Біля ріки

Related posts:

1. Відпочинок біля моря Минулого літа мені пощастило відпочити біля Каспійського моря. Наші знайомі їхали до Дагестану своєю машиною й запропонували мені поїхати з ними. Шлях був неблизький. Ми перетнули україно-російський кордон і рухалися до Дагестану, де ми планували відпочити біля моря. Минули Ростовську область, Ставрополля. Липнева спека навіть ховрашків виганяла з нір, і вони стовпчиками стояли в степу, начебто спостерігали за рухом нашої машини. От і Дагестан. Попереду засинів Каспій. Я проводила практично […]...
2. На сонці тепло, а біля матері добре Чи є почуття більш світле й ніжне, ніж любов до матері? Чи є в людини друг, вірніший та відданіший за рідну матір? Мама завжди, з самого дитинства, поруч, добра, ласкава, привітна. Це вона годує й пестить немовля, піклується про нього ще до його народження, потім вчить дитину розмовляти, читати, писати. Це вона більше за всіх хвилюється, коли дитина йде до школи – чи все буде добре, чи даватимуться науки, чи […]...
3. “Він так і залишився холодним уламком біля гарячого серця дівчини” П’єсу “Пігмаліон” Б. Шоу написав, орієнтуючись на античний міф про Пігмаліона. На далекому острові Кіпрі жив цар Пігмаліон, якому було дароване богами вміння вирізьблювати. Талановитий володар острова насолоджувався красою природи, умів виробляти чудові витвори, але мав одну дивну рису – він ненавидів жінок. Одного разу він вирізьбив із слонової кістки скульптуру жінки. Статуя була така прекрасна, що Пігмаліон закохався у власний витвір. Дні і ночі просив Пігмаліон богиню Афродіту, щоб […]...
4. Твір “Захід сонця” Захід сонця – одне з найчарівніших явищ природи. Найкраще його спостерігати влітку на відкритих просторах – в степу або на море, там, де добре проглядається лінія горизонту. Під час заходу сонця хмарини неймовірних кольорів у небі віддзеркалює морська вода, і ще по ній біжить доріжка сонячного світла. У місті захід гарний по-своєму. Догорає літній день. Сонце повільно хилиться до обрію. Воно вже не таке палюче й сліпуче, як удень, а […]...
5. Побутовий і моральний елемент в “Вечорах на хуторі біля Диканьки” “Страшна помста”- єдина в “Вечорах на хуторі” історична повість. Письменник малює в ній бурхливу епоху боротьби українського народу за свою незалежність із польськими феодалами – боротьби, у якій український народ звернувся до немочі й підтримки російського народу. У цій повісті Гоголь передає стародавню народну легенду, рас…, що каже про страшний злочин зрадника своїй батьківщині – огидного чаклуна Незважаючи на фантастичний елемент, у повісті відбилися реальні історичні події боротьби козацтва v […]...
6. “Посіяла мати чорнобривці біля хати” Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо. Це земля наших батьків, дідів і прадідів. Усім нам безмежно дорога наша мати Україна, і хоч би куди закинула доля українця, його душа залишається тут, де “тихі води і ясні зорі”, де народна пісня бринить найглибиннішйми почуваннями, а чорнобривці народжують у пам’яті найдорожчий образ матері. Споконвіку українці кохалися у квітах. їх завжди сіяли біля хати, у дворі, […]...
7. Український колорит у “Вечорах на хуторі біля Диканьки” Миколи Гоголя Із “Вечорів на хуторі біля Диканьки” розпочалося справжнє визнання таланту Миколи Васильовича Гоголя. Ця книга здіймала високі хвилі здивування, захоплення читачів і шанувальників творчості письменника, заздрості талановитих і успішних колег. Усі очікували нових естетичних чудес від цього настирного і честолюбного українця. Читачі захоплювалися грандіозним міфологічним світом “Вечорів на хуторі…”, “Тараса Бульби”, ірреальне і реальне, уявне і фактичне, історичне минуле і сучасність творили індивідуальний світ письменника. У творчості Миколи Гоголя Україна, […]...
8. Казковість гоголівського циклу “Вечори на хуторі біля Диканьки” І. Реальність і казка у “Вечорах на хуторі біля Диканьки”. 1. Ліричний образ України – реальність. 2. Казковість – форма подання матеріалу. ІІ. Значення “Вечорів на хуторі біля Диканьки”. ІІІ. Мова “Вечорів на хуторі біля Диканьки”. Казка і реальність. ІV. Фантастичність – спосіб оцінки життєвих явищ.....
