Головний герой оповідання Бориса Грінченка “Сам собі пан” – селянин Данило, який спробував “панського права добути”. Для цього Данило поїхав до міста залізницею у вагоні першого класу замість більш звичного для людей його достатку третього класу. А в місті пішов на концерт у “Дворянське собраніє”, купивши “панський” квиток.
Розповідь про події ведеться від імені головного героя Данила.
Кумедність твору полягає в самій незвичній ситуації – у спробі селянина побути деякий час паном або біля панів, в реакції надто здивованих багатіїв на поведінку дивного селянина, а також в сприйманні та оцінці Данилом цих подій.
Надзвичайно збентежені поведінкою холопа пани вважають її хамською, але самі поводяться безцеремонно. “Кондуктор” не знає як поводитися з дивним селянином, називає його то на “ти” , то на “ви” .
Грінченко широко використовує в оповіданні очуднення. Данило, спираючись на власні знання навколишнього світу, характеризує предмети або місцевість, які бачить вперше. Описуючи вагон першого класу, він порівнює його то з вуличкою, то з панською світлицею: “проліз тісненькою вуличкою”, “не вагон, а таки зовсім панська світлиця”.
Приміщення дворянського собранія для нього “хата така здорова, як клуня, та вся блищить,… як у церкві”. У товстого пана “шлях… серед бороди від губів до шиї”.
Доволі часто у мові Данила зустрічаються перекручені слова, що свідчить про його соціальний стан та низький рівень освіченості. Наприклад, кондуктор, хвалітон, хватальний, хортоплян, патрети та інші.
Часто в оповіданні зустрічаються речення з пропущеними словами для того, щоб виділити найголовніші за значенням слова. Читаючи об’яву про концерт, Данило коментує: “Є місця по півкарбованця, і по карбованцю, й по два. Ото вже саме панські, як по два”.
Данило вживає поруч слова, протилежні за значенням. Наприклад, “та так сміливо слідком за одним паном у ті ж двері”, “вражий пан…, а втім видко, що добрий чоловік”.
Для мови Данила характерна влучність, дотепність. Він широко вживає прислів’я, приказки, фразеологізми. Наприклад, “поживився, як пес макогоном”, “вже коли курець, то май свою люльку й тютюнець”, “причепилися, як шевська смола”; Про свою балакучу родичку він каже, що в неї “язик як лопатень”. Коли Данило довідався, що його ведуть до поліції, то йому “мов окропом хто в обличчя линув”, і він зрозумів, що “вскочив по самі вуха”.
Данило влучно називає лакея “лакейським опудалом”. Для характеристики товстого пана він використовує середній рід: “І воно замовкло і пішло в куточок до вікна та й сіло напроти мене”.
В оповіданні зустрічаються гіперболи: “Це ж буде тіснота така, що й києм не протиснеш”.
На відміну від Данила, який балакає щирою українською мовою, пани говорять змішаною російсько-українською мовою.
Мені подобається Данило своїм почуттям власної гідності, кмітливістю, дотепністю, сміливістю, непримиренністю до “сильних світу”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Образ селянина Данила героя оповідання Б. Грінченка “Сам собі пан” Борис Грінченко мав надзвичайно розвинене почуття національної гідності. Він страждав за ошуканий народ, у якого забрали його славну історію й можливість розвивати свою мову та культуру. У творі “Сам собі пан” Б. Грінченко майстерно протиставляє почуття власної гідності, дотепність, статечність селянина Данила грубості й пихатості панів. Данила полонило бажання довідатися, “чи можна якось так, щоб і мужик в одній хаті з паном сидів”. І він робить спробу “панського права добути, […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – ІІІ варіант БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас III варіант Борис Грінченко збагатив українську літературу великою кількістю творів, серед яких були вірші, оповідання, повісті, п’єси та байки. Також він є автором ряду статей і упорядником “Словника української мови”. З самого початку літературної діяльності Грінченко відчував велике покликання – працювати для народу. В його творах – опис життя українських селян, робітничого класу, інтелігенції. Оповідання “Сам собі пан” описує пригоди селянина Данила, який спробував “панського права добути”. Як […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – ІІ варіант БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас II варіант В українську літературу кінця XIX – початку XX століття Б. Грінченко ввійшов як майстер прози. Тематика його оповідань різноманітна. Тут зображено діяльність учителів, життя та інтереси дітей. У деяких оповіданнях проступають мотиви соціальної нерівності. Одним з творів, що присвячені темі селянства, є оповідання “Сам собі пан”. Починається твір з розповіді автора, який їде в залізничному вагоні, де і зустрічає головного героя – селянина Данила. Знайомство починається […]...
