Як я провів вихідні

Related posts:

1. Як я провів літо Літо цього року нічого не обіцяло гарного: дощ не припинявся уже другий місяць, ледве затихаючи на декілька годин удень. Бридко було на вулиці, холодно, незатишно, брудно. А вдома одному нудно. Друзі роз’їхалися, батьки на роботі. Зненацька мамі запропонували для мене “роботу”. Тобто треба було купити путівку й у той же час ніби працювати за цією путівкою в одному невеликому чи то зоопарку, чи то заповіднику Криму. Я поїхав туди з […]...
2. Моя бабуся Я люблю свою бабусю, і всі вихідні дні проводжу у неї. Бабуся невеличка на зріст, худенька, з блакитними жилками на шиї й руках. Риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні. Вони вказують на те, що раніше вона була красунею. Особливо мені подобаються її очі. В її погляді ніколи не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. її голубі очі освітлені зсередини м’яким живим сяйвом, вони випромінюють тепло і щирість навіть тоді, […]...
3. Як я допомагав саджати картоплю Мої бабуся і дідусь живуть у селі. Біля їхнього будинку ростуть дерева, кущі, городина. Є також вільна ділянка, на якій щовесни саджають картоплю. Цього року ми з батьками приїхали допомагати бабусі і дідусеві саджати картоплю. Увечері напередодні було вирішено, що працювати на городі будуть лише чоловіки, а жінки готуватимуть обід. Отже рано вранці я, тато і дідусь вийшли на роботу. З собою ми несли дві лопати і одне відро, щоб […]...
4. Шануймо хліб Якось я ненароком наступив ногою на шматок хліба, який упав зі столу. Бабуся за це насварилася на мене. Вона пригадала, як у роки Великої Вітчизняної війни, коли мій дідусь був на фронті, вона не мала хліба нагодувати мого батька. Як плакав тато, просивши хліба. Дідусь воював за нашу землю, щоб ми ніколи не були голодні, завжди мали на столі смачний хліб. Тепер у нас є хліб, є й до хліба. […]...
5. Як святкують Різдво у моїй сім’ї Кожен народ має свої звичаї і традиції. Вони виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Багата на них і українська земля. Особливо шанують традиції на західноукраїнських землях. У мене там мешкає бабуся, до якої я люблю їздити відпочи­вати на канікули, особливо на зимові. Чому? Бо саме на цей час припадають різд­вяні свята, які проходять там по-особливому. Ще вдосвіта бабуся розпалює піч дванадцятьма полінами, бо в Ісуса Христа було дванадцять учнів. […]...
6. Моя берізка Щодня я прокидаюсь від легенького постукування у вікно. Це будить мене красуня-берізка, струнка, висока, білокора. Я пригадую, як одного весняного ранку дідусь приніс маленький саджанець із зламаними гілками. Зібравши інструмент, дідусь почав розмічати місце для ями, а я замішував у чавунці глиняний розчин. Дідусь тим часом почав копати яму. Коли вона була готова, я, зануривши кореневище у глиняну купелю, опустив саджанець у ямку. Потім почав закидати її, а дідусь ніжно […]...
7. Найрідніша людина – І варіант І варіант Ми живемо разом з мамою. Вона моя найрідніша людина. Наш день проходить так: мама будить мене вранці, готує сніданок і проводжає до школи, а сама іде на роботу. Ввечері ми знов зустрічаємося вдома і за вечерею обговорюємо, як пройшов день, ділимося новинами, спілкуємося. Потім мама перевіряє, як я виконала домашні завдання. І ми лягаємо спати. А вранці все починається знов. У вихідні дні ми прибираємо квартиру, дивимося телевізор […]...
8. Як ми відзначаємо свята Наша родина велика, тому ми відзначаємо багато свят. Напередодні ми прибираємо у квартирі, мама готує щось смачненьке й обов’язково пече пиріг із яблуками, бо його люблять усі. А святкового дня ми гуляємо разом, а потім повертаємось додому, щоб скуштувати того найсмачнішого пирога. Найулюбленіші свята в нашій родині – дні народження. їх ми святкуємо аж шість – наші з братом, батьків та бабусі з дідусем. Кожен з нас готує подарунок для […]...
