Висміювання підлабузництва та чиношанування в оповіданні “Товстий і тонкий”

Related posts:

1. Висміювання підлабузництва, самоприниження, чиношанування та малодушності в оповіданнях А. Чехова Антон Павлович Чехов за фахом був лікарем, але славу і визнання принесли йому короткі оповідання. Саме оповідання стали засобом лікування людських над, негативних рис характеру. Кожний рядок, написаний автором, бореться за людяне в людині. Що може бути приємніше за зустріч шкільних друзів? Можна разом пригада­ти багато веселих і цікавих моментів життя. А в оповіданні “Товстий і тонкий” така зустріч пробуджує рабську психологію героя. Спочатку тонкий хвалиться сво­їми досягненнями, родиною: його […]...
2. Сенс назви оповідання А. П. Чехова “Товстий і тонкий” “Товстий і тонкий”… Так Антон Павлович Чехов назвав одне з своїх найвідоміших оповідань. Чехов завжди любив давати прізвища або прізвиська, які підкреслювали якусь характерну особливість персонажа. Але я не думаю, що автор назвав своїх героїв, зважаючи на їхні фізичні особливості, а радше посилаючись на їхні духовні якості. А. П. Чехов в цьому оповіданні висміює закоренілість суспільної нерівності, рабську психологію підлабузників. Коли Тонкий ще не знав, до якого чину дійшов Товстий, […]...
3. Переказ оповідання Товстого й тонкого Чехова А. П План переказу 1. Зустріч двох приятелів на вокзалі. 2. Шкільні товариші мило розмовляють. 3. Зміна поводження Тонкого після того, як він довідався про службове становище Толстого. 4. Розсерджений Товстий іде. Сім’я Тонкого приємно здивована цією зустріччю. Переказ На залізничному вокзалі зустрілися два давніх приятелі: “один товстий, інший тонкий”. Товстий робив враження людини, що превстигло в житті Тонкий виглядав трохи скромніше. Приятелі бурхливо радувалися зустрічі, “триразово поцілувалися й спрямували один на […]...
4. Тема: “Література і моральне вдосконалення людини” Що таке оповідання? Оповідання – мала форма розповідної літератури, у якій дається зображення будь-якого епізоду з життя героя. Короткочасність подій, які зображені в оповіданні, невелика кількість дійових осіб – особливість цієї жанрової форми. Розповідь и оповіданні може вестися і від першої особи. Чим повість відрізняється від оповідання? Повість – жанр розповідної літератури. За характером розвитку дії вона складніша за оповідання, але менш розгорнута, ніж роман. Найчастіше це історія одного людського […]...
5. Оповідання Товстого й тонкого Чехова А. П На вокзалі Миколаївської залізниці зустрілися два приятелі: один товстий, інший тонкий. Товстий тільки що пообідав на вокзалі й губи його, затягнуті маслом, лисніли, як спілі вишні. Пахнуло від нього хересом і флердоранжем. Тонкий же тільки що вийшов з вагона й був навьючен валізами, вузлами й картонками… Через його спину визирала худенька жінка – його дружина й високий, із прищуленим оком син. – Порфирій!.. – викликнув товстий. – Ти чи це? […]...
6. Значення художньої деталі у розкритті характерів чеховських героїв А. Чехов – один із найвидатніших письменників Росії був блискучим майстром коротких оповідань, які вирізнялися глибиною та художньою силою. Неабияку роль у розкритті характерів чеховських героїв, таких неповторних у своїй індивідуальності, відіграє художня деталь. В оповіданні “Хамелеон” поліцейський наглядач Очумєлов йде базарною площею “у новій шинелі і з-клуночком в руці”, а за ним ступає рудий городовий “з решетом, вщерть повним конфіскованого агрусу”. І читачеві відразу зрозуміло, що блюститель порядку не […]...
