Хто ви, цар плаксій і лоскотон?

Related posts:

1. Казка Василя Симоненка “Цар Плаксій та Лоскотон” Серед численних книжок, які я любила читати, мені надзвичайно подобалася весела, дотепна казка “Цар Плаксій та Лоскотон”. У ній автор показує нам два світи: Добра і Зла. Спочатку Василь Симоненко знайомить нас із країною Сльозолій, царем якої був Плаксій. Автор так описує царя: Голова його – мов бочка, Очі – ніби кавуни. Він мав трьох плаксивих доньок і трьох синів. Імена доньок – Нудота, Вай-Вай, Плакота. Здавалися вони мені потворними. […]...
2. Різні життєві позиції персонажів у творі В. Симоненка “Цар Плаксій і Лоскотон” У поетичному творі “Цар Плаксій і Лоскотон” В. Симоненко змальовує двох протилежних персонажів. Мені дуже подобається, як автор вміло користується словами! Країна звалася Сльозолии, три сини царя Плаксія звались Плаксуни, дочки – Нудота, Вай-Вай, Плакота… Одразу все стає зрозуміло і ясно! Мені здасться, це додає твору яскравості та краси, коли назви та імена вже певним чином характеризують персонажів. Цар Плаксій є втіленням постійного суму, скарги на життя – всього, що […]...
3. Скорочено Цар Плаксій та Лоскотон В. Симоненко Цареве сімейство Там, де гори і долини, Де гуляє вітровій, – Там цвіте краса – країна З дивним ім’ям Сльозолий. І колись в країні тій Був на троні цар Плаксій, Голова його мов бочка, Очі – ніби кавуни. В Плаксія було три дочки І плаксивих три сини. Цілими днями царева родина плакала. Плаксій пив дитячі сльози й наказує гвардії сльозівців карати тих, хто сміється. Дядько Лоскотон Але в тому диво […]...
4. Чи потрібний дядько Лоскотон сьогодні? Звичайно, дядько Лоскотон потрібний у сьогоднішньому житті. Яким я його уявляю? Насамперед, життєрадісним, бо він вірить у добро, у те, що до всього треба ставитися по-доброму, чуйно. Багато є людей, які швидко втрачають віру у свої можливості, пасують перед труднощами і їм здається, що все подальше життя буде складним і безрадісним. Достатньо одного такого дядька Лос-котона, аби всі довкола нього повірили в себе, повірили, що разом треба докласти зусиль для […]...
5. ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Народився в с. Біївцях, що на Полтавщині, у селянській родині, помер у м. Києві. Письменник, належить до шістдесятників. Найвідоміші твори: збірка поезій “Тиша і грім”, вірш і збірка “Лебеді мате­ринства”, вірш “Ти знаєш, що ти – людина?”, збірка оповідань і новел “Вино з троянд”, казка “Цар Плаксій і Лоскотон”....
6. СМІХ І СЛЬОЗИ, БІЛЬ І ЩАСТЯ 5 КЛАС СМІХ І СЛЬОЗИ, БІЛЬ І ЩАСТЯ ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Творчість В. Симоненка для дітей. 2. Плаксій і Лоскотон – вічні недруги. 3. Радісна сила народу. Варіант 2 1. Правда й вигадка у творах В. Симоненка. 2. Сміх, що завжди перемагає. 3. Повчальна сила твору поета. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас, То чому досягає його так мало людей? О, […]...
7. Казки і життя Василь Симоненко народився в 1935 році в селі Віївцях на Полтавщині в селянській родині. І ще з дитинства був зачарований казками своєї бабусі. Звичайно, казки обожнюють усі – дорослі чи діти. Бо саме вони вселяють у наші душі дихання чарів та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло. Казки живуть поряд із нашими мріями, вони розповсюджують тепло і поліпшують настрій. Вони вчать нас розпізнавати гарних людей, стерегтись поганих, прививавають нам […]...
8. Казки нашого життя Казки нашого життя Казки обожнюють усі – будь то дорослі чи діти. Бо саме вони вселяють у наші душі дихання чарів та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло. Казки живуть поряд із нашими мріями, вони розповсюджують тепло і поліпшують настрій. Вони вчать нас розпізнавати хороших людей, стерегтись поганих, прививавають нам якості людяної натури. Під виразне читання казок нашими матерями ми засинали, а у снах бачили Івасика-Телесика, жар-птицю, доброго та […]...