9. Коли мій дідусь був маленький Часи змінюються, і ми змінюємося разом із ними. Ось, наприклад, мій дідусь. Нині це кремезний сивий чоловік із важкими загрубілими руками, якого я дуже люблю. Та колись це був худенький світлоголовий хлопчик, який рисами свого характеру нагадував мене нинішнього. Мій дідусь народився в останній рік Великої Вітчизня­ної війни. Дуже важкі то були часи. Війна вже майже рік гуркотіла в Західній Європі, але в центрі України жити було ще дуже й […]...
10. Вечір у дворі нашого будинку Вечори в нашому будинку в будень і вихідні мало чим відрізняються один від одного. У теплий час року хлопчиська грають у футбол на спортмайданчику, що обладнаний посередині двору. Малята проводять час на гойдалках, у пісочниці. Лавочки біля під’їздів – традиційне місце відпочинку жінок літнього віку. Але є в дворі заповітне місце, що збирає запеклих гравців у доміно. Стіл споруджували самі аматори цієї гри. Його поверхня настільки відполірована пластинками доміно, що […]...
11. Мої сімейні обов’язки Звичайно, у кожного є свої обов’язки в сім’ї. Наприклад, тато в сім’ї найчастіше заробляє гроші, майже завжди важкою працею. Мами зазвичай пораються по господарству: готують їжу, прибирають у домі. Діти мають простіші обов’язки: помити посуд за собою, витерти пил з меблів. У мене обов’язків не дуже багато, але я дорослішаю – і їх стає дедалі більше. Вранці я мушу застелити після себе ліжко. Якщо нікого немає вдома, то треба самому […]...
12. Мої захоплення – ІІ варіант II варіант Захоплення у різних людей різні. Хтось збирає марки або значки, як батько та дідусь. Хтось шиє чи плете, як матуся або бабуся. Отже, захоплення – це щось таке, чому людина присвячує свій вільний час. Хтось, навчаючись в школі, так захоплюється якимось предметом, що це стає захопленням і в подальшому житті, а може стати навіть професією. Мені подобається багато цікавих речей: читати книжки, грати у футбол та на комп’ютері, […]...
13. Твір “Радість Різдва” християнська етика. В цьому творі має розповідатись про різдвяні традиції минуло і теперішнього На превеликий жаль стрімкість і динамічність сучасного життя, велика завантаженість наших співвітчизників насущними справами та проблемами, які постійно приходиться вирішувати, не дає змогу з достатньою уважністю ставитися к святкуванню традиційних національних свят. Але попри все і сьогодні існує багато родин, які з повагою відносяться до традицій нашого народу, що складалися віками. І таких родин переважна більшість, особливо у сільській місцевості. Вже не одно століття наш народ святкує такі дорогі для […]...
14. Коли дідусь мій був маленький – І варіант 6 клас І варіант Мій дідусь народився в глухому невеликому селі Іванівці, поблизу лісу. Родина дідуся жила у старенькій хаті, яка завжди дзвеніла від дитячих голосів, гамору і не знала замків, хоч замок символічний був. Хлопчиком дідусь бігав у “попову” школу, а потім, перейшовши в п’ятий клас, пішов до земської школи. Кожного дня на великій перерві він бігав додому, щоб ухватити картоплину чи хліба. Їдалень та шкільних буфетів він не […]...
15. Великий день – Пасха Великдень – одне з найбільших християнських свят, що відмічається в Україні ще з X століття. Цього великого дня чекали і дорослі, і діти, щоб не тільки побувати на церковній відправі, а й взяти участь у родинних та громадських обрядах. Це і виготовлення свічки-трійці, і випікання пасок, і фарбування яєць. Сьогодні мало хто знає народні звичаї і обряди, у місті їх майже ніхто не дотримується. Але кожного року на Великдень ми […]...
16. Моє улюблене свято – І варіант І варіант Серед усіх свят, які відзначає наша сім’я, я більше всього люблю родинні. Це мій власний день народження, а також день народження мого дідуся і ще мамине свято – Восьме березня. Мій дідусь брав участь у війні нашого народу проти фашистських загарбників, тому на його день народження приходить багато фронтових товаришів. Вони згадують воєнні роки, співають пісні своєї героїчної молодості. Мені дуже цікаво спілкуватися з друзями мого дідуся, бо […]...
