8 клас
І варіант
Треба привчити себе все життя шанувати хліб. Не дивитися, що в магазинах його достатньо, що коштує він недорого. Треба пам’ятати, що кожна хлібина – це скарб, що в ній – нелегка праця багатьох людей.
Часто навіть одна скоринка хліба рятувала людині життя підчас голоду або війни. Зараз ми можемо піти до крамниці і купити буханець, знаючи, що голод нам не загрожує. Та хіба це дає нам право недбало ставитися до хліба?
З давніх часів хліб вважався святим. Ніколи не було такого, щоб хтось кинув кусень на землю. Ні! З’їдали все, навіть крихти. До хліба ставилися з повагою, він був справжнім господарем у хаті. І це не дивно.
Без хліба людина померла б з голоду. Ніщо не дає такої життєдайної сили, як хліб та вода.
Так, вода – це наша мати. Вона тамує спрагу, дає прохолоду, дарує життя. Як відомо, у виникненні життя на Землі, формуванні клімату на нашій планеті провідна роль належить воді. Вода – це сила землі. Це саме життя.
Квіти в’януть без її чудодійної сили, звірі помирають від спраги, гинуть урожаї. Вважають, що вода також має магічні властивості: якщо скупатися у річці, то потік забере злу долю; водою проводять хрещення, дівчата ворожать, дивлячись у діжку з водою. Людина не може прожити без води, бо вода – це основна частка усіх живих організмів.
Як казав французький біолог Е. Дюбуа-Реймон, живий організм є жива вода. Вона насичує людське тіло, а коли починається зневоднювання організму, приходить старість.
Отже, хліб та вода – це святині для кожної людини. Ми повинні з повагою ставитися до того, що дарує нам життя і природа.





Related posts:
- Хліб – батько, вода – мати – ІІ варіант 8 клас II варіант Україна – благословенний край. Буяють тут зелені сади, наповнюють груди вільним повітрям безмежні степи, пливуть із минулого в майбутнє могутні ріки, зливаються з горизонтом золоті хлібні поля. Хліб… Здавна в Україні вирощували його, шанували, називали святим. Хліб на столі – символ добробуту й гостинності. У народі завжди казали: “Хліб – усьому голова”. Український народ споконвіку вирощував на своїй землі хліб. Важкою була праця хлібороба, але й […]...
- Хліб – батько, вода – мати Україна – благословенний край. Буяють тут зелені сади, наповнюють груди вільним повітрям безмежні степи, пливуть із минулого в майбутнє могутні ріки, зливаються з горизонтом золоті хлібні поля. Хліб… Здавна в Україні вирощували його, шанували, називали святим. Хліб на столі – символ добробуту й гостинності. У народі завжди казали: “Хліб – усьому голова”. Український народ споконвіку вирощував на своїй землі хліб. Важкою була праця хлібороба, але й почесною. Посіяний, вирощений, скошений, […]...
- Хліб у житті людини – І варіант – ПЛАТОН ВОРОНЬКО 6 клас І варіант У поезії “Пахне хліб” виражено ставлення автора до хліба. Справді, коли я починаю замислюватися над тим, який шлях проходить буханець хліба, перш ніж потрапити на наш стіл у такому вигляді, мимоволі проймаюся повагою до нього і до тих, чия праця залишитися в ньому. Адже ж треба спочатку засіяти поле пшеницею, потім сумлінно доглядати його, а коли пшениця зійде, треба пожати її й обробити. Потім хліб випікається […]...
- Хліб у житті людини – ІІ варіант – ПЛАТОН ВОРОНЬКО 6 клас II варіант З давніх часів хліб супроводжує людину все її життя. Молодятам на весілля робили коровай. Коли хтось помирав, йому на труну клали хліб із собою. Є багато прислів’їв, пов’язаних з хлібом: “Хліб – усьому голова”, “Зима без снігу-літо без хліба”. Наші предки мали свої обряди на початок посіву, при збиранні хліба. У наші часи роль хліба анітрохи не змінилася. Він є і буде головним у нашому житті. […]...