7. Тонкий знавець народних душ Література і поезія покликані навчати людей любити і розуміти інших. Це можливо лише тоді, коли письменник або поет сам тонко відчуває усі відтінки, усі таємниці людської душі, які може передати на папері. Саме таким майстром художнього слова, був видатний російський поет Микола Олексійович Некрасов. Героїв Некрасова навіть складно назвати літературними, настільки вони реалістичні та живі. Поринаючи у вірші поета, мимоволі починаєш жити життям персонажів, співчувати, плакати і сміятися, кохати і […]...
8. Ольга Кобилянська тонкий знавець людської душі Ольга Кобилянська – це письменниця глибоких душевних переживань, напруженої думки, ліричних настроїв. Вона виступила як прозаїк-новатор. За спостереженням Д. Павличка, читач і сьогодні приходить до її творів “по естетичну насолоду і по знання жіночого характеру, адже ж вона створила цілу енциклопедію жіночої душі”. Глибину страждань мислячої дівчини Олени письменниця передала у повісті “Людина”. У повісті “Царівна” вперше в українській прозі інтимна тема розкривалася “не на інтригах та любовних пригодах, а […]...
9. Висміювання пихатості у казці Івана Франка “Фарбований лис” Хороші казки – це казки, з яких можна зробити корисний висновок для себе. Саме такою є казка Івана Франка “Фарбований Лис”, яка вчить нас не бути пихатими і занадто самовпевненими без потреби. Лис Микита, про якого розповідається у цій казці, був спритним і хитрим, він міг би щасливо жити, але сам собі все зіпсував: “незвичайне щастя та його хитрість зробили його страшенно гордим. Йому здавалося, що нема нічого неможливого для […]...
10. Засоби комічного в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан” Головний герой оповідання Бориса Грінченка “Сам собі пан” – селянин Данило, який спробував “панського права добути”. Для цього Данило поїхав до міста залізницею у вагоні першого класу замість більш звичного для людей його достатку третього класу. А в місті пішов на концерт у “Дворянське собраніє”, купивши “панський” квиток. Розповідь про події ведеться від імені головного героя Данила. Кумедність твору полягає в самій незвичній ситуації – у спробі селянина побути деякий […]...
11. Тема: Тонкий ліризм поезії Ф. Тютчева. Вірш “Я знаю в праосені пору…” Мета: оЗнайомити учнів із творчістю російського поета Ф. Тютчева; поглиблювати навички аналізу поетичного тексту; розвивати зв’Язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до природи. Обладнання: Портрет Ф. Тютчева; виставка його книг; картини із зображенням російської природи. Аудіо запис музики П. Айковського ” Пори року”. Головна цінність поезій Тютчева – У живому, граціозному, пластично-тонкому Зображені природи. М. Некрасов Хід уроку І. Підготовка до сприйняття учнями навчального матеріалу Вступне слово вчителя Кожна пора […]...
12. Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Прочитавши комедію відомого французького драматурга, актора, театрального діяча Мольєра “Міщанин-шляхтич”, ми подивилися ще й виставу у театрі й отримали неабияке задоволення від смішного тексту автора і чудової гри акторів. Певно, й зараз живуть на світі такі дурнуваті й пихаті люди, як головний герой п’єси Журден. Буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів вивчитися аристократичним манерам і […]...
13. Висміювання духовенства за лицемірство й святенництво в образі ченця Цибулі Джованні Боккаччо – видатний італійський письменник доби Відродження. Вершиною його творчості є збірка новел “Декамерон”. Вона становить цілісний гвір, до якого входять сто новел. Одна з провідних тем збірки – антиклерикаль­на. У змалюванні Боккаччо попи і ченці – це почасти пройдисвіти, шахраї, хтиві й розпусні лицеміри, які удають із себе аскетів та обдурюють довірливих людей. Антоній Чіполла, або брат Цибуля, – головний персонаж десятої новели шос­того дня – був “на […]...
14. Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського Щире захоплення викликали у Степана Руданського українські народні пісні, думи, анекдоти, приказки. Вони стали джерелом його співомовок, підказали поетові багато тем цього неповторного явища літератури. Коли їх читаєш, то бачиш життя України XІX століття, переймаєшся турботами, тривогами, радощами і бідами її народу. Героєм співомовки Руданського виступає і проста трудова людина, і служителі різних релігійних культів, і царська урядова […]...
15. Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” І. Мої почуття під час читання п’єси та перегляду комедії Мольєра. ІІ. Головний герой комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”. 1. Марнославні бажання буржуа Журдена стати шляхтичем. 2. Пародійне зображення намагань Журдена робити все, “як у знатних панів” . 3. Позитивні риси Журдена. 4. Втрата Журденом особистості. ІІІ. Чого навчає нас комедія Мольєра? ....
16. Дотепне висміювання міщанства, відсталості, неуцтва в ранніх творах Остапа Вишні Над робочим столом письменника-гуманіста Остапа Вишні красувалися не фотографії, і не календар, а аркуш паперу, що мав заголовок: “Мої друзі, будь вони тричі прокляті”. Це була напівжартівлива пам’ятка, в якій викладалася програма письменника: “Про що я, нещасний, мушу думати і писати: Про хуліганство, грубість і невихованість. Про виховання лоботрясів і шалопаїв. Про легковажне ставлення до кохання, до шлюбу, до сім’ї. Про широкі натури за державний кошт. Про начотчиків і талмудистів […]...
17. Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” – І варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас I варіант У байці “Щука” йдеться про суд, який почався над Щукою через її погану поведінку у ставу. Суд правлять справжні нікчеми: Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких Цапа. За стряпчого була Лисиця, якій Щука постачала карасів та линів. Глібов викриває недалекоглядність суддів, якою і користується Лисиця. Коли суд призначив повісити Щуку на вербі, Лисиця пропонує втопити її в річці. Хитрій Лисиці зовсім не хотілося, […]...
18. Дефіцит людяності в оповіданні А. П. Чехова “Туга” Оповідання А. П. Чехова відрізняються стислістю й насиченістю сюжету. В оповіданні “Туга” здається, що не відбувається ніяких подій. Візника Іону Потапова в нудних зимових сутінках засипає снігом. Він очікує своїх пасажирів. Насправді ж Іона нікого й нічого вже не чекає. От уже целую тиждень він живе як у півсні: у нього вмер син. Трагедія Іони нікого не цікавить: ні військового, ні гулящу молодь, ні людини його ж стану – візника. […]...
19. Дотепне висміювання міщанства, відсталості, неуцтва в ранніх творах О. Вишні Творча діяльність видатного українського сатирика Остапа Вишні розпочалася в перші пожовтневі роки. Складна, багато в чому суперечлива дійсність вимагала від митців точного визначення свого місця в суспільному житті. Письменник пов’язав свою художню творчість і громадську діяльність із найважливішими соціальними завданнями і турботами Радянської влади. Разом зі своїми побратимами – працівниками сатирико-гумористичного жанру в українській літературі – Остап Вишня невтомно висміював всілякі пережитки і пристрасно, переконано підтримував паростки нового в праці, […]...
20. Образ ката-чекіста в оповіданні “Я “ Про могутній талант М. Хвильового свідчить один з найбільш вражаючих творів – оповідання “Я “. Написане на початку 20-х, воно провістило жахіття конвеєра масових репресій 30-х, 40-х років. Цей твір – про діяльність дещо фантастичного “чорного трибуналу”. На перший погляд, час дії тут – громадянська війна, про що свідчить відповідна лексика: “панцерник”, “ревком”, “маузер”, “чека”. Проте що однозначність порушує лексика іншого часу і простору: “гільйотина”, “інсургенти”, “версальці”… Так з’являється аромат […]...
