Бертольд Брехт і зміст його реформи драми

Related posts:

1. Б. Брехт про моральну відповідальність вчених за наслідки наукових досліджень П’єсу “Життя Галілея” Брехт написав 1939 року, але надрукована вона була 1943 року у США. Проте бомба, скинута на Хіросіму, змусила автора переробити п’єсу, аби осмислити уроки сучасності. Отож вона була відлунням надто реальних і трагічних для людства подій, сучасних Брехтові. Якою ж була її тема? Головна тема – показ життя вченого. Та провідною проблемою була думка про відповідальність ученого за наслідки наукових досліджень. Драматург показав, що розвиток науки – […]...
2. Трагічна доля Галілея Бертольд Брехт своєю світовою славою зобов’язаний театру. Наприкінці 20-х років Брехт сформовує теорію “епічного театру”, який був протилежністю “драматичному”. Головний принцип епічного театру Брехта – “ефект очуження”. Цей принцип передбачає незвичайне зображення звичайного. Проблеми моральної відповідальності людини за все, що відбувається в світі, Брехт гостро поставив у драмі “Життя Галілея”. За жанром – це філософська драма, в якій автор спонукає глядача переглянути погляди на світ, відчути відповідальність за все, що […]...
3. Засади епічного театру Бертольда Брехта Свої погляди на театральне мистецтво Бертольд Брехт виклав у численних статтях: “Про оперу” , “Сучасний театр – театр епічний” , “Театр” розваг чи театр повчання?” , “Про експериментальний театр” , “Нова1 техніка акторського мистецтва” та ін. їх доповнюють коментарі Брехта дя власних постановок, додатки до текстів п’єс. В основу драми Брехта покладено не дію, а розповідь. Герої брехтівських п’єс є не драматичними характерами, а алегоріями певниі властивостей природи або тих […]...
4. Трагічна доля Галілея за драмою Бертольта Брехта “Життя Галілея” Трагічна доля Галілея за драмою Бертольта Брехта “Життя Галілея” Бертольт Брехт увійшов в історію німецької літератури як оригінальний поет і прозаїк, теоретик мистецтва, але своєю світовою славою він забов’язаний театру. Драми Брехта завоювали собі сцени всього світу. Ранні твори його пов’язані з епохою Першої світової війни і революційної кризи в країні. Наприкінці 20-х років Брехт сформовує теорію “епічного театру”, в протилежності “драматичного”. На його думку, щоб збудувати повну ілюзію життя […]...
5. Зміст драми через форму Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Аналіз складних за концепцією і поетикою текстів митців XX ст. – нелегка справа. Вони характерні смисловою багатоплановістю, нетрадиційною поетикою. Питання, коли доцільно вивчати новаторство митця – на вступних чи заключних уроках, – і досі в методиці є проблемним. На думку деяких науковців, “більш раціональний варіант, за яким розмова про новаторство драматургії… має відбуватися після уроків, на яких аналізується п’єса” . Прихильники цієї точки […]...
6. Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта одне із найяскравіших явищ в мистецтві XX століття. Творче новаторство німецького драматурга полягає в тому, що він створив театр не тільки новий за фомою, але й за змістом, за характером і силою впливу на глядача. В цьому – величезна естетична цінність спадщини Брехта. Свою драматургію Брехт називає “неарістотелівською”, “епічною”. Така назваобумовлена тим, що звичайна драма будується за законами, сформульованими ще Арітотелем в його […]...
7. Алегорично-моральний зміст сюжету драми “Гостина старої дами” В есе “Проблеми театру” Фрідріх Дюрренматт стверджував, що найбільш вдалою формою для висвітлення конфліктів сучасності є трагікомедія. Гротескні перебільшення, балаганні жарти та несподівані парадокси властиві трагікомедії, дозволяють, на його думку, зобразити не лише справжню природу світу та людини, але й показати механізми несправедливості. “Гротеск – одна з великих можливостей бути точним”, – казав він. Отже, не випадково його найкращу п’єсу “Гостина старої дами” написано саме в такому жанрі. Багато письменників […]...
8. Вислови Брехта 1. “Нові ідеї дістають найчіткіше формулювання у боротьбі зі старими ідеями” 2. “Ми визначаємо нашу естетику, так само, як і нашу етику, потребами боротьби” “Зарубіжна література”, К., 2000. 3. “Победа разума может быть только победой разумных” “Жизнь Галилея” 4. “В сомнение заключено счастье” “Жизнь Галилея” 5. “Наслаждаться тоже нужно уметь” “Жизнь Галилея” 1. “Б. Брехт був найвизначнішим німецьким письменником свого покоління і, незважаючи на існування Й-Ф. Шіллера та Г. Клейста, […]...
