Зображення селян у збірці Івана Тургенєва “Записки мисливця”

Related posts:

1. Зображення поміщиків і селян у збірці “Записки мисливця” Збірка нарисів “Записки мисливця”, завдяки якій ім’я І. С. Тургенєва стало широко відомим у літературних колах, вийшла 1852 року. Книга викликала широкий суспільний резонанс. О. Герцен писав: “Ніколи ще внутрішнє життя поміщицького будинку не виставлялось у такому вигляді на загальне висміювання, ненависть і зневагу”. Ці слова найбільше стосуються оповідань “Бурмістр” та “Два поміщики”. З великою прихильністю і доброзичливістю письменник змальовує непересічні типи селян у нарисі “Хорь і Калинич”. Чудовий твір […]...
2. Образи кріпаків у збірнику “Записки мисливця” Тургенєва І. С Тема “Записок мисливця” – зображення російської провінції кінця 40-х років XІX століття. У збірнику надзвичайно широко описується сучасна російська дійсність: автор включає в оповідання етнографічні подробиці селянського побуту Орловської губернії, картини природи, різноманітні характери кріпаків, поміщиків, однодворців. Ідея “Записок…” – осуд кріпосного права, що суперечить природним законам природи. Головна увага автор приділяє зображенню різних представників простого народу, тобто зображенню кріпаків. При цьому він підкреслює, що кріпаки часто є розумними, великодушними, […]...
3. Людина й природа в циклі “Записки мисливця” Тургенєва Душою Росії, жшой, поетичної, виявляється в книзі Тургенєва природа. По точному визначенню Г. А. Млявого, це “стихія не тільки автономна, але й пануюча, вона підкоряє собі людини й формує його внутрішній мир”1. Кращі герої Тургенєва не просто зображуються на тлі природи, вони виступають, по суті, продовженням природних стихій, людською їхньою кристалізацією. Вони не приходять, як звичайні герої літературних творів, вони “є”, зненацька виникаючи перед поглядом оповідача й читача У страшний […]...
4. “Записки мисливця” Тургенєва У вивченні “Записок мисливця” давно зложилися свої стійкі традиції. Коли ми говоримо про антикріпосницький зміст книги, те згадуємо оповідання “Бурмистер”, міркуючи ж про поетичну її стихію, зупиняємося на “Співаках”, “Бежине лузі”, “Побаченні”. Звичайно, у книзі Тургенєва є незрівнянні викривальні й унікальні поетичні сторінки. Але – чине губиться при такім посторінковому вивченні щирий її масштаб, чи не принижується її значення в російській класичній літературі XІX в.? Ці питання й хвилюють у […]...
5. Зображення російського селянина в добутках І. С. Тургенєва й Н. А. Некрасова Для розкриття теми можна використовувати кілька оповідань зі збірника “Записки мисливця” І. С. Тургенєва й добутки з різних періодів творчості Н. А. Некрасова: з першого періоду – вірша “У дорозі” , “Забуте село” , “Школьник” , “Міркування в парадного під’їзду” , “Пісня Еремушке” ; із другого періоду – поеми “Мороз, Червоний ніс” і “Залізниця” ; з останнього – поему “Кому на Русі жити добре”. Тема – зображення російського селянства – […]...
6. Зображення “нових людей” у добутках І. С. Тургенєва й Н. Г. Чернишевського Практично всіх великих росіян писателей хвилювала доля передового чолостоліття свого часу. Ця тема знайшла своє відбиття у романі Тургенєва “Батьки й діти” і у романі Чернишевського “Що робити?” Головні герої цих произведений представляють новий тип передової молоді. По соціальному походженню Базарів, Лопухів, Кірсанов, Віра Павлівна – типові різночинці. Всі вони з дитинства привчені до праці, у житті вони звикли покладатися тільки на власні сили. Так, Чернишевський розповідає про своїх героях: […]...
