Харків, я люблю тебе! Люблю, люблю! За що? Я не знаю…
Напевно, за те, що ти є. Це так добре – те, що ти є. Зі своїми батьками я об’їздила пів-України. Мені сподобалися Київ, Львів, Дніпропетровськ… А тебе я просто люблю.
Адже ти моє рідне місто! Хіба може бути в людини два рідних міста? Або три?
Ні. Воно може бути тільки одне. І для мене це ти. Що ти кажеш?
Ти не ідеальне? А яке ідеальне? І яка різниця, ідеальне ти чи ні? Ти просто моє місто.
Моя подруга, що недавно повернулася з Москви, продзижчала мені вуха про красу Арбата, Красної площі і їм подібних визначних пам’яток російської столиці. Не ображайся на неї. Адже те, що вона захоплюється іншим містом, не означає, що вона не любить тебе. Мені теж, як і їй, подобається Москва.
На світі багато красивих міст. Але хіба в Римі я народилася? Хіба в Парижі ходила до дитячого садка?
Хіба я в Нью-Йорку пішла в школу і знайшла друзів? Хіба в Сіднеї живе моя родина? Ні, це все відбувалося і відбувається в Харкові, моєму рідному місті. Деякі вважають, що нерозумно порівнювати тебе, наприклад, з Парижем.
А нам хіба що? У кожного своя думка. Не будемо нікого переконувати – це безглуздо. Але ти любиш кожного свого мешканця, адже так? Ти любиш їх усіх, усіх людей, що коли-небудь жили на твоїй землі.
Навіть незважаючи на те, що вони можуть поставити порожню пляшку з-під напою просто посередині твого тротуару, а потім кричати, що їхнє місто брудне. І ще на багато чого ти закриваєш очі – твоя любов схожа на материнську, вона прощає все. І я сподіваюся, що коли-небудь твої мешканці віддячать тобі за неї. Адже ти – горде красиве місто, перша столиця нашої країни. Тебе відвідував Петро І й інші великі люди. Ти дав притулок і виховав мислителів і письменників Сковороду і Гулака-Артемовського, композитора Лисенка, астронома Барабашова і знаменитого анатома Воробйова. Деякі твої будинки проектував сам Бекетов.
Твоя площа Свободи – друга за величиною у світі. У тебе двадцять два вузи. Люблять тебе студенти!
Багато молоді на твоїх вулицях, а про парк Шевченка й казати нічого! Твій Оперний – “місто в місті”, і в ньому виступають знаменитості. Твій парк імені Горького люблять і дорослі, і діти. Одного разу у вересні весь наш клас утік з уроків і катався на “Сюрпризі” і “Ланцюгах” доти, доки в кожного з нас не закінчилися гроші.
Додому, природно, ми йшли пішки. Йшли твоїми вулицями, розмовляли, сміялися, співали, кричали, і, здавалося, разом з нами радів і ти…
Харків мій, рідний і гарний! Люблю я тебе. Люблю твої парки, сквери, сади, проспекти, площі, театри, музеї, школи, магазини, кафе, клуби…
Усього люблю тебе. Нехай ти не найбагатше і не найщасливіше місто на землі, нехай у тебе є недоліки, але ти – моє рідне місто, а виходить, для мене найкраще!





Related posts:
- Моє місто Багато в Україні є красивих міст і сіл, але найбільше мені подобається рідне місто. У ньому я народився і живу, тут я познайомився зі своїми друзями, пішов у школу. Мій дідусь живе разом з нами. Він часто розповідає цікаві історії про наше місто і його мешканців. І в школі на уроках народознавства та історії вчителі розповідають нам про славетне минуле нашого рідного краю. Колись, у сиву давнину, в степу виникла […]...
- Моє рідне місто Донецьк – моє рідне місто. У ньому я народився, живу й навчаюсь. У минулому місто мало дві назви: Юзівка та Сталіно. Я люблю своє місто за красиві вулиці, бульвари, площі, парки та сквери. Особливо місто красиве весною, коли з’являється соковита зелень. Коли приходять свята, місто спалахує безліччю різнобарвних вогнів. Влітку можна відпочити на березі водоймищ, покататися на човні, відвідати атракціони. В місті є три театри: оперний, драматичний та театр ляльок. […]...
