Юрію Мушкетику належать такі слова: “Добрі справи – це ті, що в ім’я рідної землі і рідного люду”. Все своє життя письменник творив добрі справи і засуджував будь-які злочини проти рідного народу і рідної землі. Правда життя в ім’я торжества істини, справедливості, духовної честі, свободи – така громадська й художня мета творів Ю. Мушкетика, зокрема його оповідання “Суд”.
У цьому оповіданні письменник відтворює похмуру дійсність колгоспного села перших повоєнних років. У центрі твору – сільська трудівниця Ганна, її історія життя, за яким водночас постає історія не лише села, а й усього селянства, держави, в якій сталінізм афішував себе як втілення народолюбства, а був прикладом найжорстокішого антигуманізму. Історія життя Ганни набуває у творі узагальнюючого характеру, значення символу, “буденна подія” – метафоричності та притчевості.
Ганна постала перед “правосуддям” доби сталінізму за те, що, будучи хворою, не виробила у колгоспі своїх трудоднів. І судять її ті, хто ще недавно хвалив, хто приходив до неї додому, коли вона була здоровою, і просив підняти ланку на роботу – на прорив. Ще недавно Устим Рукавиця, позивач, в образі якого втілено всю суть сталінського режиму, випивав з її чоловіком чарку, другу. До війни Устим був доброю людиною, працював бригадиром, потім був директором цегельні, аж ось він голова колгоспу. Але вже не такий, яким був раніше: у поведінці з людьми відчувалась його зверхність, він “узяв у звичку кричати на людей”. Він повністю втратив почуття совісті, продався владі, прийняв її своєю змалілою душею.
Бо як же інакше можна пояснити його дії, коли він кривдив незахищену стару жінку своєю грубою поведінкою, коли він у самітної жінки забирав корову і порося, коли прийшов до неї вночі з вісьмома чоловіками й обманом змусив підписатися під позикою на 1300 крб. замість 300. Як можна було все це вчинити!? А тепер він позиває проти цієї стільки разів скривдженої ним жінки за те, що вона не виконала своєї норми буряків, жінку, яка пережила страшні 30-ті роки, голод, загибель на фронті чоловіка й дітей, яка все життя “працювала в колгоспі справно”, бралася виконувати важку чоловічу роботу на благо колгоспу, заробляючи премії його голові, що тепер усе забув, і, мабуть, скаженіє від того, що нема більше чого взяти у бідної жінки, і мститься їй за це.
Ганну визнано винною, а Рукавиця бенкетує. Що ж йому принесло таку радість!? Виконаний план у виявленні “злісного” відхилення від колгоспних робіт, чи може смерть жінки, життя якої муляло йому очі своєю чесністю!? Ганна померла. Але померла вона не тільки від старості й фізичного болю.
До її смерті причетна похмура сталінська дійсність.
Оповідання Юрія Мушкетика, лаконічне за обсягом, суворо-реалістичне за пафосом, набуває значної узагальнюючої сили, бо картина суду над Ганною – то суд над усім тим, що зумовило кризу соціальних, національних, духовних відносин суспільства часів панування сталінської ідеології, над тим, що мусило стати підсудним.





Related posts:
- Памфлет І. Багряного “Чому я не хочу вертатися до СРСР?” – документ, який розпочав розвінчання сталінського режиму Під час війни радянські люди потрапляли на Захід різними шляхами і з різних причин. Серед них багато було військовополонених, яких тримали в таборах смерті, остарбайтерів, яких примусово вивозили на роботу; втікачів з Радянського Союзу, яких режим переслідував за їхні погляди і переконання. Після розгрому фашистської Німеччини і звільнення більшість цих людей із радістю поверталися додому. Але, ступивши на рідну землю, вони знову потрапляли за грати. Держава звинувачувала одних у тому, […]...