7. Зображення селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Видатну роль у становленні нової української літератури зіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У добутках, написаних російською й українською мовами, письменник відобразив ряд важливих рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних шарів українського суспільства кінця XVІІІ – початку XІX століття. Успадковуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляровского, прозаїк виявив гуманне відношення до народу, співчував його важкому положенню, засуджував панів і сільську владу Повість “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко […]...
8. Зображення життя й побуту селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляревського, прозаїк виявив гуманне ставлення до народу, співчував його тяжкому становищу, засуджував панів і сільську владу. Повість “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко […]...
9. Майстерність зображення настроїв людини у збірці Тичини “Сонячні кларнети” Павло Тичина – видатний український поет, публіцист, перекладач, учений. Враження дитинства, яке пройшло серед народу, наснажували першу пісню поета співчуттям до людини, що працею здобуває свій хліб. Уже в перших творах Тичини, які виявляють пристрасну любов поета до людини і природи бачимо глибоко оптимістичне відчуття життя і його оспівування. Перша збірка віршів П. Тичини “Сонячні кларнети” вийшла друком 1918 року. До неї ввійшли кращі з ранніх творів, а також написані […]...
10. Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Багато майстрів слова є в українській літературі. І одним із них виступає творець української побутової повісті Іван Нечуй-Левицький. Як яскраво описує він українську природу, українське село і людей, які мешкають у цьому селі. У повісті “Кайдашева сім’я” автор так майстерно створив своїх персонажів, що вони, ніби живі, сходять зі сторінок книжки. Всі дійові особи дуже колоритні, по-своєму оригінальні, неповторні. Пригляньмося до Омелька Кайдаша. Вже немолодий, він більшу частину свого життя […]...
11. Зображення Т. Шевченком тяжкого життя селян-кріпаків у поезії “І виріс я на чужині” У поезії “І виріс я на чужині” Шевченко відтворив враження від перебування в селі Кирилівці під час першої подорожі на Україну у 1843 році. Поет згадує рідне село, говорить про всю Україну. Він протиставляє чудовій українській природі тяжке життя поневоленого народу. Тарас Шевченко із захопленням говорить про рідний край. Його мальовничі пейзажі приваблюють Шевченка і як патріота, і як художника: …Одинокому мені Здається – кращого немає Нічого в Бога, як […]...
12. Селянська тема в “Записках мисливця” – основа загального життя з її силами й стихіями Ця книга відкриває 1860-е роки в історії російської літератури, передбачає їх. Хоча із зовнішньої сторони це збірник оповідань і нарисів, внутрішній його мир глибоко епичен по своїй природі. Це не тільки й не стільки книга про російське селянство, скільки книга про російський національний характер, про живі й мертві стихії життя, що визначають національну долю. Книга Тургенєва драматична, у ній є активні антиепічні сили, і головна з них – кріпосне право, […]...
13. Зображення тяжкого і беззахисного існування галицького селянства в повісті Івана Франка “Перехресні стежки” І. Вся творчість письменника – це відчуття обов’язку перед своїм народом. ІІ. Життя Галичини у повісті Івана Франка “Перехресні стежки”. 1. Жорстокість і насильство влади щодо народу, нещадне гноблення чиновників і панів, несправедливість суду. 2. Протиставлення стану багатих та бідних у повісті. 3. Безправ’я галицьких селян в умовах Австро-Угорської імперії. ІІІ. Герої повісті “Перехресні стежки”. 1. Головний герой повісті – адвокат Євгеній Рафалович. 2. Шнадельський – сільський пан. 3. Граф […]...
14. Твір по романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Роман І. С. Тургенєва “Батьки й діти” відбив суспільну атмосферу, що зложилася напередодні селянської реформи 1861 року, коли в Росії з’явилася разночинная інтелігенція. Це були люди, що вийшли з небагатих шарів суспільства: лікарі, священики, дрібні чиновники. Це покоління “дітей” було настроєно надзвичайно критично до досвіду й соціальної діяльності дворян-лібералів 40-х років, яких умовно можна віднести до табору “батьків”. В 50-х роках дворяни-ліберали зблизилися з консерваторами, тому покоління “дітей” відходить від […]...