21. Висміювання пихи і марнославства в комедії “Міщанин – шляхтич” Головний герой п’єси буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів навчитися аристократичних манер і завів у себе вдома цілий штат учителів. Журден смішний, бо не розуміє, що середовище, до якого він хотів продертися, не заслуговувало на такі мрії: воно було гірше за нього. Бажаючи бути шляхтичем, він намагається робити все “як у знатних панів”. Спочатку він замовив собі дорогий одяг. Дуже смішним він з’являється у 1 […]...
22. Висміювання пихи і марнославства в комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Головний герой п’єси буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів навчитися аристократичних манер і завів у себе вдома цілий штат учителів. Журден смішний, бо не розуміє, що середовище, до якого він хотів продертися, не заслуговувало на такі мрії: воно було гірше за нього. Бажаючи бути шляхтичем, він намагається робити все “як у знатних панів”. Спочатку він замовив собі дорогий одяг. Дуже смішним він з’являється у 1-й […]...
23. Висміювання зажерливості сільського глитая в комедії “Сто тисяч” Драматургічна творчість Івана Карпенка-Карого – цс найвище досягнення українського класичного театру корифеїв. П’єси цього видатного митця визначаються художньою досконалістю, багатоплановістю. Так, у комедії “Сто тисяч” виявляється щедрий талант сатирика, який з огидою і зневагою ставився до фанатичної жадібності і зажерливості сільських хазяїв – глитаїв. Сюжет цього твору становлять події, пов’язані з невдалими шахрайськими намірами “предприїмчивого мужика” Герасима Калитки. Жадібність до нагромадження грошей і землі становить основний зміст цього образу. Вже […]...
24. Смішне і страшне в оповіданні Антона Чехова “Хамелеон” Смішне і страшне в оповіданні Антона Чехова “Хамелеон” Смішне починається у цьому оповіданні так: влітку, у велику спеку, поліцейський наглядач Очумєлов крокує містом, базаром, у шинелі, за ним – городовий з решетом конфіскованого агрусу. Пожвавлення настає з появою ще однієї діючої особи – з’являється майстер Хрюкін у ситцевій накрохмаленій сорочці і розстебнутій жилетці. Так одяг відразу “говорить” про своїх господарів: шинель одягнуто В спеку, дешева сорочка з ситцю, але накрохмалена, […]...
25. Твір сприйняття миру дитини дорослим в оповіданні І. Буніна “Цифри” Оповідання І. Буніна “Цифри” потрібно читати два рази: один раз у дитинстві, другий тоді, коли в читача в самого з’являться діти. Такий тонкий аналіз дитячої психології, складних ниток, що зв’язують дорослих і дітей, як у цьому оповіданні, говорить про глибоке розуміння природи дитинства. Діти й дорослі – люди різної раси. Вони живуть разом, на одному просторі, користуються словами однієї мови, але рідко розуміють один одного. Бунін показав трагедію такого нерозуміння. […]...
26. Людина й держава в оповіданні О. І. Солженицина “Матрьонин двір” На початку XX століття Росія піддалася важким випробуванням. Війна й голод, нескінченні повстання й революції залишили свій відбиток на долях людей. Загинуло багато безневинних людей, серед них жінки й діти. Це була епоха Сталіна. Деспотизм і терор переслідували людей. В У країні не було хліба, і вся надія була тільки на село. На нього натискав уряд, щоб це був один з легких шляхів дістати продовольство. І село віддавало все, що […]...
27. Художні деталі в оповіданні “Дама з собачкою” А. Чехова У наш час, стверджують літературознавці, інтерес до творчості А. П. Чехова неймовірно зріс. Наше завдання, опрацьовуючи текст оповідання “Дама з собачкою”, збагнути секрет надзвичайної популярності та актуальності творів митця. Сьогодні ми зануримося у світ людських пристрастей, спробуємо розкрити систему життєвих цінностей героїв оповідання, зрозуміти їхні вчинки та позицію самого автора. На скільки частин поділяє автор оповідання “Дама з собачкою”? Чотири періоди життя людини: дитинство, молодість, зрілість, старість. Чотири сторони світу. […]...
