З казки “Іван Богданець”:
Прийшли на тічок Іван та рак. Поставив рак шість барилок з одного боку і з другого боку шість: в одних сильна вода, а в других – безсильна. Із сього боку, де Іван Богданець, безсильна, а з того, де рак, – сильна.
– Напиймося, – каже рак, – перше води, та тоді будем битися.
Напився Іван безсильної води, а рак Вір напився сильної.
Як ударив рак – Івана Богданця загнав по коліна в землю. Як ударив Іван – загнав рака тільки по кісточки.
– Тепер, – каже, – дай, раче Віре, на оддишку!
Рак Вір заснув. А Іван Богдинець не спить. Дивиться – лізе до нього рак той, що його перевозив.
– Візьми ті барилка, перекоти на той бік, а його барилка перекоти на свій бік, бо коло тебе – безсила вода. То ти ту питимеш, а він буде пити безсильну.
Тепер у тім місті, де Іван Богданець народився, мати його пригадала собі ті слова, що він казав, як ішов. Сідає на бичка-самоходика, пускає яблучко-покотигорошко й бере в руки цілющої й живущої води. Куди яблучко котиться, туди вона на бичку їде.
Прикотилося на те місце, де був він закопаний, і стало.
Одкопує вона і знайшла з нього тільки одну кісточку. Помазала цілющою водою – зцілився. Помазала живущою водою – ожив і каже:
– Ох, мамо, як я дуже довго спав!
З казки “Іван Царевич і залізний вовк”:
Їдуть лісом, коли лежать гавенята. Став царевич їх збирать, стара гава лежить та й кричить:
– Що хоч візьми, тільки не руш моїх гавенят.
Царевич й говорить:
– Я з тебе нічого не хочу, тільки дістань мені живлющої і цілющої води.
– Добре, дістану, бо я цю воду сама й стережу.
Полетіла гава до малої пташки, звеліла дістать води.
От пташка набрала води і полетіла до Івана-царевича, і оддала йому воду. Царевич сів на коня й поїхав. Їде, аж стоїть хата, а в тій хаті сидить дід.
– Здоров, діду!
– Здоров, Іван-царевич!
– Чи по волі, чи по неволі? – пита дід.
– Я козак не без долі, зайшов сюди по неволі, – отвічає царевич.
Розказав Йван-царевич дідові, де бував, що видав і куди тепер іде.
У діда тоді якраз баба вмерла і він хотів її вже ховать, а царевич покропив бабу живущою і цілющою водою, вже й ожила.
З казки “Про жар-птицю та вовка”:
Так брати і зробили, як сказали: убили дурня і покинули там, а коня, жар-птицю і красну дівицю узяли та й поїхали. Незабаром прибігає вовк. Дивиться, аж дурня вже клює сорока, а гадюка ссе з його кров. От він зараз гадюку вбив, а сороці й каже:
– Як ти мені не принесеш води цілющої й живущої, то й тебе уб’ю.
– В чому ж я тобі принесу? – питає сорока.
Він узяв зробив з листя дві коробочки, одну прив’язав їй до одної ноги, другу до другої та й пустив її. На другий день прилітає вона до його в полудень і приносить воду. Тоді він узяв полив дурня цілющою водою, зцілив його, а далі – живущою – оживив.
Прислів’я
Не брудни криниці, бо схочеш водиці.
Вода – наша мати.
Зіпсував воду, не буде честі твоєму роду.
Не псуй джерела – онуки проклянуть.





Related posts:
- Улюблені герої українських народних дум Віками доводилося боротися волелюбному українському народові з татарськими ордами та турецькими яничарами, польсько-шляхетськими загарбниками, “власними” поміщиками та капіталістами. Воюючи з ворогами, то нападаючи на них, то відбиваючись від них, показуючи справжні чудеса хоробрості, козаки своїми подвигами викликали у сучасників подив і надихали народних співців прославляти мужніх лицарів та їх подвиги. Назавжди в пам’яті нащадків залишаться: козак Голота, Самійло Кішка, Іван Богун, Максим Перебийніс. Саме про одного з таких козаків, “який […]...
