Якщо “бог помер”, то що робити людям? XX століття дуже багате на появу нових поглядів, оригінальних ідей, неординарних філософських теорій і незвичайних вчинків людей, які стояли при владі. Роман “Доктор Фаустус”, який вийшов друком 1947 року, сповнений роздумами над проблемами сенсу життя людини, її призначення на землі. Хто перемагає у цьому житті і як варто жити?
Автор ніби підводить читача до висновку, що насилля, авторитет диктатора можуть отримати перемогу, але Т. Манн залишає надію, що не все втрачено, тому людина не повинна здаватися. Проблеми людського призначення на землі завжди хвилювали Т. Манна. Його славетний земляк Й. Гете, створивши свого “Фауста”, ще раніше поставив перед людьми запитання про сутність людського в людині, а філософ Ніцше у своїх працях створив образ нової людини. Філософія залишалась філософією, аж поки фашисти не підняли ідею “надлюдини”, “наднації” на свій щит. Т. Манн фактично пише про події, що відбуваються у період Першої світової війни, але ж закінчує писати “Доктора Фаустуса” під кінець Другої світової війни, коли перед його очима лежить розбита країна, втрачені надії і сподівання.
Герой роману перебуває також у “розбитому” стані. Видатний музикант Леверкюн втратив власні ідеали, він сумнівається і не знає, що вибрати: “варварство” чи “культ культури”. Він знає теорію Ніцше, який проголосив, що “бог помер”, але ж у що вірити, що може стати опорою у житті?
Композитору страшно залишатися посеред розбитого світу, де не знаєш, як жити далі. Згодом до Леверкюна являється диявол, який точно вгадує його настрої і спокушує музиканта перспективою створення нових музичних шедеврів, але за однієї умови – Леверкюн має відмовитися від передачі у музиці теми людських страждань і пристрастей. Тобто композитор втрачає свободу творчості, він має заганяти себе в певні рамки, від чого зрештою й приходить до духовного зубожіння. Музикант банкрутує внутрішньо, бо відкинув поняття краси і блага, а натомість узяв за основу поняття “варварство”. Леверкюн приходить до трагічної розв’язки, стає духовно мертвим, втрачає себе.
Для нього й справді “бог помер”, але “бог” може ожити, і така надія є. Адже, щоб відродитися, спочатку треба померти. Восени завмирає природа, облітає жовтий лист, земля стає непривабливою і холодною, але з весною тим краща кожна травинка, кожен зелений листочок, що з’являється на чорному тлі. І через тиждень-другий вже не впізнати усе навкруги. Бог розпочав нове коло життя, дав можливість воскреснути природі.
То чи й людина не та сама природа? Вона – її частинка. Тільки не варто відривати себе від того великого гармонійного світу, який дарований нам небесами. Томас Манн – німець, йому було боляче бачити, що стало з його країною. Фашисти стали причиною вселюдських страждань.
Живе і неживе, люди і споруди, міста і села, держави і нації знищуються… Заради чого? Потрібно було мати велику громадянську мужність, щоб написати такий твір… На жаль, людина дуже часто вчиться не на чужих, а на своїх помилках. Томас Манн у романі “Доктор Фаустус” показав крах і відродження не тільки людини, а й країни, подав надію на те, що ніколи Бог не помирає.
Людина завжди має носити в собі Бога, а інакше вона – мертвенна річ.





Related posts:
- Викриття нищівного режиму тоталітарної системи в поезії Д. Павличка “Коли помер кривавий Торквемада…” Взявши собі колись за зброю правду, поставивши перед собою мету “брехню палить”, Дмитро Павличко все своє життя прожив борцем за народні ідеали. За правду на землі. Та чи була потрібна правда владі, за якої жив поет-громадянин?! Мабуть, ні. Бо як інакше можна пояснити той факт, що 18 тисяч примірників книжки з промовистою назвою “Правда кличе!” було вилучено з обігу і знищено чиновним начальством радянської влади?! І все це було зроблено […]...
