Літературна спадщина Леоніда Глібова дуже багата – від пісенно – ліричних творів до віршів-загадок, жартів. Працював видатний український письменник у царині художньої прози. Але найбільшого визнання він здобув як неперевершений байкар, який правдивим художнім словом віддано служив інтересам свого народу.
Тому байки Л. Глібова стали своєрідним символом добра і благородства, бо, черпаючи від народу мудрість, вчили добропорядності, честі, гідності та іншим споконвічним морально-етичним цінностям.
Такою є байка “Мальований Стовп”, написана у 1891 році. Гостра і злободенна за змістом, вона виступає проти тих. хто, відірвавшись від свого “кореня” – народу, зраджував йому, виявляв байдужість до його інтересів, ставав черствим, бездушним Стовпом. Для українців культ родового кореня завжди був святим, тому люди, які нехтували ним, викликали до себе почуття зневаги.
Батьківське коріння – це найвища цінність у житті людини; з них виростає й любов до свого народу і своєї землі. Для того, хто заради “мальованої” краси відривається від нього, “світ не той” і “доля відцуралась”. Стовпові Л. Глібов протиставляє чарівну природу, сповнену життя, і цей контраст ще більше підсилює повчальну мораль байки.
Морально-етична проблема порушується і в байці “Цуцик”, де сатира байкаря спрямована на висміювання лакейства, паразитизму, лицемірства, егоїзму та прислужництва. Цікаво, що, змальовуючи двох собак, автор дає одному кличку Бровко, а другого узагальнено називає Цуциком.
Загальновідомо, що українці завжди славилися своїм сумлінним трудолюбством. Таким є Бровко: він чесно несе свою службу: “Двір стережу і день, і ніч”, хоч шани за своє вірне служіння не мас, йому доводиться терпіти знущання від хазяїна. Цуцик живе ситим і паразитичним життям:
І м’яко спать мені, і ласо можна їсти,
І бігаю не в бур’янах,
Сухенькі лапки, хвостик чистий…
Яка ж ціна цьому “щастю”? Байка визначає її словами Цуцика – пристосуванця: “На задніх лапках я по-вченому служу”. Та Глібов невипадково вкладає у слова цього нероби фразу: “Я ге роблю, чого ги не зумієш” і цим самим підкреслює, що чесному трудівникові не притаманний такий угодницький і паразитичний спосіб житія.
Крім того, як і у “Мальованому Стовпі”, ми виразно відчуваємо гему знехтування своїм минулим заради ситого і “мальованого” життя. Більш того, байкар ніби застерігає, що, одного разу поступившись моральними нормами, такі “цуцики” здатні заподіяти лихо і далі: “Скубне й Бровка, коли захоче”.
Надмірна самовпевненість, висока самооцінка й перебільшення власних можливостей, що в народі визначається одним словом – пиха, осміяні у байці “Жаба і Віл”. Цієї теми Л. Глібов торкнувся не випадково, бо вона дуже близька і зрозуміла українському народові, що відзначається своєю чемною скромністю. Мені здається, що навіть образ Вола уособлює в собі здорову силу і мораль народу, його працелюбність. А от Жаба, надумавши зрівнятися з ним, “З натуги луснула – та й одубіла!”
Мораль байки автор визначив сам: “…найлучче жити, як милосердний Бог дає”. І хоч кожний з нас прагне досягти більшого, не можна ставити до себе і до життя надмірні вимоги.
Ми бачимо, що за всіма байками, що викривають порушення морально – етичних норм, звучить щира любов до людини – творця добра на землі.





Related posts:
- Утвердження споконвічних етичних цінностей у байках Леоніда Глібова Літературна спадщина Леоніда Глібова дуже багата – від пісенно-ліричних творів до віршів-загадок, жартів. Працював видатний український письменник у царині художньої прози. Але найбільше визнання він здобув як неперевершений байкар, який правдивим художнім словом віддано служив інтересам свого народу. Тому байки Л. Глібова стали своєрідним символом добра та благородства, бо, черпаючи від народу мудрість, вчили добропорядності, честі, гідності та іншим споконвічним морально-етичним цінностям. Такою є байка “Мальований стовп”, написана у 1891 […]...
