Характеристика образу отця Василя в повісті “Талант” С. Васильченко

Related posts:

1. Характеристика образу Тетяни в повісті “Талант” С. Васильченко З великою душевною теплотою створений образ головної героїні – Тетяни. Вперше ми зустрічаємо її у IV розділі твору, коли молода вчителька прийшла до Андрія Марковича по книжки. Вона життєрадісна, енергійна, закохана в пісню. Дівчина має чудовий голос, наділена великими акторськими здібностями і мріє стати артисткою, грати у справжньому театрі. Портретною характеристикою Тетяни автор виявляє своє ставлення до персонажа: “На мене пильно дивилися цікаві очі. Великі, довірливі, карі. Ці очі зразу […]...
2. Характеристика образу дяка Запорожця в повісті “Талант” С. Васильченко У творі є епізодичний образ дяка Запорожця, який, однак, має значне змістове навантаження. Він з’являється на початку та в епілозі повісті. У напівгумористичному плані подано портрет дяка Запорожця: “Увіходить сива шапка, пальто – наопашки, під рукою кавун. Сміливі сірі очі, шовкові русі кучері – гарний…”. Устами дяка автор дає характеристику попові: “Дерій, зажера, заїдливий”, “тільки путня людина прибуде в Село – згїсть”, “не людина – собака пінява”. Служителі культу ворогують […]...
3. Проблематика повісті “Талант” С. Васильченко С. Васильченко був учителем за фахом і покликанням, тому його завжди хвилювала доля сільських вчителів-сподвижників, яким так важко, а то й зовсім неможливо було пробитися до вищої освіти, сповна піддати свій талант народу. Коло проблем, які порушує письменник у своєму творі, досить широке. Та ми зупинимося лише на тих, що цікавили людей у всі часи, тому й називаються “вічними”. Нерідко людина, особливо молода, вступає у конфлікт з дійсністю через те, […]...
4. Історія написання повісті “Талант” С. Васильченко Над своїм твором С. Васильченко працював відносно довго: задумав його ще до революції, чорнова редакція повісті була завершена в 1912 р., а опубліковано її тільки в 1924 р. У найбільш повній чорновій редакції вона мала підзаголовок “Про дні, що минули”. В автобіографічних записках “Мій шлях” Васильченко зізнається: “Для своєї творчості я брав свідомо сюжети із близького мені життя…”. Навколишня дійсність стала для письменника джерелом правдивої художньої творчості. А правда полягала […]...
5. Гумор і сатира в повісті “Талант” С. Васильченко У повісті майже постійно присутній гумор – то явний, то прихований, і це відповідає менталітетові українців – героїв твору. Ось як змальовує, наприклад, С. Васильченко прихід новачків до школи: “Новаки приходили з батьками й з матерями, в повному своєму наряді: у великих чоботях, у батьківських жилетках, з пошарпаними букварями під рукою, причесані, вмиті, з червоними носами: перед дверима школи з їх носів старанно видавлювали зайвий сік; увіходили з рішучим виглядом […]...
6. Сюжет і композиція повісті “Талант” С. Васильченко Тема повісті “Талант” – зображення життя сільської інтелігенції, трагічної долі талановитих людей з народу, зокрема вчителів. Найяскравішими проблемами, що висвітлює автор, можна виділити проблеми: мрії і дійсності, утвердження таланту і його ролі в житті людини, добра і зла, життя і смерті, кохання, пробудження громадянської свідомості. За жанром “Талант” – соціально-побутова повість. Твір відповідає основним ознакам жанру, хоч деякі сторінки звучать як “поезія в прозі”. У повісті дві сюжетні лінії, які […]...
7. Образ оповідача в повісті “Талант” С. Васильченко Твір починається картиною ранньої осені. На тлі журливого пейзажу автор показує приїзд до села нового вчителя. Пейзаж, який гармонує з настроєм молодого вчителя, має алегоричний характер. Уже з перших рядків повісті перед читачем постає один із головних героїв твору – оповідач. Це вчитель, який хотів здобути вищу освіту й присвятити себе служінню народові. Оповідач, натура поетична і разом з тим сильна, сидячи в старезній школі, що нагадувала льох, думає зовсім […]...
8. Образ Андрія Марковича в повісті “Талант” С. Васильченко Неприємне враження справило на оповідача перше знайомство зі старшим учителем Андрієм Марковичем. “Людина занадто практична, ретельно акуратна, хитренька, до всього допитливий”, – так спершу подумав про свого колегу новоприбулий. Та вони швидко подружилися, бо обидва тяглися до знань, мріяли вступити в університет, були схожі за характерами: наполегливі, життєлюбні. Навіть закохалися в одну дівчину. Рельєфно змальовано в повісті образ Андрія Марковича. Старший учитель постає розсудливим, кмітливим, з великим життєвим досвідом. Він […]...
