Салтиков-Щедрин один з видатних письменників-сатириків класичної російської літератури. Його талант оригінальний, своєрідний і цікавий, повз його творчість не можна пройти. Письменник багато й плідно працював, від добутку до добутку вдосконалюючи майстерність, вигострюючи сатирою перо, викриваючи свинцеві мерзенності життя
Його пізній і самий зрілий роман Добродії Головлеви можна назвати історією виморочной сім’ї, приреченої на загибель через її спрагу, що вразила, корисливості, втрати людських зв’язків між близькими людьми
Це особливо стосується Порфирія Петровича Головлева Иудушки. Він попадає в павутину власного марнослів’я, стаючи жертвою й катом одночасно. Своя байдужність до спившемуся брата Бельбасові-степанк-бельбасу Иудушка також намагається сховати за порожніми фразами, умовляє мати позбавити спадщини недбайливого сина. Не без участі Иудушки Степан був приречений на напівголодне самітництво.
Смерть брата наближає Порфирія Петровича до фатальної самітності. Історія умертвий знаходить продовження в долі іншого брата Иудушки Пашки тихоні. Сцена побачення Порфирія Петровича з умираючим братом показує всю внутрішню порожнечу й байдужість Иудушки. За його релігійними мовленнями криється лише меркантильний інтерес. Павлові здавалося, що Порфирій обплутує його невидимою павутиною, від якої важко дихати, що наближає його й без того швидку кончину. Навіть на найближчу людину свою матір Порфирій Петрович дивиться очами не люблячого сина, а богатого поміщика, відводячи їй роль безсловесної нахлібниці.
Правда, спочатку Иудушка лестить матері, підлещується перед нею, намагаючись створити видимість люблячого й турботливого сина, намагаючись стати її виконувачем духівниці. І як тільки домагається свого, відразу ж втрачає інтерес і повагу до матері; вона тепер йому не потрібна зайвий рот. Так само переступить він і через своїх дітей, Петеньку й Володеньку, відмовивши їм у допомозі, заміняючи її порожніми й довгими листами. Порфирій Петрович прекрасно розуміє, що прирікає синів на смерть, але немає в його серце любові й жалю, милосердя й співчуття
Сімейні узи, синовний і батьківський борг все це для нього порожні фрази. Лише корисливість, спрага наживи мають для нього зміст. Але ніякої логіки в його діях немає. Для чого йому багатство, кому він хоче його залишити, кого осчастливитьникого близьких немає поруч.
Лише спившаяся племінниця роз’ятрює його душу, розповідаючи про своє життя на театральних підмостках і малюючи картину загибелі Любиньки… Заради чого він жив, що й кому залишить після себязадает чи Порфирій Петрович собі подібні вопросинет. Він намагається сховатися від життя за марнослів’ям. Боячись прозріння, він ховається за видимістю життя
Салтиков-Щедрин створює досить складний і трагічний образ. Життєвий шлях Иудушки це поступова втрата їм зв’язку з реальністю, з живими людьми, а потім болісний шлях прозріння на порозі життя, коли майже роздягненим піде він у ніч на могилу матері. А може бути, це лише гарячковий бредавтор не дає однозначної відповіді, залишаючи рішення за читачами
Твору Салтикова-Щедрина, написані їм на злість дня, завдяки ярчайшему таланту сатирика пережили десятиліття, але не загубили своєї сили. Вони викривають і сміються, борються з вульгарністю й фальшю, пустопорожньою балаканиною й бездушшям, відсталістю й неуцтвом
Блискуча сатира Михайла Євграфовича, на жаль, актуальна й сьогодні, тому що негативні типи, створені його безсмертним талантом, дивно живі й у наші дні. Але розглянути їх і знайти методи боротьби з ними допомагає великий письменник
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Порок під личиною чесноти у романі “Добродії Головлеви” Коли намагаєшся охопити думкою вся нескінченна кількість сатиричних персонажів, що встають перед нами зі сторінок творів М. Е. Щедріна, те спочатку навіть губишся: така їхня безліч і настільки вони різноманітні. Один з найвідоміших сатиричних персонажів Щедріна Иудушка Головлев, головний герой роману “Добродії Головлеви”. Чим же привернув загальну увагу Порфирій Володимирович Головлев благовидна людина з м’якими, вкрадливими манерами і єлейним-ласкавим мовленням. Що являє собою цей сатиричний образ, відразу ж після опублікування […]...