- Тематично-стильові особливості і поетика українських народних балад І. Балади – найдавніший жанр усної народної творчості. ІІ. Основні риси, що відрізняють баладу від інших жанрів фольклору. 1 Форма балади. 2. Трагізм балад. 3. Реалістичність балад. ІІІ. Художньо-поетичні засоби балад....
- Хліб – батько, вода – мати Україна – благословенний край. Буяють тут зелені сади, наповнюють груди вільним повітрям безмежні степи, пливуть із минулого в майбутнє могутні ріки, зливаються з горизонтом золоті хлібні поля. Хліб… Здавна в Україні вирощували його, шанували, називали святим. Хліб на столі – символ добробуту й гостинності. У народі завжди казали: “Хліб – усьому голова”. Український народ споконвіку вирощував на своїй землі хліб. Важкою була праця хлібороба, але й почесною. Посіяний, вирощений, скошений, […]...
- Народні уявлення про добро і зло в Казках Кожний народ створив багато чудових і і цікавих казок. У них відображено життя і народу, його мрії і сподівання на кращую долю та боротьбу з гнобителями. Ще із сивої давнини народ виплека і усно передав нащадкам – чудові фантастичні мрії про неперемо” добро, правду і вселюдське щастя. Темою, яка об’єднує усі народні казки в окремий жанр, є утве дження людини як особистості, її боротьба проти сил, що заважають1 її щастго. […]...
- Найпоширеніші мотиви українських народних пісень про кохання УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА Найпоширеніші мотиви українських народних пісень про кохання Українські народні пісні охоплюють усі сфери суспільного життя, чільне місце серед них посідають ті, у яких ідеться про кохання. Кохання може бути вірним чи зрадливим, взаємним чи нерозділеним. Однак воно завжди торкається найпотаємніших струн серця. Закохані – головні герої пісень цього циклу, як правило, здатні на глибокі переживання, емоційні прояви своїх почуттів. Таким є й ліричний герой пісні “Місяць […]...
- Хліб – батько, вода – мати – І варіант 8 клас І варіант Треба привчити себе все життя шанувати хліб. Не дивитися, що в магазинах його достатньо, що коштує він недорого. Треба пам’ятати, що кожна хлібина – це скарб, що в ній – нелегка праця багатьох людей. Часто навіть одна скоринка хліба рятувала людині життя підчас голоду або війни. Зараз ми можемо піти до крамниці і купити буханець, знаючи, що голод нам не загрожує. Та хіба це дає нам […]...
- Хліб – батько, вода – мати – ІІ варіант 8 клас II варіант Україна – благословенний край. Буяють тут зелені сади, наповнюють груди вільним повітрям безмежні степи, пливуть із минулого в майбутнє могутні ріки, зливаються з горизонтом золоті хлібні поля. Хліб… Здавна в Україні вирощували його, шанували, називали святим. Хліб на столі – символ добробуту й гостинності. У народі завжди казали: “Хліб – усьому голова”. Український народ споконвіку вирощував на своїй землі хліб. Важкою була праця хлібороба, але й […]...
- Втілення мрії народу про перемогу добра над злом у казках – І варіант ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Народні казки І варіант Я полюбив казки з раннього дитинства, коли ще не вмів читати, а вмів тільки слухати. Казки дуже повчальні. Світ казок зачаровує, в казках добро завжди перемагає зло. Не дарма люди з давніх часів мріяли про справедливість і щастя, а мрію втілювали у казку. Ось чому в усіх казках добрий кінець. У казках можливо все! Взяти хоча б казки відомого автора Шарля Перро. […]...
- Подорож до літературної казки У тридев’ятому царстві, тридесятому королівстві сидів на троні Іван-царевич. Усе в його царстві було добре. Ніяких ворогів. Ніяких бід. Народ живе щасливо. Але чогось не вистачає царевичу. Покликав він свого радника та наказав йому підготуватися до подорожі в нові краї. В які саме краї – він не знав. Обкрутився три рази Іван – царевич на місці і став якраз там, де було написано “Літературна казка”. А далі дороги розходяться в […]...