- Хліб у житті людини – ІІІ варіант – ПЛАТОН ВОРОНЬКО 6 клас ІІІ варіант В усі віки хліб був найбільшим з багатств. У кожній родині – це найперший годувальник, дарунок Божий, батько, всьому голова і розпорядник. Платон Воронько в своїй поезії звертається до теми нелегкої праці хліборобів, а також до вічного образу хліба. Пахне хліб, Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною… Хліб – це наше найдорожче багатство. Поважати хліб – це поважати тих, хто його вирощував і […]...
- Хліб – усьому голова – ІІ варіант – ВОЛОДИМИР БРОВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Хліб – усьому голова II варіант З давніх-давен до хліба ставилися як до святині. Саме таке ставлення було через те, що хліб діставався дуже важким трудом. Саме про ставлення до хліба і розповідає поезія, яка поділяється на два окремі вірші, об’єднані однією темою. У першому вірші “Недожата нива” мова йде про те, що у роки війни один солдат пішов вночі жати хліб, який вже почав сипатися. […]...
- Хліб – усьому голова – ІІІ варіант – ВОЛОДИМИР БРОВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Хліб – усьому голова III варіант Хліб – це основа життя людини, а хлібороб – найпочесніша професія для неї. Хліб є святинею для кожної трудящої людини. Недарма здавна хлібину робили круглою, наче сонце. В поезії “Недожата нива” розповідається про те, як під час Другої світової війни солдат, який в мирному житті був хліборобом, не від Почив перед боєм. Він не зміг залишити поле без жатви. І […]...
- Хліб – усьому голова – І варіант – ВОЛОДИМИР БРОВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Хліб – усьому голова І варіант Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставилися до нього, як до святині. Про нього люди створили багато приказок, прислів’їв, пісень, і навіть повір’їв. Моя прабабуся говорила, що не можна надкусити та недоїсти шматок хліба. А скільки існує звичаїв та обрядів, які не обходяться без хліба, наприклад, весілля. Весільний хліб, коровай, шишки треба швидко з’їсти, щоб не засохли, бо в молодих […]...
- Шануймо хліб Якось я ненароком наступив ногою на шматок хліба, який упав зі столу. Бабуся за це насварилася на мене. Вона пригадала, як у роки Великої Вітчизняної війни, коли мій дідусь був на фронті, вона не мала хліба нагодувати мого батька. Як плакав тато, просивши хліба. Дідусь воював за нашу землю, щоб ми ніколи не були голодні, завжди мали на столі смачний хліб. Тепер у нас є хліб, є й до хліба. […]...
- ХЛІБ – НАЙБІЛЬШЕ БАГАТСТВО ТВІР-РОЗДУМ НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТЕМУ. Кожна епоха дає свої поняття про цінності. Для епохи середньовіччя характерне матеріальне збагачення, для епохи Відродження – духовне зростання, для епохи сорокових років XX століття – завоювання і загарбання. З цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводити докази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твердження, що найбільше багатство – хліб. Коли хліба обмаль – його не може замінити ні золото, ні […]...
- Хліб – усьому голова “Хліб наш насущний дай нам на кожен день”,- молили Всевишнього наші предки. Сучасні письменники часто звертаються до образу хліба. Платон Воронько в поезії “Пахне хліб” з надзвичайною ніжністю й любов’ю говорить про хліб: Пахне хліб, Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною. Дійсно, хліб – це наша національна святиня, це невтомна праця людини-сіяча, це його душа. Кругла, світла, запашна паляниця – досвід народу, дух пращурів, оберіг нашої землі. […]...
- Ти і твій хліб Хліб… Чи замислювались ви коли-небудь, чому він відіграє таку важливу роль у нашому житті? Чому він користується такою величезною повагою серед людей: чине тому, що з самих перших етапів розвитку людства хліб був найбільшим з багатств: у кого був хліб, той жив добре. Ніщо так не турбувало людей, як його відсутність. Це можна побачити і в Біблії, і в єгипетських та вавилонських джерелах. Пам’ятаєте Йосифа, який врятував Єгипет від голоду […]...