9. Образ Василя в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненко Образ Василя гармонує з образом Марусі. Василь – бідний селянський парубок, сирота, працює свитником у місті. Він розумний, гарний, працьовитий і релігійний. Портрет його змальований у фольклорному дусі: “Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки: на виду рум’яний, моторний, звичайний…” Василя поважають дорослі, з ним хочуть дружити молоді, хоча й сирота, проте він до всякої роботи здатний. Розумові здібності Василя виявилися в тому, що […]...
10. Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у повісті С. Васильченка “Талант” Цінність художнього твору визначається не широтою порушених проблем, не значущістю ідей, а тим, наскільки переконливе його художнє слово в постановці та розв’язанні вічних проблем людства: добра і зла, життя та смерті, мрії і дійсності. Добро постійно бореться зі злом, та, на жаль, не завжди перемагає. Це ми бачимо й у повісті С. Васильченка “Талант”. Молоді здібні учителі прагнуть одержати вищу освіту, щоб потім нести культуру на село, віддавати свій талант […]...
11. С. ВАСИЛЬЧЕНКО. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ТАЛАНТ” Варіант 1 1. Талант С. Васильченка формувався під впливом… А Матері. Б Митців театру. В Розповідей селян. Г Творів М. Гоголя. 2. С. Васильченко народився… А На Закарпатті. Б Тернопільщині. В Чернігівщині. Г Херсонщині. 3. Любов С. Васильченка до книжки, добрі естетичні смаки прищепив… А Перший учитель. Б Батько. В Дідусь. Г Брат. 4. Батьки майбутнього письменника, випроводжаючи сина на навчання до семінарії, нагадували не забувати… А “Писати листи про […]...
12. Характеристика образу Гобсека в повісті О. Бальзака “Гобсек” Оноре де Бальзак був майстром слова і неабияким знавцем людської сутності. Кожен його літературний образ – це типовий представник якоїсь соціальної групи людей. Письменник вважав, що характер людини формується під впливом оточення. Герої Бальзака – люди далеко не ідеальні. Автор правдиво зображує їх пороки, хоча відкрито не засуджує. Гобсек з однойменної повісті – неоднозначний образ. Він – лихвар, який знає багато таємниць своїх клієнтів. Бачачи на що здатні люди заради […]...
13. Василь Теркин характеристика образу Теркина Василя Івановича Теркин Василь Іванович – головний герой поеми, рядовий піхотинець із смоленських селян ; Т. утілює кращі риси російського солдата і народу в цілому. В якості імені для персонажа Твардовский використав ім’я головного героя роману П. Боборыкина “Василь Теркин” . Герой на ім’я Василь Теркин фігурує у віршованих фейлетонах Твардовского періоду радянсько-фінської війни ; ср. слова героя поеми : “Я другу, брат, війну / На віку воюю”. Поема побудована як ланцюг […]...
14. Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у повісті “Талант” Цінність художнього твору визначається не широтою порушених проблем, не значущістю ідей, а тим, наскільки переконливе його художнє слово в постановці та розв’язанні вічних проблем людства: добра і зла, життя та смерті, мрії і дійсності. Добро постійно бореться зі злом, та, на жаль, не завжди перемагає. Це ми бачимо й у повісті С. Васильченка “Талант”. Молоді здібні учителі прагнуть одержати вищу освіту, щоб потім нести культуру на село, віддавати свій талант […]...
15. Характеристика образу Акакія Акакійовича в повісті М. Гоголя “Шинель” Головний герой повісті Миколи Гоголя “Шинель” – типовий образ “маленької людини” в літературі. Його життя – це сіре існування людини, яка ні до чого не прагне, яка не вміє себе захистити від несправедливості. Ім’я героя носить символічний зміст. Акакій перекладається як “незлобливий”. Те, що він Акакій Акакійович, – означає максимальну незлобливість, сумирність. Прізвище Башмачкін натякає на просте походження героя. Зовнішність героя непримітна, без цікавих ознак. Він низенький на зріст, трохи […]...
16. Проблематика повісті С. Васильченка “Талант” Степан Васильченко – літературний псевдонім Степана Васильовича Панасенка, людини складної особистої долі, що присвятила не тільки свою творчість, а й життя народові, його освіті, розвитку, зміні світогляду селян. Він був не тільки письменником, але й учителем, жив серед селян, добре знав усі їх проблеми, біди, а свої твори писав не про якихось абстрактних селян, а про тих людей, що оточували його. Тому й образи його героїв такі реалістичні, правдиві, без […]...
