Те, що традиція вести родовідні дерева, як і просто шанувати пам’ять роду свого, була начисто знищена і забута в радянські часи, вважаю справжньою національною трагедією. Зрештою, нічого дивного в тому забутті, бо хіба могли “кухарчині діти”, недовчені авантюристи, невиправні люмпени пам’ятати свій родовід, якщо часто не знали навіть батька і неньки. Ота заздрісна ненависть до щасливих родин поступово переносилася й на цілі нації, які вміли зберегти почуття єдності, гідності та здорової гордості за своє минуле, а з нею – і віри в майбутнє.
Родовідне дерево – це діалог поколінь. Воно, як і звичайне дерево, живе і може давати пишний цвіт нащадків, але може і засохнути від їх байдужості до свого коріння. Думаючи про своє родовідне дерево, переживаю подвійне відчуття: хочу знати про нього якнайбільше і мучуся від того, що загубив мій рід своє коріння. Прикро, що не можу похвалитися видатними предками – композиторами, письменниками, артистами, вченими, але не було серед них, гадаю, гультяїв і одоробел.
У своїх мріях-снах часто спілкуюся з уявними родичами минулих століть, дуже схожими на улюблених героїв художніх творів. Часто, гнаний жагою “підмалювати” свій родовід, звертаюсь навіть до індійських астрологічних таблиць-карм, в яких із радістю наївного дитяти надибую, що був колись власником рисових плантацій у В’єтнамі чи оратором у давньому Римі. Не сумніваюсь, що зумію відродити або й започаткувати наново своє генеалогічне дерево, живитиму його власними добрими справами і просто чесним життям.
Мрію про той час, коли вся Україна стане єдиною сім’єю з багатим родоводом.
“Життя прожити – не поле перейти”, – стверджує народна мудрість. А найважливіша справа кожної людини на землі – залишити по собі гідну зміну. Наші батьки хочуть бачити своїх нащадків щасливими. Але дуже часто ототожнюють щастя із задоволенням примітивних матеріальних потреб. Отак і народжується безглуздість: злочинні винагороди за навчання або – що страшніше – добрі вчинки.
У цей спосіб батьки відкупляються від дітей гарними цяцьками за власну байдужість, невміння бути для них гідним прикладом… І ще більше відчужують від себе дітей. Жахливіші перспективи у тих підлітків, які виховуються в сім’ях, де панує культ кулака, окрику, взаємозневаги і страху. Навряд чи можна обійтися без покарань взагалі, але перетворювати їх у єдину “зброю” виховання просто жорстоко.
Сімейне виховання, як на мене, повинно будуватися так, щоб дитина відчувала себе в ньому повноправним співучасником. Вона повинна знати сімейні проблеми, а іноді, в силу свіжості свого мислення, навіть підказати цікавий спосіб їх розв’язання. Батьки ж повинні переживати не лише за кількість позитивних оцінок у табелі, а, перш за все, дбати про душевний стан дитини, жити її інтересами, знати її друзів.
Між старшим і молодшим поколіннями в сім’ї мають панувати повна довіра і взаємоповага. Тільки за таких умов душа батьків і вони самі будуть авторитетними для дітей. Тільки у таких сім’ях молоде покоління здорове не тільки фізично, а й морально.
А де здорова сім’я – там здорова держава!





Related posts:
- Алегоричний образ чудо-дерева Мови в казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Кожен народ особливий. Головне, що різнить людей, – це їх мова. Завдяки пі зберігається індивідуальність, традиції, культура, навіть характер нації приховує у собі мова. Саме це, як на мене, і хотів показати нам Микола Магера у казці “Хоробрі і найхоробріших”. Він обрав алегоричний образ – дерево Мову, яке згуртовує народ, дає йому сил, наснаги жити в мирі з іншими. У казці дерево велике, могутнє, високе, сильне. Воно має охоронця, якого […]...
- Вплив поеми Гомера “Одіссея” на подальшу літературну традицію Гомер стоїть на початку, в середині і в кінці життя кожного юнака, кожного зрілого мужа і кожного старця”, – писав грецький філософ І ст. н. е. Діон Хрисостом. Існує безліч висловлювань про Гомера, але в одному з них значимість Гомера, “батька поетів”, для античності висловлена з особливою переконливістю: Томеру, – за словами великого давньогрецького філософа Платона, – Еллада зобов’язана своїм духовним розвитком”. Гомер – вихователь Еллади. Уся культура давніх греків, […]...
