Життя підлітків повоєнних років у повісті “Вогник далеко в степу”

Related posts:

1. Засудження нечесності, егоїзму, жорстокості в повісті “Вогник далеко в степу” – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК Григір Тютюнник є автором багатьох зворушливих повістей. Одна з них – “Вогник далеко в степу”. У ній розповідається про хлопця-підлітка Павла і його товаришів – трьох Василів. Мабуть, у цій новелі є автобіографічні моменти, бо сам письменник, як і його герой Павло, мав по закінченні війни 14 років і теж навчався в ремісничому училищі. Це було покоління дітей, в яких війна забрала дитинство. Вони вимушені були замінити дорослих чоловіків, […]...
2. Моє враження від повісті Гр. Тютюнника “Вогник далеко в степу” Швидко, на одному диханні, прочитала я повість Гр. Тютюнника “Вогник далеко в степу” – останній твір письменника. Напрочуд чиста, світла, талановита повість, у якій письменник майстерно змалював важке повоєнне дитинство підлітків, їх навчання і працю в ремісничому училищі, отих “дітей війни”, їх силу духу, якій можуть позаздрити й дорослі. “Найдорожчою темою, а отже, й ідеалом для мене завжди були й залишаються доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших її […]...
3. Патріотизм юних громадян у повісті “Вогник далеко в степу” – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК У своїй повісті “Вогник далеко в степу” Григір Тютюнник зображує дуже важкі для нашого народу часи. Це був такий час, коли багато чоловіків загинуло, і залишилися лише жінки, старі люди, малі діти та підлітки. Головні герої – Павло, Василь Силка, Василь Обора, Василь Кібкало. Перших трьох хлопців до ремісничого училища погнала нужденність та бажання мати хоча б яку професію. А Кібкало, здається цього усього міг би минути. Навіщо йому […]...
4. Життя і творчість О. Кобилянськоі 1914-1940 років Імперіалістична війна 1914 року допомогла виявити вповні політичну орієнтацію українських письменників і культурних діячів, що жили на західноукраїнських землях. О. Кобилянська не стала в ряди тих, хто орієнтувався па царську Росію. Не по дорозі їй було і з тими літераторами, які з перших днів війни підтримували загарбницькі цілі “благодатної” Австрії, хоч деякі симптоми проавстрій-ських настроїв і проявилися в оповіданнях письменниці перших років війни. В критичній літературі пояснюється це впливом австрофіль-ської […]...
5. Туга за домівкою у віршах “Вогник” і “Пісня про рушник” А. Малишка Світ творчості А. Малишка – ліричний і неповторний. Його вірші впливають на читача насамперед своєю щирістю та емоційністю. Теми, до яких звертається поет, досить різноманітні. Проте є певні сталі мотиви, які мандрують від одного вірша до іншого. Однією з повторюваних тем творчості Малишка є тема туги за рідною домів­кою, спогади, пов’язані з дитинством та батьками. З біографії автора ми знаємо, що понад усе він поважав батьків, дуже любив матір і […]...
6. Зображення народного життя українців у повісті “Кайдашева сім’я” Без минулого немає майбутнього. Якщо прийняти це за істину, то життя селян, так яскраво змальоване I. Нечуєм-Левицьким у повісті “Кайдашева сім’я”, становить великий інтерес. А ще як врахувати, що у багатьох із нас коріння роду тягнеться саме з села. Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові – оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. I саме за такою щоденною роботою ми бачимо Кайдашів. Не сиділи вони без діла і тоді, коли справлялися […]...
7. Вічні теми життя в повісті “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків” – лебедина пісня кохання ненадуманого, природного, чистого, щирого, прекрасного. Михайло Коцюбинський дуже вдало поєднав українську міфологію із реальним життям. З перших днів свого народження Іванко Палінчук, головний герой твору, потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань, які його батьки успадкували від давнішніх предків. У сім років він уже був дуже обізнаною людиною, бо знав, що в світі панує нечиста сила, що всім править злий дух, що в лісах […]...
