У 1841 році в альманасі “Ластівка” побачила світ повість Г. Квітки-Основ’яненка “Сердешна Оксана”. Цей твір був високо оцінений Т. Шевченком, П. Кулішем, В. Далем, О. Потебнею. Що ж підкорювало в ньому відомих письменників та мовознавців?
Звичайно ж, відповідність християнській моралі, тобто найблагороднішим людським ідеалам. “…Ставлячи за найпершу повинність натури людської моральну чистоту, особисту правдивість та добрість,- писав С. Єфремов,- Квітка й шукав зразків цього в людях…”
Образ головної героїні повісті Оксани, її доля і являють собою згусток морально-етичних проблем, що розв’язуються автором з надзвичайною майстерністю. Оксана, донька сільської вдови Векли Ведмедихи, покохала капітана, який разом із солдатами прийшов у їхнє село на постій. Початок твору нагадує нам поему Т. Шевченка “Катерина”. У листі до Кобзаря 23 жовтня 1840 року Г. Квітка-Основ’яненко писав: “Списав і я “Сердешну Оксану”, от точнісінько як і Ваша “Катерина”…
Як то ми одно думали про бідних дівчат та про бузовірних москалів”. Так, тема твору перегукується із поемою Т. Шевченка, але до показу подальшої долі героїні Квітка підійшов із гуманістичних позицій.
Повіривши в кохання капітана, Оксана тікає з ним, кинувши напризволяще матір. Пізніше, дізнавшись про намір капітана видати її заміж за денщика чи програти у карти, в душі дівчини зростає почуття ненависті до зрадника. Саме з цього моменту автор переходить до зображення не тільки соціально-побутового конфлікту, а й з надзвичайною майстерністю розкриває психологічний стан героїні.
Оксана, доведена до відчаю, розуміє своє моральне падіння, її пригнічує почуття провини перед матір’ю. І, найголовніше, воліє прийняти яку завгодно покуту, щоб отримати Боже й людське прощення. На відміну від Катерини Оксана замислюється над долею маленького сина. До речі, до розуміння власної відповідальності вона проходить певний шлях вагань.
У страшному психологічному стані, близькому до божевілля, вона знаходить винуватця власної трагедії – сина. “Воно не дитя мені, воно ураг мій… Отут, у канаві, викопаю йому гарненьку ямку, положу його любенько… та разом землею і засиплю, і гробик виведу; воно і не зчується, мов засне… Нехай копитан ськає свого сина!..” Але дитина, прокинувшись, виводить жінку із цього жахливого стану.
Це було воскресінням героїні.
Початком нового життя. Г. Квітка-Основ’яненко зворушливо описує сцену, як малий Митрик, простягаючи рученята до матусі, забелькотів: “Мамо!.. Мамо!..
Бозя!..” Саме останнє слово і стало тією магічною силою, що повернула героїню до дійсності, до усвідомлення материнського обов’язку. Власна трагедія поступилася місцем природній силі духу жінки.
Пройшовши нелегкий шлях життєвих випробувань, Оксана стала сердечнішою у ставленні до людей. Тому слово “сердешна” у назві твору можна розцінювати двояко. У цьому слові – і трагедія жінки, і відродження кращих рис, що властиві українкам. Повість закінчується щасливо.
Петро, звичайний сільський парубок, у своїх почуттях до Оксани, її матері, Митрика піднісся до вершин справжньої любові, виявляючи справжнє душевне благородство.
На мою думку, в порівнянні з “Катериною” Т. Шевченка повість Г. Квітки-Основ’я-ненка має більш поміркований характер, бо наближена до піднесення найблагородніших людських ідеалів.
У 1918 році, репресований пізніше, літературознавець Василь Бойко писав: “Мораль Квітки – загальнолюдська мораль, мораль християнська, яка ще не стала трюїзмом, а повна глибокого значення для кожної людини в усі часи”. Саме це і визначає інтерес до твору наших сучасників.