- Яке місто мені хотілося б побудувати Коли я була дитиною, то часто уявляла собі, що живу в місті, де всі будинки побудовані з плиток шоколаду, паркани – з печива, а замість води в річці лимонад. У моєму місті не треба було ходити до дитячого садка і рано лягати спати. По телевізору там показували б тільки мультфільми. Я “населяла” це місто казковими персонажами. Це було моє ідеальне місто. Якщо мені було смутно або страшно, я “ішла” туди. […]...
- Що я люблю, чим я живу У кожної людини настає час, коли вона аналізує своє життя. Мені – дванадцять. Чи не вперше замислююся над тим, що я люблю, чим живу. Найбільше у світі я люблю своїх батьків. Вони подарували мені життя, і я не знаю кращих порадників та друзів. Саме в них учуся бути доброзичливою до людей, не відповідати грубістю на ущипливе слово, бути завжди привітною до оточення, незважаючи на власний настрій. Кожного разу, коли я […]...
- Моє рідне місто – І варіант I варіант Донецьк – моє рідне місто. У ньому я народився, живу й навчаюсь. У минулому місто мало дві назви: Юзівка та Сталіно. Я люблю своє місто за красиві вулиці, бульвари, площі, парки та сквери. Особливо місто красиве весною, коли з’являється соковита зелень. Коли приходять свята, місто спалахує безліччю різнобарвних вогнів. Влітку можна відпочити на березі водоймищ, покататися на човні, відвідати атракціони. В місті є три театри: оперний, драматичний та […]...
- Рідне місто Як і мої батьки, я народився в Харкові. До речі, мій дідусь також народився тут, тому мене можна назвати харків’янином у третьому поколінні. Я люблю своє місто, дідусь і батьки розповідають мені про нього багато цікавих речей. Харкову більше 350 років, його заснували козаки. Зараз це велике слобожанське місто з парками й бульварами, заводами й будинками, театрами, університетами, школами. У XX столітті йому навіть довелося побути столицею України, тому досі […]...
- “Люблю отчизну я, но странною любовью…” Любов до батьківщини, почуття патріотизму… Як їх пояснити? За що мати любить свою дитину? А за що ми любимо своїх матерів? Адже далеко не всі діти, якщо подивитися збоку, гідні материнської любові. Але це – якщо збоку. – Так і любов до батьківщини. Вона є, тому що є країна, у якій народила тебе мати, де народилися і спочивають з миром на цвинтарях твої предки. Саме в цій країні, а не […]...
- Моє місто взимку Летять, летять сніжинки, Льодинки – морозинки, І весело кружляють, І стеляться до ніг. Г. Бойко Я люблю своє рідне місто Харків. Воно приваблює мене в різні пори року. І весною, коли приємно дихати чистим, свіжим повітрям. І влітку, коли буяє квітуча зелень. І восени, коли вбрані в золоті шати дерева. А взимку воно схоже на палац Снігової королеви. Білосніжною ковдрою вкрила матінка-Зима все навколо. І почуває себе всевладною царівною в […]...
- Харків – моє рідне місто Наш рідний Харків – славне, цікаве та старе місто. Для кожного, хто хоч раз був тут, воно стало рідним, бо як затишно завжди повертатись туди, де тебе зустрічають з радістю, привітністю та любов’ю. На території Харкова жили люди ще до нашої ери. А у скіфсько-сарматські часи тут уже було поселення з ознаками міста. Але неодноразові напади кочовиків, монголо-татарська навала призвели до спустошення цього краю. А потім перші переселенці з Правобережної […]...
- Наше місто через 20 років 9 клас Взагалі, мені важко уявити таку кількість років, бо ще не прожила стільки, але дивлячись, як Донецьк змінювався за останні років 10, я можу припустити: якщо я на якійсь машині часу перенесусь у майбутнє, я своє рідне місто можу не впізнати. Зараз у Донецьку якийсь будівничий бум: все навколо будується, перебудовується, ремонтується. Навіть не помічаєш, як один за одним виростають магазини, банки, кав’ярні, чого не скажеш про культурні заклади. […]...
