Ось як описували сучасники зовнішність 29-літнього Шевченка: молодий, здоровий, середнього зросту, широкоплечий, міцно збудований. Його кругле виголене обличчя було прикрашене бакенбардами, волосся вистрижене по-козацькому, але зачесане назад. Він був темний блондин, з його лиця пробивалася відвага, в темно-сірих невеличких очах світилися розум та енергія. Голос у нього був м’який, в ході й рухах – зосередження.
При першій зустрічі із ним у ньому не примічалося нічого привабливого, навпаки, він здавався холоднуватий, сухий, хоч і простий, приступний. До людей ставився спершу недовірливо і перед перпіим-ліпшим не відкривав своєї душі, особливо бував замкнутий супроти тих, хто добивався викликати в нього одвер-тість та щирість. Зате коли пізнавав чоловіка й відкривав у нім бодай одну гарну рисочку, прив’язувався до нього, а як знаходив у тій людині взаємність, віддавався йому цілим серцем.
Примітними рисами характеру були доброта, м’якість, навіть делікатність, що суперечило його суворій масці, незвичайна простота, природність, безкорисливість, навіть саможертовність. На кривду й несправедливість його серце запалювалося гнівом і вибухало, немов вулкан – тоді він міг бути й несамовитий. З бідними ділився останнім.





Related posts:
- Твір з елементами опису місцевості: Зовнішність Академмістечка Сибір не держава. Сибір – поняття географічне. Однак здавна ця земля мала щось начебто столиці. Першої з них був Тобольськ. Омськ у той час був звичайним селом. Залізниця підняла Омськ і Іркутськ і залишила в глухомані Тобольськ. Новосибірськ, породжений – залізницею, у рік революції був маленьким містечком із сім’ю десятками тисяч жителів. Сьогодні в Новосибірську більше мільйона людей. Розмахом виробництва, культурою, географічним положенням місто претендує зватися некоронованою столицею Сибіру. Чимало […]...
- Мотиви лірики Т. Шевченка років заслання Десять років солдатської неволі із царською “забороною писати і малювати” – найтрагічніша сторінка життя Т. Шевченка. Знаючи, що він буде покараний, поет продовжує писати й малювати. “Караюсь, мучусь, але не каюсь” – таким було його життєве кредо. Криючись від стороннього ока, поет пише вірші, у яких – протест проти царського свавілля, готовність боротися до кінця. Провідними мотивами поезій періоду заслання були: сум за рідним краєм, самотність, боротьба за волю, за […]...
- Образ Катерини з однойменної поеми Т. Шевченка Все в цьому житті пов’язане між собою. Напевно, така думка видасться багатьом банальною – стільки вже сказано на цю тему, – але вона правдива… Часи, у які жив і творив Тарас Шевченко, були дуже складними для нашого народу. Часи кріпаччини, сповнені приниження людей, антигуманні та нелюдські дії, пригноблення не тільки селян, але й усієї культури, поступу нації, коли українцям, які намагалися розвивати науки та мистецтво, вбивали в голови необгрунтований, безглуздий […]...
- Караюсь, мучусь, але не каюсь – життєве кредо Тараса Шевченка, поета, людини, революціонера-демократа Караюсь, мучусь, але не каюсь – життєве кредо Тараса Шевченка, поета, людини, революціонера-демократа “Караюсь, мучусь, але не каюсь” – під цими словами може підписатися кожна мужня людина альтруїстичних переконань, яка здатна на боротьбу і муки в ім’я щастя для всіх. І така стійкість, мужність, принциповість не дається людині з народженням. Все це виховується і гартується протягом життя. Яскравим прикладом формування такого життєвого кредо є доля і життя Т. Г. Шевченка. […]...
