XVII століття – складний час для України, сповнений численними трагічними історіями окремих людей. Саме тоді тисячі дівчат і юнаків потрапляли в полон до татар, а потім турків. І лише небагатьом українським красуням доля “посміхалася”: вони ставали дружинами своїх панів. Можливо, ті дівчата знаходили щастя в коханні, в материнстві, але так до кінця життя й залишалися заховані чадрою від усього світу, нікому не відомі, ніким не знані. їхнє життя обмежувалося стінами гарему, їхній світогляд зазнавав убивчої наруги під впливом чужинної культури й релігії, їхнє спілкування – розмови з чоловіком, іншими його дружинами та прислугою. Такими були закони мусульманства.
Тим більш дивовижною, аж до неправдоподібності, здається історія життя української дівчини Анастасії Лісовської, яка, не виділяючись вродою, змогла стати дружиною Сулеймана Пишного, десятого султана Османської імперії, відмовилась носити чадру і супроводжувати свого чоловіка у військових походах, навіть впливала на державну турецьку політику. Образ Роксоляни в романі Осипа Назарука поєднує і вигадку, й факти. Але найважливішим, що спробував відтворити письменник, на мою думку, є неоднозначність постаті української дівчини, що стала турецькою султанкою.
Що привело її до влади? Розум? Так. Кохання? Так.
Підступність? Так. Але чи маємо ми право, з точки зору сьогодення, хоча б якимось чином засуджувати дії Ха-секе-Ель-Хуррем-Хатун? Чи могла вона в умовах середньовічного мусульманського світу чинити по-іншому? Можливо, вона просто намагалася вижити, захистити своїх дітей? У будь-якому випадку Роксоляна заслуговує на пошану і пам’ять нащадків, адже її життя є яскравою ілюстрацією, як в умовах невідомого чужого світу людина не тільки не втратила оптимізму, але й досягла певних висот.
Напевно, хтось скаже: “Фатум! Доля!” Можливо, але згадаймо, скільки зусиль доклала Настя, приміром, щоб здобути освіту, як виявила кмітливість у найскладніших розмовах, скільки сміливості показала перед підданими падишаха, йдучи до його палат, скільки патріотизму виявила, відстоюючи своє право на віру тощо. Тож пам’ятаймо історію й учімося з неї найкращого.
А історія Роксоляни учить нас бути цілеспрямованими, одначе, зважати, що не завжди мета виправдовує засоби.





Related posts:
- Служіння Роксоляни народові України в історичній повісті О. Назарука “Роксоляна” М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД 8 КЛАС З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД Служіння Роксоляни народові України в історичній повісті О. Назарука “Роксоляна” Історія нашої землі надзвичайно трагічна й водночас повчальна. Вона свідчить про якусь незбагненну силу українства, здатність його знову й знову відроджуватися після нищівних ударів. Цікаво, що всупереч несприятливим обставинам фізичні й духовні сили народу поступово зростали, нагромаджувалися. І, можливо, говорить О. Назарук, на знак того, що в українському народі […]...
- План характеристики Роксоляни з повісті О. Назарука “Роксоляна” 1. Ким була Роксоляна на Україні. 2. Роксоляна – дружина султана Сулеймана Пишного, в минулому полонянка Анастасія Лісовська з Рогатина. 3. Воля вибору між добром і злом: думки про помсту і пробачення. 4. Завжди вірна сама собі: прийняття ісламу й турецьких звичаїв не означало відречення від свого походження. 5. Врівноважена вдача, далекоглядність, розсудливість, здоровий глузд, сміливий і незалежний розум Роксоляни у заплутаному лабіринті придворних інтриг. 6. Ризикований бій за своє […]...
- Твір “Чарівна сила кохання” за творами “Роксоляна” Осипа Назарука, та “Роксолана” Сергія Плачинди Далеко від рідної землі А. Лісовська виявила риси характеру, притаманні українцям. На недосяжну, здається, висоту вона зійшла завдяки винятковій силі волі, мудрості, знанням, набутим наполегливою працею, літературному й музичному обдарованню. Майже сорок років Роксолана потрясала безмежну Османську імперію і всю Європу. Це був її тріумф. Вона вела боротьбу за свою особистість, свою гідність, свою волю і духовно винищила в ній перемогу. Це стало можливим тільки тому, що її боротьбу живила […]...
