Науковці, відтворюючи історію України, користуються інформацією з різних джерел: літописи, дослідження археологів, свідоцтва давніх мандрівників і торговців… І виходить, що з часів Володимира Великого ця історія, наче коралі й дукати на нитку, нанизує події на проблему офіційної релігії. Першим за ту нитку взявся князь Володимир; у пошуках ідеологічної основи майбутньої держави ві” встановив пріоритет загальнослов’янських богів перед душами предків. Яке ж намисто сплелося за тисячу років? Другою перлиною стало православ’я – і вже візантійські ієрархи борються проти “бісівських танців”. Католицтво Польщі й Литви: за шістсот років воно розійшлося із православ’ям не лише в питанні персоніфікації Святого Духа, і ніяка Унія не може виправити становища.
Руїна: “латинщики” й “схизматики” завзято рубають одні одних, уніатів та іудеїв. Російська імперія проголосила державною релігією православ’я – і смиренні святі отці не схильні терпіти й прощати. І тому іудеї, що не зреклися віри батьків, не можуть жити, де схочуть, а лише у “місцях осідлого проживання”. І якийсь лютеранин Якуб Петерс та його дружина Анна, у дівоцтві Петрова, православна, могли бути засуджені на двадцять років каторги, якби віднесли хрестити свого сина Карла у кірху, а не у православну церкву. Та й сама Анна за таємний перехід до лютеранства поїхала б на каторгу – довічно. І їхали у Забайкалля, на Сахалін, дзвеніли кайданами інославні, язичники, старообрядці…
За віру. За законом. За радянських часів до цієї недружної сім’ї приєдналися ще дві претендентки на Божу Любов – Українська Автокефальна Православна Церква та Жива Церква. За словами Булгакова, святі отці з канонічної Православної Церкви ненавиділи колег з Української та Живої церков, “українці” ненавиділи “живих” та “москалів”, а “живі” відповідали взаємністю.
Утім, офіційною релігією було проголошено атеїзм – і життя не стало нікому. Тільки згодом, зціпивши зуби й підсміюючись, дозволили животіти “під гласним надзором” райкомів і обкомів деяким наймасовішим конфесіям, які легко було контролювати. Усі інші існували у підпіллі, наче перші християни за часів Юліана Відступника.
Після проголошення Україною незалежності деякий час прихильністю влади користувалася новонароджена Українська Православна Церква – Київський Патріархат, але статусу офіційної вона не набула. Зараз у нашій країні офіційно зареєстровано кілька десятків різних конфесій та сект – і традиційних для України, і “мігрантів”. Але ніхто з посадовців не претендує більше на роль Судді і не каже, що всі вони, згідно з Конституцією, рівні, нічого не зробиш, але деякі – рівніші за інших.
Нитка розірвалась, і може, коралі, перли й дукати тепер триматимуться на іншій основі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Вірування стародавніх слов’ян Календарно-обрядові пісні донесли до нас міфологічні уявлення дохристиянських часів. Наші далекі предки не вміли правильно пояснити явища навколишнього світу. Вони наділяли рисами живих істот усе, що “їх оточувало, і вірили, що вони можуть допомагати людині або нашкодити. Люди намагалися впливати на сили природи певними обрядами, які завжди супроводжувалися піснями. Усе життя українського народу було пов’язане з хліборобського працею. Від урожаю залежав добробут селян. Тому магічними словами і ритуальними діями вони […]...
- Вірування праукраїнців До прийняття християнства в Київській Русі панувало язичницька віра. Стародавні слов’яни обожнювали природні явища, небесні світили. Вони створили ціле об’єднання богів, перед якими низько схиляли голову. Наймогутнішими були бог неба Сварог, сонця – Дажбог, вітру – Стрибог, родючості й скотарства – Велес, бог грому й війни – Перун. Дохристиянських часів сягають також вірування, пов’язані з “нечистою силою” та іншими надприродними явищами, які були здатні своїми діями завдати школи. Деяких з […]...
