Вади людини й суспільства в творах українських байкарів

Related posts:

1. Тема кріпацтва у творі П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака” Передові люди вважали кріпацтво несправедливим ладом і закликали до боротьби з ним. Засуджував надмірну жорстокість та свавілля поміщиків і український байкар Петро Гулак-Артемовський. “Пан та Собака” – антикріпосницький твір. Байка пройнята протипанськими настроями. Порушуючи такі актуальні питання того часу як становище кріпаків, ставлення панів до них, П. Гулак-Артемовський викриває самодурство і розбещеність панів, висловлює співчуття до безправних селян. У алегоричному образі Рябка, сумлінного, роботящого та чесного, поет розкриває долю кріпака, […]...
2. “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського перший класичний зразок сатиричної байки в новій українській літературі Найціннішими в поетичній спадщині П. Гулака-Артемовського є байки, які відіграли важливу роль у процесі становлення і розвитку української літератури в перші десятиріччя XІX століття. Найвизначніша серед байок – байка-казка “Пан та Собака”. Байка “Пан та Собака”, яку сам автор назвав “казка”, перейнята протипанськими настроями, викриває самодурство і розбещеність панів, висловлює співчуття до безправних селян, а тому по праву вважається першим класичним зразком сатиричної байки в новій українській літературі. В алегоричному […]...
3. Осуд несправедливості кріпосницького суспільства Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий, Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У 1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання цього й інших творів було значною мірою зумовлене українським оточенням, у яке потрапив Гулак-Артемовський. Цього ж року відбулося його знайомство з Григорієм Квіткою-Основ’яненком, яке згодом переросло в щиру дружбу. Митець добре знав побут […]...
4. Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова Леонід Іванович Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість панів, неробство, хвалькуватість, підлабузництво, брехливість тощо. Основною ознакою байки є її алегоричність. Відповідно до цього байка має дві частини – оповідну і повчальну. Так, наприклад, в байці “Лисиця-жалібниця” в першій її частині розповідається про жорстокий вчинок лицемірної Лисиці, а в другій автор вказує, що такі Лисиці бувають і між людьми і їх […]...
5. Засудження сваволі й деспотизму в байці “Пан та Собака” П. Гулака-Артемовського В українській літературі першої половини XIX ст. з’являється низка байкарів: П. Гулак-Артемовський, О. П. Руданський, Л. І. Боровиковський, Є. П. Гребінка та інші. Найвизначнішими серед них були Гулак-Артемовський і Гребінка. У творчій спадщині Гулака-Артемовського найбільш цінними є байки, які поділяються на дві групи: байки-казки на громадські і побутові теми і байки-приказки, які стисло зображують невеличку подію. Найвизначнішою серед творів Гулака-Артемовського є байка “Пан та Собака”. Вона правдиво змальовує життя кріпаків […]...
6. Осуд несправедливості кріпосницького суспільства в байках “Вовк та Ягня”, “Мірошник” Є письменники, ім’я яких асоціюється переважно з одним літературним жанром. Такими митцями були в російській літературі Іван Крилов, а в українській – Леонід Глібов. Обидва вони увійшли в історію рідного письменства як видатні байкарі. Розробляючи сюжети славнозвісного давньогрецького байкаря Езона, вони створювали цілком оригінальні твори, висміюючи недоліки сучасного їм життя. Головні теми байок Глібова – безправ’я покріпаченого селянства, поміщицька сваволя, продажність суддів, хабарництво чиновників… Так, байка “Вовк та Ягня” викриває […]...
7. Осуд несправедливості кріпосницького суспільства в байках Л. Глібова “Вовк та Ягня”, “Мірошник” Є письменники, ім’я яких асоціюється переважно з одним літературним жанром. Такими митцями були в російській літературі Іван Крилов, а в українській – Леонід Глібов. Обидва вони увійшли в історію рідного письменства як видатні байкарі. Розробляючи сюжети славнозвісного давньогрецького байкаря Езопа, вони створювали цілком оригінальні твори, висміюючи недоліки сучасного їм життя. Головні теми байок Глібова – безправ’я покріпаченого селянства, поміщицька сваволя, продажність суддів, хабарництво чиновників… Так, байка “Вовк та Ягня” викриває […]...