15. Твір по роману І. С. Тургенєва “Батьки і діти” Роман І. С. Тургенєва “Батьки і діти” відобразив суспільну атмосферу, що склалася напередодні селянської реформи 1861 року, коли в Росії з’явилася різночинська інтелігенція. Це були люди, що вийшли з небагатих шарів суспільства: лікарі, священики, дрібні чиновники. Це покоління “дітей” було налаштовано надзвичайно критично до досвіду й соціальної діяльності дворян-лібералів 40-х років, яких умовно можна віднести до табору “батьків”. В 50-х роках дворяни-ліберали зблизилися з консерваторами, тому покоління “дітей” відходить від […]...
16. Образ Базарова у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Роман І. С. Тургенєва відбив боротьбу двох соціально-політичних таборів, що зложилися в Росії до 60 – м років XІX століття. Письменник передав у романі типовий конфлікт епохи й поставив ряд актуальних проблем, зокрема питання про характере й ролі “нової людини”, деятеля в період революційної ситуації в Європі 60-х років. Виразником ідей революційної демократии став Євгеній Базарів, герой, що протипоставлений у романі ліберальному дворянству Образ Базарова займає центральне місце в композиції […]...
17. Твір по творі Вересаєва “Записки лікаря” З найбільшої виразністю особливості прози автора виявилися в “Записках лікаря” – добутку, над яким Вересаєв працював з 1892 по 1900 рік. У літературі того років, мабуть, жодне добуток не викликав такий жаркої полеміки. Офіційна медична преса дорікала автора в тім, що його правдиве оповідання про сучасний стан охорони здоров’я нібито підриває авторитет медицини. Для передової ж медичної громадськості книга Вересаєва стала настільної Щоденникова форма “Записок” містила в собі й глибоко […]...
18. Місце Тургенєва в літературі І. С. Тургенєв був характерним представником класичної російської літературної школи, що завжди ставила перед собою соціальні завдання й відігравала важливу роль у суспільному житті. Письменник по праву пишався своїми “Записками мисливця”, видання яких сприяло скасуванню кріпосного права. Його соціально-психологічні романи дуже впливали на російську суспільну думку, тому що письменник, за словами Добролюбова, “швидко вгадував нові потреби, нові ідеї… і у своїх добутках звертав увагу на питання, що стояло на черзі […]...
19. Показ прозріння селян і солдатів як нової політичної сили Показ прозріння селян і солдатів як нової політичної сили Одним з головних принципів творчості Винниченка є його незмінне прагнення до життєвої правди. Із позиції активного політичного діяча він відверто змальовує життя українського суспільства доби першої російської революції на сторінках малої прози. Ці тривожні роки вражали соціальними контрастами і конфліктами, змінами у психології й свідомості людей. Для письменника все це було багатогранним і дуже цікавим матеріалом для художнього осмислення і втілення […]...
20. Сатиричні мотиви у романі Тургенєва “Батьки й діти” Проблема й ідея роману І. С. Тургенєва “Батьки й діти” укладені в самій його назві. Неминуче й вічне протистояння старшого й молодшого поколінь, обумовлене духом, що змінюється, часу, можна розглядати як у трагічному ключі, так і в сатиричному й навіть гумористичному. Можна сказати, що гумору у романі більше, ніж сатири. Сатира тільки викриває, тоді як гумор не тільки смішить, але при цьому ще викликає жаль і навіть співчуття. Справді, встає […]...