8. У степу Сірий, припорошений весняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим маревом; суворою лінією стоять на ньому сторожові могили, насипані, можіе, татарвою, а може, волелюбним козацтвом, що шаблею та мушкетом боронило оці степи від ворожих навал; весною могили оборюють, і ціле літо зеленіють вони густою пахучою травою; росте на них подорожник, біленькі невісточки, чіпкий спориш, розкішний, з гіркуватим чадним смородом полин, колючий, з могутнім стовбуром і мохнатою червоною квіткою […]...
9. Трилогія Михалкова “Дядько Степу” У кожного літературного героя, що зачарував “Дядько Степу” серце читачів, є свій секрет чарівності. Добрий і весел дитячий улюбленець дядько Степу із трилогії “Дядько Степу” , “Дядько Степу – міліціонер” і “Дядько Степу і Єгор” . У безпосередності й добродушності головний секрет чарівності героя. Відношення дядька Степи до людей визначається по-детски беззавітною вірою в торжество добра У чому особливість гумору Михалкова? Як це ні парадоксально звучить, у тім, що поет […]...
10. Занапащене життя талановитої дівчини у повісті “Талант” “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”,- зазначав Олесь Гончар. Прискіпливі літературні критики не раз дошкуляли письменникові гострими і несправедливими судженнями, закидали, що пише і не про те, і не про тих… Пережив революцію і громадянську війну, а писав, як і раніше, про тих же селян, про дітей та вчителів, […]...
11. Зображення життя і побуту українського селянства в повісті “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У Своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку ХIХ ст. Кращі з сентиментально-реалістичних творів Квітки-Основ’яненка – повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем […]...
12. Життя і звичаї гуцулів у повісті “Тіні забутих предків” Коцюбинський – художник-психолог. Його не задовольняє малювання хай найчарівнішого, хай найоригінальнішого за етнографією казкового краю. Йому треба було зазирнути в душу людини, зрозуміти, чим ця душа живе і на що сподівається. Саме психіка людини, особливості її духовного світу цікавлять письменника насамперед. Звідки у людини з’являються фантастичні уявлення, що своїм корінням сягають до вірувань далеких предків? Як вони зберігаються протягом усього життя? На ці питання намагається дати відповідь Коцюбинський уже на […]...
13. Образ землі у романі “Сто років самотності” Г. Гарсіа Маркеса, повісті “Fata morgana ” М. Коцюбинського та міфі про Антея Земля – одвічна колискова людства, шлях до порятунку. Це зрозуміли ще давні греки, увіковічивши цю істину у міфі про Антея. З часом класики світової літератури надали цьому питанню філософсько-психологічного звучання. Зупинюсь на творах “Сто років самотності” Маркеса і “Fata morgana ” М. Коцюбинського: розгляну їх у порівнянні з міфом про Антея. У всіх згаданих творах земля постає святинею, яка надає сили і снаги, проте у кожному творі образ землі поглиблюється, […]...
14. Твір по романі Серафімовича “Місто в степу” Найбільше глибоко і яскраво життя Россі того часу показані в найбільшому творі Серафімовича дожовтневого періоду – романі “Місто в степу” . Письменник розповідає про виникнення в Донськой області, серед голого степу, нового міста, про проникнення сюди капіталізму, зображує й те, що супроводжує цьому процесу капіталізації Росії, який людина, утягнена в цей потужний і страшний вир. Ті складні й глибокі процеси, які відбувалися в країні, Серафімович проектує на людські душі. Характери […]...
15. Осмислення філософських категорій життя і смерті на сторінках повісті “Тіні забутих предків” Твір “Тіні забутих предків” не даремно називають справжнім скарбом української літератури, він такий багатогранний, що пізнавати його можна без кінця. Читача вражає багатство тем і широта поглядів на те, що ми називаємо вічними цінностями. Тема кохання у повісті пов’язана осмисленням філософських категорій життя і смерті. Зародження життя, поява на світ – велике таїнство і велика честь. Все навкруги жило і прославляло життя, кожна зміна пори року нагадувала про швидкоплинність життя, […]...
16. Життєстверджуюча сила роману “Сто років самотності” – за твором Габріеля Гарсіа Маркеса “Сто років самотності” ГАБРІЕЛЬ ГАРСІА МАРКЕС 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ГАБРІЕЛЬ ГАРСІА МАРКЕС Життєстверджуюча сила роману “Сто років самотності” На той час, коли роман “Сто років самотності” вийшов першим виданням, його автор прожив на світі без малого сорок років, важких, неспокійних, часом болісних. У книзі показана не вся історія країни, а лише найбільш гострі її моменти, характерні не тільки для Колумбії, але і для інших держав Латинської Америки. Габрієль Гарсіа Маркес не ставить собі […]...
