Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”

Related posts:

1. Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті “Конотопська відьма” “Конотопська відьма” – найбільша гумористична повість Г. Квітки-Основ’яненка. Ця повість, у якій автор сміявся, щоправда, не злостиво, з людських хиб. У цьому творі присутня майстерна сатира на життя і побут козацької старшини XVIII століття. Справді, скільки гумору вкладено в образ сотника Забрьохи, який навіть не міг своєї сотні перелічити, бо знав тільки до тридцяти, а усяку бумагу називав лепортом, не вміючи правильно вимовити слово. Чи в образ писаря Пістряка, грамотія, […]...
2. Образи сотника і писаря в сатиричній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” У повісті “Конотопська відьма” письменник дошкульно і надзвичайно дотепно висміює духовне виродження деяких представників козацької старшини в кінці XVIII століття. Головні герої повісті – сотник Забрьоха та писар Пістряк. Їх об’єднує зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість. Микита Забрьоха сотенство успадкував: “…діди й прадіди Микитові усе були у славному сотенному містечкові Конотопі сотниками”. Я думаю, що соромно було б отим дідам-прадідам побачити свого нащадка, який після сну “схопивсь, випозіхався, вичухався… […]...
3. Поєднання реального і фантастичного в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Славну сторінку вписав в історію української літератури наш земляк Г. Квітка-Основ’яненко, по праву заслуживши визнання нащадків. Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності, народний гумор, майстерне використання багатств народно-пісенної творчості забезпечили п’єсам Квітки широку популярність і довговічність. Із великим успіхом і досі проходять вистави “Шельменко-денщик”, “Сватання на Гончарівці” в театрах нашої країни. Знання життя, захоплююча манера оповіді, гумористичне забарвлення – все це робило твори Квітки-Основ’яненка зрозумілими всім. Українська проза як самостійний […]...
4. Картини життя суспільства за часів Великої Русі у повісті г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Козацький період у нашій історії налічує понад 500 літ. Історія козацтва XVІІ століття була сповнена бойових звитяг та великих трагедій. В історії нашого народу Запорозька Січ назавжди залишилась проявом величності й мужності наших предків. Коли російська цариця Катерина ІІ узялася за “поліпшення” устрою в державі, то найперше вона наказала Кирилу Розумовському скласти гетьманську була-ву і скасувала гетьманство. Не змігши підкорити козаків, 10 листопада 1764 року царський уряд видав указ про […]...
5. Сміхова стихія повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Повість “Конотопська відьма” – не тільки сатира на козацький старшинський устрій, а й твір, тісно пов’язаний із фольклором. Автор в основу твору поклав народне повір’я, майстерно поєднав реальність і фантастику. Факти жорстокої розправи над людьми були зумовлені посухою, голодом. Люди у відчаї “відроджували” такі жорстокі звичаї, як топлення відьом. Якщо підозрювали жінку у відьомстві, то кидали її у воду: коли тримається на воді, не тоне, то вважали за відьму. Люди […]...
6. Поєднання реального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Світова література знає багато прикладів використання фантастики як художньої виразності, помічника автора й провідника його думки. Візьмемо хоча б “Портрет Доріана Грея” Оскара Уальда, “Ніс” М. В. Гоголя, “Історію одного міста” М. Є. Салтикова-Щедріна. В українській літературі започаткував цей напрям Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в повісті “Конотопська відьма”. І справді фантастичні події відбуваються в славному містечку Конотопі. То Явдоха Зубиха не хоче тонути в річці, хоч навісили на неї двадцять пудів; […]...
7. Образи сотника і писаря в сатиричній повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” І. Повість “Конотопська відьма” – найкращий гумористично-сатиричний твір письменника. ІІ. Головні герої повісті. 1. Спільні риси героїв. 2. Сотник Микита Забрьоха. 3. Писар Пістряк. ІІІ. Ставлення письменника до своїх героїв ІV. Мета твору....
