Висока духовність поезій Станіслава Чернілевського

Related posts:

1. Духовність у поезіях про родинні стосунки Найдорожче, що є в кожного з нас, – це родина. А найкращі, найрідніші люди – батьки. Навіть виростаючи, дорослому сину чи доньці так хочеться батьківської теплоти, материнської ласки. Надзвичайно турботливо, зворушливо, з тремтливою обережністю змальовує родинні почуття в своїх поезіях Станіслав Чернілевський. Щирою, непідробною любов’ю до матері, до рідного дому пройнята поезія “Теплота родинного інтиму”. Ліричниії герой уже виріс, але його почуття до найдорожчої людини все такі ж сильні. Це […]...
2. Теплота родинного інтиму Станіслав Чернілевський Теплота родинного інтиму Теплота родинного інтиму. Ще на шибах досвіток не скрес. Встала мати. Мотузочком диму Хату прив’язала до небес. Станіслав Чернілевський використовує виразну метафору “мотузочком диму / Хату прив’язала до небес”, позначаючи таким чином, що мати розтопила піч і дим піднявся вгору. Весело і з ляком серед печі Полум’я гуляє по гіллю. Ковдрою закутуючи плечі, Мати не пита, чому не сплю. Вже однак зникає гіркотина, Не катує серце печія. […]...
3. Станіслав Чернілевський: поет, кіносценарист, особистість Життєвий шлях Станіслава Чернілевського був вельми непростим. Хлопчик залишився без батька у багатодітній родині, тож довелося здобувати середню освіту в школах-інтернатах. Не відразу Станіславу пощастило з вибором “сродної” професії. Спочатку недовго працював учителем після закінчення Вінницького педагогічного інституту, але не вважав цю роботу справді “своєю”. З дитинства Чернілевський марив кінематографом і прагнув вступити на факультет кінорежисури. Його мрія збулася. У стінах Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого він здобув фах […]...
4. Висока таємниця любові Ідуть року, проходять століття, але вічна таємниця любові залишається незбагненної. Вона завжди буде хвилювати й мучити людей, вимагаючи глибокого неї осмислення Це почуття описували поети різних країн. Поети майбутнього також не обійдуть цієї теми. Серед захоплених співаків любові виділяється великий італійський поет епохи Ренесансу Франческо Петрарка. Йому належить сама щира поетична лірична сповідь про любов, пронесеної через все життя: Благословенний день, місяць, літо, година И мить, коли мій погляд ті […]...
5. Провідні теми поезій Марніяна Шашкевича Лірична творчість М. Шашкевича. 1. Розповідь про національно-визвольну боротьбу українців у поезії “О На­ливайку”. 2. Зв’язок поезії з фольклорними піснями. 3. Змалювання реальних фактів у поезії “Хмельницького обступлення Льво­ва”. 4. Любов до рідної мови в поезіях Шашкевича. 5. Алегоричний зміст “Веснівки”....
6. Духовність Наш народ здавна відзначався своєю високою духовністю. Вона з глибини віків промовляє до нас звичаями, обрядами, піснями, чудовими спорудами і фресками Софії Київської, Михайлівською золотоверхою, справжнім дивом – козацькими соборами, то стали виявом народного бачення й розуміння краси, духовного багатства українського народу. Ми ніколи не були бездуховними, примітивними. А якщо й трапляються окремі “людці”, “безбатченки”, що готові посягнути па святині, то воші знаходять осуд і ганьбу у людей. Згадаймо, як […]...
7. Майстер ліричних поезій – Афанасій Фет І. Афанасій Фет – оригінальний поет-лірик. ІІ. Майстер ліричної мініатюри: 1. Поетичний “авторитет” Фета 2. Зв’язок новизни зображення явищ природи у Фета з ухилом до імпресіонізму ; 3. Музикальність віршів Фета. ІІІ. Свіжість поезії Фета....
8. Висока таємниця кохання Проминають роки, спливають століття, але таємниця кохання залишається вічною й незбагненною. Вона завжди хвилюватиме, мучитиме людей, вимагаючи свого глибокого осмислення. Це почуття описували поети всіх віків. Поети майбутнього теж не обминуть цієї теми. Серед тих, натхненних співців кохання, вирізняється геніальний італійський поет епохи Ренесансу Франческо Петрарка. О краю мій, о ріки голубі, Ви омиваєте Лаури очі, Їх блиск перебираючи собі. Прекрасні ви в своєму непороччі! А там підводні скелі серед […]...