- Моя улюблена поезія з “Кобзаря” Т. Шевченка Від виходу друком першого видання “Кобзаря” і до сьогодні про Т. Шевченка, його життя і геніальну творчість надруковано стільки книг, статей, досліджень не тільки в Україні, айв інших країнах світу, що їх навіть не перелічити. Його поезія, вірші й поеми хвилювали та хвилюють не одне покоління читачів. З поетичною спадщиною Т. Шевченка я почала знайомитися ще в дитячому садочку, потім стала читати Шевченка в школі. Вірші, поеми, балади хвилювали мене, […]...
- Образи ватажків гайдамацького руху в поемі Т. Г. Шевченка “Гайдамаки” Отаке-то було лихо, По всій Україні! Гірше пекла… А за віщо, За що люде гинуть? Того ж батька, такі ж діти, – Жити б та брататься. Ні, не вміли, не хотіли… Т. Шевченко Кожна епоха творила свій образ Т. Г. Шевченка. І хотіла його словами говорити від імені народу про себе. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле, нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, […]...
- Спільні образи і мотиви в ліриці Тараса Шевченка і Фрідріха Шіллера Тарас Шевченко був людиною обізнаною. Він цікавився творчістю письменників світової літератури. Формування його ідеалів як митця і поета, суспільного діяча пов’язане з передовою філософською думкою Європи. Шевченко знав і любив творчість Шіллера, бо сприймав як близьку за духом і загальною спрямованістю. Поезію Шіллера Тарас Шевченко читав у перекладах давнього друга І. Гербеля. Його збірка “Відгомін”, що містила двадцять три переклади ліричних творів німецького поета, була у власній бібліотеці Тараса Шевченка. […]...
- Образ матері у творчості Шевченка Якось мені довелося прочитати одну статтю в газеті, у якій ішлося про те, що упродовж кількох століть образ, чи вірніше культ матері, був піднесений на таку висоту і став таким всеосяжним, що жіноче виховання взяло гору в сім’ї до такої міри, що це позначилося й на вихованні хлопчиків. Вони, мовляв, виростали безхребетними й безвольними, не здатними ні себе захистити, ні свою з, емлю. І нібито через це ми не мали […]...
- Образ Бога у творчості Шевченка За радянських часів Шевченка представляли мало не атеїстом, який відобразив це у своїх творах, і, в основному, цитували його рядки про те, що він “проклене Бога”, коли він у відчаї звертався: Чи Бог бачить із-за хмари Наші сльози, горе? Так, ці рядки з віршів Шевченка, але ми не можемо стверджувати, що Шевченко відкидав Бога чи зневажливо ставився до віри, до християнських заповідей. Факти з його життя та багато інших творів […]...
- Жіночі образи у творчості Тараса Шевченка Сучасну українську культуру важко уявити без творчої спадщини Кобзаря – великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Саме він перетворив українську літературу на явище всесвітньої літератури. У його творчості найвиразніше проявилося те, що потім стало важливим, провідним для передових українських письменників другої половини XІX – початку XX століть – народність і реалізм. Творчий геній дозволив Кобзареві залишити нащадкам не тільки літературні твори найвищого гатунку, а й значний доробок живописних і графічних […]...
- Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду…” Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду…” Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію “Мені однаково, чи буду…”, тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило появу […]...
- Мої враження від поезії Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати” Тарас Шевченко довгий час перебував у казематі Петропавлівської фортеці. Допити, довгі самотні дні й ночі в камері. Багато пережив, передумав поет за цей час. Якби не поезія, ми про це ніколи б не дізналися. Поетові пощастило дістати аркуш паперу і записати на ньому тринадцять віршів. Справжнім шедевром серед них є поезія “Садок вишневий коло хати”. У ньому немає узвичаєних художніх засобів, ніяких барв. Вечір в Україні постає перед читачем у […]...