- Характеристика образу Спартака в однойменному романі Джованьолі Джованьолі у двадцять один рік вступив добровольцем до армії, а потім став соратником Д. Гарібальді. Обирався депутатом парламенту. Крім літературної діяльності займався викладанням. Джованьолі створив романи на тему сучасного життя. Відомим став завдяки історичним романам “Опімах” , “Мессаліна”. У цих романах автор демонструє відмінне знання побуту та культури Стародавнього Риму. Заклики до боротьби проти тиранії і прагнення до соціальної справедливості є основоположними для історичних романів Джованьолі. Популярний став роман “Спартак”, […]...
- Характеристика образу Роксоляни М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД 8 КЛАС З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД Характеристика образу Роксоляни “…У греків є Таїс, у римлян – Лукреція, у єгиптян – Клеопатра, у французів Жанна Д’Арк… у нас – Роксолана”, – так сказав про героїню повісті О. Назарука П. Загребельний. З такою високою оцінкою постаті Роксолани важко не погодитися. Але щоб донести до читача цю думку, будь-якому митцю знадобляться не абиякі здібності. Назарук зі своїм завданням […]...
- Алегоричність образу коня Шептала в однойменному оповіданні Володимира Дрозда На перший погляд, оповідання Володимира Дрозда “Білий кінь Шептало” сприймається як певна казка про скривдженого гордого коня, який смиренно вибачає цю кривду людям і з “винуватою довірливістю” повертається до них після стихійної втечі. Може, кінь уже й заспокоївся, але моє серце, розтривожене душевними злетами і падіннями Шептала, не зможе заспокоїтися ще довго. Ні, це зовсім не казка з мирним закінченням. Це – оповідь-символ, де за алегорією криється спотворене обличчя цілого […]...
- Характеристика образу Євгенія Онєгіна в романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Пушкін особливо дорожив своїм романом “Євгеній Онєгін”. Сім років наполегливої праці автора дали світові зразковий по формі та філософський по суті твір. Головний герой Євгеній Онєгін – образ суперечливий, а тому справжній. Адже в реальному житті немає поділу на негативних чи позитивних персонажів. Отже, Онєгін – це образ реальної людини, з її вадами та чеснотами. Євгеній Онєгін – молодий чоловік, аристократичного походження. Він з дитинства не знав бідності та особливих […]...
- Характеристика образу Сивоока у романі Загребельного “Диво” Роман “Диво” Павла Загребельного доводить, що справжні дива створюють не королі чи фараони, а прості талановиті люди. Адже не самі владарі будували замки чи піраміди, а будівничі, імена котрих, на жаль, не завжди залишалися в історії. Немає точних відомостей і про будівничого храму Софії Київської, історію котрого розповідає нам Павло Загребельний в романі. Навіть ім’я героя – Сивоок – було вигадано автором. Ті події, які відбуваються з героєм, є настільки […]...
- Характеристика образу Елен Безухова в романі “Війна і Мир” У той час як П’єр йде по Москві під конвоєм французьких улан; у той час як Наташа, викинувши з підведення майно всієї сім’ї, опускається на коліна перед пораненим князем Андрієм; в той час як по палаючій Москві скачуть солдати Мюрата і похмурий Наполеон сидить у Кремлі, – ніщо не змінилося в житті петербурзького світла, тільки “з великим запалом, ніж коли-небудь, йшла складна боротьба партій… заглушається, як завжди, трубеніем придворних трутнів”. […]...
- Характеристика образу Чіпки у романі Панаса Мирного “Хіба pевуть воли, як ясла повні?” “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це риторичне питання стало назвою відомого роману Панаса Мирного. Навіть не читаючи текст, можна зрозуміти проблему, що полягає в незадоволенні людини умовами її життя. Цікаво й те, що спочатку автор думав про заголовок “Пропаща сила”. Саме він є ключем до розуміння головного героя – Чіпки Вареника. Образ Чіпки – своєрідний, але досить типовий для дожовтневого періоду літератури. Письменник багато уваги приділяє розкриттю образу […]...
