Я хочу розповісти вам про повість І. Падеріна “Не йдучи від себе”

Related posts:

1. Твір по повісті Падеріна “Не йдучи від себе” Я хочу розповісти вам про повість у новелах І. Падеріна “Не йдучи від себе”. Голос розбудженої, збудженої пам’яті письменника-фронтовика звучить тут наполегливо й сольно, часом сумно, що точно пробивається звідкись здалеку звук тривожного дзвона. Мудрість і мужність покоління, що вступило в смугу очікування неминучого, жадали від художника, – чия доля була обпалена війною, виконання обов’язку повідати про життя й про себе, оглянути поглядом навколишніх, оглянутися назад, вдивитися в далечінь. Письменник, […]...
2. Я хочу розповісти вам про книгу Васильєва “А зорі тут тихі” Усе далі йдуть у минуле події Великої Вітчизняної війни, але вони не стають історією. Книги про війну не сприймаються як історичні добутки. Чому? Військова проза сімдесятих-вісімдесятих років загострила істотні для життя сучасної людини проблеми: морального вибору, історичної пам’яті. У цих книгах відбуваються твердження тих моральних норм, без яких немає й “мирного життя”. “Від уміння жити гідно дуже багато чого залежить у наш тривожний час”, – уважає Б. Васильєв, один із […]...
3. Я хочу розповісти вам про те що сталося Слово “сталося” має на увазі якусь подію, щось несподіване. Те, про що я хочу розповісти, формально під визначення випадку, несподіванки не підпадає, але… Нічого несподіваного в нашій торішній родинній поїздці не було. Півроку ми планували екскурсію пушкінськими місцями. Мама там бувала раніше, тепер вона хотіла показати їх нам – татові, мені і брату. Вона так жваво розповідала про Михайлівське, Тригорськ, Святогорський монастир, що здавалося: я там уже була. І ми […]...
4. Я хочу розповісти вам про книгу Дуже вірно сказав хтось, що книга ніколи не зрадить і не залишить тебе. Книга – це і мудрий учитель, і щирий друг. У книгах ми знаходимо відповіді на багато питань, що хвилюють нас у житті. Ще багато красивих і високих слів можна сказати про книги і їхню роль у житті людини. Я хочу розповісти про свою улюблену книгу. Це роман П. Загребельного “Роксолана”. Завдяки цій книзі я довідалася дуже багато […]...
5. Я хочу розповісти вам Я завжди мріяв мати собаку і з заздрістю дивився на хлопців з нашого двору, що виходили на прогулянку зі своїми чотириногими друзями. Не раз просив батьків купити собаку, однак мама пояснювала, що наша квартира дуже мала, щоб тримати таку тварину. “Вистачить з нас і рибок, тим більше що, крім мене, у нашій родині ніхто про них не піклується”, – заявила мама. І все-таки собака в нашій квартирі на деякий час […]...
6. Я хочу розповісти вам про фільм Мій улюблений жанр – це мелодрама, фільми на зразок казки про Попелюшку. У них не стріляють, не підривають, немає братух, скінхедів і бандитів, не говорять на блатному жаргоні. Негативні Герої в цих фільмах негативні тому, що в них такий характер і такі життєві цінності. У цих фільмах багато доброти, щирості, людського тепла і гарної музики. З західних фільмів такого типу я люблю “Красунечку” з Річардом Гіром і Джулією Роберте, а […]...
7. Про що міг розповісти Наа. Твір за казкою “Мауглі” Якось я уявив собі, що потрапив дивним чином у казкові Джунглі, які дали притулок юному Мауглі. Я подумав: а зміг би я, як він, подружитися з мешканцями Джунглів? Скажімо, диво сталося. І ось я веду мирну бесіду з кам’яним пітоном Каа. Я знаю, що пітон вміє лазити по деревах не гірше від мавп. Ночами він краде в них малят, і від одного імені Каа у мавп тремтять їхні гидкі хвости. […]...
8. “Я знаю все, та тільки не себе…” Творчість Франсуа Війона належить до періоду французького Відродження, коли актуальними стали питання не лише пізнання Довколишнього світу, але, насамперед, пізнання людини, її сутності в мінливому суспільному житті. Війона вважають неперевершеним майстром балад. До цього жанру зверталися багато письменників багатьох літератур світу, проте саме Війон залишив у своїй творчій спадщині по-новаторському повнозвучні зразки балад. У французькій літературі, завдяки творчості Ф. Війона, викристалізувалися певні особливості балад: безпосереднє звернення до читача, оповідь від […]...