- Сатиричне зображення правлячих кіл у казках Салтикова Щедріна Було б несправедливо обмежити всю проблематику казок Салтикова Щедріна описом протистояння селян і поміщиків і бездіяльності інтелігенції. Перебуваючи на державній службі, автор мав можливість ближче познайомитися з так званими господарями життя, образи яких знайшли своє місце в його казках. Прикладами таких є “Бідний вовк”, “Казка про щуку зубастою” та ін У них присутні дві сторони – ті, кого пригнічують і гноблять, і ті, хто пригнічує і гнобить. Ми звикли до […]...
- Ствердження в казках ідеї перемоги добра над злом Життя завжди до людей було жорстоким. Люди мали численних ворогів у навколишньому світі – від непомітних оку мікробів до страшних первісних звірів. Та й самі ворогували між собою. Кажуть, що за всю історію людства було тільки 19 років, коли ніхто ніде не бився. Мабуть, жити в такому світі було нелегко і не хотілося. Проте люди відчували у собі сили для створення кращого світу. Тільки ж яким він мав бути? Так […]...
- Чарівний світ українських казок Українські народні казки надзвичайно різноманітні. Є казки про тварин, у яких звірі вміють говорити, думати, відчувати. Є казки, у яких діють люди або історичні особи. Є казки фантастичні, у яких розповідається про неіснуючих казкових істот. Але в усіх казках є дещо спільне. По-перше, всі казки мають велике повчальне значення. Добро у них перемагає, і саме цим мені також подобаються казки: після них ти віриш, що все буде добре, що світ […]...
- Втілення мрії народу про перемогу добра над злом у казках – ІІІ варіант ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Народні казки III варіант У сиву давнину, коли ще не було писемності, люди створювали різні історії, легенди, казки. У цих розповідях людина намагається висловити своє розуміння навколишнього світу. Люди ще тоді помітили, що в житті поряд йдуть зло та добро, правда та неправда. В реальному житті далеко не завжди добро перемагало зло, але людина не хотіла в це вірити і складала казки, в яких неодмінно правда […]...
- Втілення мрії народу про перемогу добра над злом у казках – ІІ варіант ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Народні казки II варіант Чи не найпопулярнішим жанром фольклору, що розкриває безмежний світ людської уяви, полонить серця дітей та дорослих, є народна казка. Казка – це усна творчість народу, яка втілює в собі вічну мудрість, що передається від одного покоління до іншого. Чому живуть і не вмирають казки? Тому що в них живе і не вмирає сам народ, його мудрість, віра і працелюбність, джерельно чисте сумління […]...
- Сатира в казках Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна пов’язані з фольклором наявністю певних усно-поетичних деталей і образів, що істотно впливають на поетичний склад. У них відбивається народне Світосприйняття, висловлене в авторських уявленнях про добро і зло, злидні й багатство, суд правий і неправий і; разом з тим про неминуче торжество розуму й справедливості. Навіть там, де зло здобуває перевагу над беззахисністю, нерішучістю, пасивністю, автор вершить над ним суд. Гідна жалю доля “премудрих піскарів”. Крок за кроком […]...
- Романтика українських казок і легенд у творчості М. В. Гоголя Твір по книзі “Вечора на хуторі біля Диканьки”. “Вітаю публіку з істинно веселою книгою” – такими словами О. С. Пушкін зустрів “Записки пасічника Рудого Панька”, видані М. В. Гоголем. Книга зачарувала читачів українським шахраюватим гумором, незвичайної : поетичністю й красою народних переказів. Теперішній герой книги – народ, його характер, що проявляється в казках і легендах. Українські казки – страшні й заворожливі одночасно, у них не завжди добро винагороджується явно, але […]...
- Образи народних героїв Богдана Хмельницького та Івана Богуна Багатостраждальний український народ зазнав чимало знущань та наруги від татаро-турецьких загарбників, але не менше й від польсько-панської агресії. Частина України вже входила до польського королівства, але поляки не залишали надії заволодіти всією Україною, підкорити собі її волелюбний народ. Знемагала скривавлена, спустошена українська земля, але мужні її захисники – українські козаки – вели героїчну боротьбу проти іноземних загарбників. Цю звитяжну боротьбу українського козацтва прославив народ у своєму героїчному народному епосі. Багато […]...