21. Людина й природа у творчості І. С. Тургенєва Є вагомі підстави для твердження, що в духовному світі тургеневского героя, почерпнутого письменником з “культурного шару” Росії 40 – 70-х років, природа взагалі присутня в тім надзвичайному обсязі, що вона не займала навіть у героїв О. С. Пушкіна, М. Ю. Лєрмонтова й М. В. Гоголя. Чи випадково, що самим званням “співака природи” сучасники нагородили не когось із цих вітчизняних первосоздателей реалістичного літературного пейзажу, а їхнього учня Тургенєва? У чому ж […]...
22. Батьки й діти в зображенні І. С. Тургенєва 1. Час створення роману “Батьки й діти”. 2. Зіткнення представників батьків і дітей. 3. чиЗастаріла проблема батьків і дітей сьогодні? Я спробував представити конфлікт двох поколінь. І. С. Тургенєв Роман І. З. Тургенєва “Батьки й діти” з’явився в пресі в 1862 році. Це були часи, коли на зміну старому життєвому укладу стали приходити нові віяння, коли серед російської молоді назріла переоцінка старих цінностей, коли в літературу прийшов герой-різночинець. Роман був […]...
23. Тема любові у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Роман І. С. Тургенєва “Батьки й діти” як не можна краще розкриває вміння письменника вгадувати “нові потреби, нові ідеї, внесені в суспільну свідомість”. Носієм цих ідей у романі виступає демократ-різночинець Євгеній Базарів. Опонентом героя у романі виступає блискучий аристократ Павло Петрович Кірсанов. Однак це роман не тільки про зіткнення двох ідеологій, але й про взаємини “батьків” і “дітей”, про сімейні узи, про повагу, довіру, любові. В “Батьках і дітях” ця […]...
24. Батьки і діти в однойменному романі Тургенєва Роман Тургенєва “Батьки і діти” – не змалювання боротьби “батьків” і “дітей”, які втілили в собі різні ідеології, народжені новою та попередньою епохами. Це також і філософські роздуми автора про зміну поколінь, про вічний поступ життя і вічну боротьбу старого й нового. “Батьки” в романі – люди відставні, явище архаїчне, – з точки зору Базарова. Однак Тургенєв завжди стоїть вище від своїх героїв, бачить і розуміє більше і глибше, ніж […]...
25. Твір на тему – Образи селян у повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” Боротьба селян проти гнобителів наперелодні та під час революції 1905 р. вплинула на розвиток літератури кінця XIX – початку XX ст. Відомий письменник Михайло Коцюбинський у повісті “Fata morgana” реалістично зобразив життя селян, їхні мрії, надії. Основним героєм повісті є бідняцьке селянство, яке вимагає справедливості до себе. Бідні люди неспроможні терпіти знущання, не хочуть працювати на панській землі, котра раніше належала їм. У них одна мета – покращити своє життя […]...
26. Кірсанов і Базарів у романі Тургенєва “Батьки й діти” “Батьки й діти” – один з вічних добутків російської літератури. І не тільки тому, що нові покоління читачів по-різному сприймають складну позицію автора, але й тому, що у романі відбитий вічний і неминучий для історії момент зміни поколінь, зіткнення ідей, паростків нового й не завжди зрозумілого. І. С. Тургенєв створював свій роман “Батьки й діти” у тривожну епоху підготовки й проведення селянської реформи 1861 року. Мир розколювався. У повітрі пахнуло […]...
27. Жанрова своєрідність роману Батьки й діти Тургенєва І. С … із часів древньої трагедії ми вже знаємо, що теперішні зіткнення ті, у яких обидві сторони до відомого ступеня праві. І. С. Тургенєв По жанрі “Батьки й діти” – роман, але якщо розкривати жанрову своєрідність цього добутку, те це соціальний і психологічний роман. Тема роману “Батьки й діти” – зображення суспільно-політичної ситуації напередодні скасування кріпосного права. В 1859-1861 роках у Росії зложилася перша революційна ситуація, що завершилася скасуванням кріпосного права […]...