- Моє рідне місто – ІІ варіант II варіант Моє рідне місто – Донецьк. Тут я народився, зробив перші в житті кроки. Донецьк – це мозок та серце Донбасу, один із найбільших у нашій державі промислових центрів. Наше місто було засновано у 1869 році як робітниче селище при металургійному заводі і звалося Юзівкою, бо його заснував Джон Юз – англійський підприємець. Зараз наше місто називають столицею шахтарського краю, адже, крім металургійного заводу, у нас багато шахт. Але […]...
- Рідне місто Харків Харків – це одне з найбільших міст України. Його ще називають першою столицею, тому що він нею був за радянських часів. Харків – красиве, світле і живописне місто, розташоване на північному сході України. В ньому живе багато людей, що навчаються, працюють, відпочивають. Головні річки Харкова – Харків, Лопань, Уди. Через них давно вже побудовані мости, по яким можна ходити, чи їздити, або просто стояти і милуватися течією. В центрі міста […]...
- Поетичне зображення пори року у віршах В. Сосюри “Зима”, “Люблю весну” Багато поетів у своїх творах зображували природу, її неповторну велич та красу. Справжнім її співцем вважати В. Сосюру. Коли читаєш його вірш “Зима”, здається, що навіть влітку від кожного рядка віє холодом. Я собі уявляю велетенського білого коня, який “б’є об землю копитами”, та відчуваю завивання вітру. Чеше вітер коси білі, Розплітає їх… У полі панує завірюха, і в її володіннях все живе здається безсилим: Стомлено крилом махає В білій […]...
- Рідне місто Київ Будь-який український школяр знає, що Київ – столиця нашої Батьківщини, України. Колись він був також матір’ю всіх російських міст, і названий так на честь князя Кия. Існує легенда, що Київ заснований трьома братами: Києм, Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю як центр племені полян. Названий на честь старшого брата. Сьогодні Київ – це не тільки велике українське місто, а й крупний транспортний вузол. У ньому є залізні і шосейні дороги; […]...
- Моє рідне місто – I варіант I варіант У кожної людини, крім рідної країни, є ще мала Батьківщина. Це місто або село, в якому ти народився, твоя вулиця, дім – все те, що таке близьке серцю Моє рідне місто-Донецьк. Тут я народився, живу, ходжу до школи. Тут живе моя родина, друзі. Мені подобається це місто. В ньому багато гарних вулиць, споруд: театри, кінотеатри, цирк, бібліотеки. Але навіть тоді, коли б всього цього не було, я все […]...
- Твір Люблю весну Люблю весну Я дуже люблю весну, “коли життя цвіте, як пишний сад”. Бо тануть сірі кучугури снігу, розбігаючись навколо дзвінкими струмочками. Усе навкруги починає оживати, струменіти, виспівувати. Немає жодного деревця, жодної маленької травички, жодної живої істоти, яка не раділа б весні, яскравому сонечку, дзвінкому щебету пташок. Весна несе з собою нове життя й нові надії....
- Місто М. Семенко Місто У своєрідний спосіб Михайль Семенко відображає звуки мегаполісу: Осте сте Бі бо Бу Привертають увагу короткі, рублені речення, численні асонанси та алітерації, використані автором. Візники – люди Трамваї – люди Автомобілі білі Бігорух рухобіги Рухливобіги Berceus кару Поет вдається до повторення частин слів. Селі Елі Лілі Пути велетні Диму сталь Палять Пах Пахка Пахітоска Дим Синій Чорний дим Пускають Бензин Чаду жить Чаду благать Кохать кахикать Життєдать Життєрух Життєбензин […]...
- Місто Василь Слапчук Місто Хати за руки побралися, З села не випускають, Школа посередині, як подоляночка. Усім класом сонце зустрічали. Вперше закурив, не криючись, Як матір на вальс запросив – зніяковіла, Злякалася, коли руку після танцю відпустив,- Тепер уже назавжди, Хоча й музика не переставала. Провела до зупинки, перевзувся з чобіт у черевики.. Шнурівки зав’язуючи, у бік міста вклонився, Через плече не озирнувся. А позаду мене село горіло, Заграва на все небо, Від […]...
