Кожна дитина має потягдо добра, до правди і справедливості. Але не все так складається у житті, як хотілося б. Дехто зберігає чистоту своєї душі до кінця життя, не забруднює її дріб’язковістю, підлістю і злом, а дехто віддає свою душу на поталу, зрікається добрих поривань, які вважає наївними, дитячими, починає жити за законами “дорослого” суспільства. Хтось не тільки зберігає собор, тобто велич своєї душі, але й добудовує його, а хтось робить все, щоб зруйнувати те хороше і світле, що мав.
Хрестоматійним став опис собора, зроблений майстром українського слова Олесем Гончаром. І недарма роман “Собор” був під забороною: тут у кількох абзацах постає велична і водночас страшна за своєю суттю картина. Істрична споруда всією своєю міццю опирається часові, але той залишається безжальним. Скільки ж душ наших сучасників схожі на той собор! Подивимось на людей навколо і побачимо безліч прикладів цьому. Занепадає родина, руйнуються моральні засади цілої нації. Здається, ми зайшли в повну безвихідь.
Коли ж нарешті на повний голос забринять золоті дзвони оновленого собору?
Маючи перед очима такі приклади, ми повинні постійно пам’ятати про те, що в житті на нас чекає безліч пасток, які можуть розчавити, знищити в душі і серці найкраще, що ми маємо. Порятунок від цього людина може знайти в оточенні близьких людей, родини і друзів, у вірі, яка, якщо йде від серця, не дозволить зруйнувати собор душі. Згадаймо, як повчає дітей П. Грабовський:
Чули заповідь господню:
Всім любитися,
А не рить другим безодню
Та злобитися!
На мій погляд, зберегти собор душі допоможе також освіта: знання літератури, історії, культури, релігійної моралі, народної мудрості, втіленої в численних пам’ятках фольклору.
Отже, ми, ще підлітки, можемо вже активно протидіяти всьому поганому, що закрадається у душу, через навчання. Навчатися – це значить вбирати знання попередників як матеріальні, так і духовні. І від нас вже зараз залежить, чи ми зруйнуємо свій собор чи добудуємо, щоб він став ще вищим, просторнішим і світлішим.





Related posts:
- Бережімо собори своїх душ! – ІІ варіант 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ II варіант Кожна дитина має потягдо добра, до правди і справедливості. Але не все так складається у житті, як хотілося б. Дехто зберігає чистоту своєї душі до кінця життя, не забруднює її дріб’язковістю, підлістю і злом, а дехто віддає свою душу на поталу, зрікається добрих поривань, які вважає наївними, дитячими, починає жити за законами “дорослого” суспільства. Хтось не тільки зберігає собор, тобто велич своєї […]...
- Бережімо собори своїх душ! – І варіант 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І варіант Собори душ своїх бережіть, Друзі!.. Собори душ! О. Гончар. Собор В історії кожної літератури є книги, які, ніби віхи, позначають сходження культури того чи іншого народу до духовних висот. В українській літературі XX століття такою книгою є “Собор” О. Гончара. Він висвітлює складні проблеми буття людини в суспільстві. Роман утверджує силу і красу людського духу, збереження духовних святинь, без яких людина перестає […]...
- “Собори душ своїх бережіть, друзі… Собори душ!..” Невдовзі після створення роману “Собор” Григір Тютюнник написав листа Олесеві Гончару: “Щойно прочитав “Собор”. Орлиний, соколиний роман Ви написали, роман-набат! О, як засичить ота наша ретроградна гидь, упізнавши сама себе; яке невдоволення Вами висловлять…” Саме так і сталося. Роман “Собор” довгий час, близько двадцяти років, був суворо заборонений… Я думаю, ця заборона була прямим свідченням того, що письменник не прикрасив нічого у своєму творі, змалювавши реальний стан речей, тому й […]...
