У нашому місті є ярмарок. Він збирається кожну суботу та неділю біля залізничної станції. На цьому ярмарку ви можете що завгодно знайти та купити, аби у вас були гроші.
Під час тоталітарного режиму ярмарки в нашій країні були заборонені. Кожний мусив купувати все, що йому потрібно, у державній крамниці. Вважалося, що недержавна торгівля протирічить доктрині марксизму.
Зараз ніяких заборон уже немає, і ви можете винести на продаж усе, що завгодно, аби знайшовся покупець.
Ярмарок займає декілька кварталів, його не пройдеш і за дві години. Кожний товар має своє розташування. На вулиці, найближчій до залізниці, – одяг та взуття. Далі – металеві вироби та будівельні матеріали.
Потім – продукти харчування, посуд та інші побутові товари. Трохи зліва техніка: електричні лампи, телевізори, магнітофони, комп’ютери.
У цьому ж місці ви можете прочитати оголошення: ремонт телевізорів, електрики, холодильників. Це оголошення приватних підприємств. Якщо у вас щось зламалося, дзвоніть – і вам допоможуть.
Ціни мінімальні.
Нарешті, остання вулиця – жива худоба. Тут ми можемо побачити всі види домашніх тварин та птахів. Корови та бики, коні та свині – усе це кричить, мукає, хрюкає та гелгоче.
Якщо ви живете в селі, купуйте корову – будете мати молоко цілий рік.
Аж ось продавці почали ховати свій товар та розбігатися. Що таке? Невже знов заборонили ярмарок?
Та ні, це податкова поліція. Вона перевіряє ліцензії. Хто не має ліцензії, не може торгувати на ярмарку.
Плати гроші та отримай ліцензію, а потім торгуй, скільки завгодно.
Я вважаю, що це добре, що дозволили вільну торгівлю, але треба ще знизити плату за ліцензію, щоб кожний бажаючий міг її придбати.





Related posts:
- Новорічні браконьєри. Замітка в газету На Новий рік люди ставлять у себе в хаті ялинку та прикрашають її. Ця традиція, яка з’явилася в Німеччині, зараз існує в усьому світі. Перед Новим роком кожна людина купує ялинку. Великі ялинки стоять у центральних районах міста, на дитячих майданчиках, у школах та дитячих садках – скрізь у тих місцях, де є діти. Ялинки продаються в спеціальних металевих загорожах. За день-два до Нового року перед цими загорожами виникають великі […]...
- Замітка в газету. Вчителько моя Слова “вчителька моя” викликають в свідомості більшості людей образ немолодої, радше літньої жінки в окулярах, яка допомагає учневі стати “на крило”, дістати “путівку в життя”. Такі жінки були в житті кожної людини, залишивши там свій слід, добрий чи поганий. Найбільший вплив на душу будь-якого підлітка мають: батьки, вчителі, однолітки та інші. В наш час суспільство експлуатує розрив між поколіннями, тому батьки не завжди находять із старшими підлітками спільну мову. Ми […]...
- ЗАМІТКА ДИСКУСІЙНОГО ХАРАКТЕРУ В ГАЗЕТУ. 5 КЛАС ЧИСТОТА – ЗАПОРУКА ЗДОРОВ’Я ЧИ ПРЕДМЕТ СУПЕРЕЧОК? Щовесни, тільки-но сходить сніг, вулиці і парки нашого міста набувають жахливого вигляду: за зиму там накопичилася велика кількість сміття. Влада, як завжди, оголошує двохмісячник “Зелена весна”, і починається боротьба за… так-так, за чистоту. Звучать заклики до населення взяти участь у цій благородній справі. Хтось з ентузіазмом береться за мітлу чи граблі і має від цього задоволення. Хтось скептично або навіть грубо відмахується, вважаючи, […]...
