Характеристика образу Сивоока у романі Загребельного “Диво”

Related posts:

1. Образ Сивоока у романі П. Загребельного “Диво” Історичний роман Павла Загребельного “Диво” розпочинається зі слів Б. Брехта: Хто звів семибранні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі і тягали каміння? Звичайно, ні! Не фараони будували піраміди, не імператори прокладали рим­ські водопроводи і зводили будівлі дивовижної краси. Не Ярослав Мудрий збуду­вав Софію Київську, яка простояла на Дніпровських пагорбах майже тисячу літ. Пам’ятники історії, архітектури, мистецтва живуть віками, а їх безіменні автори відходять у вічність, […]...
2. Історична основа та художній вимисел у романі Загребельного “Диво” Павло Загребельний в своїх історичних романах майстерно передавав дух тієї епохи, у котру відбуваються події у творі. Читаючи “Диво”, читачі нібито переносяться в давні часи Київської Русі. Саме тоді на зміну язичництва приходило християнство. Супроводжувались ці події частими конфліктами між старовірами та людьми, готовими до змін. Отже, Павло Загребельний піднімає проблему, яка довгий час існувала в давнину. Історичну основу роману “Диво” складає не тільки достовірний опис часів Київської Русі, але […]...
3. Образ Сивоока в романі “Диво” З творів Павла Загребельного ми дізнаємося про те, що було у сивій давнині, і те, що трапляється сьогодні. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди: Київську Русь, другу світову війну і сучасність… …Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка дуже близька до народу, бо з’явився він у Києві з глибин пущі. І хто тільки не хотів робити його своїм рабом – від ненажерливого медовара Ситника до візантійського художника Агапіта. Але […]...
4. Образ Ярослава Мудрого в романі П. Загребельного “Диво” П. ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ 11 КЛАС ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ П. ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Образ Ярослава Мудрого в романі П. Загребельного “Диво” Роман П. Загребельного “Диво” розповідає нам про княжі часи. Читаючи його, ми занурюємося у світ давнього Києва, стежимо за будівництвом Софії Київської, переживаємо за долю Сивоока. І, звичайно, знайомимося із життям і політичною діяльністю одного із найвидатніших руських князів Ярослава Володимировича, якого в народі прозвали Мудрим. Автор крок за кроком розкриває перед нами […]...
5. Зв’язок релігії та естетики у романі П. Загребельного “Диво” Півтори тисячі років стоїть на древніх пагорбах красень Київ – столиця моєї рідної України. Її древні архітектурні споруди чарують своєю неповторною красою. Такою прекрасною пам’яткою є золотоверхий Софіївський собор. Його не могли зруйнувати ні орди нападників, ні стихійні лиха, ні німецькі бомби. Бо це не просто архітектурна споруда, а витвір людської душі, розуму і натхнення. Саме Софія Київська стоїть в центрі роману Павла Загребельного “Диво”. Над багатьма складними питаннями б’ється […]...
6. Київське диво, або Як написати твір за романом Павла Загребельного “Диво” Ви знаєте, що кожного дня в світі відбувається якесь “диво”: то “Титанік” затоне, то щезнуть у Бермудському трикутнику кораблі, то літак ні з того, зі з сього підірветься, то снігова людина з’явиться зеред очима… Словом, не світ, а Країна Чудес. Та не тільки у наш час відбуваються дива. Чи не диво, наприклад, те, що під час правління Ярослава Мудрого виросла серед Києва Софія Київська – велич-іий собор. Про це диво […]...
7. Роман “Диво” Павла Загребельного: історична правда й художній вимисел Романи Павла Загребельного на історичні теми відтворюють нам те тло епохи, в якій відбуваються події. Читаючи “Диво”, ми ніби переносимося у часи тисячолітньої давності – Київську Русь. Отже, твір – про далеку історію, коли на зміну язичництву приходить інша віра – християнство. Ми стаємо свідками цього конфлікту. Автор подав ідею, яка була колись, яка віками формувалася. Один з головних героїв Ярослав Мудрий несе в собі якість внутрішній конфлікт, це підкреслює […]...
8. Ідейно-художнє значення часової дволлановості у романі П. Загребельного “Диво” І. “Диво” П. Загребельного – роман у двох часових просторах. ІІ. Софія Київська, як витвір архітектури і мистецтва, сьогодні та в далекому ми­нулому. 1. Нетрадиційність будівництва храму. 2. Значення Софії Київської для сучасних поколінь. ІІІ. П. Загребельний про ідею часової двоплановості....
