухання – милування народжує почуття радощів, веселощів. Він чує, як “дзвін гуде із далеку”. Він співає і природа поруч із героєм перебуває у гармонії з людиною. Герой чує тихий шепіт трав, бачить золотий небокрай, навіть річка – співає 3. Почуття людини, яка закохана у рідну природу. 4. Що саме […]...
29. Бджола мала, а й та працює Бджола – мала трудівничка, яка день і ніч збирає пилок з квіток, не маючи часу на відпочинок. Цікаво, що вона не потребує відпочинку, адже її робота дає їй справжнє задоволення. Саме до бджоли ми можемо застосувати ідею “сродної” праці, яку у свій час проповідував Григорій Сковорода. У чому полягала суть “сродності”? У тому, що кожна людина повинна знайти своє призначення у житті та незмінно руха­тися в цьому напрямку. Тільки улюблена […]...
30. Світ дорослих з погляду маленького хлопчика Іноді здається, що дорослі – дуже нерозумні люди. Уявіть собі: цілком самостійні та незалежні, мають змогу жити як заманеться, а чинять нелогічно. Вигадують самі для себе якісь перешкоди, заборони, закони та живуть, дотримуючись них, мовби весь час на ланцюгу, у якомусь прокрустовому ліжку. Коли стільки забороняють, втрачаєш задоволення від самого життя. Коли стільки разів казати “Ні”, то настає мить, що твого дозволу й питати не будуть. Але й найжахливіше, коли […]...
31. Мій день у школі. Твір-розповідь Мій день у школі починається о восьмій годині. Я приходжу дещо раніше і тому маю змогу трохи поспілкуватися з друзями. Ми обговорюємо останні шкільні й домашні новини. Незабаром лунає дзвінок, і ми поспішаємо до класу. Наші вчителі – дуже мудрі люди. Від них ми дізнаємося всього того, що буде нам потрібно в житті. У залежності від предмету ми розгортаємо підручники, географічні карти, зошити і слухаємо дуже уважно. Інколи ми навіть […]...
32. Найкращий друг Мишко Мишко – мій найкращий друг. Ми дружимо з першого класу. На вигляд він звичайний хлопець, яких багато в нашій школі і в нашому класі. Мишко середнього зросту, худорлявий, у нього високий лоб, прямий ніс, світле волосся і трохи смагляве обличчя. Мене завжди дивує, що у вересні після сонячного літа волосся у Мишка стало ще світлішим, а обличчя – ще смуглявішим. Я не можу зрозуміти, якого кольору очі у мого друга. […]...
33. Учитель життя У житті кожної людини є Учитель. Це не якийсь фахівець, а саме людина, яка веде тебе по життю. Такий Учитель є і в мене, він не просто вчитель, а друг і порадник. Це – мій тато. У нас особливі стосунки, не просто батько з сином живуть під одним дахом, у нас із ним справжня дружба. Коли я ще був маленьким, мені дуже подобалося бути разом із батьками, особливо у вихідні […]...
34. Дорослий мир для тебе. Твір-міркування Я зараз перебуваю в тім віці, коли мені ще важко назвати себе дорослим, але я вже й не дитина. Мене ще не торкнулися дорослі проблеми, хоча я часто замислююся, ким буду, як зложиться моє життя, але й у футбол і баскетбол я з дитячим задоволенням пограю, забуваючи, що ростом майже наздогнав батька. Іноді мені жахливо не хочеться взросліти. Я розумію, що поки батьки піклуються про мене, я вільний. Моя претензія […]...
35. Ірванець Олександр Тінь великого класика Тінь великого класика На вулицю Уїльяма Шекспіра Я дівчину недавно проводжав Був дощ – не дощ, А просто мжичка сіра, І вулиця Уїльяма Шекспіра, Яка існує в будь-якій з держав. Я дівчину “під локоток” держав, І ми ішли з кінотеатру “Космос”, Який римується з диктатором Самосою, Якого нахиляли з Нікарагуа… Я захопився. Але ніч така була!.. І був індійський фільм – “Любов і помста” – Сам по собі прекрасний привід […]...
36. Як я організовую свій робочий день Я прокидаюсь о сьомій ранку. Розплющую очі та вимикаю будильник, бо дзеленчить він надто гучно, проте я ніколи не запізнююсь до школи завдяки цьому. Потім я встаю, прибираю ліжко, відчиняю кватирку та йду вмиватись. На це я витрачаю близько п’ятнадцяти хвилин. Коли я закінчую вмиватись, то вже починаю відчувати, як добре пахне з кухні сніданком, який приготувала для мене моя мама. Я снідаю. О сьомій сорок я йду одягатись. О […]...
37. Не дивись на силу рук, а дивись на силу серця У мене багато друзів. Але по-справжньому прихилився я до Сашка Арнаута. Нін старший за мене на два роки. Сашко захоплюється боксом, у нього сильні руки, широкі плечі. Одного разу він посадив мене собі на плечі й почав присі­дати. Здавалося, цим присіданням не буде кінця. Але тут втрутилася баба Даша, наш двірник. Вона сказала, що так і надірватися недовго. Сашко послухався бабу Дашу й опустив мене на землю. Потім зробив стійку […]...
38. Інсценізація “Маленький принц і Лис” Л: Добрий день! Мп: Добрий день Хто ти? Л: Я – лис. Мп: Пограйся зі мною. Мені так сумно. Л: Я не можу з тобою гратись. Я не приручений. Мп: А що означає приручити? Л: Це давно забуте поняття. Воно означає привернути до себе. Мп: Привернути до себе? Л: Так. Ти для мене поки що тільки маленький хлопчик, такий же, як сто тисяч інших. І ти мені не потрібен. І […]...
39. Згаяного часу конем не здоженеш – І варіант I варіант Час – це наше життя. Іде час, ідуть і наші роки. Втрачати його не можна, якщо не хочеш, щоб даремно пройшло життя. Я вважаю, що треба усе розподіляти по хвилинах. У мене є розклад тижня, згідно з яким я роблю те, що запланувала. Я виконую домашнє завдання, гаптую, малюю фарбами, дивлюсь телевізор рівно стільки, скільки запланувала. Я думаю, що не можна тільки працювати. Відпочивати теж важливо, але тільки […]...
40. Спорт – надійний помічник у житті Я ходжу до школи, відвідую додаткові заняття з англійської мови, допомагаю батькам удома. Я намагаюсь встигати усе і робити це якомога краще, щоб не соромно було сказати, що це я зробив, тому часто я стомлююсь. Настрій у мене погіршується, працювати так, як би мені хотілось, я теж вже не можу. Та є одна справа, яка завжди мені допомагає покращити настрій та повернути працездатність. Це для мене, як промінь сонця у […]...