- Як знайти своє місце в світі: до проблеми “соціальних перегонів” Так, цей твір буде про гроші… Можу виправдати себе хіба що тим, що останнім часом гроші в нашому житті стають такою самою вічною темою, як кохання, дружба чи самореалізація. А дарма. Так, я вважаю, що дарма. Колись казали “машина – не розкіш, а засіб пересування”. Я думаю, цей вислів так само правильний і стосовно фінансів: гроші – не мета, а просто засіб. Як на мене, це єдине правильне ставлення до […]...
- Чому я люблю читати казки Чудовий світ казки… Я добре пам’ятаю, коли бабуся мене, ще зовсім маленьку, своїм лагідним голосом запрошувала до нього. І я мандрувала тим чудовим і неповторним світом. Уявляла себе на місці головного героя чи поруч із ним. Уболівала за Василису Премудру, захоплювалася красою Людмили та мужністю Руслана, а також казковим котом, що ходив по ланцюгу. І, мабуть, тому я з повагою ставлюся до чорного пустотливого бабусиного кота, вважаючи, що він із […]...
- Чому я люблю читати науково-фантастичні твори Чесно кажучи, я б не сказав, що таки люблю. Є твори, які мені дуже подобаються, але, на жаль, зараз видається багато друкованого мотлоха, який може тільки відвернути від читання науково-фантастичної літератури і книжок взагалі. Або вибити останні думки про реальний світ, підмінивши їх маячнею про зоряні імперії та галактичні війни. У моїй уявній бібліотеці чільне місце посідають книги І. Єфремова “Туманність Андромеди” та “Cor serpentіs”. Це чудові твори, які змушують […]...
- Чи можна побудувати своє щастя на чужій біді? Чи можна побудувати своє щастя на чужому стражданні? Чи можна “вкрасти своє щастя”? Такі питання стоять перед героями драми І. Франка “Украдене щастя”. П’єса на п’ять дій “Украдене щастя” займає в оригінальній драматургічній спадщині І. Франка центральне місце. Вона була написана 1891 року, але протягом двох наступних років кілька разів перероблялася, тому що реакційна критика не допускала її до постановки на сцені. Тему та сюжетну схему твору підказала письменникові народна […]...
- За що я люблю вірші С. Єсеніна А хто може відповісти на питання, за що любиш? Хіба я знаю? Просто він мені близький, може, то гени моїх пращурів даються взнаки. Як і він, я не знаю сільської праці. Тобто він знає, але не пише про це, а я просто не знаю. І наше село – то просто місце, де людина може залишитися наодинці з небом, із річкою, з полем, на якому золотавиться пшениця. Клен ты мой опавший, […]...
- Чому так звешся, рідне місто? Багато легенд існує про заснування нашого рідного міста Харкова. Але мені хочеться запропонувати власну версію, яка, на мою думку, розповідає про хоробрість та відчайдушність. Ще за давніх часів жив собі чоловік, який мав двох синів. Один був сильним, але дурним. А другий був розумним та мудрим, але не міг виконувати важку роботу, та ще й ім’я мав Харьок. Не любили його ні батько, ні старший брат. Адже вважали, що головне […]...
- Люблю я осінь Із всіх пір року я найбільше люблю осінь. Може, тому чарівний пейзаж, що я побачив! минулою осінню, так запав мені в душу. Золотим жовтневим ранком я йшла через парк і насолоджувалася свіжим вологим повітрям. Чорний від учорашнього дощу асфальт блищав, а в калюжах відбивалося блакитне небо із пливучими по ньому білосніжними хмарами. Подекуди по воді вже плили опалі листочки, жовті із зеленуватими прожилками Доріжка вивела мене на широку галявину, що […]...
