Як ви думаєте, чи не час нам домогтися організації Суспільства захисту прав споживачів духовного хліба? Це бажання міцніє з покупкою кожного нового номера газети з телепрограмою. Коли в нас з’явився новий телевізор, це було велике свято. Коли ми одержали доступ до кабельного телебачення – радість була величезною. Будували плани: “От з’явиться побільше грошей – купимо супутникову антену”.
Через якийсь час захвати затихли. Супутникову антену брати передумали. А тепер от розуміємо, що й без кабельного телебачення обійтися зможемо.
Телебачення – масовий, доступний і могутній засіб передачі інформації. Так чому ж замість інформації ми одержуємо те, що грубо можна назвати двічі використаної кимсь жувальною гумкою?!
Канали змагаються – хто в максимально короткий термін покаже той самий фільм найбільша кількість разів. Або по-іншому – хто більше всіх зможе заповнити свій ефірний час повторами третьосортних відходів голлівудського прокату? Час від часу з’являються горді крейсери “оскароносцев”. Відразу вони виявляються ” Титаника-Мі”.
Начебто ми, дикі українці, не знаємо, що “Оскара” дають тим режисерам, які ухитряются витратити більші кілометри плівки й грошей. Репортажі з Канських фестивалів викликають глухе роздратування. Їх потрібно назвати по-іншому. Наприклад, “Гаряча десяткО.
Фільми, які ми вам ніколи не покажемо”. Іноді з’являються, подібно крыловской перлині в гної, такі чудеса як “Час циганів” Кустурицы або “Танцююча в темряві” із чудової Бьорк. Але скільки ж потрібно гною… вибачите, перелопатити!
“Блакитну безодню” Бессонна показали в скороченому варіанті для бедных. А “Мадам Батерфляй” з’явилася в рубриці “Елітне кіно”. Ця добротна мелодрама – для еліти!
За кого нас приймають? Вибухової сили й краси “Тіні забутих предків” Сергія Параджанова українське телебачення відправило в “Нічний канал”. Його замість уроку української історії потрібно показувати, і подіє він краще, ніж нав’язливі заклики “Любити Прикрашу”. Чим винуваті українці, що їм замість геніального “Кам’яного хреста” показують “День народження Буржуя”? Про розважальні передачі взагалі важко говорити, не виходячи за рамки нормативної лексики.
Те в них “Любов з першого погляду”, те “Медяний місяць”.
А глядачі єхидно прикидають, як учасники потім призи ділити будуть. Є, на мій погляд, кілька світлих плям: ” Брейн-Ринг “і “Що? Де? Коли?”. Остання передача з’являється, щоправда, так само часто, як і сонце в Заполярье. А “Перший мільйон” смотрится як несмішна пародія на інтелектуальні ігри.
Прекрасний зразок того, що у світі називають ” кросворд-ным утворенням”: знаємо кілька дат, ім’я назв, а що за ними коштує – бог звісткО. Так що телевізор у нас, в основному, відпочиває. На нього книжки складають і пил витирають.
А може, це замаскована загальнодержавна кампанія по економії електроенергії? Над цим варто подумати.





Related posts:
- Телебачення в сучасному житті Телебачення грає дуже важливу роль в наший життя. Це постійне джерело розваги і інформації, двері, через які до наших будинків може увійти весь світ. Деякі люди вважають за краще проводити свій вільний час, за погляданням розважальних телепередач, тоді як інші вважають за краще дивитися політичні й освітні програми. Ми можемо подивитися багато дійсно цікавих програм: інформаційних, музичних, спортивних, для дітей і для дорослих. Але що ми робили раніше, до появи […]...
- Гроші – рушійна сила І. Бальзак – один із найвидатніших романістів XІX ст. ІІ. Згубна влада грошей над людьми. 1. Лихвар, який робить гроші із грошей. 2. Ставлення Гобсека до людей, що його оточують. 3. Перетворення Гобсека на уособлення влади золота. ІІІ. Актуальність твору О. де Бальзака у наш час....