- Особливості встановлення та функціонування сталінського тоталітаризму Між демократією і народовладдям немає семантичної різниці. Терміни зливаються, якщо перший із них перекласти з давньогрецької на українську мову. Проте в сучасній Україні вони мають різне політичне наповнення. Багато хто з нас ностальгічно згадує радянські часи, як добу народовладдя і лає демократів, які прийшли до влади. Щоб побачити політичну різницю між демократією, на якій грунтується ринкове суспільство, і народовладдя радянського зразка, треба розглянути ще один термін – тоталітаризм. Політологи протиставляють […]...
- Повість Стронгина “Гри із сатириком в епоху застою” Повість “Гри із сатириком в епоху застою” входить у нову книгу письменника Варлена Стронгина “Двійник Сталіна”. Всі добутки автора, включені в збірник, – будь те оповідання про репресивний табір “Двійник Сталіна” або сюжети більше близького нам часу, названого епохою застою, – поєднує одна головна тема: та внутрішня рабська несвобода, у якій довгі роки жило все наше суспільство і яку так болісно намагається воно “видавлювати по краплі” у наші дні. Книга […]...
- Роки застою як час руйнації моральних цінностей у суспільстві Споконвічно наш народ прагнув до свободи. Століттями воював з ворогами за свою волю, мріяв про неї, будучи закріпаченим, боровся за неї, будучи поневоленим. Увійшовши до складу Радянського Союзу, український народ думав, що збереже свою свободу. Але не так діялось, як мріялось. Українці в мирний час втратили духовну свободу. Та чи тільки українці… У мирний час, коли немає відкритого антагонізму, поняття “Свобода” сприймається досить абстрактно. Фізична неволя завжди більш помітна, ніж […]...
- Зображення життєвих явищ в п’єсах “Наймичка” і “Мартин Боруля” І. Карпенко-Карий почав драматургічну діяльність людиною немолодою, збагаченою великим життєвим досвідом, маючи вже стійкі переконання художника реаліста.. Мистецькі шукання привели його до створення блискучого зразка психологічної драми – п’єси “Наймичка” . Темою “Наймичка” співзвучна деяким творам Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Панаса Мирного. Сюжетну основу драми складає трагічна історія наймички Христини, дочки загиблої у шинку покритки, що змалку поневіряється по наймах, зносить наругу і знущання, але не втрачає душевної чистоти. Щира […]...
- Твір ЗНО “Чи легко бути білою вороною та чи можна таких людей назвати сильними?” Аргументи, докази, приклади, висновок Варіант 1 Я дотримуюся думки, що білою вороною будь-де бути нелегко. Але це не важкий хрест, який потрібно тягти за собою. Можна обернути свою білість, тобто оригінальність, на користь собі самому. Біла ворона у певній групі – це людина, яка відрізняється від інших! А ця несхожість може проявлятися чим завгодно! Наприклад, всі в класі модно вдягнені, а одна дитина носить старий одяг. Вона є білою вороною, […]...
- Чому треба дотримуватися режиму дня? Хочу поділитися своїми думками щодо режиму дня. Я ніколи не замислювалась над цим. А тепер упевнена, що режим дня – найкращий засіб, щоб не марнувати час і все встигати. Раніше я не розуміла цього і не дотримувалася ніякого режиму. Жила собі як доведеться. Що ж виходило? Я могла за гарної погоди цілісінький день кататися на ковзанах, увечері години зо дві просидіти перед телевізором і лише потім узятися за уроки. Доводилося […]...
- “Народні оповідання” Марка Вовчка – гірка правда життя тих часів Дві книжки оповідань Марка Вовчка мали назву “Народні оповідання”, яка промовляє сама за себе. У своїх творах письменниця зобразила життя народу, не прикрашуючи його, вона показала те, що бачила сама, те, що чула від людей. Тому, можливо, ці твори і сприймаються так: сповненими щирості, справжніх почуттів, горя та радості. На жаль, на тому історичному етапі у житті селян горя було набагато більше, ніж радоетей… Сама письменниця народилася в Орловській губернії, […]...
