Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – один із найбільш значних творів української класичної літератури. Той, хто її прочитав, ніколи не забуде чудового пейзажу з крутими горами, зеленими терасами, із старим лісом, схожим на зелене море, вкрите хвилями. Не забуде дотепного діалогу молодих Кайдашенків про сільських дівчат, “батальних сцен” сутичок Мотрі й Кайдашихи.
Незвичайність повісті у тому, що в ній поєднуються комічні і драматичні епізоди, як писали критики, звучить “сміх крізь сльози”.
Кількість персонажів у творі обмежена. Можливо, тому кожного з них можна уявити повно та яскраво. Якби мене спитали про найулюбленішого героя з “Кайдашевої сім’ї”, то я б не відповіла на це питання. Адже любити літературного героя можна лише за якісь прекрасні риси або вчинки.
Тут же кожний персонаж проходить сумний і ганебний шлях – від порядності й душевного багатства до бездуховності і жорстокості. Любити їх, на мою думку, нема за що. Можна лише обурюватися й співчувати.
Але з-поміж усіх членів Кайдашевої сім’ї найбільше мене вразила молода пара. Лаврін і Мелашка спочатку здавалися зовсім особливими, не схожими на Карпа і Мотрю, а тим більше – на старших Кайдашів. Скільки ніжності в їхніх стосунках, які вони поетичні, лагідні! їхні зустрічі свідчили про щирість і красу почуттів, про вміння героїв бути люблячими, турботливими. Навіть після одруження, коли Мелашка перейшла жити до чоловіка, вони так само закохані, сповнені бажання допомогти, підтримати одне одного.
Порядність і делікатність Мелашки не дозволили їй уподібнитися до Мотрі. Страждаючи від сварливої Кайдашихи, Мелашка просто тікає до Києва, бо не вміє давати відсіч. Не можна не співчувати Лаврінові, який боляче переживає зникнення коханої.
Які романтичні стосунки, вчинки!
Але навіть ці романтики не зуміли зберегти своєї душевної краси. Як гірко читати сторінки, де Мелашка – спочатку несміливо, а потім впевненіше – відповідає Мотрі, Карпові. Брутальність, бездушність, упертість – ось що з’являється і в характері Лавріна., Він теж кричить на матір, як раніше Карпо, він не хоче поступитися жодним метром землі, відром груш. Суперечка братів за старе дерево викликає обурення: невже ніхто з них не може піти назустріч рідній людині!
Невже це той ніжний, ласкавий, поетичний Лаврін?
Після чергової сварки “дві сім’ї, як дві чорні хмари, наближались одна до другої, сумно й понуро”. У цьому іронічному описі є кричуща невідповідність. Красива, у яскравому одязі Мелашка – з тими ж очима й тонкими бровами, рум’яним лицем. Вона сяяла, “як кущ калини, посаджений серед двору”.
Але ж ця красуня вийшла з хати, щоб воювати – боронити свого кабанчика. Мотря з Карпом його тримають у своєму хліві, а Лаврін з Мелашкою не віддають родичам їхнього коня. Мелашка не відстає від Мотрі і кричить так само, “на всю губу”.
Коли в характері людини зникають гарні риси, а натомість з’являються негативні – це завжди сумно. Але ще гірше й болючіше, коли деградує людина красива й душевна. Я вважаю, що переродження Мелашки й Лавріна найсильніше викриває несправедливе суспільство, в якому на першому плані – власність, гроші, майно, а чуле серце, щедра, людяна душа. стають зайвими.
Ось чому образи Мелашки і Лавріна так вразили мене.





Related posts:
- Герой повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше сподобався Читаючи повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, я познайомилася з героями, які дуже майстерно змальовані на її сторінках: трудівник Омелько Кайдаш, прохана Маруся Кайдашиха, суворий Карпо, веселий та лагідний Лаврін, гарна й бриклива Мотря. Але більше за всіх мені сподобалася красуня Мелашка. “Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи намальовані, веселі, […]...