9. Твір за повістями “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород” Витоки творчості Миколи Гоголя – в українській культурі. Українець за походженням, він з дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву, що створила прекрасні “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”. Образ України мимоволі уявляєш собі, читаючи твори М. Гоголя. Як справжній дослідник, він ознайомлює читача з мовою, якою говорять біля Диканьки, навіть подає словничок найбільш уживаних слів. Описує природу, розповідає про людей, їхні звичаї, вірування. І […]...
10. “Повести, службовці продовженням “вечорів на Хуторі біля Диканьки” – такий підзаголовок “Миргорода” И змістом і характерними рисами свого стилю ця книга відкривала новий етап у творчому розвитку Гоголя. У зображенні побуту й вдач миргородських поміщиків уже немає місця романтиці й красі. Життя людини тут обплутана павутиною дріб’язкових інтересів. Немає в цьому житті ні високої романтичної мрії, ні пісні, ні натхнення. Отут царство користі й вульгарності В “Миргороді” Гоголь розстався з образом простодушного оповідача й виступив перед читачами як художник, сміло вскривающий соціальні […]...
11. “Деревенские русские люди” у вірші М. Некрасова “Роздуми біля парадного під’їзду” І. Народ – головний герой творів М. Некрасова. ІІ. Концентрація болю й емоцій поета у вірші “Роздуми біля парадного під’їзду”. 1. Співчуття тяжкій долі народу. 2. Заклик поета прокинутися і звільнитися від знущань і приниження. Тема народу – стара, реалії – нові. . І лише мудрі люди до кінця усвідомлюють, що безсловесність натовпу – нетривка і оманлива.)...
12. Як тяжко працювати сонцю 5 КЛАС СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ, МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ Як тяжко працювати сонцю Сонце – один із найголовніших дарів природи, воно дарує нам тепло та їжу, власне, саме життя. Коли ми опускаємо руки через якісь негаразди та проблеми, треба подумати, як же тяжко працює сонце, адже воно створило все, що ми заразбачимо. Без його тепла не було б усіх рослин та тварин, люди припинили б своє існування. Лише один раз […]...
13. Як я впіймав карася Торік літом я відпочивав у селі разом з татом. Це невелике село розташоване на крутому березі Десни. Якось тато розбудив мене вранці й запросив, як тут звикли казати, “на риби”. Ми зібрали наші рибальські снасті й пішли до річки. Там ми сіли в човен. Тато попросив сісти на весла й розпустити вудку, поки він приготує наживку. Течією нас понесло аж на середину річки. Тоді тато відібрав у мене весла й […]...
14. Індіанські міфи та легенди у “Пісні про Гайавату” Генрі Лонгфелло Ця поема принесла авторові, Генрі Лонгфелло, світову славу. Він написав ії після поїздки до Європи, де ознайомився із фінським епосом “Калевала”. Центральний образ поеми – вождь племені оджибуеїв, благородний і мудрий Гайавата. Нащадок Місяця і син Західного вітру, Гайавата мав здатність спілкуватися не тільки з людьми, але й із силами природи. Він став достойним вождем племені тому, що завжди дотримувався заповіту Владики Життя, Гітчі-Маніто, якого обоготворяли індіанці. Гітчі-Маніто закликав покінчити […]...
15. Використання фольклорних образів і засобів у вірші В. Підпалого “Запросини” В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ 8 КЛАС СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ Використання фольклорних образів і засобів у вірші В. Підпалого “Запросини” Перше, що хочеться сказати про вірш “Запросини” після знайомства з ним: “Як сильно він нагадує казку!”. Для цього твердження є достатньо підстав. Спочатку автор запрошує читача помилуватися пейзажем прохолодної ночі. Але ця ніч зігріта золотим місяцем – “золотий човен” – “із хмари на хмару, на хмару із […]...
16. Літній день – Твір-опис Схід сонця влітку ранній. Від дотику сонячних променів прокидається природа: весело щебечуть птахи, листя розгортає до сонця свої долоні, радісно пурхають яскраві метелики, починають роботу мурашки, жучки. Плоди покриваються рум’янцем від зіткнення з теплими і ласкавими променями. І трави, харчуючись земними соками, набирають силу, піднімаються до сонця. До середини дня сонце зависає в зеніті, повітря розжарюється, тому краще грати в тіні або ж купатися у водоймищі. До вечора жара спадає. […]...