- Твір Стародавні уявлення і вірування нашого народу у повісті Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять…” Стародавні уявлення і вірування нашого народу у повісті Михайла Стельмаха “Гуси-лебеді летять…” Чарівною казкою дитинства здається нам повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять…”, неначе вона народилася з народних оповідань, повних чаклунства і дива. Письменник в образі Михайлика показав себе, власні дитячі роки, враження, відкриття і витоки свого мистецького натхнення. Він знайомить нас з багатьма чудовими героями, але, на мій погляд, головним героєм є дивний світ природи, ті “гуси-лебеді” душі, які вона […]...
- Як видозмінювалася матеріальна культура українців? Найдавніші пам’ятки матеріальної культури, знайдені на території України, датовані ще античною епохою: це найдавніші грецькі поселення на узбережжі Чорного моря. Пізніші пам’ятки відносяться до епохи неоліту, або нового кам’яного віку. Передусім це багатюща Трипільська культура. Археологічні розкопки в Україні ведуться з року в рік, і мати-земля дарує вченим розгадки багатьох таємниць. Побут наших найдавніших предків був досить простим. Залишки посуду, мисливського та сільськогосподарського знаряддя, прикраси – ось майже і все, […]...
- Обряди та вірування давніх слов’ян Головне населення слов’янських міст займалося хліборобством та скотарством, ловами та бортництвом, рибальством та збиранням плодів лісу. Тому культ природи визначав світогляд стародавніх слов’ян. Культ наївний, поетичний, народжений безпосередньою близькістю людини до землі, до природи. Антропоморфізм, тобто перенесення людських рис на царину позалюдську, щоб наблизити її до людського розуміння, здавна притаманний слов’янському образному мисленню. Дохристиянські культи та уявлення слов’ян об’єднувалися у найскладніші комплекси з добре відпрацьованою символікою та обрядовістю. Невидимі духи […]...
- Дохристиянські вірування українського народу Дохристиянські вірування українського народу Той, хто не знає свого минулого, не вартий і свого майбутнього. Максим Рильський Вірування наших предків можна умовно поділити на кілька періодів, які залежали у певній мірі від політичної та соціальної ситуації у державі. Кожен з них має свої особливості, хоча грані між ними іноді чітко не простежуються. Дохристиянський період характеризується пануванням серед нашого народу язичницьких вірувань. Кожен народ мав свого бога, одні з них у […]...
- Зимові свята та звичаї українців Пушистий білий сніг налітає за вікном. Проте в хаті тепло і затишно. Швидко закінчується день і починається ніч. Ось такий він наш грудень, та саме з нього починаються зимові свята. Першим таким зимовим святом є Введення. Введення у храм Пресвятої Богородиці пов’язане з біблійною розповіддю про те, як Марію, коли їй виповнилося три роки, повели до храму Єрусалимського, щоб почати служити Богові. Священик зустрів її, завів до храму, у святе […]...
- У чому краса матеріальної культури українців? За часів доісторичних люди мали у вжитку обмаль побутових предметів. Кілька глеків, казан – ось і весь посуд. Робили ці речі з глини, дерева або іншого матеріалу, який був під руками в достатній кількості. Ці речі виконували лише свою пряму функцію – з їх допомогою готували й. подавали на стіл страви. Аж ось з’явився хтось розумний і веселий і запропонував прикрасити побутові предмети. А чому б і ні: і їсти, […]...
- Тенденції сучасної духовної культури українців Розвиток суспільства неможливий без удосконалення духовної культури всіх без винятку громадян. Це означає, що задля духовного зростання нації треба докладати чималих зусиль в різних галузях життя: навчанні, мистецтві, релігії тощо. У незалежній Україні успішно завершується процес формування нації, і, звичайно ж, виростає духовна культура наших співвітчизників. Вивчаючи давні традиції нашого народу, найбільш поміркована частина суспільства зрозуміла ось що. За найщасливіших, найуспішніших часів в Україні панувало порозуміння. Це слово є справжнім […]...
- Спортивні досягнення українців Активный образ жизни, спортивная сноровка – это залог здоровья и долголетия каждого из нас. Поэтому, с самого детства родители приучают нас к активному участию в общественной жизни, к активному занятию различными видами спорта. За хорошие достижения родители балуют нас всевозможными игрушками, конструкторами и прочими любимыми вещичками. За свои спортивные достижения вы можете получать не только подарки, но и награды, если будете принимать участие в соревнованиях. Как показывает история, все участники […]...