9. Інтимна лірика Максима Рильського Інтимна лірика Максима Рильського Від поезії М. Рильського “Яблука доспіли” віє світлим смутком, печаллю розлуки. Але все одно мотив життєдіяльності, гармонійного єднання людини і природи домінує: Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду. Вже й любов доспіла під промінням теплим, І її зірвали радісні вуста. Ліричний герой порівнює своє почуття кохання з яблуками, які теж “зривають”, коли вони “достигнуть під промінням теплим”. Герой відчуває, що для […]...
10. Стежками поезій Ігоря Муратова Харків – місто, славне своєю історією, культурним надбанням. Ореолом слави і визнання позначені імена видатних учених, поетів, художників, артистів. Справжній дивосвіт поруч з нами. Скільки незвіданих стежок простяглося у цей чарівний край людських доль, історій появи того чи іншого твору, картини, винаходу. Кожною стежкою хочеться пройти, торкнутися бентежної краси природи, дива, створеного майстрами слова, музики чи пензля. Піду стежкою пам’яті, що веде у хвилюючий світ поезії нашого земляка І. Муратова. […]...
11. Ліричний герой поезій P. M. Рільке Кожен твір видатного австрійського поета Райнера Рільке наповнений символами, які часто переходять із одного вірша в інший і стають наскрізними у творчості митця. Часто його поезії мають однакову назву, схожі за настроєм, тональністю, але їх різнять образи-символи. Кінець літа і початок осені у вірші “Осінній день” несе в собі печаль. Дозрівають останні ягоди, наливаються солодким соком, щоб стати п’янким вином, але ліричний герой не помічає краси природи. Він повністю занурений […]...
12. Сторінками улюблених поезій – Євген Маланюк Скількох учнів проймає жах від одного лише нього прізвища. Як же можна говорити про улюблені поезії! Але ж… треба. І, взявши в руки збірку поета, я заглибилась у його поезії. Через дві години напруженої розумової праці мені спало на думку, що поезії Є. Маланюка все ж таки можуть бути улюбленими. Спробую пояснити, чому. Велична й трагічна постать поета-емігранта, “залізних імператора строф” постає переді мною зі сторінок скромної книжки під дивною […]...
13. “Висока честь: прийняти смерть за любий рідний край” Про життя видатного українського поета відомо небагато, адже він не зали­шив нам своїх спогадів, автобіографії. Збереглося лише декілька листів та 32 сто­рінки в учнівському зошиті, які Микола Вороний написав про себе на прохання О І. Білецького. І та розповідь є чи не єдиним джерелом, з якого можна дізна­тися про поета. Батько Вороного походив із селян, був онуком кріпака, правнуком гайдамаки. Мати була з роду Колачинських, з якого походив Прокіп Колачинськимй […]...
14. Твір – Вплив молоді на духовність суспільства Зображуючи портрет сучасника, я завжди уявляю молоду людину. Хоча старше покоління і вважає вік категорією філософською. Я погоджуюсь із тим, що вік вимірюється не роками, а станом душі, проте приклади свідчать, що історію вершать люди молоді. Спілкуючись із ветеранами Великої Вітчизняної війни, які неодноразово бували в нашому класі, я дізналася, що вік бійців складав два-дцять-тридцять років. Сорокарічні воїни, більшою мірою, йшли в обозі. Ні, зрілим людям не було легко ні […]...
15. Висока місія Людини та пошук істини за трагедією В. Шекспіра “Гамлет” Життя людини… Філософи й письменники сотні років намагаються зрозуміти його, вловити ту дивовижну мить, коли можна сказати, що воно прекрасне, і дати нарешті відповідь: у чому сенс людського існування, для чого вона дається людині. Одні порівнюють його з тихою спокійною річкою, що тече у вічність, інші – з бурхливим морем, яке виходить із берегів, виривається з чітко окресленого кола. В житті так тісно переплітаються високе і низьке, красиве і бридке, […]...
16. Мелодійність та музичність поезій П. Тичини Кожен письменник має свій особливий стиль. Кожен поет по-своєму сприймає навколишній світ і по-своєму передає побачене та пережите у своїх поезіях. в літературі, кожен з нас створює собі певний образ козака. Якими я уявляю собі запорожців? Спробую відповісти на це питання. Творчість Павла Тичини – чи не найкраще підтвердження цієї закономірності. Його поезії важко сплутати з творами інших митців. Знайомлячись із творами П. Тичини, я помітив, що особливе значення в […]...