- Моє розуміння заклику автора роману “Собор”. “Собори своїх душ бережіть, друзі… Собори душ!..” Твір Олеся Гончара, за висловом Григора Тютюнника, – “орлиний, соколиний” роман, у якому автор порушив такі серйозні проблеми, як духовне браконьєрство, збереження природи і людської особистості, мови і культури, людської історичної пам’яті. Герої роману поділені на дві групи. До першої належать люди, які живуть за законами правди, у злагоді з природою та собою. Це студент Микола і його старший брат Іван Баглай, заслужений металург Ізот Лобода і дівчина-сирота Єлька, дід […]...
- Бережіть собори душ своїх В історії кожної літератури є книги, які позначають сходження культури народу до духовних висот людства. В українській літературі XX століття такою книгою є “Собор” О. Гончара. Роман стверджує силу і красу людського духу, історичної пам’яті. Він присвячений темі збереження духовної спадщини, культури, мови, мистецтва, історичних святинь народу, захисту цих здобутків. Усім філософським змістом роман “Собор” звернений до нас, до наших нащадків. Що ми створили? Який слід в історії свого народу […]...
- “Собори душ своїх бережіть” “Горда поема степового козацького зодчества” – так характеризує О. Гончар головного персонажа роману – Собор. Це він височіє над робітничим селом, що притулилося до великого промислового міста на півдні України. І це навколо нього обертаються події, зображені в романі, навколо нього точаться суперечки. Найперше, про що хоче нагадати перо письменника, це генетична пам’ять народу, його історія, його сучасність. А для цього автор ставить у центрі подій долю української нації, власного […]...
- “Бережіть собори ваших душ” Годинник вічності вже відрахував останні хвилини другого тисячоліття, коли нажахане людство чекало кінця епохи. Що там, за порогом тисячоліть? Суцільні проблеми – голод і перенаселення, ядерна катастрофа й екологічна криза. Та чи не найважливішою серед них є проблема втрати духовності. На мій погляд, найстрашніше, що може статися з людиною – це духовна пустота, моральна деградація людей, перетворення їх на ситі й тупі машини, пристосовані тільки для задоволення матеріальних потреб. Проблема […]...
- Бережіть собори ваших душ – за романом Собор ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР “Бережіть собори ваших душ” Годинник вічності вже відрахував останні хвилини другого тисячоліття, коли перелякане людство чекало кінця епохи. Що там, за порогом тисячоліть? Суцільні проблеми – голод і перенаселення, ядерна катастрофа й екологічна криза. Та чи не найважливішою серед них є проблема втрати духовності. На мій погляд, найстрашніше, що може статися з людиною – це духовна пустота, моральна деградація людей, перетворення їх […]...
- “Бережімо мир на землі!” – ІІ варіант – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ “Бережімо мир на землі!” II варіант Для людей, які зазнали усі жахи війни, нема більшого щастя як перемога над ворогом. Війна, ніби ненажерливий звір, забирає у мільйонів людей життя. І хтось з цих людей був чиїмсь сином, чиїмсь братом, чиїмсь батьком… І яких тяжких страждань зазнали їхні матері, сестри, жінки, коли не дочекалися їх по закінченню війни. Отже, перемога дісталася людям через великі страждання, море сліз […]...
- Дитинство или, чому люди в своїх спогадах повертаються до дитинства? Якось довелося мені прочитати романтичну сагу про те, що в житті кожної людини є два береги – той, від якого людина відпливає, і той, до якого має неодмінно пристати. Причому другий, думаю, – то необов’язково смерть, це, перш за все, берег надії, берег любові. Але перший – це, звичайно ж, берег дитинства. Берег дитинства – це рідна земля, перші стежки, якими мандрували ми завзято і які наполегливо сняться нам донині. […]...
- Чі схожий і несхожий булгаковський диявол на своїх літературних попередників? М. А. Булгаков – видатний письменник росіянці й світовій літературі. Найбільшим його добутком є роман “Майстер і Маргарита”. Це особливий добуток, у якому письменникові вдалося сплавити воєдино міф і реальність, сатиричне побутописання й романтичний сюжет, правдиве зображення й іронію, сарказм. Письменник працював над своїм романом близько 12 років, з 1928 по 1940 рік. Б процесі роботи мінявся задум роману, його сюжет, композиція, система образів, назва. Все це свідчить про величезну […]...
