Драма Бертольда Брехта “Матінка Кураж” – це поєднання філософського погляду автора із жорстокою логікою та безкомпромісним аналізом. Дії драми відбуваються під час Тридцятилітньої війни в XVII столітті. Головна героїня Анна Фірлінг – торговка, яку всі звикли звати Матінкою Кураж.
Таке прізвисько жінка отримала через свій підприємливий характер. Героїня навчилась отримувати зиск від війни. Разом зі своїми дітьми вона їздила у фургончику слідом за військами. І хоча це було дуже ризиковано, але для Кураж важливішою була можливість збагатіти. Осліпши від прагнення до багатства, матінка Кураж не змогла зупинитися навіть тоді, коли почала втрачати власних дітей. Старший син гине внаслідок мародерства.
Другого сина Анна втрачає через те, що дуже довго торгувалась за його викуп. Донька Катрін відрізняється від матері. Вона добра та співчутлива до людей. Одного разу через спробу допомогти іншим донька також гине. Матінка Кураж трохи погорювала і знову вирушила налагоджувати торгівлю.
Героїня заради багатства зраджує своїх дітей. Але торгівля йде добре і тому вона підтримує війну, яка стала для неї годувальницею. Анна впевнена, що про мораль краще говорити ситому, а не голодному. Матінка Кураж по своїй суті не була злою людиною, навіть веселою та доброю господинею.
При нагоді вона може навіть допомогти іншим, але якщо це “не вдарить” по її гаманцю. Можливо, героїня стала такою через обставини, в яких складно проявляти гарні людські якості. Та найгірше те, що героїня пройшовши такий складний шлях особистих втрат, так нічому і не навчилась.
Вона виправдовує втрати під час війни тим, що слабкі люди можуть гинути і в мирний час. А війна, на її думку, годує краще, ніж мир. Бертольд Брехт, повідавши історію життя Матінки Кураж в далекому XVII столітті, хотів попередити своїх сучасників.
Він показав, як їхня моральна сліпота та егоїстичність призводить до влади гітлерівців. Автор хотів аби його земляки подолали свою “сліпоту” та “німоту”, як це зробила донька Анни Фірлінг – Катрін. Образ Матінки Кураж – це образ людини, яка не може зрозуміти істини, навіть багато втративши.
В кінці драми вона вже сама тягне свій фургончик з метою й далі займатися торгівлею. Багато хто з критиків звинувачували Бертольда Брехта в тому, що він не змусив свою героїню Матінку Кураж в фіналі “прозріти”. Але це не було задачею автора.
Його головною метою було прозріння читачів та глядачів.





Related posts:
- Антивоєнний пафос й алегоричний сенс драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” І. Зав’язка дії – думка про війну. ІІ. Війни не буває без солдатів. ІІІ. Хоче хто війною жити, Мусить їй щось та сплатити. Матінка Кураж зустрічає свого сина Ейліфа лише за два роки, але він хоробрий і має повагу у командувача. Він жорстоко розправляється з селянами, та війна все списує. Поки що. І другого сина Кураж Швейцеркаса забирають до війська казначеєм, бо він чесний і порядний. За це й постраждав, […]...
- Пророча метафора майбутнього Німеччини у п’єсі Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” П’єса “Матінка Кураж та її діти” була написана у Швеції восени 1939 року, коли друга світова війна вже почалась. Пізніше Брехт зізнався: “Коли я писав, мені здавалося, що зі сцен великих театрів люди почують попередження драматурга, попередження про те, що людина, яка сіла снідати з чортом, повинна мати довгу ложку. Може, я був наївний, але я не вважаю, що бути наївним – соромно”. Зусилля драматурга пропали марно: вистави не відбулися. […]...
- Драма-пересторога Бертольта Брехта “Матінка Кураж та ії діти” Друга світова війна була і наймасштабнішою в історії людства. У ній взяли участь 72 держави, що на той час становило 80 % населення земної кулі. Близько 110 млн. чоловік було мобілізовано, 62 млн. загинули. І солдат-визволитель, який спинив цю навалу і загинув, міг би сказати как вірш О. Твардовського “Я загинув під Ржевом”. У солдата протилежної воюючої сторони нема такої відради. Ще під час Першої світової війни, спостерігаючи у шпиталі, […]...