17. Назвіть і прокоментуйте основні мотиви поезій Генріха Гейне Генрих Гейне – поет-романтик, “один з найбільших ліриків світу”, як назвав його український поет Максим Рильський. Основні мотиви його поезій поділяються на два напрями. Перший – це ніжна лірика кохання поета-романтика. Друга – це громадянська лірика, оспівування ідеалів рівності в суспільстві, боротьби за соціальну справедливість, революцій. Кохання для Гейне було святинею, яка прикрашає світ, рухає душу людини вперед, не даючи їй закиснути в матеріальному світі.”Найглибша істина розквітне лише з найглибшої […]...
18. Афоризми з поезій В. Стуса І. Зміст та форма. ІІ. Афоризми з творчості Василя Стуса. 1 “Бути людиною – дертися по вертикальній стіні”. 2. “Як добре те, шо смерті не боюся і не питаю, чи тяжкий мій хрест”. 3. “Свіча горить. Горить свіча – а спробуй, відшукай людину на всю велику Україну”. їх не похвалять. І залишались люди, у яких любов до справедливості й волі дивним чином виявилась сильнішою за інстинкт самозбереження. Мені здається, митці […]...
19. Патріотичний пафос поезій “Катерина” і “Додому” Л. Кисельова Кожна країна має офіційні символи, існують також символи і неофіційні. Так, літературний герой, природний об’єкт, рослина або тварина в різні часи ставали символами тих чи інших держав. Цікаво поміркувати, що ж є символом України. Напевно, Дніпро. А ще – Запорозька Січ і образ козака. Звісно, калина – невід’ємна частина фольклору. Може, образ сліпого старця-бандуриста. Якщо говорити про літературу, україн­ська культура тримається на символі Шевченка – ця непересічна особистість давно вже […]...
20. Автобіографічність поезій Шевченка На уроках української літератури ми познайомилися з поезіями Тараса Шевченка “Якби ви знали, паничі” та “І золотої й дорогої”. Вони є автобіографічними творами, бо в них поет описав своє безрадісне дитинство, свою гірку долю. Із поезії “Якби ви знали, паничі” ми дізналися, що через непосильну працю і матеріальні нестатки батьки Тараса передчасно постаріли і померли. Після їх смерті життя дітей стало ще нестерпнішим. Братам “поголили лоби”, а сестри стали наймичками. […]...
21. Поетичне “я’ поезій В. Маяковського Про поезію Маяковського найчастіше сперечаються, тому що непросто прийняти його вірші й зрозуміти – надто вже вони незвичайні. Але це – справжня поезія, тому що вона сповнена виразних і естетично переконливих художніх образів, які передають мінливість і багатство навколишнього світу. Яке ж поетичне “я” цього поета? Перш за все воно яскраво виражене, як годилося футуристові. Він ставить своє “я” врівень з цілим світом, тому й звертається до Землі: Земле! Ты! […]...
22. Сторінками улюблених поезій Велична й трагічна постать поета-емігранта, “залізних імператора строф” постає переді мною зі сторінок скромної книжки під дивною назвою “Невичерпність”. Я ніби відчуваю уважний, пильний, сумний, а часом і грізний погляд, погляд через роки поета, що стає моїм співрозмовником. Десь глибоко у свідомості лунає голос, низький, урочистий, який вимовляє оті слова, що чорними карлючками вкривають чистоту сторінок. Я вслухаюсь у ці слова, але не розумію їх, терплячий голос повторює сказане вдруге, […]...
23. Інтимна лірика Рильського Від поезії М. Рильського “Яблука доспіли” віє світлим смутком, печаллю розлуки. Але все одне мотив життєдіяльності, гармонійного єднання людини і природи домінує: Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду. Вже й любов доспіла під промінням теплим, І її зірвали радісні вуста. Ліричний герой порівнює своє почуття кохання з яблуками, які теж “зривають”, коли вони “достигнуть під промінням теплим”. Герой відчуває, що для його кохання, як і […]...
24. Мої враження від поезій М. Шашкевича Маркіян Шашкевич – письменник з Галичини, де зародження і розвиток літератури рідною мовою мало ще більше значення, ніж у зрусифікованій Східній Україні. Багато чинників перешкоджали національному пробудженню, стримували його. Але декілька львівських семінаристів намагалися через літературу вплинути на розвиток національної свідомості співвітчизників. Вони об’єдналися у гурток, який назвали “Руська трійця”, куди спочатку входили тільки троє – Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич. Душею гуртка був Маркіян Шашкевич, який за […]...