- ПОТЕРЧАТА, ДОМОВИК, ХУХА-МОХОВИНКА У КАЗКАХ КОРОЛЕВА-СТАРОГО Указках “Потерчата” та “Хуха-Моховинка” головними героями виступають міфічні істоти. Згідно з повір’ями наших предків, потерчата – душі дітей, які померли нехрещеними й стали болотяними вогниками, Домовик – охоронець домашнього вогнища та родинних святинь, а Хуха – міфічна істота, пухка, як мох, інколи з’являлась перед очима людей, коли, добре натомившись, вони казали: “Хух!”. Всі названі герої наділені автором найкращими людськими рисами вдачі: Домовик і потерчата рятують п’яненького дяка Оверка від загибелі, […]...
- Баєчний початок у казках М. Е. Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорна й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працювати. У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один чоловік двох генералів прогодував” чоловік, що вміє працювати, проявляє кмітливість, ніяка ситуація не може поставити його […]...
- Що таке “езопова мова” у казках М. Е. Салтикова-Щедріна? Казка може бути створенням високим, коли служить алегоричним одягом, що наділяє високу духовну істину, коли виявляє ощутительно й очевидно навіть простолюдинові справа, доступна тільки мудрецеві. М. В. Гоголь Саме Салтиков-Щедрін увів у російський літературний побут поняття “езопова мова”, під яким мав на увазі художнє іносказання, або алеГорею. Письменник, як відомо, учився в Царскосельском ліцеї, де одержав прекрасне класичне утворення, тому ім’я стародавнього грека езопа було відомо йому дуже добре: ліцеїсти […]...
- Елементи сатири у казках М. Є. Салтикова-Щедріна Казка – неправда, так у ній натяк… О. С. Пушкіню У казках Салтикова-Щедріна відображені основні соціальні, політичні, ідеологічні і моральні проблеми, якими характеризувалося російське життя другої половини XІX століття. У казках показані всі основні класи суспільства – дворянство, буржуазія, інтелігенція, трудовий народ. Сатира, що бичує урядові верхи самодержавства, найбільше гостро виділяється в трьох казках: “Ведмідь на воєводстві”, “Орел-меценат” і “Богатир”. У казці “Ведмідь на воєводстві” Салтиков-Щедрін малює трьох Топтигіних. Вони […]...
- Тема твору: ВОДА Вода! Ти не маєш ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе не опишеш, тобою насолоджуються, не знаючи тебе. Ти не просто необхідна для життя: ти і є життя. З тобою в нас розливається таке блаженство, яке не пояснити почуттями. Ти повертаєш нам усі сили, на які ми вже й не сподівалися. Твоя милість відкриває в нас пересохлі джерела серця. Ти найбільше в світі і найменш тривке багатство, ти, така чиста […]...
- Народ і добродії в казках М. Е. Салтикова-Щедріна “Сатири сміливий владар”… Ці слова були сказані О. С. Пушкіним про Фонвізіна, одному із зачинателів російської сатири. Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін також гідн подобного визначення Твору Щедріна при всьому їхньому жанровому різноманітті – романи, хроніки, повісті, оповідання, нариси, п’єси – зливаються в одне величезне художнє полотно, що відбило цілий історичний час, подібно “Божественної комедії” Данте й “Людської комедії” Бальзака. Але погляд сатирика зосереджений на темних сторонах життя, критикуемих і, що заперечуються […]...
- Жива пам’ять про Котляревського Грунтові сільські дороги мають особливу принаду, особливо коли тягнуться через невеличкі гаї, поля, видолинки. Тільки побачивши їх, можна зрозуміти, чому їх інколи порівнюють зі стрічками,, бо вони справді нагадують сіренькі стрічки, що пролягли аж до небокраю. Вони, як вічний поклик до вирію, кличуть мандрівників у незвідані краї. Тими шляхами мандрував колись і Котляревський. Може, теж задивлявся на птахів, що летіли до вирію, а може, просто приємно було міряти кроками цю […]...
- Героїчна історія України – джерело народних дум Протягом багатьох століть виснажливої напруженої боротьби за своє національне і соціальне визволення український народ творив свою сувору ліричну поезію – думи, у яких яскраво оживає його героїчна, але водночас і трагічна історія народу, його гордий, нескорений дух, безмежна відданість Батьківщині. У багатьох українських народних думах оспівано мужніх оборонців Вітчизни, які, не шкодуючи свого життя, відстоювали честь і незалежність України. Не можна не погодитись із словами відомої української поетеси Ліни Костенко, […]...