- “Книга і комп’ютер. За чим майбутнє?” Необхідність висловлювати і передавати інформацію спричинилася до появи мови, писемності, мистецтва, книгодрукування, телебачення, обчислювальної техніки. Завдяки технічному прогресу виникли певні засоби комунікації, а разом з ними – й цінності. Першим проривом у цьому напрямі стала книга, яку споконвіку любили і поважали. Недаремно народ каже: “Книга вчить, як на світі жить”, “Книга – джерело життя”, “З книгою жити – з добром дружити”. Про роль книги в житті людини писали і майстри […]...
- Я вибираю професію Професію я ще не вибрала. Поки що не кваплюся – усе-таки три роки навчання в школі попереду. Але батьки вважають, що час мені вже задуматися про своє майбутнє. І я іноді задумуюся… Ще рік тому я марила про кар’єру тенісистки. Я обожнювала цю гру. Обожнюю і зараз. Але якось само собою так сталося, що я зрозуміла – Мартини Хингіс з мене не вийде. Адже одна справа – ходити на тренування […]...
- Українські народні пісні функції у наш час Протягом своєї багатовікової історії український народ склав понад двісті тисяч пісень. З піснею народжувалися, виростали, відходили у вічність. Пісня була такою ж насущною потребою, як хліб і вода. Де зараз можна почути українську народну пісню? Переважно – на весіллі, інколи – на якійсь гостині, зрідка – колискову, та й то радше у виконанні бабусі, а не молодої мами. Народна пісня поступово втрачає свої позиції. Мабуть, це можна пояснити тим, що […]...
- Вплив телебачення на світогляд людини Усім відомий такий вислів: “Дивитися на світ крізь рожеві окуляри”. Ми говоримо так про людину, яка з тих чи інших причин не сприймає навколишню дійсність адекватно. Не можна сказати, що така людина позбавлена здорового глузду. Іноді світогляд людини змінюється під впливом незрозумілих чинників навіть усупереч її власному бажанню. У сучасному суспільстві таким агресивним засобом втручання у сферу свідомості стало телебачення. Цікавий факт: зображення на екрані першого телевізора було дуже кумедним […]...
- Герої В. Нестайка – веселі, розумні, дотепні сміливці Головні герої повісті В. Нестайка Ява з Павлушею познайомились ще в четвертому класі і тепер є справжніми друзями. То вони випустили в клубі під лекції “Виховання дітей у сім’ї” пугутькала і лектор з переляку упав з трибунці і вилив собі на голову графин з водою. То повісили старі дідові підштаники на телевізійну антену, то проводили під свинарником метро. Хотіли зробити всій сюрприз! Адже у Києві є метро, нехай і у […]...
- Тема грошей у повісті О. Бальзака “Гобсек” В історії світової літератури чимало історій про скнар, так що Гобсек з повісті Бальзака – образ не новий. Але от що справді цікаво, що письменник за допомогою свого героя дослідив усебічно проблему грошей. Отже, Гобсек знає гроші професійно, бо він лихвар, тобто людина, що дає гроші під заставу. Він розповідає Дервілю про своє життя, і поступово стає зрозуміло: в ньому майже ні для чого, крім грошей, місця не лишилося. Він […]...
- Гірка комедія солодкого життя Герасима Калитки У нашому суспільстві здавна існує страшний звір. Кудлатий, дикий, з червоними ненаситними очима, він не їсть і не спить, блукаючи душами людей. Цей звір справді небезпечний, і його не можна зловити, але парадокс: люди не жахаються його, а навпаки, широко відкривають двері, впускаючи його в душу. Звіра цього звуть Жадібністю, а в його свиті завжди ходять Гроші та Влада. Непомірна жадоба до грошей та легкої наживи часто ставала головною проблемою […]...
- Згубний вплив грошей ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Згубний вплив грошей Гроші… Для когось вони відіграють важливу роль, хтось має скромні грошові потреби, але, звичайно, без грошей обійтись неможливо. Любов до грошей – ось що об’єднує персонажів п’єси Карпенка-Карого “Сто тисяч”. Герасим Калитка, сільський багатій, прагне на всьому заробити і наскладати якомога більше грошенят. Він жорстоко експлуатує наймитів, шкодує для них шматка хліба і поступово втрачає ознаки нормальної людини. Мріє про гроші і кум Герасима Савка. […]...
