За всі часи і у всіх народів найбільшою святинею вважався хліб. Коли його не ставало – приходило лихо. Недаремно людина, творячи щоденну молитву, просить Бога: “Хліб наш насущний дай нам сьогодні”. Згадаймо Малайку – героїню повісті М. М. Коцюбинського “Fata Morgana”. Свою долю вона пов’язує з землею, яка дає хліб.
Найзаповітніше її бажання – мати свою ниву.
Ота святість, пошана до хліба передавалися з покоління в покоління. Батьки влаштовували навіть посвячення дітей у женці. А як хотілося Михайликові, героєві повісті М. Стельмаха, стати справжнім женцем! Ось ми бачимо, як мати “зняла серни з плеча; розгорнула пілочку”, сказала Михайликові брати з собою серп і починати жати.
Вона радить, за народним звичаєм, поглянути на схід сонця і починати “на щастя”. Батько й мати пильно придивляються, як жне хлопець, і дають поради: “Більше, більше нагинай стебло, щоб не порізатись”.
І тільки той, хто сам попрацює в полі, може по-справжньому оцінити хліб. Як добре сказав про працю хлібороба М. Г. Рильський :
Яке Це славне слово – хлібороб,
Що жартома ще звуть і гречкосієм!
До слів найкращих я вписав його б,
До тих, яких ми серцем розумієм.
Зернина… Яка вона маленька! А як багато хліборобам потрібно докласти сил, щоб виростити її.
Виходять на поле трактори, і вздовж лану лягають рівні чорні скиби зораної землі. Потім висівають у пухкий грунт добірне насіння. А тоді настане нора надій і чекань. Як зійде?
Як ростиме? Чи не виляже? І ось вже колоситься нива, розливається золотом на сонці. Виходять у поле комбайни, і йде велика битва за хліб для народу.
Батько Василя Сухомлинського, відомого українського педагога, писав:
“Коли я підріс, моя мати передала мені запашну хлібину в полотняній торбині, а поряд лежав батьків лист: “Не забувай, сину, про хліб насущний, пам’ятай, хто ти, звідки вийшов, пам’ятай, як важко дістається цей хліб”.
Та нехай над землею година
Чи негода лютує і рве –
Вічна мудрість простої людини
В паляниці звичайній живе.
Хай завжди хліб – совість наша – буде в хаті, лежатиме, прикрашений рушником, свіжий і святий. І найпершою молитвою нашою буде прохання, щоб він був завжди на нашому столі, щоб не черствів. Бо, як каже народ, коли черствіє хліб, то черствіють душі.





Related posts:
- “…ВІЧНА МУДРІСТЬ ПРОСТОЇ ЛЮДИНИ В ПАЛЯНИЦІ ЗВИЧАЙНІЙ ЖИВЕ” За всіх часів і в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Його присутність зігрівала людей, гуртувала у єдину спілку, продовжувала родовід. Хліб надихав поетів і мислителів, сприяв появі пісень і дум: Ти, вседержителю в небі, на морі і суші, – Хлібе єдиний для всіх поколінь і світів, День мій грядущий, день проминулий і сущий Благослови. І освяти. І освіти. Все починається з землі, яка приносить хліборобам […]...
- Духовний світ простої людини в новелі “Три зозулі з поклоном” Григір Тютюнник – талановитий український новеліст. Із його ім’ям пов’язана ціла епоха в літературі. Письменник звертався здебільшого до дитячої та юнацької тематики, але проблеми порушував цілком “дорослі”. Та це й не дивно, адже сам він із покоління воєнних та повоєнних дітей, ще й син “ворога народу”, з тих сільських хлопців, які поповнювали “пролетаріат” і на своїх худеньких плечах винесли тягар відбудови після страшного фашистського лихоліття. Про Григора Михайловича і його […]...
- Духовний світ простої людини в новелі Григора Тютюнника “Три зозулі з поклоном” Григір Тютюнник – талановитий український новеліст. Із його ім’ям пов’язана ціла епоха в літературі. Письменник звертався здебільшого до дитячої та юнацької тематики, але проблеми порушував цілком “дорослі”. Та це й не дивно, адже сам він із покоління воєнних та повоєнних дітей, ще й син “ворога народу”, з тих сільських хлопців, які поповнювали “пролетаріат” і на своїх худеньких плечах винесли тягар відбудови після страшного фашистського лихоліття. Про Григора Михайловича і його […]...