- Міфологічний мотив старогрецьких часів у повісті “Ніоба” Як видно з повісті “Ніоба”, О. Кобилянська дотримувалася думки, що попівське середовище на Буковині не може бути джерелом справді народної національної інтелігенції, бо в попівських родинах, як правило, панує моральний та інтелектуальний застій. Печать традиційної старо-світчини лежить на всьому укладі життя священика Яхно-вича. Виховання дітей у його домі було просякнуте, за словами сина Осипа, “релігійним фанатизмом”, “вузькими почуваннями” і “батьківським егоїзмом”. Цілком зрозуміло, що такий дух традиційної заскорузлості у вихованні […]...
- Викриття нищівного режиму тоталітарної системи в поезії Д. Павличка “Коли помер кривавий Торквемада…” Взявши собі колись за зброю правду, поставивши перед собою мету “брехню палить”, Дмитро Павличко все своє життя прожив борцем за народні ідеали. За правду на землі. Та чи була потрібна правда владі, за якої жив поет-громадянин?! Мабуть, ні. Бо як інакше можна пояснити той факт, що 18 тисяч примірників книжки з промовистою назвою “Правда кличе!” було вилучено з обігу і знищено чиновним начальством радянської влади?! І все це було зроблено […]...
- Картини життя суспільства за часів Великої Русі у повісті г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Козацький період у нашій історії налічує понад 500 літ. Історія козацтва XVІІ століття була сповнена бойових звитяг та великих трагедій. В історії нашого народу Запорозька Січ назавжди залишилась проявом величності й мужності наших предків. Коли російська цариця Катерина ІІ узялася за “поліпшення” устрою в державі, то найперше вона наказала Кирилу Розумовському скласти гетьманську була-ву і скасувала гетьманство. Не змігши підкорити козаків, 10 листопада 1764 року царський уряд видав указ про […]...
- Духовно-релігійна й морально-етична позиція Івана Вишенського в оцінці згубних явищ світського життя Вишенськии – видатний письменник давньої української літератури, культурний і громадський діяч XVII ст. Близько 16 творів дійшли до нас, із них найвідо-мішими є “Послання до єпископів” 1598 року та “Писання до всіх у Лядській землі”. Духовно-релігійна позиція І. Вишенського прослідковується як із його життя, так і з його творів. Письменник був активним церковним діячем. Цікавим є той факт, що в 70-х роках XVII століття пін приймає чернечий постриг і переїздить […]...
- “Слово о полку Ігоревім” Та його образи в творчості митців нічийних часів “Слово о полку Ігоревім” – найвидатніша пам’ятка давньоруської літератури. Невідомий автор поеми – людина рідкісного поетичного таланту – створив шедевр, що й досі не перестає чарувати художньою довершеністю та патріотичною наснаженістю. Ідея, образи “Слова…” запліднювали творчість багатьох письменників наступних поколінь. Після відкриття та публікації “Слова…” з’явилося близько сотні його перекладів і переспівів письменниками – представниками різних літератур світу. В українській літературі “Слово…” перекладали Маркіян Шашкевич, Юрій Федькович, Іван Франко, Панас […]...
- Гнівний осуд тоталітарного режиму в романі “Тигролови” Тоталітарний режим, сталінщина, радянська імперія. Для молодого покоління ці слова вже належать до архаїзмів, історичного минулого. Декому ж не дають спокою страхітливі спогади, а ще інші – жалкують за тією системою, бо вона будувала комунізм “для окремо взятих осіб”, серед яких були й вони, а для мільйонів – те, що закінчувалося на “лаг”. Бамлаг, Сєвлаг, Дальлаг і в цілому – ГУЛАГ. Пригадаймо майстерно зображений у романі І. Багряного “Тигролови” “Світ […]...