28. Конфлікт двох світоглядів у оповіданні М. Горького “Челкаш” У ранніх романтичних оповіданнях Максим Горький виразив своє відношення до життя і людей, свій погляд на епоху. Герої багатьох із цих оповідань – так звані босяки. Письменник зображує їх людьми сміливими, сильними духом. Головне для них – це воля, яку босяки, як і всі ми, розуміють по-своєму. Вони жагуче мріють про якесь особливе життя, далеке від щоденності. Але знайти його не можуть, тому йдуть бродяжити, співаються, кінчають життя самогубством. Один […]...
29. Показ безправного становища жінки-кріпачки в оповіданні Марка Вовчка “Горпина” Безпосередні зустрічі і розмови з кріпаками, вивчення їхнього життя глибоко вражали Марка Вовчка і викликали в неї жагуче бажання розповісти правду, особливо про безправне становище жінок-селянок. В оповіданні “Горпина” письменниця створила типовий образ пана-ліберала і довела, що майже всі пани – люті вороги народу. Горпина – головна героїня оповідання – була “білолицею, гарною і веселою, а прудкою, як зайчик: і в хаті, й надворі в’ється, порядкує, господарює, і співає, і […]...
30. Викриття міщанства й вульгарності в оповіданні А. П. Чехова “Про любов” 1. Образ Ганни Олексіївни й занароджене почуття до неї Алехина. 2. Потайлива й безмовна любов. 3. Любов і міркування про неї. …Коли любиш, то у свої міркування про цю любов потрібно виходити від вищого, від більше важливого, чим щастя або нещастя, гріх або чеснота в їхньому ходячому змісті, або не потрібно міркувати зовсім. А. П. Чехов Більшу частину добутку А. П. Чехова “Про любов” становить оповідання Павла Костянтиновича Алехина, хазяїна […]...
31. Світ фантазії в казковому оповіданні “Хлопчик-фігурка, який задоволений собою” Ігор Калинець – талановитий майстер слова, поет і прозаїк, що пише для дорослих і дітей. Світ дитинства для цього митця – невичерпне джерело натхнення. Він тонко відчуває дитячу душу, її потяг до мрії, уміння бачити невидиме, таємниче в буденному житті. У творі “Хлопчик-фігурка, який задоволений собою” автор показує, як завдяки багатій дитячій уяві Ганнусі з’являється на світ Хлопчик-фігурка. Звичайний трамвайний малюнок на склі, намальований схематично, просто так, заради забавки, оживає. […]...
32. Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” – ІІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас III варіант Леонід Іванович Глібов написав багато жартівливих віршів, казок, загадок. Але найбільшого успіху набули в читачів його байки. Саме байка “Щука” дає можливість побачити яскраву картину тогочасної дійсності. Серед законів царської імперії були й такі, які вимагали карати надміру жорстоких і зажерливих, однак ці закони майже не виконувалися. Суд завжди повертав справу так, щоб багаті злочинці залишалися безкарними. Ось такі крутійства в суді й піддав Глібов нищівній […]...
33. Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” – ІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас II варіант Л. Глібов – відомий український байкар. У байці “Щука” він зробив головними діючими особами Щуку, Ослів, Цапів, Шкапу і Лисицю. Саме ці тварини підібрані не випадково. Адже Осли вважаються дуже впертими та “недалекими” тваринами. Шкапа “нікчемна”, “старенькі” Цапи, вже нічого не второпають. Сам автор подає таку характеристику суду: Усі народ, як бачите, такий Добрячий та плохий. А стряпчим приставили Лисицю. Вирок суду: “У річці вражу Щуку […]...
