Художній твір не може обійтися без приміток

Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая

Вони бувають історико-літературними, лінгвістичними, історичними тощо. Характер приміток залежить від виду видання, від того, кому воно адресоване. Наприклад, примітки до “Робінзона Крузо” Д. Дефо і “Мандрів Гуллівера” Дж. Свіфта у виданнях для дітей суттєво відрізняються від поданих в академічному виданні.

Те саме можна сказати і про казки О. Пушкіна. У виданні “Казки про мертву царівну…” для дітей у примітках пояснюються навіть такі слова, як “чернавка” , “черниця” , “перст”

тощо. У зібранні творів О. Пушкіна зовсім інші примітки.

Вони стосуються історії створення казки, фольклорних мотивів, дослідницьких версій.

Примітки пояснюють, уточнюють. Наприклад, у примітках до деяких видань Г. К. Андерсена є інформація про перекладачів казок А. В. і П. Ганзен, які вперше переклали казки російською з данської мови, а не з німецької, як то було раніше. До речі, широкому колу читачів ці перекладачі невідомі.

Казка “Русалонька” супроводжується приміткою – словами автора, що свідчать про його ставлення до свого твору: “Вона єдина з моїх робіт, що тривожила мене самого в той час, як я писав її”.

Досить часто у примітках пояснюються слова і словосполучення, які можуть бути незрозумілі читачеві… Наприклад, у виданні для дітей казки “Огниво” з’ясовуються слова “фрейліна” . У примітках до “Нового плаття короля” пояснюється слово “сановник” .

Освітня роль приміток дуже велика, особливо до творів зарубіжної літератури, де читачі натрапляють на новий для нього матеріал. Вони допомагають сприйняттю художнього твору на належному рівні. Наприклад, у примітках до віршів Ісікава Такубоку надано чимало уваги етнографічним та географічним поняттям, що допомагають читачеві увійти в японську культуру.

Згадані примітки – своєрідне зібрання знань про Японію. У них, зокрема, можна почерпнути відомості з географії, історії, а також культури, літератури, філософії тощо. Деякі з авторів дають примітки до власних творів самі. Наприклад, А. Міцкевич уклав примітки до “Кримських сонетів”, вважаючи, що потрібно пояснити деякі образи, назви, імена.

У сонеті “Безлюдний пишний дім, де грізний жив Гірей” слово “Бахчисарай” навіть не згадується, проте, щоб бути адекватно зрозумілим, Міцкевич дає примітку до сонета: “В долині, оточеній з усіх боків горами, лежить місто Бахчисарай, колись столиця Гіреїв, кримських ханів”. Різноманітна інформація, що міститься у примітках, може значною мірою компенсувати брак допоміжних матеріалів до уроку зарубіжної літератури. Примітки до того чи того твору у своїй сукупності – взагалі своєрідна енциклопедія універсальних знань.

Н. О. Півнюк, кандидат педагогічних наук, Київ



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Художній твір не може обійтися без приміток

Categories: Твори з літератури