17. Зображення народного життя в повісті Ніч перед Різдвом Гоголя Н. В Цикл “Вечора на хуторі біля Диканьки” складається з окремих повістей, зібраних, а потім і виданих від імені пасічника Рудого Панька. Кожна повість має свій власний цікавий сюжет, своїх героїв, але художні принципи зображення народного життя ті самі у всьому циклі. Їх можна розглянути на прикладі повести “Ніч перед Різдвом”. Тема даної повісті – зображення народного життя, життя вільних, ще не закріпачених українських козаків. Час дії “Ночі… ” – царювання Катерини […]...
18. Українське село 20-х років у п’єсі “97” Село і серце одпочине. Село на нашій Україні – Неначе писанка село. Зеленим гаєм поросло… Сам Бог витає над селом! Ці слова Тараса Шевченка про красу українського села звучать гіркою іронією в згадках про це ж “село-писанку” двадцятих років двадцятого сторіччя, яке було змальоване в творах визначного драматурга Миколи Куліша. Гостра, неприхована правда про життя того часу і революція, ідейний фанатизм, класова непримиренність, осквернення святинь, знецінення моральних основ буття – […]...
19. Основні мотиви роману “Сто років самотності” Найяскравішим твором відомого латиноамериканського письменника Габріеля Гарсіа Маркеса став його роман “Сто років самотності”. У ньому розповідається про історію маленького містечка Макондо і родину Буендіа, що його заснувала. Автор у символічній формі відтворює історію Колумбії з другої половини XIX ст. до 30-х років XX ст. У структурі роману можна виявити мотиви, які стають провідними на всіх його рівнях і складають основу твору. Мотив самотності є в житті кожного представника роду […]...
20. Зображення життя українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – класик української літератури, видатний прозаїк-реаліст другої половини XІX століття. Він створив низку високохудожніх оповідань і повістей, у яких відобразив тяжке життя українського народу дореформеного і пореформеного часу. Одним із таких видатних творів письменника є його соціально-побутова повість “Кайдашева сім’я”. У ній І. Нечуй-Левицьким майстерно використана багатюща народна творчість, зокрема обряди, прислів’я, приказки, народні анекдоти, відтворені кращі риси простих людей. У повісті відтворено типові картини життя селянської родини […]...
21. Спробуємо написати твір: Зображення життя селянства в повісті “Маруся” Коли читаєш твір Квітки-Основ’яненка “Маруся”, здається, що ти побував в українському селі на початку XІX століття, – настільки живо зображено життя українського селянства. Великий знавець українського фольклору, письменник зумів донести до нас і побут, і звичаї народу, зумів показати дуже образно його свята, радощі та горе. Здається, закрий-но тільки очі – і побачиш люб’язну дівчину Марусю – надію батьків, яка весело розмовляє зі своїм коханим Василем десь серед чарівної української […]...
22. Вічні теми життя в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків” – лебедина пісня кохання ненадуманого, природного, чистого, щирого, прекрасного. Михайло Коцюбинський дуже вдало поєднав українську міфологію із реальним життям. З перших днів свого народження Іванко Палійчук, головний герой твору, потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань, які його батьки успадкували від давнішніх предків. У сім років він уже був дуже обізнаною людиною, бо знав, що в світі панує нечиста сила, що всім править злий дух, що в лісах […]...
23. Роздуми про смисл життя, добро і зло в повісті “Планетних” Життя… Таким коротким воно здається для людини. А як хочеться багато зробити! Ще маленькою людина прагне самоутвердитися, пізнати нове, цікаве, корисне, а потім, ставши. дорослою, передати ці знання наступному поколінню. Чи ніколи ви не задумувалися над смислом життя? Що хоче отримати кожний від нього? Здоров’я, кохання, матеріальне благополуччя, владу над іншими… Дійсно, людина сама визначає власні пріоритети. Але як зробити так, щоб прожитий час не був марний, витрачений на якісь […]...