- Розповідь про місто костопіль Костопіль-місто в Україні, центр Костопільського району Рівненської області. Населення 30 467 мешканців. Місто розташоване на річці Замчисько, за 35 км на північний схід від Рівного. Залізнична станція на лінії Рівне-Сарни. У Костополі діють підприємства деревообробної та лісової промисловості, завод скловиробів, завод продтоварів та ін.,що визначає місто як важливий індустріальний центр Рівненської області. Я народився в невеликому чудовому містечку Капітоль, яке дуже відоме серед українців. Населення міста складає близько 120 000 […]...
- Місто, у якому мені хотілося б жити Одного разу ми з батьками гуляли містом. Після тривалої спеки прийшла легка прохолода. Ми зайшли до центрального міського парку. Але як же ми здивувалися, коли побачили, що знайомі алеї були перетворені у своєрідні квартали майстрів. Одну з алей зайняли майстерні ковалів, сусідню облюбували майстри різьблення по дереву. Свої алеї були в гончарів, майстрів художньої вишивки, кулінарів, художників. “Але ж це справжнє місто в місті!” – вигукнув тато. Він звернув нашу […]...
- Рідне місто Донецьк Моє рідне місто – Донецьк. Загально відомо, що до 1924 року він звався Юзівка, а з 1924 по 1961 – Сталіне. Це адміністративний центр Донецької області з населенням близько 1000000. Свою назву наше місто отримало від річки Сіверський Донець, що тече через північ Донецької області і є дуже красивою, широкою і вражаюче величною. Влітку в ній гарно купатися, взимку – кататися на ковзанах. Річка є нашим помічником і нашою гордістю. […]...
- Самопізнання головного героя у романі “Місто’ Валер’яна Підмогильного “Місто” Валер’яна Підмогильного – роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця і оптимізму переможеного. В. Підмогильний намагався зрозуміти, хто є людина в місті, яке її місце в житті, для чого вона живе, він прагнув осмислити її ідеали, ціннісні орієнтації. Автор хотів поставити людину перед самою собою, змушував її зазирнути в себе. Тому і з’являється у романі тип героя, схильного до самоспоглядання, самозосередження. Людське існування […]...
- Як треба розвивати своє мовлення? Кожна сучасна людина, яка вважаэ себе освіченою та добре вихованою, повинна вміти правильно говорити та мати досить великий лексикон. Під час знайомства завжди звертають увагу на те, як ти говориш. Культура мовлення, на загальну думку, свідчить про культуру людини взагалі, рівень її духовного й інтелектуального розвитку, і якщо мова буде багата на нелітературні слова та вирази, то відповідно й думка буде негативною. А якщо ти використовуєш під час розмови слова, […]...
- Рідне місто Львів Ми дуже любимо наше рідне місто і вивчаємо його історію. Українською мовою воно зветься Львів, польською – Lwow, латинською – Leopolіs, німецькою – Lemberg. Львів знаходиться на заході України, і його населення складає близько 735 тисяч чоловік. Місто розташоване на річці, на відстані близько 80 км. від межі з Польщею. Перші письмові згадки про наше місто відносяться до 1256 року. Воно засноване королем, і назване на честь його сина Льва […]...
- “Люблю слова, їх музика іскриста…” Перше знайомство з Ліною Костенко зворушило мене до глибини душі. Яка душевна чистота й глибина думки, яка досконалість у володінні словом! Яка спорідненість душі й думок з таким уже знайомим словом Лесі Українки! Слово нашої сучасниці, обрамоване в яскраву художньо-естетичну форму, виступає потужним носієм духовної енергії народу, змушує задуматися над багатьма проблемами життя, по-філософськи підійти до їх вирішення. Викликає повагу до поетеси те, що вона ніколи не йшла на угоду […]...
- Моє рідне місто – IІ варіант II варіант Виникнення Донецька можна віднести до літа 1869 року, коли почалось будівництво металургійного заводу. Але на той час тут вже існувало кілька селищ: Олександрівка, Олексіївка, Семенівка та кілька інших, їх жителі займались видобутком вугілля для власних потреб. Але крім вугілля поруч були ріка та залізна руда. Тому саме тут вигідно було розташовувати металургійне виробництво. Влітку 1869 року англійський підприємець Джон Джеймс Юз оселився на березі Кальміусу. Селище, яке виникло […]...