8. Чому навчає байка? Леонід Іванович Глібов народився в 1827 році в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Ще з юного віку складав поезії російською мовою, але невдовзі почав писати байки українською. Упродовж життя він створив понад 100 байок. У них письменник зазвичай намагався порушувати проблеми людської та суспільної моралі. Леонід Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість панів, неробство, хвалькуватість, підлабузництво, брехливість тощо. ” Відомо, що основною ознакою байки є її алегоричність. […]...
9. Майстерність творення алегоричних образів українськими байкарями ЛЕОНІД ГЛІБОВ 8 клас Люди з прогресивними думками завжди переслідувалися урядом. Тому вони шукали спосіб висловлювати власні думки. Одним з таких способів є Езопова мова байки, завдяки якій можна висловити те, чого одверто ніяк не скажеш. Євгена Гребінку та Леоніда Глібова по праву називають найвидатнішими українськими байкарями. Захоплює їхня майстерність творення алегоричних образів задля уникнення цензури чи будь-яких інших заборон, переслідувань. Так, у байці “Пан та Собака” П. Гулак-Артемовський в образі Рябка […]...
10. П. Гулак-Артемовський та його творчість П. Гулак-Артемовський був активним учасником літературного процесу нової української літератури. Його байки, балади, переклади з європейської літератури збагатили українську літературу 40-60 років XІX століття. Перу П. Гулака-Артемовського належать написані українською та російською мовами байки та балади, прозові послання, переклади, критичні статті. Навчаючись в Київській академії, юний ще поет почав писати твори, щоправда, російською мовою. Згодом, навчаючись і працюючи в Харківському університеті, саме в Харкові П. Гулак-Артемовський почав писати твори українською […]...
11. Байка – джерело мудрості У розділі “Байка у світовій літературі” ми познайомилися з історією розвитку байки, а також із творами відомих байкарів. Байки писали Езоп, Лафонтен, Крилов, Глібов. Спочатку здається, що байка – це розважальний веселий твір, але насправді автори байок говорять про серйозне. Як сказав Леонід Глібов: “Здається, байка просто бреше, а справді – правду ясну чеше”. Байка нагадує казку, бо діючи особи в ній – звірі, які розмовляють. Але в байці є […]...
12. Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” – ІІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас III варіант Леонід Іванович Глібов написав багато жартівливих віршів, казок, загадок. Але найбільшого успіху набули в читачів його байки. Саме байка “Щука” дає можливість побачити яскраву картину тогочасної дійсності. Серед законів царської імперії були й такі, які вимагали карати надміру жорстоких і зажерливих, однак ці закони майже не виконувалися. Суд завжди повертав справу так, щоб багаті злочинці залишалися безкарними. Ось такі крутійства в суді й піддав Глібов нищівній […]...
13. Сваволя чиновників у банках Гребінки Літературну славу Гребінці принесли байки. У процесі становлення нової української літератури, коли ще тільки визначалися шляхи и розвитку і точилася боротьба за розширення її тематичних обріїв, значну роль відіграла байка – витвір поетичної фантазії народу. В Україні вже була певна байкарська традиція. Байка широко побутувала в XVІІ-XVIIІ століттях. Здобутки цього жанру підсумував Григорій Сковорода в “Байках Харківських”. До байок зверталися Іван Котляревський, Петро Гулак-Артемовський, Левко Боровиковський. У своїй творчості Гребінка-байкар […]...
14. Реалізм байок Леоніда Глібова Найвищого свого розвитку українська байка досягла у XІX столітті у творчості Леоніда Глібова. Українська байка піднеслася на вищий ступінь із виходом у світ збірки “Малороссийские приказки” 1834 року. Відомо 107 байок, написаних цим невтомним трудівником, який, за словами Івана Франка, навіть у роки страшного затишку, застою та загального занепаду літературного життя в Україні не випускав із рук пера. У байках “Вовк і Ягня”, “Вовк і Кіт”, “Вовк і Вівчарі” Л. […]...
15. Свавілля чиновників у байках Євгена Гребінки Літературну славу Гребінці принесли байки. У процесі становлення нової української літератури, коли ще тільки визначалися шляхи її розвитку і точилася боротьба за розширення її тематичних обріїв, значну роль відіграла байка – витвір поетичної фантазії народу. На Украпи вже існувала певна байкарська традиція. Байка широко побутувала в XVІІ-XVІІІ столітті, наводилася в курсах риторик і поетик, включалася до перекладних збірників. Здобутки цього жанру підсумував Григорій Сковорода в “Байках Харківських”, писаних “гарною, подекуди […]...