- Сімейні підсумки у романі М. Е. Салтикова-Щедрина “Добродії Головлеви” Коли намагаєшся охопити думкою вся нескінченна кількість сатиричних персонажів, що встають перед нами зі сторінок творів М. Е. Щедріна, те спочатку навіть губишся: така їхня безліч і настільки вони різноманітні. Один з найвідоміших сатиричних персонажів Щедріна Иудушка Головлев, головний герой роману “Добродії Головлеви”. Чим же привернув загальну увагу Порфирій Володимирович Головлев благовидна людина з м’якими, вкрадливими манерами і єлейної-ласкавої речьючто являє собою цей сатиричний образ, відразу ж після опублікування роману […]...
- Історія “виморочной сімейки” у романі М. Е. Салтикова-Щедрина “Добродії Головлеви” Щедрін назвав роман Добродії Головлеви епізодами з життя однієї сім’ї. Кожна глава являє собою закінчене оповідання про яку-небудь сімейну подію. І в пресі вони з’являлися поступово, як самостійні нариси. Задум єдиного роману виник не відразу. Проте цей цілісний добуток, в основі якого оповідання про катастрофу сім’ї й загибелі всіх її членів. У кожній главі розповідається про смерті кого-небудь із представників головлевского роду, про умертвии, тому що, по суті справи, на […]...
- Історія сім’ї у романі М. Е. Салтикова-Щедрина “Добродії Головлеви” Щедрін назвав роман Добродії Головлеви епізодами з життя однієї сім’ї. Кожна глава являє собою закінчене оповідання про яку-небудь сімейну подію. І в пресі вони з’являлися поступово, як самостійні нариси. Задум єдиного роману виник не відразу. Проте цей цілісний добуток, в основі якого оповідання про катастрофу сім’ї й загибелі всіх її членів. Щедрін називає три характеристичні риси: ледарство, непридатність до якому б те не було справі й запій. Перші дві приводили […]...
- Тема сім’ї у романі “Добродії Головлеви” “Добродії Головлеви” – це соціальний роман з життя дворянської сім’ї. Розкладання буржуазного суспільства, як у дзеркалі, відбилося й у розкладанні сім’ї. Валить весь комплекс моральних відносин, що цементують родинні зв’язки й регулюють моральні норми поводження. Тема сім’ї стає злободенною. Увага М. Е. Щедріна в цьому романі цілком присвячено аналізу каліцтв, дослідженню причин і показу наслідків. От перед нами родоначальниця й глава сімейства Орися Петрівна Головлеви. Вона владна й енергійна поміщиця, […]...
- Сатира М. Е. Салтикова-Щедріна у романі “Добродії Головлеви” На уроках російської літератури вивчається творчість Михайла Євграфовича Салтикова-Щедріна. Прочитавши його огляд-огляд-роман-огляд “Історія одного міста” і казки цього автора, ми дивуємося сміливості й дотепності, з якими. поет показує безсовісне пограбування народу; критикує ліберальних діячів і письменників, що плазують перед владою. Знайомлячи із творами Салтикова-Щедріна, хочеться більше довідатися про його творчість. Велике враження робить роман “Добродії Головлеви”. З історії цього добутку ми довідаємося, що в його основу лягли кілька оповідань про […]...