9. Новаторство “епічного театру” Б. Брехта Кожний визначний драматург XX століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Ионеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик і практик “епічного театру”. Подібно до Б. Шоу, який традиційній драмі протиставив п’єсу-дискусію, Брехт традиційному […]...
10. Антагоністичні протиріччя у суспільстві напередодні і під час реформи 1861 року за романом “Хіба ревуть воли” Панас Якович Рудченко народився 1 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою. Служив у повітових канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. 1871 р. оселився в Полтаві, де провів решту життя. Працював у казначействі та казенній палаті, після 1917 р. – у губфінвідділі. Помер Панас Мирний 28 січня 1920 р., похований у Полтаві. […]...
11. Символічний сенс сюжету драми Е. Йонеско “Носороги” Драма Е. Йонеско “Носороги” – одна з найцікавіших п’єс не тільки свого часу. Написана 1959 року, вона відобразила суттєві особливості розвитку людського суспільства. Справді, у “Носорогах” розігрується драма самотності особистості, індивідуальної свідомості у зіткненні зі суспільним механізмом. Йонеско стверджує, що ідея має ціну і сенс, доки вона не полонила свідомість багатьох, бо тоді вона стає ідеологією. А це вже небезпечно. Йонеско застосовує своєрідну форму, змальовуючу гротескну картину перетворення людей на […]...
12. Як у п’єсі О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” сполучаються риси комедії й драми? “Горі від розуму” – це унікальний утвір О. С. Грибоєдова, оскільки сполучає в собі риси комедії й драми. Сам письменник прекрасно усвідомлював, що створює добуток, несхоже на звичайні, традиційні зразки комедійного жанру. Уже після завершення роботи над п’єсою Грибоєдов визначив її жанр як “драматичну картину”. У чому ж проявляються риси классицистической комедії в добутку? В “Горі від розуму” формально були дотримані закони трьох єдностей, збережені повчальність назви, традиційні комічні амплуа: […]...
13. Бернард Шоу – творець соціально-аналітичної “драми-дискусії” Бернард Шоу – один із класиків світової драматургії XX століття. Бернард Шоу – творець “драми-дискусії”. Б. Шоу – представник інтелектуального театру. Особливість п’єс Бернарда Шоу. Найвагоміший елемент у “драмах-дискусіях” Б. Шоу – блискучий пара­докс. Гармонійне поєднання міфологічної основи та сучасності у драмі-дискусії “Пігмаліон”. Утвердження у п’єсах Б. Шоу моральних якостей простих людей. Гостра соціальна критика у “драмах-дискусіях” Б. Шоу. Бернард Шоу – великий драматург і яскрава, оригінальна особистість....
14. Повість Вольтера “Простак”, зміст її назви, ідейний і художній зміст І. Філософська повість як жанр і її творець Вольтер. ІІ. “Простак” і теорія “природної людини” Жан-Жака Руссо. 1. Герой “Простака” – Гурон. 2. Полеміка про право на вільне віросповідання. “ 3. Гурон і звичаї цивілізованого світу. 4. Тема розбіжності між релігійними конфесіями. 5. Думки Гурона про кохання і суспільство. 6. Гурон і влада. ІІІ. Вольтер – наш сучасник....
15. Пігмаліон Б. Шоу зразок “драми-дискусії” “Заради мистецтва як такого я не написав би жодного рядка”, – так висловив своє ставлення до творчості Джордж Бернард Шоу. Тим паче, що драматургом він став майже випадково, під впливом зустрічі й бесіди з відомим на той час театральним критиком Вільямом Арчером. Метр зацікавився молодою людиною, яка водночас вивчала “Капітал” К. Маркса і партитуру опери Вагнера. Зійшлися на тому, що сучасних п’єс нема і треба власноруч виправляти становище. І Шоу […]...
16. Новаторство “Епічного театру” Кожний визначний драматург ХХ століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Йонеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик і практик “епічного театру”. Подібно до Б. Шоу, який традиційній драмі протиставив п’єсу-дискусію, Брехт традиційному […]...