- Дерева – наші друзі – Твір-розум Дерева – наші друзі. Вони допомагають нам усім! Як приємно дивитися на їх високі міцні стовбури, розкидисті вітки, яскраві листи! Навесні на деревах розпускаються бруньки і радують око перехожих, піднімаючи їм настрій. Дерева також дуже корисні. Вони як фільтри очищують повітря від токсинів та газів, які дуже шкідливі для нашого здоров’я. Кожної весни вони вдягаються у яскраві квіти, і цим дарують нам радість. Любіть дерева! Дерева – наші друзі! Погано, […]...
- Як ми саджали дерево Як ми саджали дерево Кажуть, що людина за своє життя повинна посадити дерево, побудувати будинок і виростити дитину. Про будинки й дітей мені ще, мабуть, ранувато думати. А ось про дерева… Я не розумію, як можуть деякі хлопці обламувати на деревах живі гілки, калічити кущі. Ще коли я був зовсім маленький, мама, гуляючи зі мною, звертала мою увагу на красу природи. І могутній дуб-велетень, і кучерявий клен з п’ятипалим листям, […]...
- Перемогла справедливість? Твір-розповідь з елементами переказу. Мій дядько дуже розумний! Коли він приходить до нас в гості, часто роз: повідає різні історії. Вчора знову так і було. Як тільки дорослі поїли і вийшли в сад, ми з братом примчалися до дядька і попросили відповісти на питання: “Чи завжди добро перемагає зло?” Дядько відповів: – У дитячих казках добро перемагає зло. Але життя не казка. Трапляється всяке, Я розповім вам притчу. Пішов мисливець […]...
- Добро, любов, взаємна турбота батьків і дітей Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько. Прислів’я Особливе місце у творчості С. Васильченка посідають твори для дітей. Його оповідання виховують такі сімейні цінності, як добро, любов, взаємна турбота батьків і дітей. Ось, приміром, його оповідання “Свекор”. Це ціла енциклопедія народного життя. Багато з традицій української родини актуальні й нині. Наприклад: дітей змалку привчали до праці, голова сім’ї – батько, батькам завжди слід дякувати. В оповіданні “Бусурмен” С. […]...
- Осика Осика – дерево з колоноподібним стовбуром, зеленою або зелено-сіруватою корою, округлим листям на довгих сплюснутих черешках. Тичинкові квітки зібрані у темно-сірі колоски. У маточних суцвіттях зав’язується дрібне, жовтувато-біле чи сірувате насіння, яке за один-три місяці втрачає схожість. Дерево іноді сягає 35 метрів заввишки. Віковічний шелест осики Кожне дерево має свої, властиві тільки йому ознаки. Дуб вважається кремезним, могутнім, міцним; берізка – білокорою красунею; верба – золотокосим символом України; клен – […]...
- Традиції шанування батьків в українській родині Традиції шанування батьків в українській родині Людина завжди повинна знати, звідки вона пішла в життя. Ніхто не має права бути безбатченком. У світі є батьки і діти. Рід людський складається з поколінь – це велика мудрість нашого буття. Людина смертна, але безсмертний народ. Його безсмертність – в наступності поколінь. Багатства народної душі зберігаються в пам’яті, в серцях, у вчинках старших – твоїх дідів і батьків. Шанування старших поколінь та повага […]...
- Квітуча лила Хто живе в звичайних будинках, що густо стоять уздовж нудних або занадто гучних вулиць, хто рідко буває в парках або в лісі, у кого немає родичів за містом, той просто не знає, яке це диво – квітуча липа! А я живу в будинку, у вікна якого заглядає бузок, а просто біля порога росте стара, але струнка з пишною кроною липа. Це дерево поруч зі мною з тих пір, як я […]...