Related posts:
- Твір Утвердження загальнолюдської моралі в повісті Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана” Утвердження загальнолюдської моралі в повісті Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана” У 1841 році в альманасі “Ластівка” побачила світ повість Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана”.Цей твір був високо оцінений Т. Шевченком, П. Кулішем, В. Далем, О. Потебнею. Що ж підкорювало в ньому відомих письменників та мовознавців? Звичайно ж, відповідність християнській моралі, тобто найблагороднішим людським ідеалам. “…Ставлячи за найпершу повинність натури людської моральну чистоту, особисту правдивість та добрість,- писав С. […]...
- Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини у п’єсі “Наталка-Полтавка” Щаслива доля судилась великому творові І. П.Котляревського – п’єсі “Наталка-Полтавка”. Вона була написана у 1813 році. Ця п’єса не втратила популярності і в наші дні. Сюжет її досить простий. Закохані Наталка і Петро не можуть одружитися спочатку через бідність парубка, а згодом через те, що на шляху їхнього щастя стає багата та впливова особа – пан возний. В центрі п’єси – образ простої селянської дівчини – Наталки. В минулому батько […]...
- Патріотичні мотиви й утвердження народної моралі в “Енеїді” Котляревського Іван Котляревський… Чим зачарувала нас, українців, ця людина? Яку роль відіграла у становленні нової української літератури? На ці запитання зможемо дати відповідь лише після прочитання поеми “Енеїда”. Автор засуджував негативні явища та оспівував патріотичні почуття народу, шанував історичне минуле України, його вражали подвиги простих людей, усе це і знайшло відображення в “Енеїді”. З гордістю згадується у поемі про участь українських козаків у Полтавській битві 1709 року, про боротьбу народу проти […]...
- Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини у п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Велич і значення письменника вимірюються тим, наскільки глибоко коріння його творчості сягає народного життя і наскільки адекватно він відбиває передові ідеали свого часу. Ці вимоги народності і прогресивності мистецтва органічно втілені в художніх творах І. П. Котляревського. Виявляючи глибокий інтерес до російської і світової драматургії і театру, Котляревський і Щепкін усвідомлювали, що настав час для створення українського національного театру. Першою ластівкою стала п’єса “Наталка Полтавка”, яка ось вже більше 150 […]...
- Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в п’єсі “Наталка Полтавка” – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Велич і значення письменника вимірюються тим, наскільки глибоко коріння його творчості сягає народного життя і наскільки адекватно він відбиває передові ідеали свого часу. Ці вимоги народності і прогресивності мистецтва органічно втілені в художніх творах І. П. Котляревського. Виявляючи глибокий інтерес до російської і світової драматургії і театру, Котляревський і Щепкін усвідомлювали, що настав час для створення українського національного театру. Першою ластівкою стала п’єса “Наталка […]...
- Утвердження моралі та краси людини в п’єсі “Наталка Полтавка” Доброта – більша або менша, а то й мізерна, але доброта. Великодушність – яка вже не є і хто, на яку здатний, але великодушність. Щирість – може, V возного й ледь цинічна, коли йдеться, про “взяточок, сиріч – винуждений по-пнрочок”, але відверта. Отже, всі герої втілюють у собі найвищі прояви народної моралі. Хоч у образі головної героїні, безперечно, найяскравіше висвітлено ініутрішню красу людини. Наталка – чесна, скромна полтавська дівчина. Вона […]...
- Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Іван Котляревський… Ім’я це викликав у кожного яскраві асоціації: і безсмертній Еней, і невмируща Наталка – героїня п’єси, що стала праматір’ю нового українського театру. Що забезпечило “Наталці Полтавці” безсмертя у віках? Найкраще можна відповісти словами О. Гончара: “Два століття живе на світі безсмертний автор “Енеїди” й “Наталки Полтавки” поет, веселий мудрець, в якому мовби уособився оптимізм народу, його дужий, не підвладний смуткові дух, патріотичне чуття, обдарованість, моральна чистота”. Ці риси […]...
- Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” “Наталка Полтавка” І. Котляревського – одне з тих явищ літератури минулого, часова віддаленість якого неспроможна затьмарити його свіжості й принади. П’єса донесла в наше сьогодення правду почуттів, настроїв і переживань народу, завдяки чому і стала невід’ємною частиною духовної культури нашого сучасника. У творі відображено життя і побут українського селянства, особливості його моралі, психології, інтересів. В образі головної героїні втілені кращі риси українського народу, його духовне багатство. Наталка кохає Петра, простого […]...
- Твір Утвердження народної моралі та внутрішньої краси у п’єсі Івана Котляревського “Наталка Полтавка” Утвердження народної моралі та внутрішньої краси у п’єсі Івана Котляревського “Наталка Полтавка” П’єса Івана Котляревського “Наталка Полтавка” була новим словом, першим драматичним твором в українській літературі. Кінець XVIII сторіччя став добою складних змін у суспільствах європейських держав, добою зародження капіталістичних відносин, під впливом яких бурхливо розвивались ідеї Просвітництва. Нова українська література формувалася як ідейно-естетичне явище саме на їх основі. Вона була покликана задовольняти духовні потреби усіх верств суспільства, в тому […]...
- Оксана – символ приниженої, але нескореної України Твір за драмою Лесі Українки “Бояриня”. Драматична поема “Бояриня” – один з найкращих патріотичних творів Лесі Українки. Написана в 1910 році, вона вперше побачила світ у 1914 р., вже після смерті письменниці. Через чотири роки “Бояриня” вийшла окремою книгою, а згодом увійшла до 12-томного зібрання творів талановитого драматурга. Однак за шкільною програмою цей твір почав вивчатися лише в 90 роки XX століття. Радянські критики й літературознавці намагалися обійти мовчанкою драматичний […]...
- Утвердження любові як джерела високої людської духовності в повісті “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків”, правдиву казку Гуцульщини, М. М. Коцюбинський закінчив у 1911 році, а вперше надрукував в 1912 році. Написанню твору передувала велика, напружена робота: письменник вивчав фольклорно-етнографічні матеріали про Гуцульщину, наукові статті, монографії, особисто, поїхавши до Криворівні, ознайомився з місцевою природою тощо. І тільки після цього почав писати. У листі до Гнатюка повідомляв: “Боюсь, хвилююсь, але пишу”. У повісті Гуцульщина вимальовується перед нами такою, якою сприймали і бачили її […]...
- Чому гине Оксана, героїня драматичної поеми Лесі Українки “Бояриня” Часто трапляється так, що геніальні твори довгий час не можуть побачити світ. Чому? Тому що відображена в них життєва правда не дає спокою тим, хто має владу. Така доля очікувала на драматичну поему Лесі Українки “Бояриня”. Драма була написана далекого 1910 року за три дні під час лікування в єгипетському місті Гелуані. Неодноразово в своїх листах письменниця говорила, що саме далеко від батьківщини, її серце охоплювало дике бажання знову побачити […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА – КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 6-9 класи ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Справжнє ім’я – Григорій Федорович Квітка. Народився на хуторі Основа, що на Харківщині, у дворянській родині, помер у м. Харкові. Письменник, перший прозаїк нової української літератури. Найвідоміші твори: повісті “Маруся”, “Сердешна Оксана”, “Конотопська відьма”, п’єса “Сватання на Гончарівці”....
- Твір на тему – Утвердження любові як джерела людської духовності в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків” – один із найвидатніших творів української літератури. Повість відображає побут, звичаї гуцулів і змальовує жахливу картину: серед прекрасної природи Карпат ворогують родини гуцулів, і ворогують по-справжньому: з двадцяти дітей Палійчуків вижило тільки п’ятеро. Це жорстоке життя серед прекрасних ланів і стає основним сюжетом твору. Головні герої повісті – Іван і Марічка, їхнє життя простежується ще з дитинства. Вони несуть своє кохання через усе своє життя. Навіть коли […]...