- Роздуми про майбутнє України й українців УЛАС САМЧУК 8 клас Якби наші поети й письменники не любили так Україну, не змогли б вони написати свої найкращі твори про рідну Батьківщину й про рідний народ, в яких оспівали і красу своєї землі, і силу та невмирущість людей, що живуть на ній. Улас Самчук – талановитий письменник, якого доля відірвала від України й закинула на чужину. Але в його творах присутня втрачена Батьківщина, біль через її недолю, ображений народ. “Волинь” […]...
- Зелені свята українців Русальна або Клечальна Неділя – свято переходу весни в літо. Неділя починала в язичників ряд свят, які складали Русальний Тиждень. Неділя та, називається так тому що, зеленню прикрашали подвіря, хату. По всій Київщині збирали пахучі трави і встеляли ними підлогу в хаті, особливу перевагу надавали любистку. Ним, пахучою м’ятою, шовковою травою клечали вікна, образи, покуть. Надворі клечали деревом – липою, кленом. Ставили гілки на воротях, стежки устеляли травою. На Хмельниччині […]...
- Звичаї і обряди українців Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Але звичаї – це не відокремлене явище в житті народу, це – втілені в рухи і Бію світовідчуття, світосприймання та взаємини між окремими людьми. А ці взаємини і світовідчуття безпосередньо впливають на духовну культуру даного народу, що в свою чергу впливає на процес постання народної творчості. Саме тому народна творчість нерозривно […]...
- Пісня – найцінніший скарб українців У кожної країни є свій народний символ. В України – це пісня, яка споконвіку лунає в наших краях. Мабуть, жодна подія не відбулася і не відбудеться без щирої народної пісні. Вона несе в собі і любов, і сум, і ніжність, і втіху. Пісня лунає тоді, коли хочеться показати свої почуття або настрій. Я спитала в бабусі й дідуся, що означає для них рідна пісня. Вони сказали, що пісня – це […]...
- Гумор – характерна риса українців Народна приказка говорить: “Де два козаки – там три гетьмани”. Але мені хочеться перефразувати її: “Де два українці – там три гумористи”. Щоб переконатися у правдивості цих слів, варто лише почитати наші прислів’я та приказки, послухати жартівливі пісні. Мені здається, що лише українці так тонко і влучно можуть висміювати власні вади. “Зробив, як чорт летів та крила звісив” або “Язичок мельне та й у кут, а губу натовчуть…” – тонко, […]...
- Українські символи, їхня роль у житті українців Непростою була доля українських символів. їх забороняли й відтворювали, обожнювали й люто ненавиділи. Українські мученики йшли на смерть заради того, щоб сьогодні ми мали державний гімн, прапор і герб. Жовто-блакитне полотнище було стягом київського князя Володимира. Під цим стягом Київська Русь здобула чимало перемог у війні й політиці. Жовтий колір державного прапора України символізує обтяжену хлібом ниву, а блакитний – моря, які омивають береги нашої держави. Жовто-блакитні стяги сьогодні ми […]...
- Зображення народного життя, побуту, національного характеру українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Картини минулого яскраво оживають на сторінках соціально-побутової повісті Нечуя-Левицького. який збагатив нашу літературу творами про українську старовину, змальовуючи детально прекрасні місця над Россю, побут та звичаї селян. Поряд з чудовими картинами природи виростають і болючі проблеми пореформеного села, жорстока боротьба за приватну власність, за “твоє” і “моє”. І ця боротьба розділила сім’ю Кайдашів, штовхає сина проти батька, невісток проти свекрухи. Порушено віковічну традицію українського народу – ввічливе ставлення до старших. […]...
- “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”- звертання до всіх українців Важко сказати, які вітри віяли взимку 14 грудня 1845 року в містечку В’юнища, але в цей день народився один з найвидатніших віршів української літератури. Повна назва цього твору “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє носланіє”. Адресатом послання є “земляки” поета, які знущаються та “шкуру деруть” “з братів незрящих, гречкосіїв”, запрягають людей у ярма та “орють лихо”. Хто ж вони, ці […]...