- Мій родовід. Твір у публіцистичному стилі на патріотичну тему У нашій домашній бібліотеці є унікальне видання – ілюстрований додаток до журналу “Нива” в коленкоровій палітурці, видане у Санкт-Петербурзі 1901 року. Це – сімейна реліквія, яка переходить від одного покоління нашого роду до іншого. У додатку до журналу “Нива” зібрані свідчення про найважливіші події життя російського суспільства в XІX столітті і про збройні сили, природознавство, землеробство і про багато інше. Цю книгу захоплено читали і мій дід, і мій прадід, […]...
- Ми – діти світу У всьому світі майже в кожній сім’ї ростуть діти. І від того, якими вони стануть, залежить майбутнє Землі. Діти будуватимуть міста і заводи, нові магістралі, вирощуватимуть урожай, розвиватимуть культуру. Як все це робитимуть сьогоднішні діти, а в майбутньому будівники суспільства, залежить від батьків, від сім’ї, в якій вони живуть, від дорослих людей, що їх оточують. Потрібно, щоб батьки і всі дорослі бачили в кожній дитині людину майбутнього. А для цього […]...
- Спорт сьогодні Заняття спортом сьогодні викликає багато суперечок. Причина дуже проста: єдине, що нині доступно всім дітям без винятку, це уроки фізкультури в школі. За все інше треба платити, і часто батьки відмовляються віддавати своїх дітей до якоїсь секції, бо сімейний бюджет цього не може витримати. Мене дивує, як багато представники влади, депутати та політики говорять, що треба піклуватися про підростаюче покоління. Кажуть, що для вирішення всіх спортивних питань навіть міністерство створили. […]...
- Навіщо треба вивчати російську мову? Російська мова – одна з найпоширеніших мов у світі. Вона належить до числа восьми міжнародних мов. Це означає, що люди різних національностей спілкуються один з одним російською мовою. Я навчаюсь у російськомовній школі. У нас усі предмети викладають російською мовою. Усі мої родичі, друзі й просто знайомі розмовляють російською мовою. Я думаю російською. Значить, ця мова – моя рідна. Звісно, що більше мов знає людина, то вона культурніша та розвинутіша. […]...
- Перемогла справедливість? – Твір-розповідь з елементами переказу Мій дядько дуже розумний! Коли він приходить до нас в гості, часто розповідає різні історії. Вчора знову так і було. Як тільки дорослі поїли і вийшли в сад, ми з братом примчалися до дядька і попросили відповісти на питання: “Чи завжди добро перемагає зло?” Дядько відповів: – У дитячих казках добро перемагає зло. Але життя не казка. Трапляється всяке. Я розповім вам притчу. “Йшов мисливець по лісу, раптом бачить: дерево […]...
- Як я розумію щасливе сімейне життя Кожна людина хоче бути щасливою. І кожна людина прагне щасливого сімейного життя. Проте щасливе сімейне життя кожен розуміє по-своєму. Мені здається, що обов’язковою умовою повинно бути взаєморозуміння між членами сім’ї. Якщо батьки розуміють, по-перше, один одного і разом – інтереси дітей, а діти розуміють інтереси батьків, то така сім’я обов’язково відшукає шляхи до щастя. Зразком для мене є моя сім’я. Ми з сестрою вважаємо своїх батьків старшими друзями. Нам цікаво […]...
- У фольклорному садку Мені було дуже цікаво вивчати перший розділ нашого підручника. Разом із Сашком, Софійкою та Мудрим Папугою ми мандрували по чарівному Саду Зарубіжної Літератури. Спочатку ми потрапили в куточок “Перлини народної мудрості”. Чого тут тільки не було! І прислів’я, і приказки, і забавки, і дражнилки. Мудрий Папуга пояснював, що фольклор у перекладі з англійської означає “народна мудрість”. Ми із Софійкою думали, що всі люди зібралися колись разом і склали пісню, казку, […]...
- Моє родовідне дерево Це прекрасна традиція – вести родовідне дерево. Це історія, яка живе у твоїй сім’ї, а не застигла в підручниках чи монографіях. До того ж цю традицію не обов’язково дотримувати в класичному стилі із зображенням живописних портретів предків, цій традиції можна надати іншого вигляду, але, на мою думку, таке дерево має бути в кожній родині. Можна, наприклад, зробити схематичне дерево на одному аркуші, а на наступних розмістити, крім розповідей про славних […]...