- Пророча метафора майбутнього Німеччини у п’єсі Бертольда Брехта “Матінка Кураж та її діти” П’єса “Матуся Кураж та її діти” була написана у Швеції восени 1939 року, коли друга світова війна вже почалась. Пізніше Брехт зізнався: “Коли я писав, мені здавалося, що зі сцен великих театрів люди почують попередження драматурга, попередження про те, що людина, яка сіла снідати з чортом, повинна мати довгу ложку. Може, я був наївний, але я не вважаю, що бути наївним – соромно”. Зусилля драматурга пропали марно: вистави не відбулися. […]...
- До змісту п’єсы “Матінка Кураж” Б. Брехта Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Відповідно до новаторської природи творчості Б. Брехта аналізувати його п’єси потрібно тільки шляхом зіставлення мікроідей епізодів, складання кількох “підводних” колізій, розпорошених у різних епізодах, в єдиний ланцюг розвитку. Тільки за такого підходу до аналізу твору з’являється можливість розглянути драматичні твори Б. Брехта у зв’язку з їхньою особливістю поетичної природи. До уроків, присвячених аналізу твору Б. Брехта, учні одержують групові випереджальні домашні завдання незвичного […]...
- Романтичні герої у п’єсі Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” Скільки існує людство, стільки існують війни. Спочатку – щоб уполювати мамонта, згодом за територію, а нині – за землю, вплив, владу, гроші. Чи може війна принести користь простій людині? Ще Гомер у найдавніші часи зобразив війну як протиприродне діяння. Лев Толстой у “Севастопольських оповіданнях”, а згодом у “Війні і мирі” переконливо довів, що війна – це злочин, акт убивства однією людиною іншої, яке нічим не виправдати. Відомі письменники, представники переможців […]...
- “Мамаша Кураж і її діти” Б. Брехта – драма-застереження Проти пропаганди війни, як засобу забезпечення життєвим простором арійців, адже значна частина німців перебувала під впливом цієї демагогії Мамаша Кураж – породження цинічного духу війни. Вона разом зі своїми дітьми переїжджає у фургоні слідом за фронтом, і, хто б не переміг у бої, китантка однаково одержить вигоду. Кому війна – а кому й мати рідна. Вона розраховує, що потрібно солдатам або офіцерам, завжди тримає потрібне під рукою й зручно чи […]...
- Характеристика образу Галілея за драмою Б. Брехта “Життя Галілея” Галілео Галілей – італійський вчений доби Відродження, що підтвердив геліоцентричну теорію світобудови. Його історією життя зацікавився відомий німецький письменник Бертольд Брехт і згодом написав драму “Життя Галілея”. Герой належить до неоднозначних образів в літературі. Читач бачить його як у миті геніальних наукових відкриттів, так і у миті моральної слабкості. Галілей має чималий талант до наук, але постійно перебуває у бідності. Його відкриття виявляються нікому не потрібними, адже не мають практичної […]...
- П’єса “Мамаша Кураж і її діти” П’єса “Мамаша Кураж і її діти” написана Брехтом восени 1939 року у Швеції, куди письменник емігрував, рятуючись від фашизму. Тільки що почалася друга світова війна, і драматург звернувся до своїх співвітчизників-німцям з гарячим закликом не підтримувати Гітлера, не воювати! На жаль, його голос не міг тоді бути почутий на батьківщині через цензуру, а якби він і дійшов до народу, навряд чи п’єса зупинила б дивовижне кровопролиття. І все-таки вона створювалася […]...
- Новаторство “епічного театру” Б. Брехта Кожний визначний драматург XX століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Ионеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик і практик “епічного театру”. Подібно до Б. Шоу, який традиційній драмі протиставив п’єсу-дискусію, Брехт традиційному […]...
- Відповіді до теми: творчість Б. Брехта 1. Чи можна назвати Бертольда Брехта засновником нової театральної системи, заснованої на принципі умовності й прямого впливу на свідомість глядача? Б. Брехт вважав, що в XX столітті боротьба за нафту, війни набагато більше впливають на долю людини, ніж нещасливе кохання до жінки друга, і тому театр має розкривати соціальні закономірності, пояснювати глядачеві, в якому суспільстві він живе, і викликати в нього бажання змінити дійсність. У його п’єсах часто буває так, […]...