17. Художня майстерність С. Васильченка у повісті “Талант” Твори С. Васильченка залишають по собі незабутнє враження, і не стільки своїм змістом, скільки формою, художнім втіленням. Кожен рядок – ніби пісня. Пейзажі, монологи, авторська розповідь – суцільні закодовані картини, символічні та метафоричні. Важко сказати навіть, який художній прийом у С. Васильченка улюблений. Осіннє листя не пожовтіло, а його “золотарі позолотили”, торба – “мандрівниця”, вірші – “зелені, зелені, як рута”. Повітря – “чисте, холодне, дише, як вино”. Постійно переплітаються темні […]...
18. Занапащене життя талановитої дівчини у повісті С. Васильченка “Талант” “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”, – зазначав Олесь Гончар. Прискіпливі літературні критики не раз дошкуляли письменникові гострими і несправедливими судженнями, закидали, що пише і не про те, і не про тих… Пережив революцію і громадянську війну, а писав, як і раніше, про тих же селян, про дітей та […]...
19. Занапащене життя дівчини в повісті Степана Васильченка “Талант” “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”,- зазначав Олесь Гончар. Це справді був “мужній талант”, який неголосно, делікатно відстоював свої гуманістичні принципи в літературі, власні погляди на її призначення. Прискіпливі літературні критики не раз дошкуляли письменникові гострими і несправедливими судженнями, закидали, що пише і не про те, і не про […]...
20. Твір по повісті Андрєєва “Життя Василя Фивейского” Л. Андрєєв писав не стільки зі знанням предмета, скільки переслідуючи суб’єктивну мету. Зовнішні події цікавили його остільки, оскільки вони давали привід для проповіді певної ідеї, пов’язаної із проблемою людської душі. Для нього були важливі не факти, не зовнішня вірогідність деталей, а “образ душі”, або, як він говорив, “шматочок психобиографии” людини. От чому в його добутках немає характерів, а є лише одна властивість характеру, одна ідея: у Райко в “Іноземці” тільки […]...
21. Характеристика образу Килини за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Головним конфліктом твору є українізація 20-30-х рр. XX ст. Сюжет п’єси оригінальний, кумедний, сатиричний, але в ньому також проглядаються й трагічні моменти. Якщо сказати точніше, то даний твір – політична комедія. На цьому підгрунті між героями п’єси постійно виникають суперечки, які супроводжуються широким діапазоном живої і колоритної мови. Саме вона відбиває специфіку духовних та національних цінностей кожного з персонажів. Усі репліки є психологічно вмотивованими. У п’єсі-комедії нема позитивних чи негативних […]...
22. Художня майстерність Васильченка у повісті “Талант” Твори С. Васильченка залишають по собі незабутнє враження, і не стільки своїм змістом, скільки формою, художнім втіленням. Кожен рядок – ніби пісня. Пейзажі, монологи, авторська розповідь – суцільні закодовані картини, символічні та метафоричні. Важко сказати навіть, який художній прийом у С. Васильченка улюблений. Осіннє листя не пожовтіло, а його “золотарі позолотили”, торба – “мандрівниця”, вірші – “зелені, зелені, як рута”. Повітря – “чисте, холодне, дише, як вино”. Постійно переплітаються темні […]...
23. Занапащене життя талановитої дівчини у повісті “Талант” “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”,- зазначав Олесь Гончар. Прискіпливі літературні критики не раз дошкуляли письменникові гострими і несправедливими судженнями, закидали, що пише і не про те, і не про тих… Пережив революцію і громадянську війну, а писав, як і раніше, про тих же селян, про дітей та вчителів, […]...
24. Злочин і покарання характеристика образу Катерини Іванівни Катерина Іванівна – дружина Мармеладова. З числа “принижених і ображених”. Років тридцяти. Худнувши, досить висока і струнка жінка, з прекрасним темно-русявим волоссям, з сухотними плямами на щоках. Погляд її різання і нерухомий, очі блищать як в лихоманці, губи запеклися, дихання нерівне і переривчасте. Дочка надвірного радника. Виховувалася в губернському дворянському інституті, закінчила його із золотою медаллю і похвальним листом. Вийшла заміж за піхотного офіцера, бігла з ним з рідної домівки. […]...