25. Оптимістична тональність поезій збірки “Сонячні кларнети’ П. Тичини За природою свого таланту Павло Тичина належав європейському символізму з його прагненням до найтіснішого зв’язку поезії з музикою. Збагативши філософсько-естетичні основи цього символізму дивосвітом українського фольклору, він став одним з найяскравіших представників слов’янського модернізму. Сп’яніння від життя, універсальність і глибина мислення, розмах і динаміка національного піднесення – усе це притаманне поезіям збірки “Сонячні кларнети”, яка вийшла у світ 1918 року. Виразно символічний образ її назви відтворює радісні тони природи, “омузичені” […]...
26. Романтичні образи поезій П. Тичини Романтичні образи поезій значно наближені до реальних обставин творчого життя, про що найвиразніше може свідчити центральний образ, в якому передано наш нездоланний поступ вперед, невичерпна творча енергія, активна революційна сила, – образ вітру з України. Романтичний образ “краси нового дня” конкретизується у фактах соціалістичних перетворень у місті й на селі. Художні деталі – гудки заводів, дзенькіт на будівництві, літак, артезіанський колодязь, електрика – символізують нове життя радянських людей. “Вітер з […]...
27. Висока лірична простота поезії Ліни Костенко Видатна українська поетеса Ліна Костенко створила яскравий світ чудових подій. Такі автори, як Костенко, є хранителями високої культури художнього слова. Її по­езії притаманні не лише багата образність і глибина лірич­ної думки, а й гостра афористичність, завдяки якій багато з творів Ліни Костенко вже сьогодні ввійшли до золотого фонду вітчизняної літератури. Тематика поезій Костенко дуже багата. Авторка тор­кається загальнолюдських рис: пам’яті, віри, надії, любові. “Пастораль XX сторіччя”… Чому авторка так назвала […]...
28. Багатство поезій П. Тичини Павло Тичина, на мою думку, поет геніальний і водночас суперечливий. Поет, якого називали справжнім генієм і втраченим генієм. Поет, про якого О. Гончар писав: “Тичина – це музика й барви, це чистота душі”, а Є. Маланюк назвав “поетом однієї книжки”. Поет, про якого доводилося чути: “А Тичина пише вірші, та все довші, та все гірші”. То який же він, справжній Тичина? Вважаю, що однією з вершин української поезії XX століття […]...
29. Мої враження від поезій Р. Бернса та П. Шеллі Нещодавно на уроках зарубіжної літератури ми познайомилися з віршами Р. Бернса та П. Шеллі. Я хочу поділитися враженнями від цих поезій. Вірші шотландського поета Р. Бернса схожі на народні пісні. У них зображуються прості люди. Вони кохають і страждають, радіють і тужать, простою мовою розповідають про своє життя. У вірші “Моє серце в верховині” поет зображує любов до рідного краю: Будь здорова, верховина, любий рідний край. Честі й слави Батьківщино, […]...
30. Неповторний світ поезій Ірини Жиленко Дитинство – найкращий час у нашому житті. Це пора відкриттів, мрій, фантазій, чарівних пригод. І хочеться побути в дитинстві якнайдовше. У силах поезії зберегти ці таємничі миті, повертаючи нас до них кожного разу знову й знову. Яскравий світ дитячих мрій виразно постає в творах Ірини Жиленко. Завдяки багатій уяві авторки по столиці літає чарівна казкова Жар-птиця, у буфеті живе гном, а сніг світиться усіма кольорами. У поезії “Жар-птиця” чарівниця годує […]...
31. Тематика поетичної творчості Павла Грабовського. Аналіз поезій “До Русі-України”, “До українців” Тематика поетичної творчості Павла Грабовського. Аналіз поезій “До Русі-України”, “До українців”. Із 38 років життя П. Грабовський 20 років провів у неволі – тюрмах, таборах, па засланнях. Відірваний від рідиого краго, фізично недужий, часто доведений до відчаю, поет все ж зумів зберегти віру у праве діло борця за кращу прийдешність України. Він ні на хвилину не полишав своєї письменницької праці, яку розумів як обов’язок перед українським народом. У снігах далекого […]...
32. “О земле втрачена, явися…” – одна з найчарівніших поезій В. Стуса 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ В. СТУС “О земле втрачена, явися…” – одна з найчарівніших поезій В. Стуса “О земле втрачена, явися…” – одна з найчарівніших поезій В. Стуса, у якій він з натхненною майстерністю передав глибокі почуття ліричного героя, породжені розлукою з рідним краєм і нелюдськими умовами заслання. Це яскравий зразок патріотичної лірики, поетичний монолог, щире звернення сина до рідної матері-Батьківщини, до […]...