- МІФ ЧОМУ ПЕС ЖИВЕ КОЛО ЛЮДИНИ Давно, дуже давно пес жив собі самітний. На кінець надокучило йому все самому блукати в лісі й вирішив собі знайти друга-товариша, з котрим би жив. Але хотів, аби сей його товариш був найсильніший з усіх тварин. Лісові звірята радили йому піти до вовка. Пішов пес до нього й каже: – Вовче, брате, жиймо в’єдно! Вовк одповів: – Чому би ні! Зачали жити в’єднo. Раз, як ночували в лісі, вчув пес […]...
- Наталка – взірець людяності й духовної краси простої людини I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА I. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ, Г. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Наталка – взірець людяності й духовної краси простої людини У п’єсі “Наталка Полтавка” Котляревський виступає як драматург-новатор. Він поставив перед собою завдання – показати взірець людяності, духовної краси простої людини – і йому це вдалося. Вперше п’єса “Наталка Полтавка” була інсценізована ще 1819 року, але з того, мису образ головної героїні не залишає байдужим нікого. На мою думку, і […]...
- Життя простої людини – засобами ліричного та комічного в творах Остапа Вишні Остап Вишня – національний, самобутній український письменник. Він – зачинатель українського гумору і сатири. Його творчість – своєрідний і цікавий літопис героїчного шляху нашого народу. Письменник глибоко знав життя і активно вторгався в нього. Багата і різноманітна жанрова і стильова палітра Остапа Вишні. Він звертався до фейлетону і памфлету, до музичного гротеску і музичної комедії, до гуморески-нарису і усмішки-жарту, до усмішки-оповідання і усмішки-статті та рецензії. Улюбленими прийомами є інтимна розповідь […]...
- “Маруся” Квітки-Основ’яненка: утвердження в ідеалізованих образах високих морально-етичних якостей простої людини Літературна діяльність Квітки-Основ’яненка припадає на двадцяті – початок сорокових років XIX століття – на період загострення суперечностей, викликаних кризою кріпосництва в Росії. Г. Квітка-Основ’яненко своїми повістями дав перші зразки художньої прози в українській літературі, орієнтуючись на тогочасну російську літературу, зокрема на художню прозу Пушкіна і Гоголя. Повісті й оповідання Квітки-Основ’яненка, писані українською мовою, вийшли окремою збіркою в Москві під заголовком “Малороссийские повести, рассказьіваемне Грицьком Основ’яненком”. Українські прозові твори Г. Квітки […]...
- Не хлібом єдиним живе людина Кожна людина на землі має свою мету і бажання її досягти. Кожне суспільство має свої моральні цінності, що передаються з покоління в покоління. “Не хлібом єдиним живе людина”, – це одна з моральних засад, що існує в суспільстві. Людина досягає гідного розвитку тоді, коли вона дбає не тільки про матеріальні речі. Справді: чи можуть дім, машина, дача самі по собі творити духовну культуру? Звичайно, ні. Матеріальні речі є лише помічниками […]...
- Мужність захисників рідного краю За все вистраждане і завойоване дідами і прадідами нашими, за все побудоване нашими благородними, чесними руками – вогонь, рідні мої, вогонь.’ Ненавидьте гітлерівське рабство, як смерть!.. Життя перемагає, життя переможе!.. О. Довженко 9 травня – день, який святкує, мабуть, увесь світ, уся планета Земля. 9 травня – найшасливіший день у житті багатьох, це день Перемоги. Наше покоління завдячує своїм життям тим, хто тоді, у далекі, але незабутні часи воював. Ми […]...
- Хліб у житті людини – ІІІ варіант – ПЛАТОН ВОРОНЬКО 6 клас ІІІ варіант В усі віки хліб був найбільшим з багатств. У кожній родині – це найперший годувальник, дарунок Божий, батько, всьому голова і розпорядник. Платон Воронько в своїй поезії звертається до теми нелегкої праці хліборобів, а також до вічного образу хліба. Пахне хліб, Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною… Хліб – це наше найдорожче багатство. Поважати хліб – це поважати тих, хто його вирощував і […]...
