Жар-птиця І. Жиленко

Related posts:

1. Неповторний світ поезій Ірини Жиленко Дитинство – найкращий час у нашому житті. Це пора відкриттів, мрій, фантазій, чарівних пригод. І хочеться побути в дитинстві якнайдовше. У силах поезії зберегти ці таємничі миті, повертаючи нас до них кожного разу знову й знову. Яскравий світ дитячих мрій виразно постає в творах Ірини Жиленко. Завдяки багатій уяві авторки по столиці літає чарівна казкова Жар-птиця, у буфеті живе гном, а сніг світиться усіма кольорами. У поезії “Жар-птиця” чарівниця годує […]...
2. Блискуча гра фантазії у поезії Ірини Жиленко Злітайте! Небо ж бо велике, Хто на Пегасі, хто і так… Ірина Жиленко Поетеса Ірина Жиленко не мислить свого життя без польоту мрій. Вона знає, що діти, її улюблені читачі, часто літають “на кульках, планерах і зміях”, а тому вона вирішила випустити в повітря і свою чарівну Жар-птицю, щоб було чим захоплюватись, щоб було чому радіти, щоб посвітліли лиця у всіх, хто побачить це диво. Проте екзотична пташка, не звична […]...
3. Чарівний світ поезії Ірини Жиленко Ірина Жиленко – дитя війни. Вона залишалась сиротою ще в зовсім маленькому віці й знайшла підтримку в іншій родині. Тому, мабуть, вірить вона в людське добро, у чудеса, в казкове перетворення світу. Світогляд поетеси надзвичайно оптимістичний. Навіть свої мемуари вона назвала “Ното £егіепз” – “людина святкуюча”. Незважаючи на політичні перешкоди для національного розвитку, на тяжкі втрати в коли друзів – поетів у шістдесяті – сімдесяті роки’ XX століття, Ірина Жиленко […]...
4. Чарівний світ поезії Жиленко Ірина Жиленко – дитя війни. Вона залишалась сиротою ще в зовсім маленькому віці й знайшла підтримку в іншій родині. Тому, мабуть, вірить вона в людське добро, у чудеса, в казкове перетворення світу. Світогляд поетеси надзвичайно оптимістичний. Навіть свої мемуари вона назвала “Homo feriens” – “людина святкуюча”. Незважаючи на політичні перешкоди для національного розвитку, на тяжкі втрати в коли друзів – поетів у шістдесяті – сімдесяті роки XX століття, Ірина Жиленко […]...
5. За золотими вікнами зірок… І. Жиленко За золотими вікнами зірок… В земному Києві нема для мене весен. По осені – мій кожен день і крок. А як у вас там, в Києві небеснім, За золотими вікнами зірок? В земному Києві така стара я стала! А вам Господь років не добавля. Така ж яскрава посмішка у Алли! Такий же чорний чуб у Василя! В земному Києві – безмірність самоти. Там вірші, чай і дим од сигарет. Куди […]...
6. Мій улюблений папуга Кузик Я мріяв про маленького папугу. Того року моя мрія здійснилася. На день народження моя родина подарувала мені хвилястого папугу. Я назвав його Кузею. Кузик має жовто-зелене пір’ячко, маленький, але міцний дзьобик, чорні очі, гострі та чіпкі лапки. Для того, щоб пташка комфортно почувалася у клітці, я збудував їй драбинки на різній висоті. Пташці взимку необхідні вітаміни. У воду я капаю 2-3 крапельки лимонного соку, натираю на терці яблука, моркву, горіхи. […]...
7. Підкова І. Жиленко Підкова Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Золота підкова, схожа на місяць, залишилася лежати долі. А я знайшла. Сказала їй: – Світи Тут, на вікні. Щоб все мені збулося! – Зійшлися і роззявили роти Сімсот роззяв. Стоять вони і досі… Роззяви стояли вперто під вікном кожний день. Сніг був різнокольоровим. Що ж, покладу підкову […]...
8. “Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил”. Образ України в творчості Василя Симоненка І. “Я – українець. Оце і вся моя біографія”. ІІ. Оспівування любові до України у поезіях Василя Симоненка. 1. Синівська розмова з Батьківщиною у поезії “Україно, п’ю твої зіниці…” 2. Вияв високої любові до України у поезії “Лебеді материнства”. 3. Найважливіше для поета – доля України. Сила поезій В. Симоненка....