- Ф. Шіллер. “Рукавичка”. Проблемі співвідношення лимарського кодексу честі та загальнолюдської цінності життя Перед нами балада, тобто розповідь про героїчні події, високі вчинки, незвичайних людей. Ми поринаємо у старовинні лицарські часи, стоїмо поруч з королевським троном, роздивляємося чарівних дам на балконі й чекаємо на видовище. Звичайно, зараз нікого не здивуєш появою диких звірів на арені… Та, я думаю, що Шиллер звернувся до цього епізоду зовсім не випадково. Навряд чи він ставив собі за мету створення гострого сюжету, пов’язаного з приборканням звірів якимось героєм. […]...
- Утвердження споконвічних етичних цінностей у байках Глібова Літературна спадщина Леоніда Глібова дуже багата – від пісенно – ліричних творів до віршів-загадок, жартів. Працював видатний український письменник у царині художньої прози. Але найбільшого визнання він здобув як неперевершений байкар, який правдивим художнім словом віддано служив інтересам свого народу. Тому байки Л. Глібова стали своєрідним символом добра і благородства, бо, черпаючи від народу мудрість, вчили добропорядності, честі, гідності та іншим споконвічним морально-етичним цінностям. Такою є байка “Мальований Стовп”, написана […]...
- Проблема співвідношення лицарського кодексу честі та загальнолюдської цінності життя у творі Ф. Шіллера “Рукавичка” Німці вважають Фрідріха Шіллера великим поетом і драматургом, і нам залишається тільки погодитись. Адже, мабуть, ніхто з нас не прочитає його твори у оригіналі, а тільки в перекладі. А там багато що залежить від таланту перекладача, та й взагалі, ще не доведено, що поезію можна перекласти іншою мовою. Але якщо Шіллер справді великий автор, то у його творах відбилося життя не лише німецького народу, а й всього людства. Поет народився […]...
- Проблема занепаду моралі у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Чи можна однозначно сказати, в чому причина моральної деградації людини? Певно, шо це неможливо, бо людина – складна і часом непередбачувана істота. І все ж часто головною причиною морального падіння головного героя Чіпки та його “товаришів” називають лише соціальну, відхиляючи національний бік проблеми. Проте автори наголошують не стільки на соціальних причинах деградації особистості, скільки на тісному сплетінні наслідків поневолення України із с”і ціальним зубожінням і владним свавіллям новоявлених московських чиновників, […]...
- Конфлікт краси й моралі в творі О. Уайльда “Портрет Доріана Грея” Можна не довіряти афоризмам, але вислів А.-Е. Екзюпері “Усі ми родом із нашого дитинства” підтверджений усім життя Оскара Уайльда. Батьківський будинок у Дубліні був відкритий для європейських знаменитостей і відзначався вільними на той час порядками. Так само і добрий хлопчик Оскар був не такий, як його однолітки – і в школі, і в Оксфорді. Таким він був майже до кінця свого життя. І тільки Рединзька в’язниця виправила становище: вона зламала […]...
- Роздуми над питаннями моралі в поемі Еліота “Порожні люди” Поезія Т. Еліота надзвичайно складна. Щоб зрозуміти його образи, треба Мати грунтовні знання з історії, філософії, літератури, мовознавства. Поезія Еліота змушує читача розмірковувати, робити висновки. Разом з тим вона має своєрідний образний світ, глибокий емоційний вплив. Поезія Еліота розкриває глибокий сум поета, відчуття катастрофічності сучасної цивілізації, то передаються читачу. У поемі “Порожні люди” розкрито найхарактерніші риси епохи Еліота, провідну тему творчості поета. Важливу роль відіграють епіграфи. Перший, “Містер Курц померла”, […]...