9. Ідея собору у романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій символ, а для України собор завжди вважався символом духовності. Саме до духовної краси, людяності, величі і сили народу, його волелюбності, нескореності, самовираження через символ собору звертаються автори двох […]...
10. Ідейно-художнє значення часової двоплановості в романі “Диво” Роман П. Загребельного “Диво” з’явився на хвилі широкого письменницького зацікавлення проблемами історичної пам’яті, осмислення зв’язку часів, морально-етичного досвіду минулого. Автор звернувся до далекої історії – епохи Київської Русі, показавши її через велич і трагедію митця з народу – Сивоока. Роман починається словами Б. Брехта, що звеличують безіменних народних творців: Хто звів семибрамні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі і тягали каміння? Ці рядки – камертон […]...
11. Розгульність композиції роману Загребельного “Диво” У своєму славнозвісному творі автор робить перегуки минулого, сьогоднішнього і майбутнього. У найцікавішому “Диві” подано широку картину життя наших предків за часів Київської Русі, діяльність Ярослава Мудрого, а особливістю твору є справжнє диво – будівництво споруди – Софії Київської. Протягом усього тексту переплітаються події тисячолітньої давності із недавнім минулим та сьогоднішнім днем. Автор майстерно змальовує життя людей Русі, життя українців під час страшної чуми – фашистської навали. Розквіт України у […]...
12. Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської Понад тридцять років ішов Сивоок гірким шляхом до пізнання майстерності. Він відкрив для себе найголовніше: “Що є мистецтво?” Це могутній голос народу, що лунає з уст умільців. “Я – сопілка в устах мого народу”, – говорить Сивоок. Довгі поневіряння у візантійському полоні завершилися для Сивоока усвідомленням протиріч між бідними і багатими. Тому до нього на будівництво собору йшли “босі, без шапок, бідні, обірвані, він учив їх, працював в жив разом […]...
13. Мої враження від роману “Диво” Близько тисячі років на кручах біля Дніпра у стародавньому місті Києві підноситься величний Софійський собор. Древню священну споруду не могли знищити завойовники; вона протистояла злу на цій землі, вона осявала своїм духовним світлом життя наших предків, осяює наше життя, буде світити нашим нащадкам є щось містичне, таємниче, незбагненне у цьому нерозривному в часі духовному світлі. Не дивно тому, що образ Софії Київської надихав митців – поетів, художників, письменників – на […]...
14. Характеристика образу Печоріна в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Михайло Лермонтов в романі “Герой нашого часу” створює образ людини, яка є своєрідним дзеркалом сучасної йому дійсності. Цей персонаж схожий на Пушкінського Онєгіна, але в більшій мірі є філософом та навіть ідеологом. Григорій Олександрович Печорін за походженням являється дворянином, якого за нестриману поведінку відправляють на службу в заслання. Герой має незламну силу волі та активну життєву позицію. Він вважає себе розумнішим за інших людей і тому дозволяє собі принижувати оточуючих. […]...
15. Характеристика образу Максима Максимовича в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Максим Максимович в романі Лермонтова “Герой нашого часу” виступає в якості оповідача. Автор не дає цілісної характеристики цьому героєві, обмежуючись окремими штрихами. Основна увага зосереджена на його розповіді про Печоріна – головного героя. Хоча дещо все ж таки Максим Максимович повідомляє і про себе. В нього немає сім’ї: більше дванадцяти років не отримував звістки від батьків, а гідної жінки на роль дружини так і не трапилось. Звичайно, йому подобалися різні […]...
16. Роман “Диво” – історична правда та художній вимисел Романи Павла Загребельного на історичні теми відтворюють нам те тло епохи, в якій відбуваються події. Читаючи “Диво”, ми ніби переносимося у часи тисячолітньої давності – Київську Русь. Отже, твір – про далеку історію, коли на зміну язичництву приходить інша віра – християнство. Ми стаємо свідками цього конфлікту. Автор подав ідею, яка була колись, яка віками формувалася. Один з головних героїв Ярослав Мудрий несе в собі якість внутрішній конфлікт, це підкреслює […]...
17. Характеристика образу Євгенія Онєгіна в романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Пушкін особливо дорожив своїм романом “Євгеній Онєгін”. Сім років наполегливої праці автора дали світові зразковий по формі та філософський по суті твір. Головний герой Євгеній Онєгін – образ суперечливий, а тому справжній. Адже в реальному житті немає поділу на негативних чи позитивних персонажів. Отже, Онєгін – це образ реальної людини, з її вадами та чеснотами. Євгеній Онєгін – молодий чоловік, аристократичного походження. Він з дитинства не знав бідності та особливих […]...