- Актуальність проблеми національної свідомості українців ТвІр за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”. Вершиною комедійного таланту Миколи Куліша стала п’єса “Мина Мазайло”. Але в цій комедії автор порушує досить серйозну проблему. Проблему нп” ціональної свідомості українців, а також мовну проблему, яка не втратила актуй альності і сьогодні. Харківський службовець Мина Мазайло – головний персонаж п’єси – прагне будь-що пробитися до “власть імущих”. А щоб досягти цього, переконанні! він, слід зректися своєї предківщини, змінити “недоброзвучне” “плебейськії прізвище […]...
- ЗОБРАЖЕННЯ ЖИТТЯ ТА ПОБУТУ УКРАЇНЦІВ У НАРОДНІЙ ДРАМІ “ВЕСІЛЛЯ” 9 КЛАС ЗОБРАЖЕННЯ ЖИТТЯ ТА ПОБУТУ УКРАЇНЦІВ У НАРОДНІЙ ДРАМІ “ВЕСІЛЛЯ” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Українські обряди у їх символічному наповненні. 2. Перебіг українського весілля. 3. Традиційні звичаї сьогодні. Варіант 2 1. Українське весілля – синтез різноманітних традицій. 2. Творче наповнення української народної драми “Весілля”: А) ролі всіх учасників весілля; Б) обрядові дії; В) пісні та їх роль у народній драмі. 3. Моє ставлення до народних традицій. ЕПІГРАФИ […]...
- Про культуру мовлення українців Я вважаю, що на сучасному етапі питання культури мовлення особливо гостро постає перед молоддю. Рівень мовної культури сприяє вихованню всебічно розвиненої особистості, громадянина незалежної України. Ми захоплюємось історією своєї держави, її символами, способом життя українського народу, його культурою. Через твори художньої літератури ми вивчаємо менталітет українців, характерними рисами яких є честь, справедливість, патріотизм, совісність, шанобливість, повага до праці й людей праці, до матері, жінки-берегині, а також милосердя, доброта, співчуття до […]...
- Пісня в житті українців ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ 6 КЛАС ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ. НАРОДНІ КОЛИСКОВІ ПІСНІ. М. ВОРОНИЙ, Т. ШЕВЧЕНКО Пісня в житті українців Пісні здавна допомагали нашому народу сформувати культуру та звичаї. Українці завжди щирі на пісні, усі життєві радощі та негаразди ми завжди супроводжували піснею. Коли чуєш українську пісню, одразу ж хочеться заспівати її разом і усіма, полинути думками у пісенний край. Найстаріші пісні – це календарно-обрядові. Саме вони виникали у […]...
- Селянські звичаї, побут, традиції українців за вивченими творами Т. Шевченка та І. Франка Великі сини України Т. Шевченко та І. Франко вийшли з народу. Своїми творами, талантом вони заслужили всенародну шану. Переді мною Шевченків “Кобзар”. Цю безсмертну книгу читали ще сучасники Шевченка, а сьогодні перечитуємо ми, діти XXI століття. Справжнім шедевром є вірш “Садок вишневий коло хати…”, який був написаний далеко від Батьківщини. Шевченко змальовує традиції українців – це дружна сім’я, де є гармонія людини і природи. Ми бачимо садок вишневий, батьківську хату, […]...
- Народні Легенди – Скарбниця первісних уявлень українців про Всесвіт і людину Народні легенди – скарбниця первісних уявлень українців про Всесвіт і людину Чому одні дерева восени скидають листя, а інші лишаються зеленими протягом року? Чому сонце щоранку сходить в тому самому місці і щовечора ховається за тими самими пагорбами? Звідки береться вода у струмочку і куди вона потім тече? І чому? І що було спочатку, коли не було ще ані курки, ані яйця – нічого? Тисячі років тому на ці запитання […]...
- Зображення народного життя, побуту і звичаїв та обрядів українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Без минулого немає майбутнього. Якщо прийняти це за істину, то життя селян, так яскраво змальоване І. Нечуєм-Левицьким у повісті “Кайдашева сім’я”, становить великий інтерес. А ще як врахувати, що у багатьох із нас коріння роду тягнеться саме з села. Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові – оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. І саме за такою щоденною роботою ми бачимо Кайдашів. Не сиділи вони без діла і тоді, коли справлялися […]...