25. Характеристика образу Мирослави за повістю І. Франка “Захар Беркут” Із великою любов’ю змальовує І. Франко образ дівчини Мирослави у повісті “Захар Беркут”. Мирослава – молода вродлива дівчина, рано втративши матір, знала лише любов і турботу батька. Для неї головне – бути вірною собі, діяти так, як підказують сумління і серце. Тому вона і виступає проти батька на боці народу, стає справжньою патріоткою своєї вітчизни. Зрозумівши, на чиєму боці правда, дізнавшись про зрадництво свого батька, Мирослава пориває з ним і […]...
26. Характеристика образу Ярослава Мудрого в п’єсі І. Кочерги “Ярослав Мудрий” Образ Ярослава Мудрого привабив Івана Кочергу передусім як образ суперечливий, у якому поєдналися, з одного боку, лицарська відвага, державний розум, підтримка науки, знань, щедрість, а з іншого – честолюбство, лукавство, лякливість. В уяві драматурга постала трагічна постать людини енергійної, запальної, активної, яка шукала істину і помилялася, дбала про добробут вітчизни і забувала про деяких гідних її синів. Ця постать і стала центром п’єси. Уже в першій частині драматург майстерно визначає […]...
27. Характеристика образу Івана Дідуха в оповіданні “Камінний хрест” В. Стефаника Перш ніж почати оповідання про еміграцію, Василь Стєфаник довго спостерігав за емігрантами, спілкувався з ними, знайомився з публікаціями періодичної преси. У Стефаника в “Камінному хресті” еміграція – один із виходів для селян з нестерпного становища, пошуки кращої долі. Безземелля, занепад селянських господарств, голод штовхали селян до еміграції. Упродовж 1890-1910 років тільки з Галичини виїхало за кордон 300 тисяч українців. Прототипом головного персонажа оповідання “Камінний Хрест” називають то рухівського селянина Стефана […]...
28. Характеристика образу Євгенія Онєгіна в романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Пушкін особливо дорожив своїм романом “Євгеній Онєгін”. Сім років наполегливої праці автора дали світові зразковий по формі та філософський по суті твір. Головний герой Євгеній Онєгін – образ суперечливий, а тому справжній. Адже в реальному житті немає поділу на негативних чи позитивних персонажів. Отже, Онєгін – це образ реальної людини, з її вадами та чеснотами. Євгеній Онєгін – молодий чоловік, аристократичного походження. Він з дитинства не знав бідності та особливих […]...
29. Характеристика образу Ноздрева Ноздрев – молодецький 35-річний “балакун, гуляла, лихач”; третій по рахунку поміщик, з яким Чичиков затіває торг про мертві душі. Знайомство відбувається в 1-ій главі, на обіді у Прокурора; поновлюється випадково – в корчмі. Чичиков спрямовується від Коробочки до Собакевичу. Ноздрев, у свою чергу, разом з “зятем Межуевым” повертається з ярмарку, де пропіл і програв все, аж до екіпажа. Н. негайно заманює Чичикова до себе в маєток, попутно атестувавши Собакевича “жидомором”, […]...
30. Цитатна характеристика діда з повісті “Гуси-лебеді летять” М. Стельмаха В автобіографічній повісті “Гуси-лебеді летять” Михайло Стельмах відкрив перед нами спогади власного дитинства. Він згадує маленьке село, своїх друзів та рідних. З особливою приязню говорить Стельмах і про своїх діда й бабу. Автор розповідає, що його дід народився кріпаком, побрався вже вільним та все життя працював, щоб викупити землю “та й продав за них свою силу й роки”. Для маленького Михайлика дід був уособленням життєвої мудрості та досвіду. Автор згадує […]...
31. Розкриття єдностi образу матерi-людини з образом Матерi-Батькiвщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Можна все на свiтi вибирати, сину, Вибрати не можна тiльки Батькiвщину. / В. Симоненко / Письменники – виразники поетичної душi свого народу. Ним був i Василь Симоненко, що навiчно зостався молодим заспiвувачем поезiї другого повоєнного десятилiття. У його поезiї “Лебедi материнства” стiкаються воєдино фантазiя казки i щира правда серця. У цiй поезiї ми нiби чуємо голос поета, перевтiленого в чарiвника. Той голос огортає дитячу душу таємницею чогось осяйного, прекрасного: Загляда […]...
32. Гроза характеристика образу Кабанова Тихона Івановича Кабанов Тихон Іванович – один з головних героїв, син Кабана, чоловік Катерини. У переліку дійових осіб йде безпосередньо за Кабановой, і про нього сказано – “її син”. Таке дійсне положення Т. в місті Калинове і в сім’ї. Належачи, як і ряд інших персонажів п’єси, до молодшого покоління калиновцев, Т. по-своєму знаменує кінець патріархального устрою. Молодь Ка-линова вже не хоче в побуті дотримуватися старовинних порядків. Проте Т. Варварі, Кучерявцеві чужий максималізм […]...