- Втілення в образах дітей Кураж трагічної долі людських чеснот в умовах війни Ще й досі часом де-не-де чуєш вислів: “Війна все спише”. Щоправда значення цього вислову неоднозначне. І найчастіше прямо протилежне, бо насправді ніхто нічого не може списати з людської совісті. Але правда й те, що саме війна сіє ілюзію відсутності моральних правил. Найкраще це можна побачити на прикладі літературних героїв, зокрема героїв драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти”. Кожен із її дітей мав принаймні одну чесноту, яка за мирних […]...
- Характеристика образу дядьки Тараса за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш у драмі “Мина Мазайло” показує читачеві своїх персонажів у гротескному світлі. Один з найколоритніших героїв – дядько Тарас. Це образ людини, яка шанує свій рід, національні традиції та історичну минувшину народу. Але погано те, що він не враховує нових вимог сучасного життя. Він продовжує жити в минулому, хапається за те, що вже давно втратило свою актуальність. Дядько Тарас добре орієнтується в історії, особливо захоплюється добою козаччини. Навіть своїх […]...
- Образ Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини До теми війни у XX сторіччі зверталося багато письменників. Серед тих, хто засуджував війну у своїй творчості, є чимало знаменитих імен, але у Бертольда Брехта антивоєнні мотиви посідають особливе місце. З його біографії відомо, що до антивоєнної тематики він звернувся… ще коли навчався в гімназії. Одним із перших творів, що приніс йому слави, була написана 1918 року сатирична “Легенда про мертвого солдата”, за яку потім фашистський уряд позбавив Брехта німецького […]...
- Характеристика образу Килини за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Головним конфліктом твору є українізація 20-30-х рр. XX ст. Сюжет п’єси оригінальний, кумедний, сатиричний, але в ньому також проглядаються й трагічні моменти. Якщо сказати точніше, то даний твір – політична комедія. На цьому підгрунті між героями п’єси постійно виникають суперечки, які супроводжуються широким діапазоном живої і колоритної мови. Саме вона відбиває специфіку духовних та національних цінностей кожного з персонажів. Усі репліки є психологічно вмотивованими. У п’єсі-комедії нема позитивних чи негативних […]...
- Характеристика образів Рими та Мокія за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Образи п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” не мають чіткого поділу на позитивних та негативних. Всі герої однаково смішні у своєму прагненні стати кращими. Головний конфлікт твору – українізація 20-30 років XX століття. Персонажі твору по-різному сприймають це явище. Головний герой Мина Мазайло вважає українізацію способом зробити з них другосортних людей. Його донька має схожу думку, а син – зовсім протилежну. Тому на прикладі брата і сестри можна яскраво показати зіткнення […]...
- Характеристика образу Мини Мазайло за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш у своїй п’єсі “Мина Мазайло” засудив і дотепно висміяв українців-перевертнів, що заради власної користі здатні відмовитися від свого роду. Мина Мазайло – службовець у Харківській установі. За походженням він українець, чим дуже не задоволений. Адже вважає, що його колоритне прізвище Мазайло закриває йому всі шляхи до кращого життя. Він не бачить інших причин, чому не може дістати підвищення на роботі та визнання у світі високих чиновників. Герой всіма […]...
- Діти капітана Гранта характеристика образу Айртона Айртон – боцман “Британії”, судна капітана Гранта. За неслухняність і спробу підняти заколот був висаджений в Австралії, де через деякий час під ім’ям Бена Джойса очолив банду збіглих каторжників. Опинившись в крузі злочинців, А. остаточно забуває про закони честі і моралі, про те, що можливе існування не за рахунок інших, про те, що таке праця і совість. Він стає найнебезпечнішим злочинцем на усьому континенті, за його голову призначена величезна винагорода. […]...
- Трагічна доля Галілея за драмою Бертольта Брехта “Життя Галілея” Трагічна доля Галілея за драмою Бертольта Брехта “Життя Галілея” Бертольт Брехт увійшов в історію німецької літератури як оригінальний поет і прозаїк, теоретик мистецтва, але своєю світовою славою він забов’язаний театру. Драми Брехта завоювали собі сцени всього світу. Ранні твори його пов’язані з епохою Першої світової війни і революційної кризи в країні. Наприкінці 20-х років Брехт сформовує теорію “епічного театру”, в протилежності “драматичного”. На його думку, щоб збудувати повну ілюзію життя […]...