- Кого і за що засуджує Г. Сковорода у своїх байках Видатний поет-мислитель Г. С. Сковорода був і зачинателем української літературної байки. У 1774 році він склав збірку “Басні Харьковскія”, до якої увійшли тридцять байок. У них він висміював гонитву козацької старшини за дворянськими титулами, викривав поміщиків-паразитів, що живуть за рахунок народу, стверджував повагу до трудящого люду. Кілька байок Г. Сковорода присвятив злободенній темі про справжню цінність людини. Такою є байка “Ворона і Чиж”. Автор показав короткозорість і егоїзм Ворони, яка […]...
- “Бережімо мир на землі!” – ІІІ варіант – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ “Бережімо мир на землі!” III варіант Вірш Симоненка “Салюти миру” нагадує нам, кому ми повинні дякувати за своє дитинство під мирним небом. Що несе з собою свято Перемоги? Гордість за народ-переможець, наш народ? Сльози і сум за загиблими? Це свято відзначається навесні 9 травня. Коли все навкруги цвіте, повниться надією і життям. У вірші звучить гордість за переможців – живих та загиблих. Чується в ньому і […]...
- “Бережімо мир на землі!” – І варіант – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ “Бережімо мир на землі!” І варіант З кожним роком все менше і менше залишається людей, які пройшли крізь ті жахливі роки війни з фашизмом. З часом таких людей зовсім не залишиться, але пам’ять про події 1941-1945 pp. постійно буде жити в молодших поколіннях. А хіба може бути інакше?! Василь Симоненко в поезії “Салюти миру” намагається передати радість людей, викликану перемогою над фашистськими загарбниками: В дні травневі, […]...
- “Не забуде народ-переможець самовідданих героїв своїх” У дитинстві я любила слухати спогади мого дідуся про війну. І війна уявлялася мені зовсім не страшною і, може, навіть по-своєму романтичною. Дід любив згадувати своїх фронтових друзів, перемоги в боях і часто розповідав про те, як наші війська ввійшли в Берлін і які почуття охопили його в той незабутній ранок 9 Травня, коли він довідався, що настав День перемоги. Подорослішавши, я зрозуміла, що багато про що дідусь умовчав. Умовчав […]...
- Чому О. С. Пушкін так докладно описує дитинство й виховання своїх героїв – Євгенія Онєгіна й Петра Гринева? Розум, коли він тільки що розум, сама дрібниця. Пряму ціну йому дає доброзвичайність. Д. І. Фонвізін Євгеній Онєгін і Петро Гринев – головні герої романів “Євгеній Онєгін” і “Капітанська дочка”. Обоє добутки написані для того, щоб розкрити суспільні і моральні проблеми, пов’язані із цими героями “Євгеній Онєгін” і “Капітанська дочка” – реалістичні добутки. У творчості Пушкіна реалістичний період прийнятий уважати із часу виходу у світло першого розділу “Євгенія Онєгіна” . […]...
- Не забувай своїх коренів ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ 5 КЛАС ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ Не забувай своїх коренів У стародавні часи на Україні жили люди, яких ми знаємо як козаків. Здавна жили вони на Запорізькій Січі. За силою та славою рівних козакам не було. Але зараз люди забувають свої корені, забувають, якими були їхні предки та взагалі, хто вони є. Мабуть, душі козаків стривожені, бо саме ці люди […]...
- Символіка образу собору у романі О. Гончара І. Висока оцінка роману О. Гончара “Собор” літературною критикою 80-х років XX ст. . ІІ. Символічність образу собору у романі. 1. Особливість стилю Гончара у романі. 2. Собор в житті героїв роману – Миколи Баглая й Єльки. 3. Боротьба за собор. 4. Символічний зміст образу собору. “Бережіть собори своїх душ” ....