- Хліб у житті людини – ІІ варіант – ПЛАТОН ВОРОНЬКО 6 клас II варіант З давніх часів хліб супроводжує людину все її життя. Молодятам на весілля робили коровай. Коли хтось помирав, йому на труну клали хліб із собою. Є багато прислів’їв, пов’язаних з хлібом: “Хліб – усьому голова”, “Зима без снігу-літо без хліба”. Наші предки мали свої обряди на початок посіву, при збиранні хліба. У наші часи роль хліба анітрохи не змінилася. Він є і буде головним у нашому житті. […]...
- Як живе і вмирає рід? Роман “Вершники” – один із кращих творів Юрія Яновського – полонить читача романтикою грізного дев’ятнадцятого року, з його бурями й громами, короткими боями й виснажливими, тривалими, немов саме життя, відступами, легендарними іменами. Як на мій погляд, роман “Вершники” прекрасний героїко-романтичним духом: “О, дев’ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв, критичний по силі, незламний по волі, клятий і ніжний, наріжний і вузловий, безсонний дев’ятнадцятий рік!” Чи […]...
- Гімн звичайній людині-трудівнику, силі її характеру і витримці у романі Д. Дефо “Життя й незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо” Волею долі герой роману Д. Дефо Робінзон Крузо потрапив на безлюдний острів в океані після аварії корабля. Спочатку він розгубився, впав у відчай, але потім обміркував своє становище і зрозумів, що сидіти без діла не можна. Мандрівник забрав із розбитого корабля все, що могло знадобиться, збудував собі житло, навчився ловити рибу та полювати на птахів. Робінзон Крузо увесь час удосконалював свій побут – приручив кіз, щоб мати м’ясо, коли закінчиться […]...
- Як живе і вмирає рід ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ Як живе і вмирає рід? Роман “Вершники” – один із кращих творів Юрія Яновського – полонить читача романтикою грізного дев’ятнадцятого року, з його бурями й громами, короткими боями й виснажливими, тривалими, немов саме життя, відступами, легендарними іменами. Як на мій погляд, роман “Вершники” прекрасний героїко-романтичним духом: “О, дев’ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв, критичний по силі, […]...
- Вічна загадка любові Про кохання написано за багато віків стільки, що, здається, нічого нового вже й не скажеш. Але людина тільки тоді по-справжньому розуміє це почуття, коли воно стає її власним. Отже, одна любов, помножена на тисячі тисяч людських характерів і доль, дає невичерпний матеріал письменникові і завжди цікава читачеві. Григір Тютюнник теж писав про любов, але якось особливо, неповторно і щиро, невіддільно від правди життя. Під його пером зав’язь перших юнацьких почуттів […]...
- Мужність і стійкість ліричного героя у нерівній боротьбі зі злом і неправдою У В. Стуса є прекрасні слова про поета: “Поет – це людина. Насамперед. А людина – це добродій”. Коли ж довкола тебе зло, сваволя, наруга і беззаконня, то ти – людина-добродій – мусиш протистояти злу. І В. Стус протистояв злу. За його крилатими словами – вчинки, за ними – “дорога болю”, невизнання, ув’язнення, брежнєвські табори. В. Стус мужньо переніс всі випробування долі і “в смерті повернувся до життя”. Його лірика […]...
- Мужність додає сили Муравка тягла висхлу насінину від дині. Маленька чорна муравочка тягла білу, велику, мов парус, насінину, цурпелила її через паліччя й камінчики, перевалювала зі своєю ношею через пагорки, зовсім крихітні бугрики, які здавалися їй так само високими, як Гімалаї людині, іноді губила здобич, злякано кидалася назад, хапала, волокла далі й далі. Раз муравка впала разом із ношею з величезної висоти. Переламане стебло бур’янини творило міст між берегами рівчака, виритого дощовими водами, […]...
- Навіщо живе людина? Одна із найсерйозніших соціально-психологічних проблем, яка споконвіку вирішується сучасною літературою, складається в правильності вибору героєм місця в житті, точності визначення ним своєї цілі. Міркування про нашого сучасника і його життя, про його громадянську мужність і моральну позицію веде один з найталановитіших сучасних письменників – Валентин Распутін у своїх повістях “Прощання з Матерою”, “Пожежа”. Коли читаєш ці твори, починаєш замислюватися над питанням, а чи так ми живемо, як варто жити людині. […]...