- ЗАМІТКА В ГАЗЕТУ. 4 КЛАС ДЯКУВАТИ ЗА ЧИСТОТУ? Часто доводиться спостерігати, як учні в школі з неповагою ставляться до технічних працівників. Звичайно, прибиральниця – не престижна робота, але це не означає, що вона не потрібна і не достойна пошани. Уявімо собі, що ми залишилися без техпрацівників. Як буде виглядати школа в кінці робочого дня? Яким буде повітря без вологого прибирання? Нещодавно я дізналася, що за кордоном прибиральники називаються гордо – рятівники від сміття. Я думаю, […]...
- Замітка в газету. Стежиною Євгена Івановича Жицького Замітка в газету. Стежиною Євгена Івановича Жицького Ніна Василівна Кунченко – директор Зеленогайської середньої школи на Харківщині. Чи мріяла колись весела дівчинка стати директором школи? Ні. Директором – про це й не мріялось. Вона з дитинства хотіла вивчитись на вчительку: проводити уроки, їздити з дітьми на екскурсії, готувати цікаві вечори, ставити спектаклі на сцені шкільного театру… Її мрії здійснились – закінчила педагогічний інститут у Харкові та повернулась у рідну школу. […]...
- Ярмарок марнославства характеристика образу Седли Емілії Седли Емілія – багата спадкоємиця, якій судилося пережити розорення батька, остракізм з боку свекра, що рахує її з Джорджем Осборном брак мезальянсом, загибель боготворимого чоловіка і через багато років – крах зв’язуваних з ним романтичних ілюзій, коли істину про легковажність і емоційну черствість цього полеглого при Ватерлоо офіцера стає неможливо втаювати від самої себе. Неухильно доброчесна, така, що страшиться хоч би в дрібницях відступити від ригористичної моралі, до якої її […]...
- Ярмарок марнославства характеристика образу Ребеки Шарп Шарп Ребека – подруга Емілії Седли по пансіону міс Пінкертон. Дочка художника, “безтурботного служителя муз”, своєю пристрастю до кабачка того, що залишив сім’ю без коштів для існування, і балетної танцівниці, француженки за походженням. Вчиться на “особливих умовах”, т. е. з милості, і вже школяркою трохи не схиляє до божевілля новоспеченого помічника вікарія. Б. “мала сумну особливість бідняків – передчасну зрілість”. Тяжби з незговірливими батьківськими кредиторами, приниження в пансіоні, де їй […]...
- Допис у газету інформаційного характеру Учора у нашій школі відбувся святковий концерт, присвячений 59-й річниці перемоги над німецькими загарбниками. Зранку всі були схвильовані, дещо напружені: чекали на приїзд гостей. І ось ми, виструнчившись із квітами в руках, стоїмо на парадних східцях. Всі зосереджено дивимося на вхідні двері. Вони відкриваються – і… я мало не впав від здивування. Першим йшов мій дідусь. Він був одягнений у свій новий костюм, а на костюмі виблискували ордени та медалі. […]...
- Ярмарок марнославства характеристика образу Уільяма Доббина Доббин Уільям – товариш Джорджа Осборна по полку, що більше за усіх сприяв браку цієї гульвіси з Емілією Седли, яку віддано, – і майже до самого кінця без надії на почуття у відповідь – любить сам майор. Уособлення безкорисливості, відданості і надійності, Д. проте описаний з неприхованою іронією, яку містить в собі навіть його значуще прізвище. Напередодні Ватерлоо Д. бере на себе турботи про безпорадну, фактично покинуту чоловіком Емілію, вручивши […]...
- Замітка до стінгазети. Спортзал став кращим, ніж новий Останнім часом змінився вигляд шкільного спортзалу. Старшоклас ники разом з батьками встановили грати на вікнах – це рятує скло від неслухняного м’яча. Учні 6-8 класів самотужки полагодили спортивні мати, хоч довелося докласти неабияких зусиль. Поштукатурено й пофарбовано стіни приміщення. Значну роль у ремонті спортзалу відіграла рада школи. Це вона розшукала спонсорів-батьків, за чиї кошти було придбано усе необхідне для роботи. Хочеться щиро подякувати школярам та їхнім батькам за добре виконану […]...