9. Підтримайте або спростуйте тверджен­ня: “Щастя – це казкова жар-птиця, за якою женеться людина і яку ніколи не впіймає” Мабуть, скільки у світі є людей, стільки й можли­вих варіантів відповідей на запитання, що таке щастя, бо кожна людина розуміє його по-своєму. Розуміння людиною щастя залежить від її духовності. Починаючи з античності, поняття щастя нале­жить до філософських категорій. Усі філософи схо­дяться на тому, що щастя є поняттям не матеріаль­ним, а внутрішнім. Тобто людина щаслива, якщо вона внутрішньо на це здатна. Якщо звернутися до народної мудрості – афо­ризмів, прислів’їв та приказок, […]...
10. І світла алея… І. Жиленко І світла алея… І світла алея Веде до стрімкої води. Поезія побудована на риторичних запитаннях, за допомогою яких підкреслюється особливий внутрішній стан ліричної героїні: Скажи мені, де я? І звідки ця легкість ходи? Засипаний квітом Будиночка сонячний дах. Гроза відкотилась… І змиті дощем на зорі, В мені засвітились Акацій стрункі ліхтарі. І світла алея… І пляж, і старенький причал. Скажи мені, де я? І звідки ця спрага спочатку? Розкрити Вікно […]...
11. Гном у буфеті І. Жиленко Гном у буфеті Ти знаєш, у нашому домі, В старому буфеті, давно Живе мій добрий знайомий – Старенький буфетний гном. Він знав ще дідуся хлоп’ям, А маму – малим дівчатком, Гукав пустунам: “Ай-яй!”, Слухняним давав шоколадки. Гном у багряному ковпачку золотить на свята сервізи. Він любить какао пить, Смоктати м’ятні гостинці. Так довго і солодко спить В старій музикальній скриньці. Гном дружив з однією маркізою, у якої навчився гарних манер. […]...
12. Зимовий мотив з візитом пічника І. Жиленко Зимовий мотив з візитом пічника Душа земне переросла, Небесного ще не сягнула, Краєчок неба одгорнула На рівні серця і чола – Заплакала і геть пішла… Бо ще була душа мала. Рости ж так боляче і страшно А ми ж худобонька домашня – Нам треба хатнього тепла. Сусід – Пічник, якого пошукати… Я радісно йому обід Збираю. І тепліє хата. Коли ж зійшов на землю вечір – Зійшла за вечором звізда, […]...
13. “Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил…” Образ України в творчості В. Симоненка Україна! Велика, прекрасна, неосяжна – вся вона вмістилася у чутливому серці її великого сина – відомого поета В. Симоненка. Із глибин народного життя, із славної Полтавщини бере початок його чудова, пристрасна поезія, що ніби струмочком – дзвінким, мелодійним, чаруючим розтікається по всій Україні, перетворюючись на широку річку, яка несе визнання. Визнання і щиру синівську любов поета до рідної своєї землі – України, яку поет любив ніжно, нестямно, заради щастя якої […]...
14. КАЗКА ПРО ЖАР-ПТИЦЮ ТА ВОВКА Було в одного царя три сини – два розумних, а третій дурень. От прийшли вони до батька свого та й просять, щоб він відпустив їх поїздити по світу, подивитися на інші царства. Батько й каже: – Вибирайте собі коней з табунів яких завгодно і їдьте куди хочете. От пригнали ті табуни, почали вони вибирати. Обидва старші вибрали коней щонайкращих, а менший узяв найпоганішого коня. Зібравшись, виїхали вони усі троє однією […]...
15. ПОЕТИЧНА ТАЙНА ІРИНИ ЖИЛЕНКО Згадалося: то були золоті часи… Ще не почалися літературно-поетичні погроми, ще моє покоління не виключили з університету, не склали “чорних маланчуківських списків” – кого на двадцять кращих років одірвати од літератури, ще все було одвертим, щирим і наївним, і далі таки згадалося, як у затишній оселі подружжя Дроздів збиралася поетична юнь, пила каву, пахучу й міцну, читалися вірші, говорилося, вірилося у справді справжнє і, може, велике літературне майбутнє. Згадалася Ірина […]...