- Ні, я жива! Я буду вічно жити! Однією з найкрасивіших мов у світі є українська. Існує думка, що за своєю мелодійністю, милозвучністю вона поступається лише італійській. Можливо, з цим доречно було б посперечатися, та річ не в тому. Особисто я щиро пишаюся життєздатністю нашої рідної мови, що пройшла через віки крізь численні випробування, але збереглася у всій своїй красі та багатогранності. Протягом багатьох сторіч існування української нації чимало ворогів намагалися позбавити народ не тільки волі, але й […]...
- ІВАН БАГРЯНИЙ – ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ 11 клас ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ ІВАН БАГРЯНИЙ Справжнє ім’я – Іван Павлович Лозов’ягін. Народився в с. Куземині, що на Полтавщині, у родині робітника-муляра, помер у м. Шварцвальді. Належить до письменників-емігрантів. Найвідоміші твори: романи “Тигролови”, “Сад Гетсиманський”, роман у віршах “Скелька”, повість “Огненне коло”, збірка поезій “Золотий бумеранг”; із публіцистики – лист “Чому я не хочу вертатись до СССР?”....
- МІФ ДАЖБОГ І ЖИВА І тоді Сокіл-Род мовив до Білобога й Перуна: “Негоже нам, богам, залишати дітей своїх напризволяще, мусимо допомогти їм”. І зніc Творець Золотий Жолудь і Золоте Зернятко. І повелів Білобогові посадити їх на Землі й полити Живою Водою. І зробив так Білобог. І сталося диво: з Жолудя виріс крислатий Дуб, вершиною якого був небаченої вроди юнак, що спав міцним сном. А Золоте Зернятко спородило пишний Житній Колос, вершиною якого була чарівної […]...
- Ні! Я жива, я вічно буду жити Доля справжнього поета нелегка і терниста. Улюблені Лесини співці мали чарівні голоси, але їхнє особисте життя – то драми. Шіллер, Байрон, Шевченко, Міцкевич, Лєрмонтов… Жоден режисер не поставить такої драми, якою було їхнє життя. Звідки ж вона, слабка, хвора, обділена долею жінка, черпала свої сили? Як гартувався її характер? Усі свої надії вона покладала на міць свого слова. Така вже була її доля: мусила гукати до людей, “прорицати, аки одержима” […]...
- Жива ватра Василь Герасимюк Жива ватра Дерево тремо об дерево, Доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, Тому бережемо її. Автор описує полонинські звичаї, побутову магію, пов’язану з худобою, до якої гуцули ставляться дуже трепетно: Ми знову виведемо наші отари на наші гори І за древнім полонинським звичаєм Проженемо крізь неї – Щоби ніяка пошесть не напала, Щоби жоден хижак не внадився, Щоби громи із блискавками не розігнали, Щоби підступний гад вим’я не […]...
- Живе народ, допоки жива мова Цивілізоване суспільство не може існувати без мови – найголовнішого засобу спілкування, засобу вираження думки і передачі досвіду сучасникам і нащадкам. Не можна не захоплюватись тим, що це розуміли ще наші предки. Так, Володимир Мономах у своєму “Поученії дітям” пояснював: людина народжена для добра, але щоб діяти добре – вона повинна знати світ, розбиратися, що є добро, а що зло. У цьому зв’язку насамперед треба знати, вважав Володимир Мономах, свій рід […]...
- Жива Росія у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” І. Викриття М. В. Гоголем кріпосництва в поемі “Мертві душі”. ІІ. Поема про Росію. 1. Світ “мертвих душ” поміщиків. 2. Протиставлення світу гнобителів багатостраждального російського народу. 3. Символічний образ Русі: птах-трійка, якого не можна випередити – образ могутності невичерпних сил батьківщини. ІІІ. Любов М. В. Гоголя до неосяжної Русі; віра в її велике і прекрасне майбутнє....
- Сорочка в народних повір’ях У давнину сорочка вважалася досить небезпечною в розумінні негативної магічної дії на здоров’я. У Карпатах, наприклад, щоб знешкодити подібний вплив на людину нової сорочки, від коміра до низу пропускали ніж або голку. Згідно з давнім світоглядом, метал своїм блиском має силу знищувати зло. На Покутті, аби усунути небезпеку від нової сорочки, перед одяганням загортали в неї хліб. У лемків залишком уявлень про небезпечну сорочку зустрічаємо повчання, що коли в жінку […]...