- Повісті російською мовою – Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Шевченко Повісті російською мовою Антикріпосницька направленість простежується і в повістях Т. Шевченка, написаних російською мовою. Коли саме поет почав працювати над повістями, конкретних даних немає, можливо, це було ще до арешту 1850 р. Але повісті “Наймичка” і “Варнак” датуються 1844-1845 pp., можливо, з обережності. Після смерті Миколи І Шевченко відмовився від фіктивних дат і не приховував від друзів, що пише повісті, підписуючи їх “Кобзар Дармограй”. За життя автора […]...
- Закони моралі-найкращі життєві орієнтири Закони моралі направлені на те, щоб утримувати людей в площині безпеки та комфорту по відношенню одне до одного. Не роби іншим того, що не бажаєш собі. Поважай літніх, бо і ти таким станеш. Піклуйся про дітей, колись вони тобі відплатять. Люби ближнього свого, бо, коли станеться біда, сам будеш потребувати допомоги. Все це можна сказати одним реченням : ” Збільшуй кількість добра на Землі, і воно до тебе вернеться неодмінно.” […]...
- Протест проти рабської моралі українців у поезіях Руданського Розквіт творчості Степана Руданського припадає на 1850-ті – початок 1860-х років. Центральним у ліриці національно-патріотичного плану, як і в більшості його творів інших жанрів, є мотив неволі України. Автор використовує широкі алегорії, а часом вдасться і до прямих закликів “не гнути козацької шиї”: Нехай знову брязне шабелька стальна В козацьких залізних руках. Ситуації й форми він обирає найнесподіваніші. Ось мати співає колискову. Співаючи, вона ніби бачить невеселе майбутнє свого сина: […]...
- Утвердження споконвічних етичних цінностей у байках Леоніда Глібова Літературна спадщина Леоніда Глібова дуже багата – від пісенно-ліричних творів до віршів-загадок, жартів. Працював видатний український письменник у царині художньої прози. Але найбільше визнання він здобув як неперевершений байкар, який правдивим художнім словом віддано служив інтересам свого народу. Тому байки Л. Глібова стали своєрідним символом добра та благородства, бо, черпаючи від народу мудрість, вчили добропорядності, честі, гідності та іншим споконвічним морально-етичним цінностям. Такою є байка “Мальований стовп”, написана у 1891 […]...
- Співвідношення краси й моралі у романі Оскара Уайльда “Портрет Доріана Грея” Проблема співвідношення краси й моралі становить ядро роману Оскара Уайльда “Портрет Доріана Грея”. Що таке насолода в житті людини, яке значення має краса, яка краса, зовнішня чи внутрішня, важливіша: ці питання важким тягарем лягли на плечі головних героїв твору. Так, один з героїв стверджує: “Бути людиною – значить бути в гармонії із самим собою, а хто в гармонії з іншими людьми, той – у розладі із собою” .Парадоксальне твердження, бо […]...
- “Маруся” Квітки-Основ’яненка: утвердження в ідеалізованих образах високих морально-етичних якостей простої людини Літературна діяльність Квітки-Основ’яненка припадає на двадцяті – початок сорокових років XIX століття – на період загострення суперечностей, викликаних кризою кріпосництва в Росії. Г. Квітка-Основ’яненко своїми повістями дав перші зразки художньої прози в українській літературі, орієнтуючись на тогочасну російську літературу, зокрема на художню прозу Пушкіна і Гоголя. Повісті й оповідання Квітки-Основ’яненка, писані українською мовою, вийшли окремою збіркою в Москві під заголовком “Малороссийские повести, рассказьіваемне Грицьком Основ’яненком”. Українські прозові твори Г. Квітки […]...