- Викриття антинародної суті “стражів порядку” у творі “Сам собі пан” БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас Б. Грінченка завжди хвилювало питання класової нерівності. Безправне становище українського селянства зображено письменником в багатьох творах. Найвиразніше виявилися суперечності між двома класами тогочасного суспільства в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан”. Автор змальовує спробу селянина “панського права добути”. Данило захотів пересвідчитись, що проста людина має ті ж права, що і благородна. Однак це прагнення викликало опір панів та їх прислужників. Так, пани і кондуктор обурюються, коли селянин хоче […]...
- Засоби комічного у творчості Остапа Вишні “Який би я був щасливий, якби своїми творами зміг викликати усмішку, хорошу, теплу усмішку…Ви уявляєте собі: народ радісно “смікнувся!” – занотував колись у своєму щоденнику чародій сміху Остап Вишня. З того часу минуло майже століття, але народ, для якого так самовіддано творив митець, продовжує сміятися весело і щиро, читаючи його твори. Сміються люди так, як сміялися в 20-х роках минулого століття, коли він був одним із найпопулярніших українських письменників. Секрет […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – І варіант БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас І варіант Б. Грінченко завжди переслідувався урядом за демократичні погляди. Реалізацію своїх народолюбних ідей він пов’язував з просвітницькою діяльністю в селянських колах. Письменник поширював серед простих людей думки про їх рівність з панами. Ця проблема і розглядається автором у творі “Сам собі пан”. Головний герой оповідання – селянин Данило, який робить спробу “панського права добути”. Він бажає довідатися, “чи можна якось так, щоб мужик в одній хаті з […]...
- Засоби творення комічного у “Мина Мазайло” Двадцяті роки минулого століття в історії розвитку і становлення української літератури чи не найтрагічніші. Лише зараз ми відкриваємо для себе творчу спадщину багатьох письменників, яких за тоталітарного режиму було викреслено з Національного і культурного життя або розстріляно чи репресовано. Від України відірвали частку її серця – найкращих синів і дочок, які в немилосердно важких умовах захищали все гуманне, відстоювали національні принципи занедбаної України. Серед них і талановитий драматург-новатор Микола Куліш. […]...
- Засоби творення комічного в творі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш був справжнім живописцем характерів в українській драматургії початку XX століття. Починаючи працювати над п’єсою, він перш за все ставив перед собою завдання змалювати живий, типовий, колоритний, до цього ні у кого не відтворений художній образ. І щоб ознайомитися з такими живими народними характерами, митець мандрував Україною, подорожуючи навіть пішки і знайомлячись із людьми, щоб по крапельці зібрати особливості живих українських характерів. Це й робить п’єси М. Куліша настільки […]...
- Засоби комічного у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” включає в себе соціально-побутові та сатирично-гумористичні елементи. Іван Нечуй-Левицький майстерно відтворив у художній прозі життя селян другої половини XIX століття. Основна проблема твору – роз’єднання родини через марнославство та жадібність. Жага до збагачення, яка охопила багатьох колишніх кріпаків, руйнувала сім’ї. Для більшості селян головним пріоритетом стає земля-годувальниця, за яку вони готові були битися навіть з рідними. В родині Кайдашів стали звичними лайки та сварки. І молоді, і […]...
- Засоби комічного у творчості О. Вишні Остап Вишня – видатний український письменник-гуморист. Його творчість стала чистим золотим самородком у скарбниці українського гумору. Остап Вишня не дуже рано розпочав літературну діяльність. Йому вже йшов четвертий десяток, коли в газетах з’явились його перші твори. Талант гумориста дедалі розквітав, і вже через кілька років його могутній сміх заволодів серцями мільйонів читачів. Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життє радісним, таким іскрометним сміхом”, – сказав про нього Олесь […]...
