Чесність. Твір-міркування

Батьки вчать нас бути людяними, охайними, поважати працю, добре вчитися. І їм дуже нелегко спілкуватися з нами, коли ми говоримо неправду. Тому вони намагаються переконувати нас, що треба бути чесними: “Чесність – краща чеснота”. Не завжди легко говорити правду, особливо про некрасиві вчинки.

Але, коли обманюєш когось, особливо близької людини, – на душі стає ще гірше. Недарма говорять: “в ошуканця повинна бути гарна пам’ять”.

Це означає, що він повинен пам’ятати, що й кому сказав, і постійно приховувати правду. А це

породжує страх і відчужує від людей. Обманювати значить боятися. Тобто виходить, що ошуканець – це найчастіше боягуз. Але адже всім відомо, що “шило в мішку не приховаєш”.

Так і правда – десь випливе. І буде людині ще гірше: будуть із його сміятися або дорікати. Тому треба намагатися відповідати за свої слова й учинки, а якщо не так щось трапляється – говорити щиро й чесно, не боячись. Адже “краще гірка правда, чим солодка неправда”.

А якщо бути чесн і справедливим – буде більше поваги до такої людини. І в його оточенні, і до себе самому.





Чесність. Твір-міркування

Categories: Твори з літератури