- Як Україна здобула незалежність? Живи, Україно, живи для краси, Для сили, для правди, для волі! Шуми, Україно, як рідні ліси, Як вітер в далекому полі. О. Олесь Недаремно розпочинаю я свій твір словами Олександра Олеся. Адже для кожного, хто вважає себе українцем, назва нашої країни є святинею, національним скарбом. З’явилася ця назва вже дуже давно, ще у XІV столітті, і стала ознакою нашої національної приналежності, нашої гордості й слави. Усі найкращі дочки й сини […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч’ як викриття користолюбства Наприкінці XІX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси “з народного життя” або історичні драми. І. Карпенко-Карий зміг збагатити літературу видатними п’єсами, в яких […]...
- Я так не вважаю Якось Микола на перерві сказав: “Та зараз за гроші можна купити все!” Я не можу погодитися з цим. Справді, коли грошей обмаль, то багатьох речей ти не купиш. Але все купити – неможливо. Чому? Та тому, що є речі, які не продаються, їм просто немає ціни. Наприклад, чи можна купити дружбу? Микола каже, що можна, бо з багатієм усі захочуть дружити. По-перше, не всі. По-друге, то не дружба, а прислуговування. […]...
- Моє ставлення до слів Гобсека: “Золото – ось духовна сутність теперішнього суспільства” Моє ставлення до слів Гобсека: “Золото – ось духовна сутність теперішнього суспільства” Повністю згоден, так само як і всі люди, що слово “золото” є символом поняття “гроші”. Давайте послухаємо дикторів радіо та телебачення, бо це ж вони прищеплюють більшості, що й як треба “думати” з того чи іншого приводу. Уже нам не кажуть, що ця книга високохудожня або містить у собі якісь передові думки, ні – вона “бестселер”, тобто “найкращепродажна”, […]...
- Куди летять птахи Як тільки жовтіє листя, зранку потрібно одягатися тепліше, а небо все частіше стає сірим замість блакитного, летять від нас птахи. Летять на зиму, тому що зараз тут їм холодно й незатишно. У пісні співається: “Летять вони до жарких країн…” До яких? Напевно, до Африки, Австралії, до Південної Америки. Але вони знають, що летять ненадовго, бо, як тільки в нас пригріє сонечко, вони знову повернуться до себе додому, адже їхній дім […]...
- Світ дорослих з погляду маленького хлопчика Іноді здається, що дорослі – дуже нерозумні люди. Уявіть собі: цілком самостійні та незалежні, мають змогу жити як заманеться, а чинять нелогічно. Вигадують самі для себе якісь перешкоди, заборони, закони та живуть, дотримуючись них, мовби весь час на ланцюгу, у якомусь прокрустовому ліжку. Коли стільки забороняють, втрачаєш задоволення від самого життя. Коли стільки разів казати “Ні”, то настає мить, що твого дозволу й питати не будуть. Але й найжахливіше, коли […]...
- Засади епічного театру Бертольда Брехта Свої погляди на театральне мистецтво Бертольд Брехт виклав у численних статтях: “Про оперу” , “Сучасний театр – театр епічний” , “Театр” розваг чи театр повчання?” , “Про експериментальний театр” , “Нова1 техніка акторського мистецтва” та ін. їх доповнюють коментарі Брехта дя власних постановок, додатки до текстів п’єс. В основу драми Брехта покладено не дію, а розповідь. Герої брехтівських п’єс є не драматичними характерами, а алегоріями певниі властивостей природи або тих […]...
- Моє ставлення до героїв оповідання “Федько-халамидник” У своєму творі автор змальовує життя дітей передмістя, їх розваги, стосунки між собою і з дорослими. Головним героєм оповідання є хлопчик Федько. Він сміливий, дотепний, має тверду і чесну вдачу. Він “ніколи не бреше”, зробив це лише один раз, взявши на себе провину Толіка. Федько виявив благородство, пожалів його. В оповіданні ми весь час бачимо немов протиставлення характерів і вчинків цих двох хлопчиків. Федько є заводієм всіх хлопчачих розваг і […]...