17. Хліб – усьому голова – ІІІ варіант – ВОЛОДИМИР БРОВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Хліб – усьому голова III варіант Хліб – це основа життя людини, а хлібороб – найпочесніша професія для неї. Хліб є святинею для кожної трудящої людини. Недарма здавна хлібину робили круглою, наче сонце. В поезії “Недожата нива” розповідається про те, як під час Другої світової війни солдат, який в мирному житті був хліборобом, не від Почив перед боєм. Він не зміг залишити поле без жатви. І […]...
18. Краса української природи – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ 6 клас МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Над гарячим степом високе небо та вогнисте літнє сонце. Розкішні квітки горять золотим вогнем. Десь недалеко садок, а в садку яблука, сливи, груші. А ще в садку дуже багато квітів. Саме це запам’ятав із дитинства поет Микола Вінграновський. Рід поета ведеться від Дніпра-Славутича, від маленьких і великих річок, від садів у цвіту. Там коріння Миколи Вінграновського. Мабуть, тому кожний його вірш – це величальна пісня рідній […]...
19. Нагідка – Нагідка Ця красива декоративна рослина з яскравими веселими квітами і світло-зеленим соковитим листям прийшла до нас з півдня Європи ще з середньовічних часів. Вона добре прижилася, самостійно розсівається на городах і ціле літо прикрашає їх. Колись ця рослина була дуже модною у Франції і вважалася рідкісною. В одному з парків Парижа є скульптура Маргарита з нагідкою в руці. Українська назва нагідки походить від слова “ніготь”. На ніготь схожі зернята квітки. […]...
20. Літній ранок – ІІІ варіант 8 клас ІII варіант Незабутні дні літа… Дні, прогріті золотим сонцем, овіяні легеньким вітерцем, зволожені теплими дощиками. Дні зеленої трави, солодких фруктів і яскравих квітів. Літо – найпрекрасніша пора року, час відпочинку й подорожей. Влітку чудово і на морі, і в горах, і в затишному селі. Навіть велике промислове місто перетворюється на казковий мегаполіс, коли прокидається під фантастичними сонячними променями. Цей літній ранок я зустріла у Слов’яногірську. У кімнаті, залитій […]...
21. Навіть сонце може покохати 5 КЛАС СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ, МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ Навіть сонце може покохати Сонце кохає усе: усіх створінь, усі рослини, усе живе. Якщо б сонце не дбало про нас, ми б були не такі, як зараз. Сонце дуже любить рослини, адже воно годує їх своїм теплом й світлом. Сонце любить людей, особливо влітку, дає засмагу. Засмага – начебто поцілунки від сонця, яке завжди нагадує тобі, що воно тебе любить. Багато […]...
22. ЧОМУ БУВАЄ СУМНЕ СОНЦЕ? Жив собі чоловік та жінка, які мали сина і дочку. Дочка була найкраща в світі. Ось одного разу сонце вкрало її собі за жінку. Після цього брат пішов її шукати туди, де заходить сонце. Сестра побачила і вибігла до нього та й каже: “Сховайся в льох, бо як прийде сонце, то запече тебе”. Брат швиденько заховався в льох. Коли прийшло сонце, то воно роздягнулось і повісило свої ризи на льосі […]...
23. Твір Гімн природі Гімн природі Павло Тичина є одним з найулюбленіших поетів нашого народу. Великою майстерністю відзначений вірш “Гаї шумлять…”, в якому струменить захоплення людини красою природи рідного краю. У поезії використані образи, що часто зустрічаються в народних піснях: гаї, ріки, ластівки, хмари: Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй Так весело. Відтворюючи красу рідного краю, П. Тичина викликає в нашій уяві дзвін, думки: Гей, дзвін гуде […]...
24. Фразеологізми на літеру I та Ї І кувати й клепати. Бути спритним, скрізь встигати. Я йду востро, але моя жінка… то ще востріша… Там таке ті востре, що без брича бритити си мож. І ку єй клепле. І риби наловити, і ніг не замочити. Бути дуже спритним, уміти ховати сліди. – От чоловік! І риби наловить, і ніг незамоче! – Я знаю, що він більше всіх краде, та зате і мені велику користь дає! . І […]...