- Тонкий знавець народних душ Література і поезія покликані навчати людей любити і розуміти інших. Це можливо лише тоді, коли письменник або поет сам тонко відчуває усі відтінки, усі таємниці людської душі, які може передати на папері. Саме таким майстром художнього слова, був видатний російський поет Микола Олексійович Некрасов. Героїв Некрасова навіть складно назвати літературними, настільки вони реалістичні та живі. Поринаючи у вірші поета, мимоволі починаєш жити життям персонажів, співчувати, плакати і сміятися, кохати і […]...
- Легендарна постать чи жива людина: Роксолана й Настя Лісовська Роксолана – постать насправді легендарна. Ця непересічна жінка не тільки (мала силу духу, любов до життя за таких випробувань, які важко й уявити. Роксолана показала себе як мудру правительку, благодійницю, матір; Читаючи про Роксоляну, я замислився над долею живої людини, молодої вдови – Насті Лісовської, тобто Роксоляни до викрадення, Роксолани такої, якою вона, я впевнений, залишалась десь у глибині душі. Мені здасться, Роксолана гідна співчуття. Говорячи з шанобливою повагою і […]...
- Роль печі й скрині у народних обрядах Роль печі й скрині у народних обрядах Коли заходиш до української селянської хати, відчуваєш, що тебе зустрічає мудра й лагідна людина. Все в ній, гармонійно доповнюючи одне одного, складає єдиний образ, певний змістовний знак. І цей знак споконвічно виконував не тільки практичну а й естетичну та магічну функції, бо кожна річ у хаті мала своє символічне значення. Як жива людина, і у дні свят, і в печалі вона допомагала господарям. […]...
- Жива Росія в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Сучасник О. С. Пушкіна, М. В. Гоголь створював свої добутки в тих історичних умовах, які зложилися в Росії після невдалого першого революційного виступу – виступу декабристів у 1825 році. Звертаючись у добутках до найважливіших історичних проблем свого часу, письменник пішов далі по шляху реалізму” який був відкритий Пушкіним і Грибоєдовим. В. Г. Бєлінський писав: “Гоголь перший глянув сміло й прямо на російську дійсність”. М. В. Гоголь був наділений даром надзвичайної […]...
- Під лежачий камінь вода не тече Під лежачий камінь вода не тече…Камінь що котиться мохом не обростає… Рух це життя і рухатись треба вперед, впевнено йти до мети. Наш обов’язок старанно навчатися, здобувати професію. Без цього неможливо кимось стати у житті, але легко загубитися і прожити нікчемне, нічого неварте життя. Ніхто не мріє стати волоцюгою, а от здолати лінощі важко майже кожному. Я дуже люблю читати українські народні приказки. прислів’я, притчі, легенди де висміюється ледарство. Я […]...
- Легендарна постать чи жива людина: Роксоляна проти Анастасії Лісовсьної Роксоляна – постать насправді легендарна. Ця непересічна жінка не тільки зберегла силу духу, любов до життя за таких випробувань, які важко й уявити. Роксоляна показала себе як мудру правительку, благодійницю, матір. Але, читаючи про Роксоляну, я замислився над долею живої людини, молодої дівчини – Насті Лісовської, тобто Роксоляни до викрадення, Роксоляни такої, якою вона, я впевнений, залишалась десь у глибині душі. Мені здається, не менш, ніж захоплення, Роксоляна гідна співчуття. […]...
- Земля у творах українських письменників Земля – це планета, грунт, країна, держава. Земля – це надія, радість, достаток, життя, щастя. Але земля – це і господар твоєї душі, це і… злочин. Надією, радістю, щастям була земля для Маланки Волик, хоч насправді вона її не мала. Вона була готова заради землі на погром, на підпал, на те, щоб прогнати, викурити панів, аби була земля. Жінка-трудівниця над усе любить поле, чує його подих, саме до землі звертається […]...
- Образ Воздвиженського у романі “Хмари”
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у повісті “Талант”
Categories: Твори з літератури