- “Народні оповідання” Марка Вовчка – гірка правда шиття тих часів Дві книжки оповідань Марка Вовчка мали назву “Народні оповідання”, яка промовляє сама за себе. У своїх творах письменниця зобразила життя народу, не прикрашуючи його, вона показала те, що бачила сама, те, що чула від людей. Тому, можливо, ці твори і сприймаються так: сповненими щирості, справжніх почуттів, горя та радості. На жаль, на тому історичному етапі у житті селян горя було набагато більше, ніж радостей… Сама письменниця народилася в Орловській губернії, […]...
- Людська праця й людина за радянських часів Багато з нас, людей нового покоління, навіть і не знають, що означає слово колгосп. А це ж ціла доба в історії нашого народу, причому, чи не найтрагічніша. Сама по собі ідея колективних господарств непогана. Але за роки радянської влади вона зазнала такої трансформації, що перетворила людей на рабів, відбила у них любов до землі-годувальниці. Герой оповідання О. Гончара “Кресфат”, будучи головою колгоспу, наважився подбати хоча б частково про своїх трудівників. […]...
- Викриття нищівного режиму тоталітарної системи в поезії Дмитра Павличка “Коли помер кривавий Торквемада…” Взявши собі колись за зброю правду, поставивши перед собою мету “брехню палить”, Дмитро Павличко все своє життя прожив борцем за народні ідеали. За правду на землі. Та чи була потрібна правда владі, за якої жив поет-громадянин?! Мабуть, ні. Бо як інакше можна пояснити той факт, що 18 тисяч примірників книжки з промовистою назвою “Правда кличе!” було вилучено з обігу і знищено чиновним начальством радянської влади?! І все це було зроблено […]...
- Засудження міщанського світогляду в п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – митець багатогранного таланту. Він писав прозу й публіцисти ку, але визнання до нього прийшло, коли Гнат Юра поставив у Харкові драму “97”. Творчість М. Куліша – це багатогранне, загострене зображення побуту пси хології українців. На Україні у перші десятиліття XX століття відбувалися складні соціально культурні процеси, точилися гострі політичні й літературні дискусії. Микола Куліш завжди знаходиться у центрі подій, головний герой його твору – українець за походженням, […]...
- Пригодницький роман І. Багряного “Тигролови” і духовна перевага його позитивних героїв над виконавцями і стражами тоталітарного режиму “Нашого цвіту – по всьому світу”, – говорить народне прислів’я. Це про українців. Є їх і по Канадах, і по Австраліях, і по Кубанях та по Сибірах. У пошуках кращої долі їхали вони й на Далекий Схід, на край землі. А найчастіше потрапляли українці туди не по своїй волі. І все з однієї причини – великої любові до свого рідного краю, бажання жити нормальним людським життям. Герой роману І. Багряного […]...
- Україна за часів революції 1905 року Володимир Винниченко є одним з тих авторів, твори якого поповнили золотий фонд літератури XX століття й піднесли її на європейський рівень. Незважаючи на величезні досягнення у XIX столітті, українська література в багатьох своїх зразках характеризувалася одноманітністю тематики. Узагалі, їй бракувало якнайширшого й узагальненого розуміння історичних подій. Володимир Винниченко певною мірою виправив цю ваду, надавши нам на диво точні зразки справжньої прози, проклавши шляхи у світ літературної досконалості. 1905 року Російську […]...
- Засудження війни і її наслідків у романі Еріха Марії Ремарка “Три товариші” За все, що сталося, я відчуваю в якійсь мірі й особливу відповідальність. Еріх Марія Ремарк. Людство стоїть на порозі XXІ століття. Ось-ось наше століття стане історією. Якою саме? Які віхи воно вписало в літопис? Що закарбувалося в нашій пам’яті, в пам’яті наших батьків, дідів і прадідів? Жовтневий переворот і розпад Російської імперії. Політ людини в космос і Чорнобильська трагедія. Голодомор 33-го і проголошення незалежності України. Однією з найбільших трагедій була, […]...