16. Тварини в зоопарку. Ведмеді Нещодавно ми з класом ходили до зоопарку. Там багато цікавих тварин: і леви, і тигри, і мавпи, і слони, і різноманітні птахи, а також змії та крокодили. Мені найбільше подобаються ведмеді. І білі, і бурі. Білі – величезні, пухнасті, дихають важко, ходять назад і вперед по клітці або плавають у невеличкому басейні. Коли їм хтось що-небудь кине у воду, вони туди стрибають і граються з подарунком, а потім його їдять. […]...
17. Політ мрій Поетеса Ірина Жиленко народилася в 1941 році в Києві. Вона рано втратила батьків. Потім навчалася і працювала одночасно. Коли Ірина закінчила вечірнє відділення Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, то спочатку працювала вихователькою в дитячому садку, потім – у редакціях газет та журналів. В творчому доробку поетеси є багато поезій для дітей. Це книжки “Достигають колосочки”, “Вуличка мого дитинства”, “Казки буфетного гнома”, “Двічі по два дорівнює кульбабці” та інші. […]...
18. Переказ на тему: Літературна казка – авторський художній твір Що таке літературна казка? Літературна казка – авторський художній твір, в основі якого лежить захоп-пива вигадана історія, що об’єднує елементи дійсності і фантастики. Серед літературних казок є авторські казки, вигадані письменниками, і є такі, що створені на основі-фольклору, тобто автори використовують запозичені сюжети і героїв. У чому Герда допомогла маленькій розбійниці? Маленька розбійниця була розбещеною, жорстокою. Вона могла вкусити за вухо власну матір, знущалася з голубів, оленів. Вона казала Герді: […]...
19. Переказ – ПТАШИНА РЕСПУБЛІКА Качки, кури та індики будуть у мене підданцями одного королівства. Це будуть національності, що належать до одного племені. Качки одно, кури друге, індики третє, а всі вони свійська птиця. Як оселився в нас цей народ, я цього не знаю, це зникає в тумані віків або найменпіе десятиліть. Властиво, у них було не королівство, а республіка. Правда, траплялося, що іноді вихоплювався який-небудь півень або індик, котрий намагався верховодити, але з того […]...
20. “Жива” і “мертва” вода в українських народних казках З казки “Іван Богданець”: Прийшли на тічок Іван та рак. Поставив рак шість барилок з одного боку і з другого боку шість: в одних сильна вода, а в других – безсильна. Із сього боку, де Іван Богданець, безсильна, а з того, де рак, – сильна. – Напиймося, – каже рак, – перше води, та тоді будем битися. Напився Іван безсильної води, а рак Вір напився сильної. Як ударив рак – […]...
21. Патріоти В. Самиленко Два хлопці укупі стояли, А третій дививсь оддалі, Як ті гаряче розмовляли Про долю своєї землі. Один у широкій промові Народні права боронив; Він докази всі наукові По пунктах як слід розложив. Народну окремість натури, І склад особливий думок, І давність своєї культури, – Довів він усе те з книжок. А другий про теє доводив, Як дійде народ своїх прав, І в поступі інших народів Він місце йому показав. Так […]...
22. Моя сусідка по парті Моя сусідка по парті Уже третій рік я сиджу за однією партою з Оленкою. Вона непогана дівчинка, але буває неслухняною та неуважною на уроках. Вона, як ніхто, вміє зберігати чужі таємниці. Вона завжди впевнено виходить до дошки, хоч не вчила уроків і не має домашнього завдання, і, орієнтуючись по підказках, заробляє свою трійку, а то й четвірку з фізики. Така вже вона, наш Оленка! Ця дівчинка невисока на зріст, худорлява. […]...
23. Казка Г. К. Андерсена “Соловей” Палац китайського імператора. Розмова імператора з камергером про солов’я. Соловей та імператор. Паперовий соловей. Гнів імператора. Пташка зламалася. Імператор і Смерть. Повернення солов’я. Розмова солов’я з імператором....
24. Воля в камері. Переказ стисло Н. Суровцова Коли наставало Перше травня, нам приносили поліпшений пайок. Але тут я зрозуміла, що святкувати треба якось інакше, адже пам’ять про демонстрації у, Відні, про світле Перше травня в Харкові, про яке я так радісно писала в американські газети, була ще надто жива в моїм серці. І відсвяткувати цей улюблений світлий день двома зайвими котлетами та булкою за гратами я не могла. Якось несміло, нерішуче я постановила в цей день голодувати. […]...