9. Остап Вишня про гумор 1. “Все життя гумористом. Господи! Збожеволіти можна…” . 2. Сміх – виховна сила. 3. “Ловіть, спостерігайте контрасти – і буде сміх!” . 4. Остап Вишня – улюбленець народу. 5. Життєлюбність творчості Остапа Вишні. 6. Особливість вдачі Остапа Вишні. 7. Спрямованість сміху Остапа Вишні. 8. Гумор і український народ. 9. Творче кредо Остапа Вишні....
10. Сміх крізь сльози в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” М. В. Гоголь увійшов у літературу як неперевершений майстер сміху. Повісті Гоголя, його поема “Мертві душі” прості по сюжеті, прозорі по розбиранню характерів. І проте існує нерозгадана й не піддається розгадці таємниця Гоголя й таємниця цього сміху. М. В. Гоголь сміється над дурним, смішним, страшним, вульгарним, але його сміх сумний. Цей сум – результат трагічної невідповідності між ідеалом і щоденністю, мрією й реальністю. Не все просто в М. В. Гоголя […]...
11. Користь сміху Користь сміху Кожен з нас на власному досвіді знає, як приємно мати справу з людиною веселою, дотепною, здатною бачити смішне навіть у серйозному, ставитися з гумором до власних невдач. Існує навіть Орден Посмішки, який присуджують діти письменникам, чиї твори вчать життєрадісності, бадьорості духу. Сміятися, звичайно ж, корисно, сміх допомагає краще за будь-який засіб налагодженню стосунків між людьми. Сміх, викликаний вдалим жартом, свідчить про інтелігентність людини. Адже зрозуміти розумний дотеп, посміятися […]...
12. Чим подобаються мені байки сучасного письменника Павла Глазового? Байки Павла Глазового дуже люблять у нашій сім’ї, а декілька збірок його гумористичних творів у родинній бібліотеці навіть виділені окремо. Ми їх часто читаємо, коли збираємося разом або коли до нас приходять гості. Усі захоплено і весело слухають дотепні вірші, гуморески, пародії,” сатиричні мініатюри, епіграми. Та мені найбільше подобаються байки. У них П. Глазовий використовує образи тварин, але за ними ми бачимо конкретних людей з вадами їх поведінки. У байках […]...
13. ПЛАНИ – І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ПЛАНИ Псевдоніми Івана Левицького I. Початок літературної творчості Івана Левицького. II. Псевдоніми письменника. 1.Народженім псевдоніма “Нечуй”. 2.Іван Нечуй-Левицький – талановитий публіцист. . У статтях письменник б’є на сполох, будить приспане сумління, національну свідомість, історичну пам’ять українців, задушувану великодержавниками.) 3.Хто такий “О. Криницький”? йдеться про соціальне визволення трудящих шляхом повстання. Друкувати його під уже відомим літературним прізвищем автор не наважився, тому […]...
14. Безсмертя “Ревізора”- у відблиску пушкінського генія Для того щоб не тільки час від часу, коли цього вимагають обставини, перечитувати “Ревізора”, але й щиро полюбити цю п’єсу, необхідно якнайглибше зрозуміти, якого враження домагався Гоголь від своєї комедії, про що мріяв він, віддаючи читачам і глядачам улюблений свій утвір. І перше, про що мріяв Гоголь, чого домагався він своїм “Ревізором”,- веселого, оглушливого, “світлого”, “захопленого”, як писав він сам, сміху, сміху в залах для глядачів, де йде його комедія, […]...
15. Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького За стилем “Кайдашева сім’я” належить до кращих гумористично-сатиричних творів. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький виявив себе майстерним гумористом і визначним сатириком, викривачем негативних явищ життя селянства за капіталізму. Розкриваючи трагедію цього життя в умовах нікчемної боротьби за дрібну власність, Нечуй-Левицький зумів показати основний конфлікт повісті, використавши сміх. Проте цей сміх не заради сміху. Ніде нема глузування з героїв. Навпаки, автор співчуває своїм персонажам, серед негативного хоче підкреслити і щось позитивне. […]...