18. Характеристика образу Жульєна Сореля в романі Стендаля “Червоне і чорне” В своєму романі “Червоне та чорне” французький письменник Стендаль дає грунтовний аналіз поглядів та вчинків молодої людини післяреволюційних часів. Жульєн Сорель – молодий хлопець, син простого теслі. Батько намагається долучити його до родинної справи, проте Жульєн мало підходить для цього. Він не наділений особливою фізичною силою та й прагнення до теслярства не має. Справжнім захопленням було читання книг. Старий Сорель цього не розумів, бо сам був не освіченим. Зовні Жульєн […]...
19. Характеристика образу Спартака в однойменному романі Джованьолі Джованьолі у двадцять один рік вступив добровольцем до армії, а потім став соратником Д. Гарібальді. Обирався депутатом парламенту. Крім літературної діяльності займався викладанням. Джованьолі створив романи на тему сучасного життя. Відомим став завдяки історичним романам “Опімах” , “Мессаліна”. У цих романах автор демонструє відмінне знання побуту та культури Стародавнього Риму. Заклики до боротьби проти тиранії і прагнення до соціальної справедливості є основоположними для історичних романів Джованьолі. Популярний став роман “Спартак”, […]...
20. Характеристика образу Чіпки у романі Панаса Мирного “Хіба pевуть воли, як ясла повні?” “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це риторичне питання стало назвою відомого роману Панаса Мирного. Навіть не читаючи текст, можна зрозуміти проблему, що полягає в незадоволенні людини умовами її життя. Цікаво й те, що спочатку автор думав про заголовок “Пропаща сила”. Саме він є ключем до розуміння головного героя – Чіпки Вареника. Образ Чіпки – своєрідний, але досить типовий для дожовтневого періоду літератури. Письменник багато уваги приділяє розкриттю образу […]...
21. Характеристика образу Роксоляни в однойменному романі Осипа Назарука XVII століття – складний час для України, сповнений численними трагічними історіями окремих людей. Саме тоді тисячі дівчат і юнаків потрапляли в полон до татар, а потім турків. І лише небагатьом українським красуням доля “посміхалася”: вони ставали дружинами своїх панів. Можливо, ті дівчата знаходили щастя в коханні, в материнстві, але так до кінця життя й залишалися заховані чадрою від усього світу, нікому не відомі, ніким не знані. їхнє життя обмежувалося стінами […]...
22. Образ Ярослава Мудрого в романі “Диво” Майже тисяча років минуло відтоді, як князював у Київській Русі Ярослав. Ллє й сьогодні ми з великим зацікавленням і захопленням читаємо про давні події далекого XI століття. Бо історія, як писав видатний український письменник Павло Загребельний, – це наше коріння, і чим воно глибше, тим міцніше ми стоїмо. Коли в Загребельного виник задум створити історичне полотно про Ярослава Мудрого, він перечитав усе, що стосувалося Софії Київської. Так з’явився роман “Диво” […]...
23. Характеристика образу пані де Реналь в романі Стендаля “Червоне і чорне” Стендаль у романі “Червоне та чорне” значну увагу приділяє жіночим образам. Пані де Реналь – це тридцятирічна заміжня жінка, яка має трьох дітей. У неї гарна зовнішність та благородні манери. Незважаючи на свою родовитість, вона ніколи не була чванливою, її не цікавлять плітки та інтриги. Пані де Реналь навчалась в єзуїтському монастирі, але отримані знання ніяк не використовувала, тому швидко забула всі “дурниці”, яких там вчили. Вийшла заміж дуже рано […]...
24. Хлопчик, який вірив у диво I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК 7 КЛАС ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК Хлопчик, який вірив у диво Є книги, які неможливо забути, бо вони наповнюють душу чистим світлом. І починаєш вірити у диво. Саме такою є автобіографічна повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”, сповнена дивовижного ліризму і казкового настрою. Особливо запам’ятовується образ головного героя – Михайлика. Хлопчик надзвичайно тонко відчуває красу природи, вірить у різноманітні дива, що […]...