- Чудовий роман М. Е. Салтикова-Щедрина “Добродії Головлеви” Чудовий роман М. Е. Салтикова-Щедрина Добродії Головлеви коштує в ряді кращих добутків російських письменників, таких, як Гоголь, Гончарів, Тургенєв, що зображували життя дворянства. У романі з величезною викривальною силою розкриті всі пороки суспільства, породжені в Росії пануванням поміщиків. У своєму суворому вироку кріпосництву Салтиков-Щедрин викрив розбещуючий вплив власності й паразитизму на людський характер, показав неминучість морального й фізичного руйнування паразитичної особистості Письменник зобразив історію морального опошлення й вимирання сімейства поміщиків […]...
- Композиція й сюжет роману М “Добродії Головлеви Тема кріпосництва в Росії завжди була предметом пильної уваги великого письменника Салтикова-Щедрина. Наприкінці 70-х років письменник підійшов у своїй творчості до рішення теми, за якого він міг узятися, тільки нагромадивши необхідний життєвий матеріал, маючи величезний ідейний досвід, коштуючи на твердих революційно-демократичних позиціях. Герой задуманого їм добутку повинен був персоніфікувати собою всі пороки й виразки кріпосницького суспільства. Це людина, наповнена порохом саморуйнування. Автор уже звертався до цієї теми в сатиричній хроніці […]...
- “Добродії Головлеви” У читацькому сприйнятті роману М. Е. Салтикова-Щедріна “Добродії Головлеви” у наші дні виявилися деякі істотні особливості, що свідчать як про нові запити читача, так і про нові можливості прочитання цього добутку великого сатирика По-перше, роман, як правило, викликає в сучасного читача, і зокрема в середовищі університетського студентства, сильні естетические враження По-друге, він нерідко вступає в переклики з добутками сучасної прози. Так, у книзі В. Пелевина “Чапаєв і Порожнеча” читачі не […]...
- Які “сімейні підсумки” підводь М. Е. Салтиков-Щедрин своїм романом “Добродії Головлеви”? Як це ні смутно, але в Панах Головлевих дійсно підводять підсумки. Роман не що інше, як історія руйнування, розпаду однієї сім’ї й проведення фінальної риси Властиво, подібного безславного кінця роду й випливало очікувати. Справа в тому, що споконвічно, коли читач тільки поверхово знайомить зі членами сімейства, стає ясно, що вони приречені на загибель. М. Е. Салтиков-Щедрин не виводить у своєму добутку жодного позитивного героя, як це характерно для традиційних, несатиричних, […]...
- Деспотична влада Орисі Петрівни Добродії Головлеви роман про сім’ю, але, у першу чергу, це роман про справжні й мнимі цінності, про те, для чого живе людина на Землі. У Панах Головлевих автор досліджує природу того, що невблаганно віддаляє людей друг від друга Він досліджує такі прагнення, які починаються з несамовитого бажання щонайкраще влаштувати свій будинок, забезпечити майбутнє свого роду. Будинок, сім’я, рід от цінності справжні, а не мнимі. І саме їм самозабутньо віддає всю […]...
- Образ Миколи Петровича Кірсанова у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Зовнішній конфлікт роману Тургенєва “Батьки й діти” – це зіткнення двох епох, двох мировоззрений, філософії “батьків” і “дітей”. Представником нового покоління у романі виступає демократ-різночинець Євгеній Базарів. Безпосереднім антагоністом Базарова, явним супротивником його є Павло Петрович Кірсанов, витончений, рафінований аристократ. “Схованим” же супротивником Базарова є Микола Петрович Кірсанов, тонка й делікатна людина, естет, що любить все прекрасне: природу, музику, поезію. Характер Миколи Петровича, напрям думок, його почуття, звички, пристрасті – […]...
- Аналіз історії княгині Р. у романі “Батьки й діти” Композиція є одним з найважливіших засобів розкриття основної ідеї добутку. Роман І. С. Тургенєва “Батьки й діти” побудований на з’єднанні послідовного оповідання й біографії головних героїв. Якби не було історії княгині Р., то не було б паралелізму в долі двох головних героїв: Базарова й Павла Петровича. Перед тим як повідати історію княгині Р., автор малює картину одного з найбільш значних суперечок Базарова й Павла Петровича. У цій суперечці найбільше чітко […]...