16. ПРИРОДА СМІХУ У “КАЙДАШЕВІЙ СІМ’Ї” І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО Загальновизнано, що гумор – “одна з найсильніших, найцікавіших особливостей” таланту І. Нечуя-Левицького. Найвиразніше, найособливіше ця риса творчого стилю письменника виявилася в його повісті “Кайдашева сім’я”. Нечуй-Левицький зумів підмітити й передати найособливіше в народному характері, зокрема погляд на життя з усмішкою, гумористично-іронічне ставлення до складнощів життя. Змальовуючи побут родини Кайдашів, автор використовує засоби народної сміхової культури, узявши з неї не лише окремі елементи, а й ідейно-стильову багатозначність народного сміху. Ународній культурі […]...
17. Остап Вишня про роль гумору в житті суспільства Творче кредо письменника-гумориста – “писати щось “веселе”. Проте у своєму щоденникові Остап Вишня занотовує: “Все життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!” Чи не парадоксальні ці твердження? Ні, бо автор вишнівськнх усмішок підмітив природу сміху, що часто виростає з контрасту, зокрема веселого і сумного. Така й творча натура гумориста: пильно підмічати в житті всі негаразди, вади, болі, пропускати їх крізь своє серце, а потім шукати дотепне, влучне слово, щоб дошкульно […]...
18. Арфами, арфами – ПАВЛО ТИЧИНА – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ПАВЛО ТИЧИНА Арфами, арфами Арфами, арфами – Золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Думами, думами – Наче море кораблями, переповнилась блакить Ніжнотонними: Буде бій! Вогневий! Сміх буде, плач буде Перламутровий… Стану я, гляну я – Скрізь поточки, як дзвіночки, жайворон, Як золотий, З переливами: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Любая, милая – Чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай Там […]...
19. Коли я читаю гуморески Остапа Вишні Усмішки, фейлетони, нариси Остапа Вишні – цс перлини в українській літературі. Поринаючи в світ дотепної мови, життєрадісних героїв, народного гумору, веселого мисливського жарту, переживаєш чудові хвилини естетичної насолоди, відчуваєш, як світлішає на души та відлягає від серця. А вдивляючись у просте, мудре обличчя письменника, думаєш спочатку, шо йому легше жилося, бо він умів у найжахливішому віднайти зернини сміху. Та якось я прочитала слова Остапа Вишні: “Все життя гумористом! Господи! Збожеволіти […]...
20. Відповіді на білет № 17 ДПА-2013 9 клас “Світова література” 1. Поясніть природу сміху та назвіть засоби комічного у творі Мольєра “Міщанин-шляхтич”. У комедії “Міщанин-шляхтич” висміюється прагнення головного героя, багатого міщанина Журдена будь-що долучитися до світу аристократів. Для цього він наймає вчителів, які вчать манерам вищого світу: музиці, танцям, фехтуванню тощо, викидає гроші на аристократське вбрання. Засобом комічного у “Міщанині-шляхтичі”, по-першу, стає гумор. Це веселий сміх над наївністю героя. Адже до пуття в пана Журдена нічого не виходить. У новому […]...
21. Які місця твору О. Вишні “Перший диктант’ викликають усмішку і чому Остап Вишня в житті був великим жартівником і гострословом. Найбільше в житті любив письменник літературу, рідну природу і дітей. Його твори зачаровують читачів. Зброя О. Вишні – сміх. Так, читаючи оповідання “Перший диктант”, ми сміємось. Чому нам смішно? Бо те, про що розповідає автор у творі, розкриває нам цілий світ з його радощами і трагізмом. Цей твір гумористичний. Змальовані тут персонажі та обставини, в які вони потрапляють, викликають веселий сміх. […]...
22. АНДРІЙ МАЛИШКО – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. АНДРІЙ МАЛИШКО Народився в с. Обухові, що на Київщині, у родині шевця, помер у м. Києві. Поет, автор пісень, які стали народними. Найвідоміші твори: вірші “Пісня про рушник”, “Чому, сказати, й сам не знаю…” , “Київський вальс”, “Ми підем, де трави похилі…”, “Вчителько моя”, “Журавлі”, “Білі каштани”....