- Моі роздуми під час читання поеми Шевченка “Катерина” Коли читаєш твори Шевченка, починаєш розуміти, яким згустком болю була для поета жіноча доля. Він, здається, зібрав у своєму серці воєдино всі страждання поневолених і скривджених жінок, іх відчай, надіі, прагнення. Зібрав, щоб схвильовано розповісти про них цілому світові. Одним з перших жіночих образів у Т. Шевченка стала Катерина з однойменноі поеми, прообразом якоі була кохана поета Оксана Коваленко. У літературі до часу написання “Катерини” було багато творів на тему […]...
- Поема Т. Шевченка “Кавказ”: сатиричне викриття царизму У 1840-1845 роках Російська імперія вела одну з численних колонізаторських війн. Т. Шевченко зобразив цю війну у поемі “Кавказ”. Одразу постає питання, чому поет звертається до теми війни, у якій не беруть, на щастя, участі його співвітчизники? Чим зацікавила митця саме ця історична подія? Як на мене, тема війни на Кавказі зацікавила Шевченка тому, що спільне горе, як кажуть, об’єднує. Так само об’єднало усі підкорені народи загарбницька імперська політика тогочасної […]...
- Політичні й соціальні погляди Шевченка Шевченко вірить у те вогненне слово, що гнівом картає кривдників та на силах скріпляє окривджених і знедолених, розкриваючи їм очі свідомістю, виховуючи їх морально й інтелектуально. Возвеличу Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло них Поставлю слово. З слова свого поет бажає викувати До старого плуга; Новий леміш і чересло, Щоб орати “свій переліг – убогу ниву” з надією, що “добрі жнива колись будуть” . І ця зворушлива віра […]...
- Образ України у творчості Т. Шевченка Тарас Шевченко – вірний син України. Він любив свою Батьківщину, мріяв про її свободу й незалежність. Де б він не був, куди б не закидала його доля, Шевченко завжди згадував рідні місця, прагнув швидше полинути в Україну, зустрітися з однодумцями. Його роздуми над долею народу, любов до Вітчизни, туга й печаль за нею на чужині висловлені в багатьох творах. У далекому від України Петербурзі, в казематі в уяві Шевченка виникали […]...
- Образ розповідача у поемі Шевченка “Сон” Улітку 1844 року Шевченко написав один із найвидатніших своїх творів, нищівну сатиру на деспотичний режим Миколи І – поему “Сон” . Це одна з найбільших вершин політичної поезії Шевченка. Пафос викриття самодержавно-кріпосницького ладу виявився у цьому творі з небаченою до того глибиною й силою. Твір має підзаголовок “Комедія”, що вказує, однак, на драматичну його форму, а на комічно-сатиричний, гротескно-кумедний харатер основних сцен-картин, особливо наприкінці поеми. Поема написана у формі розповіді […]...
- Почуття належності до національної спільноти у світі Шевченка Почуття належності до національної спільноти рятувало поета від тяжкої самотності. Байронізм почасти допоміг йому глибоко відчути цей зв’язок: “Якщо Байрона не зводити до “байронічного туману”, до якого Кобзар ставився скептично, то “світова скорбота, меланхолія Байрона мала своїм відповідником національну печаль Шевченка”: “Люблю як щиру, вірну дружину, Як безталанную свою Вкраїну! У проекції ідеального буття для зрілого Шевченка Батьківщина перестає бути полем кривавих герців: вона є втіленням споконвічного раю: виріс я […]...
- Перші поезії Шевченка Разом з такими творами, як “Причинна” і “Тополя”, з’являється цілком реальна щодо способу трактування теми “Катерина”; поруч яскравих колоритних малюнків історичних, як “Тарасова ніч”, “Іван Підкова” з сумовитим їх жалем за славним минулим України – стоять такі перейняті високою свідомістю, принципові, скажу так, твори, як “На вічну пам’ять Котляревському”, “До Основ’яненка”, “Перебендя”. Ще бринить у Шевченкових творах сумовита струна жалю за минулим – Була колись Гетьманщина, Та вже не вернеться, […]...