- Втілення у циклі Троянських міфів ідеї засудження війни Ми продовжуємо опрацьовувати найвідоміші цикли міфології Стародавньої Греції. Сьогодні предметом нашої уваги й осмислення буде цикл Троянських міфів. Маємо з’ясувати, як і чому вони виникли, наскільки ці міфи відповідають реальній дійсності; чим, якими ідеями важливі для нас ці пам’ятки давнини й чому вони так широко використовувались не тільки в античній літературі, а й перетворились на текстархетип для всієї світової літератури. Втілення в циклі Троянських міфів ідеї… – остаточне формулювання теми […]...
- Засудження фанатизму в оповіданні М. Хвильового “Я Бурхливий початок двадцятого століття був багатим на радощі і розчарування. Революції, що відбувалися одна за одною, обіцяли початок нового життя, будівництво якого було зухвалим і радісним. Але невдовзі щось змінилося, і найбільш прозірливі й чесні побачили разючу невідповідність між тим, що будували, і тим, що мали, між світлим ідеалом і вражаючою дійсністю, між високою метою і жахливими засобами її досягнення. Одним із перших побачив 1 зрозумів цю невідповідність Микола Хвильовий, […]...
- Романтична ідеалізація часів козаччини в поемі “Гамалія” ТАРАС ШЕВЧЕНКО 8 клас Т. Шевченко дуже боляче сприймав принизливе становище українського народу. Втрата українцями національної самосвідомості і гідності, а також зв’язку зі своїм величним історичним минулим ятрила душу нашого великого співвітчизника. Письменник прагнув відродити у душах земляків гордість за нашу націю, її історію. Поема Т. Шевченка “Гамалія” – романтичне оспівування тих часів, коли українці були вільними і незалежними. Із захопленням змальовує письменник похід козаків на Візантію з метою врятувати поневолених земляків. […]...
- Гнівне засудження винуватців аварії Майже два десятиріччя минуло з того часу, як сталося те, чого ми й досі не можемо усвідомити до кінця. Страшна трагедія відбулася у чарівному поліському краї на північ від Києва, там, де спорудили Чорнобильську атомну електростанцію, найбільшу, наймогутнішу в світі. Але вибухнув “мирний атом”, розніс смертоносну радіоактивну хмару по всій планеті Ця страшна трагедія знайшла Широке відображення в творах української літератури, зокрема у поемі Івана Драча “Чорнобильська мадонна”.Поема Івана Драча […]...
- Засудження людських вад у байках І. Крилова Іван Андрійович Крилов був надзвичайно талановитою людиною: захоплювався математикою й іноземними мовами, поезією та музикою, писав п’єси та видавав часописи. Проте найбільше визнання й славу принесли йому байки. Славу великого російського байкаря Крилов зажив ще за життя. Коли Івана Андрійовича запитували, чому він пише байки, він відповідав: “Байки зрозумілі кожному”. Так, байки Крилова знані всіма й зрозумілі кожному. Хто з нас не читав його прекрасних байок, не дивувався його кмітливим, […]...
- Засудження жахів війни в творчості Василя Билова та Генріха Белля Друга світова війна була найжорстокішою, найстрашнішою в історії людства. У пам’яті тих, кому судилося через неї пройти, назавжди закарбувалося воєнне лихоліття. Застерігаючи наступні покоління від повторення катастрофи, вони розповідають про жахи війни у мемуарах, кінофільмах, книгах. Білоруський письменник В. Биков брав участь у тій війні, був лейтенантом Радянської Армії, у тяжких боях за Кіровоград “загинув” – на монументі на честь полеглих було викарбоване і його ім’я, а рідним надійшла “похоронка”. […]...