9. Твори О. Т. Твардовського “про час і про себе…” Твори О. Т. Твардовського “про час і про себе…” Олександр Трифонович Твардовський відомий читачу насамперед як автор поеми “Василь Тьоркін”, що так полюбилася народу. У знак особливої прихильності до героя, що уособлює мужність, простоту, любов до батьківщини і людей, на добровільні пожертвування громадян СРСР у Смоленську було поставлено пам’ятник “Безсмертному рядовому Василю Тьоркіну”. Твардовського-поета завжди цікавила доля своєї країни на крутих поворотах і переломах історії. Лірика поета не відривається від […]...
10. Зрозуміти себе Пройде зовсім небагато часу – і всі ми, сьогоднішні старшокласники, закінчивши школу, увійдемо у дорослий світ. І кожен із нас мріє зайняти в ньому лише своє місце, де б він міг найбільше реалізувати свої знання, сили й талант. А для цього, я думаю, неодмінно треба уважно придивитися до себе, зрозуміти себе, створити себе. Звісно, що зробити це – значить зробити дуже багато у своєму житті, бо це ж дуже важко: […]...
11. Людина, на яку я хочу бути схожою Старожилом нашого будинку, що був зведений задовго до Великої Вітчизняної війни, є бабуся Аня. їй більше дев’яноста років. У двір вона виходить рідко, але, коли з’являється й сідає на лавочку біля під’їзду, до неї приєднуються й молоді, й жінки похилого віку з нашого будинку. Бабуся Аня користується в мешканців авторитетом. Ніхто ніколи не бачив її роздратованою, вона усміхнена, завжди привітна, завжди дасть мудру пораду. Бабуся Аня самотня. Чоловік давно помер; […]...
12. Я хочу бути зрозумілий своєю країною Твір По добуткам Володимир Маяковського. У великого російського поета XІX століття Н. О. Некрасова є чудові слова: Хто живе без суму й гніву, Той не любить вітчизни своєї. Поет Володимир Маяковський жив з “сумом і гнівом” і жагуче любив свою вітчизну. Мотиви суму, незадоволеності, самітності, невпорядкованості в особистому житті звучать у багатьох його добутках. Страждаючим і самотнім прийшов у російську поезію юний Володимир Маяковський. У віршах молодого поета вражало незвичайний […]...
13. Щастя відчути себе людиною. Твір за п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон” П’єса “Пігмаліон”, мабуть, найвідоміша і найпопулярніша з творів Бернарда Шоу. У назві п’єси впізнаємо ідею античного міфу про скульптора на ім’я Пігмаліон, який закохався у вирізьблену ним з мармуру жінку й попросив богів оживити її. Афродіта, як відомо, зглянулася над закоханим, і Галатея, так звали статую, стала його дружиною. Але ця наїва у Шоу швидше іронічна. Та й хто з героїв Пігмаліон? Може, Хіггінс? Так, він і справді, ніби скульптор, […]...
14. Не хочу, щоб старіла мама Их улыбка – счастья добрый вестник, Солона слеза их и горька… И воспеты не случайно в песнях Отчий дом и матери рука. В. Сосюра Переді мною фотографія. На ній молода дівчина. Пишне волосся, широко розкриті очі. Поворот голови, уся поза виражають наснагу, бажання щось сказати. Очевидно, перервана цікава розмова або вона побачила щось значне. Мені хочеться повторити поетичне: “Остановись, мгновенье, ты прекрасно!” – тому що на фотографії моя мама. їй […]...
15. Хочу, щоб мене розуміли. Твір на вільну тему Можу впевнено сказати, що я й мої однокласники мріємо, щоб нас розуміли. Під розумінням л маю на увазі вміння почути. Я можу десять разів пояснювати батькам, чого я хочу, але вони мене не чують. Можу пояснювати або доводити щось учителеві – він мене не чує. Моя точка зору може відрізнятися від них, її потрібно вислухати, зрозуміти, а потім уже заперечувати, а не категорично заперечувати. Я вчуся слухати людей. Це дуже […]...
16. Людина, що перемогла себе?! Шкільний твір за повістю Оноре де Бальзака “Гобсек”. Чи багато потрібно людині, щоб бути щасливою, щоб прожити життя не марно і залишити по собі добру згадку людям? По-різному відповіли б на ці питання герої Оноре де Бальзака, письменника, який вважав, що психологію та життєві погляди людини формує соціальне середовище. Так, холодна та скупа людина Гобсек, герой однойменної повісті, замолоду був людиною життєлюбною, наділеною природним прагненням самоствердитися в житті. Коли йому […]...