- Шануймо святиню – хліб Здавна хліб уважався мірилом людської совісті. Хлібом-сіллю зустрічали друзів, молодят, немовлят. Слово “хліб” завжди викликало в людей особливе почуття святості. Відомий український поет Платон Воронько написав вірш “Пахне хліб”, в якому висловлює особливу любов до виплеканої людськими руками паляниці: Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною. Поет порівнює хліб із сонцем та щастям. Бо для кожної людини окраєць свіжого хліба – символ багатства, достатку. Тому його завжди берегли, […]...
- Хліб – символ добробуту народу Той, хто має багато зерна, добре перезимує й матиме, що посіяти навесні. У нього будуть веселі свята, тепло й затишок в оселі, добра їжа на столі. А тому, хто працював погано, узимку непереливки. Таке розуміння хліба, який забезпечує добробут родини, притаманне нашим співвітчизникам. Чому хліб, а, наприклад, не картопля або буряки є символом добробуту українців? Мабуть, тому, що наша держава в минулому була невичерпною житницею всієї Європи. А ще тому, […]...
- Хліб, як сонце, – кажуть люди, хліб, як сонце, – з нами всюди 9 клас Ще змалку мене привчали поважати звичайну паляницю. Чому? Я вважаю, паляниця – це витвір тяжкої праці багатьох людей. Навіть у маленькому її шматочку – частинка крові, поту, думки агрономів, колгоспників, шоферів, пекарів, продавців та інших. Ось чому хліб, паляниця – це наше найдорожче багатство. Поважати паляницю – це поважати тих хто брав участь у її виробництві. Але ж є ще одна причина того, що хліб вважається найдорожчим багатством: […]...
- Хліб на столі В усі часи у родині без хліба не можна було жити. Найголовніше на столі – хліб. Хліб та сіль на вишитому рушникові були ознакою гостинності українського народу. Раз на тиждень господиня випікала хліб у жіночий день – п’ятницю. Хлібна діжка – це родинний оберіг. її не годилось використовувати з іншою метою, окрім свого прямого призначення. Руками легко виплескували круглу хлібину, клали її на рушник, потім на ясеневу лопату клався капустяний […]...
- Хліб. Твір-роздум за прочитаними творами Які слова кожна дитина промовляє першими? Мати, хліб, батьківщина. Кожен пам’ятає з дитинства, як чудово пахне щойно випечена паляниця з рум’яною скоринкою. Протягом століть українці винайшли немало різновидів виробів із борошна. Це перепічки, плетеники, бублики, пампушки й, звичайно ж, хліб. Без хліба не буває ні святкового обіду, ні простої вечері. А коли в Україну приїздять дорогі гості з цілого світу, їх традиційно зустрічають хлібом-сіллю: це символ гостинності. Поет Дмитро Білоус […]...
- Хто хліб шанує – той шанує працю Хто хліб шанує – той шанує працю Ні робота, ні життя, ні весілля – ніщо на світі не обходиться без хліба. Він дорожчий за золото, сильніший за все. З давнини зберігся звичай “хлібувати” – обсипати зерном молодих, новонароджених. На день Нового року дітвора ходила по хатах і “посипала”, промовляючи: “На щастя, на здоров’я, на Новий рік”. Хліб таїть у собі тепло серця і душі, тепло сонця. І ставлення до нього […]...
- Хліб у звичаях і повір’ях “Хліб – усьому голова”, “Зустріти хлібом-сіллю”, “Паляниця – хлібові сестриця”. Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставились до нього як до святині. Щодо хлібу існує багато повір’їв, які у давнину мали як практичний, так і ритуально-магічний зміст. Наші пращури пильнували, щоб хліб не падав додолу. А якщо раптом упаде, то одразу піднімали, обтирали, перепрошували, цілували і з’їдали. Вважалося, якщо так не зробити, то родина зазнає страшенних збитків. Коли хтось знаходив […]...