8. Поєднання pеального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Квітка-Основ’яненко був видатним укpаїнським пpозаїком і дpаматуpгом дошевченківської доби. З-під його пеpа впеpше в укpаїнській літеpатуpі з’явилися повісті і оповідання. Квітка звеличив в очах суспільства пpостого селянина-тpудівника, шиpоко відкpивши двеpі в літеpатуpу позитивним пеpсонажам з наpоду і показав моpальну здpібнілість панівної веpхівки. Своїми кpащими твоpами письменник утвеpджував pеалістичний напpям у літеpатуpі. Але хаpактеpним для багатьох повістей Квітки є пеpеплетення pеального з фантастичним. Показовою в цьому плані є “Конотопська відьма”. Ця […]...
9. Повість “Конотопська відьма” найкращий гумористично-сатиричний твір Г. Квітки-Основ’яненка Сатира Григорія Квітки-Основ’яненка тісно пов’язана з традиціями “Енеїди” І. П. Котляревського і розвитком сатири М. В. Гоголя. У змалюванні дійсності Квітка-Основ’яненко широко використовував усну народну творчість – казки, прислів’я, приказки, повір’я та перекази. У сатиричних творах письменник висловлював народні погляди на всіляке лиходійство, жадібність, користолюбство. Найкращим гумористично-сатиричним твором Квітки-Основ’яненка є повість “Конотопська відьма”. У сюжеті твору майстерно переплітаються реалістичні картини із фантастикою. Для того щоб правдиво показати суспільне життя, взаємини […]...
10. Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Зображення життя й побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основяненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний співвітчизник Г. Квітка-Основ’яненко, для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленій на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив низку істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства […]...
11. Поєднання реального й фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Поєднання реального й фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Славну сторінку вписав в історію української літератури видатний письменник Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, по праву заслуживши визнання нащадків. Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності, народний гумор, майстерне використання багатств народно-пісенної творчості – все це забезпечило його творам широку популярність і довговічність, із великим успіхом і досі відбуваються вистави “Шельменко-денщик”, “Сватання […]...
12. Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма’ сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища тодішнього життя, на побут козацької старшини XVІІІ століття. Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася посада, хоча він не знав навіть грамоти. Головне для нього: добре поїсти, поспати, щоб ніхто його не турбував. Єдине, чого він бажає, – це одружитися […]...
13. Твір Поєднання pеального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Конотопська відьма Поєднання pеального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Квітка-Основ’яненко був видатним укpаїнським пpозаїком і дpаматуpгом дошевченківської доби. З-під його пеpа впеpше в укpаїнській літеpатуpі з’явилися повісті і оповідання. Квітка звеличив в очах суспільства пpостого селянина-тpудівника, шиpоко відкpивши двеpі в літеpатуpу позитивним пеpсонажам з наpоду і показав моpальну здpібнілість панівної веpхівки. Своїми кpащими твоpами письменник утвеpджував pеалістичний напpям у літеpатуpі. Але хаpактеpним для багатьох повістей Квітки є пеpеплетення […]...
14. Поєднання реального і фантастичного у повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужим. Простих людей ці твори захоплювали до сліз, бо оповідали про їхнє життя, розказані до того […]...
15. Сатиричне зображення козацької старшини у повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Г. Квітка-Основ’яненко написав не тільки сентиментальні повісті, такі, як “Маруся”, а й сатиричні, у яких критикував пороки сучасності. Зокрема, у повісті “Конотопська відьма” він висміює козацьку верхівку пізньої гетьманщини. Діди Микити Забрьохи колись брали участь у визвольній боротьбі разом із Богданом Хмельницьким і своїми особистими заслугами отримали сотенство. Колись сотник обирався, а Микита, як і його батько, успадкував цю владу, але сам був не […]...
16. Аналіз твору “Конотопська відьма” Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Григорія Квітка-Основ’яненка є одним з найвідоміших творів цього талановитого письменника. В “Конотопській відьмі”, яка За жанром є бурлескно-реалістичною повістю, автор майстерно описав життя та побут на Україні ХVІІІ ст., зробивши сатиричний акцент на недолугості та обмеженості козацьких старшин, що отримували свої посади не відповідно до своїх талантів та вмінь, а у спадщину. До того, автор крізь призму сатиричної критики зображує реалії суспільних взаємин того часу. Повість складається з […]...