- Епоха в байках Глібова Байка в Україні стала популярною в XVII ст., а утвердилася як жанр у творчості мудреця-філософа XVIII ст. Григорія Савича Сковороди. Послідовники Сковороди П. Гулак-Артемовський, Л. Боровиковський і Є. Гребінка розвинули цей жанр далі. Класиком же української байки судилося стати Леонідові Глібову. На творчість Л. І. Глібова великий вплив мав “Кобзар” Тараса Шевченка та “Приказки” Євгена Гребінки. Вражений прочитаним, Леонід Глібов почав писати рідною мовою. Улітку 1848 року в його зошиті […]...
- Творчість Л. Глібова. Дитячі роки Л. Глібова Дитинство Л. Глібова минало у селі Горби Кременчуцького повіту. Батьки його не цурались народних звичаїв. Хлопчикові подобалось слухати щедрівки, колядки, народні пісні. До школи Льолик спочатку не ходив, а вчився дома. Вчителькою його була Орина Гаврилівна. Гімназичні роки Л. Глібова. З тринадцяти років Леоніда відвезли в Полтаву там влаштували в гімназію. Навчаючись у гімназії, Глібов дуже сумував за рідною домівкою. Ця туга вилилась у вірш “Сон” – це був перший […]...
- Чого навчають нас байки Л. Глібова. Байка Л. Глібова “Щука” І. Глібов – майстер-байкар. ІІ. “Щука” – викриття лицемірства, продажності суду. ІІІ. “Страшний” вирок. ІV. Роль байки в літературі. Прадавня людина вперше широко розплющила очі і зачудовано подивилася навколо себе. Коли вона вперше відчула себе людиною, то намагалася якось пояснити навколишній світ, такий для неї дивний, малозрозумілий і разом з тим жахливий. І для цього вона створила міф, казку. Серед постійної боротьби добра і зла, правди і кривди, людина вчилася […]...
- Осуд несправедливості кріпосницького суспільства в байках Л. Глібова “Вовк та Ягня”, “Мірошник” Є письменники, ім’я яких асоціюється переважно з одним літературним жанром. Такими митцями були в російській літературі Іван Крилов, а в українській – Леонід Глібов. Обидва вони увійшли в історію рідного письменства як видатні байкарі. Розробляючи сюжети славнозвісного давньогрецького байкаря Езопа, вони створювали цілком оригінальні твори, висміюючи недоліки сучасного їм життя. Головні теми байок Глібова – безправ’я покріпаченого селянства, поміщицька сваволя, продажність суддів, хабарництво чиновників… Так, байка “Вовк та Ягня” викриває […]...
- “Щука” Леоніда Глібова Як відомо, байка зародилася ще в стародавній Греції. Відтоді й донині цей жанр є надзвичайно популярним. Генієм української байки є Леонід Глібов. Велика кількість його байок має оригінальні сюжети. Крім того, він творчо переніс на національний грунт велику кількість відомих сюжетів байок, наповнивши їх народними образами, характерами, деталями. Широко відомий мандрівний старовинний сюжет про нерозумних суддів, яких легко можна перехитрити й заплутати. Цю тему Глібов талановито розвинув у байці “Щука”, […]...
- Чи актуальні байки Глібова в наш час? У численних байках Леоніда Глібова головними персонажами виступають звірі, птахи, предмети, природні явища тощо. Але за цими героями байкаря криються реальні риси характеру людей, їх вади і їх проблеми. В алегоричній формі Л. Глібов таврував дармоїдів і лиходіїв, пияків і любителів сварки, лицемірів і злодіїв. На жаль, і в наш час ми ще. можемо нерідко зустріти поруч таких людей. Зустріти і впізнати знаменитих глібовських персонажів, що народилися у далекому XIX […]...
- Утвердження загальнолюдських цінностей у романі “Чорна рада” “Чорна рада” П. О. Куліша – перший і один з кращих українських історичних романів. Але його значення і цінність не обмежуються порушенням історико-політичних проблем – незалежності та соборності України, ролі державних осіб, історичної пам’яті. Не менш виразно виступають тут і інші проблеми, які ніколи не застаріють: добра і зла, вірності та зради, батьків і дітей, кохання й подружнього життя, народної моралі та інші. Добро постійно бореться зі злом, і, на […]...
- Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова Леонід Іванович Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість панів, неробство, хвалькуватість, підлабузництво, брехливість тощо. Основною ознакою байки є її алегоричність. Відповідно до цього байка має дві частини – оповідну і повчальну. Так, наприклад, в байці “Лисиця-жалібниця” в першій її частині розповідається про жорстокий вчинок лицемірної Лисиці, а в другій автор вказує, що такі Лисиці бувають і між людьми і їх […]...