- Герой повісті “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше сподобався Читаючи повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, я познайомилася з героями, які дуже майстерно змальовані на її сторінках: трудівник Омелько Кайдаш, прохана Маруся Кайдашиха, суворий Карно, веселий та лагідний Лаврін, гарна й бриклива Мотря. Але більше за всіх мені сподобалася красуня Мелашка. “Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи намальовані, веселі, […]...
- Герой повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше запам’ятався Одне з найпочесніших місць в українській літературі належить Іванові Семеновичу Нечую-Левицькому. Зі сторінок його творів ми дізнаємось про життя тогочасного села, про звичаї народу, про безліч людських характерів, сплетіння яких і породжує живу тканину його романів і повістей. В повісті “Кайдашеза сім’я” розповідається про родину Омелька Кайдаша та звичаї і порядки порефор-меного села. Два сина було у Омелька – Карпо і Лаврін. Вони дуже різні. І коли Лаврін – весела […]...
- Проблема кохання та сімейного щастя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Хто з нас не мріє про щасливе кохання, міцну родину, тихе сімейне щастя? І це не тільки бажання, але необхідність для людини. Щастя – в коханні. Це питання хвилювало та хвилює багатьох письменників. Проблему кохання і сімейного щастя у повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький змалював дуже яскраво. Варто лише порівняти закохані пари: Карпо – Мотря та Лаврін – Мелашка. Хоча Карпо й Лаврін зросли в одній родині, але ще замолоду […]...
- Чому Лаврін і Мелашка стали сварливими, дріб’язковими людьми у повісті І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” “Кайдашева сім’я” належить до найкращих оздоб українського письменства. І. Франко Повість “Кайдашева сім’я” – один із найвизначніших творів І. Нечуя-Левицького про село. У ній письменник змальовує життя українських селян після відміни кріпосного права. На прикладі родини Омелька Кайдаша показаний руйнівний вплив дрібновласницького побуту на людські характери. На самому початку повісті ми знайомимося з синами Кайдаша – Карпом і Лавріном. Старший, Карпо, – суворий, поважний. Лаврін – пряма його протилежність: життєрадісний, […]...
- Характеристика жіночих образів у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” відзначають літературні критики і просто люблять мільйони читачів. Стиль автора легкий, часто іронічний, як кажуть – “з перцем”. В центрі подій родина Кайдашів. Спочатку ми бачимо старих Кайдашиху, Кайдаша та їх двох синів – Карпа та Лавріна. Потім родина зростає, коли хлопці приводять у дім своїх дружин – Мотрю та Мелашку. Отже, в повісті діють три головних жіночих образи – Марія Кайдашиха, Мотря та Мелашка. […]...
- Засудження егоїзму і бездуховності у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” “Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори” – так починається повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. В цьому творі на фоні надзвичайних пейзажів українських містечок автор зображує життя типової родини: її звички, звичаї, та малює велику панораму тогочасного суспільства. Автор начебто реально доторкається до теми, яка актуальна і зараз – в – нас з вами. Невже через сто років, тобто у наш час, немає суперечок між […]...
- Мої роздуми під час читання повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” “Кайдашева сім’я” – один із тих творів, які запам’ятовуються назавжди. Можу це стверджувати, спираючись на досвід моїх бабусі й матері. Обидві й досі згадують Мотрю і Кайдашиху, навіть цитують окремі рядки. Я зацікавилася, що ж це за твір такий, якщо його вивчають ось уже кілька поколінь? Майже з перших сторінок зрозуміла, що “Кайдашева сім’я” – повість комічна. Діалог Карпа й Лавріна, в якому йшлося про сільських дівчат, надзвичайно, смішний. Хіба […]...
- Образи селян у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Багато майстрів слова є в українській літературі. І одним із них виступає творець української побутової повісті Іван Нечуй-Левицький. Як яскраво описує він українську природу, українське село і людей, які мешкають у цьому селі. У повісті “Кайдашева сім’я” автор так майстерно створив своїх персонажів, що вони, ніби живі, сходять зі сторінок книжки. Всі дійові особи дуже колоритні, по-своєму оригінальні, неповторні. Пригляньмося до Омелька Кайдаша. Вже немолодий, він більшу частину свого життя […]...
- Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький посідає особливе місце серед творців української класичної прози. Він – майстер великих епічних творів, вдумливий спостерігач народного життя. В художніх творах Нечуя-Левицького розкриваються правдиві картини часів панщини і характерні явища пореформеної епохи: боротьба за власність, за землю, поява заможної сільської верхівки та маси заробітчан, що йдуть на перші капіталістичні промисли і фабрики. Це справжня енциклопедія народного соціального побуту, що […]...
- Зображення народного життя, побуту, національного характеру українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Картини минулого яскраво оживають на сторінках соціально-побутової повісті Нечуя-Левицького. який збагатив нашу літературу творами про українську старовину, змальовуючи детально прекрасні місця над Россю, побут та звичаї селян. Поряд з чудовими картинами природи виростають і болючі проблеми пореформеного села, жорстока боротьба за приватну власність, за “твоє” і “моє”. І ця боротьба розділила сім’ю Кайдашів, штовхає сина проти батька, невісток проти свекрухи. Порушено віковічну традицію українського народу – ввічливе ставлення до старших. […]...
- Характеристика образів повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького І. Нечуй-Левицький був переконаний, що ідеалом мрій земного життя українців була сім’я багатого господаря-хлібороба. Яскравим свідченням цього є класичні твори І. Нечуя-Левицького на теми життя українського села. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький досяг високої майстерності у створенні глибоко індивідуальних характерів. Омелько – працьовитий селянин, виснажений панщиною. У нього здорові, загорілі, жилаві руки, сухорляве і бліде обличчя. Ставши хазяїном, Кайдаш продовжує багато працювати. Набожність уживається в ньому з пияцтвом. Нерідко з […]...
- Національний колорит повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Мабуть, не знайдеться жодного читача, який би не помітив, що “Кайдашева сім’я” – таки дуже український твір, і річ не тільки у точному змалюванні етнографічних особливостей нації, а й у змалюванні характерів з позицій людини української ментальності. У повісті кожне речення дихає любов’ю, добрим знанням самого життя села, коли кожної години знали, чому саме вона має бути присвячена. І це не через набожність. Це так віками було заведено: кожний день […]...
- Образи селян у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” За своє життя Нечуй-Левицький написав понад 50 літературних творів, у яких змалював життя майже всіх верств тогочасного українського суспільства. Його талант найповніше виявився у творах про селянське життя. У повісті “Кайдашева сім’я” він намалював широку реалістичну картину життя українського села другої половини XІX століття. Творчість письменника – це художня енциклопедія народного життя, в якій майстерно змальовано галерею народних типів, що в сукупності творять обличчя українського народу в найрізноманітніших його виявах. […]...
- Мій улюблений герой твору І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” У прекрасній реалістичній повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” важко знайти позитивного героя, героя, який був би ідеалом у житті, що став би прикладом, на який можна було б рівнятися, намагатися стати схожим на нього. Усі герої цього твору своєю забобонністю, затурканістю і безсоромністю, взаємною ненавистю є втіленням темноти в житті українського пореформеного села, доведеного до такого стану кріпаччиною та існуючим ладом. І все ж таки серед цієї галереї яскраво зображених […]...
- Зображення життя українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – класик української літератури, видатний прозаїк-реаліст другої половини XІX століття. Він створив низку високохудожніх оповідань і повістей, у яких відобразив тяжке життя українського народу дореформеного і пореформеного часу. Одним із таких видатних творів письменника є його соціально-побутова повість “Кайдашева сім’я”. У ній І. Нечуй-Левицьким майстерно використана багатюща народна творчість, зокрема обряди, прислів’я, приказки, народні анекдоти, відтворені кращі риси простих людей. У повісті відтворено типові картини життя селянської родини […]...
- Змалювання буднів Кайдашів у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – видатний український письменник. Його улюблена тема – український народ з його красою і багатством душі. І. Франко називав Нечуя-Левицького талановитим майстром слова, підкреслював його вміння спостерігати життя, передавати побачене засобами слова. Ось чому твори письменника завжди цікаві, захоплюючі і, головне, правдиві. В них дуже яскраво і мальовничо зображене життя людей, з їх святами і незгодами, любов’ю і ненавистю. Гарним прикладом цьому є повість “Кайдашева сім’я”. Головою родини […]...