17. Образи сотника Забрьохи та писаря Пістряка в повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Давно вже потонуло в великому Харкові невеличке село Основа. Але не потонуло в часі літературне ім’я, що дало це село. Григорій Квітка-Основ’яненко – видатний прозаїк і драматург дошевченківської доби, що своєю творчістю вніс вагомий вклад в українську літературу.. Його повість “Конотопська відьма” є майстерною сатирою на життя і побут панівного прошарку українського суспільстваXVIII ст. З великою викривальною силою змальовує автор образи ледачого сотника Забрьохи, […]...
18. Повість Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” – сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища тодішнього життя, на побут козацької старшини XVIII століття. Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася посада, хоча він не знав навіть грамоти. Головне для нього: добре поїсти, поспати, щоб ніхто його не турбував. Єдине, чого він бажає, – це одружитися […]...
19. Образ козацької старшини в повісті “Конотопська відьма” Знайомлячись з творчістю Г. Квітки-Основ’яненка, я відзначила багатогранність таланту письменника, адже він створив і прекрасний ліричний, сповнений почуттів і переживань твір “Маруся”, і сатиричну, гумористичну повість “Конотопська відьма”, і інші твори гумористичного та сатирично-викривального спрямування. “Конотопська відьма” – твір дуже цікавий, він поєднує у собі захоплюючий сюжет і глибокий зміст. Повість спрямовано на викриття морального виродження козацької старшини. Козаки – мужні та безстрашні охоронці своєї Батьківщини, з козацьких літописів, народних […]...
20. Образи сотника і писаря в сатиричній повісті “Конотопська відьма” У повісті “Конотопська відьма” письменник дошкульно і надзвичайно дотепно висміює духовне виродження деяких представників козацької старшини в кінці XVIII століття. Головні герої повісті – сотник Забрьоха та писар Пістряк. Їх ріднить зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість. Микита Забрьоха сотенство успадкував: “…діди й прадіди Микитові усе були у славному сотенному містечкові Конотопі сотниками”. Я думаю, що соромно було б отим дідам-прадідам побачити свого нащадка, який після СНУ “схопивсь, випозіхався, вичухався… […]...
21. Засоби сатиричного зображення персонажів комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого Сатиричне зображення персонажів комедії, насамперед головного героя Пузиря, драматург здійснює засобами контрастного групування образів, самохарактеристики, взаємохарактеристики, введення художньої деталі, мовною характеристикою. Образи твору чітко розподілені на дві контрастні групи: з одного боку – Пузир і його помічники, з другого – Золотницький, Соня, Калинович. Хазяїн, характеризуючи сам себе, згадує, що раніше “йшов за баришами наосліп, штурмом кришив направо і наліво, плював На все і знать не хотів людського поговору”. Персонажі в […]...
22. Сміхова стихія повісті “Конотопська відьма” Повість “Конотопська відьма” – не тільки сатира на козацький старшинський устрій, а й твір, тісно пов’язаний із фольклором. Автор в основу твору поклав народне повір’я, майстерно поєднав реальність і фантастику. Факти жорстокої розправи над людьми були зумовлені посухою, голодом. Люди у відчаї “відроджували” такі жорстокі звичаї, як топлення відьом. Якщо підозрювали жінку у відьомстві, то кидали її у воду: коли тримається на воді, не тоне, то вважали за відьму. Люди […]...
23. Твір: Поєднання реального і фантастичного в повісті “Конотопська відьма” Чого тільки не дарує нам наша уява! І чудові пейзажі, і чарівні країни, і навіть якесь страхіття. А поряд йде звичайнісіньке життя із звичайнісінькими турботами, життя, в якому немає місця для фантастики. Та тільки не в повісті Г. Квітки-Основ’я-ненка “Конотопська відьма”. Тут настільки переплітаються реальність та фантастика, що важко відрізнити їх одне від одного! Автор малює нам славний Конотоп, у якому вирує життя. Тут постає перед нами і сотник Микита […]...
24. Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі Миколи Хвильового “Кіт у чоботях” Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі Миколи Хвильового “Кіт у чоботях” Хвильовий після В. Стефаника і М. Коцюбинського створив в українському письменстві свій стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. Одна з новел письменника “Кіт у чоботях”, хоч і має у своїй основі реалістичний фундамент – складні роки громадянської війни, містить потужний лірико-імпресіоністичний струмінь. У цій новелі реалістичні події подані немов крізь призму імпресіоністичного сприйняття дійсності. Для того щоб проаналізувати новелу […]...
25. Тема твору Образи сотнина та писаря у повісті “Конотопська відьма” Сотник Микита Уласович Забрьоха та писар Прокіп Ригорович Пістряк – головні герої повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”. Микита Забрьоха сотенство своє не заслужив, а успадкував. У Конотопі “Таки хто скільки не зазна, то сотенною старшиною все були Забрьохи: …так від отця до сина так сотенство і переходило”. Двадцятип’ятирічним, як помер його батько, Микита Уласович став сотником, але у справах сотні був безпомічний, мов дитя. Він сам зізнається писарю: “Ти знаєш, […]...
26. Поєднання реального і фантастичного в повісті “Конотопська відьма” Г. Ф.Квітка-Основ’яненко – один із основоположників нової української літератури. У своїх творах письменник відобразив тогочасне життя, звичаї і мораль. Своєрідним, напрочуд химерним, іронічним і ліричним твором є повість Г. Ф.Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”. У цьому творі дивно переплітаються фантастика і реальність. Ось пан сотник, у якого навіть прізвище Забрьоха. Він встав з похмілля і мусив відразу приймати конотопського пана писаря. Писар Пістряк не в змозі навіть списка козаків скласти. Його заміняє […]...
27. Поєднання реального і фантастичного в повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Світова література знає багато прикладів використання фантастики як художньої виразності, помічника автора й провідника його думки. Візьмемо хоча б “Портрет Доріана Грея” Оскара Уайльда, “Ніс” М. В. Гоголя, “Історію одного міста” М. Є. Салтикова-Щедріна. В українській літературі започаткував цей напрям Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в повісті “Конотопська відьма”. І справді фантастичні події відбуваються в славному містечку Конотопі. То Явдоха Зубиха не хоче тонути в річці, […]...
28. Головні герої повісті “Конотопська відьма” – цитатна характеристика “Конотопська відьма” – сатирично-реалістична повість Г. Квітки-Основ’яненка, в якій у зневажливо перебільшеному вигляді показане життя козацької верхівки ХVІІІ ст. Автор розкриває усі вади тогочасного суспільного устрою, події у повісті практично що перетворився на фарс, де честь і совість вже не грають ніякої ролі, де високі посади отримуються не за здібностями, а в якості спадщини. Письменник вважає, що славне минуле часів Запорізької Січі було забуто, а лінощі, інтриги, недолугість козацьких старшин […]...
29. Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі “Кіт у чоботях” Хвильовий після В. Стефаника і М. Коцюбинського створив в українському письменстві свій стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. Одна з новел письменника, “Кіт у чоботях”, хоч і має у своїй основі реалістичний фундамент – складні роки громадянської війни, містить потужний лірико-імпресіоністичний струмінь. У цій новелі реалістичні події подані немов крізь призму імпресіоністичного сприйняття дійсності. Для того, щоб проаналізувати новелу “Кіт у чоботях” із цієї точки зору, коротко згадаємо сутність і […]...
30. “Конотопська відьма” – найвизначніша бурлескно-реалістична повість Г. Квітки-Основ’яненка I. Квітка-Основ’яненко – визнаний майстер слова. II. “Конотопська відьма” – зразок гумористично-сатиричної повісті. 1. Відьми у повісті Квітки-Основ’яненка. 2. Представники козацької верхівки. 3. Присутність автора у повісті. III. Із чого сміється Квітка-Основ’яненко?...