28. Як Д. І. Писарєв у статті “Базарів” захищає І. С. Тургенєва? Світоч критики повинен опромінювати, а не палити. Ш. Фавар Ряд статей про Базарове був написаний потім, щоб захистити й роз’яснити весь лад наших понять. Д. І. Писарєв У лютневому номері журналу “Російський вісник” за 1862 рік був надрукований четвертий роман І. С. Тургенєва “Батьки й діти”. Навколо роману розГорелася така запекла полеміка, який ні до, ні після вже не знала історія російської журналістики. Причин для серйозних суперечок було дві: оцінки […]...
29. Образ “нової людини” у романі Батьки й діти Тургенєва І. С Фамусов От те-те, всі ви гордії! Запитали б, як робили батьки? Училися б, на старших дивлячись… О. С. Грибоєдов В 60-х роках XІX століття в російській літературі з’являється новий тип героя, що прийнято називати “новою людиною”. Цей герой прийшов на зміну “зайвій людині”, головному героєві добутків першої половини XІX століття. “Зайвих людей”, розумних, утворених, не задовольняє навколишнє життя й ідеали сучасного їм суспільства. Всі вони незадоволені своїм життям без змісту, […]...
30. Художня майстерність Тургенєва у романі “Батьки й діти” У портретній майстерності Тургенєв почасти перегукується з Гоголем. Портрети в романах Тургенєва різні. По-перше, це деталізований портрет з точним описом індивідуальних зовнішніх ознак, розрахованих, головним чином, на зорове враження й супроводжуваних невеликими коментарями Герой або героїня, яких Тургенєв зображує сатирично, звичайно з’являються, як і в Гоголя, коли вже намальований відповідне тло й читач із, що передує опису обстановки склав собі певне подання про їх. Тільки після того як було сказано […]...
31. Павло Петрович Кірсанов і Євгеній Базаров у романі І. С. Тургенєва “Батьки і діти” “Батьки і діти” – одна з вічних книг російської літератури і не тільки тому, що нові покоління читачів по-різному сприймають складну позицію автора, але і тому, що книга засвідчила вічний і неминучий для історії момент зміни поколінь, зіткнення ідей, паростків нового і не завжди зрозумілого. “Батьки і діти” створювалися в тривожну епоху підготовки і проведення селянської реформи 1861 року. Світ розколювався. У повітрі пахло революцією. Кожен повинен був вирішити, що […]...
32. Образ Миколи Петровича Кірсанова у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Зовнішній конфлікт роману Тургенєва “Батьки й діти” – це зіткнення двох епох, двох мировоззрений, філософії “батьків” і “дітей”. Представником нового покоління у романі виступає демократ-різночинець Євгеній Базарів. Безпосереднім антагоністом Базарова, явним супротивником його є Павло Петрович Кірсанов, витончений, рафінований аристократ. “Схованим” же супротивником Базарова є Микола Петрович Кірсанов, тонка й делікатна людина, естет, що любить все прекрасне: природу, музику, поезію. Характер Миколи Петровича, напрям думок, його почуття, звички, пристрасті – […]...
33. Трагедія переселення галицьких селян до Канади Пояснюючи постійну тематичну зацікавленість своєї творчості, В. Стефаник одного разу сказав: “…Я свою душу пустив у душу народу, і там я почорнів з розпуки”. Саме тому картини соціальної дійсності у новелах письменника настільки виразні. Трагізм і правдивість ситуації постає у новелі “Камінний хрест”, яка зображує від’їзд до Канади сім’ї Івана Дідуха. Чому він змушений емігрувати? З тієї ж причини, що й сотні інших безземельних селян. Щоправда, у Дідуха таки був […]...