17. Що нам заважає вчитися Навчання – це наша робота. Платню за неї ми одержимо пізніше – коли будемо закінчувати школу, вступати до університету або навіть коли працюватимемо. Хтось стане гарним учителем, лікарем, програмістом, видатним ученим, хтось обере інший шлях у житті. Підвалини нашого майбутнього життя ми закладаємо саме зараз. Як говорив мій батько, дитинство – чудова пора, але вона дуже швидко закінчується. Мабуть, це так і є, бо ми вже в шостому класі, а […]...
18. Диво-чарівник 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Диво-чарівник Я вважаю, що немає на світі людини, яка не любила б свята. По-перше, у свято не треба йти до школи, по-друге, цього дня можна чекати на різні подарунки. Іа найбільше я люблю святкувати дні народження моїх найкращих друзів і, звичайно, свій власний. І хоча ці дні не завжди припадають на вихідні, ми з нетерпінням чекаємо їх, адже наші мами завжди готують щось смачненьке, а татусі […]...
19. Коли дідусь мій був маленький – ІІІ варіант 6 клас III Варіант Мій дідусь народився в селі за рік до початку Великої Вітчизняної війни. Перші роки життя прийшлися на війну. Батько мого дідуся пішов воювати на фронт, але так і не повернувся, зник безвісти. Дідусь ріс без батька. Перші яскраві спогади, як не один раз розповідав мені дідусь, залишилися на все життя. Радість його матері і радість усіх людей навкруги – це перемога. Дитинство у мого дідуся було […]...
20. Бабуся в моїй пам’яті Бабуся в моїй пам’яті Немає вже моєї рідної бабусі, лише спогади линуть до мене. Згадка про обличчя, посмішку й тиху розмову бентежить душу. Зустрічаючи мене, свою онуку, бабуся випромінювала радість. На її вустах була посмішка щастя. Дуже добре я пам’ятаю її невисоку, трохи згорблену від старості постать. А очі! Які в неї були очі! Сіро-блакитні ясні, вони завжди посміхалися з-під посивілих брів Високе чоло обрамляла барвиста хустка, з-під якої вибивалося […]...
21. Незнайоме свято Це була перша ніч у бабусі. Я довго не міг заснути, все слухав незнайомі досі шерехи лісу, переспів птахів, незнайомі голоси. Сон непомітно зморив мене – і ось я чую ласкаве бабусине: – Доброго ранку, синку! Вже сонечко встало, прокидайся. Сьогодні свято у нас в селі. – Свято? Яке? – здивовано запитав я і зрадів – значить будуть гості.- Бабусю, що будемо готувати святкову вечерю? – Ні, дитино! Це свято […]...
22. Цитати до образу Юрби Цитати до образу юрби, що характеризують натовп. 1. “Дарма! Привикнуть до всього можна”. 2. “Смійтесь! Ваш сміх мене минає”. 3. “Твій швець не був ніколи в небі, твій швець нікого не зді­ймав з землі угору, нікого не кликав”. 4. “Та ти кажи: ми й лежачи почуємо”. 5. “У їх душа як кремінь: б’єш крицею по ній, а з неї іскри ллються”. 6. “…всі як камені лежать. Не дивиться їм в […]...
23. Міні-твір на тему “Добра людина” Дуже доброю людиною я вважаю свою дорогу бабусю Олю. Вона мало думає про себе, але завжди піклується про нас, своїх рідних. Я часто приходжу до неї в гості. Тоді бабусечка пече мої улюблені духмяні пиріжки з картоплею або з вишневим варенням. Бабуся хвилюється, чи тепло я вдягнений. Коли я хворію, вона готує для мене гарячий компот з вітамінами. Моя бабуся не любить сваритися та кричати. Вона завжди вмовляє спокійним голосом. […]...
24. Лісовий оркестр У суботу ввечері тато сказав мені: “Готуйся, Миколка, завтра підемо слухати оркестр”. “А квитки ти купив?” – запитав я. Тато посміхнувся і сказав, що концерт цей безкоштовний. Назавтра він розбудив нас з мамою зрання, і ми вирушили на електричку. І ось уже позаду міський вокзал; потягнулися посадки, порожні поля. На одній станції ми вийшли й відразу опинилися в незвичайній для городянина тиші. Потім продовжували шлях путівцем. І ось ми в […]...