- Утвердження цінності людського життя в баладі “Рукавичка” Балада відомого німецького поета Ф. Шиллера “Рукавичка” переносить нас в епоху благородних лицарів і прекрасних дам. У палаці короля Франції розважаються, спостерігаючи бій звірів на арені. Виходить “лев страшний із гривою густою у всій красі”. Потім сміливо вистрибнув тигр, але побоявся зачепити короля звірів. Два леопарди прудкі “в буянні мужнього палу” напали на тигра. Той б’є їх лапою тяжкою. Підводиться лев – і чути його могутній рев. “Прогримів – і […]...
- Почуття синівської любові як вияв народної моралі в новелі Г. Косинки “Мати” Визначаючи своє літературне кредо та відповідаючи на гострі випади критиків, Г. Косинка писав: “Я вважаю, що письменник повинен правдиво відображати дійсність, історію наших часів” .Жахливі сторінки вітчизняної історії, криваві, люті часи громадянської війни, безперечно, вражають читацьку уяву, коли читаєш новелу ” Мати “. Не менш емоційним є відтворення почуттів головного героя, який зустрічається віч-на-віч зі смертю і, що найсумніше, втрачає свою матір. Оповідання невелике за обсягом, у центрі уваги письменника […]...
- Утвердження сили народного духу в поемі “Енеїда” Поема І. П. Котляревського “Енеїда” побачила світ у ті часи, коли на українській землі все більше і більше посилювався національний гніт Росії. У дискусіях про український народ досить поширена була думка про те, що, мовляв, немає українського народу, що це лише плем’я без своєї мови, яке живе на “окраїні” Російської імперії. Котляревський же. написавши поему, усім довів, що українська мова є, що вона колоритна і милозвучна. У ній Україна заговорила, […]...
- Утвердження загальнолюдських цінностей в оповіданні “Хто ти?” Героїня оповідання “Хто ти?” – красива дівчинка Галя, сирота, яка зростала в дитячому притулку. “Дівчина була вогнисто-руда, й коси її роздималися хвилями тугого полум’я. Під тим полум’ям світилось чистою білизною напрочуд вродливе обличчя, на якому особливо вирізнялись брови та очі – глибокі й блакитні”. Все було гарним у дівчинці, але вираз обличчя, як спостережливо зазначає автор, “надавав холоду й незворушливості”, а погляд був жорсткуватим та непривітним. А звідки могла взятися […]...
- Утвердженні народної моралі та внутрішньої краси людини в п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” Одним з найвизначніших творів І. П. Котляревського є п’єса “Наталка Полтавка”. У п’єсі оспівується і утверджується громадська та особиста мораль, вироблена народом, викривається і засуджується аморальність панівної верхівки. У п’єсі дві групи образів: бідні і багаті. Найяскравішим є образ Наталки. Чесна, проста селянська дівчина палко покохала Петра, чекає його. Любов до матері примушує її згодитись на шлюб з возним, якого Наталка не любить. “Ви пан, а я сирота, ви багатий, […]...
- Утвердження просвітницького ідеалу людини у романі “Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо” Коли згадують ім’я Робінзона, то здебільшого мають на увазі людину, що опинилася на безлюдному острові або, у переносному розумінні, самотню людину, відрізану від усього світу. Саме ці виняткові обставини привертають увагу читача і сприяють відчуттю романтики та поетичності ситуації. Саме це притягує увагу читача до героя, що здатний на подвиг, який знаходить порятунок У самому собі і перетворює острів Відчаю на острів Надії. Робінзон зосереджує всі духовні та фізичні сили […]...
- Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” – І варіант – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Першим прозаїком нової української літератури був Г. Квітка-Основ’яненко, який довів, що і українською мовою можна писати серйозні повчальні твори. Г. Квітка – Основ’яненко, хоч і належав до дворян, але добре знав традиції і побут українського народу, який дуже поважав за його високу мораль. Про високо моральних людей і розповідається у повісті “Маруся”. Усе своє подружнє життя прожили Наум та Настя Дроти дружно, […]...