34. Реалістичність зображення тяжкого становища українського народу в творах В. Винниченка З творами Володимира Винниченка ми знайомі вже давно. Ще в п’ятому класі переживали, читаючи оповідання “Федько-халамидник”, плакали, співчуваючи відчайдушно сміливому хлопчику Федьку, чесному й гордому, свавільному, але доброму й чуйному, який загинув, та не видав випещеного Толю, якого йому було жаль. Глибоко в душу закралося в нас обурення на Толю, його батька і їм подібним, на несправедливість, через яку помер Федько. Пройшли роки. І ось ми продовжуємо знайомство з творчістю […]...
35. Відображення життя селян-кріпаків у творі І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Майже півстоліття тривала літературна діяльність І. Нечуя-Левицького – одного з найкращих українських письменників. За цей час він написав близько шістдесяти художніх творів, у яких змалював життя різних верств українського населення: селян, міщан, заробітчан, інтелігенції, попів, ченців та інших. Найкращими творами І. Нечуя-Левицького заслужено вважаються ті, у яких він показав життя українського селянства за часів кріпацтва. “Одне лиш знаю: біль за людей завжди тяжко мене палив”, – писав І. Нечуй-Левицький. Одним […]...
36. Переказ добутку Записки божевільного Гоголя Н. В План переказу І. Чиновник збирається в департамент. 2. Перші ознаки божевілля: по шляху він чує розмову двох собачок. 2. Спогаду чиновника про зустріч із директором департаменту і його дочкою. 3. Поприщин знаходить листи собачок Фиделя й Меджи й читає їх. 4. Він остаточно божеволіє. Через три тижні з’являється в департаменті, де всіх лякає 5. Герой уявляє себе королем Іспанії. Виявляється в божевільному будинку. Переказ Оповідання ведеться від першої особи, у […]...
37. Задум і сюжет роману Тургенєва “Батьки й діти” Задум роману. Суперечки про нього. Четвертий по рахунку роман Тургенєва “Батьки й діти” підбивав підсумок великому періоду у творчій діяльності письменника й відкривав разом стем нові перспективи художнього осмислення переломного етапу російського життя. Поява роману в пресі викликало небачені ще в історії російської літератури запеклі суперечки. Причина цього – і сама напряженнейшая історична епоха, що відбилася у романі, і чудове вміння письменника виявити в російському житті зародження нових соціально-психологічних типів, […]...
38. Проблема батьків і дітей у романі І. С. Тургенєва “Батьки і діти” Проблему батьків і дітей можна назвати вічною. Але особливо вона загострюється в переломні моменти розвитку суспільства, коли старше і молодше покоління стають виразниками ідей двох різних епох. Саме такий час в історії Росії – 60-і роки XІX століття – зображений у романі І. С. Тургенєва “Батьки і діти”. Зображений у ньому конфлікт батьків і дітей виходить далеко за сімейні рамки – це суспільний конфлікт старого дворянства та аристократії і молодої […]...
39. Інсаров герой роману І. С. Тургенєва “Напередодні” Як відомо зі спогадів письменника, прототипом І. був болгарин Катранов, студент філологічного факультету Московського університету. І. по-справжньому героїчна натура, він позбавлений егоїзму, все його життя повністю підпорядкована суспільним інтересам. Ніщо не може змусити його відступити від наміченої мети, навіть можливість особистої помсти він приносить в жертву спільній справі. Це додає цілісність і визначеність його характеру. Риси натури І. рельєфно вимальовуються при порівнянні з іншими персонажами роману – молодим вченим-істориком Берсенєвим […]...
40. Бунт селян проти несправедливості у романі О. С. Пушкіна “Дубровский” У своєму романі “Дубровский” О. С. Пушкін описав побут кріпосних людей, самодурство поміщиків. Він розповідає про сварку двох сусідів-поміщиків Троєкурова й Дубровского. Дубровский – вихована, інтелігентна людина, що поважає насамперед людини, а не його титули й багатство, для нього кріпосні люди – це не раби, не тварини, а особистості. Для Троєкурова ж кріпаки люди не представляють ніякої цінності, він з ними грубий, норовливий, часом твердий. Коли повітовий суд виніс рішення […]...