23. Поясніть природу сміху та назвіть засоби комічного у творі Мольєра “Міщанин-шляхтич” У комедії “Міщанин-шляхтич” висміюється прагнення головного героя, багатого міщанина Журдена будь-що долучитися до світу аристократів. Для цього він наймає вчителів, які вчать манерам вищого світу: музиці, танцям, фехтуванню тощо, викидає гроші на аристократське вбрання. Засобом комічного у “Міщанині-шляхтичі”, по-першу, стає гумор. Це веселий сміх над наївністю героя. Адже до пуття в пана Журдена нічого не виходить. У новому вбранні Журден виглядає так, що служанка Ніколь не може стримати сміху. Хазяйновита […]...
24. “Фауст” Гете як філософське осмислення боротьби добра зі злом І. Боротьба добра і зла як вічна тема в літературі. “Фауст” Гете як філософське осмислення боротьби добра зі злом. 1. Бог як утілення добра. 2. Фауст як утілення добра і зла. 3. Мефістофель як втілення зла у “Фаусті”. Чи є боротьба добра зі злом вічною?...
25. Думи мої, думи мої… – Остап Вишня Остап Вишня “Думи мої, думи мої…” Як відзначала дослідниця творчості Остапа Вишні Р. В. Мовчан, щоденник “Думи мої, думи мої…” написано в 50-х рр.: ” Там є чимало зайвого пафосу, удаваності й недоговореності. Це й зрозуміло: помер Остап Вишня раніше, аніж було засуджено культ “вождя всіх народів” Й. Сталіна. Тому це встиг духовно розкріпоститися, сказати вголос те, що заховане глибоко в серці. …Не міг Остап Вишня спрямувати своє перо сатирика […]...
26. Остап Вишня – майстер гумору Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Письменник, який у 20-х роках минулого століття заохотив мільйонні маси до читання, якого в той час називали “королем українського тиражу”, якого сьогодні по праву вважають найяскравішою постаттю національного відродження 20-х рр. Остап Вишня – майстер гумору, чародій сміху, який за особливостями природи свого рідкісного обдаровання тонко відчував комічне і вмів одягнути це комічне в поетичну форму, не загубивши […]...
27. Сміхова стихія повісті “Конотопська відьма” Повість “Конотопська відьма” – не тільки сатира на козацький старшинський устрій, а й твір, тісно пов’язаний із фольклором. Автор в основу твору поклав народне повір’я, майстерно поєднав реальність і фантастику. Факти жорстокої розправи над людьми були зумовлені посухою, голодом. Люди у відчаї “відроджували” такі жорстокі звичаї, як топлення відьом. Якщо підозрювали жінку у відьомстві, то кидали її у воду: коли тримається на воді, не тоне, то вважали за відьму. Люди […]...
28. Пісня про віщого Олега О. С. Пушкін цікавився історією Київської Русі. Він читав літописи, вивчав архівні документи. Поет дуже добре знав народну творчість, і йому були відомі легенди про князя Олега, який правив у Києві на початку X сторіччя. Тож він створив “Пісню про віщого Олега”, дуже схожу на народну билину. Олегу підвладні води і суходоли, його щит висить на брамах Цареграда, його бояться і йому заздрять вороги. Ні пращ, ні стріла, ні кинджал […]...
29. Плани і питання з відповідями До теми “Усна народна творчість” Чому до фольклору можна застосувати слово багатство? Що таке багатство? Це численність матеріальних цінностей, приміром грошей. Але є і багатство духовне, наприклад прислів’я, приказки, легенди, казки. Народжені серед народу, вони передаються з вуст у вуста. При цьому вони змінюються за формою і змістом. Це – духовна праця народу. Ось чому плоди такої праці мають назву “фольклор”, тобто те, що належить до словесної народної творчості. Багатства душі кожної творчої людини втілені […]...
30. ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА 6-9 класи ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Народився в с. Чорнухах, що на Полтавщині, у сім’ї малоземельного козака, помер у с. Іванівні, нині Сковородівка, що на Харківщині. Письменник, філософ. Найвідоміші твори: вірш “Всякому місту – звичай і права…” , байка “Бджола та Шершень” , філософські трактати....