- Незабутні сторінки поеми Тараса Шевченка “Гайдамаки” Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію “Мені однаково, чи буду…”, тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіівському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Украіні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольноі енергіі народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило появу вірша “Мені однаково, чи буду…” У ньому ми бачимо, як невідступно мучила Шевченка думка […]...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє Доля рідного народу, його духовне надбання були для Тараса Григоровича Шевченка метою його життя. Ціла епоха говорила про себе його словами від імені народу. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле, надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух, пам’ять. Т. Г. Шевченко для нас більше, ніж великий поет, він національний пророк. Значення мистецької та суспільної діяльності поета блискуче визначив Остап Вишня: “Шевченко! […]...
- Вага Шевченка для України Діяльність Шевченка ввела українське письменство до гурту світових літератур і поставила його на новий шлях, давши свіжі мотиви й нові форми поезії. Генії не можуть з’явитися без попередньої роботи цілих поколінь, що прочищають дорогу одному вибранцеві; з другого боку, не можуть рядові робітники обійтись і без того синтезу їхньої роботи, який творить геніальна людина. З цього погляду Шевченко з’явився якраз у пору, коли треба було зміцнити роботу попередників і здобуті […]...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє України Людині притаманно мріяти. Мрія не дає спокою у житті, не дозволяє стояти на місці, кличе вперед… Мрія і дійсність часто виступають у суперечності. Страждаючи все життя сам, болюче відчуваючи страждання свого народу, Т. Г. Шевченко мріяв про світле і радісне майбутнє України. Неоднаково було йому: Як Україну злії люди Присплять, лукаві, і в огні Її окраденою збудять… Тому і проклинав поет “отих царів, катів людських”, панів різних гатунків, усіх, хто […]...
- Національна проблематика у творчості Т. Шевченка Мета: охарактеризувати національну проблематику в творчості Т. Шевченка періоду “Трьох літ”; опрацювати ідейно-художній зміст поеми “Кавказ”, з’ясовуючи узагальнену ідею твору, його сатиричну спрямованість; розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння коментувати фрагменти поеми, визначаючи епізоди з ліричним, іронічним, інвективним забарвленням, вміння робити підсумки; виховувати почуття солідарності з іншими народами в їх боротьбі за визволення від гніту, зневажливе ставлення до насильства, жорстокості, прагнення до збагачення шляхом воєн. Тип уроку: засвоєння нових знань і […]...
- Народ у художньому світі Шевченка Не можна сказати, що народ у художньому світі Шевченка означає якусь безлику масу, тому що “і природа, і історія, і культура – мистецтво, наука, релігія – усе має значіння і цінність лише виключно в залежності від цього загального і універсального вихідного пункту – від людини, її переживань, бажань, потреб, стремлінь”. Невід’ємна у Шевченка від боротьби за незалежність краю й боротьба за права окремої людини: саме в цьому виразно виявляється гуманізм […]...
- Трагічна доля матері, або Як написати твір за поемою Т. Шевченка “Наймичка” Мальовниче українське село, біленькі хати, чудові вишневі садки. Все, здається, існує для щастя людини. Але блукає по шляхах скривджена жінка з маленькою дитиною на руках, блукає, шукаючи притулку, бо не стало в неї ні батьків, ні рідної домівки. Впізнали, хто це? Так, це Ганна з поеми Т. Шевченка “Наймичка”. Твір Кобзаря – справжня психологічна мелодрама. Звичайно, тут немає такого великого кохання жінки й чоловіка, як у “Ромео та Джульєті” або […]...
- Образ Яреми Галайди в поемі Шевченка “Гайдамаки” Ярема Галайда, хоч не історична особа, але існував насправді. Це засвідчують записані народні перекази та пісні. Сам Шевченко в “Передмові” до поеми пише: “Галайда уполовину видуманий”. Що значить “уполовину”? Шевченкознавці пояснюють це ось як: “Це треба розуміти так, що “видумана” поетом любовна сюжетна лінія Яреми-Оксани, а не самий герой поеми”. Вперше зустрічаємось з Яремою в корчмі, де над ним, наймитом-попихачем, знущається загребущий і жорстокий Лейба. Але за наругу, за коверзування […]...