- БІЛЬ І МУЖНІСТЬ ЧОРНОБИЛЯ “Чортове колесо” ще обертається над містом, але тільки в кількох його люльках сидять ті, кому бракує гострих відчуттів лету у вечірньому небі, захвату і страху”. Це було 25 квітня 1986 р., і вже за кілька годин усім людям міста стане по-справжньому страшно. Розпочнеться нова епоха. Що втілює це “чортове колесо”, про яке писав у своєму романі В. Яворівський “Марія з полином у кінці століття”? Колесо долі, історії? Так чи інакше, […]...
- В мені живе вершник ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ В мені живе вершник Я вивчаю свій родовід не тому, що це зараз модно. Я хочу дізнатися, хто мої пращури, хто я такий і де моє місце в житті. У моїй родині зберігаються старовинні речі і сімейні фотокартки позаминулого століття. Вивчаючи свій родовід, я, звичайно, не дійшов до сьомого коліна, але зробив для себе чимало відкриттів. Ось, наприклад, я раніше не знав, звідки у мене потяг […]...
- Тільки родина – як вічна зернина На невмирущому полі життя Пригадую дитячу гру, просту й наївну до краю. Доганяючи одне одного, ми намагалися доторкнутися рукою до втікача і весело гукнути: “Квач!” Але той, хто втікав, міг уникнути такого “звання”, заскочивши в заздалегідь накреслене на землі коло з надписом “Хатка” і гукнувши: “Чик-чик, вдома!” Все! Уже ніхто після цього не смів доторкнутися до гравця. Аякже! Він же був захищений рідними стінами домівки, своєю родиною, хоч і уявною, але неперевершено могутньою й […]...
- Твір-мініатюра на тему: “Що таке справжня мужність?” Якщо писати про справжню мужність, то я хочу розповісти про Шандора Петефі. Хоча прожив поет усього двадцять шість років, але за своє недовге життя Петефі зміг дуже точно розкрити чесноти угорців у своїх віршах. Він закликав усіх до боротьби. Шандор хотів, щоб кожна людина була щасливою, змогла правильно побудувати своє життя. На жаль, на світі є такі люди, які заради прибуткової посади, прихильного ставлення “сильних світу цього”, забувають про свою […]...
- ВІЧНА ПРОБЛЕМА ЛЮДСЬКОГО ВИБОРУ 8 КЛАС ВІЧНА ПРОБЛЕМА ЛЮДСЬКОГО ВИБОРУ ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Борис Олійник – один із покоління шістдесятників. 2. Вибір, який ми робимо. 3. Вибір кожного з нас – доля мільйонів. Варіант 2 1. Співець честі й відповідальності. 2. Життя – постійний ринг. 3. “Бо ти на землі людина”. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ – Ти собі затям, – Сказала вона суворо, – За мене треба платити життям. А я принесу […]...
- Хліб у житті людини – І варіант – ПЛАТОН ВОРОНЬКО 6 клас І варіант У поезії “Пахне хліб” виражено ставлення автора до хліба. Справді, коли я починаю замислюватися над тим, який шлях проходить буханець хліба, перш ніж потрапити на наш стіл у такому вигляді, мимоволі проймаюся повагою до нього і до тих, чия праця залишитися в ньому. Адже ж треба спочатку засіяти поле пшеницею, потім сумлінно доглядати його, а коли пшениця зійде, треба пожати її й обробити. Потім хліб випікається […]...
- Вічна таємниця кохання Твір за “Книгою пісень” Франческо Петрарки. Минають роки, пролітають століття, а таїна кохання, вічна й незбагненна, завжди хвилюватиме, мучитиме й вимагатиме свого осмислення. Скільки поетів оспівували це почуття, а скільки ще будуть оспівувати! Серед тих, хто вже закінчив земний шлях, залишивши нащадкам свій творчий доробок, вирізняється видатний італійський поет епохи Відродження Франческо Петрарка. Саме йому належить найпоетичніша і найщиріша лірична сповідь про своє кохання, яке він проніс через усе своє […]...