- Твір на тему “Дитинство – запорука майбутнього” Дитинство – найважливіша пора нашого життя, цієї пори формується наш характер, уподобання, моральні переконання. Важливо, щоб воно було нормальним і щасливим. Любов і турбота батьків – це запорука того, що дитина у майбутньому буде почувати себе впевнено, комфортно у будь-яких ситуаціях. Але часто в дитини може бути все, крім батьківської уваги і доброго слова. Адже часто батьки весь час працюють, прагнуть забезпечити матеріальне благополуччя дитини, купити іграшки тощо. Не у […]...
- Ким я хотіла б стати і чому? Я вирішила стати учителькою. Дехто може запитати чому? Скажу відверто: мені здається, що це дуже гарна професія, а ще тому, що я дуже люблю свою учительку. Учителька завжди в оточенні дітей, її діти люблять, вона для них як рідна мати. Учителька завжди допоможе в навчанні, турбується про нас, наше здоров’я. Вона разом з нами і радіє, і переживає. Мені здається, що учителем може бути тільки добра людина, яка любить дітей […]...
- Розповідь про дятла Моя розповідь буде про птахів, точніше, про одного з них. Я розкажу про дятла. Одного разу я поїхав до родичів у село. Там я гуляв у їхньому саду, великому та старому. І ось, під час моєї прогулки, я почув голосне: “Тук-тук!” . А потім пролунало чітке рипіння дверей: “Тр-р-р!”. Немовби хтось постукав, і для нього самі відчинилася старі та незмащені дер’евяні двері. Але у садку навколо мене ніяких дверей, звісно, […]...
- Опис: Сосна – символ дитинства Висока сосна на окраїні села завжди вабила відчайдушних хлопчиків. А після того, як Павлусь Крапин почав залазити на це дерево, розповідати про те, що бачить, герой добутку Ю. Збанацького вирішив теж підкорити це дерево. Він довго ходив навколо сосни, придивлявся, збирав сили. І от один раз, коли хлопців не було поблизу, хлопчик вирішив забратися на саму вершину. Важко було добратися до перших галузей, страшно стало, коли треба було перебратися з […]...
- Реальне й фантастичне в баладі Т. Шевченка “Тополя” Здавна в Україні тополя була втіленням дівочої та жіночої краси, стрункості, гнучкості, смутку, самотності. Відомі народні порівняння дівчини, жінки з тополею: “Струнка, як тополя”, “Висока, як тополя”, “Тонка, як тополя”, “Гнучка, як тополя”, “Самотня, як тополя”. За народними, повір’ями, виникнення цього дерева є результатом міфічного перетворення дівчини, жінки в дерево. Саме такий переказ Т. Шевченко поклав в основу своєї балади “Тополя”. Як відомо, балада – жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного […]...
- Проблема сімейного виховання у п’єсі Олексія Коломійця “Дикий Ангел” Проблема батьків і дітей належить до одвічних проблем людства, адже, мабуть, ще до нашої ери діти бунтували проти батьків, вважаючи їхні вимоги занадто застарілими й несучасними, а батьки обурювалися через нерозумні вчинки недосвідчених дітей. В українській літературі є прекрасний драматичний твір, присвячений зазначеній проблемі, – п’єса Олексія Коломійця “Дикий Ангел”, у якій поставлено актуальне в будь-які часи питання: яка система виховання найбільше виправдовує себе? Головний персонаж твору – Ангел Платон […]...
- Сосна – символ дитинства Висока сосна на околиці села завжди манила відчайдушних хлопчаків. А після того, як Павлусь Крупин почав залазити на це дерево, розповідати про те, що бачить, герой твору Ю. Збанацького вирішив теж підкорити це дерево. Він довго ходив навколо сосни, придивлявся, збирав сили. І ось одного разу, коли хлопців не було поблизу, хлопчик вирішив забратися на самісіньку вершину. Важко було добратися до перших гілок, страшно стало, коли треба було перебратися з […]...
- Моя сім’я – найбільший скарб З радістю в душі і усмішкою на своєму дівочому обличчі я пишу цей твір. Чому свою сім’ю, в якій проживаю – я називаю скарбом? А тому, що я найщасливіші дівчина в цілому світі. Я вважаю, що там, де в сім’ї панує мир, злагода, взаєморозуміння, любов до своїх дітей, а дітей до своїх батьків – це є безцінним скарбом в моєму серці. Я пишаюся і горджуся своїми батьками, своєму бабусею, своїм […]...