- Тема твору: ВОДА Вода! Ти не маєш ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе не опишеш, тобою насолоджуються, не знаючи тебе. Ти не просто необхідна для життя: ти і є життя. З тобою в нас розливається таке блаженство, яке не пояснити почуттями. Ти повертаєш нам усі сили, на які ми вже й не сподівалися. Твоя милість відкриває в нас пересохлі джерела серця. Ти найбільше в світі і найменш тривке багатство, ти, така чиста […]...
- Хліб Хліб Кожен з нас у дитинстві, наслідуючи дорослих, граючись, виконував якісь господарські справи. І ми з подругами нерідко “випікали хліб”. Замішували з піску тісто, робили з нього палянички, клали їх на подорожникові листи й “випікали” на сонці. Але одного разу в селі я спостерігала цікаве дійство народження паляниці. Це був давній обряд. Зачинок робили у четверговий вечір. “Хліб,- говорила бабуся,- треба пекти в жіночий день. Найкраще він удається в п’ятницю”. […]...
- Хліб на нашому столі Хліб став для нас засобом єднання людей, Тому що люди вживають його за загальною трапезою. Хліб став для нас символом величі праці, Тому що добувається він у поті чола. Хліб став для нас неодмінним супутником жалю, Тому що його роздають у час нещасть. Смак розділеного хліба не зрівняний ні з чим.. А. де Сент-Екзюпері Якось, знаходячись у Києві, ми зайшли до кафе пообідати. За столик крім нас сіла жінка похилого […]...
- Хліб святий на землі Мені здається, що Бог, створюючи людину, водночас кинув на землю жменю хлібних зерен, аби людина відразу зрозуміла, що вона не полишена напризволяще, що вона спроможна доглянути землю, подбати про себе. І недарма зерно, що забезпечувало життя наших предків, називалося жито, тобто життя. Усе в нас починається від хліба, від цієї маленької зернинки, що ввібрала в себе неймовірну енергію Всесвіту, від нього, святого, починаються великі звершення, великі відкриття, але також це […]...
- Картини рідної Донеччини у творах “Вода десь точить білий камінь”, “Солов’їні далі, далі солов’їні” – І варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА І варіант Володимир Миколайович Сосюра народився в місті Дебальцево на Донбасі в 1898 році. У його творах знайшли поетичне відображення і героїчний подвиг народу, який в боях відстояв честь і незалежність Батьківщини, і натхненна праця людини, і особисте її життя, радощі і болі. У часи, коли немало поетів захоплювались масштабністю і космізмом зображення дійсності, Сосюра пише з ліричною теплотою, поєднуючи ліризм з широким громадським звучанням. Головний герой Сосюри – людина […]...
- Дума про хліб Ця тема – водночас проста і складна. Проста, бо немає людини, яка б не могла сказати, що таке хліб. Складна, бо надто символічною є ця річ для всіх нас. Далі треба писати, що без хліба людина не проживе. Проблема в тому, який хліб мати на увазі. Так, хліб входить до денного раціону, мабуть, 90 % землян і в багатьох мовах символізує їжу як таку. Але дуже небезпечно зупинятись тільки на […]...
- Картини рідної Донеччини у творах “Вода десь точить білий камінь”, “Солов’їні далі, далі солов’їні” – ІІІ варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА III варіант Володимир Сосюра був надзвичайно ніжною людиною, що дуже тонко відчуває красу рідного краю. Любов його до української землі, а також до своєї батьківщини, милої серцю Донеччини, відбилася в багатьох творах поета. Чутливий до змін у природі рідної землі письменник пише: Солов’їні далі, далі солов’їні Знов весна розквітла на моїй Вкраїні. Любов до Вітчизни переповнює душу В. Сосюри: Я іду до гаю. Краю, ти мій краю, Кращого за тебе […]...