- Характеристика образу Максима Максимовича в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Максим Максимович в романі Лермонтова “Герой нашого часу” виступає в якості оповідача. Автор не дає цілісної характеристики цьому героєві, обмежуючись окремими штрихами. Основна увага зосереджена на його розповіді про Печоріна – головного героя. Хоча дещо все ж таки Максим Максимович повідомляє і про себе. В нього немає сім’ї: більше дванадцяти років не отримував звістки від батьків, а гідної жінки на роль дружини так і не трапилось. Звичайно, йому подобалися різні […]...
- Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси і таланку українського народу в однойменному романі Л. Костенко Українській літературі притаманне відображення всіх барв, усієї повноти, всього різноманіття народного буття. Починаючи від народних дум, Г. С. Сковороди, Т. Шевченка, Лесі Українки, О. Кобилянської і закінчуючи чи то Б. Олійником, чи то Олесем Гончаром, чи то кимось із інших сьогоднішніх літераторів, образи героїв у переважній більшості перенесені із життя. А тим паче, коли герой розповіді – жива людина, яка творила, жила, плакала і сміялася. Саме така головна героїня однойменного […]...
- Характеристика образу Печоріна в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Михайло Лермонтов в романі “Герой нашого часу” створює образ людини, яка є своєрідним дзеркалом сучасної йому дійсності. Цей персонаж схожий на Пушкінського Онєгіна, але в більшій мірі є філософом та навіть ідеологом. Григорій Олександрович Печорін за походженням являється дворянином, якого за нестриману поведінку відправляють на службу в заслання. Герой має незламну силу волі та активну життєву позицію. Він вважає себе розумнішим за інших людей і тому дозволяє собі принижувати оточуючих. […]...
- Образ Міста в однойменному романі Валер’яна Підмогильного Частину свого життя Валер’ян Підмогильний прожив у Києві. Там він поринув у творчість і роботу, а також здобув значний авторитет серед однодумців. На той час столицею УСРР був Харків і тому письменника вабило те, що місто залишалося осторонь столичного галасу, хоча над ним все ще панувало типове міщанське середовище: “Ось вони – горожани! Крамарі, безглузді вчителі, безжурні з дурощів ляльки в пишних уборах!.. Ця вулиця завтра розтечеться по установах і […]...
- Характеристика образу Галі у романі Панаса Мирного “Хіба pевуть воли, як ясла повні?” В романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні” багато образів, які схильні до злочинства з різних причин. Таким є і головний герой Чіпка, він – “пропаща сила”. Але не міг автор залишити читачів без справжнього чистого образу. Це молода дівчина Галя, кохана Чіпки. Навіть один розділ роману названий в її честь – “Польова царівна”. Галя наділена дивовижною вродою: невеличка, жвава з оксамитовими очами. І найголовніше – зовнішність відповідає […]...
- Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі О. С. Пушкіна Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онєгін – це людина зі складним, суперечливим характером. Виховання, яке здобув Онєгін, було згубним. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький барин, не звертав на сина уваги, доручивши його “вбогим” гувернерам. Внаслідок цього Онєгін виріс егоїстом, людиною, що піклується тільки про себе, про свої бажання та задоволення і яка не вміє звертати увагу на […]...
- Характеристика образу пані де Реналь в романі Стендаля “Червоне і чорне” Стендаль у романі “Червоне та чорне” значну увагу приділяє жіночим образам. Пані де Реналь – це тридцятирічна заміжня жінка, яка має трьох дітей. У неї гарна зовнішність та благородні манери. Незважаючи на свою родовитість, вона ніколи не була чванливою, її не цікавлять плітки та інтриги. Пані де Реналь навчалась в єзуїтському монастирі, але отримані знання ніяк не використовувала, тому швидко забула всі “дурниці”, яких там вчили. Вийшла заміж дуже рано […]...
- Характеристика образу Жульєна Сореля в романі Стендаля “Червоне і чорне” В своєму романі “Червоне та чорне” французький письменник Стендаль дає грунтовний аналіз поглядів та вчинків молодої людини післяреволюційних часів. Жульєн Сорель – молодий хлопець, син простого теслі. Батько намагається долучити його до родинної справи, проте Жульєн мало підходить для цього. Він не наділений особливою фізичною силою та й прагнення до теслярства не має. Справжнім захопленням було читання книг. Старий Сорель цього не розумів, бо сам був не освіченим. Зовні Жульєн […]...
