Утвердження громадської активності трудівника – I варіант СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ

Related posts:

1. Утвердження громадської активності трудівника – IІ варіант СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ 8 клас II варіант Творчість С. Руданського в українській літературі посідає важливе місце. Його творча спадщина велика і багатогранна, але найвиразніше його талант проявляється в ліриці. Щодо своїх ліричних творів Руданський вживав жанрове визначення “пісні”. І це не випадково. Впадає в око близькість лірики українського поета до фольклору. Але все рівно він не вдавався до стилізації під народну творчість, а творив щось своє, оригінальне. Досить обширними є вірші, де зустрічаємо […]...
2. Утвердження громадської активності трудівника Творчість С. Руданського в українській літературі посідає важливе місце. Його творча спадщина велика і багатогранна, але найвиразніше його талант проявляється в ліриці. Щодо своїх ліричних творів Руданський вживав жанрове визначення “пісні”. І це не випадково. Впадає в око близькість лірики українського поета до фольклору. Але все рівно він не вдавався до стилізації під народну творчість, а творив щось своє, оригінальне. Досить обширними є вірші, де зустрічаємо громадське звучання, твори, де […]...
3. Руданський Степан Васильович Народився Степан Васильович Руданський 6 січня 1834 р. в с. Хомутівці, тепер Вінницької області, у родині священика. Навчався у Шаргородській бурсі, потім у Кам’янець-Подільській духовній семінарії. До Києва юнак поїхав вступати в духовну акаде­мію, але вступив до Медико-хірургічного університету. Після закінчення університету працював міським лікарем в Ялті, користуючись повагою жителів міста. Літературна діяльність С. Руданського розпочалася баладою “Ве­чорниці”, написаною у романтичному стилі. Під час перебування у Петербурзі написав багато оригінальних […]...
4. Народнопісенний характер лірики С. Руданського СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ 8 клас З дитинства С. Руданський полюбив красу і милозвучність українських народних пісень. Духовна краса нашого народу, що відбилася в його піснях, захоплювала поета. Саме з цього захоплення починається Руданський – автор, у творчості якого фольклор став невичерпною скарбницею тем, ідей, образів. Народнопісенний характер має поезія С. Руданського “Пісня”, витримана автором цілком у стилі народної пісні. Вона органічно близька і своїм змістом, і духом до народної творчості. Ліричний герой, згідно […]...
5. Зображення моральної вищості трудівників над зарозумілими панами СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ 8 клас Тема безперечної вищості простого люду, переваги народної моралі над панською розкрита у творчості багатьох українських письменників-демократів. Розмірковує над нею і С. Руданський. Гостро і дотепно викриває письменник звироднілість і брутальність купців у співомовці “Добре торгувались”. За допомогою контрасту автор протиставляє почуття власної гідності чумака і дурість та грубість купців, що висміюють працьовиту людину з народу. Про перевагу народної моралі над панською говорить С. Руданський і у вірші “Наука”. […]...
6. Співомовки Руданського – неповторне явище літератури Степана Руданського Франко вважав найбільш талановитим поетом після смерті Шевченка. Руданський є автором поем, віршових хронік, гуморесок, ліричних поезій і балад. Усі свої поетичні твори Руданський називав “співомовками”. Поет писав ліричні вірші про кохання. Деякі з них стали народними піснями, серед них – “Повій, вітер, на Вкраїну”. Пізніше в його ліриці з’являться громадські мотиви мужності в боротьбі за оновлення суспільного життя. Цікавими є поетичні гуморески та приказки Руданського, написані за […]...
7. Дитячі роки Т. Г. Шевченка – – ІІ варіант – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО 6 клас II варіант У повісті “В бур’янах” С. Васильченко розповідає про народження і дитячі роки Т. Г. Шевченка. Народився майбутній Кобзар в бідній кріпацькій родині. Хата Шевченків була “найгірша, мабуть, в усьому селі”. Малого Тараса гляділа його сестра Катерина, яка сама була ще дитиною. В дитинстві Тарас найбільше любив слухати розповіді свого діда про гайдамаків, народних захисників. Після цих розповідей він грався в гайдамаків: рубав бур’яни лозиною, ніби панам […]...
8. Дитячі роки Т. Г. Шевченка – – І варіант – СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО 6 клас І варіант Тарас Григорович Шевченко – гордість і слава України. Його “Кобзар” відомий не тільки в Україні, а й за її межами. У повісті “В бур’янах” Степан Васильченко розповідає про родину, виховання та подальшу долю маленького Тараса. Батьки майбутнього Кобзаря працювали на панщині й поверталися додому геть виснаженими. Змалечку Тараса доглядала сестра Катерина. Родина Шевченків жила у злиднях. їхня хата була чи не найгіршою в селі: кривобока, у […]...