- Хліб – всьому голова “Хліб – всьому голова” всім відоме українське прислів’я. В ньому закладена вікова мудрість українського народу, який протягом усього розвитку приділяв хлібу велику увагу. Якщо буде хліб, буде мир, буде щасливе здорове життя народу нашої країни. З давніх-давен у житті українців було і залишається на першому місці виховання з раннього дитинства дбайливого ставлення до хліба. Україна завжди була і є житницькою, хлібною країною, бо має багаті чорноземні грунти. Хліб… Ось він […]...
- Під лежачий камінь вода не тече Під лежачий камінь вода не тече…Камінь що котиться мохом не обростає… Рух це життя і рухатись треба вперед, впевнено йти до мети. Наш обов’язок старанно навчатися, здобувати професію. Без цього неможливо кимось стати у житті, але легко загубитися і прожити нікчемне, нічого неварте життя. Ніхто не мріє стати волоцюгою, а от здолати лінощі важко майже кожному. Я дуже люблю читати українські народні приказки. прислів’я, притчі, легенди де висміюється ледарство. Я […]...
- Коли дідусь мій був маленький – І варіант 6 клас І варіант Мій дідусь народився в глухому невеликому селі Іванівці, поблизу лісу. Родина дідуся жила у старенькій хаті, яка завжди дзвеніла від дитячих голосів, гамору і не знала замків, хоч замок символічний був. Хлопчиком дідусь бігав у “попову” школу, а потім, перейшовши в п’ятий клас, пішов до земської школи. Кожного дня на великій перерві він бігав додому, щоб ухватити картоплину чи хліба. Їдалень та шкільних буфетів він не […]...
- Земля і хліб. Твір в публіцистичному стилі Хто ж пожаліє природу, як не земля? Хто ж пожаліє землю, як не людина? Н. Гавриленко: Земля… Саме тепер вона, оброблювана багато століть плугами й машинами, зорана і розрита, переміряна безкінечними дорогами й залізничними коліями, потребує нашої турботи. Тепер, змучена й спрацьована, волає вона до нас про допомогу. Хто захистить її, якщо не людина? Чому людина повинна зробити це? Та тому, що ця земля стала для людини колискою, це вона […]...
- Є найзначиміша дума на світі – Дума про хліб Є найзначиміша дума на світі – Дума про хліб Далека і глибока історія нашого народу. Сивиною і забуттям вкриті одні її сторінки, славою і звитягою – інші. Але кожна з цих сторінок обов’язково є невід’ємною часткою великої історії хліба, історії, що знайомить нас з мистецтвом його сіяти, вирощувати, косити, молотити, пекти. Чи не замислювались ви, чому між далекими за лексичним значенням словами “життя” і “жито” такий близький зв’язок? А справа […]...
- Чи хотів би я мати такого друга як Ігор? – ІІ варіант – МИХАЙЛО ЧАБАНІВСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО ЧАБАНІВСЬКИЙ II варіант Оповідання “Вірний” розповідає про хлопчика Ігоря, який забрав до себе маленьке цуценя від Тимка, рудого хлопця, який мучив собаку. Автор змальовує Ігоря як добру, порядну людину. Ігор любить тварин, він не робить їм прикростей, як робив це Тимко. Він дуже любить свого собаку, навчає й Тимка, щоб той не чіпав гніздечка ластівок та буслів. Ось так із спілкування народжується дружба між людиною […]...
- Чи хотів би я мати такого друга як Ігор? – ІІІ варіант – МИХАЙЛО ЧАБАНІВСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО ЧАБАНІВСЬКИЙ III варіант Ігор – один з героїв оповідання М. Чабанівського “Вірний”. Це добрий, чутливий хлопець. Він не може дивитись, як сусідський хлопець Тимко мучить цуценя, і віддає всі свої іграшки, щоб спасти тварину. Він, хоч і міський, добре розбирається у поведінці тварин. Хлопчик дуже добре ставиться до цуценяти і той, у відповідь на турботу, ласку, вірний маленькому хазяїну. А сусідський хлопчик Тимко б’є свого […]...