24. Літературний процес 40 – 60-х років XIX ст 9 клас III. Нова українська література Літературний процес 40 – 60-х років XIX ст. Під впливом національно-визвольного руху та загальноєвропейського романтизму в літературі виникає національне піднесення культури України Друге українське Відродження. Особливості – Вихід альманахів: “Український альманах” : “Запорожская старина”, “Сніп” ; “Молодик” ; “Ластівка” Євгена Гребінки ; журнал “Основа”. – Виникнення української школи в середовищі польських письменників, які демонстрували у своїх творах героїку селянських повстань, зображували запорозьке козацтво. – […]...
25. Національна трагедія 30-х років у романі “Марія” Роман-спалах “Марія” – найсенсаційніший із усіх творів Уласа Самчука, в якому письменник висвітлив події голодомору 1932-1933 років в Україні. Сучасні дослідники стверджують, що ця неймовірно жорстока акція забрала житія 8 мільйонів українців, а деякі кажуть – 11. Катастрофічна кількість загиблих – це лише один із наслідків голодомору. Інший, не менш жахливий, – це глибокі психологічні зміни, які відбулися в свідомості нації. Надактуальна тема вимагала особливої художньої форми: суворого опису життя […]...
26. Занапащене життя дівчини в повісті Степана Васильченка “Талант” “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”,- зазначав Олесь Гончар. Це справді був “мужній талант”, який неголосно, делікатно відстоював свої гуманістичні принципи в літературі, власні погляди на її призначення. Прискіпливі літературні критики не раз дошкуляли письменникові гострими і несправедливими судженнями, закидали, що пише і не про те, і не про […]...
27. Картини життя і праці гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Картини життя і праці гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Гуцули – оригінальний народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психологією. Глибокий язичник-гуцул все своє життя, до смерті проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води. М. Коцюбинський Повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” посідає особливе місце у творчості М. Коцюбинського. Це художнє відкриття письменником загальноукраїнському читачеві життя народу Гуцульщини, тієї чарівної частини української землі, […]...
28. Аналіз поетики Некрасова другої половини 50-х років ХІХ століття Одним з наочних ознак суспільного підйому, що почався, був вихід у світло збірника віршів Некрасова в 1856 р. Поет включив у нього кращі добутки, створені їм за 10 років. Збірник відкривався віршем “Поет і громадянин”, у якому Некрасов викладав свої погляди на призначення поезії в житті, виступав захисником високоідейного цивільного мистецтва, затверджував думку про єдність революційного слова й справи. Необхідно враховувати, що Поет і Громадянин у вірші Некрасова не антагоністи. […]...
29. Тема 11. Марко Вовчок – Літературний процес 40 – 60-х років XIX ст 9 клас III. Нова українська література Літературний процес 40 – 60-х років XIX ст. Тема 11. Марко Вовчок Марко Вовчок – письменниця, перекладачка. Біографічні відомості 22 грудня 1833 р. в селі Єкатерининське Євецького повіту народилася Марія Олександрівна Вілінська у збіднілій дворянській сім’ї. Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові. На формування поглядів письменниці позначилося тривале перебування в інтелігентних сім’ях родичів, зокрема батьків Дмитра Писарева. У салоні тітки К. Мардовіної в Орлі […]...
30. Зображення народного життя і побуту в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – твір, у якому герої постійно потрапляють у комічні побутові ситуації. На прикладі сімейного життя Кайдашів автор показує побут, традиції та вірування українських селян того часу. Власне, саме життя родини Кайдашів є ілюстрацією буття простого народу, в якого визначальним було ставлення до майна. Повість сповнена національного колориту. Письменник детально описує повсякденну працю селян, їхній одяг, оселі. Мова персонажів насичена прислів’ями та приказками. Автор змалював традиції та […]...
31. Життя наших далеких предків з “Повісті временних літ” Без минулого немає майбутнього. Це аксіома. Адже, озираючись на шлях, пройдений предками, бачиш закономірності їхнього розвитку, перемоги і поразки, вдалий вибір і прорахунки. Повернути історію назад не можна, але вчитися на помилках можна і треба. Кілька дивують світ Софія Київська, ми, так і успіхами у мирному, кул століть виблискують своїми банями і Києво-Печерська Лавра та інші прекрасні витвори народної архітектури. Вони пережили не одну лиху Водину. А скільки ж храмів […]...