9. Уславлення козацької мудрості, винахідливості, почуття гумору в співомовках С. Руданського Ніхто з поетів, мабуть, так не знається на фольклорі, як Степан Руданський. Він залишив нам багату спадщину. Але особливе місце посідають співомовки, створені на основі фольклорних творів. В українській літературі традиційно козаки наділені найкращими рисами: надзвичайною силою, хоробрістю, відважністю. Але С. Руданський відтворив запорожців мудрими, дотепними, ввічливими, веселими. І при цьому вони ви­конували доручення. Козаки поводяться гідно, вони ро­зумні, дотепні, з почуттям гумору. Співомовка “Козак і король” нагадує нам казку, […]...
10. Твір Показ кмітливості простого народу в співомовці С. Руданського “Добре торгувалось” Показ кмітливості простого народу в співомовці С. Руданського “Добре торгувалось” Багатшим та різноманітнішим зробили світ художньої літератури співомовки Степана Руданського. У гумористично-сатиричних приказках письменник прагнув висвітлити негативні сторони людських характерів. Показовим у цьому плані є твір “Добре торгувалось”. Мужик з мазни нею ходив по крамницях та шукав дьоготь. З нього вирішили покепкувати два купці: Здесь не деготь, – йому кажуть, – Дурмі продаються!.. Але мужик зумів постояти за себе, не […]...
11. Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського Щире захоплення викликали у Степана Руданського українські народні пісні, думи, анекдоти, приказки. Вони стали джерелом його співомовок, підказали поетові багато тем цього неповторного явища літератури. Коли їх читаєш, то бачиш життя України XІX століття, переймаєшся турботами, тривогами, радощами і бідами її народу. Героєм співомовки Руданського виступає і проста трудова людина, і служителі різних релігійних культів, і царська урядова […]...
12. Співомовки Степана Руданського Любов до влучного і дотепного слова – одна з характерних рис українського народу. Вона відобразилась у величезній кількості народних жартів, байок, приказок, жартівливих порівнянь. Це справило свій вплив і на творчість багатьох письменників. Степан Руданський – один із них. В історії літератури він відзначився тим, що започаткував новий жанр – співомовки. “Степан Руданський справді заслуговує на найдорожчий у світі титул – титул народного поета”,- так оцінив його творчість М. Рильський. […]...
13. Величання в народних піснях селянської родини, селянина-трудівника Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала собі щебетати, Господаря викликати. Такі рідні й іще з дитинства знайомі нам слова народної пісні, що завжди супроводжувала новорічний обряд. Для наших давніх предків, як тільки оживала природа, сходив сніг, починався Новий рік. Вони починали засівати ниву і заклинали урожай, щоб жито родило високе, буйне, кучеряве. Наші предки вірили, що сонце, вітер, мороз і дощ – це божества, від яких залежить урожай і життя […]...
14. Образ людини-трудівника в повісті “Зачарована Десна’ Олександра Довженка Кіноповість “Зачарована Десна” – це гімн землі й людям праці, що разом зростили і виховали самого письменника. Твір є автобіографічним. Він побудо-ваний на спогадах про веселі та сумні, приємні та неприємні сторінки дитинства. Усі вони осяяні світлом домашнього вогнища, враженнями від спілкування з природою та односельцями – чесними трудівни-ками землі. Розкішна природа над красунею Десною, яку сприймав О. Довженко “зачарованими” дитячими очима, творила його як митця, а батько-мати, хлібо-роби-односельці своїм […]...
15. Радощі і біди народу Степан Руданський народився в 1834 році в селищі Хомутинці на Вінниччині в родині сільського священика. Він закінчив бурсу, Камянець-Подільську духовну семінарію. Потім усупереч волі батька вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії. Майбутній письменник жив дуже бідно, і під час навчання в Петербурзі захворів на сухоти. Тоді він поїхав працювати лікарем до міста Ялта. Його дуже шанували за чесну та безкорисливу працю мешканці міста і навіть обрали почесним мировим суддею округу. Під […]...
16. ВАСИЛЬЧЕНКО СТЕПАН – ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ Степан Васильович Васильченко народився 8 січня 1879р. в містечку Ічня на Чернігівщині в бідній сім’ї ремісника. Трудова атмосфера, в якій зростав Васильченко, навчання в Коростишівській семінарії та Глухівському учительському інституті напередодні й у часи революційних подій 1905р., “неспокійна”, за його висловом, праця “неблагонадійного” вчителя в сільських школах на Київщині та Полтавщині, а також посилений інтерес до народної творчості, до поезії Шевченка, світової класики, – все це сприяло збагаченню життєвого і […]...