- Не забувайте своїх героїв Не забувайте своїх героїв Минули десятиліття від того часу, як відгриміли бої Великої Вітчизняної війни на нашій землі. Це була найстрашніша, найкривавіша війна століття. Скільки людей загинуло на фронтах, мабуть, ніколи не вдасться підрахувати!.. А скільки залишилося могил невідомих солдатів! Переважно тих юнаків, які ще тільки вчора ходили на побачення, а сьогодні повинні були віддати життя за визволення Батьківщини, за нас із вами. За те, щоб ми мали світле майбутнє […]...
- Над ким і чим сміється Чехов у своїх оповіданнях? Видатний російський письменник і драматург А. П. Чехов – автор багатьох сатиричних і гумористичних оповідань, про які можна сказати “такі смішні сумні історії”. У них він висміював такі людські вади, як лицемірство, рабське поклоніння, підлещування до начальства, грубість, неосвіченість, нахабство, відсутність почуття власної гідності. Так, поліцейський наглядач Очумєлов, головний герой оповідання А. П. Чехова “Хамелеон” – втілення готовності принижуватися перед сильнішими й владнішими. І він, і городовий Хрюкін, і натовп […]...
- Образ собору у романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” І. “Собор Паризької Богоматері” – один із найкращих історичних романів XІX століття. ІІ. Собор Паризької Богоматері – рівноправний герой твору. 1. Символічність назви собору. 2. Опис собору – привід для натхненної поеми в прозі про французьку національну архітектуру. 3. Собор – притулок для народних героїв Гюго. 4. Символіка епізоду штурму собору. ІІІ. Мої враження від книги В. Гюго....
- Чим схожий і несхожий булгаківський диявол на своїх літературних попередників МИХАЙЛО БУЛГАКОВ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО БУЛГАКОВ Чим схожий і несхожий булгаківський диявол на своїх літературних попередників? … Так кто ж ты, наконец? – Я часть той сили, Что вечно хочет зла И вечно совершает благо. Й. В. Гете. Фауст М. А. Булгаков – видатний письменник російської і світової літератури. Визначним його твором є роман “Майстер і Маргарита”. Це особливий твір, у якому письменнику вдалося сплавити воєдино міф і […]...
- Собор як символ духовної краси людини у романі О. Гончара “Собор” Пам’ятниками та соборами здавна славилась наша земля. Здіймалися вони над полями та над містами, зростали серед селищ та майданів. Були, та й є, своєрідними символами духовної краси людини. Ними пишалися наші предки, про них співали кобзарі; вони прийшли у наше століття, мов міст через віки страждань та незгод, веселощів та радощів, мов живий зв’язок між поколіннями. Зруйнувати собори – це значить зруйнувати свою культуру, свою історію – самих себе. Про […]...
- Пам’ятки історії та архітектури. Софія Київська Україна неймовірно багата на пам’ятки, які належать до прадавніх часів. Ці пам’ятки є свідками формування української нації. Наші обдаровані предки споруджували їх, щоб утілити народні мистецькі ідеали. Наприклад, у XІ столітті за ініціативою Ярослава Мудрого було споруджено головний храм Київської Русі – Софійський собор. Саме тут відбувалися урочистості, пов’язані з посадженням князів на Київський престол або з прийомами іноземних дипломатів. Прямокутну споруду Софії Київської за сивої давнини оточували два ряди […]...
- Покровський собор Коли виявишся у центрі Харкова, почуєш передзвін дзвонів, твоєму погляду стануть золоті куполи над білими вежами, що потопають у зелені дерев. Це Покровський собор. Щоб потрапити на подвір’я Покровського монастиря, треба пройти під аркою монастирських воріт, виконаної в барочному стилі й увінчаній витонченій главі. З декількох масивних будинків погляд вихоплює витончені “восьмерики” Покровської церкви. Собор був споруджений в 1689 році на честь возз’єднання України з Росією. Архітектор невідомий. Майстер-будівельник втілив […]...