- Яка буде моя майбутня професія У світі є дуже багато цікавих професій, але яку з них вибрати. Моя майбутня професія повинна в першу чергу подобатися мені. Немає нічого кращого, ніж кожен ранок вставати і радіти тому, що йдеш на роботу. Моя професія повинна приносити мені радість. Людина, яка любить свою професію, хоче ставати професіоналом, асом у своїй справі, тому так важливо вибрати професію до душі. Не всі люди працюють із задоволенням, багато хто навіть переживають […]...
- Чи варто жити заради грошей? Гротескні образи Гофмана, як правило, виражають нерозумність законів існуючого світу. У казці зображена потвора, яка, володіючи чарівним даром привласнювати заслуги тих, які її оточують, користується загальною повагою, викликає захоплення. А її пороків ніхто не помічає. І це все рог бить золото, ті самі три волосини, внаслідок дій яких відбувається осліплення людей. Мій висновок є таким: великі гроші руйнують душу людини, треба мати неабияку силу волі, щоб жага збагачення не опанувала […]...
- “Я володію світом, а світ не має наді мною влади”. Образ Гобсека Чи багато потрібно людині, щоб бути щасливою? Щоб самоствердитися в житті? Щоб почувати себе хазяїном життя? Чому в житгі надати перевагу: почуттям чи грошам, співчуттю чи розрахунку, владі над собою чи владі над іншими? На ці чи інші питання спробував відповісти Оноре Бальзак у своїй повісті “Гобсек”. У центрі твору – лихвар Гобсек, що належить до десятка найбагатших у Парижі людей. Гобсек – “людина-вексель”, “людина-машина”, що вселяє страх і жах […]...
- У чому полягає щастя? Твір-міркування Напевно, не можна дати однозначного визначення щастю, так само, як і любові. Саме коротке з них пролунало в кінофільмі “Доживемо до понеділка”: “щастя – це коли тебе розуміють”. Я думаю, подання про щастя для кожного різне. Комусь для цього досить наїстися, комусь – зірвати банк, комусь – купити гарну річ, комусь – дістати бажану книгу, комусь – вилікувати захворіла тварина й т. д. Все залежить від матеріального благополуччя і якості […]...
- Книга в житті людини Хто з нас не любить книжок? Дійсно, важко уявити таку людину. У народі кажуть: “Хто багато читає, той багато знає”. Кожен – інтелігент, бізнесмен робітник – має хоча б невеличку особисту бібліотеку. Я досить часто відвідую районну юнацьку бібліотеку. Там завжди стоїть тиша й можна самому ходити між стелажами. Та коли уважно прислухаєшся, то можна почути, як книги пошепки розмовляють із тобою Вони розкажуть чарівну казку, цікаву повість, з їх […]...
- Чому перероджується Скрудж? Переродження Скруджа відбувається під час Різдва, а це період Добра і Радості. “Принцип Добра завжди перемагає, незважаючи на щонайневдячніші обставини і тяжкі перепони”, – так писав Діккенс про ці дні. Подорожуючи з духами Минулого, Теперішнього і Майбутнього, Скрудж починає розуміти, як багато він втратив у житті, і головне – перестав дивитися на світ як дитина, перестав радіти і перестав давати радість іншим. Час невблаганно іде, приходить смерть. Як про нього […]...
- Навіщо передплачувати газету? У нашому під’їзді дев’ятиповерхового будинку на першому поверсі цілих три рили поштових скриньок -. по скриньці на кожну квартиру. Я люблю дивитися, нк поштар спритно розкладає по скриньках кореспонденції. Довго біля скринь не римується. Лічені сім’ї передплачують газети, рідко хто одержує листи – дедалі більше люди телефонують одне одному – отак і спілкуються. Земля оплутана мміесронними дротами, а тут ще з’явився мобільний зв’язок – не до листів. А у газет […]...