- “Нема, пропав, помер гріх” Що таке гріх? Де шукати тонку грань між праведним і грішним? І чи є вона взагалі? Який гріх є найтяжчим? На ці та інші питання намагався знайти відповіді В. Винниченко у п’єсі “Гріх”. Вустами головної героїні автор говорит, що безгрішна людина – “… солоденька мамалига…, не здатна ні на який гріх. А значить, і ні на яку святість”. Марія, дівчина “… років 26… Постать гнучка, ходить легко, але немов недбало. […]...
- Викриття нищівного режиму тоталітарної системи в поезії Дмитра Павличка “Коли помер кривавий Торквемада…” Взявши собі колись за зброю правду, поставивши перед собою мету “брехню палить”, Дмитро Павличко все своє життя прожив борцем за народні ідеали. За правду на землі. Та чи була потрібна правда владі, за якої жив поет-громадянин?! Мабуть, ні. Бо як інакше можна пояснити той факт, що 18 тисяч примірників книжки з промовистою назвою “Правда кличе!” було вилучено з обігу і знищено чиновним начальством радянської влади?! І все це було зроблено […]...
- Призначення поета служити людям і не ламатися від бурі та негоди До кримського циклу увійшли 18 сонетів А. Міцкевича. “Кримські сонети” – твори, особливі за своїм звучанням і глибиною думки, за мелодійністю і тематичною розмаїтістю. Вони уособлюють внутрішній порив автора до рідної землі, від якої він був силоміць відірваний. Потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, в оточенні недругів, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві красу рідної землі, яка підсвідомо проявляється в єстві ліричного героя його “Кримських сонетів”. Поет […]...
- Настанова людині у вірші Р. Кіплінга “Якщо” Боротися, шукати, Знайти і не здаватися. А. Теннісон Невеликий за обсягом вірш Р. Кіплінга “Якщо” увібрав у себе одну з головних ідей його творчості – формування ідеології особистості, панування ідеї вищого морального гатунку. Такий світогляд, який показує автор у своєму вірші методом анафори, почав формуватися в нього з дитинства. Так, навчаючись у пансіоні, ще хлопчиком він зазнав знущань та принижень з боку вихователів. Таке життя на підсвідомому рівні сформувало його […]...
- Чи потрібні людям філософський камінь, еліксир життя, щоб досягти щастя? З виходом роману “Парфумер” ім’я німецького письменника стало широковідомим, його стали називати класиком ще за життя, але літератор досить сором’язливий, не любить давати інтерв’ю журналістам, стиль його життя трохи відлюдьку ватий, за що преса назвала його “фантомом німецької розважальної літератури”. Творчість П. Зюскінда розпочалась успіхом на театральній сцені – була здійснена постановка твору “Контрабас”, пізніше виходять книги “Голубка.’Три історії і одне спостереження” , “Історія пана Зом-мера” . У “Парфумері” П. […]...
- Важко або легко робити добро? Притча про милосердного самарянина. Біблія є книгою книг. У ній можна знайти відповіді на багато питань. У вигляді притчі у ній розповідається про ті або інші вчинки людини, про добро й зло, байдужость й жорстокость, про благополучних і нещасних людей, про почуття, які долають їх у каверзних ситуаціях. Такою є й притча про милосердного самарянина в Новому завіті. У притчі говориться про людину, що відправився в Єрихон з Єрусалима. По […]...
- Леся Українка завжди дотримувалася того погляду, що людям силоміць не можна нав’язувати чужої думки Розмова Руфіна з Парвусом, у якій Прісцілла лише вряди-годи вставляє своє слово,- це зіткнення двох поглядів на християнство. Прихід Прісціллиного батька Аеція Панси на короткий час знову повертає дію до того драматичного конфлікту між чоловіком і дружиною, яким розпочалася п’єса. Далі розмова знову точиться навколо питань християнства і служби Римові. Для Аеція Панси, провінціального рабовласника, християнство – секта, Що млявість прищепляє та байдужість, недбайність про державу і громаду. Прихід Кая […]...