17. Давньогрецький театр: передумови виникнення драми Історія античного театру містить чимало суперечностей, певних неточностей. Не дивно, що деякі її питання викликають і у школярів, і навіть у студентівфілологів труднощі при вивченні. Тому не буде зайвим ще раз звернутися до цієї теми і зробити акцент на так званих”проблемних”питаннях. Антична драма, як відомо, з’явилася в VІ ст. дон. є., коли на зміну первісному ладу вже остаточно прийшов рабовласницький устрій і особистість почала активно стверджувати власну позицію в суспільстві. […]...
18. Поеми й драми Лєрмонтова У поемі “Дві невільниці” юний поет намалював романтичні образи бранок Султана Ахмета – грекині Замкни й іспанки Гюльнари. Гордо співає Гюльнара “пісня Іспанії щасливої”, “і часто, часте слово мщенъе звучить за томною струною”. Дослідники знаходять іспанські мотиви в Лєрмонтовской “Исповедно, у вірші “Плач! плач Ізраїлю народ”, у деяких інших добутках поета, Але, зрозуміло, сильніше всього вони звучать у трагедії “Іспанці”. Перенесучи її дію в середньовіччя, Лєрмонтов побудував драматичний сюжет на […]...
19. Психологізм драми А. Н. Островського “Безприданниця” Кращою психологічною драмою А. Н. Островського по праву вважається “Безприданниця”. Її нерідко зіставляють із “Грозою”, і у відомій мері це справедливо. “Гроза” – головне добуток дореформеної драматургії Островського, “Безприданниця” же вбирає в себе багато мотивів післяреформеної творчості драматурга. На зіставлення цих п’єс наводить і те, що в обох перед нами розгортається драма неабиякої жіночої натури, що приводить до трагічної розв’язки. Нарешті, важливо й те, що в обох п’єсах істотну роль […]...
20. Дитинство Лесі Українки та його вплив на творчість письменниці По-справжньому величним був життєвий і творчий шлях Лесі Українки – видатної української письменниці. На її долю припало багато випробувань, проте жодні не зруйнували її віри у життя, не змінили її прагнень та переконань, не зламали характеру цієї сильної жінки. Леся Українка народилася 25 лютого 1871 р. у Новограді-Волинському. Вплив родини на неї, як і на кожну людину, важко переоцінити, її мати була відомою на той час письменницею, писала свої твори […]...
21. Художня своєрідність класицистичної драми Класицизм як художня система склався в XVІІ столітті й охоплював не лише літературу, а й інші види мистецтва: живопис, скульптуру, архітектуру, музику. Назву класицизм ввели в ужиток на початку XІX століття, підкреслюючи, що митці цього напрямку наслідували античну “класику”, брали її за взірець. Класицизм – перша художня система, яка усвідомлювалася саме як система зі своєю метою й зі своїми правилами. Мета класицистичного мистецтва – створити художні твори за законами гармонії […]...
22. Сюжетна лінія “Пан Журден та його вчителі” Частіше за все під час вивчення комедії на цю сюжетну лінію не звертають відповідної уваги. Проте, як виявляється, саме вона стає дуже важливою для створення всебічної характеристики головного героя, а також для характеристики часу дії комедії, для осмислення естетичної своєрідності класицизму тощо. Не варто також забувати, що – в композиційному плані – відверта розмова вчителів на початку твору передує появі пана Журдена, тому саме їхня характеристика “господаря життя” підготовлює сприйняття […]...
23. Переказ драми “Вільгельм Телль” Ф. Шиллер “Вільгельм Телль” як народна німецька драма. У драмі “Вільгельм Телль” Ф. Шиллер звертається до подій з історії Швейцарії, а саме до сторінок, пов’язаних із боротьбою маленької гірської країни із загарбниками. Та це був тільки привід для важливої розмови з глядачем про актуальні проблеми життя німців, живий приклад єдності швейцарців, гідний наслідування.) Поетизація боротьби за національну незалежність і свободу особистості, (Шиллер поетизує народне життя та своїх героїв, які здатні мобілізувати себе […]...
24. Філософсько-символічний зміст повісті “Старий і море” Повість-притча “Старий і море” видатного американського письмен ника Ернеста Хемінгуея – це не лише один з останніх його завершених творів, а найскладніша у філософському плані річ. Це – алегоричне розкриття світоглядної позиції автора, власний варіант відповіді письменника на найважливіше з питань філософії про сенс життя. Ще раніше у творчості Хемінгуея склався особливий художній принцип, який письменник назвав “принципом айсберга”: “Якщо письмен ник добре знає те, про що він пише, він […]...