- Батьки і діти в однойменному романі Тургенєва Роман Тургенєва “Батьки і діти” – не змалювання боротьби “батьків” і “дітей”, які втілили в собі різні ідеології, народжені новою та попередньою епохами. Це також і філософські роздуми автора про зміну поколінь, про вічний поступ життя і вічну боротьбу старого й нового. “Батьки” в романі – люди відставні, явище архаїчне, – з точки зору Базарова. Однак Тургенєв завжди стоїть вище від своїх героїв, бачить і розуміє більше і глибше, ніж […]...
- Згубна теорія “Надлюдини’ у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” є своєрідною проекцією майбутнього людства, якщо воно не усвідомить справжніх законів, які керують світом. Підтвердженням цієї думки може служити вся історія двадцятого століття, одного з найкривавіших та жорстокіших століть. Звісно, що життя кожної людини – це найцінніша коштовність, кожна війна має жертви, але число жертв, які загинули в оголошених та неоголошених війнах минулого століття, перевищила найсміливіші прогнози. Чому так сталося? В першу чергу, через […]...
- “Таємниця” Павла Петровича у романі “Батьки й діти” Однак “таємниця” Павла Петровича скоріше в тім, що він живий мрець. Образ смерті з ним нерозлучний. У його холодних очах, коли він дивиться на небо, нічого, крім світла зірок, не відбивається. Перед особою неба його душу мовчить. И голова пораненого Павла Петровича після дуелі з Базаровим нагадує голову мерця. Прощаючись із Фенечкой, Павло Петрович “пригорнув її руку до своїх губ і так і припав до неї, не цілуючи її й […]...
- Народ і добродії в казках М. Е. Салтикова-Щедріна “Сатири сміливий владар”… Ці слова були сказані О. С. Пушкіним про Фонвізіна, одному із зачинателів російської сатири. Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін також гідн подобного визначення Твору Щедріна при всьому їхньому жанровому різноманітті – романи, хроніки, повісті, оповідання, нариси, п’єси – зливаються в одне величезне художнє полотно, що відбило цілий історичний час, подібно “Божественної комедії” Данте й “Людської комедії” Бальзака. Але погляд сатирика зосереджений на темних сторонах життя, критикуемих і, що заперечуються […]...
- Зображення російського панства в повісті О. Пушкіна “Дубровський” До панського особняка в селі Покровське під’їжджають карети. Хазяїн Кирила Петрович Троєкуров приймає гостей. Приїжджають навіть ті, кому не дуже й хочеться, але відмовитися не можна: Кирила Петрович – пан владний, непокори не потерпить. За столом потрібно було багато їсти і пити. Сам хазяїн двічі на тиждень страждав від обжерливості. Тих, хто відмовлявся від його гостинності, Кирила Петрович вважав своїми ворогами, тому пана намагалися не злити. Один лише Андрій Гаврилович […]...
- Тема любові у романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти” Роман І. С. Тургенєва “Батьки й діти” як не можна краще розкриває вміння письменника вгадувати “нові потреби, нові ідеї, внесені в суспільну свідомість”. Носієм цих ідей у романі виступає демократ-різночинець Євгеній Базарів. Опонентом героя у романі виступає блискучий аристократ Павло Петрович Кірсанов. Однак це роман не тільки про зіткнення двох ідеологій, але й про взаємини “батьків” і “дітей”, про сімейні узи, про повагу, довіру, любові. В “Батьках і дітях” ця […]...
- Злочин і покарання характеристика образу Порфирія Петровича Порфирій Петрович – пристав слідчих справ, правознавець. “…Років тридцяти п’яти, зростанню нижче середнього, повного і навіть з черевцем, поголеного, без вусів і бакенбард, з щільно вистриженим волоссям на великій круглій голові, якось особливо опукло закругленій на потилиці. Пухка, кругла і трохи кирпата особа його було кольору хворого, темно-жовтого, але досить бадьоре і навіть глузливе. Воно було б навіть і добродушне, якби не заважав вираз очей, з якимсь рідким водянистим блиском, […]...