- Ввічливі слова Чи замислювались ви над тим, яку роль у вашому житті відіграють ввічливі слова? Я – так. І ось що виявилося. Якщо до людини звертаються гречно, вона і сама буде гречною з тобою. Судіть самі. У нас у класі є один хлопчик. Він увесь час говорить грубі слова. Не знаю, чому. Можливо, його батьки так розмовляють. Тоді мені шкода його. Мої батьки ніколи не вживають у розмові грубих слів. Коротше кажучи, […]...
- Я – українка Україна – моя батьківщина, бо народилася я на цій прекрасній землі. Батьки мої – росіяни, які переїхали жити в Україну. Звичайно, моя рідна мова – російська, і я дуже люблю твори російських письменників. А українкою я називаю себе насамперед тому, що вважаю себе маленькою громадянкою цієї держави. Мені жити в цій країні, навчатися, здобувати вищу освіту. Тому я із задоволенням вивчаю українську мову, історію цієї країни, не забуваючи про те, […]...
- Жива ватра Василь Герасимюк Жива ватра Дерево тремо об дерево, Доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, Тому бережемо її. Автор описує полонинські звичаї, побутову магію, пов’язану з худобою, до якої гуцули ставляться дуже трепетно: Ми знову виведемо наші отари на наші гори І за древнім полонинським звичаєм Проженемо крізь неї – Щоби ніяка пошесть не напала, Щоби жоден хижак не внадився, Щоби громи із блискавками не розігнали, Щоби підступний гад вим’я не […]...
- Ми відповідальні за тих, кого приручили Без чого не можна жити людині, щоб бути справді щасливою? Звичайно, це дім і сім’я. Родина – це ті, хто піклуються і переживають за тебе, уболівають і співчувають. Іноді трапляється так, що людина залишається самотньою. Щоб уникнути самотності, щоб знати, коли ти повертаєшся додому, що на тебе там чекають, люди заводять тварин. Це прекрасні істоти, які дарують радість спілкування, відчуття, що ти не один, що ти комусь потрібний. І Не […]...
- Розкриття моральних якостей людини в оповіданні Олени Пчілки “Сосонка” Багато захопливих книжок для дітей написала Олена Пчілка. Її твори навчають нас любити Україну, бути її патріотами. Добру працю Олени Пчілки можна охарактеризувати народним прислів’ям: “Родюча, як земля, а робоча – як бджола”. З давніх-давен у багатьох народів Новий рік зустрічали з вічнозеленою сосною. Кажуть, що ця лісова красуня – благословенне дерево, а тому воно вічнозелене й радісно шумить. В оповіданні “Сосонка” Олена Пчілка відтворила світ людини і природи. Вона […]...
- Родовідне дерево 3 давніх-давен прийшло до нас повір’я про те, що життя всіх людей на Землі – минулих і сучасних поколінь – утворює велетенське Дерево Роду. Всім нам відома також біблейська оповідь про те, як створив Господь перших людей на землі. Наші пращури вірили, що Дерево людського роду також почало розростатися від перших людей – Адама та Єви. Вони стали його першим пагінцем. І так само, як з маленького стебельця починає рости […]...
- Уславлення вірності інтересам нації в казці “Хоробрі з Найхоробріших” – IІ варіант – МИКОЛА МАГЕРА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Казка М. Магери “Хоробрі з Найхоробріших” розповідає про боротьбу українського народу за волю. Жив собі “народ волелюбний у мирі і злагоді, не хотів ні з ким воювати. Плекав своє “невмируще чудо-дерево Мову”. Охороняв це дерево Сивобородий – втілення мудрої старості. І коли напали на нашу землю загарбники, кращі сини – Хоробрі з Найхоробріших – вирішили боронити свою землю, свій народ. Пішли вони до Сивобородого, […]...
- Чи треба знати кілька мов? Той, хто не знає іноземної мови, не знає своєї власної. В. Гете Знання декількох мов, крім своєї рідної, вважаю за необхідне. І чим більше людина знає мов, тим більше в неї можливостей. Деякі люди вивчають мови тому, що їм потрібно це для роботи, інші подорожують за кордоном. Усі, хто знають багато іноземних мов, можуть розмовляти з людьми з інших країн, читати твори закордонних авторів, що робить ширшим світогляд. У наші […]...