- Жіночі образи повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Перед тим як перейти до аналізу жіночих образів у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, хотілося б сказати кілька слів про поняття, з одного боку, далекі від розглядуваної нами теми. Але з іншого боку, образ жінки, дружини й матері безпосередньо пов’язаний із поняттям сім’ї. Отже, сім’я – одна з найдавніших форм спільності людей. Вона виникла значно раніше від класів, націй, держави в надрах первіснообщинної формації. У Київській Русі існували великі родини, […]...
- Художня майстерність повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Більше ніж століття відділяє нас від часу написання І. Нечуєм-Левицьким повісті “Кайдашева сім’я”, але життя героїв, їхні вчинки і поведінка хвилюють нас і зараз. У чому ж секрет такого довго життя літературного твору? Мені здається, найперше, у художній майстерності автора. І. Нечуй-Левицький не бере предметом дослідження якихось визначних, незвичайних подій, не кидає своїх героїв у вир випробувань. Він показує буденне сімейне життя, день за днем, рік за роком. І відзначає, […]...
- Буденні проблеми великої української родини в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький любив рідний народ, бажав служити його культурі” берегти й розвивати його мову. З цим були пов’язані численні життєві складності письменника: поліцейський нагляд, неприхильність начальства, злидні, самотність. У 1885 р. він вийшов у відставку і цілком присвятив життя літературній діяльності. З урахуванням того, що тоді продовжував діяти Емський указ, який обмежував права української мови і літератури, можемо уявити, наскільки складно було цій великій людині долати життєві труднощі. Між тим […]...
- Проблема батьків та дітей у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Однією з вічних проблем, що постійно піднімається в художній літературі, є проблема взаємовідносин батьків та дітей. Звичайно, в різний час по-різному розглядається це питання. Проте є й багато спільного, адже почуття людей не піддаються плину часу. Сьогодні, як і тисячу років назад, люди люблять та ненавидять, поважають і зневажають…. Змінні лише соціальні умови життя. В повісті “Кайдашева сім’я” розповідається про типову селянську родину часів переходу від кріпацтва до феодалізму. Тоді […]...
- Зображення народного життя у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. С. Нечуй-Левицький збагатив українську літературу творами про українську старовину, детально змальовуючи україн-ш. ку природу, звичаї і побут селян, традиції українців, їхні повсякденні справи. Послідовна розповідь про життя Кайдашів допомагає відтворити в уяві селянську садибу: хату, стайню, хлів, повітку, город, леваду. Автор добре знає життя селян, майстерно відображає деталі оселі. Життя українського села повністю пов’язане з хліборобським календарем та церковними святами. Родина Кайдашів, як і всі інші, живе за цими […]...
- Майстерність сатиричного і гумористичного зображення у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, яка вже протягом більш як ста років від часу написання залишається цікавою та привабливою для читача, завдячує цим у першу чергу м’якому гуморові та ущипливій авторській іронії, іноді – сатирі. Ці особливості стилю твору – насамперед виразно ментальні – грунтуються на глибокому знанні української сміхової культури, її найкращих перлин. Уже перша тривала розмова Лавріна з Карпом демонструє багате, різноманітне використання народних порівнянь, метафор, прислів’їв, приказок. […]...
- Зображення українського побуту та звичаїв у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” В творі Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” правдиво висвітлено український побут та звичаї. Завдяки автору ми й сьогодні можемо уявити, яким було життя селян після скасування кріпацтва – коли нарешті люди скинули з себе жахливе ярмо і стали працювати на самих себе. Важливим пріоритетом стає земля. Тому за кожен її клаптик люди боролися навіть з ріднею. Селяни стали вільні від кріпацтва, але багато хто потрапив у полон своїх егоїстичних поривань. Де […]...