- Засудження тоталітарної політики в памфлеті І. Багряного “Чому я не хочу вертатися до СРСР” Я вернуся до своєї Вітчизни…, коли тоталітарна кривава більшовицька система буде знесена так, як і гітлерівська. . Багряний. У 1922 році на карті світу з’явилася нова держава – Союз Радянських Соціалістичних Республік. Це була одна з найкращих країн, що згодом здивувала світ тим, що в рекордно стислі строки змогла підняти економіку, мала великий військовий потенціал, перемогла фашистську навалу, а потім доволі швидко подолала розруху. Наприкінці 40-х років двадцятого століття радянський […]...
- “Студент” – хвилююча розповідь про драматичний епізод часів революції 1905 року Володимир Винниченко не залишався осторонь складних революційних подій 1905 року – сам писав листівки, видавав брошури, намагаючись розбудити національну і класову свідомість селян. Не раз він з товаришами вирушав у села для роз’яснювальної роботи на місцях. В оповіданні “Студент” розповідається про те, як у селі трапилася пожежа. Нещасні люди збирають рештки пожитків і не знають, що робити далі. Їм хочеться знайти хоч ворога-палія і зігнати на ньому злість. Несподівано кимось […]...
- Засудження зрадництва в баладі “Ой був у Січі старий козак” Народні пісні, думи та балади відображали події здебільшого героїчного характеру, підносили ідею патріотизму, оборони рідної землі. В них оспівані ратні подвиги, народна визвольна боротьба проти чужоземних нападників. У цих творах возвеличуються герої з народу, шо захищають незалежність вітчизни, їхня мужність і сміливість, хоробрість і безстрашність, засуджується зрадництво і боягузтво. У баладі “Ой був у Січі старий козак” розповідається про зрадника Саву Чалого: Не схотів же той Сава козакам служити, Відклонився […]...
- Засудження ненаситної жадоби до збагачення у п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн” І. Карпенко-Карий справедливо вважається засновником української реалістичної драматургії. Саме в його п’єсах були порушені проблеми, які хвилювали суспільство після скасування кріпацтва. Розвиток капіталістичних відносин призвів до появи і зміцнення нового класу – сільської буржуазії. Його представники стали героями кількох творів драматурга. Перший етап того процесу відтворений у комедії “Сто тисяч”, а своєрідним продовженням теми є п’єса “Хазяїн”. Головний персонаж твору – мільйонер, сільський глитай, або куркуль. Він уже має все […]...
- Засудження війни в кіноповісті Олександра Довженка “Україна в огні” Кривава, попалена, розбита, порубана, знедолена, в загравах пожеж – такою була Україна в буремні роки війни. Страшне горе принесли німецькі зайди. Чотири роки чинили наругу над людьми ці негідники! У кіноповісті “Україна в огні” Довженко засуджує фашизм. Засуджую і я носіїв коричневої чуми. Вони викликають у мене ненависть і презирство. Україна – це передусім українці. У повісті вони змальовані працьовитими, винахідливими, терплячими, співучими та мужніми. Але не всі. Ось Павло […]...
- КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА”. КАРТИНИ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ЗА ЧАСІВ ВЕЛИКОЇ РУЇНИ Варіант 1 1. Микита Забрьоха – конотопський пан… А Хорунжий. Б Писар. В Гетьман. Г Сотник. 2. Уподобавши собі хорунжівну Олену, Забрьоха найбільше цінував її… А Уміння гарно співати. Б Доброту і веселу вдачу. В Придане. Г Вправність у господарюванні. 3. Напередодні якого народного свята приїхав залицятися герой твору? А Водохрещі. Б Івана Купала. В Петрівки. Г Різдва. 4. Виконання якого документу проігнорував М. Забрьоха? А Предписанія. Б Наказу. В […]...