- Образ Чапаєва в однойменному романі Фурманова Якщо нічого не зробити для нинішньої людини, якщо все нове лише повторення колишніх рабських, злидарських звичок, то до чого все жертви, шабельні походи? Чапаєв іде коріннями й до стихійних народних правдошукачів, і до ватажків з легенд, пісень. Він, як і Разін, може сказати: “Я прийшов, щоб дати вам волю”. А не одне право на грабіж…Інакше й бути не могло – адже Жовтень мимоволі торкнувся, сколихнули всі шари народного буття, пожвавив […]...
- Образ Марії в однойменному романі Уласа Самчука Образ Марії в однойменному романі Уласа Самчука Рівна по духу Марусі Богуславці чи Роксолані, тільки доля їй випала звичайна, буденна і складна. / О. Слоньовська / Життєвих колізій й перепетій, які випали на долю довго невідомого нам українського митця із діаспори Уласа Самчука, вистачило б, мабуть, не на один десяток життів. Не судилося йому стати письменником на рідній українській землі. Далеко від України розквітла героїчно-трагічна, життєво-реалістична, правдива художня проза письменника. […]...
- Батьки і діти в однойменному романі Тургенєва Роман Тургенєва “Батьки і діти” – не змалювання боротьби “батьків” і “дітей”, які втілили в собі різні ідеології, народжені новою та попередньою епохами. Це також і філософські роздуми автора про зміну поколінь, про вічний поступ життя і вічну боротьбу старого й нового. “Батьки” в романі – люди відставні, явище архаїчне, – з точки зору Базарова. Однак Тургенєв завжди стоїть вище від своїх героїв, бачить і розуміє більше і глибше, ніж […]...
- Цитатна характеристика образу Цахеса Но зареготав”. Бачення інших людей: “Він був невеличкий на зріст, але тендітної постави, з приємними рисами обличчя і найкращими в світі кучерями. До того ж, він показав себе прегарним їздцем, бо скочив з коня так спритно, з такою гідністю, ніби найкращий стаєнний нашого князя”. Думка Моша Терпіна: “Обдарований, надзвичайно здібний юнак”, “Він, напевне, князівської крові, а можливо, що й королівський син”. Мета приїзду: “Прибув до нашого університету і має намір […]...
- Маруся Чурай в однойменному романі – образ-символ чи реальна людина? Документи залишають нам нечисленні відомості про історичні події, у документах – літописах та архівах – ми знаходимо насамперед відомості про життя героїчних осіб і майже нічого – про життя звичайних людей. Гідні багатолітньої пам’яті люди залишаються в легендах та фольклорі. Так, образ Марусі Чурай – це образ з легенди, ми не знаємо достеменно, чи жила вона насправді. Найімовірніше Маруся Чурай справді жила на Полтавщині у XVІІ столітті, складаючи пісні, яких […]...
- Образ Івана Мазепи в однойменному романі Лепкого Образ українського гетьмана Івана Мазепи, його політична діяльність, прагнення створити незалежну Україну ставали предметом художнього зображення неодноразово і не лише в українській літературі. Ця непересічна особистість, найкультурніший з гетьманів, поетично обдарований, з європейською освітою, приваблювала майстрів художнього слова в Європі своїм справжнім патріотизмом, бажанням волі і щастя своєму народові, національним колоритом. Про нього писали Вольтер, Байрон, Б. Залеський, Ю. Словацький, К. Рилєєв та багато інших письменників. Український гетьман виступає в […]...
- Собор, як символ духовної краси людини в однойменному романі Гончара У кожної людини слово “собор” викликає свої особливі асоціації. Комусь уявляється служба в храмі, комусь – блиск хрестів на башнях у надвечір’ї, комусь – велична панорама міста із злотоверхими церквами. Усі ці уявлення суто індивідуальні, але є між ними спільна риса – відчуття величі і неповторності. Недаремно ж у давнину соборами називали зібрання великої кількості людей для обговорення важливих питань релігійного чи іншого значення. Отже, слово “соборність” є спорідненим до […]...