25. Які народні та релігійні свята відзначаються восени і взимку Свято Стрітення відзначають п’ятнадцятого лютого. Цього дня у єрусалимському храмі праведний старець Симеон і Анна пророчиця дарували своє благословення Сину Божому. За народними уявленнями цього дня літо зустрічається з зимою, а також третього грудня на день святої Анни. Стара, сива зима іде в обдертому одязі, драній хустині. А назустріч їй літо – гарне, заквітчане. Вони вітаються, бажають одне одному здоров’я і жартома сперечаються, кому слід лишитися, а кому повернутися. Якщо […]...
26. Навіщо відьмі помело А – й справді, навіщо? І чому як відьма – так і помело? А як добра фея – так гарнесенька чарівна паличка? І нащо було стільки всього вигадувати у казках: і килими-літаки, і чоботи-скороходи, і чарівні квіти, і живу та мертву воду, і меч-голова-з-плеч. Усього й не перелічиш! Хіба не можна було обійтися без усіх цих предметів? А спробуйте-но розповісти відому казку, вилучивши з неї всі чарівні предмети. Спробували? Не […]...
27. Народний календар: Серпень Із серпня літня жара спадає й установлюється низка теплих спокійних днів. Червоніють у садах ябоки, дозріває капуста, наливаються помідори. З Ільїна дня вода холодна, та й до осені повертає природа. Розвертається збирання хліба. Починаються проводи літа – медяний Спас, за ним другий – Яблучний Спас і третій Спас – закінчували жнива хліба Як тільки не називають у народному календарі місяць серпень: і жнивень, серпень – у цей місяць розпалюється пора […]...
28. Маленький артист Маленький артист З давніх-давен наш український народ славиться своєю мелодійною, співучою мовою. І це, на мою думку, не випадково, бо народився він серед квітучої природи, де співають і ліси, і річки, і лани, і гори. Так і ллється ця неперервна мелодія життя! Хочеться розповісти про маленького артиста – солов’я. Скільки цікавого я дізналась про цю сіреньку пташку з твору Костянтини Малицької “Соловей”! Перш за все, він прилітає до нас наприкінці […]...
29. Ведмеді в зоопарку Я дуже люблю ходити в зоопарк. І скільки себе пам’ятаю, любив завжди. Мені в зоопарку подобається більше, ніж у цирку. А коли приходжу в зоопарк, я швидко пробігаю повз майже всі клітки з тваринами і “на закуску” залишаю зустріч із ведмедями. Не з мавпами, як більшість моїх друзів, а з ведмедями, бурими і білими. Навіть коли ми буваємо в інших містах, я прагну потрапити в зоопарк і відвідати “іногородніх” ведмедиків. […]...
30. Хом’ячок Сеня На день мого народження, коли мені виповнилося шість років, я одержав у подарунок хом’ячка в клітці. Я назвав його Сеня і дуже полюбив. До Сені в мене не було тварин, навіть кішки. А тут такий симпатичний звірок. Я навіть спати цього вечора не хотів лягати, хоча поспати любив завжди і з задоволенням укладався не пізніше дев’ятої. Батьки зрозуміли, що цей подарунок для мене виявився найкращим. Я спостерігав за Сенею постійно, […]...
31. У чому краса і багатство української мови? Як нема без зірок небозводу, Як блакиті без сонця нема, Так і мови нема без народу, І народу без мови нема. В. Забродоцький До найкоштовніших скарбів кожного народу належить мова. Тому й називаємо цей скарб – рідна мова. Вона рідна, як мати, як Батьківщина, як усе найдорожче серцю. Мова – найбільший духовний скарб, який береже народ від покоління до покоління, примножуючи його. Саме через мову він передає нащадкам свій досвід […]...
32. Відгук на оповідання Панаса Мирного “Морозенко” Нещодавно я прочитала оповідання Панаса Мирного “Морозенко”. Дуже гірко було читати це оповідання. Гірко від того, що сталося велике лихо. Загинули дитина та жінка, а сталося це через соціальні умови життя родини, яка складалася із маленького хлопчика Пйлипка та його матері Катрі. Це була бідна сім’я. Саме під Новий рік їм нічого було їсти. І Пилипко вирішив піти до хрещеного батька посівати. Він пішов, незважаючи на те, що його мати […]...