34. Символи в оповіданні “Пан із Сан-Франциско” Скорботні, мудрі, жестковатие картини Буніна. Зовсім іншими, несамовитими, страхаючими фарбами мир Андрєєва. І все-таки все це було, з’явилося в одну епоху, з однаково владним притяганням до її потрясінь і конфліктів. Не мудро, що глибинні контакти існували. Скрізь зустрічається печатка – скористаємося визначенням Куприна – “заплутаного пригнобленої свідомості”. Тверезий, що взискует погляд Буніна не тільки на батьківщині, в усьому світі знайшов знаки не просто розпаду, а неминучої катастрофи. Таким найширшим узагальненням […]...
35. Головний герой оповідання в оповіданні Н. С. Лєскова “Лівша Головний герой оповідання – людин неосвічений, не позбавлений властивих росіянином недоліків, у тому числі дружби з “зеленим змієм”. Однак основна властивість Лівші – незвичайна, чудесна майстерність. Він утер ніс “аглицким майстрам”, підкував блоху такими дрібними цвяхами, що й у найдужчий “мелкоскоп” не побачиш. Образом Лівші Лєсков доводив, що невірно думку, вкладене у вуста імператора Олександра Павловича: в іноземців “такі природи досконалості, що як подивишся, то вже більше не будеш сперечатися, […]...
36. Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник” Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник” У багатьох казках, байках, оповіданнях розповідалось про протиставлення добра злу. Але В. Винниченко в оповіданні “Федько-халамидник” показав це на прикладі двох хлопців так яскраво, що вже не вважаєш Федька розбишакою, відчуваєш симпатію, повагу до нього, як до особистості. Федько спочатку постає задерикуватим хлопчиком, який робить шкоду сусідам, своїм одноліткам не дає гратися. Але читаючи далі про дружбу Федька з Толіком, розумієш, що […]...
37. Образ “нової’ людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я “ Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну тугу за новою людиною, протест, виклик. Якою бачив письменник омріяну ним нову людину, гідну “степової […]...
38. Яка роль символіки в оповіданні Пан із Сан-Франциско? “Пан із Сан-Франциско” – це філософське оповідання-притча про місце людини у світі, про відносини людини й навколишнього світу. На думку Буніна, людина не може протистояти світовим потрясінням, не може пручатися потоку життя, що несе його, як ріка – тріску. Такий світогляд виразився у філософській ідеї оповідання “Пан із Сан-Франциско”: людина смертна, причому раптово смертнийі, тому людські претензії на панування в природі, на розуміння законів природи необгрунтовані. Всі чудові наукові й […]...
39. Дві жіночі долі в оповіданні І. Буніна “Легке дихання” Читання цього оповідання виявилося для мене дуже легким, і одразу захотілося повернутися до нього ще раз. Сама назва притягувала незвичайністю і якоюсь окриленістю. Оля Мещерська подана пурхаючою пташкою, красивою і трохи легковажною. Вона зізнається своїй учительці в тому, про що дівчата зазвичай не розповідають старшим людям, які обов’язково визнають їх легковажними. Бунін не показує відразу реакцію “немолодої дівчини” на зізнання своєї учениці) мабуть, тому, що будь-яка реакція не виявила б […]...
40. Тема волі в оповіданні М. Горького “Макар Чудра” 1. Романтичні оповідання М. Горького. 2. Композиція оповідання, сюжет, герої, конфлікт. 3. Дозвіл конфлікту Авторська позиція. Ідеш ти, ну і йди своїм шляхом, не звертаючи убік. Прямо і йди. Може, і не загинеш даром. От і всі, сокіл! М. Горький Ранні оповідання М. Горького називають добутками романтизму “нового етапу”. В одному ряді коштують його революційно^-романтичні “Макар Чудра”, “Челкаш”, “Баба Изергиль”, “Пісня про Сокола”, “Пісня про Буревісника”. Їхні яскраві герої наділені […]...