16. Чиновницька сваволя Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. На Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVІІ-XVІІІ століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і точилася запекла боротьба за розширення її тематичного й жанрового різноманіття. До жанру байки зверталися Григорій Сковорода, Левко Боровиковський, Іван Котляревський, […]...
17. Гулак-Артемовський Петро Петрович Народився Петро Петрович Гулак-Артемовський 27 січня 1790 р. в містечку Городищі на Київщині в родині священика. Батько його походив з козаків, за свідченням сучасників, один із предків поета був генеральним обозним у гетьмана Петра Дорошенка. П. Гулак-Артемовський вчився у Київській академії, отримав світську й духовну освіту. Закінчивши академію у 23-річному віці, учителював у приватних пансіонах, у родинах польських поміщиків на Волині. У 1817 р. вступає вільним слухачем на словесний факультет […]...
18. Чиновницька сваволя в байках Є. Гребінки Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. В Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVІІ – XVІІІ століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і точилася запекла боротьба за розширення її тематичного й жанрового різноманіття. До жанру байки зверталися Григорій Сковорода, Левко Боровиковський, […]...
19. Осуд несправедливою кріпосницькою суспільства в байці “Пан та Собака” Петро Гулак-Артемовський належить до славної когорти основоположників нової української літератури. Його творчий доробок українською мовою невеликий: кілька байок, притч, віршованих і прозових послань, переклади та переспіви творів світової літератури. У 1818 році в “Українському Віснику” побачили світ “Казка”, “Пан та Собака”, “Супліка до Грицька К…” Письменник добре знав побут, звичаї селян, тому в образі Рябка, якого нещадно лупцюють панські слуги, показав безправне життя кріпаків. Сумлінно ніс свою службу Собака – […]...
20. Земля у творах українських письменників Земля – це планета, грунт, країна, держава. Земля – це надія, радість, достаток, життя, щастя. Але земля – це і господар твоєї душі, це і… злочин. Надією, радістю, щастям була земля для Маланки Волик, хоч насправді вона її не мала. Вона була готова заради землі на погром, на підпал, на те, щоб прогнати, викурити панів, аби була земля. Жінка-трудівниця над усе любить поле, чує його подих, саме до землі звертається […]...
21. Викриття і заперечення прислужництва та зазнайства в байці “Цуцик” – I варіант ЛЕОНІД ГЛІБОВ 8 клас I варіант Л. Глібов все життя глибоко симпатизував пригнобленим. У своїх байках багато уваги він приділяє викриттю соціальної несправедливості тогочасного суспільства. Панських прислужників Л. Глібов висміяв у байці “Цуцик”. Ця байка написана у формі діалогу між ледачим Цуциком і трудівником Бровком. Пес Бровко стереже двір “і день, і ніч”, але життя його не солодке: Всього доводиться терпіти… Та ще й до того і їжа препогана, Хлиснеш помий, коли […]...
22. Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві – І варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ 8 клас І варіант Петро Гулак-Артемовський все життя засуджував жорстокість і свавілля поміщиків, щиро обурювався суспільною несправедливістю. Важкі враження від навколишньої дійсності не давали письменнику-початківцю спокою, підштовхували його знайти спосіб висловити свій протест. Через те що прямо говорити про несправедливість існуючого ладу, закликати до боротьби з ним було небезпечно, П. Гулак-Артемовський звернувся до жанру байки. У байці “Пан та Собака” письменник засуджує самодурство, жорстокість і свавілля панів. В алегоричній формі […]...
23. Здається, байка просто бреше, а справді ясну правду чеше Леонід Глібов був лагідною людиною і глибоким ліриком у душі. На його байки, вірші та загадки відгукуються і дорослі, і малі. Адже йому вистачило таланта й майстерності одягти байку в національне вбрання, щоб вона засяяла всіма барвами. Ще з дитинства маленький Леонід Глібов із захопленням слухав бабусині казки. Він часто задумувався, що у них діють не тільки люди, але й тварини. І ці тварини теж бувають добрі і злі, що […]...