32. Доля українського села перших пожовтневих років у оповіданні “Політика” Серед когорти українських письменників 20-30-х років Г. Косинка вирізнявся своєрідним реалістичним письмом, що грунтувалося на глибокому знанні сільського життя, душі хлібороба, реалій дожовтневого часу. Його оповідання “Політика” – це розповідь про ті складні процеси, що відбувалися в українському селі 20-х років, збуреному вихором революції. У своєму творі письменник намагається художньо дослідити таку “політику”, яка призвела до драм і трагедій людей, принесла страждання й сльози в українське село. Головний герой оповідання […]...
33. Занапащене життя талановитої дівчини у повісті С. Васильченка “Талант” “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”, – зазначав Олесь Гончар. Прискіпливі літературні критики не раз дошкуляли письменникові гострими і несправедливими судженнями, закидали, що пише і не про те, і не про тих… Пережив революцію і громадянську війну, а писав, як і раніше, про тих же селян, про дітей та […]...
34. Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Г. Шевченко На початку XІX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої досконалості української мови. “Нехай же знають і наших! Бо є такі люди, що з […]...
35. Твір по повісті Андрєєва “Життя Василя Фивейского” Л. Андрєєв писав не стільки зі знанням предмета, скільки переслідуючи суб’єктивну мету. Зовнішні події цікавили його остільки, оскільки вони давали привід для проповіді певної ідеї, пов’язаної із проблемою людської душі. Для нього були важливі не факти, не зовнішня вірогідність деталей, а “образ душі”, або, як він говорив, “шматочок психобиографии” людини. От чому в його добутках немає характерів, а є лише одна властивість характеру, одна ідея: у Райко в “Іноземці” тільки […]...
36. Зображення народного життя, побуту, національного характеру українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Картини минулого яскраво оживають на сторінках соціально-побутової повісті Нечуя-Левицького. який збагатив нашу літературу творами про українську старовину, змальовуючи детально прекрасні місця над Россю, побут та звичаї селян. Поряд з чудовими картинами природи виростають і болючі проблеми пореформеного села, жорстока боротьба за приватну власність, за “твоє” і “моє”. І ця боротьба розділила сім’ю Кайдашів, штовхає сина проти батька, невісток проти свекрухи. Порушено віковічну традицію українського народу – ввічливе ставлення до старших. […]...
37. ЗОБРАЖЕННЯ НАРОДНОГО ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” Без минулого немає майбутнього. Якщо прийняти це за істину, то життя селян, так яскраво змальоване І. Нечуєм-Левицьким у повісті “Кайдашева сім’я”, становить великий інтерес. А ще як врахувати, що у багатьох із нас коріння роду тягнеться саме з села. Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові – оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. І саме за такою щоденною роботою ми бачимо Кайдашів. Не сиділи вони без діла і тоді, коли справлялися […]...
38. Зображення життя й побуту селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляревського, прозаїк виявив гуманне ставлення до народу, співчував його тяжкому становищу, засуджував панів і сільську владу. Повість “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко […]...
39. Оповідання Валер’яна Підмогильного про голод 20-х років Оповідання Валер’яна Підмогильного “Собака”, “Проблема хліба”, “Син”, написані у 20-х роках, об’єднані тематично. У центрі уваги письменника – реальна подія: голод, що охопив південні регіони України. Скупими, точними штрихами малює Валер’ян Підмогильний цей апокаліпсис XX століття в оповіданні “Син”: “Їх була ціла компанія коло зборні. Жінки їхні померли, діти теж померли чи розбіглись, хату продано за два пуди ячменю… І йдуть вони з тими пудами до зборні; тут житимуть ці […]...
40. Зображення народного життя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. С. Нечуй-Левицький збагатив українську літературу творами про українську старовину, детально змальовуючи україн-ш. ку природу, звичаї і побут селян, традиції українців, їхні повсякденні справи. Послідовна розповідь про життя Кайдашів допомагає відтворити в уяві селянську садибу: хату, стайню, хлів, повітку, город, леваду. Автор добре знає життя селян, майстерно відображає деталі оселі. Життя українського села повністю пов’язане з хліборобським календарем та церковними святами. Родина Кайдашів, як і всі інші, живе за цими […]...