33. ПЛАНИ – Я І СВІТ 6 КЛАС Я І СВІТ ПЛАНИ З лиця води не пити 1.Два товариші. 2.Яка людина, такі і вчинки. 3.Справжній товариш. Внутрішня краса людини 1.Змінені цінності. 2.Красива зовнішність – не запорука краси душевної. 3.Умій бачити справжню красу....
34. Святвечір На небі сходить вечірня зірка, символізуючи початок чудового дійства напередодні Різдва. Вся родина збирається в святково прибраній хаті. Смачно пахне пирогами і кутею з медом. А ще морозом від внесеного житнього снопа, який називається Колядою або Дідом – домашнім богом, який обіцяє добрий урожай. Родина сідає вечеряти. Спочатку куштуємо кутю, а потім – голубці, вареники, смажену рибу, капусту – все, що готувала матуся напередодні, а запиваємо узваром. Ми, діти, пам’ятаємо, […]...
35. Випадок з життя Віра – моя подруга. У її житті сталася дивна подія. Одного разу у відчинені балконні двері її кімнати влетів птах, як з’ясувалося, – канарка. Як птах міг опинитися на волі, ніхто не знав. Новим місцем її мешкання стала кімната Віри. Батьки моєї подруги купили для канарки клітку. Поставили клітку на широке підвіконня, пофарбоване в білий колір. Коли сонце освітлювало підвіконня, від нього відбивалося сяйво. Це дуже подобалося канарці, і вона […]...
36. Робота з поезією В. Самійленка “Патріоти” 4.1. Виразне читання твору. 4.2. Історія написання поезії. Особливу сторінку творчої спадщини В. Самійленка становлять сатиричні та гумористичні поезії, в яких митець висміює негативні вчинки своїх земляків-українців, їх неробство та боягузтво, псевдо-патріотичне базікання про високі матерії. До цієї тематичної групи належить і вірш “Патріоти”. 4.3. Тема: Зображення хлопців, які вели розмову про патріотичні почуття до рідної країни. 4.4. Ідея: Засудження поетом тих, хто є балакунами-псевдопатріотами. 4.5. Основна думка: Справжній патріотизм […]...
37. Народна пісня “Віє вітер на долину” Із давніх-давен пісня виражала радість і смуток, сподівання і мрії. До пісні зверталися при найрізноманітніших негодах і душевному неспокої. У ній можна почути сльози і веселий сміх, відлуння своїх почуттів, знайти мудру пораду і надійну підтримку. Усі важливі вияви сімейного життя відтворювалися у родинно-побутових піснях. До таких належить і народна пісня “Віє вітер на долину”. Уявляється мені вродлива молода жінка, яка схилилася над аркушем паперу. Вона щось пише, а сльози […]...
38. ” Учта, варта смерті”. Так Екзюпері називає війну Коли ви хочете переконати того, хто не зрікається війни, що війна жахлива й огидна, не вважайте його за варвара – перш ніж судити когось, постарайтесь його зрозуміти. Задля того, щоб скуштувати хліба серед товаришів, ми готові прийняти війну. Але, щоб мати це тепло, щоб пліч-о-пліч пориватись до тої самої мети, зовсім нема чого воювати. Ми ошукані. Війна й ненависть нічого не додають до радощів загального стрімкого руху. Ви маєте рацію, […]...
39. Гіркий урок …В автобусі Оксана зайняла зручне місце й безтурботно поринула в свої мрії. Не зважила, коли на одній із зупинок увійшла і стала якраз біля неї літня жінка з важкими сумками. Пасажири попросили дівчинку поступитися місцем. Та Оксана вдала, ніби не чує..А лише зверхньо подумала: “Невелика пані, якщо з торбами носиться…” Увечері Оксана з матір’ю та батьком подзвонили до нових сусідів, які справляли новосілля і запросили їх на знайомиш. Двері відчинилися […]...
40. Ой весна, весна, днем красна Прихід весни в Україні пов’язаний з цілою низкою цікавих народних обрядів. Першою зустріччю весни можна назвати Стрітення, яке святкується 15 лютого. У народі кажуть, що у цей день весна з зимою зустрічається. Зима – це стара баба, а весна – молода дівчина. Вони сперечаються. Хто кого переможе в суперечці, той і пануватиме. Уважно люди в цей день слідкують за погодою, бо вона віщує прихід весни. Якщо після обіду потепліє, то […]...