- Утвердження загальнолюдських цінностей в оповіданні “Хто ти?” Героїня оповідання “Хто ти?” – красива дівчинка Галя, сирота, яка зростала в дитячому притулку. “Дівчина була вогнисто-руда, й коси її роздималися хвилями тугого полум’я. Під тим полум’ям світилось чистою білизною напрочуд вродливе обличчя, на якому особливо вирізнялись брови та очі – глибокі й блакитні”. Все було гарним у дівчинці, але вираз обличчя, як спостережливо зазначає автор, “надавав холоду й незворушливості”, а погляд був жорсткуватим та непривітним. А звідки могла взятися […]...
- “Маруся” Квітки-Основ’яненка: утвердження в ідеалізованих образах високих морально-етичних якостей простої людини Літературна діяльність Квітки-Основ’яненка припадає на двадцяті – початок сорокових років XIX століття – на період загострення суперечностей, викликаних кризою кріпосництва в Росії. Г. Квітка-Основ’яненко своїми повістями дав перші зразки художньої прози в українській літературі, орієнтуючись на тогочасну російську літературу, зокрема на художню прозу Пушкіна і Гоголя. Повісті й оповідання Квітки-Основ’яненка, писані українською мовою, вийшли окремою збіркою в Москві під заголовком “Малороссийские повести, рассказьіваемне Грицьком Основ’яненком”. Українські прозові твори Г. Квітки […]...
- Реалізм байок Леоніда Глібова Найвищого свого розвитку українська байка досягла у XІX столітті у творчості Леоніда Глібова. Українська байка піднеслася на вищий ступінь із виходом у світ збірки “Малороссийские приказки” 1834 року. Відомо 107 байок, написаних цим невтомним трудівником, який, за словами Івана Франка, навіть у роки страшного затишку, застою та загального занепаду літературного життя в Україні не випускав із рук пера. У байках “Вовк і Ягня”, “Вовк і Кіт”, “Вовк і Вівчарі” Л. […]...
- УТВЕРДЖЕННЯ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ У РОМАНІ П. КУЛІША “ЧОРНА РАДА” “Чорна рада” П. О. Куліша – перший і один з кращих українських історичних романів. Але його значення і цінність не обмежуються порушенням історико-політичних проблем – незалежності та соборності України, ролі державних осіб, історичної пам’яті. Не менш виразно виступають тут і інші проблеми, які ніколи не застаріють: добра і зла, вірності та зради, батьків і дітей, кохання й подружнього життя, народної моралі та інші. Добро постійно бореться зі злом, і, на […]...
- Утвердження загальнолюдських цінностей в оповіданні Євгена Гуцала “Хто ти?” Героїня оповідання Хто ти?- красива дівчина Галя, сирота, яка зростала в дитячому притулку. “Дівчина була вогнисто-руда, й коси її роздималися хвилями тугого полум’я. Під тим полум’ям світилось чистою білизною напрочуд вродливе обличчя, на якому особливо вирізнялись брови та очі – глибокі й блакитні”. Все було гарним у дівчинці, але вираз обличчя, як спостережливо зазначає автор, “надавав холоду й незворушливості”, а погляд був жорсткуватим та непривітним. А звідки могла взятися усмішка […]...
- Утвердження загальнолюдських цінностей у романі Куліша “Чорна Рада” “Чорна рада” П. О. Куліша – перший і один з кращих українських історичних романів. Але його значення і цінність не обмежуються порушенням історико-політичних проблем – незалежності та соборності України, ролі державних осіб, історичної пам’яті. Не менш виразно виступають тут і інші проблеми, які ніколи не застаріють: добра і зла, вірності та зради, батьків і дітей, кохання й подружнього життя, народної моралі та інші. Добро постійно бореться зі злом, і, на […]...
- Характеристика образа Лисиця в байках Жана де Лафонтена Лис – персонаж багатьох байок Лафонтена, образ, запозичений з байок езопа й тваринного епосу. Це обережна, хитра, улеслива істота, що часом здобуває перемоги над недалекою, простодушною звіриною, але найчастіше попадає в мережі власного підступництва. У загальновідомому сюжеті байки “Ворона й Лисиця” Л. вдається добути лестощами сир. У моралі байки чується авторська невтішність у тім, що даремно говорити миру про мерзенність лестощів. Він і сам розуміє, що лестощі можуть привести й […]...