- Моя мама шиє У нашому місті був оголошений конкурс швачок “Золота голка”. Умови конкурсу надрукували в газеті, оголосили по місцевому каналу телебачення. Вранці мама сказала: “Я теж буду брати участь у цьому конкурсі”. Моя мама працює на швейній фабриці. Вона шиє одяг і дорослим, і дітям. Мама любить свою роботу, і на фабриці її хвалять. Нещодавно її призначили бригадиром швачок-мотористок. Шиє мама і вдома. Я люблю спостерігати, як вона це робить. У неї […]...
- Причини деградації особистості Чарльз Діккенс, відомий англійський письменник XIX століття, прагнув звернути увагу суспільства на жахливу несправедливість по відношенню до бідних і нещасних. Автор сподівався, що його твори допоможуть байдужим багачам розплющити очі на справжнє життя, перевиховати їх, як це, наприклад, трапилося у “Різдвяній пісні” з паном Скруджем, “людиною, що втратила душу”, в гонитві за багатством. Маленьким хлопчиком Скрудж відчував себе самотнім, поряд із ним нікого не було, кому він би міг довіритися […]...
- Образ Герасима Калитки у комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Першою п’єсою, що вийшла з-під пера Карпенка-Карого після того, як він позбувся “гласного нагляду”, була комедія “Гроші”, написана в 1889 році. Минуло майже три десятиліття, як у Росії скасували кріпацтво, і в житті села сталися суттєві зміни. Поміщики, що втратили безмежну владу над селянами, важко пристосовувалися до нових умов, бо не звикли думати й працювати. Їхні маєтки часто занепадали й перекуповувалися людьми з грошима, які набували дедалі більшої сили. Саме […]...
- Навіщо потрібно вчитися? Це питання водночас і дуже легке, і дуже важке. Нібито зрозуміло всім: учитися потрібно, щоб багато знати, вміти, одержати професію, стати ким хочеш, а потім добре працювати, багато заробляти, допомагати батькам, завести родину тощо. Насправді все це не відповіді. Звичайно, якщо зовсім не вмієш читати, рахувати і писати, жити майже неможливо. Це теж усім зрозуміло. Але от як учитися? Скільки вчитися? Чому вчитися? Це питання непрості. І на кожне з […]...
- Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над людиною Коли Іван Карпенко-Карий писав комедію “Сто тисяч”, він ставив за мету піддати сатирі ті негативні явища, які побутували у 80-90 роках XVІІІ століття. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з’являлися такі постаті, як Герасим Никодимович Калитка – головний герой комедії “Сто тисяч”. Калитка – заможний селянин, який вже має 200 […]...
- Відгук на спектакль Харківського театру ляльок ім. Афанасьева “Попелюшка” Казка на сцені театру – це двічі казково, тому що герої оживають перед твоїми очима. Особливо, коли поруч з акторами діють ляльки. Здається, що це фея та її учень, у яких вдома розмовляють плаття та капелюшки, дійсно викликали їх сюди, на ширму лялькової сцени. Дещо втомлена від реального життя, мабуть, чимось ображена на неувагу людей, фея кидає своє чарівництво. Ні плаття, що сумують у шафі, ні вірний учень не примусять […]...
- “Невже усе зводиться до грошей?” У повісті “Гобсек” Бапьзак показав духовну сутність сучасного автору суспільства. На думку головного героя, “на землі немає нічого міцного, крім золота”. Дійсно, буржуазна епоха возвеличила гроші, повіривши в їхню могутність, у лиху владу грошей. Головний герой повісті все своє життя присвятив їх накопиченню. Він без жалю приніс у жертву “золотому тельцю” всі інші радості життя, розтратив усі сили своєї душі, щоб стати одним з тих, хто “володіє світом”. Стряпчий Дервіль, […]...
- Актуальність п’єс І. Карпенка-Карого Здавалось би, що від часу написання Карпенком-Карим своїх видатних п’єс нас відділяють десятиліття, але й сьогодні його п’єси залишаються актуальними. І причина цьому – процес реформування економіки на ринковій основі. От тільки біда, що сьогодні ми не маємо такого геніального драматурга, який зумів би в такій яскравій формі показати, що подібні процеси – це в якійсь мірі випробування для суспільства: чи вдасться зберегти ті загальнолюдські цінності, які упродовж століть оберігала […]...