31. Письмовий твір за серією малюнків і самостійно складеним планом План 1. Чекання свята. 2. Морозного ранку до лісу. 3. Несподіванка. 4. Сміх товариша. 5. Лісова пригода. Наближався Новий рік. Нетерпляче чекав його Петрик. До свята він вирішив принести з лісу ялинку. Одного тихого морозного ранку хлопчик тепло вдягнувся, узяв сокиру й вирушив у дорогу. Ліс зустрів його надзвичайною красою. Мовчазною стіною стояли засніжені ялинки. Вони були такі чудові, що Петрик розгубився. Яку ж вибрати? І ось він побачив її. […]...
32. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Народився на хуторі біля м. Білопілля у родині дрібного службовця, помер у м. Празі, де й похований. Поет. Найвідоміші твори: збірка “З журбою радість обнялась”, “Княжа Україна”, драматичний етюд “По дорозі в Казку”....
33. ГРИГІР ТЮТЮННИК – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ГРИГІР ТЮТЮННИК Народився в с. Шилівці, що на Полтавщині, у селянській родині, помер у м. Києві. Письменник, належить до шістдесятників. Найвідоміші твори: новели “Оддавали Катрю”, “Три зозулі з поклоном”, “Зав’язь”, “Син приїхав”, повісті “Климко”, “Вогник далеко в степу”, збірки оповідань “Деревій”, “Коріння”....
34. ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ Народився в с. Майєровому, що на Кіровоградщині, у се­лянській родині, помер у м. Києві. Письменник, кіноредактор і кіносценарист. Найвідоміші твори: збірки оповідань “Мамутові бивні”, “Кров землі”, по­вість “Байгород”, романи “Майстер корабля”, “Чотири шаблі”, “Вершни...
35. МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ Народився в м. Вінниці в родині дрібного чиновника, помер у м. Чернігові. Письменник. Найвідоміші твори: оповідання “Харитя”, “Ялинка”, новели “Intermezzo”, “Цвіт яблуні”, повісті “Дорогою ціною”, “Fata morgana”, “Тіні забутих предків”....
36. ВАСИЛЬ СТЕФАНИК 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ВАСИЛЬ СТЕФАНИК Народився в с. Русові, що на Івано-Франківщині, у родині заможного се­лянина, де й помер. Письменник, майстер психологічної новели. Найвідоміші твори: новели “Новина”, “Камінний хрест”, “Катруся”, “Палій”....
37. “Сміх крізь сльози” – домінантна риса творчості Нечуя-Левицького Характерною рисою творчої манери І. Нечуя-Левицького є гумор і сатира, спрямовані проти польської шляхти, російської колоніальної політики, української продажної інтелігенції, духовенства, чиновництва і затурканості та забобонності українських селян. 3 огляду на переконання, що у пореформену епоху слід виявляти справжні взаємини на селі, відтворювати їх без будь-якої ідеалізації, уважно придивлятися до усіх навіть найтемніших рис селянського побуту й психіки, в гумористично сатиричному плані І. Нечуй-Левицький зобразив типи українського селянина і селянки […]...
38. ВОЛОДИМИР СОСЮРА – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ВОЛОДИМИР СОСЮРА Народився в м. Дебальцевому що на Донеччині, у родині вчителя, помер у м. Києві. Поет. Найвідоміші твори: роман “Третя Рота”, збірки поезій “Поезії”, поеми “Червона зима”, “Мазепа”, “Розстріляне безсмертя”, вірші “Любіть Украї­ну!”, “Так ніхто не кохав…”....
39. БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Народився на Лемківщині в родині сільського священика, помер через хворобу, похований на Яновському цвинтарі у м. Львові. Поет. Найвідоміші твори: збірки поезій “Привітання життя”, “Три перстені”, “Книга Лева”, “Зелена Євангелія”, “Ротації”....
40. ОЛЕСЬ ГОНЧАР – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ОЛЕСЬ ГОНЧАР Народився в с. Ломівці, що в передмісті Дніпропетровська в сім’ї робітни­ків, помер у м. Києві, похований на Байковому цвинтарі. Письменник. Найвідоміші твори: романи “Прапороносці”, “Тронка”, “Собор”, “Людина і зброя”, “Циклон”, “Твоя зоря”, новела “За мить щастя”....