- Образ Марусі в однойменній повісті Г. Квітки-Основ’яненка І. Зворушливо-трагічна історія кохання сільської дівчини та міського парубка. ІІ. Змалювання головної героїні. 1. Краса та розум Марусі. 2. Працелюбність дівчини. 3. Доброзичливість та привітність Марусі. 4. Вірність і відданість у коханні. 5. Надмірна релігійність, покірність долі. 6. Туга та журба Марусі. ІІІ. Маруся – окраса й гордість української прози. І. Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози. ІІ. Розкриття головного образу повісті – Марусі: 1. Портрет Марусі. 2. Основні […]...
- Господа ташкентці. Картини моралі Вся книга побудована на кордоні аналітичного, гротескового нарису і сатиричного оповідання. Так що ж це за креатура – ташкентець – і чого вона прагне? А жадає вона лише одного – “Жерти!”. У що б то не було, ціною чого б то не було. І Ташкент перетворюється на країну, населену вийшли з Росії, за непотрібністю, ташкентців. Ташкент знаходиться там, де б’ють по зубах і де має право переказ про Макара, телят […]...
- Утвердження нездоланності рідного народу в поезії “Я утверждаюсь” Творчість Павла Тичини нерозривно пов’язана з історією українського народу. Велика любов до рідного краю та співвітчизників надихала митця на вражаючі силою таланту твори. Однією з таких поезій є вірш “Я утверждаюсь”, написаний у трагічні для України роки Великої Вітчизняної війни. Поет утверджує незламність, непереможність українського народу, який живе і буде жити, бо сила його – в Правді: Я єсть народ, якого Правди сила Ніким звойована ще не була. Яка біда […]...
- Поєднання реального і фантастичного в повісті “Конотопська відьма” Г. Ф.Квітка-Основ’яненко – один із основоположників нової української літератури. У своїх творах письменник відобразив тогочасне життя, звичаї і мораль. Своєрідним, напрочуд химерним, іронічним і ліричним твором є повість Г. Ф.Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”. У цьому творі дивно переплітаються фантастика і реальність. Ось пан сотник, у якого навіть прізвище Забрьоха. Він встав з похмілля і мусив відразу приймати конотопського пана писаря. Писар Пістряк не в змозі навіть списка козаків скласти. Його заміняє […]...
- Утвердження загальнолюдських цінностей у романі “Чорна рада” “Чорна рада” П. О. Куліша – перший і один з кращих українських історичних романів. Але його значення і цінність не обмежуються порушенням історико-політичних проблем – незалежності та соборності України, ролі державних осіб, історичної пам’яті. Не менш виразно виступають тут і інші проблеми, які ніколи не застаріють: добра і зла, вірності та зради, батьків і дітей, кохання й подружнього життя, народної моралі та інші. Добро постійно бореться зі злом, і, на […]...
- “Маруся” – зразок сентиментально-реалістичної повісті Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Різноманітний характер його творів. Є в нього і драматичні твори, с оповідання з гумористичним характером. Але є в нього особлива сторінка творчості – це повість “Маруся”. Вона має сентиментальне забарвлення. Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної, ніжної сільської дівчини і розумного й меткого, хоч бідного парубка. Це палке, щире кохання дуже ідеалізоване, фінал його занадто трагічний. Вперше побачивши Василя. Маруся одразу ж […]...
- Марійка та Івоніка – втілення цінностей народної моралі ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА Марійка та Івоніка – втілення цінностей народної моралі Прочитавши повість О. Кобилянської “Земля”, М. Коцюбинський, на якого твір справив незабутнє враження, писав: “…Я просто зачарований Вашою повістю… Я радів за нашу літературу”. Дійсно, твір надзвичайно цікавий і повчальний. У центрі уваги О. Кобилянської – доля сім’ї Федорчуків. Івоніка Федорчук – батько Михайла і Сави – людина чесна і […]...
Categories: Твори на різні теми