- Характеристика ідеалів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Олесь Гончар, аналізуючи творчу спадщину автора першого в українській літерарі соціально-психологічного роману, писав про те, що з появою романів Панаса Мирного в “українську художню прозу ринула повінь народного зізнання я з усім розмаїттям людських характерів”. Так, Панас Мирний своє житгя порівнював з життям народу, зосередив увагу на основній проблемі часу – пошукові, суперечливому суспільстві. Го головний герой роману? Безумовно, народ! На тлі народного життя чітко вимальовуються постаті Мотрі, Чіпки, Максима, […]...
- Сюжетна лінія Павла Петровича у романі “Батьки й діти” Зустріч із Базаровим відкрила Павлу Петровичу ока на реальне положення справ: його взята на себе роль занепалого ангела, світського лева, превратностями долі занедбаного в російські провінційні палестини, вичерпала себе й не може служити навіть слабкою розрадою. Самотня старість на чужині представляється йому переважніше положення відставної людини. Сумний кінець для освіченого, ліберально настроєного дворянина, людини 40-х років На прощальному обіді “усім було трошки ніяково, трошки смутно й у сутності дуже добре. […]...
- Як я розумію конфлікт у романі “Батьки й діти” Роман “Батьки й діти” написаний у переломний момент розвитку суспільства, під час загострення відносин між двома епохами – старої, існуючої раніше й у пору написання роману, і нової, котра повинна була прийти на зміну старої. Стара епоха представлена дворянством і аристократією, а нова – демократами. Саме в такий переломний момент виникають суперечки між представниками різних ідеологій. В “Батьках і дітях” показана суперечка між Базаровим, що представляє собою демократів, і потомственими […]...
- Проблема батьків і дітей у романі І. С. Тургенєва “Батьки і діти” Проблему батьків і дітей можна назвати вічною. Але особливо вона загострюється в переломні моменти розвитку суспільства, коли старше і молодше покоління стають виразниками ідей двох різних епох. Саме такий час в історії Росії – 60-і роки XІX століття – зображений у романі І. С. Тургенєва “Батьки і діти”. Зображений у ньому конфлікт батьків і дітей виходить далеко за сімейні рамки – це суспільний конфлікт старого дворянства та аристократії і молодої […]...
- Раскольников та його “двійники’ у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” На сторінках роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” перед нами розкривається широка панорама Петербурга середини XІX ст. Серед персонажів великої книги багато осіб, які лише кілька хвилин привертають нашу увагу, а є люди з різко окресленими характерами, з власними поглядами та переконаннями, які по-різному впливають на головного героя та без яких роман просто не склався б. Це родина Мармеладових, Дуня, Порфирій Петрович, Лебезятников і деякі інші. Особливе місце у […]...
- Сатиричні мотиви у романі Тургенєва “Батьки й діти” Проблема й ідея роману І. С. Тургенєва “Батьки й діти” укладені в самій його назві. Неминуче й вічне протистояння старшого й молодшого поколінь, обумовлене духом, що змінюється, часу, можна розглядати як у трагічному ключі, так і в сатиричному й навіть гумористичному. Можна сказати, що гумору у романі більше, ніж сатири. Сатира тільки викриває, тоді як гумор не тільки смішить, але при цьому ще викликає жаль і навіть співчуття. Справді, встає […]...
- Характеристика образів Кутузова й Наполеона у романі Толстого “Війна й мир” “Війна й мир” – російська національна епопея, у якій знайшов своє відбиття характер великого народу в той момент, коли вирішувалися його історичні долі. Товстої, прагнучи охопити все, що він знав і почував у цей час, дав у романі звід побуту, вдач, духовної культури, вірувань, і ідеалів народу. Тобто головним завданням Толстого було розкриття “характеру російського народу й війська”, для чого він і використовував образи Кутузова і Наполеона. Л. Н. Толстой […]...