- Чума як пряв світового зла у однойменному романі А. Камю Роман Альбера Камю “Чума” є вершиною творчості письменника. У ньому втілилося все, що пережив і осмислив автор у роки сурових випробувань. “Чума” – хроніка одного трагічного року в Орані, центрі французької префектури на алжирському узбережжі Середземного моря. Автор дає детальний опис виникнення і поширення епідемії чуми в місті. Але ненароком з’являється така фраза: “У світі було що чум, що воєн”. Фраза насторожує і змушує повернутися до років, коли слово “чума” […]...
- Характеристика образу Мирослави за повістю І. Франка “Захар Беркут” Із великою любов’ю змальовує І. Франко образ дівчини Мирослави у повісті “Захар Беркут”. Мирослава – молода вродлива дівчина, рано втративши матір, знала лише любов і турботу батька. Для неї головне – бути вірною собі, діяти так, як підказують сумління і серце. Тому вона і виступає проти батька на боці народу, стає справжньою патріоткою своєї вітчизни. Зрозумівши, на чиєму боці правда, дізнавшись про зрадництво свого батька, Мирослава пориває з ним і […]...
- Образ “жовтого князя” в однойменному романі Барки Василь Барка прийшов до нашого читача наприкінці 80-х, коли в Україні з’явився друком його всесвітньо відомий роман “Жовтий князь”. У ньому з вражаючою силою змальовано нечуваний в історії людства голодомор 1933 року Муки і страждання мільйонів людей, апокаліптичні сцени злочинної боротьби тоталітарної системи проти свого ж народу – це не плід авторської фантазії. Василь Барка був свідком і очевидцем чого, що відбувалося в Україні в страшному 33-му: “Гори зерна гниють […]...
- Характеристика образу Твісту Олівера Твіст Олівер – герой оповідання про “життя, повної боротьби, страждань, негараздів і знегод”. Травмуюче пізнання істин навколишнього світу завершується благополучним фіналом: сирота, що зазнав тяготи безправ’я і жахи убогості, отримує втаюваний від нього спадок і, ставши заможним юним джентльменом, осягає щастя, “яке тільки можливо в цьому повному негараздів світі”. Ця розв’язка, що послідувала за бурхливими фабульними перипетіями, виглядає штучною на тлі винахідливого і достовірного опису самих “негараздів”. Він повинен пройти […]...
- Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі Пушкіна А. С Достоєвський помітив, що у романі “Євгеній Онєгін” Пушкін “самим влучним, самим прозорливим образом відзначив самий глиб нашої суті”, створивши образ “російського блукача”, безпритульної, нещасливої душі. Онєгін – петербурзький герой, аристократ, столичний денді. Спосіб життя його, заняття, інтереси, захоплення – все це не виходить за рамки повсякденного світського життя. Бали, театр, прогулянки на бульварі, інтриги, романи й флірт – це все, що займає розум і серце юного філософа. Життя його строкате […]...
- Образ “жовтого князя’ в однойменному романі В. Барки Українське село. Що може бути красивішим за квітучі сади, зелені луки, біленькі хати? Скрізь любо і чисто для зору людського. Он жаріє під вікнами мак, соняшники палахкотять за тином; діти, мов ті янголята, ходять у світлих сорочках, бавляться; чутно спів пташок у густих лісах; у синьому-снньому небі пливуть білі хмариночки. Все, як звелів Господь. Справжній рай. Справжній?.. Тридцяті роки… “Все зруйноване! Зграї гайвороння кружляють скрізь, над всенародною пусткою, і через […]...
- Суперечливий образ Анни Кареніної в однойменному романі Льва Толстого Кажуть, що зрозуміти – це пробачити… Хто, як не я – автор, “родитель” своєї героїні, мав би краще зрозуміти народжену мною? Я зрозумів свою героїню, свою Анну, але простити не зміг. Люблю її усім серцем, душа болить за неї, плачу разом із нею над її дитиною, над коханням, над заплутаним життям, але суд над нею має вершити тільки Всевишній і її власна душа. Покарання – це не те, що стається […]...
- Прототипи образів головних героїв у повісті О. Назарука “Роксоляна” М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД 8 КЛАС З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД Прототипи образів головних героїв у повісті О. Назарука “Роксоляна” Основою для створення будь-якого літературного твору завжди є реальне життя: реальні факти, події, люди. Іноді доля висуває на перший план особистостей настільки яскравих, що вони століттями надихають митців на створення їх художніх образів. Так сталося з особами, які силою художньої уяви та опори на історичний факт перетворилися на головних героїв […]...