- Гумор байок Леоніда Глібова Гумор – неодмінна складова людського життя. Він допомагає нам зняти нервове напруження, вийти зі складної ситуації. Мабуть, саме тому завжди популярними були й будуть різножанрові гумористичні й сатиричні твори. Одним із відомих українських поетів-байкарів є і Леонід Глібов. Його твори відзначаються новаторськими рисами. Л. Глібов вніс у байку ліричний струмінь. Розробляючи ні домі сюжети, він наділяв їх рисами українського побуту середини XІX століття, а своїх героїн – рисами національної вдачі […]...
- Засудження людських вад у байках Крилова Байки І. А. Крилова – прекрасна школа спостережень життя, явищ, характерів. Байки зацікавлюють і динамічними сюжетами, і зображенням характерів дійових осіб, зокрема тварин, комах, птахів. Однак тварини, комахи і риби у байках, за влучним висловом І. Франка, “одною бровою підморгують на людей”. Тож кожна прочитана байка викликає у людини роздуми. Читаючи байку “Дем’янова юшка”, розумієш: історія, яку розповідає автор, зовсім не про конкретних Дем’яна та Фоку й не про юшку […]...
- Осуд моральних пороків у народних байках – ІІ варіант 6 клас II варіант Байки – короткі прозові твори, що розповідають про одну якусь подію, вони невеликі за обсягом. У байках головними героями майже завжди є тварини. Засновником цього жанру став Езоп. Байки цікаві тим, що в них автор викриває людські вади та погані звички. У байці “Миш, жаба і каня” зображено мишу, що зробила собі ямку і зносила туди зерно, а жаба зайняла її домівку. Вони почали сваритись і […]...
- “Журюся я над річною…”. Твір за поезією Л. Глібова “Журба” Ми знаємо видатного українського письменника Леоніда Глібова, передусім, як байкаря. Ми зачитуємось його байками, такими яскравими, розумними і надзвичайно легкими для сприйняття. Я впевнений, що всім до вподоби цікаві алегоричні образи, які діють у байках Глібова. Байки цього письменника не втрачають своєї актуальності з плином часу. Проте є й інший бік творчості Глібова як письменника. Не настільки відомий, як Глібов-байкар, проте не менш художньо обдарований є Глібов-поет. Коли вперше я […]...
- Осуд несправедливості кріпосницького суспільства в байках “Вовк та Ягня”, “Мірошник” Є письменники, ім’я яких асоціюється переважно з одним літературним жанром. Такими митцями були в російській літературі Іван Крилов, а в українській – Леонід Глібов. Обидва вони увійшли в історію рідного письменства як видатні байкарі. Розробляючи сюжети славнозвісного давньогрецького байкаря Езона, вони створювали цілком оригінальні твори, висміюючи недоліки сучасного їм життя. Головні теми байок Глібова – безправ’я покріпаченого селянства, поміщицька сваволя, продажність суддів, хабарництво чиновників… Так, байка “Вовк та Ягня” викриває […]...
- Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя ЛЕОНІД ГЛІБОВ 8 клас Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя Л. Глібов, як і багато інших письменників, у своїй творчості намагався осмислити загальнолюдські питання. Роздуми над скороминучістю людського життя знайшли втілення у вірші Л. Глібова “Журба”. Ця поезія викликає сумний настрій. Незважаючи на те, що поет милується прекрасною природою він відчуває душевний неспокій: …в мене бідне серденько І мліє, і болить. Мабуть, саме тому і здається автору, що три верби схилилися […]...
- Засудження моральних пороків у народних байках 6 клас Серед багатьох жанрів народної творчості значне місце посідає народна байка. Найцікавішим є те, що на перший погляд у цих творах розповідається про тварин, але якщо придивитись… через тварин вимальовуються образи людей. В образах цих тваринних персонажів змальовано не просто людей, а їхню вдачу з усіма притаманними їй вадами. Наприклад, у байці “Не випусти рака з рота” засуджується любов людини до хвалькуватих речей. Рятуючись від ворони, рак почав її […]...
- “Журба” Леоніда Глібова-перлина української літератури “Журба” Леоніда Глібова-перлина української літератури Леонід Глібов – відомий байкар, автор загадок та акровіршів. Писав він і ліричні твори, деякі з них стали народними піснями. У поезії “Журба” Л. Глібов явища природи відтворив паралельно з людським життям. Автор описав найлагіднішу пору року – літо, тепле, красне, ніжне, як молоді літа людини: Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Ліричний герой засмучений: осінь нагадує йому, що […]...