- Твір Утвердження милосердя в оповіданні Б. Грінченка “Украла” Утвердження милосердя в оповіданні Б. Грінченка “Украла” Усі теми для оповідань про дітей відомий український письменник Б. Грінченко брав з життя. З великою задушевністю і теплотою зображував прозаїк маленьких героїв, яким, на жаль, судилася нелегка доля. В оповіданні “Украла” Грінченко відтворив один з епізодів тодішнього шкільного життя: дівчинка Олександра вкрала у подруги шматок хліба. Діти бачили, як був здійснений цей “злочин”, згодом привели дівчинку до вчителя. Учитель Василь Митрович досить […]...
- Засоби комічного в творі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш був справжнім живописцем характерів в українській драматургії початку XX століття. Починаючи працювати над п’єсою, він перш за все ставив перед собою завдання змалювати живий, типовий, колоритний, до цього ні у кого не відтворений художній образ. І щоб ознайомитися з такими живими народними характерами, митець мандрував Україною, подорожуючи навіть пішки і знайомлячись із людьми, щоб по крапельці зібрати особливості живих українських характерів. Це й робить п’єси М. Куліша настільки […]...
- Поясніть природу сміху та назвіть засоби комічного у творі Мольєра “Міщанин-шляхтич” У комедії “Міщанин-шляхтич” висміюється прагнення головного героя, багатого міщанина Журдена будь-що долучитися до світу аристократів. Для цього він наймає вчителів, які вчать манерам вищого світу: музиці, танцям, фехтуванню тощо, викидає гроші на аристократське вбрання. Засобом комічного у “Міщанині-шляхтичі”, по-першу, стає гумор. Це веселий сміх над наївністю героя. Адже до пуття в пана Журдена нічого не виходить. У новому вбранні Журден виглядає так, що служанка Ніколь не може стримати сміху. Хазяйновита […]...
- Засоби творення комічного в гуморесці Остапа Вишні “Зенітка” “Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась Знову в прекрасній творчості Остапа Вишні”,- писав Олесь Гончар. Справді, Остап Вишня – неперевершений гуморист і сатирик. Герої йот творів втілюють риси характеру українського народу, передають його ментальність. Тому багатьох струн людської душі торкало й сьогодні торкає мудре і дотепне вишнівське слово. Творча палітра Остапа Вишні досить різноманітна: це й лагідна, м’яка усмішка, сповнена […]...
- Засоби творення комічного у п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Сам сюжет п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” має анекдотичний характер. Головний персонаж комедії, службовець тресту “Донвугілля”, соромиться свого “малоросійського” походження. Причину власних життєвих невдач він вбачає у власному прізвищі: “Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти – Мазайло! На службу не приймали – Мазайло! Од кохання відмовлялися – Мазайло!” Мина вирішує змінити грубе прізвище на милозвучніше. Він із донькою та дружиною “приміряє” кілька варіантів можливих благородних прізвищ: Тюльпанов, Розов, Алмазов. Врешті […]...
- Відтворення життя сільських дітей в оповіданні Б. Грінченка “Грицько” Борис Дмитрович Грінченко був не тільки відомим письменником, мовознавцем, а й учителем. Учителем талановитим, уважним, ласкавим. І школярі дуже любили й поважали його. Робота у школі багато дала письменнику: він пильно придивлявся до життя дітей у школі й поза школою, цікавився їх взаєминами, як вони пізнають навколишній світ, з ким дружать, до чого прагнуть. Ці життєві спостереження лягли в основу багатьох оповідань Бориса Грінченка, в яких він зображує життя дітей, […]...
- Твір Світ дитинства в оповіданні Бориса Грінченка “Каторжна” Світ дитинства в оповіданні Бориса Грінченка “Каторжна” Перу Бориса Грінченка належить чимало творів для дітей і про дітей. Орієнтуючись, насамперед, на творчість Л. Толстого та І. Франка, знавець дитячої психології написав ряд оповідань, серед яких і “Каторжна”, в яких відображено духовний світ селянської дитини. Тема природного, нічим не скутого розвитку особистості належить до тих, якими постійно цікавився Борис Грінченко. У своєму оповіданні “Каторжна” письменник розкриває беззахистність та вразливість людської душі: […]...