25. Що значить бути щасливою людиною Прокинувшись від сну, бачу, що всі здорові, у вікно світить ласкаве сонечко. 1 мені легко на душі, я щасливий. Бачу неправду, бачу зло – і мені погано, я відчуваю себе нещасливим. Якби всі люди на землі оновили б свої душі, стали б справедливими, чуйними – світ став би зовсім іншим. Ніхто б нічого не крав, ніхто б нікого не вбивав, тільки правда йшла б попереду, а ми всі йшли б […]...
26. Моя улюблена казка Чарівний світ казки відкрила для мене моя бабуся. Коли я був маленький, бабуся часто читала і розповідала мені казки. Я захоплювався мужніми героями цих творів, незвичайними фантастичними подіями, а особливо мені подобався щасливий кінець казок. Я дуже люблю казку “Рукавичка”. У мене є ця казка з красивими кольоровими ілюстраціями до неї. Казка мені подобається за те, що в ній іде мова про дружбу тварин. А я дуже люблю тваринок. Від […]...
27. Чому бабуся стала для Альоші найріднішою людиною Повість Максима Горького “Дитинство” є автобіографічною. В ній він розповів про свої дитячі роки, проведені в сім’ї свого дідуся і бабусі. Найближчою та найріднішою людиною стала для Альоші бабуся Акуліна Іванівна. З того дня, коли поховали батька Альоші, бабуся завжди була поруч з ним. Запам’ятав хлопчик і те, як бабуся милувалася Волгою, відкриваючи для онука красу землі, талановитість людей. Під час сварки між дядьками Альоша бачив, що бабуся дуже засмучується, […]...
28. Звідки течеш, річко-невеличка? Все на світі має свій початок і кінець. Якось я подумав: а звідки бере свій початок річка, що протікає через наше місто? Я живу в Києві, дуже люблю рідне місто і досить добре знаю його. Через Київ тече третя за розмірами річка Європи – Дніпро. Мабуть, у кожного мешканця столиці є на цій річці свій, власний куточок. Туди людина іде, коли хоче помилуватися природою. Беручи свій початок у південній частині […]...
29. Хто рано встає, тому Бог дає Скільки всього можна зробити, якщо прокинутися раніше, ніж завжди! Моя бабуся живе в селі. Вона завжди встає дуже рано, ще вдосвіта, тому що має багато клопоту по господарству. В неї є і кури, і гуси, і корова, і свині. А ще вона порається на городі та в хаті, до того ж якось устигає допомагати сусідці, якщо та хворіє. Звичайно, бабуся вміє все робити дуже швидко і гарно, а крім того, […]...
30. Народні традиції в нашій родині Найбільш широко й урочисто святкують українці християнське свято народження Ісуса Христа – Різдво. Про це свято я знаю багато, бо вся наша родина святкує його. Бабуся розповідала, що у Святвечір усі мають бути вдома. Цього дня не можна сваритися, не можна позичати. До свята готуємося заздалегідь: мама пече й варить дванадцять ритуальних страв. Серед них обов’язково різдвяна кутя і узвар. Після святкової вечері нас із братом батьки посилають до родичів […]...
31. ЗАМІТКА В ГАЗЕТУ. 4 КЛАС ДЯКУВАТИ ЗА ЧИСТОТУ? Часто доводиться спостерігати, як учні в школі з неповагою ставляться до технічних працівників. Звичайно, прибиральниця – не престижна робота, але це не означає, що вона не потрібна і не достойна пошани. Уявімо собі, що ми залишилися без техпрацівників. Як буде виглядати школа в кінці робочого дня? Яким буде повітря без вологого прибирання? Нещодавно я дізналася, що за кордоном прибиральники називаються гордо – рятівники від сміття. Я думаю, […]...
32. Улюблене діло на дозвіллі Відоме російське прислів’я: “Делу время – потехе час”. А моя бабуся каже так: “Вмієш працювати – вмій і відпочивати”. Працюють у нашій родині всі: бабуся – вдома, по господарству, мама – на заводі, контролером відділу технічного контролю. Ми з братом – школярі, наша основна робота – старанно вчитися. Батька з нами немає вже давно, так уже вийшло. Тому найкращий приклад для мене – це мій старший брат Антон. Він вчиться […]...