- Осуд моральних пороків у народних байках – І варіант 6 клас I варіант Народні байки, як відомо, містять у собі мудрість, яку накопичував народ не одне покоління. В основному байки мають сатиричний характер, тобто висміюють ті моральні пороки, які притаманні кожному з нас. Байки вчать нас жити так, щоб наші дії не йшли всупереч нашому сумлінню. У байці “Миш, жаба і каня” мова йде про те, як миша і жаба почали бійку через ямку, не розібравшись у суті справи. […]...
- Байка – джерело мудрості У розділі “Байка у світовій літературі” ми познайомилися з історією розвитку байки, а також із творами відомих байкарів. Байки писали Езоп, Лафонтен, Крилов, Глібов. Спочатку здається, що байка – це розважальний веселий твір, але насправді автори байок говорять про серйозне. Як сказав Леонід Глібов: “Здається, байка просто бреше, а справді – правду ясну чеше”. Байка нагадує казку, бо діючи особи в ній – звірі, які розмовляють. Але в байці є […]...
- Кого і за що засуджує Г. Сковорода у своїх байках Видатний поет-мислитель Г. С. Сковорода був і зачинателем української літературної байки. У 1774 році він склав збірку “Басні Харьковскія”, до якої увійшли тридцять байок. У них він висміював гонитву козацької старшини за дворянськими титулами, викривав поміщиків-паразитів, що живуть за рахунок народу, стверджував повагу до трудящого люду. Кілька байок Г. Сковорода присвятив злободенній темі про справжню цінність людини. Такою є байка “Ворона і Чиж”. Автор показав короткозорість і егоїзм Ворони, яка […]...
- МОТИВИ ТВОРЧОСТІ Л. ГЛІБОВА Після видання валуєвського циркуляра про заборону українського друкованого слова один із кураторів Київського навчального округу наказав спалити 500 книг байок Глібова, котрі були призначені для шкіл, як “шкідливе видання, яке не повинне мати місце в народному училищі”. Наказ було виконано. Іван Франко називав Леоніда Глібова “найкращим українським байкописцем”. В “Энциклопедическом словаре Брокгауза и Эфрона” читаємо про байки Глібова, що вони “відзначаються чудовою українською мовою, гумором, знанням народного життя, простотою фабули […]...
- Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Українським Криловим називають найвидатнішого байкаря України Леоніда Глібова. У творах талановитий письменник викриває феодальне та буржуазне судочинство. Найвиразнішою є байка “Щука” – зразок сатири на панський суд. Страшні злочини скоїла Щука: “Того заїла в смерть, другого обідрала”. Отже, звинувачення цілком слушні, судді змушені жорстоко покарати “катюгу”. Але стряпчий проголошує таку промову перед добренькими й плохенькими суддями, яка вимагала найжорстокішого вироку Щуці: Щоб […]...
- Художнє втілення філософських ідей у байках Сковороди Григорій Савич Сковорода, видатний філософ, письменник-просвітитель XVIII століття, посідає почесне місце в історії української і світової культури. Свої філософські погляди Сковорода обстоює і в байках. Писати байки його спонукало саме життя з безліччю явищ і фактів, вартих осміяння, осуду та бажання виправити вади, навчити, передати свій життєвий досвід, поділитися наслідками багатьох роздумів. Зразком цього жанру була для нього класична грецька та римська байка і передусім творчість Езопа. Виразно позначився на […]...
- Актуальність творчості Леоніда Глібова Талант справжнього митця проявляється в тому, що його твори залишаються актуальними в різні часи і в різні епохи. Байку “Мірошник” Леонід Глібов написав у 1853 році. Це був переломний період в історії Російської імперії: стара кріпосницька система заважала розвиватися новим капіталістичним відносинами. Настав час, коли необхідно було докорінно змінити життя суспільства. Скасування кріпосного права стало визначною віхою в житті усієї держави. Ніби передчуваючи такі зміни, частина поміщиків-кріпосників перестали турбуватися своїми […]...