- Рідне місто Луганськ Луганськ є адміністративним центром Луганської області. Загальновідомий факт, що Луганськ географічно вигідно розташований на східному кордоні України з Росією, своєю безпосередньою дружньою сусідкою. Наше місто розташовано на північних схилах Донецького кряжа, у долині ріки Лугань. Луганськ – не тільки прекрасне місто з безліччю парків, скверів і пам’ятників культури, але також одне з найбільших промислових міст України. Наприклад, Луганський тепловозобудівних завод постачав тепловози всьому колишньому Радянському Союзу і є відомий в […]...
- Проблема сенсу людського буття в романі В. Підмогильного “Місто” Роман В. Підмогильного “Місто” з часу його виходу в світ й до сьогодення сприймався неоднозначно. Ключем до прочитання твору є епіграфи. Перший, взятий із талмуду, стверджує: “Шість прикмет має людина: трьома вона подібна на тварину, а трьома на янгола: як тварина – людина їсть і п’є; як тварина вона множиться і як тварина – викидає; як янгол – нона має розум, як янгол – ходить просто і як янгол – […]...
- Збірне місто всієї темної сторонни. Твір по комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Миколаївська Росія не була бідною або політично слабкою країною, однак комедія “Ревізор” зображує саме Росію епохи царювання Миколи І. Один з мемуаристів дав цьому часу визначення “глухі роки”. Дійсно, на тлі росту моці імперії духовні підвалини суспільства слабшали. На зміну честі й порядності прийшли розшук і муштра. У культурному житті суспільства наступив справжній застій, а про політичне життя російське суспільство першої половини XІX століття й не помышляло. Місто, у якому […]...
- Рідне місто Ялта Ми живемо в місті Ялта. Загальновідомий факт, що Ялта – столиця південного берега і найзнаменитіше місто Криму. Це морський курорт, куди влітку на відпочинок приїжджає величезна кількість людей. Тому Ялта стала одним з найбільших центрів культурного життя, де проводяться широко відомі фестивалі театру і кіно, естрадні і музичні конкурси. У школі нам розповідали про історію виникнення рідного міста. Перша письмова згадка про Ялту відноситься до XІІ століття н. е., хоча […]...
- Екзистенціальні мотиви у романі Валер’яна Підмогильного “Місто” Екзистенціальні мотиви у романі Валер’яна Підмогильного “Місто” Серед усієї різноманітності і неоднорідності нової української літератури від часів І. Котляревського і до сьогоднішніх днів, безсумнівно, одним із найяскравіших її явищ стала епоха 20-30-х років XX століття. Вона представлена цілою плеядою непересічних митців, як-то: М. Рильський, М. Зеров, М. Куліш, М. Хвильовий та багато інших. Однак в ряду надзвичайно талановитих письменників, поетів, драматургів того часу кожен виокремлювався з-поміж інших і своїми особистісними […]...
- “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…” Шістдесяті роки нашого століття позначені бурхливим входженням у літературу когорти творчої молоді – В. Симоненка, І. Драча, Л. Костенко, В. Стуса… Вони по-новому, на противагу “поезії безплідній, як толоці”, прагнули осмислити життя, звернулися до духовного досвіду особистості та історії рідного народу. Поети-шістдесятники принесли в літературу свіжий вітер суспільних змін, відродили віру в найсвятіші ідеали – добра, любові, правди, справедливості. Поезія Василя Симоненка несла на собі відбиток думок і сподівань тогочасної […]...
- Красний Іванко і закляте місто. Українська народна казка Жила, де не жила, одна жінка, що одного разу без нікого подалася в місто – до самої столиці. По дорозі перестрів її якийсь чоловік та й каже: – Жінко, я знаю, що ти бідна, і я тобі радо допоможу, якщо будеш згодна продати мені те, про що ти не знаєш. Погодишся – зроблю тебе багатою і ти більше ніколи й ні в чому не будеш терпіти нестатків. Жінка довго думала. […]...
- Майстерне зображення пір року у віршах – ІІІ варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА
- Марійка та Івоніка – втілення цінностей народної моралі ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА
Categories: Твори з літератури