17. “Князівна Мері” головна повість у романі “Герой нашого часу” Бєлінський справедливо вказував на повість “Князівна Мері”, як на головну у романі. Справа не в тім тільки, ЩО вона займає центральне місце в композиції добутку. У цій повісті Печорин розповідає пр самому себе, розкриває свою душу. І недарма в передмові до “Журналу Печорина” сказано, що в ньому перед нашими очами стане “історія душі людської”. Тут Сильніше всього виявилися особливості “Героя нашого часу” як психологічного роману. Підкреслюючи соціальний характер трагедії покоління, […]...
18. “І я молюся не про себе одну” Доля Ганни Ахматової навіть для нашого жорстокого століття трагічна. У 1921 році розстріляли її чоловіка, поета Миколу Гумільова, нібито за співучасть у контрреволюційній змові. Що з того, що до цього часу вони були у розлученні! Їх як і раніше зв’язував син Лев. Доля батька повторилася в сині. У тридцяті роки по неправдивому обвинуваченню він був арештований. “У страшні роки Єжовщини я провела сімнадцять місяців у тюремних чергах в Ленінграді”, – […]...
19. Основні тези памфлету І. Багряного “Чому я не хочу вертатися до СРСР?” За часів СРСР велика кількість українських митців вимушена була покинути межі своєї Батьківщини і оселитися за кордоном. Наші співвітчизники жили у Канаді, у США, в багатьох країнах Європи. Відомі мистецькі організації, що дістали свою назву за місцем мешкання поетів та письменників: Нью-Йоркська група, наприклад. Окремою сторінкою розвитку української літератури стала творчість Євгена Маланюка, Олени Теліги, Юрія Клена та інших митців, відомих нам як Празька школа. У Празі гуртувалася велика частина […]...
20. Ким я хочу бути Якось у нашому дуже серйозному товаристві, яке щодня збиралося в пісочниці з синіми або червоними відерками і відповідного ж кольору лопатками, зайшла розмова про те, хто ким хоче стати в майбутньому. Ну, звичайно, багато було міркувань: хто – вчителем, хто – інженером, хто – моделлю, хто – пожежником тощо. Кожний із присутніх намагався довести, що кращої професії, ніж ним обрана, й не може бути. Ми всі кричали, обсипалися піском, якщо […]...
21. Ким я хочу стати в майбутньому Деякі мої однокласники вже вирішили, ким стануть в майбутньому. Одні хочуть бути економістами і адвокатами, бо це престижно і модно, інші – програмістами, бо це високооплачувана робота. А я вважаю, що треба обирати таку професію, яка була б тобі до душі. Мене дуже захоплює професія журналіста, особливо спеціального кореспондента. Людина, яка обрала цей фах, має бути розумною і вміти формулювати свою думку, а також чесною, щоб справедливо висвітлювати події. Але […]...
22. “Жити хочу! Геть думи сумні!” Я знаю: скільки б не пройшло часу, постать Лесі Українки буде завжди асоціюватися з образом героїні її поезії “Contra spem spero!”, рядки якої вражають драматизмом і водночас оптимізмом дівчини, здатної за найтяжчих обставин “пісню веселу співать”. Коли я знайомилася з біографією поетеси, мене приголомшили слова її матері у листі до Івана Франка: “Чи ж смерть не була б кращою долею, ніж теперішнє її життє, котре і у неї, і у […]...
23. Які риси характеру я хочу в собі виховати Які риси характеру я хочу в собі виховати Мабуть, це питання слід пов’язати із отим вічним питанням дорослих на кшталт “Яким ти хочеш стати, коли подорослішаєш?” або “Ким мрієш бути?”. У молодших класах, коли мене це діставало це питання, я відповідав, що моя мрія – бути таким, як Карабас-Барабас або Бармалей. Але то було усе несерйозно і необмірковано. Згодом трапився випадок, який примусив мене замислитися над цим питанням. Я посварився […]...
24. Повість “Кустодієвский моряк” Повість “Кустодиевский моряк” була написана наприкінці 1997 року, а вийшла до друку в 1998 році в збірнику за назвою “Космічні загадки Коктебеля”. Повість є як би літописом життя однієї людини. Кличуть його Тимофій Іванович. Цікава побудова оповідання. Автор починає своє оповідання не з дитинства Тимофія, а з того моменту, коли він, будучи вже старим, лежить у лікарні. Причому хвороба його невиліковна. Тимофій Іванович випробовує дуже сильні болі, тому йому увесь […]...