- Втілення в образі Прометея ідеї героїчного служіння людям, мужнього страждання заряди їхнього щастя Мені навіть важко уявити собі цю велику абстрактну відстань часу – 25 століть. Це – до Есхіла, а скільки ще від нього до тих давніх греків, що складали міфи про небо і землю, що оспівували героїв, даючи їм такі горді визначення: “герої”, “титани”, чаруючи через століття їхніми славетними подвигами? Я нібито бачу старовинний театр просто неба, півколо грубих лав, акторів на котурнах, чую урочистий речитатив хору. А ще – його […]...
- Хотів би я купити собі трошки щастя, якщо його десь продають Учнівський твір за повістю Ернеста Хемінгуея “Старий і море”. Що таке щастя? У чому сенс нашого буття? Кожна людина відповість по-різному на ці питання, бо кожна людина має свою, властиву лише їй, шкалу цінностей. По-своєму розумів щастя герой повісті американського письменника Ернеста Хемінгуея – старий кубинець Сантьяго. Він живе в особливому світі: не споглядає природу відсторонено, а сам є її частинкою. Все життя прожив він у єдності з нею, з […]...
- Моральні настанови справжній людині у вірші Р. Кіплінга “Якщо…” Англійський письменник Р. Кіплінг написав багато чудових історій і віршів. Діти усіх країн у захваті від його історій про маленького сина джунглів – хлопчика Мауглі та його друзів-звірів – вовка Акелу, пантеру Багіру, ведмедя Балу. Усі діти світу знають девіз ставлення до навколишнього світу, якого навчив Мауглі Балу: “Ми однієї крові – ти і я…” Кіплінг висловлює свої думки про майбутнє всього світу. Він мріє про нову людину, якій властиві […]...
- “Якщо крикне рать свята…” “Якщо сьогодні тримати курс на Америку, – писав Єсенін, – то я готовий тоді віддати перевагу наше сіре небо і наш пейзаж: хата, трохи вросла в землю, прясло, з прясла стирчить величезна жердину, далеко махає хвостом на вітрі худа конячина. Це не те що хмарочоси…” У своїх спогадах про поета його сучасники неодноразово відзначали, що він з особливим схилянням ставився до всього російського, пишався, що він російський поет, та й […]...
- Публіцистичність у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавлівську фортецю, який став жертвою царської сваволі, не впав духом. Їм був задуманий і написаний ряд книг, у тому числі і знаменитий роман “Що робити?”, який став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був розпочатий у грудні 1862 року і закінчений через 4 місяці. Герої роману – творці нових відносин між людьми, носії нової моралі. Ці “нові люди” знають, що їм потрібно робити, і вміють здійснювати […]...
- Образ Рахметова у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Роман М. Г. Чернишевського “Що робити?” був написаний у Петропавлівській фортеці. Він був розпочатий 14 грудня 1862 року і закінчений 4 квітня 1863 року. Він писався в епоху підйому революційного руху в Росії. Герой роману Рахметов – революціонер. По походженню він дворянин. Батько його був багатою людиною. Але привільне життя не удержало Рахметова у маєтку батька. Він виїхав із провінції і поступив на природний факультет у Петербурзі. Рахметов легко зблизився […]...
- Авторський твір: Система образів у романі “Що робити” Образи у романі це Звичайні люди й особлива людина. Новаторство Чернишевськ-письменника виявилося насамперед у створенні образів представників революційно-демократичного табору. До їхнього числа ставляться Лопухів, Кірсанов, Віра Павлівна. Це, по характеристиці автора, нові люди – “добрі й сильні, знаючі й умеющие”. Вищий етичний закон для Чернишевського і його улюблених героїв простий. Щастя для одного неможливо, якщо воно побудовано на нещастя іншого. Так виникає поняття про розумний егоїзм, про розрахунок вигід: треба […]...