- Навіщо живе людина – за повістю В. Распутіна “Пожежа” ВАЛЕНТИН РАСПУТІН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАЛЕНТИН РАСПУТІН Навіщо живе людина? Одна із найсерйозніших соціально-психологічних проблем, яка споконвіку вирішується сучасною літературою, складається в правильності вибору героєм місця в житті, точності визначення ним своєї цілі. Міркування про нашого сучасника і його життя, про його громадянську мужність і моральну позицію веде один з найталановитіших сучасних письменників – Валентин Распутін у своїх повістях “Прощання з Матерою”, “Пожежа”. Коли читаєш ці твори, починаєш замислюватися […]...
- Ліна Костенко: це мужність і зрілість сучасної української поезії Поезія вже дорослої Ліни Костенко гортає сторінки спогадів про дитинство, рідних серцю людей, котрі привели тебе у цей світ, навчивши благородства, чесності, доброти. Живе у пам’яті ліричної героїні вірша “Старесенька іде по тій дорозі” бабуся, довічне прощання з якою так хочеться повернути на зустріч. Отже, і сама поетеса прагне тієї постійної присутності рідної душі, бо ж без неї збідніло життя: “Моя бабусю, старша моя мамо! Хоч слід, хоч тінь, хоч […]...
- Живе народ, допоки жива мова Цивілізоване суспільство не може існувати без мови – найголовнішого засобу спілкування, засобу вираження думки і передачі досвіду сучасникам і нащадкам. Не можна не захоплюватись тим, що це розуміли ще наші предки. Так, Володимир Мономах у своєму “Поученії дітям” пояснював: людина народжена для добра, але щоб діяти добре – вона повинна знати світ, розбиратися, що є добро, а що зло. У цьому зв’язку насамперед треба знати, вважав Володимир Мономах, свій рід […]...
- Комедія “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над людиною Драматургія Карпенка-Карого розмаїта за тематикою, жанрами, образами… У багатогранних характерах він відобразив інтереси, прагнення різних соціальних слоїв українського суспільства: стяжателів землі, капіталу, землевласників-мільйонерів і селян-бідняків. Сила комедії “Сто тисяч” у тому, що в ній правдиво відтворено нові зміни в житті села, глибоко розкрито хижацька характер сільської буржуазії, нові її засоби експлуатації та збагачення. Головним персонажем твору є Герасим Калитка. Життя в його розумінні складається з двох понять – грошей і […]...
- Живе людське слово в оповіданнях Панаса Мирного “Чудова, народна мова Некрасова, багатий, невичерпний словник – Некрасов, безсумнівно, один із вічних скарбників нашої животворчої мови”. Наводимо ці слова відомого російського радянського критика про великого поета, безпосереднього впливу якого зазнала й муза Мирного, через те, що цю високу оцінку правомірно перенести й на творчий доробок корифея української нрози, творчість якого справді в однією із вічних скарбниць української живої народної мови, звичайних і рідкісних лексичних та фразеологічних зразків. Навіть нечасті […]...
- Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки Порівняльна характеристика образів простої сільської дівчини Устини та освіченої панночки І. Життєві ідеали кріпачки та панночки. ІІ. Основні риси характеру. 1. Повага Устини до простих людей і зневажливе ставлення панночки до бідних. 2. Доброзичливість Устини й безсердечність та жорстокість панночки. 3. Природний розум Устини й обмеженість панночки. 4. Глибина й щирість почуттів Устини й вередливість панночки. 5. Ввічливість Устини та грубість панночки. ІІІ. Мова й портрет персонажів як засіб характеристики. […]...
- Вічна юність серця поета В. Сосюри Володимир Сосюра прийшов у поезію юнаком із задумливими вишнево – карими очима. Він приніс у літературу прекрасні пісні, в яких бриніла любов. У найбуденніших речах Сосюра знаходив щось таке, що робило їх високими і піднесеними; прості зрозумілі образи наповнював душевністю і теплом. У кожному рядку його творів звучить ширість і безпосередність, і тому не одне покоління зберігало у своєму серці дорогу інтимно-щиру поезію Сосюри. Володимир Сосюра був народжений для поезії, […]...