17. Чи підкорив Степан Радченко місто? Відомий український письменник В. Підмогильний у своєму романі “Місто” намагається осмислити одвічну проблему багатогранності людської душі, намагається знайти рішення і робить це, не кидаючись у крайності і не моралізуючи їх. Робить це автор через розкриття образу головного героя твору Степана Радченка, вихідця з села, який будь-якою ціною намагається закріпитися у міському суспільстві. Степан Радченко, впевнений у собі, рішучий, здібний, енергійний юнак, який приїжджає до столиці України, щоб отримати там гідну […]...
18. Проблеми виховання людини-трудівника в п’єсі “Дикий Ангел” Єдність особистого і громадського, чесна й сумлінна праця кожного члена суспільства, відповідальність перед майбутніми поколіннями за те, що ти зробив у житті – такі визначальні принципи головного героя твору Платона Микитовича Ангела, який вважає їх обов’язковими для всіх. На перший погляд, Ангел – “куркуляка”, “за копійкою не те, що нахилиться, а ляже”. Та й сам Платон Микитович відверто зізнається, що не байдужий до грошей. Правда, він їх не любить, а […]...
19. Роль поета й поезії в суспільстві – VІ варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 клас ЛЕСЯ УКРАЇНКА VI варіант Леся Українка боролася із соціальною несправедливістю своїм словом, бо, тяжко хвора, не могла долучитися до активної громадської діяльності. Багато її віршів присвячено ролі поета у житті суспільства. Про це йдеться і в поемі “Давня казка”. Головні герої – лицар Бертольд і бідний поет. Не називаючи імені співця, Леся Українка ніби підкреслює: ім’я його може і не залишитися в пам’яті поколінь, але головне – це […]...
20. Васильченко Степан Васильович Степан Васильович Васильченко народився 8 січня 1879 р. у містечку Ічня на Чернігівщині у сім’ї ремісника-шевця. У 15 років вступив до Коростишівської вчительської семінарії, яку закінчив через два роки. Потім вчителював на Київщині та Пол­тавщині. У 1904 р. С. Васильченко навчався в Глухівському учительському інституті. За виступ проти місцевої влади письменника переслідували. Під час революції 1905 р. він переїхав на Донбас, де брав участь у робіт­ничих демонстраціях, був заарештований. У […]...
21. Утвердження Української держави – справа кожного з нас З давнини, довіку ранимої, Над владиками світу встаю І до вас промовляю, Сини мої, Не проспіть Україну мою П. Карась, “Монолог Тараса” Україно! Рідна земле моя! Перед тобою схиляюся у глибокій шані і любові. Я – дочка твоя, маленька частинка великого народу. Під твоїм небом з’явилася на світ, пізнала життя, зробила свої перші кроки, промовила перше слово. І тільки з плином часу по-справжньому почала усвідомлювати, що вросла у батьківську землю […]...
22. Твір Утвердження нездоланності рідного народу в поезії П. Тичини “Я утверждаюсь” Утвердження нездоланності рідного народу в поезії П. Тичини “Я утверждаюсь” Творчість Павла Тичини нерозривно пов’язана з історією українського народу. Велика любов до рідного краю та співвітчизників надихала митця на вражаючі силою таланту твори. Однією з таких поезій є вірш “Я утверждаюсь”, написаний у трагічні для України роки Великої Вітчизняної війни. Поет утверджує незламність, непереможність українського народу, який живе і буде жити, бо сила його-в Правді: Я єсть народ, якого Правди […]...
23. Протест проти рабської моралі українців у поезіях Руданського Розквіт творчості Степана Руданського припадає на 1850-ті – початок 1860-х років. Центральним у ліриці національно-патріотичного плану, як і в більшості його творів інших жанрів, є мотив неволі України. Автор використовує широкі алегорії, а часом вдасться і до прямих закликів “не гнути козацької шиї”: Нехай знову брязне шабелька стальна В козацьких залізних руках. Ситуації й форми він обирає найнесподіваніші. Ось мати співає колискову. Співаючи, вона ніби бачить невеселе майбутнє свого сина: […]...
24. Моя улюблена пора року – IV варіант 6 клас IV Варіант Моя улюблена пора року – весна, і я впевнена, що багато хто погодиться зі мною. Весна – час надії, щастя і кохання. Це час, коли природа прокидається від зимового сну. Сонце все вище піднімається в небі. І вже не так одразу, як узимку, а все повільніше й повільніше згасають вечірні сутінки. Ліс починає шуміти. Таємничий гомін іде день ніч. Від нього стає неспокійно на душі і […]...