- Хто вони “нові люди” у романі “Що робити?” Знаменитий роман Чернишевського “Що робити?” був свідомо орієнтований на традицію світової утопічної літератури. Автор послідовно викладає свою точку зору на соціалістичний ідеал. Утопія, створена автором, виступає в ролі зразка. Перед нами як би вже пророблений досвід, що дає позитивні результати. Серед відомих утопічних добутків роман виділяється тим, що автор малює не тільки картину світлого майбутнього, але й шляхи його наближення. Зображено й людей, які досягли ідеалу. Сам підзаголовок роману “З […]...
- Публічність у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавловскую міцність, ставшиший жертвою царської сваволі, не впав духом. У міцності їм був задуман і написаний ряд книг, у тому числі й знаменитий роман “Що делать?”, що став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був початий у грудні 1862 року й закінчений через 4 місяці. Герої роману – творці нових відносінь між людьми, носії нової моралі. Ці “нові люди” знають, що їм потрібно робити, і вміють […]...
- Роман М. Г. Чернишевського “Що робити?” про людські відносини Перше прочитання роману М. Г. Чернишевського викличе у сучасного парубка швидше за все усмішку. Справді, дивними здаються відносини, прийняті в сім’ї Лопухова і Віри Павлівни. У будинку існують нейтральні і не нейтральні кімнати, і в не нейтральні кімнати ні чоловік, ні дружина не можуть увійти без стукоту. Та й взагалі, ввічливість чоловіка і жінки по відношенню друг до друга балансує на грані неприродності, а дуже часто і переходить цю грань. […]...
- “Нові люди!” у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Н. Г. Чернишевський писав свій роман “Що робити?”, будучи ув’язненим у Петропавловскую міцність. У цьому романе він писав про “нових людей”, які тільки що з’явилися в країні. У романі “Що робити? “, у всій його образній системі Чернишевський питался представити в живих героях, у життєвих ситуаціях ті нормативи, які, як він думав, повинні виявитися головним мірилом суспільної моралі. У їхньому твердженні Чернишовский бачив високе призначення мистецтва. Герої “Що робити? ” […]...
- Жанр і композиція роману “Що робити?” Справжній герой епохи, перед яким “схиляється” автор роману “Що робити?”, – це Рахметов, революціонер з його “полум’яною любов’ю до добра й волі”. Образ Рахметова й вся та чиста, піднесена атмосфера поваги й визнання, який він оточений, з безсумнівністю свідчать, що стрижнева тема роману не в зображенні любові й нових сімейних відносин “звичайних чималих людей”, а в прославлянні революційної енергії й подвигу “особливої людини” – Рахметова. З образом Рахметова насамперед співвіднесена […]...
- Підтримайте або спростуйте думку: “Якщо ти усміхнешся світові – він відповість усмішкою” Дивися, навколо ти бачиш цей світ? Це світ, що наповнює радістю груди! І хмари злітають за нами услід, Злітають охоплені мрією люди… Дивися, ти бачиш проміння ясне? Воно охопило тебе до безтями. Ти бачиш? Навколо сміється усе, Увесь ясний світ радіє із нами… Ці віршовані рядки народилися, щойно я побачила слова Я. Райніс, у яких просто й логічно висловлено той погляд на людське життя, яким я намагаюся керуватися у власному […]...
- Філософські погляди у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Реалістичний роман, у якому Чернишевський в образній формі виразив свій соціальний ідеал, був свідомо орієнтований на традицію світової утопічної літератури і з’явився новаторським переосмисленням і розвитком жанру утопії. Роман містить найбільш повний і всебічний виклад соціальних ідеалів Чернишевського. Говорячи про утопізм “Що робити?”, ми маємо на увазі не абстрагованість ідеалу і навіть не те, що Чернишевський не бачив ролі пролетаріату і був ідеологом селянської революції, а художню форму, у якій […]...