- Осміяння в байках І. А. Крилова людських вад і недоліків Осміяння в байках І. А. Крилова людських вад і недоліків Люблю, где случай есть, пороки пощипать. І. А. Крилов Іван Андрійович Крилов був обдарованою людиною. Він складав п’єси для театру, писав вірші, перекладав байки. Якось він показав свої переклади відомому байкарю Іванові Івановичу Дмитрієву. Дмитрієв був у захваті від байок Крилова: “Це ваш рід, ви знайшли його”, – сказав він і відіслав байки до журналу, де вони були надруковані в […]...
- Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – ІІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас III Варіант Леонід Іванович Глібов почав писати байки ще коли навчався в гімназії. Він розумів, що в них можна висловити все те, що говорити одверто було заборонено. Байка “Лисиця-жалібниця” була написана у 1891 році. У ній осуджується лицемірство, підступництво, хижацтво Лисиці. Лисиця – узагальнений образ лукавої людини, що голубить словами, живе ніби для правди, а насправді хитрує, щоб одержати те, що хоче. На фоні чудового пейзажу поет змальовує […]...
- Чиновницька сваволя в байках Є. Гребінки Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. В Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVІІ – XVІІІ століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і точилася запекла боротьба за розширення її тематичного й жанрового різноманіття. До жанру байки зверталися Григорій Сковорода, Левко Боровиковський, […]...
- Засудження людських вад у байках І. Крилова Іван Андрійович Крилов був надзвичайно талановитою людиною: захоплювався математикою й іноземними мовами, поезією та музикою, писав п’єси та видавав часописи. Проте найбільше визнання й славу принесли йому байки. Славу великого російського байкаря Крилов зажив ще за життя. Коли Івана Андрійовича запитували, чому він пише байки, він відповідав: “Байки зрозумілі кожному”. Так, байки Крилова знані всіма й зрозумілі кожному. Хто з нас не читав його прекрасних байок, не дивувався його кмітливим, […]...
- Чиновницька сваволя в байках Є. Гребінки ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. В Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVII – XVIII століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і точилася запекла боротьба за розширення її тематичного й жанрового різноманіття. До жанру байки зверталися Григорій Сковорода, […]...
- Утвердження загальнолюдської моралі в повісті “Сердешна Оксана” У 1841 році в альманасі “Ластівка” побачила світ повість Г. Квітки-Основ’яненка “Сердешна Оксана”. Цей твір був високо оцінений Т. Шевченком, П. Кулішем, В. Далем, О. Потебнею. Що ж підкорювало в ньому відомих письменників та мовознавців? Звичайно ж, відповідність християнській моралі, тобто найблагороднішим людським ідеалам. “…Ставлячи за найпершу повинність натури людської моральну чистоту, особисту правдивість та добрість,- писав С. Єфремов,- Квітка й шукав зразків цього в людях…” Образ головної героїні повісті […]...
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у повісті “Талант” Цінність художнього твору визначається не широтою порушених проблем, не значущістю ідей, а тим, наскільки переконливе його художнє слово в постановці та розв’язанні вічних проблем людства: добра і зла, життя та смерті, мрії і дійсності. Добро постійно бореться зі злом, та, на жаль, не завжди перемагає. Це ми бачимо й у повісті С. Васильченка “Талант”. Молоді здібні учителі прагнуть одержати вищу освіту, щоб потім нести культуру на село, віддавати свій талант […]...
- Ієрархія моральних цінностей з мого погляду Яка книга у світі є скарбницею мудрості людства? За яку книгу люди йшли на смерть? З якої книги черпали свою наснагу найгеніальніші письменники світу? Зрозуміло, що це Біблія. Основна роль Біблії в сучасному світі є виховною. Біблійна мораль дуже сувора. А як часто ми порушуємо її принципи! Загальнолюдський досвід утілюють добре відомі десять заповідей. Ось та ієрархія моральних цінностей, яка надала людству можливість досягти всього сучасного розмаїття й повноти життя. […]...
- Художнє втілення філософських ідей у байках Григорія Сковороди Григорій Савич Сковорода, видатний філософ, письменник-просвітитель XVIII століття, посідає почесне місце в історії української і світової культури. Свої філософські погляди Сковорода обстоює і в байках. Писати байки його спонукало саме життя з безліччю явищ і фактів, вартих осміяння, осуду та бажання виправити вади, навчити, передати свій життєвий досвід, поділитися наслідками багатьох роздумів. Зразком цього жанру була для нього класична грецька та римська байка і передусім творчість Езопа. Виразно позначився на […]...
Categories: Твори на різні теми