- Вічна пісня дитинства за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Михайло Стельмах – цікавий, самобутній, талановитий письменник. Один з видатних і вдумливих художників слова. Він одночасно поет і прозаїк, драматург і фольклорист, публіцист і кіносценарист. Одним із кращих автобіографічних творів української літератури XX столітт) є повість “Гуси-лебеді летять”. В її основу лягли спогади майбутнього письменника про своє дитинство, що минуло в подільському селі. Тому й розповідь ведеться від імені сільського хлопчика Михайлика. Над […]...
- Вічна згадка любові Про кохання написано за багато віків стільки, що, здається, нічого нового вже й не скажепі. Але людина тільки тоді по-справжньому розуміє це почуття, коли воно стає її власним. Отже, одна любов, помножена на тисячі тисяч людських характерів і доль, дає невичерпний матеріал письменникові і завжди цікава читачеві. Григір Тютюнник теж писав про любов, але якось особливо, неповторно і щиро, невіддільно від правди життя. Під його пером зав’язь перших юнацьких почуттів […]...
- Вічна тема у мистецтві – тема влади землі над людиною ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА Повість “Земля” Ольга Кобилянська закінчила 1901 р. і присвятила її батькові – Юліанові. Про задум створити твір такої тематики сама письменниця в автобіографії “Про себе саму” писала: “Факти, що спонукали мене написати “Землю”, правдиві. Особи майже всі до одної також із життя взяті”. Отже, в основі твору – реальна подія, що сталася восени 1894 р. в селі Димка, […]...
- Вічна суперечка добра і зла Питання гріха і чесноти – одне з так званих вічних питань, що мучили людство протягом століть. Багато хто намагався знайти остаточне, останнє рішення цього питання. У російській класичній літературі чимало сил було покладено на те, щоб з’ясувати, як співвіднесений гріх і чеснота, де грань, за якою чеснота стає гріхом. Кращі зразки такого аналізу можна знайти, у творчості Федора Михайловича Достоєвського. Роман “Злочин і покарання” – один з найвідоміших добутків письменника, […]...
- ПРОБЛЕМА ВЛАДИ ГРОШЕЙ – ВІЧНА ТЕМА СВІТОВОГО МИСТЕЦТВА 8 КЛАС ПРОБЛЕМА ВЛАДИ ГРОШЕЙ – ВІЧНА ТЕМА СВІТОВОГО МИСТЕЦТВА ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Сила драматургічного таланту І. Карпенка-Карого. 2. Характеристика образу Калитки: А) зажерливість; Б) скнарість; В) нечесність; Г) неосвіченість. 3. Сучасність твору драматурга. Варіант 2 1. Тематика й проблематика творів І. Карпенка-Карого. 2. Герасим Калитка та його “літературні родичі”: А) образ Калитки; Б) образ Гобсека з твору О. де Бальзака; В) інші літературні образи визискувачів. 3. […]...
- Шануймо святиню – хліб Здавна хліб уважався мірилом людської совісті. Хлібом-сіллю зустрічали друзів, молодят, немовлят. Слово “хліб” завжди викликало в людей особливе почуття святості. Відомий український поет Платон Воронько написав вірш “Пахне хліб”, в якому висловлює особливу любов до виплеканої людськими руками паляниці: Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною. Поет порівнює хліб із сонцем та щастям. Бо для кожної людини окраєць свіжого хліба – символ багатства, достатку. Тому його завжди берегли, […]...
- Зорять із граніту вічні солдати, Болями їхніми пам’ять живе Півстоліття минуло з того часу, як відгриміли залпи Другої світової, відпадали пожежі, як матері одержали звістки про смерть своїх синів. Ще й сьогодні не висохли сльози на їх старечих очах, не дочекались діти батьків з війни. Загоїлися душевні рани коханих. Загоїлись, але чи забулись? Немає сили, що вирвала б із серця пам’ять про тих, які полягли в битвах. Вони живуть між нами, дивляться на нас із гранітних обелісків, із бронзових […]...
- Вічна слава героям ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Вічна слава героям Нещодавно почув, що Верховна Рада України розглянула питання про присвоєння звання Героїв України юнакам, які загинули під Крутами у січні 1918 року. Я був біля Аскольдової могили у Києві, де поховали тіла юнаків, розстріляних більшовиками. Я відчув святість цього місця для кожного українця. 95 років тому на похованні загиблих захисників Києва перший президент України Михайло Грушевський назвав страчених вояків справжніми героями. Дуже радий, […]...
Categories: Твори на різні теми