25. Характеристика образу Галі у романі Панаса Мирного “Хіба pевуть воли, як ясла повні?” В романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні” багато образів, які схильні до злочинства з різних причин. Таким є і головний герой Чіпка, він – “пропаща сила”. Але не міг автор залишити читачів без справжнього чистого образу. Це молода дівчина Галя, кохана Чіпки. Навіть один розділ роману названий в її честь – “Польова царівна”. Галя наділена дивовижною вродою: невеличка, жвава з оксамитовими очами. І найголовніше – зовнішність відповідає […]...
26. Характеристика образу Елен Безухова в романі “Війна і Мир” У той час як П’єр йде по Москві під конвоєм французьких улан; у той час як Наташа, викинувши з підведення майно всієї сім’ї, опускається на коліна перед пораненим князем Андрієм; в той час як по палаючій Москві скачуть солдати Мюрата і похмурий Наполеон сидить у Кремлі, – ніщо не змінилося в житті петербурзького світла, тільки “з великим запалом, ніж коли-небудь, йшла складна боротьба партій… заглушається, як завжди, трубеніем придворних трутнів”. […]...
27. Характеристика образу Акакія Акакійовича в повісті М. Гоголя “Шинель” Головний герой повісті Миколи Гоголя “Шинель” – типовий образ “маленької людини” в літературі. Його життя – це сіре існування людини, яка ні до чого не прагне, яка не вміє себе захистити від несправедливості. Ім’я героя носить символічний зміст. Акакій перекладається як “незлобливий”. Те, що він Акакій Акакійович, – означає максимальну незлобливість, сумирність. Прізвище Башмачкін натякає на просте походження героя. Зовнішність героя непримітна, без цікавих ознак. Він низенький на зріст, трохи […]...
28. Характеристика образу Григорія Многогрішного за романом І. Багряного “Тигролови” Григорій Многогрішний – герой роману “Тигролови”; образ відчайдушного патріота, створений видатним українським письменником Іваном Багряним. Автор жив у часи, коли радянська влада чинила репресії проти людей, що мали свою думку і не хотіли сліпо коритися новим законам. Іван Багряний у своєму творі правдиво зобразив тодішню ситуацію на Україні. А Образом Григорія Многогрішного довів, що сильна духом особистість все ж таки здатна протистояти системі. На початку роману ми бачимо героя у […]...
29. Характеристика образу Грегора Замзи в новелі Ф. Кафки “Перевтілення” В образі Грегора Замзи вгадується сам автор Франц Кафка – самотній і таємничий геній XX століття. Щоб зрозуміти головного героя новели “Перевтілення”, треба поглянути на світ очима Кафки. А світ йому здавався ворожим і сповненим зла. Тут людина може перетворитися на жука і не дістати і краплі співчуття та розуміння. Саме так сталося з Грегором Замзою. В кращих традиціях жанру новели Кафка розпочинає свій твір з шокуючої інформації: герой прокинувся […]...
30. Історія на сторінках романів Павла Загребельного Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка Павло Загребельний є неперевершеним романістом. Його твори різні за тематикою, він пише як про давнє життя наших предків, і про теперішні проблеми буття. Вони здобули всесвітню славу, викликали великий інтерес багатомільйонного читача. Особливої популярності набула історична проза романіста. Неперевершеними за своїм змістом, багатоплановістю, образністю є твори “Диво”, “Смерть у Києві”, “Роксолана”, “Євпраксія”, “Первоміст”. Декілька творів присвячено Київській Русі. Автор показує могутність цієї держави, […]...
31. Відповіді до теми: творчість П. Загребельного 1. Яким був шлях П. Загребельного до письменництва? Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 року в с. Солошине Полтавської області. 1941 року закінчив школу і відразу пішов добровольцем на фронт, брав участь в обороні Києва, був поранений. Після лікування у шпиталі знову пішов на фронт. 1942 року після тяжкого поранення опинився у німецько­му полоні. До 1945 року перебував у фашистських таборах смерті. Після звільнен­ня з концтабору працював у радянській […]...
32. Характеристика образу Фауста Образ Фауста захоплював не тільки Гете, але й багатьох інших письменників. Але саме Гете зміг найбільш філософськи підійти до розкриття особистості Фауста. Образ Фауста – не витвір уяви автора. Існував в Середньовіччі його прототип – доктор Фауст, який був відомий як вчений і маг. Гете ускладнив цей образ, вклавши в уста героя багато своїх ідей. Ім’я Фауст у перекладі означає “щасливий”. Та чи був щасливим герой геніального автора? Він пройшов […]...