- “Нові люди” у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” М. Г. Чернишевський писав свій роман “Що робити?”, будучи ув’язненим у Петропавловській фортеці. У цьому романі він писав про “нових людей”, які тільки що з’явилися в країні. У романі “Що робити?”, у всій його образній системі Чернишевський намагався представити в живих героях, у життєвих ситуаціях ті нормативи, які, як він вважав, повинні з’явитися головним мірилом суспільної моралі. У їхньому твердженні Чернишевський бачив високе призначення мистецтва. Герої “Що робити?” – “особливі […]...
- Тема праці у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Каменем спотикання для багатьох читачів роману “Що робити?” є сни Віри Павлівни. Їх важко буває зрозуміти, особливо у тих випадках, коли із цензурних міркувань Чернишевський висловив свої ідеї в занадто алегоричній формі. Але один з образів, представлених у другому сні Віри Павлівни, не викликає сумнівів у тім, для чого він створений автором. Це – “реальний бруд”. Що ж має на увазі Чернишевський, вживаючи цей термін? Спочатку він сам ставить питання: […]...
- Жанрова й ідейна своєрідність роману Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Уважається, що твір Чернишовского “Що робити?” належить до типу утопічних романів. Однак це занадто умовна характеристика, оскільки авантюрная зав’язка сюжету надає йому риси детективної повісті, докладне жизнеопис Віри Павлівни вносить елементи побутової драми, а через рихлости сюжета, котрий раз у раз переривається простийранними міркуваннями автора, роман важко втиснути в рамки якої-небудь привичной схеми. Місцями автор намагається захопити читача скрупульозним – і безрозумале нудним – підрахунком прибутку, которую одержували зображені їм […]...
- Якщо тобі дадуть лінійований папір, пиши поперек Шкільний твір По романі Р. Бредбері “451° по Фаренгейтові”. Персонажі Р. Бредбері – одинака, що кидаються в безнадійну сутичку, прагнучи не стільки перемогти, скільки затвердити своє людське достоїнство. Любов до людини, ненависть до всього йому ворожому – до того, що заважає людині бути гідним цього гордого звання, – така рушійна сила творчості Р. Бредбері. Ця нероздільна “любов-ненависть” допомогла йому створити, може бути, найдужчий з нескінченної безлічі написаних у нашому столітті […]...
- “Якщо тобі дадуть лінійований папір, пиши упоперек” … Персонажі Р. Бредбері – одинаки, Що кидаються в безнадійну сутичку, Прагнучи не стільки перемогти, скільки Ствердити свою людську гідність. А. Мейєр Любов до людини, ненависть до усього їй ворожого – до того, що заважає людині бути гідною цього гордого звання, – така рушійна сила творчості Р. Бредбері. Ця нероздільна “любов-ненависть” допомогла йому створити, можливо, найдужчий із безкінечної безлічі написаних у нашому сторіччі романів-попереджень – “451° по Фаренгейту”, книгу, яка […]...
- Яка користь людині придбати весь світ, якщо він втрачає власну душу? Оскар Уайльд – один з тих письменників, які неймовірно цікавлять мене не лише як творці художнього тексту, а і як особистості. Непересічність цієї фігури виражається вже в тому, що, створивши свою особливу художню манеру – естетизм – цей письменник втілив її не лише в прозі, але і в житті. Оскар Уайльд заперечував прямолінійну дидактичність літератури чи її ілюстративний щодо історії характер. Він вважав, що твір, Мистецтво, краса є перинами. І […]...
- Що користі людині придбати весь світ, якщо вона втрачає власну душу? Роздум за твором О. Вайльда “Портрет Доріана Грея”. Оскар Вайльд – один із тих письменників, які неймовірно цікавлять мене не тільки, як творці художнього тексту, а й як особистості. Непересічність цієї постаті вражає вже тому, що, створивши свою особливу художню манеру – естетизм – цей письменник втілив її не тільки в прозу, а й у життя. Оскар Вайльд заперечував прямолінійну дидактичність літератури чи її ілюстративний відносно історії характер. Він вважав, […]...