25. Вихваляти себе – негарно Усі ми хочемо справляти гарне враження та подобатися оточуючим. На жаль, це не завжди виходить. Чому? Цього року я познайомився з однією дівчиною, яка дуже хотіла мені сподоба­тися. Вона весь час говорила про себе. Казала, що вона хороша і чарівна, обож­нює читати і слухати музику, ходити до театру. Ще вона вихвалялася своїми бать­ками. Її тато – заможна людина, він часто підвозить свою доньку до школи на авто. Але чи є […]...
26. Всяка людина сама себе виховувати повинна – Тургенєв “Батьки й діти” Роман Тургенєва “Батьки й діти” створювався в 60-х роках XІX століття. Це час і відбитий у романі. Як це відбувалося й у суспільному житті тієї епохи, у романі розвивається конфлікт між разночинної і ліберальною дворянською ідеологією. Різночинці-Демократи – це молодь того часу, що повинна була прийти не зміну старшому поколінню дворян. Вони несли в собі зачатки революційної ідеології. Недарма Тургенєв так сказав про свого героя: “…і якщо він називається нігілістом, […]...
27. Достоєвський “Злочин і кара” “Я вбив себе, а не стару жінку” “Злочин і кара” Ф. М. Достоєвського належить до найбільш складних творів російської літератури. Достоєвський описує страшну картину життя людей у Росії середини ХІХ ст. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним та стиснутим власним безсиллям і безправ’ям. Автор створює книгу про збіднілих дворянах, “мешканців темних куточків”. До нього ніхто не писав таких книг, та для Достоєвського зміст роману був продиктований самою дійсністю. Події, описані у романі, відбуваються в […]...
28. Історія жінки, що втратила себе Я нікому не чинила зла, окрім себе. Це я маю право… Л. Толстой. “Анна Кареніна” У романі “Анна Кареніна” відбилися складні духовні пошуки автора. В пе­ріод роботи над романом Толстой пише на аркуші паперу питання, які мучили його і не мали відповіді: “Навіщо жиги?”, “Яка мета мого і всякого існування?”, “Як мені треба жити?” Герої нового роману Толстого не з минулого, а з сучасного життя, коли все змішалося, перевернулося, як […]...
29. РЕЦЕНЗІЯ НА ПОВІСТЬ В. Г. РАСПУТІНА “ПРОЩАННЯ ІЗ МАТЕРОЮ” В 1987 році у видавництві “Художня література” вийшла книга Валентина Распутіна, у яку ввійшли його повісті й оповідання. Своє покликання Распутін визначив так: “Коли потрібно стояти за совість, за правду, література йде туди, де потрібно. Писа – тель – це не просто професійне, а усе більше суспільне поняття, і від цивільних проблем йому не піти. Література давно, а останнім часом особливо, добровільно взяла на себе обов’язку суспільної думки”. Саме суспільним […]...
30. Повість Камю “Сторонній” “СТОРОННІЙ”. Повість була опублікована в 1942 році. Головний герой повісті дрібний службовець Мерсо, “романтикекзистенціаліст”. Він не бажає бути схожим на інших людей, не бажає підкорюватись життю “за модними каталогами”. Сам автор зазначав, що сюжетом твору є “недовіра до формальної моральності”. Мерсо розірвав внутрішні зв’язки з суспільством, він живе з усвідомленням абсурдності буття, що і робить його “стороннім”, байдужим чужим цінностям і нормам суспільства. Мерсо належить іншому світу – світу природи. […]...
31. Романтична повість-казка про піднесену любов Я зрозумів одну нехитру істину. Вона в тому, щоб робити чудеса своїми руками. О. Грін “Казка потрібна не тільки дітям, але й дорослим”, – писав Костянтин Паустовський. Саме таку казку склав О. Грін, шукач чудесного, що марить морем і вітрилами, людина, про яку з перших кроків у літературі складалися легенди. Він написав феєрію-казку про те, що щастя – справа власних рук людини, що мрію не треба чекати – їй потрібно […]...
32. Пізнай самого себе Із чого починається самопізнання? Мабуть, із ставлення до самого себе. Оцінка себе залежить від виховання та від усвідомлення себе в цьому бурхливому світі. Ми всі отримуємо різне виховання. На жаль, роблячи перші кроки самоусвідомлення, ми починаємо порівнювати себе з іншими людьми, насамперед зі своїми ровесниками. Якщо ж є мудрі наставники поруч, то слід звернутися до них, аби мати можливість поспілкуватися з ними на цю тему. Хоча очевидним є те, що […]...