25. Як я розумію образ Мавки з драми-фесрії “Лісова пісня” Л. Українки Леся Українка – видатна українська письменниця, поетеса, драматург, талановитий прозаїк, перекладач, літературний критик, історик, музикознавець. Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, займає драма-феєрія “Лісова пісня”. В п’єсі оспівується духовне багатство рідного народу, стверджується перемога добра і краси в людському житті… Мавка – найяскравіший персонаж цієї драми. Вона постає перед читачем юною лісовою красунею з багатою душею і чутливим серцем, сповненим любові […]...
26. Ефект відчуження в драматургії Бертольда Брехта Постать Бертольда Брехта викликала й викликає жвавий інтерес та дискусії. За життя він зазнав, що таке гоніння й переслідування; й зараз не існує однозначного погляду на його творчість. Брехт був конфліктною особистістю й конфліктним митцем: він не боявся йти проти загально прийнятих норм моралі чи загально визнаних принципів у мистецтві. Це вплинуло певним чином і на його творчість. Писати він розпочав рано: вже в 1914р. вірші й ессе шістнадцятирічного гімназиста […]...
27. Іван Вишенсьний, його час і культурна та громадська діяльність Іван Вишенсьний, його час і культурна та громадська діяльність І. І. Вишенський – видатний представник полемічної літератури. ІІ. Характеристика епохи часів Івана Вишенського. 1. Життя українського народу під гнітом литовських і польських феодалів. 2. Люблінська та Брестська унії – духовне поневолення наших предків. 3. Громадсько-політичне й національно-культурне значення діяльності братств в Україні. 4. Біографічні відомості про І. Вишенського. 5. Боротьба І. Вишенського проти політики уніатів. Відомо 16 творів письменника-полеміста, в […]...
28. Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих “Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих”. Коли цвітіння настає пора, Коли весна смичком струмка заграє, Тоді ми з днем народження вітаєм Славетного Олеся Гончара! / Д. Кононенко / Скільки б не пройшло весен і зим без Олеся Терентійовича Гончара, час не зітре пам’яті про великого сина великої родини, вірного правнука Кобзаря, про улюбленця українського народу. Тепер тільки з портрета дивляться на нас вишневою […]...
29. Ідейний зміст повісті Вольтера “Простак” У 1767 р. Вольтер створює повість “Простак”. Тут вперше у філософській прозі він переносить дію із екзотичних країн до Франції. Людина, яка здатна “сприймати всі предмети в неспотвореному вигляді, гурон за вихованням, француз за народженням опиняється в середовищі французького дворянства та духовенства XVIII ст., де панують беззаконня, шпигунство, доноси, релігійні переслідування, корупція королівської адміністрації. Проводячи Простака через кола пекла, що іменуються цивілізованими стосунками, Вольтер за допомогою усіх відтінків комічного піддає […]...
30. Проблематика драми Лесі Українки “Лісова піня” У драмі Лесі Українки “Лісова пісня” поетеса підіймає декілька проблем. Серед них – проблема сприйняття фантастичного, конфлікт між буденністю та прекрасним. Я вважаю, що слова Мавки показують нам, що цей конфлікт відбувається не лише на перетині світу реальності та світу фантастичного, а й у серці юнака. Дійсно, далеко не кожна людина може існувати одночасно у двох середовищах – у буденному та прекрасному. Одним із небагатьох став дядько Лев. Але Лукаш, […]...
31. Дія драми “Кетхен із Гейльбронна” В історії німецької романтичної літератури простежується одна сумна закономірність: творчість найобдарованіших і найоригінальніших митців обривалася, ледь сягнувши розквіту. Так було з Новалісом, з Гельдерліном, так сталося і з її третім геніальним митцем Генріхом фон Клейстом. Іван Франко писав про нього, що це “один з найбільших талантів німецької літератури, драматик, якого перевершив у Німеччині хіба що один Шіллер”. Сучасні німецькі літературознавці майже одностайні в думці, що саме Клейсту слід віддати пальму […]...
32. Протест героя драми проти всіх несправедливостей соціального світу Герой п’єси Карл Моор читає Руссо, захоплюється героями Плутарха. Йому не подобається його епоха, де немає нічого героїчного, в якому життя нудне, як болотна грязюка, що все затопила. “Людці мудрять, наче щури, які скребуть по палиці Геркулеса… Французький абат пресерйозно доводить, що Олександр був боягузом; хирлявий професор, що при кожному слові нюхає нашатирний спирт, читає лекцію про силу. Пани, які від кожної дрібниці непритомніють, критикують тактику Ганнібала. Хай же він […]...