33. Історична романістика Загребельного як історія людської душі Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка Павло Загребельний є неперевершеним романістом. Його твори різні за тематикою, він пише як про давне життя наших предків, так і про теперішні проблеми буття. Вони здобули всесвітню славу, викликали великий інтерес, захопили багатомільйонного читача. Особливої популярності набула історична проза романіста. Неперевершеними за своїм змістом, багатоплановістю, образністю є твори “Диво”, “Смерть у Києві”, “Роксолана”, “Євпраксія”, “Первоміст”. Декілька творів присвячено Київській Русі. Автор показує могутність […]...
34. Диво-чарівник 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Диво-чарівник Я вважаю, що немає на світі людини, яка не любила б свята. По-перше, у свято не треба йти до школи, по-друге, цього дня можна чекати на різні подарунки. Іа найбільше я люблю святкувати дні народження моїх найкращих друзів і, звичайно, свій власний. І хоча ці дні не завжди припадають на вихідні, ми з нетерпінням чекаємо їх, адже наші мами завжди готують щось смачненьке, а татусі […]...
35. Характеристика образу Гобсека в повісті О. Бальзака “Гобсек” Оноре де Бальзак був майстром слова і неабияким знавцем людської сутності. Кожен його літературний образ – це типовий представник якоїсь соціальної групи людей. Письменник вважав, що характер людини формується під впливом оточення. Герої Бальзака – люди далеко не ідеальні. Автор правдиво зображує їх пороки, хоча відкрито не засуджує. Гобсек з однойменної повісті – неоднозначний образ. Він – лихвар, який знає багато таємниць своїх клієнтів. Бачачи на що здатні люди заради […]...
36. Очима клоуна характеристика образу Шнир Ганса Шнир Ганс серед беллевских персонажів, мабуть, найбільш ексцентричний, і не лише в силу свого темпераменту, але і по роду зайняття. Сам він на першій же сторінці роману рекомендується читачеві так: “Я клоун, офіційне найменування моєї професії – комічний актор”. Конфліктна динаміка внутрішніх монологів Ш. Г., з яких і будується цей, як завжди у Генріха Белля, небагатий подієвістю і зовнішньою дією роман, багато в чому тримається на подібних протиставленнях суті і […]...
37. Історична романістика Павла Загребельного як історія людської душі Павло Загребельний – письменник загадковий, важко вгадати, чого від нього можна чекати завтра, куди ми, читачі, рушимо слідом за його нестримною уявою. Кожен знайде Щось для себе у його великому творчому доробку. Але є ті твори, про які знають усі без винятку, бо це розповіді про наше минуле, про історію нашого народу, Батьківщину, її синів і дочок. Саме історичні романи принесли популярність Павлу Загребельному. І “Диво”, і “Первоміст”, і “Євпраксія” […]...
38. Мертві душі характеристика образу Капітан Копейкин Капітан Копейкин – герой вставної новели про офіцера, героя Вітчизняної війни 1812 р., що втратив на ній ногу і руку і що подався від безгрошів’я в розбійники. У варіантах “Повести” передбачалося втеча К. К. в Америку, звідки він ч надсилав Олександру I лист про долю поранених і отримував милостивий рескрипт государя. Новелу розповідає в 10-ій главі поеми поштмейстер Іван Андреич. Привід для розповіді простий. Чиновники міста, спантеличені чутками про Чичикове, […]...
39. Історична проза Павла Загребельного П. ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ 11 КЛАС ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ П. ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Історична проза Павла Загребельного Характеризуючи творчий доробок Павла Загребельного, можна сміливо казати про його жанрово-стильове розмаїття. Але особливе місце в його романістиці належить історичній прозі. Саме творами історичної белетристики – романами “Диво”, “Первоміст”, “Смерть у Києві”, “Євпраксія”, “Роксолана”, “Я, Богдан” – він завоював популярність і увагу читача, яка з плином часу не меншає. Можна визначити, як мінімум, дві причини актуальності творів […]...
40. Розгульність композиції роману “Диво” У своєму славнозвісному творі автор робить перегуки минулого, сьогоднішнього і майбутнього. У найцікавішому “Диві” подано широку картину життя наших предків за часів Київської Русі, діяльність Ярослава Мудрого, а особливістю твору є справжнє диво – будівництво споруди – Софії Київської. Протягом усього тексту переплітаються події тисячолітньої давності із недавнім минулим та сьогоднішнім днем. Автор майстерно змальовує життя людей Русі, життя українців під час страшної чуми – фашистської навали. Розквіт України у […]...