33. Кіт в чоботях характеристика образу Кота Кіт дістався у спадок молодшому синові мірошника. Почувши про намір бідняка, що зневірився, з’їсти його і з шкури зробити муфту, К. “мовив йому тоном статечним і серйозним : “Не засмучуйтеся, государ мій; дайте мені тільки мішок та замовте парі чобіт, щоб мені було в чому пробиратися через кущі, і ви побачите, що вам дісталася зовсім не така жалюгідна доля, як вам здається””. К. ловить дичину і приносить її в дар […]...
34. Світ добра у творах Василя Короліва-Старого Чорток, Чорток, Не ламай кісток. Ти з води, а яв воду! Народна дитяча примовка “Потерчата”, “Хуха-Моховинка” – неповторні казки українського письменника Василя Короліва-Старого. Їх персонажі ніби і відомі нам, але не зовсім такі, як у народних переказах. Адже вони – представники нечистої сили. За народними уявленнями вона частіше шкодить людям, ніж допомагає. Навіть у дитячих примовках, забавлянках звертаються до різних проявів нечистої сили, щоб не зашкодила, щоб відвернути її злі […]...
35. Навіщо людині вміння розуміти природу? С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ 5 КЛАС РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ Навіщо людині вміння розуміти природу? Максим Рильський надзвичайно любив рідну природу. Він умів підмічати найменші її нюанси, тонко відчував її. Тому в його творчому доробку багато поезій, які належать до пейзажної лірики. Але митець не тільки змальовував прекрасні картини природи, а й нагадував людям про обов’язок берегти її. […]...
36. Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства’ Василя Симоненка Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. / В. Симоненко / Письменники – виразники поетичної душі свого народу. Ним був і Василь Симоненко, що навічно зостався молодим заспівувачем поезії другого повоєнного десятиліття. У його поезії “Лебеді материнства” стікаються воєдино фантазія казки і щира правда серця. У цій поезії ми ніби чуємо голос поета, перевтіленого […]...
37. Мотиви жертовності в поезії Василя Стуса ВАСИЛЬ СТУС 8 клас Листопадової неділі 1989 року в рідній українській землі впокоївся вимучений тюрмами й таборами поет Василь Стус. Поруч на Байковому кладовищі було поховано побратимів поета – Олексу Тихого і Юрія Литвина. Вони повернулися в рідну землю, щоб хоча цим запізнілим трагічним поверненням розбудити громадську совість, показати неминучість гіркого каяття за вчинену несправедливість, щоб на мить пригасити журбу друзів та рідних. “Стус – наш останній великий поет”, – сказав сучасний […]...
38. Характеристика образу Фауста Образ Фауста захоплював не тільки Гете, але й багатьох інших письменників. Але саме Гете зміг найбільш філософськи підійти до розкриття особистості Фауста. Образ Фауста – не витвір уяви автора. Існував в Середньовіччі його прототип – доктор Фауст, який був відомий як вчений і маг. Гете ускладнив цей образ, вклавши в уста героя багато своїх ідей. Ім’я Фауст у перекладі означає “щасливий”. Та чи був щасливим герой геніального автора? Він пройшов […]...
39. Цитатна характеристика образу Мефістофеля Ставлення до людей: “Он эту искру разумом зовет И с этой искрой скот скотом живет”. Думка Господа: “Таким, как ты, я никогда не враг. Из духов отрицанья ты всех менее Бывал мне в тягость, плут и весельчак”. Перевтілення: “Забавный пудель. И притом – огонь. Живой такой, понятливый и бойкий”. Про себе: “Я дух, всегда привыкший отрицать. И с основаньем: ничего не надо. Нет в мире вещи, стоящей пощады, Творенье не […]...
40. Твір-опис за картиною Василя Гуріна “Ранок” 6 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Твір-опис за картиною Василя Гуріна “Ранок” Василь Гурін – видатний український художник. Картини, написані талановитим майстром, нікого не залишають байдужим. Пейзаж “Ранок” – невелика за розміром картина, яка захоплює розмаїттям фарб і якимось особливим настроєм. Полотно немов розділене навпіл. Нижня частина – це зображення водного плеса й сонця, а верхня – просторе вранішнє небо. На передній частині картини художник зобразив верхівку розлогого куща, який росте на […]...