33. Стислий письмовий переказ казки “Хатка в березовому лісі” за поданим планом і словником План 1. Хатина в лісі та її мешканці. 2. Наміри вовка та вовчиці. 3. Доброта та дружба перемагають. Словник: давно-давно, коник, цапок, Рябко, дружно, страшний вовк, заховав, побудували, знайшов, розправилися, непереможні. Хатка в березовому лісі Казка Колись давно-давно жили біля лісу дідусь та бабуся. У них були коник, півень, цапок, баран, кізочка та песик Рябко. Жили всі дружно, разом працювали, були веселі та щасливі. Та ось із лісу прийшов страшний […]...
34. Як ми святкуємо Великдень З дитинства пам’ятаю, як ми з братом чекали суботи перед Великоднем, ко­ли бабуся з мамою закінчували всю роботу по господарству і готували крашан­ки та пекли паски. Потім ми не могли дочекатися, коли у святковому одязі з повним кошиком підемо до церкви. З діда-прадіда в українців заведено святкувати Великдень. “Ніби якась цілюща сила входить у тебе”, – так казала наша бабуся Варвара. І дійсно, така радість охоплює, коли чуєш, як церковні […]...
35. Мій вихідний день Вихідні дні в мене проходять по-різному. Це багато від чого залежить: і від погоди, і від настрою батьків, і від того, як пройшов тиждень, які оцінки одержав. Бувають просто ніякі вихідні, коли думаєш тільки про те, щоб скоріше вони закінчилися – і в школу, щоб із понеділка розпочати нове життя. Тому краще поговорити про те, яким би я хотів бачити свій, наприклад, найближчий вихідний. Коли я зараз мрію, за вікном […]...
36. Коли дідусь мій був маленький – ІІ варіант 6 клас II Варіант Мого дідуся звуть Олександр Устимович. Народився він у 1936 році на Кіровоградщині. Його дитячі роки припали на воєнне лихоліття. Коли наша країна вступила у війну, йому було чотири з половиною рочки. Але він розповідав мені, що пам’ятає німців. Вони оселились в хаті, де жив мій дідусь із сім’єю: братом, сестрою, двоюрідним братом, бабусею, дідусем та матір’ю. Він пам’ятає, що у дитинстві йому завжди хотілося їсти. Що […]...
37. Мої домашні обов’язки Кожна людина на землі прагне, щоб її сім’я мала гарне життя, щоб у родині був мир, спокій та злагода. А для цього, на мою думку, треба, щоб кожен член родини усвідомлював свої обов’язки перед близькими та намагався старанно їх виконувати. У нашому домі я маю декілька таких обов’язків. Я допомагаю своїм батькам у догляді за моїм молодшим братиком Миколою. Йому чотири роки. Я граюся з ним, читаю йому книжки. Вранці […]...
38. Нагідка – чудодійна квітка Нагідка – чудодійна квітка Вранці сонечко торкається своїми ніжними промінчиками-руками чудових жовтогарячих квіток, що ростуть на нашому подвір’ї. Називаються ці незвичайні рослини нагідками. Це, мабуть, тому що їхнє зернятко нагадує ніготь. Частенько у мене виникало запитання: “Чому я ніколи не бачила цих квітів у вазоні в кімнаті?” Бабуся розповіла, що колись ці рослини вирощували як квіти-окраси, але згодом люди дізналися про їхні цілющі властивості, і стала ця рослина лікарем-рятівником від […]...
39. На канікулах у селі На літніх канікулах я обов’язково їжджу в село до бабусі і дідуся. Я там проводжу приблизно місяць. Бабуся і дідусь живуть у невеликому одноповерховому будинку. Навколо будинку подвір’я з літньою кухнею, садком, городом. У садку ростуть яблуні, груші, черешні і чудові вишні, які, коли вже спілі, майже чорні і дуже солодкі й соковиті. Ростуть в садку і кущі смородини. На городі також всього багато: і цибуля, і часник, і редиска, […]...
40. Рідне місто Як і мої батьки, я народився в Харкові. До речі, мій дідусь також народився тут, тому мене можна назвати харків’янином у третьому поколінні. Я люблю своє місто, дідусь і батьки розповідають мені про нього багато цікавих речей. Харкову більше 350 років, його заснували козаки. Зараз це велике слобожанське місто з парками й бульварами, заводами й будинками, театрами, університетами, школами. У XX столітті йому навіть довелося побути столицею України, тому досі […]...