- Характеристика образу Тетяни в повісті “Талант” С. Васильченко З великою душевною теплотою створений образ головної героїні – Тетяни. Вперше ми зустрічаємо її у IV розділі твору, коли молода вчителька прийшла до Андрія Марковича по книжки. Вона життєрадісна, енергійна, закохана в пісню. Дівчина має чудовий голос, наділена великими акторськими здібностями і мріє стати артисткою, грати у справжньому театрі. Портретною характеристикою Тетяни автор виявляє своє ставлення до персонажа: “На мене пильно дивилися цікаві очі. Великі, довірливі, карі. Ці очі зразу […]...
- Характеристика образу руської землі у поемі “Слово о полку Ігоревім” Кожна людина носить у своєму серці найдорожчі слова, найщиріші почуття, найпевніші поняття. Але є слово, яке зігріває серце кожному. І слово це – Батьківщина. Можна підібрати до нього безліч синонімів, безліч ніжних назв. Наша Батьківщина – Україна. Давні предки називали її Київською Руссю або просто Руською землею. Вони так само любили свою батьківщину, як і ми зараз. Можливо, тому з таким трепетом перечитуємо ми “Слово о полку Ігоревім”, знайомимось зі […]...
- Характеристика образу Івана Вишенського Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 КЛАС СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА Характеристика образу Івана Вишенського Ставлення до реального Івана Вишенського з боку літературознавців та істориків суперечливе. Бібліографу і літературознавцю Володимиру Полеку належить таке висловлювання про Вишенського: “Захищаючи своє прагнення для спасіння тільки власної особи, Іван Вишенський пішов далі – він зрікся не тільки цього світу, а й рідного народу”. Доктор філологічних наук Володимир Погребенник побачив у цьому образі зовсім інше: […]...
- Проблема служіння народові в історичній повісті В. Назарука “Роксолана” Все на світі можна вибирати, сину. Вибрати не можна лише Батьківщину. В. Симоненко Повість “Роксолана” писалася упродовж кількох років – з 1918 по 1926 pp. Головні герої повісті – Сулейман Величний і дівчина-русинка Настя Лісовські, дочка О Луки. Ці історичні постаті жили на переломі Середньовіччя й Нових часів. Український народ, на думку істориків, переживав у цей час найглибший занепад. Державність його була зруйновано, він був безпросвітною темною масою, яка в […]...
- Характеристика образу Плюшкіна Степана Плюшкин Степан – п’ятий, і останній, з “черги” поміщиків, до яких Чичиков поводиться з пропозицією продати йому мертві душі. У своєрідній негативній ієрархії поміщицьких типів, виведених в поемі, цей скупий старий займає одночасно і самий нижній, і самий верхній ступінь. Його образ втілює повне омертвіння людської душі, майже повну погибель сильної і яскравої особи, без залишку поглиненою пристрастю скупості, – але саме тому здатною воскреснути і перетворитися. від сатири миттєво […]...
- Характеристика образу Фауста Образ Фауста захоплював не тільки Гете, але й багатьох інших письменників. Але саме Гете зміг найбільш філософськи підійти до розкриття особистості Фауста. Образ Фауста – не витвір уяви автора. Існував в Середньовіччі його прототип – доктор Фауст, який був відомий як вчений і маг. Гете ускладнив цей образ, вклавши в уста героя багато своїх ідей. Ім’я Фауст у перекладі означає “щасливий”. Та чи був щасливим герой геніального автора? Він пройшов […]...
- Характеристика образу Грегора Замзи в новелі Ф. Кафки “Перевтілення” В образі Грегора Замзи вгадується сам автор Франц Кафка – самотній і таємничий геній XX століття. Щоб зрозуміти головного героя новели “Перевтілення”, треба поглянути на світ очима Кафки. А світ йому здавався ворожим і сповненим зла. Тут людина може перетворитися на жука і не дістати і краплі співчуття та розуміння. Саме так сталося з Грегором Замзою. В кращих традиціях жанру новели Кафка розпочинає свій твір з шокуючої інформації: герой прокинувся […]...
- Війна й мир як філософський роман
- Містична атмосфера в оповіданні “Малюк Цахес на прізвисько Циннобер”
Categories: Шкільні твори