31. Поєднання реального і фантастичного у повісті “Конотопська відьма” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного ‘ відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужим. Простих людей ці твори захоплювали до сліз, бо оповідали про їхнє життя, розказані до […]...
32. Майстерність сатиричного і гумористичного зображення у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, яка вже протягом більш як ста років від часу написання залишається цікавою та привабливою для читача, завдячує цим у першу чергу м’якому гуморові та ущипливій авторській іронії, іноді – сатирі. Ці особливості стилю твору – насамперед виразно ментальні – грунтуються на глибокому знанні української сміхової культури, її найкращих перлин. Уже перша тривала розмова Лавріна з Карпом демонструє багате, різноманітне використання народних порівнянь, метафор, прислів’їв, приказок. […]...
33. Пригоди в Конотопі, або Як написати твір за повістю “Конотопська відьма” Як ви, мабуть, знаєте, тема відьомства дуже поширена у фольклорі. Але не вважайте, що повість “Конотопська відьма” якась там казочка. Зовсім не казочка, тому що дійсно були поширені в XV – XVІІІ ст жорстокі розправи над людьми, запідозреними у “відьомстві”. А найбільш розповсюдженою пробою було купання звинувачених у холодній воді. Зовсім як за “дєткою” Порфирія Іванова. Це купання опиралось на переконанні, що вода, як елемент освячений актом хрещення Христосового, не […]...
34. Образ Марусі в однойменній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першовитоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний образ твору – Маруся. У ньому втілені найкращі риси сільської української дівчини. “Та що ж […]...
35. “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка – зразок сентиментально-реалістичної повісті Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Різноманітний характер його творів. Є в нього і драми, є оповідання з гумористичним характером. Але є особлива сторінка творчості – це повість “Маруся”. Вона має сентиментальне забарвлення. Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної ніжної сільської дівчини та розумного й меткого, хоч і бідного парубка. Це палке, щире кохання дуже ідеалізоване, фінал його занадто трагічний. Вперше побачивши Василя, Маруся одразу ж полюбила його. […]...
36. Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА”. ІРОНІЯ І САТИРА У ПОВІСТІ Тема. Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА”. ІРОНІЯ І САТИРА У ПОВІСТІ Варіант 1 1. Як звістка про сватання Забрьохи до Олени вразила пана Халявського? А Він вирішив обом помститися. Б Виявив байдужість. В Страждав і сумував. Г Звернувся по допомогу до Явдохи. 2. Прохання, з яким звернувся М. Забрьоха до Я. Зубихи, щоб вона: А Допомогла порахувати козаків. Б Посприяла його одруженню на Олені. В Випустила дощові хмари на небо. Г […]...
37. Зображення побуту в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужим. Простих людей ці твори захоплювали до сліз, бо оповідали про їхнє життя, розказані до того […]...
38. Зображення селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Видатну роль у становленні нової української літератури зіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У добутках, написаних російською й українською мовами, письменник відобразив ряд важливих рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних шарів українського суспільства кінця XVІІІ – початку XІX століття. Успадковуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й Котляровского, прозаїк виявив гуманне відношення до народу, співчував його важкому положенню, засуджував панів і сільську владу Повість “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко […]...
39. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО “КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА”. КАРТИНИ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ЗА ЧАСІВ ВЕЛИКОЇ РУЇНИ Варіант 1 1. Микита Забрьоха – конотопський пан… А Хорунжий. Б Писар. В Гетьман. Г Сотник. 2. Уподобавши собі хорунжівну Олену, Забрьоха найбільше ціну­вав її… А Уміння гарно співати. Б Доброту і веселу вдачу. В Придане. Г Вправність у господарюванні. 3. Напередодні якого народного свята приїхав залицятися герой твору? А Водохрещі. Б Івана Купала. В Петрівки. Г Різдва. 4. Виконання якого документу проігнорував М. Забрьоха? А Предписанія. Б Наказу. В […]...
40. Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Г. Шевченко На початку XІX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої досконалості української мови. “Нехай же знають і наших! Бо є такі люди, що з […]...