- Тематика поетичної творчості Павла Грабовського. Аналіз поезій “До Русі-України”, “До українців” Тематика поетичної творчості Павла Грабовського. Аналіз поезій “До Русі-України”, “До українців”. Із 38 років життя П. Грабовський 20 років провів у неволі – тюрмах, таборах, па засланнях. Відірваний від рідиого краго, фізично недужий, часто доведений до відчаю, поет все ж зумів зберегти віру у праве діло борця за кращу прийдешність України. Він ні на хвилину не полишав своєї письменницької праці, яку розумів як обов’язок перед українським народом. У снігах далекого […]...
- Історичні пісні українців – скарбниця народної пам’яті Історія України є одним із моїх найулюбленіших шкільних предметів. І справді, хіба не захоплює сама думка про нашу давнину? Хіба людство не мріяло протягом усіх тисячоліть свого існування поринути у минуле: фантасти вигадували машину часу, на якій відсилали своїх персонажів у часи лицарства чи у далеке майбутнє, люди зачитувались історичними романами, із захопленням дивились документальні фільми… Підручники з історії пишуть поважні науковці, фільми створюють майстри своєї справи… І яким же […]...
- Протест проти рабської моралі українців у поезіях Руданського Розквіт творчості Степана Руданського припадає на 1850-ті – початок 1860-х років. Центральним у ліриці національно-патріотичного плану, як і в більшості його творів інших жанрів, є мотив неволі України. Автор використовує широкі алегорії, а часом вдасться і до прямих закликів “не гнути козацької шиї”: Нехай знову брязне шабелька стальна В козацьких залізних руках. Ситуації й форми він обирає найнесподіваніші. Ось мати співає колискову. Співаючи, вона ніби бачить невеселе майбутнє свого сина: […]...
- Протест проти рабської моралі українців у поезіях Степана Руданського Літературна діяльність Степана Руданського охоплює двадцятиріччя – від початку 50-х до 70-х років XІX ст.. її можна умовно поділити на три періоди: кам’янець-подільський, петербурзький і ялтинський. Творчий розквіт поета припадає на другий, петербурзький, період. Саме тоді провідними у нього стають громадянські мотиви. Саме тоді були написані твори високого громадянського звучання, в яких поет підносить ідею стійкості, мужності, висловлює надію на те, що прийдуть “дивні роки”, коли Зерно поспіє І заколосяться […]...
- Повість про життя давніх українців У 1882 р. редакція львівського журналу. “Зоря” оголосила конкурс на кращий історичний твір. І. Франко, який на той час перебував під впливом історичних романів Вальтера Скота, також узяв участь у цьому конкурсі. Так з’явилася героїко-романтична історична повість “Захар Беркут”. Збереглося мало документів, які свідчили б про життя й побут давніх українців, тому автор спирався переважно на народні перекази та легенди. На матеріалі життя й побуту Тухольської громади XІІІ ст. письменник […]...
- Давні уявлення українців про навколишнє середовище Легенди про заснування Києва Одного разу, коли на тому місці, де тепер Київ, були ліси й поля, прийшли туди три рідні брати, що називалися: Кий, Щек, Хорив. З ними була теж їхня сестричка Либідь. Стояли вони над Дніпром і найстарший брат Кий сказав: Ось тут заложимо оселю для себе і для тих купців, що сюди будуть приїжджати! – Вони вирубали ліс і побудували перші хати. А те забудоване місце обвели […]...
- Образи українців у творчості Шевченка Творчість Т. Шевченка – це книга буття українців, своєрідна візитна картка українського народу. Недаремно Шевченків “Кобзар”, як найбільшу святиню й чи не єдину посвідку про особу, брали з собою до невідомої далекої Канади наприкінці XIX століття перші українські переселенці. Найвизначальнішою рисою українців є їх особливий зв’язок із землею. Землю, як основу основ, як найбільшу цінність, вони поетизували й обожнювали, і не дивно, що в народних піснях сам Господь засіває ниву […]...