- Різнобарвний талант Бориса Грінченка Борис Грінченко – видатний український літератор, учений; громадський діяч. Його долю можна вважати типовою. Усе життя Грінченко віддавав розвиткові української мови та літератури, піднесенню національного духа співвітчизників. Великий інтерес становить і творчий доробок Грінченка-поета. Автор бачить сучасну йому дійсність дуже різнобічно. Громадянський пафос і тонке художнє сприймання світу однаково притаманні Борису Грінченку. Як приклади різнобічності таланту поета можна навести вірші “Доки?”, “До праці” та “Під вербами”. “Доки?” – так називається […]...
- ЗОБРАЖЕННЯ ЖИТТЯ ДІТЕЙ У ТВОРАХ Б. ГРІНЧЕНКА У шостому класі ми ознайомилися з творами Бориса Грінченка про дітей: “Украла”, “Грицько”, “Дзвоник”. Герої Б. Грінченка здебільшого проходять суворі випробування, живуть у голоді і холоді, але завжди діти бідняків намагаються жити чесно, не впасти в очах старших, прийти на допомогу іншим. В оповіданні “Украла” йдеться про голодну школярку, що взяла без дозволу шматок хліба у товаришки. Автор намагається прищепити нам почуття співпереживання, засуджує бездушність і черствість. Зі смутком і […]...
- Вболівання про стан народної освіти в творах Б. Грінченка Більше працював, ніж жив. Б. Грінченко Мабуть, ці слова найкраще розкривають складність учительської професії, яку з власного досвіду знав Борис Грінченко, бо віддав їй понад десять років життя. Турбуючись про освіту народу, не відриваючи її розвитку від розв’язання соціальних проблем трудящих, Грінченко порушував питання злиденного матеріального становища учителів земських шкіл, висував вимогу навчання рідною мовою. Є у його доробку й роздуми про особистість народного вчителя та його взаємини з учнями. […]...
- Наш земляк Борис Грінченко Зараз, у наш час, людство не уявляє розвитку суспільства без громадянських свобод: свободи слова, друку, пересування. Розвинуті країни дбають про такий громадський порядок, де кожна людина почувала б себе Людиною, незалежно від віросповідання, кольору шкіри тощо. Звісно, і зараз є люди різної забезпеченності, але цивілізовані суспільства прагнуть надання мінімального людського прожиткового рівня всім громадянам без винятку. Не так було в Україні в XІX столітті за часів нашого земляка, відомого українського […]...
- Зображення життя дітей у творах Грінченка У шостому класі ми ознайомилися з творами Бориса Грінченка про дітей: “Украла”, “Грицько”, “Дзвоник”. Герої Б. Грінченка здебільшого проходять суворі випробування, живуть у голоді і холоді, але завжди діти бідняків намагаються жити чесно, не впасти в очах старших, прийти на допомогу іншим. В оповіданні “Украла” йдеться про голодну школярку, що взяла без дозволу шматок хліба у товаришки. Автор намагається прищепити нам почуття співпереживання, засуджує бездушність і черствість. Зі смутком і […]...
- Які риси характеру я хочу в собі виховати Які риси характеру я хочу в собі виховати Мабуть, це питання слід пов’язати із отим вічним питанням дорослих на кшталт “Яким ти хочеш стати, коли подорослішаєш?” або “Ким мрієш бути?”. У молодших класах, коли мене це діставало це питання, я відповідав, що моя мрія – бути таким, як Карабас-Барабас або Бармалей. Але то було усе несерйозно і необмірковано. Згодом трапився випадок, який примусив мене замислитися над цим питанням. Я посварився […]...
- Висміювання підлабузництва та чиношанування в оповіданні “Товстий і тонкий” Геніальний російський письменник-новеліст А. Чехов на кількох сторінках короткого оповідання змалював картину цілого соціального явища. Сюжет оповідання “Товстий і тонкий” дуже простий: на вокзалі зустрілися двоє шкільних приятелів, які не бачилися багато років. Один із них був товстий. Він щойно побував у ресторані, і “його губи лисніли від масла, мов стиглі вишні. Пахло від нього хересом і флердоранжем”. Другий був тонкий, він “зійшов з вагона і був нав’ючений чемоданами, клунками […]...