33. Аристофан та його творчість Комедії Арістофана – найдавніші зразки комедійного жанру в літературах Європи. Багато тем, зачеплених цім незрівнянним художником слова, залишаються і в наші дні актуальними. Чи не перебільшення це? Невже й справді дві тисячі з лишком років не провели між Арістофаном і нами непрохідної межі, не перетворили його творчість на музейну цінність? З усіх видів драматургії комедія найщільніше зв’язана зі злободенністю. Навіть сатиричні стріли Мольєра протягом трьох століть встигли притупитися, і половина […]...
34. Неземні почуття головної героїні драми Лесі Українки “Лісова Пісня” Один з найзагадковіших і водночас найчарівніших в історії української літератури – образ дитини лісу Мавки з драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”. Образ Мавки, в якому так багато від самої Лесі Українки, символізує митця, що своїм мудрим поетичним словом “озвірілих в люди повертає”, “чинить диво”, завжди, за всіх обставин сповнений почуттям людської гідності, волелюбства, гуманності, митця, якому “забуття не суджено”. Перед тим, як перейти до аналізу образу Мавки, необхідно усвідомити особливості […]...
35. Який зміст назви п’єси На дні? Повага до ім’я людському, нескінченна любов до людини за те тільки, що він людина, без усяких відносин до своєї особистості й до його національності, вірі й званню, навіть особистому його достоїнству або недостоинству, – словом, нескінченна любов і нескінченна повага до людства, навіть в особі останнього з його членів, повинне бути стихією, повітрям, життям людини. В. Г. Бєлінський Горький придумав кілька варіантів заголовка для своєї п’єси: “Без сонця”, “Нічліжка”, “Дно”, […]...
36. Структурна своєрідність тексту драми М. Куліша “Мина Мазайло” Творчість Миколи Куліша – це багатогранне, гранично загострене зображення побуту, психології, соціально-культурних процесів в Україні перших десятиліть XX століття. Доля українського села, духовні пошуки інтелігенції, морально-психологічні тенденції в робітничому середовищі, аспекти національно-історичного розвитку та перспективи України – ось такі основні проблеми його творів. Творчість Миколи Куліша – це складна система різноманітних художніх чинників, концепцій. Якщо у перших драмах переважають реалістичні картини, то, наприклад, у “Народному Малахієві” багато картин символічно-умовного характеру, […]...
37. Феофан Прокопович та його драма “Володимир” І. Феофан Прокопович – один із яскравих представників стилю бароко в українській та світовій літературі. ІІ. Трагікомедія “Володимир” Феофана Прокоповича – перша історична драма на вітчизняному матеріалі. 1. Історія написання твору. 2. Будова п’єси. 3. Політична спрямованість драми. ІІІ. Значення п’єси “Володимир” Ф. Прокоповича....
38. Поясніть ідейний зміст і зазначте особливості композиції філософської повісті Вольтера “Простак” У повісті “Простак” показана доля так званої “природної” людини, яка виросла у віддаленні від цивілізації. Ідея “природної людини” – одна з головних у Просвітництві. Багато хто з просвітників вважали сучасний для них суспільний лад неприродним, який лише псує людину. Вольтер був одним з тих просвітників, хто гостро критикував суспільні вади. Вихід він бачив у зверненні людей до освіти та науки, які розвивають самостійне, незалежне мислення. Торжество розуму, віра у безмежні […]...
39. Думки про Людину і його призначення у творах Горького Свої думки про Людину і його призначенні Горький з великою силою розвив у романтико-філософському етюді – поемі “Людина” твір-добутку гостро полемічному. Великий пролетарський письменник розвінчує тут декадентські ідейки пасивності, що заперечували активний вплив людини і його розуму на хід життя, його здатність створювати нові соціальні форми буття Своєю поемою Горький кликав до революційної активності: “Ви брешете, говорячи, що я неспроможний, що обмежено свідомість моє! Воно – росте!”. Як би продовжуючи […]...
40. Міфологічна основа та сучасний зміст у драмі-дискусії Бернарда Шоу “Пігмаліон” Збентежено дивиться Пігмаліон на свій витвір, І серце йому завмирає Від незнаного щастя, О, якби боги вселили в камінь Людську душу!” “Пігмаліон” – найвідоміша з п’єс Бернарда Шоу. Написав її драматург для актриси Стелли Патрик Кембл. Перед глядачем розгортається традиційно казковий сюжет: Попелюшка, яка ніколи не сподівалася на кращі зміни у своїй долі, раптом знаходить шастя. Назва твору викликає згадку про античний міф, який розповідає про скульптора Пігмаліона і його […]...