33. Я вам розповім про час і про себе. В. Маяковський Владимир Маяковський… Ще в раннім дитинстві він входить у нашу читацьку свідомість. Перші свої самостійні кроки ми робимо, звіряючись по вічному: “Що таке добре й що таке погано?” Тоді це було для мене чимсь величезним, незрозумілим і нескладним. На наступне сприйняття поезії Маяковського вплинуло сформоване про нього подання як про поета – співаку революції. І це відповідає дійсності, тому що навіть у самих ліричних добутках, поруч із щиросердечними переживаннями поета […]...
34. “Віддав себе я праці без вагання…” Я не скажу, щоб розумом я жив, Я не скажу, щоб серце в мене спало, Але його я тяжко пригнітив, Але йому так волі дав я мало. Повинність я над все ушанував, Віддав себе я праці без вагання. Я йшов туди, де розум посилав… Так, підсумовуючи свій життєвий вибір, писав у вірші “Я не скажу, що розу­мом я жив” видатний український поет, письменник, літературний критик, мо­вознавець Борис Грінченко. Де ж […]...
35. Засудження тоталітарної політики в памфлеті І. Багряного “Чому я не хочу вертатися до СРСР” Я вернуся до своєї Вітчизни…, коли тоталітарна кривава більшовицька система буде знесена так, як і гітлерівська. . Багряний. У 1922 році на карті світу з’явилася нова держава – Союз Радянських Соціалістичних Республік. Це була одна з найкращих країн, що згодом здивувала світ тим, що в рекордно стислі строки змогла підняти економіку, мала великий військовий потенціал, перемогла фашистську навалу, а потім доволі швидко подолала розруху. Наприкінці 40-х років двадцятого століття радянський […]...
36. “Я вам расскажу о времени и о себе” Я всю свою звонкую силу поэта Тебе отдаю, атакующий класс. В. Маяковський Володимир Маяковський… Ще в ранньому дитинстві він входить у нашу читацьку свідомість. Перші свої самостійні кроки ми робимо, звіряючись з вічним: “Что такое хорошо и что такое плохо?”. Тоді це було для мене чимось величезним, незрозумілим і недоладним. На наступне сприйняття поезії Маяковського вплинуло сформоване про нього уявлення як про поета – співця революції. І це відповідає дійсності, […]...
37. Поетичний заповіт Пушкіна. Твір за поезією “Я пам ятник себе воздвиг…” Я тисячами душ живу в сердцах Всех любящих, и, значиш, я не прах, И смертное меня не тронет тленье. Макіавеллі. Читаючи вірш О. С. Пушкіна “Я памятник себе воздвиг нерукотворньїй…”, мене найперше вражає дар передбачення, дарований усім великим поетам. Адже вірш написано 1836 року, коли поету залишалося жити менше року. З чого б раптом тридцятисемирічному Пушкіну підбивати підсумок свого життя, своїй творчості, роздумувати про значення всього написаного ним? Звідки ця […]...
38. Не роби іншому того, чого не бажаєш для себе Народні прислів’я є згустком людського морального досвіду. Але ми не завжди дотримуємося правил, заповіданих нашими батьками. Усі ці правила називають етикою. Етика є елементом культури. Один давній міф розповів давньогрецький філософ Протагор. Коли боги створили людей та тварин, вони наказали двом титанам – Прометею та Епітемею – дати людям якихось здібностей. Епітемей випросив у Прометея цю роботу, але розподіл здібностей учинив досить прямо-лінійно: одним дав силу, але не дав швидкості, […]...
39. Стався до іншого як до себе Згадується така прикра історія. Було оголошено про традиційний загальношкільний збір макулатури. Тут у мас є свої лідери. Ніхто не міг зрівнятися у класі з “чемпіоном збору макулатури” Славкою Поліщуком. Учиться він абияк, але там, де потрібно щось зробити своїми руками, краще за Славку в нашому класі не зробить ніхто, всі звертаються до нього. Ось і цього разу він прийшов з двома важкими пакунками, із яких стирчали у різні боки старі […]...
40. В. Фолкнер про повість Е. Хемінгуея “Старий і море” Навесні 1936 р. у журналі “Ексвайр” Е. Хемінгуей опублікував нарис, у якому розповідав про епізод рибного лову в Тольфетрімі. Старий рибалка піймав велику рибу, що довго тягла його човен у відкритому морі. Коли його знайшли, риба була об’їдена акулами, а рибалка в розпачі ридав. Через 16 років письменник повернувся до цього випадку і на його основі створив чудову філософську повість-притчу “Старий і море”. Старий кубинець Сантьяго, головний герой повісті, вже […]...