- Діти капітана Гранта характеристика образу Паганель Жак-Элиасен-Франсуа-Мари Паганель Жак-Элиасен-Франсуа-Мари – учений-географ, секретар Паризького географічного товариства, член-кореспондент географічних товариств Берліна, Бомбея, Дармштад-та, Лейпціга, Лондона, Петербургу, Відня і Нью-Йорка, почесний член Східноіндійського королівського інституту географії і етнографії, що користується широкою і заслуженою популярністю, але понад усе знаменитий своєю фантастичною неуважністю: перше, про що заговорюють один з одним герої роману після знайомства з П., це прикра помилка ученого, що опублікував карту Америки, на який виявився нанесений і Японія. П. помилково […]...
- Новаторство “Епічного театру” Кожний визначний драматург ХХ століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Йонеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик і практик “епічного театру”. Подібно до Б. Шоу, який традиційній драмі протиставив п’єсу-дискусію, Брехт традиційному […]...
- Батьки й діти характеристика образа Одинцовій Ганни Сергіївни БАТЬКИ Й ДІТИ Одинцова Ганна Сергіївна – красуня аристократка, предмет трагічної пристрасті “нігіліста” Базарова. В О. помітні риси, властиві новому поколінню дворян, – відсутність станової пихи, воля суджень, відомий демократизм. У той же час у ній все чуждо Базарову – навіть якості, які те саме що його власним. О. розумна, горда, незалежна зовсім по-іншому. Однак ця холодна, горда, цнотлива аристократка потрібна “нігілістові” такий, яка вона є. Його тривожить, хвилює й […]...
- Характеристика образу пані де Реналь в романі Стендаля “Червоне і чорне” Стендаль у романі “Червоне та чорне” значну увагу приділяє жіночим образам. Пані де Реналь – це тридцятирічна заміжня жінка, яка має трьох дітей. У неї гарна зовнішність та благородні манери. Незважаючи на свою родовитість, вона ніколи не була чванливою, її не цікавлять плітки та інтриги. Пані де Реналь навчалась в єзуїтському монастирі, але отримані знання ніяк не використовувала, тому швидко забула всі “дурниці”, яких там вчили. Вийшла заміж дуже рано […]...
- Неоднозначність образу Галілея у драмі Б. Брехта “Життя Галілея” Одною з провідних рис Відродження Гегель називав “пробудження самотності духу”. А історик тих часів Леон Леруа зазначав: “Ніколи в минулому не було століття, коли б культура й вільне мистецтво досягли такої досконалості, як тепер “. Хоча п’єса Б. Брехта і була написана у XX ст., проте дух цієї епохи сповна позначився на образі такої непересічної особи, як Галілео Галілей. Астрономічні відкриття цієї геніальної людини розхвилювали уяву його сучасників та намітили […]...
- Світлана характеристика образу Світлана – героїня балади, написаної, як і інша балада Жуковского, “Людмила”, на тему “зразкової” балади німецького поета Г.-А. Бюргера “Ленора”, – повернення жениха-мерця за своєю нареченою і їх шлях до труни. “Світлана” – спроба створення ідеального національного характеру, “російської душі”, який її бачив і розумів поет. Відмінні риси цього характеру-душі – чистота, лагідність, покірність Провидінню, вірність, ніжність і світлий смуток. Для зображення своєї героїні поет використав фольклорні фарби, стилізуючи її […]...
- Характеристика образу Оксани в поемі “Бояриня” Лесі Українки Головною героїнею драми “Бояриня” є Оксана. Цей образ твору досить складний для розуміння. Батько й мати виховали свою дочку у дусі палкої любові до України. Лише щире кохання до молодого московського боярина Степана, з яким вона взяла шлюб, змусило молоду козачку покинути Батьківщину і рідних. Чому ж навіть перші дні перебування Оксани в Москві принесли їй образу, розчарування, біль і гірке переживання? Опинившись у Москві, Оксана відразу зрозуміла, що становище […]...