- Спільні образи і мотиви в ліриці Шевченка і Шіллера Шевченко знав і любив творчість Шіллера, бо сприймав її як близьку за духом і загальною спрямованістю. Поезію Шіллера Тарас Шевченко читав у перекладах давнього друга І. Гербеля. Серед характерних спільних тем двох поетів на перший план виступає тема боротьби народів проти соціального і національного гноблення. Саме ця тема була живлющим джерелом поетичного натхнення і Шіллера, і Шевченка. Будь твердим в лиху годину, Поміч скривдженим давай, Всюди правду знай єдину, Зроду […]...
- Схарактеризуйте роздуми Т. Шевченка над долею України Україна булла центральним образом творчості Тараса Шевченка. Багат творів присвячено Україні. Поет осмислював історичні події, розмірковував над теперішнім України та майбутнім. Він прагнув бачити свою Батьківщину незалежною. Прагнув здобуття справедливого устрою і всередині держави. Мені сподобалось те, наскільки повно поет осмислює образ України: для нього Україна не тільки держава, яка має певні зовнішні політичні зв’язки та внутрішній устрій, але доля кожного селянина, страждання кожного кріпака – така сама Україна, не […]...
- Невольнича поезія Т. Шевченка, цикл “В казематі” Тараса Шевченка без перебільшення можна вважати генієм українського народу і світової літератури. Людина, яка мала палке серце, беззаперечний літературний дар, розуміння людей та їх психології, гостре відчуття справедливості і щиру любов до свого народу і країни… Така людина напевно варта якнайкращої долі і прижиттєвого визнання. Але в житті буває по-іншому. Довгі роки Т. Шевченко страждав у засланні, де йому було заборонено навіть писати і малювати. Проте палке слово поета проростало […]...
- Ірванець Олександр Тінь великого класика Тінь великого класика На вулицю Уїльяма Шекспіра Я дівчину недавно проводжав Був дощ – не дощ, А просто мжичка сіра, І вулиця Уїльяма Шекспіра, Яка існує в будь-якій з держав. Я дівчину “під локоток” держав, І ми ішли з кінотеатру “Космос”, Який римується з диктатором Самосою, Якого нахиляли з Нікарагуа… Я захопився. Але ніч така була!.. І був індійський фільм – “Любов і помста” – Сам по собі прекрасний привід […]...
- Загальнолюдське й національне у художньому світі Шевченка Як і всі романтики, він використовував для підсилення ліричної теми стереотипи архаїчного епосу: за тими стереотипами золотий вік завжди лежить позаду, у священному минулому, вже начебто позбавленому протиріч. Чисто романтичне за стилістикою і протиставлення “гідних предків” і “недостойних нащадків” . Ці ліричні відступи, характерні для байронічної поеми, є безпосереднім виявом Шевченкової позиції: при всьому виразному своєму демократизмі Шевченко дотримується виключно моральної оцінки долі вітчизни та її історії, не висуваючи якоїсь […]...
- Любов до рідної України в поезіях Т. Шевченка Багатостраждальна моя Україно! Мученицька доля випала тобі протягом багатьох століть. Палили тебе, топтали вороги-чужинці. Боліло твоє тіло, та більше боліла душа від того, що серед твоїх кривдників були і твої власні діти, яких ти виносила в своєму лоні, вигодувала, підняла на ноги, а вони зневажили тебе, відмовились, відцурались твоєї мови, відцурались свого роду. І все ж попри всі незгоди була ти щасливою, бо не всі твої діти покірно сприйняли образливе […]...