- Проблема батьків і дітей у П’єсі О. Коломійця “Дикий Ангел” Проблема батьків і дітей, мабуть, буде вічно хвилювати людство. Адже батьки, проживши життя, набувши чималого досвіду, намагаються направити життя своїх дітей у певне русло, при цьому не завжди прагнуть зрозуміти, що в цьому житті потрібно їхній дитині. їх часи їм здаються кращими, вони не хочуть сприймати зміни в житті, їм важко пристосуватися до нових умов, і як наслідок – непорозуміння з дітьми. У свою чергу, діти вважають себе розумними, дорослими, […]...
- Педагогічні погляди Г. Сковороди Напевно, ніхто не буде заперечувати, що виховання дітей є надзвичайно важливим не тільки для окремої родини, але й для розвитку суспільства, нації, для розвитку всього людства. З давніх часів люди цікавились проблемами педагогіки, розмірковували над тим, як краще виховувати своїх нащадків. Створювались наукові праці, новітні ідеї підтверджувались або відходили в небуття, змінювався світ, історичні епохи, змінювались люди та їх потреби, проте це питання лишалось гострим та нагальним. Григорій Сковорода викликає […]...
- Моє ставлення до вчинку батьків Катерини ТвІр за поемою Шевченка “Катерина”. Сюжет поеми “Катерина” – це трагічна історія дівчини, що повірила словам спокусника-офіцера, який покинув і її, і сина. Єдиним і справжнім джерелом твору було саме життя. У газетах середини XІX століття писалося про самогубство дівчат-кріпачок, зведених панами та офіцерами. Шевченкові якось сказали: “Навряд чи правдоподібний той факт у “Катерині”, що ніби батько й мати прогнали Катерину”. Але поет стверджував, що такі випадки були частими у […]...
- Яке значення в людському житті має праця? Яке значення в людському житті має праця? Я знаю багацько прислів’їв та приказок, які розповідають про важливість праці. Ось, наприклад: “Без труда нема плода”, “Хочеш їсти калачі – не сиди на печі”, “Діло майстра величає” та інші. Та чи правдиві вони? Чи дійсно воно так є? Пропоную вам разом поміркувати над цим. Ось взяти хоча б школи. У кожному класі є діти, що вчаться добре і вчаться погано. Як ви […]...
- Опис саду Сонячний світ пронизував зелені дерева, що позбиралися на схилі гори, неначе створюючи велику різнобарвяну сім’ю. Батько гуляв поміж дерев та перед кожним зупинявся, наче зустрів знайому людину. У цьому саду було посаджено найрізноманітніші дерева різного віку: груші, вишні, яблуні, сливи, дуби, липи, горіхи. Росла навіть висока тополя, своїм листячком до неї розмовляла молода, гнучка. “Кожен хазяїн,- розповідав товариш,- біля своєї хати траву косить для худоби, а наш батько все своє […]...
- Спілкування в сім’ї Як часто ми недооцінюємо роль слова в житті людини! А воно ж може й допомогти людині, але може й поставити на коліна, завдавши неймовірного болю, а то й знищити. Та, на жаль, ми часто нехтуємо словом. Потрапляючи в гості до своїх друзів, ми – втілення самої ввічливості. А вдома ми починаємо розмовляти по-іншому: простіше, грубіше, нечемно. До того ж не завжди плануємо комусь завдати болю, просто хочеться скоріше вирішити якесь […]...
- Твір про людську пам’ять, про те, як вона допомагає вдосконалитися людині Закон життя жорстокий – все народжене коли-небудь зникає. Та це не повинно лякати людей. Навпаки: треба вірити, що життя прекрасне і постійно рухається вперед. Ніщо на світі не зникає безслідно. Людина успадковує пам’ять віків, надбання попередніх поколінь, давні традиції, вірування. Ми смертні, але безсмертний народ і безсмертя – в наступності поколінь. Мудрість віків зберігається у книжках та історії, а багатство народної душі – в пам’яті, у серці, у вчинках. Нам […]...
Categories: Твори з літератури