25. Що нам відомо про заснування Києва Київ був заснований у V столітті нашої ери як центр давньоруського племені полян. Перша літописна згадка про це місто датована 860 роком. Навколо Києва розкину­лася Київська земля, потім Київське князівство. Місто було дуже вдало розташоване, тому воно швидко розвива­лося. Зростала торгівля, збільшувалося населення. Але вже в 1240 році Київ було зруйновано монголо-татарами, які знищили все, що змогли. Минуло не так багато часу, і знову над Дніпром постав “стольний град” Київ. […]...
26. Від землі аж до неба Неси в очах дива і недива, Хай буде тільки правда в них жива. В. Підпалий Володимир Підпалий… Маловідоме ім’я. Навіть в “Історії української літератури” про нього не пишуть… Водночас виявляється, що він талановитий поет. Палітра його доробку багата. У своїх творах порушує такі питання, як драматичні суперечності життя, кохання, теми добра і зла, любові і ненависті, ролі в життя людини малої Батьківщини. У письменницьких колах про нього говорять: поет камерний, […]...
27. День у лісі Завдяки традиції, що склалася в моїй родині, кожні літні канікули ми з татом ідемо в похід. Ми ретельно вибираємо погоду, щоб умови нашого тижневого перебування в лісі були комфортними, складаємо необхідні речі й продукти, готуємо намет. За два-три дні ми готові вирушити. Нам обом дуже подобаються ці подорожі, тому і батько, і я з великим нетерпінням чекаємо початку кожної нашої нової пригоди. Ми завжди ставимо наш намет на галявинці на […]...
28. Звідки течеш, річко-невеличка? Все на світі має свій початок і кінець. Якось я подумав: а звідки бере свій початок річка, що протікає через наше місто? Я живу в Києві, дуже люблю рідне місто і досить добре знаю його. Через Київ тече третя за розмірами річка Європи – Дніпро. Мабуть, у кожного мешканця столиці є на цій річці свій, власний куточок. Туди людина іде, коли хоче помилуватися природою. Беручи свій початок у південній частині […]...
29. Не подумали Теплого літнього ранку двоє друзів Мишко та Андрій вирушили на рибалку. Навколо панувала тиша. Лише чути далеке кумкання жаб, яке посилювалось з наближенням до річки. На траву вже випала роса, над річкою стояв невеликий туман. Хлопці спокійно йшли звичною для них стежиною. Аж раптом Мишко зупинився і Андрій, не очікуючи такої зупинки, вдарився в спину товариша. Біля самого берега, трохи прихований очеретом, погойдувався на хвилях човен. Це ж скільки риби […]...
30. Прихід зими Прихід зими Крокую рідним містечком. На доріжках, деревах, будівлях лежить пухнастий сніжок, переливаючись на ласкавому сонечку. Маленькі зірочки, що повільно сідають на ніс, щоки, вії, наче вітаються зі мною, мовчазливо повідомляючи про прихід найчудовішої пори року – зими. Сніжинки мають найрізноманітнішу форму. Ось на рукаві затримується одна, дозволяючи милуватися собою. Шестикутна пухнаста красуня з перетинками повільно тане, нагадуючи про скороминучість усього прекрасного. Але все одно на душі залишається світле почуття […]...
31. Сонячне затемнення 6 клас Одного разу на уроці української літератури до нас завітав Іван Іванович, учитель фізики. “Я зроблю невеличке повідомлення”, – сказав він. Завтра очікується сонячне затемнення. Це рідкісне явище, коли сонце частково закривається місяцем. Замість круглого сонця ми бачимо тоді серп, як місячний. Це дуже цікаве видовище, кожному учневі важливо його подивитись. Але неозброєним оком на сонце дивитися не слід. Воно дуже яскраве та може спалити сітківку. Тому треба взяти […]...
32. Природа у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Кіноповість “Зачарована Десна” – багатоплановий, багатопроблємний твір. Але над усім цим возвеличується образ природи, проблема стосунків людини і природи, благотворного впливу її краси на душу людини, особливо дитини. Недаремно ж О. Довженко назвав кіноповість іменем своєї улюбленої ріки дитинства. Епітет же “зачарована” несе в собі велике оціночне й емоційне навантаження, налаштовує на незвичайний мінорний у поєднанні з мажорним лад. Так зачарувала письменника “дівиця Десна”, що він на все життя залишився […]...