- Навіщо передплачувати газету? У нашому під’їзді дев’ятиповерхового будинку на першому поверсі цілих три рили поштових скриньок -. по скриньці на кожну квартиру. Я люблю дивитися, нк поштар спритно розкладає по скриньках кореспонденції. Довго біля скринь не римується. Лічені сім’ї передплачують газети, рідко хто одержує листи – дедалі більше люди телефонують одне одному – отак і спілкуються. Земля оплутана мміесронними дротами, а тут ще з’явився мобільний зв’язок – не до листів. А у газет […]...
- Твір-замітка дискусійного характеру Дорослі інколи бувають дуже дивними, вам так не здається? Вони сміються над смертю і купують кілограми пігулок в аптеці. Вони говорять, що життя прекрасне і плачуть ночами від безсилля щось змінити. їм наплювати на громадську думку, і вони постійно питають: “Як я виглядаю?”. Вони люблять самоту і міцно стискають в руці мобільник. Вони вважають, що наш будинок – наша фортеця, і ночами бояться, що його висадять разом з ними. Вони […]...
- Гроші в нашому житті Не можу не погодитись с відомою істиною: “Людей щасливими роблять не гроші, а їх кількість”. Що ми без грошей? Хто ми без грошей? На власну думку, без грошей ми – звичайні люди, навіть щасливі, бо не прив’язані до умовностей життя. На думку інших, ми – нікчеми, які нічого не зуміли добитись в цьому житті, ми просто прожили його даремно. Де ж істина? Кожен для себе сам ставить приорітети і визначає […]...
- Вибір професії – Твір-роздум Одна з найважчих проблем, перед якою виявляється молода людина, – це вибір кар’єри. Звичайно, є люди, які з шести років “знають”, що вони хочуть бути докторами, або льотчиками, або пожежниками, але більшість з нас не знаходять часу для ухвалення рішення про вибір професії. Вибір професії займає час, і ви багато про що повинні подумати, оскільки намагаєтеся вирішити, чим би ви хотіли займатися. Ви можете виявити, що повинні будете ходити на […]...
- Громадський транспорт – Твір-опис з елементами роздуму На мій погляд, кращий спосіб подорожувати по місту – це ходити пішки. Коли ви ходите пішки, ви не залежите ні від якого виду транспорту. Ви можете милуватися красою будівель і пейзажів. А йдучи уздовж вулиць, ви можете піти, куди вам подобається. Це все переваги. Але, звичайно, незручність пішохідним прогулок – це час, який ви на них витрачаєте. Якщо вам не вистачає часу, і ви поспішаєте, краще скористатися будь-яким видом суспільного […]...
- М. Гоголь і Україна “Между тем черт крался потихоньку к месяцу и уже протянул было руку схватить его, но вдруг отдернул ее…” Кому не відома ця історія, описана Гоголем у повісті “Ніч перед Різдвом”? Події, пов’язані з викраденням місяця, який чорт умудрився покласти до кишені, відбуваються на українському хуторі біля Диканьки. Гоголь так і назвав цикл повістей: “Вечора на хуторі біля Диканьки”. У цих творах він створив поетичний образ України, овіяний повір’ями і легендами. […]...
- Я – володар чарівної крамниці Я не можу вам дати точну адресу крамниці, де я працюю. У податковій інспекції, у довідковому бюро вам теж нічого не скажуть. Більш того, я знаю людей, які ніколи – розумієте, ні-ко-ли! – до нас так і не змогли потрапити. Учора бачили двері, вітрину, але все справи, справи, відкладали на потім – і ось… Навіть ні замка на дверях, ні напису “Зачинено” – просто нічого. Як і не було. Я […]...
- Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” – одна з кращих сатиричних комедій в українській драматургії “Сто тисяч” – перша п’єса, написана І. Карпенком-Карим. Цей твір започаткував появу комедіографа-сатирика, який розвінчував сільських глитаїв, висміював їхню жадобу до збагачення. П’єса написана на реальних фактах. Узявши за основу відомості про шахраїв, які у Єлисаветграді продавали фальшиві гроші, І. Карпенко-Карий намалював типовий образ “стяжателя”, глибоко розкрив його характер. Центральний персонаж – Герасим Калитка, сільський багатій, найбільше бажання якого – збагачення. Заради цього він недосипає і недоїдає, сам тяжко працює […]...