- Літературознавці про значення творчості Шевченка Літературознавці про значення творчості Шевченка Тараса Шевченка не випадково визнано фундатором нової українсь кої літератури. Хоча деякі тенденції її розвитку вже можна було побачити в окремих творах деяких письменників, саме Шевченко перетворив українську літературу на явище літератури всесвітньої, його творчий геній ніби подолав звичні кордони. Саме в його творчості найповніше розвинулися засади, що згодом стали провідними для передових україн-ських письменників другої половини ХІХ – початку ХХ століть: народність і реалізм, […]...
- Сатира Шевченка У період “трьох літ” Шевченко написав ще один шедевр політичної поезії – послання “І мертвим, і живим…”. Провідною ідеєю цього твору є викриття кріпосництва та лібералізму. Відвідавши Україну, поет-громадянин був вражений тим, що більшість так званих “освічених” земляків ведуть розмови про народолюбство і в той же час нещадно експлуатують “братів незрячих гречкосіїв”, людей “запрягають в тяжкі ярма”. Кобзар вірить, що настане час, коли народ підніметься на боротьбу проти гноблення і […]...
- Мої роздуми над долею Катерини з однойменної поеми Т. Г. Шевченка Катерина є головною героїнею поеми Т. Г. Шевченка. Це селянська дівчина, довірлива і щира, здатна по-справжньому покохати людину, котра насправді зовсім не гідна її кохання. Так, бувши молодою і вродливою, вона привернула увагу царського офіцера, який, як їй здавалося, покохав її. Залишаючи Катерину, офіцер обіцяв повернутися і одружитися з нею. І Катерина вірила: вона виглядала його майже щодня і не звертала уваги на плітки сусідів, від яких тепер змушена була […]...
- Новаторство поеми “Сон” Т. Г. Шевченка 1844 року Т. Шевченко написав поему “Сон”. Це його перша політична сатирична поема. Автограф потрапив у ІІІ відділ, коли поета заарештували. Під час слідства на нього була звернена особлива увага як на твір, сповнений “противозаконных и возмутительных мнений”. Друкування поеми заборонялося аж до 1905 року, але вона поширювалась в рукописних списках, один з яких потрапив до Львова. Туту 1865 році вона була вперше надрукова. При написанні поеми “Сон” Шевченко не […]...
- Україна та українці в творчості Т. Г. Шевченка Коли хочуть щось добре сказати про народ, то оповідають про його землю, гори, ріки, ліси. Згадують, яких великих людей дала ця земля світові. Українська земля дала світові геніального поета Т. Шевченка, який належить до найбільших народних поетів, яких тільки знає всесвітня історія літератури. Поезія Шевченка національна і інтернаціональна, гуманна і самобутня, загальнодоступна. Поет підніс не тільки тему українського народу, що стогнав під гнітом царизму, але й тему по-справжньому вільної людини. […]...
- Тема батьківщини у творчості Тараса Шевченка Літературні проблеми для нього не були відчуженою, “панською” справою, він ще хлопчиком списував “у бур’янах” Сковороду, також Шевченко був органічно пов’язаний зі споконвічними традиціями книжного українського слова, яке започаткувалося як християнська література Київської Русі, і його діалог з цією традицією був не менш напруженим, ніж, скажімо, діалог автора “Каїна” з кальвінізмом. Сприйняття Шевченком Байрона, який був “першим богоборцем” та провісником обріїв розкріпачення людини в очах сучасників, – питання принципове й […]...
- Волелюбні ідеї в поемі Т. Г. Шевченка “Гамалія” Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина не раз переживала дні сили і слави, мала справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли гинули не сотні й тисячі, а мільйони її дочок і синів. Ми можемо втішатися і пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів. Її охоронцями та захисниками були козаки. Слово “козак” […]...
- Твір на морально-етичну тему : “загальнолюдські цінності… що до них належить”
- Образ народного співця в поезії Тараса Шевченка
Categories: Твори з літератури