24. Сатиричний осуд суспільних відносин між панами та трудящою людиною Твір “Пан та Собака” – це приклад української класичної байки. Щирий, гуманний, прогресивний зміст, художня майстерність твору принесла велику популярність байці. Актуальність байки була зумовлена політичним станом суспільства, тиском прогресивних сил у боротьбі проти кріпосництва, за визволення народу від свавілля панства, за гідність людини. Гулак-Артемовський, використовуючи алегорію, говорить на початку байки, що “на землю злізла ніч” – то кріпосне право, а народ, пригнічений, поневолений, мовчить, не бореться з ним. Лиш […]...
25. Двобій добра і зла у творах українських класиків середини XІX початку XX століття Жоден з письменників XІX століття не оминав проблеми добра і зла, розкриваючи и з тільки йому притаманною майстерністю и хистом. Втіленням зла виступають перед нами Кандашиха й Мотря із “Кайдашевої сім’ї” І. С. Мечуя-Левицького. Жадібність, егоїзм, темнота і бездуховність цих жінок спричиняють гаиеоні стосунки в родині, роблять їх не тільки смішними, а й страшними. ГІротидісю їх злому світові виступає добро Мелашки, але й у неї не вистачило сили в боротьбі […]...
26. Чиновницька сваволя в байках Є. Гребінки ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. В Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVII – XVIII століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і точилася запекла боротьба за розширення її тематичного й жанрового різноманіття. До жанру байки зверталися Григорій Сковорода, […]...
27. Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій – ІІІ варіант ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас ІІІ варіант Є. Гребінка, як і всі передові люди того часу, вважав, що кріпацтво – лад несправедливий. Протест ліберальної інтелігенції проти несправедливостей соціального устрою письменник відобразив у своїй байці “Ведмежий суд”. Байкар змальовує несправедливий суд. Попелястого Вола, що уособлює собою селянина, Лисичка звинуватила у тому, що він “на панській винниці пив, як мошенник, брагу, їв сіно, і овес, і сіль”. Це безглузде звинувачення. Адже для Вола природно їсти […]...
28. Роль суспільства в житті людини Часто доводиться чути фразу “Людина – тварина соціальна”. З цим важко посперечатися, якщо взяти до уваги, що з першого й до останнього свого подиху людина перебуває в оточенні інших людей. Наш соціум – це середовище нашого існування. Звичайно, природні умови накладають свій відбиток на життя людини, але в сучасному світі швидше відіграють другорядну роль, бо за допомогою знань і технологій людина пристосувалася до всіх можливих місць проживання на Землі. Складно […]...
29. ТЕМА КОХАННЯ У ТВОРАХ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ Тема кохання – одна з найдавніших у творчості кожного народу. Хвилюючими творами про кохання, сповненими найщиріших людських почуттів, славиться український фольклор. Кохання у народній поезії сильніше родинних стосунків, сильніше смерті. Шекспірівські “Ромео і Джульєта” анітрохи не вагоміші образи, ніж герої українських пісень, бо найпопулярніший мотив, притаманний народній творчості, – це мотив вірності, готовність до самопожертви. Уже кілька століть привертає увагу українських письменників народна пісня про кохання “Балада про Гриця”, котру […]...
30. “Щука” Леоніда Глібова Як відомо, байка зародилася ще в стародавній Греції. Відтоді й донині цей жанр є надзвичайно популярним. Генієм української байки є Леонід Глібов. Велика кількість його байок має оригінальні сюжети. Крім того, він творчо переніс на національний грунт велику кількість відомих сюжетів байок, наповнивши їх народними образами, характерами, деталями. Широко відомий мандрівний старовинний сюжет про нерозумних суддів, яких легко можна перехитрити й заплутати. Цю тему Глібов талановито розвинув у байці “Щука”, […]...
31. Два кріпаки І. Тема кріпацтва в українській літературі XІX ст. ІІ. Показ тяжкого життя селянства в образі Рябка та селянина-пристосуванця в образі Явтуха: 1. Дворові кріпаки. 2. Рябко – сумлінний трудівник. 3. Явтух між двома таборами. 4. Прозріння знедоленого кріпака. ІІІ. Вияв громадянської мужності П. П. Гулака-Артемовського. Багато наших письменників зверталися до теми кріпацтва на Україні. Майже всі вони відчували на собі, що таке кріпацтво. Гулак-Артемовський, працюючи приватним учителем сина одного поміщика, […]...