- Як ви вважаєте, чи легко здійснити подвиг? Що таке подвиг? Нам треба писати твір про справжній подвиг, коли людина здійснює щось героїчне, частіше навіть не розуміючи, що стала героєм. Потрібно тільки згадати, яких ви знаєте героїв. Згадайте краще таких героїв, як Іван Підкова, Са-мійло Кішка, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький. Так, це були гетьмани, які дуже любили Україну і йшли заради неї на подвиги. Зауважую, не заради слави та почестей, а заради щастя й волі рідної землі. Отже, подвиги ніколи не […]...
- “Купую нагороди”. Твір на морально-етичну тему Ми, буваючи на ринку, звертаємо увагу на лотки з незвичайним оголошенням. Воно написане на невеликій картонці сіро-коричневого кольору. Саме оголошення звучить просто: “Купую нагороди”. Людина, яка сидить за цим лотком, непомітна, не впадає в око, обличчя обвітрене, темне, мабуть, цим ремеслом займається постійно. На самому лотку можна побачити цілу колекцію нагород: тут і медалі, і ордени. Більшість із них належать до часів Другої світової війни. Деякі люди зупиняються, з цікавістю […]...
- Мої сімейні обов’язки Звичайно, у кожного є свої обов’язки в сім’ї. Наприклад, тато в сім’ї найчастіше заробляє гроші, майже завжди важкою працею. Мами зазвичай пораються по господарству: готують їжу, прибирають у домі. Діти мають простіші обов’язки: помити посуд за собою, витерти пил з меблів. У мене обов’язків не дуже багато, але я дорослішаю – і їх стає дедалі більше. Вранці я мушу застелити після себе ліжко. Якщо нікого немає вдома, то треба самому […]...
- Дж. Арбетнот “История Джона Буля” Лорда Стратт, багатого аристократа, сім’я якого здавна володіла величезними багатствами, парафіяльний священик і хитрун стряпчий переконують заповідати всі його маєток двоюрідному братові, Філіпу бабуня. До жорстокому розчаруванню іншого кузена, есквайра Саут, титул і маєток після смерті лорда Стратт переходять до молодого Філіпу бабуня. До юному лорду є постійні постачальники покійного Стратт, торговець сукном Джон Буль і торговець льняним товаром Ніколаc Фрог. Незважаючи на численні борги покійного лорда Стратт, їм вкрай […]...
- Чи все можна купити за гроші? Я знаю, що є люди, які мають дуже багато грошей. Їм здається, що вони можуть купити все. І дійсно, у них є прекрасні квартири або навіть будинки, вони їздять на красивих машинах, на них дорогий одяг, багато ювелірних прикрас. Здавалося б, живи й радій. Але мої батьки кажуть, що такі люди не щасливіші тих, хто має скромний достаток. Щастя за гроші не купиш. А що ж таке бути щасливим? Бути […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч’ як викриття користолюбства Наприкінці XІX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси “з народного життя” або історичні драми. І. Карпенко-Карий зміг збагатити літературу видатними п’єсами, в яких […]...
- Сонячний зайчик Навіть дорослі люблять пустувати і, узявши дзеркальце, змушують танцювати на стіні сонячних зайчиків. Наш клас зранку залитий сонцем. Навіть якщо не брати в руки дзеркала, сонячні зайчики все рівно будуть стрибати по стінах класу. Вони відбиваються від стекол портретів, що висять на стіні, книжкових шаф та просто від різних блискучих предметів. Одного разу ми вирішили використати сонячний зайчик у своїх інтересах. Мала бути контрольна з математики. Ми з хлопцями домовилися […]...