- Характеристика образу Спартака в однойменному романі Джованьолі Джованьолі у двадцять один рік вступив добровольцем до армії, а потім став соратником Д. Гарібальді. Обирався депутатом парламенту. Крім літературної діяльності займався викладанням. Джованьолі створив романи на тему сучасного життя. Відомим став завдяки історичним романам “Опімах” , “Мессаліна”. У цих романах автор демонструє відмінне знання побуту та культури Стародавнього Риму. Заклики до боротьби проти тиранії і прагнення до соціальної справедливості є основоположними для історичних романів Джованьолі. Популярний став роман “Спартак”, […]...
- Кірсанов і Базарів у романі Тургенєва “Батьки й діти” “Батьки й діти” – один з вічних добутків російської літератури. І не тільки тому, що нові покоління читачів по-різному сприймають складну позицію автора, але й тому, що у романі відбитий вічний і неминучий для історії момент зміни поколінь, зіткнення ідей, паростків нового й не завжди зрозумілого. І. С. Тургенєв створював свій роман “Батьки й діти” у тривожну епоху підготовки й проведення селянської реформи 1861 року. Мир розколювався. У повітрі пахнуло […]...
- Павло Петрович Кірсанов і Євгеній Базаров у романі І. С. Тургенєва “Батьки і діти” “Батьки і діти” – одна з вічних книг російської літератури і не тільки тому, що нові покоління читачів по-різному сприймають складну позицію автора, але і тому, що книга засвідчила вічний і неминучий для історії момент зміни поколінь, зіткнення ідей, паростків нового і не завжди зрозумілого. “Батьки і діти” створювалися в тривожну епоху підготовки і проведення селянської реформи 1861 року. Світ розколювався. У повітрі пахло революцією. Кожен повинен був вирішити, що […]...
- Повести Белкина характеристика образу Белкин Іван Петрович Белкин Іван Петрович – вигаданий персонаж-оповідач, поміщик села Горюхина, народжений в 1798 р. від “чесних і благородних батьків” ; вивчений сільським дячком і такий, що приохотився до письменництва; у 1815-1823 рр. що служив в піхотному єгерському полку; що не пив; що мав надзвичайну слабкість до жіночої статі, але що мав “девической соромливість”; осінню 1828 р., до “публікації” повістей, померлий від простудної лихоманки. Б. – саме персонаж; його образ створений за […]...
- Вишневий сад характеристика образа Туркина Івана Петровича ИОНиЧ Туркин Іван Петрович – “повний, гарний брюнет з бакенами, улаштовував аматорські спектаклі із благодійною метою, сам грав старих генералів і при цьому кашляв дуже смішно. Він знав багато анекдотів, шарад, приказок, любив жартувати й гострити, і завжди в нього було таке вираження, що не можна було зрозуміти, жартує він або говорить серйозно”. Т. – глава сімейства, що вважають у провінційному містечку С. самим утвореною й талановитим, що відрізняється завжди […]...
- Дубровский характеристика образу Маша, Марья Кириловна Троєкурова Маша, Марья Кириловна Троекурова – ніжна дочка грізного провінційного самодура; сімнадцятилітня красуня, в яку закоханий двадцятитрирічний Володимир Дубровский, спадкоємець поміщика, розореного її батьком. Вік; біла сукня повітової панночки; вихователька-француженка ; величезна бібліотека, складена в основному з французьких письменників XVІІІ ст. і перебуваюча у повному розпорядженні палкої читачки романів, – усі ці складові образу М. У різних поєднаннях, властиві різним героїням Пушкіна. На стійкому фоні помітніше індивідуальні риси: скритність, внутрішня самотність, […]...