25. Мрії обдарованої дівчини-селянки про артистичну діяльність СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО Мрії обдарованої дівчини-селянки про артистичну діяльність Багата талантами наша земля. Якщо перерахувати нам відомих, то вийде великий список. А скільки залишилося невідомими, бо з тих чи інших причин не змогли реалізуватися?! Такою є і героїня повісті С. Васильченка “Талант”. Тетяна походить зі звичайної селянської родини. Вона сирота, живе з матір’ю. Отримала певну освіту, але не має тяги до навчання. Хоч деякий час […]...
26. Трагедія занапащеного життя СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО Трагедія занапащеного життя Видатний український письменник Олесь Гончар, аналізуючи творчість Степана Васильченка, зазначив: “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”. Це чудові слова до життєпису автора повісті “Талант”. Степан Васильченко завжди відстоював власні гуманістичні принципи, власні погляди на призначення літератури взагалі. Прискіпливі […]...
27. Народнопісенний характер лірики С. Руданського З дитинства С. Руданський полюбив красу і милозвучність українських народних пісень. Духовна краса нашого народу, що відбилася в його піснях, захоплювала поета. Саме з цього захоплення починається Руданський – автор, у творчості якого фольклор став невичерпною скарбницею тем, ідей, образів. Народнопісенний характер має поезія С. Руданського “Пісня”, витримана автором цілком у стилі народної пісні. Вона органічно близька і своїм змістом, і духом до народної творчості. Ліричний герой, згідно з народною […]...
28. Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – І варіант БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас І варіант Б. Грінченко завжди переслідувався урядом за демократичні погляди. Реалізацію своїх народолюбних ідей він пов’язував з просвітницькою діяльністю в селянських колах. Письменник поширював серед простих людей думки про їх рівність з панами. Ця проблема і розглядається автором у творі “Сам собі пан”. Головний герой оповідання – селянин Данило, який робить спробу “панського права добути”. Він бажає довідатися, “чи можна якось так, щоб мужик в одній хаті з […]...
29. “Маруся” Квітки-Основ’яненка: утвердження в ідеалізованих образах високих морально-етичних якостей простої людини Літературна діяльність Квітки-Основ’яненка припадає на двадцяті – початок сорокових років XIX століття – на період загострення суперечностей, викликаних кризою кріпосництва в Росії. Г. Квітка-Основ’яненко своїми повістями дав перші зразки художньої прози в українській літературі, орієнтуючись на тогочасну російську літературу, зокрема на художню прозу Пушкіна і Гоголя. Повісті й оповідання Квітки-Основ’яненка, писані українською мовою, вийшли окремою збіркою в Москві під заголовком “Малороссийские повести, рассказьіваемне Грицьком Основ’яненком”. Українські прозові твори Г. Квітки […]...
30. Утвердження незнищенності Києва як символу української нації у поемі М. Рильського “Неопалима купина” Поеми Максима Рильського “Слово про рідну матір”, “Н^ага”, “Неопалима купина” та збірки “За рідну землю”, “Світла зброя”, “Велика година” читаються, як поетове зізнання у ніжній синовній любові до України, уславлення її історичного минулого. Поема “Неопалима купина” була написана 4 жовтня 1943 року, незадовго до визволення Києва від фашистських загарбників. Вже сама назва викликає уявлення про щось вічне і величне. Біблійний кущ, що горів, не згораючи, з якого доносився голос Бога, […]...
31. Майстерне зображення пір року у віршах – І варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР СОСЮРА I Варіант У своїх віршах Володимир Сосюра дуже майстерно зобразив такі пори року, як зима та весна. У його поетичному творі “Зима” ця пора року постає, ніби дівчина, яка сипле білим снігом, закручує хуги на полях, малює на шибках квіти морозу. Явища зими, які змальовані у вірші, яскравими картинами постають перед очима. У вірші “Люблю весну” постає картина теплої, запашної весни. Весну супроводжують такі […]...
32. Утвердження незахищеності Києва як символу української нації у поемі Максима Рильського “Неопалима купина” В історію української літератури Максим Рильський увійшов як самобутній національний поет, патріот України, який щиро і високо підносив національну ідею, будив історичну пам’ять свого народу, утверджував думку про його талановитість, національне відродження країни, невмирущість рідної мови. Тому, на мою думку, не дивно, що його поеми “Слово про рідну матір”, “Жага”, “Неопалима купина” та збірники “За рідну землю”, “Світла зброя”, “Велика година” сприймаються як поетове зізнання у ніжній синовній любові до […]...