- Тема грошей у повісті О. Бальзака “Гобсек” В історії світової літератури чимало історій про скнар, так що Гобсек з повісті Бальзака – образ не новий. Але от що справді цікаво, що письменник за допомогою свого героя дослідив усебічно проблему грошей. Отже, Гобсек знає гроші професійно, бо він лихвар, тобто людина, що дає гроші під заставу. Він розповідає Дервілю про своє життя, і поступово стає зрозуміло: в ньому майже ні для чого, крім грошей, місця не лишилося. Він […]...
- Жан-Кристоф характеристика образа Жана Кристофа Жан-Кристоф – центральний герой епіко-ліричного оповідання Ролана – сполучить у собі необоримую силу духу із презирством до насильства, приниженню людської особистості. Героєм вибраний музикант, німець по національності, що в розпал антигерманських настроїв у Франції було певним викликом. Ж. – ДО. здійснює себе в музиці, що стає філософією життя. Музикант здатний, а виходить, зобов’язаний “розливати навколо себе сонце й радість… Наситити вас сонцем”. Передавши своєму героєві біографічні риси Бетховена й німецького […]...
- Комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч” і проблема сенсу людського життя Драматургічну діяльність І. Карпенко-Карий розпочав людиною немолодою, збагаченою великим життєвим досвідом. Він був вірний життєвій правді, виявляв посилену увагу до складних явищ тогочасної дійсності. Саме тому він шукав нові шляхи в українському драматичному мистецтві. Уже в драмі “Сто тисяч” він розкриває характер глитая глибше, досконаліше. Головний персонаж Герасим Калитка – український “чумазий”. Єдина святиня для нього – це гроші. Він черства людина до всіх, але коли згадує про гроші і […]...
- Ми самі творимо суд над собою Учнівський твір за трагікомедією “Гостина старої дами” Ф. Дюрренматта. Кажуть, гроші роблять все. За гроші можна все купити, крім здоров’я. Але мені здається, є більше речей, говорячи про які, гроші є недоречні. Я ні за які гроші не віддам нікому свого Пантелеймона – старого, але найкращого мого друга, мого рудого кота. Я вже не кажу про святе – про любов до своїх рідних, до мами і тата. Хіба можна торгувати […]...
- Антивоєнний пафос й алегоричний сенс драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” І. Зав’язка дії – думка про війну. ІІ. Війни не буває без солдатів. ІІІ. Хоче хто війною жити, Мусить їй щось та сплатити. Матінка Кураж зустрічає свого сина Ейліфа лише за два роки, але він хоробрий і має повагу у командувача. Він жорстоко розправляється з селянами, та війна все списує. Поки що. І другого сина Кураж Швейцеркаса забирають до війська казначеєм, бо він чесний і порядний. За це й постраждав, […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу Жовтий князь… Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки “Жовтий князь” – це збірний символічний образ, це втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців у 33-му році минулого століття приніс в Україну голод, смерть, руїну. У романі відтворено реальні події і явища голодомору. Важко читати цю страхітливу хроніку невимовно трагічної долі українського народу. Сьогодні, читаючи цей твір, важко відтворити в уяві ту жахливу […]...
- Жан-Крістоф характеристика образу Жан-Крістоф – центральний герой эпико-лирического оповідання Роллана – поєднує в собі необоримую силу духу з презирством до насильства, приниження людської особистості. Героєм обраний музикант, німець за національністю, що в розпал антигерманських настроїв у Франції було певним викликом. Ж.-К. здійснює себе в музиці, яка стає філософією життя. Музикант здатний, тобто зобов’язаний “розливати навколо себе сонце і радість… наситити вас сонцем”. Передавши своєму героєві біографічні риси Бетховена і німецького композитора кінця XІX […]...
- Полемічність творів Івана Вишенського Іван Вишенський – трохи загадкова і незвичайна особистість у літературі не тому, що такі скупі відомості про нього лишилися, а тому що він, хоча сам належав до церковників, так палко, так пристрасно виступив проти церковного устрою, де віра в Бога була другорядною. Він у своїх творах розмежував такі речі як віру, Церкву Божу та церковні храми та служителів. Він виступив проти тих, хто взяв на себе тлумачення Слова Божого як […]...