33. Чарівництво в “Казці про мертву царівну і про сімох богатирів’ О. Пушкіна Чарівництво в “Казці про мертву царівну і про сімох богатирів” О. Пушкіна О. Пушкін – геніальний російський поет із дитинства захоплювався народними піснями, казками. З ними ознайомила його няня, селянка-кріпачка Арина Родіонівна. Пізніше Олександр Пушкін використав фольклорні сюжети при створенні своїх чудових казок. У “Казці про мертву царівну і про сімох богатирів” багато чарівних предметів, відбуваються незвичайні перетворення, тому вона належить до чарівних казок. Злій цариці дісталася в придане незвичайна […]...
34. Відгук на виставу “Казки джунглів’ Харківського театру ляльок ім. Афанасьева Лунає чарівна мелодія, і перед нашими очима виникає старовинна споруда – чи то залишки якогось храму, чи то тріумфальна арка, до якої наблизилися джунглі. Золотисте пір’я павлина з зеленими та синіми сердечками повільно здіймаються завісою. Починається танок. Нібито оживає сама старовинна та вічно юна Індія, красуня й чарівниця, втілення ріки, неба, джунгїіів, вікової історії та казок. Розкриваються квіти на ширмі, колишуться ліани, пливе по небу сонечко. І десь тут скаче, […]...
35. Твір Поетична оповідь про минуле нашого народу Поетична оповідь про минуле нашого народу Українські народні казки і літописи розповідають нам, дітям XXI століття, про давні часи нашої Батьківщини. Своєю урочистою оповіддю та темою, пов’язаною зі старовиною, схожа на літописання добірка поезій Олександра Олеся “Княжа Україна”. Як повільна пісня кобзаря, звучить “Заспів” до збірки”Княжа Україна”: Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину одну. Розкажу вам про минуле, Що вже мохом поросло, […]...
36. Поетичне вираження любові до матері-землі у віршах “Спасибі”, “Розмова з другом” – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Рідна земля – найдорожчий скарб народу. Любов до неї надихає на подвиги, зігріває душу, допомагає у важкі часи. Красу української землі описував у своїх віршах М. Рильський Поет палко любить природу рідного краю. Як живу істоту, описує він ліс у вірші “Розмова з другом”: Ліс зустрів мене як друга Тінню від дубів крислатих, Смутком білої берези… З глибокою шаною звертається М. Рильський до друга-лісу: “Ти рости на втіху людям, … […]...
37. “Душа моя в цвітінні” Високе небо та палюче степове сонцем Кози та молочай. Жовті троянди, які горять золотим вогнем, розкішні сливи та яблука. Ось що пам’ятає з дитинства сучасний український поет Микола Вінграновський. Він відчуває своє коріння, його родовід – від Дніпра, від великих і малих річок України, від її квітучих садів. Величальну рідній землі співає поет у своїх віршах, які близькі серцю кожного українця. У своєму творчому доробку поет часто звертається до народнопісенної […]...
38. Подих осіни. Твір-опис Непомітно промайнуло безтурботне пекуче літо, і вересень став повноправним хазяїном у лісах, полях, на річках і озерах. Раннім ранком уже дуже холодно, а вдень сонечко ще пригріває, нагадуючи про літо. Відпочивають після тривалої важкої роботи поля. Віддали хазяям свій щедрий урожай сади. У всьому відчувається холодний подих осіні. Сіре небо всі частіше затягують хмари, і накрапає дрібний докучливий дощ. Немов про щось задумавшись, коштує смутний і мовчазний ліс. Незабаром дерева […]...
39. Нагідки Нагідки – однорічна трав’яниста рослина, 30-40 см висотою, з коротким густим опушуванням. Стебло ребристе. Листя внизу трохи подовжені, з довгим черешком, верхні – сидячі, загостреної форми. Квітки золотисто-жовті або жовтогарячі, це великі суцвіття – кошики. Плоди – сім’янки, кільчасто зігнуті, шипуваті на спинці. Квітне з червня до осені, залежно від часу посіву. Вирощуються всюди в садах, парках, на присадибних ділянках. Батьківщина цієї рослини – Мала Азія, Центральна й Південна Європа. […]...
40. Що ми можемо зробити для природи? Щодня ми озираємось і бачимо навколо себе дерева, траву, квіти, птахів, комах, тварин. Це все природа. Людина – частина її. Але у людини є можливість змінювати природу. Кожна зміна позначається на навколишньому середовищі. Змінювати природу людина повинна обережно, бо окремі дії можуть завдавати шкоди і навіть призвести до загибелі. Від людини залежить, чи збереже вона природу, чи зруйнує. Нам подобається чисте повітря, прозора вода в річках, зелена трава на лугах, […]...