- Відбиття гуманістичної ідеї автора в героях роману “Що робити?” Роман “Що робити?” чудовий правдивим відтворенням суспільного конфлікту між людьми старого, відживаючого миру й людьми новими, з демократичних кіл, прихильниками нового матеріалістичного й революційного відношення до життя. В образах Лопухова, Кірсанова, Віри Павлівни Розальской і Рахметова Чернишевський дав типи передових людей 60-х років, руйнівників старих порядків і будівельників нового, тоді ще далекого соціалістичного майбутнього. Роман захищав вимогу поваги людини до людини, пропагував право всякої людини на вільну працю й щастя, […]...
- Творчий твір: Роман Чернишевського “Що робити” Твір на тему: Еволюція задуму. Проблема жанру. Поява на сторінках “Сучасника” роману Чернишевського, що перебувало тоді в Петропавловской міцності, було подією величезної важливості як у плані суспільно-політичному, так і літературному. На всю Росію пролунало полум’яне слово письменника, що призивав до боротьби за майбутнє соціалістичне суспільство, за нове життя, побудовану на засадах розуму, за справді людські взаємини між людьми, за новий революційний гуманізм. По численних спогадах сучасників відомо, що роман з […]...
- Чи потрібна людям війна? Чи потрібна людям війна? Чи потрібна людям війна, чи приносить вона користь не одній людині, а цілому народові? На це запитання відповідь намагалися дати люди не одного покоління протягом багатьох століть. Ще з давніх-давен люди відвойовували один у одного землі, майно, бо хотіли створити на певній території свою державу. Але ті війни, що відбулися в XX столітті, були не заради пристосування до життя, а задля того, щоб просто вбити, випустити […]...
- Якщо людина не має мрії – її життя буде обов’язково сумним І порожнім. Мрії бувають різними: від дуже егоїстичних особистих, до тих, що передбачають щастя для всіх людей. Якщо останні збігаються з мріями та сподіваннями інших, може статися диво – вони перетворяться на реальність. Саме такими були мрії славетного українського Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка, самого народного з поетів, що колись жили І писали в Україні. Саме тому значна частина його мрій надихала українців на боротьбу за незалежність і демократію і […]...
- Художні особливості і композиційна своєрідність роману М. Г. Чернишевського “Що робити?” Нетрадиційна і незвична Для російської прози XІX століття зав’язка сюжету, більше властива французьким авантюрним романам, – загадкове самогубство, описане у першому розділі “Що робити?”, – була, по загальноприйнятій думці усіх дослідників, свого роду прийомом, що інтригує, покликаним заплутати слідчу комісію і царську цензуру. Тієї ж меті служив і мелодраматичний тон оповідання про сімейну драму у другому розділі, і несподівана назва третьої – “Передмова”, що починається словами: “Зміст повести – любов, […]...
- Якщо е гроші, можна поступитися словом? Твір за байкою Лафонтена “Зачумлені звірі” Розмірковуючи над байкою французького письменника, я вирішив схожу ситуацію знайти у сучасному житті. Був собі будинок культури. Десятиліттями у ньому працювала бібліотека, гуртки художньої самодіяльності – танців, театральні, музичні; були якісь секції. Але ось будинок культури збіднів. Завод, якому належить приміщення, став банкрутом і вирішив будинок культури продати. Новий господар знайшовся швидко. Процвітаюча фірма, купуючи будинок, обіцяла, що і в перебудованому приміщенні знайдеться місце і бібліотеці, і творчим колективам. Незабаром […]...