- Порівняльна характеристика Карпа і Лавріна з повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Образи представників молодшого покоління також змальовані у гумористично побутовому плані. Змальовуючи Карпа і Лавріна, автор з одного боку протиставляє їх один одному, а з іншого виділяє їх спільні риси. Обидва Кайдашенки – індивідуалісти і живуть своїми егоїстичними інтересами. Так само чинять і їхні дружини. У житті їх єднає прагнення до незалежності, мрія про грунт і власне господарство. Всі вони зображені письменником як морально убогі люди, що через свої безконечні сварки […]...
- Зображення народного життя і побуту в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – твір, у якому герої постійно потрапляють у комічні побутові ситуації. На прикладі сімейного життя Кайдашів автор показує побут, традиції та вірування українських селян того часу. Власне, саме життя родини Кайдашів є ілюстрацією буття простого народу, в якого визначальним було ставлення до майна. Повість сповнена національного колориту. Письменник детально описує повсякденну працю селян, їхній одяг, оселі. Мова персонажів насичена прислів’ями та приказками. Автор змалював традиції та […]...
- Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я’ як підручник народознавства Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як підручник народознавства Все своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю і нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Серед його творів особливе місце посідає неперевершена повість “Кайдашева сім’я”. “Жодна література світу не має такого правдивого, […]...
- Засоби комічного у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” включає в себе соціально-побутові та сатирично-гумористичні елементи. Іван Нечуй-Левицький майстерно відтворив у художній прозі життя селян другої половини XIX століття. Основна проблема твору – роз’єднання родини через марнославство та жадібність. Жага до збагачення, яка охопила багатьох колишніх кріпаків, руйнувала сім’ї. Для більшості селян головним пріоритетом стає земля-годувальниця, за яку вони готові були битися навіть з рідними. В родині Кайдашів стали звичними лайки та сварки. І молоді, і […]...
- Твір на тему – Зображення народного побуту й звичаїв у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Іван Нечуй-Левицький – відомий письменник-реаліс, у своїх творах він змальовував життя кріпаків і заробітчан, інтелігенції та героїв минулого України. Значне місце в його творчості посідає повість “Кайдашева сім’я”. Письменник неначе був свідком тих подій, у повісті ми можемо побачити побут українського села, включаючи навіть інтер’єр хати. Характеризуючи своїх персонажів, письменник не шкодує народно-пісенних епітетів, зворотів і метафор, він яскраво змальовував й одяг кожного героя. Він часто використовував багатства фольклору, яскравим […]...
- Осуд бездуховності й егоїзму в повісті “Кайдашева сім’я” Нечуя-Левицького Чи знайдеться на Україні людина, що не чула цього імені? Мабуть, ні. його ім’я стоїть поряд з іменами І. П. Котляревського, Т. Г. Шевченка. А так як духовне життя людини неможливе без класики, то воно неможливе і без імен цих прославлених майстрів художнього слова. Велика творча спадщина Івана Семеновича. Велика і багатопроблемна. І це не дивно. Адже все своє життя письменник “кров’ю і нервами” був зв’язаний з трудовим простолюдом, бо […]...
- Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, поєднаними з глибинним реалістичним відтворенням селянського життя в часи після скасування кріпацтва. Бажання мати землю якомога більше перетворює молоде покоління Кайдашів на сварливих, егоїстичних і обмежених людей, якими були і їхні батьки. Дійові особи повісті – це надзвичайно обмежені люди, які, крім своїх суперечок, не бачать нічого іншого в житті. Обмеженість Кайдашів і […]...
- ОБРАЗИ СЕЛЯН У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” 10 КЛАС ОБРАЗИ СЕЛЯН У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Україна “в її щоденній суєті та проблемності” у творах І. Нечуя-Левицького. II. Система образів у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. 1. Образи чоловіків: А) Омелько Кайдаш – майстер, якого згубила панщина; Б) Карпо – борець за щастя громади; В) поетична душа Лавріна не витримує випробувань долі. 2. Жіночі образи: А) лицемірство й егоїзм Марусі […]...