- Чи хотів би я мати такого друга як Ігор? – І варіант – МИХАЙЛО ЧАБАНІВСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО ЧАБАНІВСЬКИЙ І варіант Кожен з моїх однолітків хотів би мати справжнього друга. Я думаю, що не помилюсь, якщо скажу, що саме такого, як Ігор з оповідання М. Чабанівського. Мені дуже сподобався цей хлопчик. Вже на початку оповідання Ігор рятує цуценя від жорстокого Тимка. Цей епізод говорить про його сміливість: “Ігореве серце не витримало. Блідий, із стисненими кулаками, він миттю перехопився через паркан і став перед […]...
- “Жива” і “мертва” вода в українських народних казках З казки “Іван Богданець”: Прийшли на тічок Іван та рак. Поставив рак шість барилок з одного боку і з другого боку шість: в одних сильна вода, а в других – безсильна. Із сього боку, де Іван Богданець, безсильна, а з того, де рак, – сильна. – Напиймося, – каже рак, – перше води, та тоді будем битися. Напився Іван безсильної води, а рак Вір напився сильної. Як ударив рак – […]...
- Хліб і слово Пошана до хліба передається із покоління до покоління. Тому так багато звичаїв і обрядів пов’язано з хлібом, який завжди символізував гостинність, доброзичливість, щирість нашого народу. З такою ж святістю люди ставляться і до рідного слова. Бо ним можна передати і гнів, і любов. Рідне слово зберігає почуття, традиції, духовні цінності народу. І як заповідь, звучать слова Д. Білоуса: “Не кидай хліба, він – святий, не кидай слів на вітер”. Школа […]...
- Коровай хліба Про хліб ми знаємо з раннього дитинства. Напевно, “хліб” – одне з перших слів, що вимовляє дитина. А скільки прислів’їв і приказок присвячено хлібу! Хліб у житті людини має величезне значення. По-перше, просто без хліба багато страв несмачні. По-друге, хліб – це і бублик, і калач, і батон, і булочка. Свіжі, апетитні, вони іноді ніби запрошують: “Спробуй мене!” Із дитинства дорослі привчають дитину дбайливо ставитися до хліба: його не можна […]...
- Від матері – слава, і пісня, і хліб Усе в житті людини починається з молока матері. Це вона, “святая сила всіх святих, пренепорочная, благая” народила Спасителя. Це вона, ненька, Мадонна, Берегиня, зігріває наше життя, захищає наше щастя. Народжується дитина – мати схиляється над колискою і співає. Про що? Як не дивно, від цього теж багато залежить. Перші уроки дитина бере не в школі – мати допомагає зробити їй перші кроки й по підлозі, й взагалі в житті. Від […]...
- Вияв синівської любові до батьків, рідної землі – ІІ варіант – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Рідної землі II варіант У віршах “Батьківське поле” та “Від серця поклонюсь” поет Микола Сингаївський оспівує своїх батьків, їх любов до праці. Це прості сільські трударі. Вірш “Батьківське поле” пройнятий любов’ю до рідної землі, наче “батьківське поле за ясенем” потом. У вірші оспівується вічна праця трударя-хлібороба, найсвятіша і невмируща. Бо хліб – це святиня, це символ трудової честі, звитяги і доброботу народу. Є хліб на столі – не буде голоду. […]...
- Твір ЗНО “Чи варто мати близьких друзів, чи досить просто мати приятелів?” Аргументи, докази, приклади, висновок На сьогоднішній день багато людей не має близьких друзів. Таким вибором вони відмовляються від допомоги, яку могли б надати їм справжні товариші. Але й самі відсторонюються від того, щоб комусь допомогти. Існує навіть такий погляд, що дружба – це навалювання на себе чужих проблем. Я з ним не згоден, але можу зрозуміти, чому люди дивляться на дружбу саме так. Багатьох людей у близьких дружніх стосунках дратує, […]...
Categories: Шкільні твори