- Види комічного ГУМОР – різновид комічного, зображення життя у беззлобно-добродушному, жартівливому тоні. На відміну від – сатири, яка відзначається заперечним пафосом, гумор не заперечує зображуване, а піддає осміянню лише певні його сторони. Гумор властивий багатьом жанрам українського фольклору. Майстри гумору – І. Котляревський, М. Гоголь, Л. Глібов, С. Руданський, Остап Вишня, С. Олійник, П. Глазовий та ін. ІРОНІЯ – один із різновидів комічного, прихована насмішка або стилістичний прийом, коли особа чи явище […]...
- Яким я уявляю Грицька з оповідання Б. Грінченка “Грицько” Б. Грінченко написав багато творів для дітей і про дітей. В оповіданні “Грицько” теж розповідається про дітей, їхні вчинки, взаємини, поведінку за певних обставин. Головні герої твору – Семен та Грицько. Мені більше сподобався Грицько, тому я спробую його описати. На вигляд йому було років дванадцять. За характером говіркий, веселий, любив пореготатися. Виріс Грицько не в убогій сім’ї, нестатків не знав. Тому Грицько не розумів, чому їхні сусіди – тітка […]...
- Смішне і страшне в оповіданні А. Чехова “Хамелеон” Перебіг подій в оповіданні “Хамелеон” . Майстерність Чехова-гумориста: 1. Чехов – майстер деталі. 2 Висвітлення характерів через поведінку та мову. 3. Прізвища, що розповідають про їхнього носія. 4. Багатозначна назва оповідання. Узагальнюючий характер образів і створеної ситуації....
- Осуд антигуманної сутності війни в оповіданні Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” І. Розповідь від першої особи. ІІ. Значення опису інтер’єру. ІІІ. Значення імен і назв у оповіданні. ІV. Чому через усе проступає хрест. V. Смисл назви оповідання....
- Завдання по темі “Технічні засоби обговорення” Ціль практичних занять – дати студентам загальне подання про технічні засоби, використовуваних для обміну інформацією в інтерактивному режимі, а також про основні терміни, що зустрічаються при описі цих засобів; одержати практичні навички роботи з найпростішими пристроями цього класу У завданнях по темі “Технічні засоби обговорення” використаються наступні терміни: Іnternet-телефонія – метод телефонії, що використає для ведення переговорів глобальної комп’ютерної мережі “Робоча дошка” – програмний засіб, що розширює функції системи комп’ютерної […]...
- Поєднання трагічного і комічного у творчості Шолом-Алейхема С. Міхоелс, відзначаючи поєднання трагічного і комічного у творчості класика єврейської літератури, писав:”… Шолом-Алейхем не міг не бачити трагедійних елементів у навколишній дійсності, вони лише переломлювались у його творчості в явища трагікомічного типу. Шолом-Алейхем гостро відчував трагізм свого народу. Але він не впадав у песимістичне споглядання сучасної йому дійсності. Його глибоко народний гумор був лише най-сильнішим засобом самозахисту. У смутній насмішці автора прочитуються не тільки печаль природного кінця людського життя, […]...
- Мотиви громадянської лірики Б. Грінченка Про характер власної поетичної творчості Б. Грінченко писав: “Я ніколи не належав до тих поетів, що ввесь свій час можуть оддавати пісні… Моя пісня – то мій робітницький одпочинок і моя робітницька молитва – надія”. У ранніх поетичних творах Б. Грінченка на передньому плані – соціальні мотиви. Він пише про тих, хто живе “…у лютій недолі, не знаючи щастя”, розповідає про трагедію рідного краю, про становище в рідних селах. Із […]...
- Смішне і страшне в оповіданні Антона Чехова “Хамелеон” Смішне і страшне в оповіданні Антона Чехова “Хамелеон” Смішне починається у цьому оповіданні так: влітку, у велику спеку, поліцейський наглядач Очумєлов крокує містом, базаром, у шинелі, за ним – городовий з решетом конфіскованого агрусу. Пожвавлення настає з появою ще однієї діючої особи – з’являється майстер Хрюкін у ситцевій накрохмаленій сорочці і розстебнутій жилетці. Так одяг відразу “говорить” про своїх господарів: шинель одягнуто В спеку, дешева сорочка з ситцю, але накрохмалена, […]...
- Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” “Конотопська відьма” – найбільша гумористична повість Г. Квітки-Основ’яненка. Ця повість, у якій автор сміявся, щоправда не злостиво, з людських хиб. У цьому творі присутня майстерна сатира на життя і побут козацької старшини XVІІІ століття. Справді, скільки гумору вкладено в образ сотника Забрьохи, який навіть не міг своєї сотні перелічити, бо знав тільки до тридцяти, а усяку бумагу називав депортом, не вміючи правильно вимовити слово. Чи в образ писаря Пістряка, грамотія, […]...
- Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка Борис Грінченко належить до тих діячів культури, що підносили роль освіти. Перебуваючи в жорстоких умовах дійсності XIX століття, він на мізерні кошти брався видавати книжки для народного читання. Склавши іспит на народного вчителя, деякий час викладав у селах Харківщини. Але дійсність безжально топтала всі його поривання: одні школи земство закривало, бо вони були непридатні для занять, з інших його звільняли через доноси. У темряві пригнобленого життя добре слово лякало прислужників […]...
- Твір сприйняття миру дитини дорослим в оповіданні І. Буніна “Цифри” Оповідання І. Буніна “Цифри” потрібно читати два рази: один раз у дитинстві, другий тоді, коли в читача в самого з’являться діти. Такий тонкий аналіз дитячої психології, складних ниток, що зв’язують дорослих і дітей, як у цьому оповіданні, говорить про глибоке розуміння природи дитинства. Діти й дорослі – люди різної раси. Вони живуть разом, на одному просторі, користуються словами однієї мови, але рідко розуміють один одного. Бунін показав трагедію такого нерозуміння. […]...
- Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник” Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник” У багатьох казках, байках, оповіданнях розповідалось про протиставлення добра злу. Але В. Винниченко в оповіданні “Федько-халамидник” показав це на прикладі двох хлопців так яскраво, що вже не вважаєш Федька розбишакою, відчуваєш симпатію, повагу до нього, як до особистості. Федько спочатку постає задерикуватим хлопчиком, який робить шкоду сусідам, своїм одноліткам не дає гратися. Але читаючи далі про дружбу Федька з Толіком, розумієш, що […]...
- “Я вибрала долю собі сама…” Є такий вираз – “жіноча поезія”. Щось зневажливе відчувається в ньому, щось “другосортне”. Анна Ахматова не виносила навіть слова “поетеса” і ^завжди називала себе тільки поет. Але історія літератури реабілітувала жіночу поезію, бо справжній митець – чоловік чи жінка – поєднує в собі мужність і чуйність, відвагу і лагідність. Ліна Костенко в поезії не зрікається своєї жіночої суті, що допомагає їй удивлятися в життя зором вічної берегині людського роду. Вона […]...
- Прізвища в оповіданні А. Чехова “Хамелеон”, що слугують засобом характеристики героїв Прізвища в оповіданні А. Чехова “Хамелеон”, що слугують засобом характеристики героїв І. Тема оповідання А. Чехова “Хамелеон”. ІІ. Смисл назви оповідання “Хамелеон”. ІІІ. Прізвища героїв, що слугують засобом характеристики героїв. 1. Поліцейський наглядач Очумєлов. 2. Золотих справ майстер Хрюкін. 3. Генерал Жигалов. ІV. Сміх крізь сльози....
- Мовні засоби для побудови тексту. Допомогу учню Тим, кому важко самому складати твір, радимо звернути увагу на слова, які допоможуть це зробити. Для називання теми можна використати такі слова: твір, автор, присвячений темі. Для з’ясування ідеї можна використати один із можливих варіантів: автор розглядає. Якщо йдеться про композицію художнього твору, можна вибрати одне з таких словосполучень: твір складається з кількох частин. Для викладення авторської позиції, ставлення, оцінок можна вибирати якісь із виразів: автор вважає, дотримується точки зору, […]...
- Як писати твір Реалістичний світ Б. Грінченка Розмірковуючи над темою нашого твору “Реалізм і народність художньої црози Б. Грінченка”, ми повинні згадати, що реалізм у художній літературі усвідомлюється як зображення типових характерів у типових обставинах. Головне, що в центрі уваги письменника знаходяться не просто факти, люди й речі, а ті закономірності, які діють у житті. Щодо принципа народності, то він розкривається в зображенні Грінченком представників народу, їх духовних інтересів, культурних традицій. Не треба думати, що надів український […]...
Categories: Твори з літератури