- Засудження егоїзму і бездуховності у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” “Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори” – так починається повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. В цьому творі на фоні надзвичайних пейзажів українських містечок автор зображує життя типової родини: її звички, звичаї, та малює велику панораму тогочасного суспільства. Автор начебто реально доторкається до теми, яка актуальна і зараз – в – нас з вами. Невже через сто років, тобто у наш час, немає суперечок між […]...
- Засудження безглуздості війни в оповіданні Генріха Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Війна – жахливе слово. Вона несе з собою стражданн смерть, поневіряння – усе, що руйнує гармонію людськи стосунків. Пройшовши криваве пекло жорстоких боїв та поло: будучи чотири рази пораненим, німецький письменни Генріх Белль до глибини душі зненавидів війну, яка зал шилася в його пам’яті “жахливою машиною отупіння”. Пр страшні роки фашистського терору, про воєнні злочин про вину німецької нації перед країнами Європи розпові письменник в найкращих своїх творах: “Де ти […]...
- Засудження сваволі й деспотизму в байці “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського В українській літературі першої половини XIX ст. з’являється низка байкарів: П. Гулак-Артемовський, О. П. Руданський, Л. І. Боровиковський, Є. П. Гребінка та інші. Найвизначнішими серед них були Гулак-Артемовський і Гребінка. У творчій спадщині Гулака-Артемовського найбільш цінними є байки, які поділяються на дві групи: байки-казки на громадські і побутові теми і байки-приказки, які стисло зображують невеличку подію. Найвизначнішою серед творів Гулака-Артемовського є байка “Пан та Собака”. Вона правдиво змальовує життя кріпаків […]...
- Зображення радянської дійсності часів сталінізму в романі В. Винниченка “Слово за тобою, Сталіне” ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО Зображення радянської дійсності часів сталінізму в романі В. Винниченка “Слово за тобою, Сталіне” Роман “Слово за тобою, Сталіне” – один з передостанніх творів В. Винниченка. Старіючий письменник написав вирок не конкретним людям, не одній історичній особі, а цілій системі тиранії, величезній імперії жаху та зради. Герої роману – сім’я Іваненків. Три брати, які працюють на СДБ, і четвертий, що гниє в таборі […]...
- Засудження колоніалізму в романах Фенімора Кунера В уяві читачів Фенімор Купер насамперед постає як автор романів про індіанців. Поезія вільної природи і героїчною подвигу захоплює юних прихильників цього письменника. Але за пригодницьким сюжетом творів письменник підносить проблеми національної свободи, історичної справедливості га гуманізму. У п’ятьох романах Фенімора Купера, об’єднаних спільною темою, розповідається історія жорстокою винищення корінною населення Північної Америки. Розповідаючи про Натті Бампо та його друзів, Купер разом з тим замислюється над історією своєї країни і […]...
- Засудження людських вад у байках Крилова Байки І. А. Крилова – прекрасна школа спостережень життя, явищ, характерів. Байки зацікавлюють і динамічними сюжетами, і зображенням характерів дійових осіб, зокрема тварин, комах, птахів. Однак тварини, комахи і риби у байках, за влучним висловом І. Франка, “одною бровою підморгують на людей”. Тож кожна прочитана байка викликає у людини роздуми. Читаючи байку “Дем’янова юшка”, розумієш: історія, яку розповідає автор, зовсім не про конкретних Дем’яна та Фоку й не про юшку […]...
- Засудження хижацького ставлення до природи у драмі феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Драма-феєрія “Лісова пісня” написана ще 1911 року, проте актуальна й досі завдяки таланту Лесі Українки, яка дуже точно відчула одну з головних істин – усе на світі живе і пов’язане між собою. Саме таким є ставлення до природи одного з героїв “Лісової пісні” дядька Лева. Він розумів природу і ставився до неї з повагою саме як до живої істоти. Та й лісових мешканців – персоніфіковані образи природи – добре розумів. […]...
- Краса і потворність у творі Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер”
- Маруся – Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС
Categories: Твори з літератури