- Філософія буття у романі О. Гончара “Собор” … Собор лине вгору, ідеальне суголосся бань породжує мелодію, яку слухають блакитні вежі. Її чують і люди, розрізняють німу музику серед бурхливих акордів життя ті, що й у собі бережуть собори, красу почуттів і прагнень. Такими є більшість героїв роману Олеся Гончара “Собор”. Собор – світла пам’ятка легендарного козацтва, що після розгрому військом Катерини ІІ Запорозької Січі задумало поставити цей величний храм на згадку нащадкам. Цей собор став не тільки […]...
- Духовна чистота і велич – головне багатство людини Мої роздуми над романом О. Т. Гончара “Собор”. У всі часи людина мала вибір: чинити добро чи зло, служити людям чи вождям-тиранам, бути вірним сином Вітчизни чи яничаром. Що ж впливає на цей вибір? На таке питання дає відповідь роман О. Гончара “Собор”, який став видатною, але скандальною подією в історії української літератури. Написаний у 1968 році, він виявився своєрідним вибухом серед “офіційного” благополуччя, скерованим проти серйозних суспільних вад. Для […]...
- Символічність назви роману Олеся Гончара “Собор” Олесь Гончар – свідомий та мислячий син свого народу, а тому і активний учасник його живої історії, пам’ятаючи, що історія – “…це не тільки сива минувшина, а й суперечлива, сповнена драматизму сучасність і що цю історію нинішнього дня маємо творити вдумливо, з відповідальністю перед майбутніми поколіннями”. Опублікований уперше 1968 року “Собор” своїм публіцистичним, пристрасним пафосом закликав читачів замислитися над значенням духовних начал у людському житті, історичної пам’яті, культурної спадщини народу. […]...
- Ідея собору у романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій символ, а для України собор завжди вважався символом духовності. Саме до духовної краси, людяності, величі і сили народу, його волелюбності, нескореності, самовираження через символ собору звертаються автори двох […]...
- Собор як символ духовної краси народу Душа людини – вічна таємниця. Розкрити її намагалися філософи й психологи, творчі люди. Але усі вони лише трохи піднімали завісу таємничості. Кожен з них розплутував клубочок з переживань та почуттів людини по-різному. Олесь Гончар, автор роману “Собор”, розкриває духовну красу людей, використовуючи образ собору – архітектурної пам’ятки козацьких часів. Що таке, власне кажучи, собор у цьому романі? У реальному житті – це християнський храм, збудований козаками після розгрому Січі на […]...
- Із “Собором’ у майбутнє Важко усвідомлювати, що десятки й сотні творінь наших зодчих, творінь, що стояли віками, стали жертвами вандалізму. Як можна дозволяти знищувати те, що створювалось віками, те найцінніше й найзаповітніше, що здатне єднати народ? Але дозволяли… Одні руйнували власними руками, інші – байдужістю. Німим свідком життя поколінь височить над Зачіплянкою собор. Його побудували ще в далеку героїчну епоху козаччини наші талановиті предки, створивши справжній шедевр. Наші попередники увіковічили себе в неповторній красі […]...
- Володька Лобода – типовий представник своєї епохи І. Тематика “багатостраждального” роману. ІІ. Складне і загадкове явище в літературі. 1. “Лобода – це виплід тоталітарно-бюрократичної системи…” 2. Ставлення до батька. 3. Володька і собор. ІІІ. Актуальність образу....
- “Моя душа – це храм, чи купа цегли?” Твір за романом Олеся Гончара “Собор” Що зараз хвилює наших людей, чому вони радіють, від чого на їхніх обличчях з’являється смуток? Який духовний світ у сучасної людини, як вона ставиться до своєї культури, історії свого народу? Важко відповісти на питання, чи залишився в душі людській той єдиний “храм”, який єднає покоління, який є показником гуманності та чистоти, той “храм”, шо надає снаги жити і не втратити почуття відповідальності за все, що зараз відбувається на шй планеті. […]...