- Проблеми співвідношення краси й зла, влади митця та мистецтва над натовпом Роман П. Зюскінда “Запахи”, використовуючи нові засоби зображення, притаманні постмодернізму, розкриває одну з найважливіших проблем сучасності. Адже сьогодні, в епоху високого розвитку телебачення, яке показує масову культуру різного характеру, важливого значення набуває саме проблема влади митця над натовпом, проблема співвідношення краси й зла. Герой роману Жан-Батіст Гренуй – відверта потвора, яку автор порівнює з кліщем: “…він був такий живучий, як витривала бактерія, і невибагливий, як кчіщ, що сидить на дереві, […]...
- “І нема кращої землі, ніж наша земля…” Павло Архипович Загребельний – наш сучасник. Видатний український письменник, автор двадцяти дев’яти романів, ніколи не страждав на зіркову хворобу. Все життя він писав з любові до України, до її історії, до рідного народу. Народився Павло Загребельний 25 серпня 1924 року у невеликому селі Солошиино на Полтавщині в селянській родині. У селі книга була великою рідкістю, а тому Павло читав усе, що міг дістати. Любов до книги залишилася в нього на […]...
- Помаранчеве деревце Мені дуже подобаються кімнатні квіти. У мене їх досить багато. Я вважаю, що квіти відчувають, коли їх люблять, коли їх доглядають. Найдивовижніша прикраса моєї кімнати – помаранчеве деревце. Я хочу розповісти, як мені вдалося його виростити. Ви не повірите, але це досить просто. Кісточку помаранча потрібно замочити на ніч у блюдці з водою, а вранці посадити в землю на глибину нігтя. Горщик не повинен бути дуже маленьким, адже ви саджаєте […]...
- У чому трагедія Гобсека Один з найбільш відомих добутків Оноре де Бальзака – повість “Гобсек”, що є якимось коротким “путівником” по Франції 19-го століття, в епоху Імперії, Реставрації й липневого уряду Головний герой повести – Гобсек – літня людина, що зібрала на старості років величезна кількість грошей. Живе на самоті, практично ні з ким не спілкується, з будинку виходить винятково в справі. Єдина людина, цікавий Гобсеку, – молодий стряпчий Дервилль. Старий бачив у ньому […]...
- Розум без книги – це птах без крил Здавалося б, банальний вислів. Але яку ж величезну роль відіграли книги для всього людства і для України зокрема! Раніше не було ані радіо, ані телебачення, ані комп’ютерів. Значить, будь-яка передача інформації велась “із вуст у вуста”, тобто від однієї людини до іншої. Величезна кількість інформації втрачалась, що, проте, не заважало формуванню генетичної пам’яті нації. Але ж із винаходом письма, завдяки Кирилу і Мефодію, які винайшли алфавіт, яким ми користуємося і […]...
- Підтвердьте чи спростуйте твердження німецького мислителя А. Шопенгауера: “Для людини значно ціннішим є те, що є в людині, ніж те, що є в людини” У кожної людини є своя система цінностей. Хтось найбільше цінує багатство, інший – славу, де-хто – родину, щире спілкування, дружні стосунки. Часто ці прагнення переплітаються, і людину оціню за тим, що в ній переважає. З одного боку, не багатство чи посада прикрашає дину, а її чесність, працьовитість, мудрість, щирість, справедливість. Проте з іншого – в сучасному житті не обійтися без грошей, певного матеріального забезпечення. Нічого поганого немає в прагненні людини, […]...
- Моральне падіння людини, яка йде до мети злочинним шляхом І. Карпенко-Карий – талановитий драматург-новатор останніх десятиріч XІX – початку XX століття, який збагатив українську літературу драматичними творами різноманітних жанрів – історичною, соціально-побутовою, соціально-психологічною драмами, соціальною комедією, реалістичною трагедією з гострим соціальним конфліктом. У своїх п’єсах І. Карпенко-Карий створив галерею образів людей, якими керували в житті жага наживи, влада грошей, манія збагачення. У комедії “Сто тисяч” драматург створив образ Герасима Калитки, який через невдалі шахрайські наміри сам став жертвою ще […]...
Categories: Твори з літератури