- Характеристика образу Мартина Борулі за п’єсою Карпенко-Карого “Мартин Боруля” Іван Карпенко-Карий – блискучий український письменник, автор багатьох п’єс, що вражають народною мудрістю. Ідея твору “Мартин Боруля” виникла не просто так, автор опирався на справжній факт із життя його родини. У батька Карпенка-Карого була мета – відновити втрачене колись дворянство. Він дуже переймався через те, що можновладці вважають простих людей бидлом. Тому чоловік довгий час судився, витрачав немалі кошти для здійснення мрії, але все це виявилося марним. Всі титанічні зусилля […]...
- Характеристика образу Фауста Образ Фауста захоплював не тільки Гете, але й багатьох інших письменників. Але саме Гете зміг найбільш філософськи підійти до розкриття особистості Фауста. Образ Фауста – не витвір уяви автора. Існував в Середньовіччі його прототип – доктор Фауст, який був відомий як вчений і маг. Гете ускладнив цей образ, вклавши в уста героя багато своїх ідей. Ім’я Фауст у перекладі означає “щасливий”. Та чи був щасливим герой геніального автора? Він пройшов […]...
- Характеристика образу Собакевича Михайла Семеновича Собакевич Михайло Семеныч – четвертий “продавець” “мертвих душ” Чичикову; наділений могутньою “природою” – в 7-ій главі скаржиться Голові палати і Чичикову на те, що живе п’ятий десяток, а не хворів жодного разу, і за це доведеться коли-небудь “заплатити”; апетит відповідає його могутній натурі – в тій же главі описано “поїдання” їм осетра в 9 пудів. Саме ім’я, багаторазово обігране оповідачем, вказує на могутню “звіроподібність” героя, на його медвежье-собачьи риси. Усе […]...
- Характеристика образу Олени Ляуфер Ольга Кобилянська, видатна українська письменниця, спостерігаючи за становищем жінки у тогочасному суспільстві, мріяла про рівноправність її з чоловіками в одержанні освіти, у вихованні, у виборі свого власного життєвого шляху. Цій проблемі вона присвятила більшість своїх творів, і найперший із них – “Людина”. У цій повісті ми знайомимося з Оленою Ляуфер – дочкою царсько-королівського лісового радника. Вона читає серйозні книги, розмовляє з молодими людьми про “соціалізм, натуралізм, дарвінізм, питання жіноче, питання […]...
- Характеристика образу Максима Максимовича в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Максим Максимович в романі Лермонтова “Герой нашого часу” виступає в якості оповідача. Автор не дає цілісної характеристики цьому героєві, обмежуючись окремими штрихами. Основна увага зосереджена на його розповіді про Печоріна – головного героя. Хоча дещо все ж таки Максим Максимович повідомляє і про себе. В нього немає сім’ї: більше дванадцяти років не отримував звістки від батьків, а гідної жінки на роль дружини так і не трапилось. Звичайно, йому подобалися різні […]...
- Характеристика образу Стефана Лієвича – “нової людини” Ольга Юліанівна Кобилянська, видатна українська письменниця і громадська діячка, не могла не замислюватися над тим, якою вона хоче бачити людину майбутньою. З жінками тут усе зрозуміло, адже багато її творів приснячепо саме цьому питанню, а от яким повинен стати чоловік, як удосконалюватися? На це питання письменниця дає відповідь хай і епізодичним, але важливим образом Стефана Лієвича. Це студент-медик, який приїхав на канікули додому і познайомився з Оленою Ляуфер та іншими […]...
- Злочин і покарання характеристика образу Мармеладовой Сонечки Мармеладова Сонечка – дочка Мармеладова, повія. Належить до категорії “лагідних”. “…Малого зростання, років вісімнадцяти, худенька, але досить гарненька блондинка, з чудовими блакитними очима”. Уперше читач дізнається про неї із сповіді Мармеладова Раскольникову, в якій він розповідає, як С. в критичний для сім’ї момент вперше пішла на панель, а повернувшись, віддала гроші мачусі Катерині Іванівні і лягла лицем до стіни, “тільки плічки та тіло усі здригаються”. Катерина ж Іванівна увесь вечір […]...