- Дубровский характеристика образа Маша, Марья Кириловна Троекурова ДУБРОВСКИЙ Маша, Марья Кириловна Троекурова – ніжна дочка грізного провінційного самодура; сімнадцятилітня красуня, у яку закоханий двадцатитрехлетний Володимир Дубровский, спадкоємець поміщика, розореного її батьком. Вік; біле плаття повітової панянки; вихователька-француженка ; величезна бібліотека, складена в основному із французьких письменників XVІІІ в. і, що перебуває в повнім розпорядженні палкої читачки романів, – всього цього складового образа М., у різних сполученнях, властиві різним героїням Пушкіна. На стійкому тлі помітніше індивідуальні риси: скритність, […]...
- Історія одного міста характеристика образа Фердищенка Петра Петровича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Фердищенко Петро Петрович – бригадир, що був денщик князя Потьомкіна. Спочатку глуповци при його правлінні “світло узрили”, оскільки Ф. по своїй простоті цілих шість років “ні в що не втручався”. Однак потім “зробився діяльний” і дібрав смаку, безсоромно вгамовуючи свої жадібність і любострас-тие. З невдоволенням же глуповцев, викликаним голодом і пожежами, “справлявся”, випрошуючи в начальства замість хліба військову команду. Його подорожі від краю до краю по міському […]...
- Історія сімейства Головлевих Тип пустослова художнє відкриття М. Е. Салтикова-Щедрина. До цього в російській літературі, у Гоголя, Достоєвського, зустрічалися образи, що віддалено нагадують Иудушку, але це лише легкі натяки. Ні до, ні після Салтикова-Щедрина ніхто не зумів зобразити образ пустодзвона з такою силою й викривальною ясністю. Иудушка Головлев тип єдиний у своєму роді, геніальна знахідка автора Салтиков-Щедрин, створюючи свій роман, ставив перед собою завдання: показати механізм руйнування сім’ї. Душею цього процесу був, поза […]...
- Злочин і покарання характеристика образу Раскольниковой Дуні Раскольникова Дуня – сестра Рас-кольникова. Горда і благородна дівчина. “Чудово хороша собою – висока, напрочуд струнка, сильна, самовпевнена, що висловлювалося у всякому жесті її і що, втім, не віднімало у її рухів м’якості і граціозності. Обличчям вона була схожа на брата, але її навіть можна було назвати красунею. Волосся у неї було темно-русяве, трохи світліше, ніж у брата; очі майже чорні, що виблискують, горді і в той же час іноді, […]...
- Портрет у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Головне в романах Достоєвського – процеси внутрішнього життя героїв, їхньої ідеї, переживання, думки й почуття. Однак письменник приділяв велику увагу й опису зовнішності персонажів. Розглянемо портрети, створені письменником у романі “Злочин і покарання”. На початку твору Достоєвський описує зовнішність головного героя. Про Раскольникове сказано, що він “чудово гарний собою, із прекрасними темними очами, темнорус, ростом вище за середнє, тонкий і стрункий”. Характерно, що в описі зовнішності героя немає ніяких дегенеративних, […]...
- Образ “нової людини” у романі Батьки й діти Тургенєва І. С Фамусов От те-те, всі ви гордії! Запитали б, як робили батьки? Училися б, на старших дивлячись… О. С. Грибоєдов В 60-х роках XІX століття в російській літературі з’являється новий тип героя, що прийнято називати “новою людиною”. Цей герой прийшов на зміну “зайвій людині”, головному героєві добутків першої половини XІX століття. “Зайвих людей”, розумних, утворених, не задовольняє навколишнє життя й ідеали сучасного їм суспільства. Всі вони незадоволені своїм життям без змісту, […]...
- Художня майстерність Тургенєва у романі “Батьки й діти” У портретній майстерності Тургенєв почасти перегукується з Гоголем. Портрети в романах Тургенєва різні. По-перше, це деталізований портрет з точним описом індивідуальних зовнішніх ознак, розрахованих, головним чином, на зорове враження й супроводжуваних невеликими коментарями Герой або героїня, яких Тургенєв зображує сатирично, звичайно з’являються, як і в Гоголя, коли вже намальований відповідне тло й читач із, що передує опису обстановки склав собі певне подання про їх. Тільки після того як було сказано […]...
Categories: Твори з літератури