- Горе від розуму характеристика образу Молчалин Олексій Степанович Молчалин Олексій Степаныч – головний негативний персонаж комедії, амплуа безглуздого коханця; сердечний друг Софії, в душі що зневажає її; тінь Фамусова, антагоніст Чацкого, чиїй полум’яній балакучості невигідно протиставлена молчалинская безсловесність. Переведений Фамусовым з Твері, завдяки його протекції отримав чин колезького асесора; числиться “по архівах”, але фактично перебуває особистим, домашнім секретарем “благодійника”; тут же, в комірці, і живе. М. Неухильно наслідує батьківський заповіт : “догоджати усім людям без изъятья – / […]...
- “Невже усе зводиться до грошей?” У повісті “Гобсек” Бапьзак показав духовну сутність сучасного автору суспільства. На думку головного героя, “на землі немає нічого міцного, крім золота”. Дійсно, буржуазна епоха возвеличила гроші, повіривши в їхню могутність, у лиху владу грошей. Головний герой повісті все своє життя присвятив їх накопиченню. Він без жалю приніс у жертву “золотому тельцю” всі інші радості життя, розтратив усі сили своєї душі, щоб стати одним з тих, хто “володіє світом”. Стряпчий Дервіль, […]...
- Кобзарі Кобзарі – то мандрівні музиканти – співці. Часто вони були сліпі, і їх водили білим світом хлопчики – поводирі. Тихою ходою мандрував кобзар від міста до міста, від села до села, наслухав, як живуть прості люди, та оспівував їхні жалі й радощі у своїх думах – піснях. Колись кобзарів можна було побачити і на ярмарку, і на церковному майдані, і в убогій хатині, а то й просто серед поля. І […]...
- Новорічні браконьєри – Дорога редакціє! На Новий рік люди ставлять у себе в хаті ялинку та прикрашають її. Ця традиція, яка з’явилася в Німеччині, зараз існує в усьому світі. Перед Новим роком кожна людина купує ялинку. Великі ялинки стоять у центральних районах міста, на дитячих майданчиках, у школах та дитячих садках – скрізь у тих місцях, де є діти. Ялинки продаються в спеціальних металевих загорожах. Перед самим Новим роком перед цими загорожами виникають […]...
- Моральне падіння людини, яка йде до мети злочинним шляхом І. Карпенко-Карий – талановитий драматург-новатор останніх десятиріч XІX – початку XX століття, який збагатив українську літературу драматичними творами різноманітних жанрів – історичною, соціально-побутовою, соціально-психологічною драмами, соціальною комедією, реалістичною трагедією з гострим соціальним конфліктом. У своїх п’єсах І. Карпенко-Карий створив галерею образів людей, якими керували в житті жага наживи, влада грошей, манія збагачення. У комедії “Сто тисяч” драматург створив образ Герасима Калитки, який через невдалі шахрайські наміри сам став жертвою ще […]...
- Щасливе дитинство. Яке воно? Концертна зала переповнена. Лунають оплески, яскраве освітлення, ведучі в гарному вбранні. Лунають теплі красиві слова. Номер за номером – калейдоскоп танців, пісень, циркових номерів. Веселощі на сцені – через край. А хто ж у залі? Глядачі – діти-сироти та діти-напівсироти, а також діти з неблагополучних родин. Оченята блищать, руки плескають у захопленні, адже концерт – для них, і вся увага – також для них. Але концерт не може тривати вічно, […]...
- У всьому, у малому й великому, єдиний порадник – правда за п’єсою О. Коломійця “Дикий Ангел”) У п’єсі “Дикий Ангел” видатний український драматург Олексій Коломієць роздумує над “вічними проблемами”: батьки і діти, смисл людського життя, людина і праця, добро і зло, правда і нечесність. Головний герой твору Платон Ангел живе за принципом: “У всьому, у малому й великому, єдиний порадник – правда!” Глибину помислів і моральну чистоту цієї людини важко зрозуміти відразу. Спершу поведінка Ангела здається дивною і навіть шокує. За сімейним станом він збирає у […]...
Categories: Твори з літератури