33. Степан Васильченко – письменник-новеліст Степан Васильченко – письменник-новеліст І. Життя та доля С. Васильченка. – С. Васильченко – людина високої моральної краси, на долю якої випало багато випробувань. Навчаючись у Глухівському учительському інституті, пішов учителювати. Отак і прожив життя, працюючи вчителем і пишучи твори, бо мав особливий дар: бачити і помічати в житті людей основне і відтворювати його на папері. І як письменник, і як учитель з великою любов’ю і відповідальністю ставився до своїх […]...
34. Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть – I варіант 6 клас I Варіант Цей вислів треба розуміти так: як ти ставишся до інших людей, так і до тебе будуть ставитись. Хочеш, щоб тебе поважали, були чемними, уважно слухали, поважали твої почуття та бажання, то сам поводься так з іншими. Кожній людині приємно, коли до неї, до її думки прислухаються. Моя матуся часто мені повторює: “Стався до інших так, як хочеш, щоб ставились до тебе”. Я намагаюсь дотримуватись цього правила. […]...
35. Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Іван Котляревський… Ім’я це викликав у кожного яскраві асоціації: і безсмертній Еней, і невмируща Наталка – героїня п’єси, що стала праматір’ю нового українського театру. Що забезпечило “Наталці Полтавці” безсмертя у віках? Найкраще можна відповісти словами О. Гончара: “Два століття живе на світі безсмертний автор “Енеїди” й “Наталки Полтавки” поет, веселий мудрець, в якому мовби уособився оптимізм народу, його дужий, не підвладний смуткові дух, патріотичне чуття, обдарованість, моральна чистота”. Ці риси […]...
36. Життєвий і творчий шлях – Степан Васильченко Степан Васильченко Життєвий і творчий шлях Степан Васильченко народився 8 січня 1879 р. в місті Ічні на Чернігівщині в бідній селянській родині. Змалку батракував. Але велика сім’я жила дружно, тут панував культ пісні, читали книги. Батько письменника, вШВКМВі ЯНН який сам був грамотним, намагався будь-що дати освіту дітям, вивести їх у люди. 1886 р. хлопець вступає до Ічнянської п’ятирічної школи. Стає кращим учнем, здобуває право залишитися при школі на два […]...
37. Трагедія Федора Ровби – трагедія селянина-трудівника в період колективізацій Твір по повісті В. Бикова “Облава”. Письменник Василь Биков відомий нам як правдивий, щирий оповідач про людську долю в роки Великої Вітчизняної війни. Тема війни є основною в його творчості. Велику популярність одержали такі його повісті, як “Альпійська балада”, “Третя ракета”, “Сотников”, “Кар’єр”. Але у творчому багажі письменника є й інша, не менш значима по своїй драматичності тема: доля селянства в період колективізації. Вона зачіпає одну із самих складних, хворобливих […]...
38. Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва? Питання про долю персонажа роману “Місто” Степана Радченка досить неоднозначне. Автор показує нам шлях поступового кар’єрного зростання героя, який супроводжується неминучою духовною еволюцією. Радченком володіє непереможне прагнення до нового, іншого, вищого, втіленням чого в його свідомості стає місто. Герой приїжджає до міста з метою вступити в технічний інститут, а після його закінчення повернутися до села. Але вже з початку він переосмислює своє ставлення до села, яке стає для Радченка уособленням […]...
39. Нехай гнеться лоза, а ти, дубе, кріпись Талановитий український поет 50-60-х років XІX століття Степан Васильович Руданський народився в багатодітній сім’ї священика в селі Хомутинцях на Поділлі. Родина жила бідно, але батько всіляко оберігав дітей від спілкування з однолітками із кріпацьких родин, нехтував народною мовою та звичаями. Отець Василь мріяв, що його молодший син вивчиться на священика, а тому віддав його до Шаргородської бурси, а потім до Кам’янець-Подільської семінарії. І хоча Степана гнітила задушлива атмосфера, яка панувала […]...
40. Утвердження сили народного духу і викриття нікчемності панівної верхівки у поемі І. П. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” І. П. Котляревського з’явилася у той час, коли на українських територіях царської Росії розформовувались козацькі слобідські полки, нищилися рештки автономії після зруйнування Катериною II Запорозької Січі. У дискусіях про український народ переважала шовіністична російська думка про те, що немає такого народу, що це лише плем’я без своєї мови і традицій. Відсутність державного захисту, соціальний і національний гніт гальмували духовний розвиток народу. Але художня література живилася соками народної мудрості, гумору […]...