- Бездуховність та егоїзм як домінанта родинної трагедії в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” 3 великою майстерністю показав І. С. Нечуй-Левицький життя в селі після реформи 1861 року, викривши причини непорозумінь і сварок у родині Омелька Кайдаша. Батько був добрим стельмахом і прожив довге і тяжке трудове життя. Своєю власною працею він стягся на господарство, збудував простору хату, яка потонула в старому садку, виростив з дружиною двох синів. Вони живуть не бідно, в них не трапилося ніякого нещастя, вони всі здорові. Чому ж вони […]...
- ЗОБРАЖЕННЯ НАРОДНОГО ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” Без минулого немає майбутнього. Якщо прийняти це за істину, то життя селян, так яскраво змальоване І. Нечуєм-Левицьким у повісті “Кайдашева сім’я”, становить великий інтерес. А ще як врахувати, що у багатьох із нас коріння роду тягнеться саме з села. Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові – оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. І саме за такою щоденною роботою ми бачимо Кайдашів. Не сиділи вони без діла і тоді, коли справлялися […]...
- Мій улюблений герой у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Маруся Кайдашиха Із усіх героїв повісті найбільше мені сподобалась Маруся Кайдашиха, яка, на мою думку, змальована найдовершеніше. Вона якась реальна, жива, зрозуміла навіть у своїх негативних проявах. Це була “… вже немолода, але й не стара жінка, висока, рівна, із довгастим лицем”. Певна частина її життя припала на ті часи, коли була панщина, яка не могла не залишити будь-який слід у житті й характері людини. Маруся ще замолоду довго служила в панів, […]...
- Зображення українського побуту і звичаїв у повісті І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” – вершина творчості І. С Нечуя-Левицького. За визначенням І. Я. Франка, вона належить “до найкращих оздоб українського письменства”. Згадуючи про свою роботу над повістю, автор писав про те, що в Україні часто трапляються сім’ї, в котрих постійні лайки та сварки; життя в таких сім’ях стає пеклом. Тема повісті – розповідь про українське пореформене село з усіма його складностями і суперечностями. Письменник, як уже зазначалося вище, добре знав […]...
- ЗАСУДЖЕННЯ ЕГОЇЗМУ І БЕЗДУХОВНОСТІ У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” 10 КЛАС ЗАСУДЖЕННЯ ЕГОЇЗМУ І БЕЗДУХОВНОСТІ У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Тема й проблематика соціально-побутової повісті І. Нечуя – Левицького “Кайдашева сім’я”. II. Особливості відтворення національного характеру в “Кайдашевій сім’ї”. III. Нерозкопаний горб у Семигорах як символ перепони на шляху до кращого життя. III. Егоїзм та байдужість до ближніх – причина незлагоди в українському суспільстві. Варіант 2 I. Значення повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева […]...
- Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” У плеяді творців української класичної прози І. Нечуй-Левицький посідає особливе місце. Його творчість – це справжня енциклопедія народного соціального побуту, що постає у виразних описах природи, у рельєфних людських характерах. Повість “Кайдашева сім’я” – один із найкращих творів письменника, в якому реалістично змальовано пореформене село з усіма його суперечностями. […]...
- Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького За стилем “Кайдашева сім’я” належить до кращих гумористично-сатиричних творів. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький виявив себе майстерним гумористом і визначним сатириком, викривачем негативних явищ життя селянства за капіталізму. Розкриваючи трагедію цього життя в умовах нікчемної боротьби за дрібну власність, Нечуй-Левицький зумів показати основний конфлікт повісті, використавши сміх. Проте цей сміх не заради сміху. Ніде нема глузування з героїв. Навпаки, автор співчуває своїм персонажам, серед негативного хоче підкреслити і щось позитивне. […]...
- Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я’ як енциклопедія народознавства Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як енциклопедія народознавства Ще І. Франко зазначав, що повість “Кайдашева сім’я” “з огляду на високоартистичне змалювання селянського життя” належить “до найкращих оздоб українського письменства”. З великою художньою силою і правдивістю І. Нечуй-Левшіький розкрив у цьому творі духовні цінності, які склалися впродовж століть в українській родині. Новаторство письменника якраз виявилося втому, що він показав руйнування набутої духовності труднощами щоденного життя, відтворив такий стан українського селянства, який […]...
Categories: Твори з літератури