33. Загальна характеристика поезій Т. Шевченка періоду після заслання Період заслання підірвав фізичне здоров’я поета, проте не зламав його духу. Ще більше боліло митцеві уярмлене становище України. Слабкий фізично, він ще більше зміцнився духом, створивши у цей період ще гостріші, ще прекрасніші твори, які викривали несправедливість і кривду царату. Гнів і обурення поета, можливо, втома від постійної і повсякчасної неправди виливаються в різкі, але виважені строфи. Вже не в змозі тримати почуття в собі, Кобзар виливає їх на папір. […]...
34. Вивчення поезій Райнера Марія Рільке “Сонети до Орфея” Розкрийте філософський зміст епізоду поразки Орфея у підземному царстві. Намагання Орфея повернути Еврідіку з царства мертвих було приречене на поразку, тому що людині не дано повернути колесо світобудови, порушити закони природи і подолати межі людських можливостей. Поразка Орфея – це і приреченість ідей про надлюдину, які були популярними в той час. Намагання Орфея – смертної людини – змінити усталені, непохитні закони світобудови закінчуються поразкою. Він мусить примиритись з даністю: Еврідіки […]...
35. Ліричний герой збірки поезій Павла Тичини “Сонячні кларнети” Іноді дивуєшся, як щедро природа наділяє деяких людей своїми дарами. Не поскупилася вона на них, коли наділяла мистецькими здібностями сина сільського дяка з-під Чернігова Павла Тичину. Співочий талант поєднався з винятковими музичними здібностями, а його захоплення живописом поступилося лише перед поетичним даром. Так на літературному небосхилі України спалахнула зірка, що за силою і красою свого сяяння стала гордістю української літератури. У її історії постать співця “Сонячних кларнетів” не має собі […]...
36. Гуманістичний пафос, патріотичне звучання поезій Леоніда Кисельова Творча зірка Леоніда Кисельова зійшла на небосхил української поезії за зіркою Василя Симоненка, щоб з такою ж силою понести людям живе слово Поета із Божої ласки. Це слово вражає проникливим ліризмом і палким патріотизмом, поетичною філософією державотворення і своєю рятувальною суттю. Леонід Киселів був поетом двох мов, бо перші його вірші, відверто-сміливі й знакові, написані російською. Але вони несли потужний заряд українськості речника національно-державницької ідеї, символа свого часу: “… все […]...
37. Моє сприйняття поезій Р. М. Рільке Австрійський поет Р. М. Рільке має свій особливий ліричний світ, сповнений філософських роздумів та античності. Серед сучасників він навіть здобув собі репутацію “пророка минулого” і “Орфея ХХ століття”. Коли я читала поезії Рільке, його творчий незвичайний світ вплинув на моє світосприйняття. Особливе враження на мене справила поезія ” Орфей, Еврідіка, Гермес”. У цьому творі поет використовує заключну частину міфу про кохання Орфея та Еврідіки, коли ми бачимо падіння людини перед […]...
38. Народнопоетична основа поезій циклу І. Франка “зів’яле листя” Збірка “Зів’яле листя”, мабуть, найліричніша у поезії І. Франка. Це щоденник особистих почуттів героя, наділеного живою душею, освіченою, розумною, та разом із тим неможливо не помітити міцної народнопоетичної основи віршів. У чому ж вона проявляється? У першій частині циклу “Зів’яле листя” бачимо традиційні образи-символи: Безмежнеє поле в сніжному завою, Ох, дай мені обширу й волі! Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною І в серці нестерпнії болі. Образ самотнього […]...
39. Висока моральність селянина-бідняка Багато оповідань Борис Грінченко присвятив надзвичайно важкому життю селян. Оповідання “Без хліба” викликає у нас глибоке і щире співчуття до селянина, який, рятуючи близьких йому людей від голодної смерті, змушений красти зерно. У жахливих умовах жила сім’я Петра – головного героя оповідання. Хата стояла поганенька, худоби не було, і вже третій тиждень, як закінчились усі харчі. Не було навіть борошна, щоб зробити перепічки. Бідна дитинка, яку матері нічим було годувати, […]...
40. Висока художня майстерність повісті “Кайдашева сім’я” В історії української реалістичної літератури творчість І. Нечуя-Левицького займає визначне місце. Відомо, що широкий розвиток художньої прози є важливим етапом формування національного мистецтва слова. Повість “Кайдашева сім’я” стала одним з перших зразків реалістичного романного жанру з життя селянства другої половини XIX ст. Письменник виводить цілий ряд виразних народних типів: старі Кайдаш і Кайдашиха, їхні сини – Карпо та Лаврін, невістки – Мотря та Мелашка. Зображуючи пореформене село, І. Нечуй-Левиць-кий наголошує […]...