- Батьки й діти характеристика образа Кірсанова Павла Петровича БАТЬКИ Й ДІТИ Кірсанов Павло Петрович – дядько Аркадія Кірсанова, антагоніст Євгенія Базарова, аристократ, англоман, помірний ліберал” Наділений ефектною біографічною передісторією: блискуча кар’єра й світські успіхи перервані трагічною любов’ю, і далі з героєм відбувається зміна, що теж нагадує історію Лаврецкого, – герой знаходить вихід у відмові від надій на щастя й у виконанні морального і громадянського обов’язку, П. П. переїжджає в село, де намагається допомогти братові в його господарських перетвореннях […]...
- Батьки й діти характеристика образа Ситникова БАТЬКИ Й ДІТИ Ситників – псевдонигилист, що рекомендується всім як “учень” Базарова. Намагається демонструвати таку ж, як у Базарова, волю й різкість суджень і вчинків. Але подібність із “учителем” виявляється пародійним. По суті, повторюється прийом, знайдений Грибоєдовим, що поруч із Чацким, справді новим людиною свого часу, поставив його карикатурного “двійника” Репетилова. Від традиційній ” ріпі-тиловской” схеми фігуру С. відрізняє деяка психологічна розробка: “нігілізм” С. зрозумілий як форма подолання комплексів. Деяке […]...
- Мертві душі характеристика образу Манілова Манілов – “солодкий” сентиментальний поміщик; перший, до кого спрямовується Чичиков в надії придбати мертві душі. Персонаж, “зібраний” з уламків літературних штампів; пов’язаний з водевільно-комедійним типом жалісного “карамзиниста”; з мольеровским типом “безглуздого дворянина” та ін. Крізь численні літературні маски в образі М. просвічує маска соціальна. У його портреті, в малюнку його поведінки, навіть у віці можуть бути пізнані риси “сентиментального”, душевного і порожнього государя Олександра I останніх років його правління, що […]...
- Характеристика образу Елен Безухова в романі “Війна і Мир” У той час як П’єр йде по Москві під конвоєм французьких улан; у той час як Наташа, викинувши з підведення майно всієї сім’ї, опускається на коліна перед пораненим князем Андрієм; в той час як по палаючій Москві скачуть солдати Мюрата і похмурий Наполеон сидить у Кремлі, – ніщо не змінилося в житті петербурзького світла, тільки “з великим запалом, ніж коли-небудь, йшла складна боротьба партій… заглушається, як завжди, трубеніем придворних трутнів”. […]...
- Батьки й діти характеристика образа Кірсанова Миколи Петровича БАТЬКИ Й ДІТИ Кірсанов Микола Петрович – батько Аркадія Кірсанова. Це людина вже літній, що пережила чимало нещасть, але не зломлений ними. Ідеаліст із романтичними смаками й похилостями, він на свій лад прагне здійснити у своєму житті ідеал, що нагадує ідеал Лаврецкого з “Дворянського гнізда”, – трудиться, намагається перетворити в дусі часу поміщицьке господарство, встановлює нові стосунки із селянами, шукає щастя в любові й духовній опорі в мистецтві. Н. П. […]...
- Цитатна характеристика до образу Шерлока Холмса Портрет героя: “Сама його зовнішність неминуче привертала увагу всіх, хто його бачив. Маючи понад шість футів зросту, він був надміру худий, через що здавався значно вищим. Погляд у нього був гострий і пронизливий, за винятком тих періодів апатії, про які вже відомо, а тонкий орлиний ніс надав його обличчю жвавості й рішучості. Випнуте квадратне підборіддя також свідчило про те, що він людина рішуча. Його руки завжди були в чорнилі й […]...
- Цитатна характеристика образу Цахеса Но зареготав”. Бачення інших людей: “Він був невеличкий на зріст, але тендітної постави, з приємними рисами обличчя і найкращими в світі кучерями. До того ж, він показав себе прегарним їздцем, бо скочив з коня так спритно, з такою гідністю, ніби найкращий стаєнний нашого князя”. Думка Моша Терпіна: “Обдарований, надзвичайно здібний юнак”, “Він, напевне, князівської крові, а можливо, що й королівський син”. Мета приїзду: “Прибув до нашого університету і має намір […]...
- Жульєн Сорель – представник покоління 20-х років XIX століття
- Актуальність проблем п’єси Олексія Коломійця “Дикий Ангел”
Categories: Шкільні твори