- Зображення народного життя українців у повісті “Кайдашева сім’я” Без минулого немає майбутнього. Якщо прийняти це за істину, то життя селян, так яскраво змальоване I. Нечуєм-Левицьким у повісті “Кайдашева сім’я”, становить великий інтерес. А ще як врахувати, що у багатьох із нас коріння роду тягнеться саме з села. Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові – оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. I саме за такою щоденною роботою ми бачимо Кайдашів. Не сиділи вони без діла і тоді, коли справлялися […]...
- Зображення життя українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький – класик української літератури, видатний прозаїк-реаліст другої половини XІX століття. Він створив низку високохудожніх оповідань і повістей, у яких відобразив тяжке життя українського народу дореформеного і пореформеного часу. Одним із таких видатних творів письменника є його соціально-побутова повість “Кайдашева сім’я”. У ній І. Нечуй-Левицьким майстерно використана багатюща народна творчість, зокрема обряди, прислів’я, приказки, народні анекдоти, відтворені кращі риси простих людей. У повісті відтворено типові картини життя селянської родини […]...
- Яку роль відігравали Різдвяні свята у формуванні духовності українців Родинний обряд напередодні Нового року на Щедрий вечір. Усі люди з нетерпінням чекають Нового року. Вважається, що це якась межа, за якою залишиться усе старе, погане і розпочнеться нове, краще. Тому новорічні свята і раніше, і зараз відзначаються найпишніше. Колись у цей період існувало багато звичаїв та обрядів. І святий вечір, і Щедрий вечір, і водіння Меланки та кози, і свято Василя, і ворожіння дівчат. Кожне таке дійство було сповнене […]...
- Доля України та українців за романом І. Багряного “Тигролови” І. Автобіографічні мотиви у романі І. Багряного “Тигролови”. ІІ. Доля Григорія Многогрішного – це уособлення долі України. 1. Безглузде звинувачення Григорія Многогрішного. 2. Українське поселення серед тайги. 3. Місто каторги, вимощене українськими кістками – Комсомольськ. 4. Екстериторіальна Україна “без стерна і без вітрил”. 5. Сірки і Григорій Многогрішний – нащадки славних українців. ІІІ. Роман І. Багряного “Тигролови” – це твір-протест проти порушення елементарних прав людини....
- Духовна культура українців – у народних традиціях і святкуваннях Красива й щедра душа українського народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И малі, й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. Новолітування перетворює кожного на людину, […]...
- НАЦІОНАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР УКРАЇНЦІВ У РОМАНІ П. КУЛІША “ЧОРНА РАДА” Багатогранна діяльність П. Куліша нерозривно пов’язана з вивченням світогляду в цілому і характеру українського народу зокрема. Саме в цьому він убачав життєдайні джерела самобутності художньої творчості. У своїх філософських роздумах, статтях, оглядах, рецензіях, і, звичайно, творах письменник досить часто ставить у центр уваги саме проблему національного характеру, менталітету, питання про народні джерела його формування і становлення. Особливий інтерес тут викликає роман “Чорна рада”, що є своєрідною енциклопедією українського характерознавства. На […]...
- ЗОБРАЖЕННЯ НАРОДНОГО ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” Без минулого немає майбутнього. Якщо прийняти це за істину, то життя селян, так яскраво змальоване І. Нечуєм-Левицьким у повісті “Кайдашева сім’я”, становить великий інтерес. А ще як врахувати, що у багатьох із нас коріння роду тягнеться саме з села. Життя сільських трудівників споконвіку підпорядковувалося хліборобському циклові – оранці, сіянню, жнивам, возовиці, молотьбі. І саме за такою щоденною роботою ми бачимо Кайдашів. Не сиділи вони без діла і тоді, коли справлялися […]...
- Національний характер українців у романі Куліша “Чорна рада” Багатогранна діяльність П. Куліша нерозривно пов’язана з вивченням світогляду в цілому і характеру українського народу зокрема. Саме в цьому він убачав життєдайні джерела самобутності художньої творчості. У своїх філософських роздумах, статтях, оглядах, рецензіях, і, звичайно, творах письменник досить часто ставить у центр уваги саме проблему національного характеру, менталітету, питання про народні джерела його формування і становлення. Особливий інтерес тут викликає роман “Чорна рада”, що є своєрідною енциклопедією українського характерознавства. На […]...
Categories: Шкільні твори