32. “Пан та Собака” – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківсь-кої доби Гулака-Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского-Гулака читались с таким же неописанним удовольствием, как “Знеида” г. Котляревского, что многие вьітвердили напамять цельїе тирадьі из них…” Байка “Пан та Собака” є викриттям самодурства […]...
33. Трагедія громадянської війни у творах українських письменників Трагедію особливо гостро відчуває душа делікатна, ніжна, беззахисна. А ще – довірлива. Наче квітка до сонця, вона розкриває пелюстки, вітаючи життя. І раптом – чорний смерч. Губить надію, карає за простоту і наївність. Та квітка проросла навесні 1917 року. Звалася вона молодою українською республікою. Над Києвом стояв “золотий гомін”, що його так точно вловило вухо молодого-молодого П. Тичини. Крокували барвисті маніфестації, маяли поруч синьо-жовті й червоні прапори, вірили, що визволені […]...
34. Художнє осмислення Чорнобильської трагедії у творах українських письменників Перший удар на себе, Перший вогонь на себе, Так одчайдушний Данко Людям віддав своє серце. З атомом стати до бою – З полум’ям смертоносним, І заступити собою Світ, що малий і дорослий. М. Сингаївський Спочатку з’являється заграва. Вона росте, розгоряється, і ось уже сліпучо-біла лавина котиться до міста. Вогонь охоплює будинки, вулиці, спалахують автомобілі. Дерева чомусь займаються швидко, як свічки, хоча зараз розпал весни… Вогняна лавина котиться містом. Залишається лише […]...
35. Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій – І варіант ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас І варіант Літературна спадщина Євгена Гребінки досить велика. Ним були створені милозвучні поезії, романси, повісті, але особливе місце у творчій діяльності письменника займають байки. У нас, сучасних читачів, байка “Ведмежий суд” викликає гірку посмішку. Лисичка звернулася до суду, звинувативши Вола в тому, що він їв сіно й пив брагу на панській винниці. Судді – Ведмідь та Вовки – ретельно провели засідання, і був винесений смертний вирок. Та чи […]...
36. Твір “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківської доби Гулака – Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского – Гулака читались с таким же неописанным удовольствием, как “Энеида” г. Котляревского, что многие вытвердили […]...
37. Краса людини на тлі українських краєвидів Олександр Довженко зазначав, що в його “реальний по всякденний світ що не день, то частіше починають вторгатися спогади”. Їх виникнення він пояснив бажанням “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі, коло са­мих її первих джерел”. Таке відбувається не обов’язкове на схилі років, але завжди тоді, коли життєвий і духовний досвід цього потребує. Повість “Зачарована Десна” зворушує. Довженкові вдалося передати читачеві світлу тугу за краєвидами дитин­ства, чарівну мальовничими й надихаючими на […]...
38. Чи актуальні байки Глібова в наш час? У численних байках Леоніда Глібова головними персонажами виступають звірі, птахи, предмети, природні явища тощо. Але за цими героями байкаря криються реальні риси характеру людей, їх вади і їх проблеми. В алегоричній формі Л. Глібов таврував дармоїдів і лиходіїв, пияків і любителів сварки, лицемірів і злодіїв. На жаль, і в наш час ми ще. можемо нерідко зустріти поруч таких людей. Зустріти і впізнати знаменитих глібовських персонажів, що народилися у далекому XIX […]...
39. Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві – ІІ варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ 8 клас II варіант Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий, але Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання цього й інших творів було значною мірою зумовлене українським оточенням, у яке потрапив Гулак-Артемовський. Цього ж року відбулося його знайомство з Григорієм Квіткою-Основ’яненком, яке згодом переросло в щиру дружбу. […]...
40. Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” – ІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас II варіант Л. Глібов – відомий український байкар. У байці “Щука” він зробив головними діючими особами Щуку, Ослів, Цапів, Шкапу і Лисицю. Саме ці тварини підібрані не випадково. Адже Осли вважаються дуже впертими та “недалекими” тваринами. Шкапа “нікчемна”, “старенькі” Цапи, вже нічого не второпають. Сам автор подає таку характеристику суду: Усі народ, як бачите, такий Добрячий та плохий. А стряпчим приставили Лисицю. Вирок суду: “У річці вражу Щуку […]...