- Моє рідне місто Донецьк – моє рідне місто. У ньому я народився, живу й навчаюсь. У минулому місто мало дві назви: Юзівка та Сталіно. Я люблю своє місто за красиві вулиці, бульвари, площі, парки та сквери. Особливо місто красиве весною, коли з’являється соковита зелень. Коли приходять свята, місто спалахує безліччю різнобарвних вогнів. Влітку можна відпочити на березі водоймищ, покататися на човні, відвідати атракціони. В місті є три театри: оперний, драматичний та театр ляльок. […]...
- Підтвердьте чи спростуйте твердження німецького мислителя А. Шопенгауера: “Для людини значно ціннішим є те, що є в людині, ніж те, що є в людини” У кожної людини є своя система цінностей. Хтось найбільше цінує багатство, інший – славу, де-хто – родину, щире спілкування, дружні стосунки. Часто ці прагнення переплітаються, і людину оціню за тим, що в ній переважає. З одного боку, не багатство чи посада прикрашає дину, а її чесність, працьовитість, мудрість, щирість, справедливість. Проте з іншого – в сучасному житті не обійтися без грошей, певного матеріального забезпечення. Нічого поганого немає в прагненні людини, […]...
- Собор Паризької богоматері характеристика образу Клода Фролло Фролло Клод – архідиякон собору Паризької богоматері у кінці XV ст. Навчений знаннями у багатьох науках, самолюбна і розсудлива людина, він захоплюваний диявольською пристрастю до прекрасної циганки Эсмеральде. Ф. невідступно переслідує її і йде на будь-які злочини в спробах її дістати: доручає своєму вихованцеві Квазімодо викрасти дівчину, намагається убити коханого нею капітана де Шатопера. У замаху звинувачують дівчину і засуджують її до смерті; Ф. Пропонує їй бігти з в’язниці в […]...
- Що значить прислів’я “Дівчата шиють та співають, а мати поре та плаче”? Це прислів’я – улюблене в моєї бабусі. Вона часто вживає його, завжди доречно і ніколи просто для того, щоб абищо сказати. 1 справді, прислухайтесь, придивіться до всього, що відбувається. Наприклад, дочка вирішила допомогти матусі прибрати кімнату. Весело, швидко впоралася дівчинка і, задоволена своєю роботою, побігла купувати морозиво. Мати спочатку побачила, що речі не на місцях: чогось ножиці з полиці перемістилися до виделок, рушник лежить у куточку дивана, засохли квіти. Звичайно, […]...
- Моя душа – храм чи купа цегли? Душа людська… Що воно таке? Так чи інакше, але є в людини дещо, що робить її саме людиною. І ми називаємо це “дещо” душею. Це слово несе в собі позитивний зміст: душа – добра, свята, рідна… І значно рідше ми чуємо: зла, жорстока, продана дияволу душа. Про погану ж людину часто кажуть: “у нього немає душі”. Отже, душа – це щось позитивне. Але і прекрасні споруди можна перетворити на купу […]...
- Краса людської душі. Твір по літературі за романом О. Гончара “Собор” Олесь Гончар – це письменник переважно сучасної теми, визначний майстер слова. Його улюблені герої – трудівники’ і воїни, мислителі й творці, люди з розвинутим почуттям прекрасного, люди високих духовних поривів і активного діяння. Саме такими і є герої роману “Собор”. їх кількість невелика, але через них ми поринаємо у ті часи, уявляємо собі Зачі-плянку і собор. На мій погляд, свої роздуми автор передає Миколі Баглаю – студентові-металургу, в якого дуже […]...
- Собор Паризької богоматері характеристика образа Клода Фролло Фролло Клод – архідиякон собору Паризької богоматері наприкінці XV в. Навчений знаннями в багатьох науках, самолюбний і розумова людина, вона обуреваем диявольською пристрастю до прекрасної циганки есмеральде. Ф. невідступно переслідує її і йде на будь-які злочини в спробах її роздобути: доручає своєму вихованцеві Квазімодо викрасти дівчину, намагається вбити улюбленого нею капітана де Шатопера. У замаху обвинувачують дівчину й присуджують її до смерті; Ф. пропонує їй бігти з в’язниці в обмін […]...
Categories: Твори з літератури