- Чи потрібен людям гуманізм? О. СТОРОЖЕНКО, Б. ЛЕПКИЙ, Л. КОСТЕНКО, Б. ХАРЧУК, Е. ГУЦАЛО, Л. ПОНОМАРЕНКО – ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА?” 7 КЛАС “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА?” О. СТОРОЖЕНКО, Б. ЛЕПКИЙ, Л. КОСТЕНКО, Б. ХАРЧУК, Е. ГУЦАЛО, Л. ПОНОМАРЕНКО Чи потрібен людям гуманізм? Чи до всіх людей можна ставитися гуманно? На перший погляд відповідь має бути ствердною, адже ніби всі люди здатні до співчуття. В ідеалі – так, але життя іноді вносить свої корективи..Таке важливе питання порушує у своїй новелі “Гер переможений” Л. Пономаренко. У новелі визначається делікатна проблема. Головна […]...
- Д. ПАВЛИЧКО. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “О РІДНЕ СЛОВО, ХТО БЕЗ ТЕБЕ Я?”, “КОЛИ МИ ЙШЛИ УДВОХ З ТОБОЮ…”, “Я СТУЖИВСЯ, МИЛА, ЗА ТОБОЮ…”, “КОЛИ ПОМЕР КРИВАВИЙ ТОРКВЕМАДА”, “ДВА КОЛЬОРИ”, “ДЗВЕНИТЬ У ЗОРЯХ НЕБО ЧИСТЕ…”, ЦИКЛ “ВІРШІ З МОНГОЛІЇ” Тема. Д. ПАВЛИЧКО. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “О РІДНЕ СЛОВО, ХТО БЕЗ ТЕБЕ Я?”, “КОЛИ МИ ЙШЛИ УДВОХ З ТОБОЮ…”, “Я СТУЖИВСЯ, МИЛА, ЗА ТОБОЮ…”,”КОЛИ ПОМЕР КРИВАВИЙ ТОРКВЕМАДА”, “ДВА КОЛЬОРИ”, “ДЗВЕНИТЬ У ЗОРЯХ НЕБО ЧИСТЕ…”, ЦИКЛ “ВІРШІ З МОНГОЛІЇ” Варіант 1 1. Д. Павличко – син простого хлібороба… А 3 Волині. Б Поділля. В Підкарпаття. Г Полісся. 2. Мати Д. Павличка прищепила сину любов… А До творчості російських поетів. Б Гуцульського […]...
- Поспішайте робити добрі справи Відомо кожному, що добро, в його високому і істинному понятті – це саме той орієнтир, до якого слід прагнути людству, це маяк, що дарує своє світло заблукалим в нашому непростому світі подорожнім, це справжня мораль, мир і гармонія. Людина, чиї помисли і вчинки спрямовані на добро, живе по – справжньому повним життям. Він, поміщаючи свій посильний внесок у добрі справи, тим самим робить світ кращим, світлішим і перспективніше, даруючи надію […]...
- “Особлива людина” Рахметов у романі “Що робити?” Порівняно зі “звичайними новими людьми” Рахметов – “особлива” людина. Він ніби доповнює і коригує життя “звичайних нових людей” і теорію розрахунку вигід. Рахметов не належить до кола різночинців. За своїм походженням він – дворянин. Після півроку навчання в університеті Рахметов виходить зовсім іншим. Тепер це людина з власним світоглядом, передовими поглядами. Такий компонент формування особистості істотно відрізняється від принципу формування особистості й характеру “звичайних нових людей”, які в житті зустрічалися […]...
- Аналіз вірша О. С. Пушкіна “Якщо життя тебе обдурить…” “Тебе, як першу любов, Росії серце не забуде!..” – написав про О. С. Пушкіна Тютчев. І ці слова виявилися пророчими. Перший російський національний поет, родоначальник всієї наступної російської літератури – таке визнане місце й значення О. С. Пушкіна в її розвитку. Читачі люблять його поезію не тільки за ніжний ліризм і красу складу. Крім цього, ми знаходимо в ній те, що допомагає нам впевненіше йти по життю: оптимізм, любов до […]...
Categories: Твори з літератури