Гідність – це риса характеру, яку в людині знищити неможливо. Втративши гідність, людина перестає бути Людиною. Вона перетворюється на суспільну істоту, яка сліпо виконує команди господаря, яка не має особистої думки або боїться її висловити.
Людина без гідності намагатиметься приховати свою індивідуальність, боятиметься вирізнятися із суцільної сірої маси таких же суспільних істот, як вона сама. З часом вона взагалі втратить свою особливість, несхожість, неповторність і перетвориться на звичайний гвинтик, яких у суспільному механізмі сотні тисяч, мільйони.
Проблеми гідності людини в незвичній, нетрадиційній формі зображує Володимир Дрозд у своєму оповіданні “Кінь Шептало”. Незвичність полягає у тому, що проблеми людського характеру, особистості постають у свідомості коня, а не людини. Чому коня?
Мені здається, що відповідь на це питання проста і закономірна. Я дуже люблю тварин, але чи знає хто тварину, яка б перевершила коня своєю грацією, шляхетністю, витонченістю? Оксамитово-бездонні очі цієї благородної істоти світяться розумом.
Горда постава неначе вказує на божественне походження, бо лише Бог може створити таку досконалість.
Дивне ім’я головного героя – це також не випадковість, воно символічне. Кінь постійно веде бесіду зі своїм сумлінням, але цієї розмови ніхто не чує. Душа його не має спокою, бо терзають її суперечності.
З одного боку, він не хоче бути таким, як усі, а лез іншого – протистояти сірій бездумній масі він один не може. “Супроти вітру довго не побіжиш, і розумніше до часу прикинутися, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки”.
Шептало пам’ятав, що він походив зі шляхетного роду циркових артистів, життя яких було освітлене промінням слави. Білий красень тримався осторонь табуна, він навіть відмовлявся пити воду разом зі спітнілими гнідими, сірими, перистими, вороними. “Я інакший, ніж вони…” – нагадував він собі. Йому здавалося, що навіть конюх Степан ставився до нього по-особливому.
Але іноді він бував дуже злий і міг ударити навіть Шептала. У такі хвилини “білому коневі бувало завжди по-справжньому гірко”, бо його зневажали.
Одного дня, після удару батогом, Шептало, сам того не розуміючи, втікає на волю. Біля річки “Шептало шурхнув у глибінь і поплив”. З води він вийшов абсолютно білий.
Але кінь настільки звик вдавати із себе підкореного, що, опинившись на волі, розгубився і навіть перелякався омріяної свободи. Він не знав, що робити з тією волею, тому вирішив, що “краще вже й надалі прикидатися сіреньким та покірненьким… Головне, щоб він, Шептало знав про свою білизну”.
Щоб знову стати таким, як усі, кінь викачався у грязюці і повернувся до стайні.
Кожна людина рано чи пізно постає перед вибором: залишатися самою собою чи стати такою, як усі, тобто втратити свою індивідуальність. Таке рішення прийняти складно. У таку хвилину варто пригадати білого красеня Шептала.
Можливо, його досвід нам знадобиться.





Related posts:
- План-характеристика білого коня Шептала за оповіданням В. Дрозда “Білий кінь Шептало” I Варіант. 1. Білий кінь Шептало – головний герой оповідання. 2. Суперечлива особу періоду “застою” в алегоричному образі коня. 3. Спогади, що допомагають героєві у важкому повсякденному житті. 4. Що розповіді мами героя оповідання про гордих білих коней? 5. Зміни у житті білого коня Шептала. 6. Чому Шептало втрачає своє “я”? 7. Виявляння твердості характеру Шептала. 8. Білий кінь Шептало на волі. 9. Повернення Шептала до стійбища. 10. Білий кінь […]...
- Простота – найкраща риса характеру людини ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Простота – найкраща риса характеру людини “Ми плачемо тому, що нам сумно, але й сумно нам тому, що ми плачемо”, – писав відомий американський психолог початку XX століття В. Джеймс. Ці слова підтверджують мудрість, що зміст визначає форму, але і від форми залежить зміст. Це важливо пам’ятати, коли замислюєшся над формами своєї поведінки, роздумуєш над тим, що має стати звичкою і що наповнить твій внутрішній світ. […]...
- Твір-роздум за темою “Життєвий вибір сучасної людини, її можливість зберегти індивідуальність ” – Ваколюк Вікторія Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Ваколюк Вікторія, 15 років Твір-роздум за темою “Життєвий вибір сучасної людини, її можливість зберегти індивідуальність “ Мабуть, це дивно: у будні сірі В’їхати верхи на білім коні Та закрутити світ у вирі, Який придумав я, не вони. А він усе мчить по сірій бруківці, Кінська грива на вітрі виграє. Замість очей у нього по зірці, Все у ньому неповторне, своє. На вулицях сірих […]...
- Основна риса характеру ліричного героя творів Василя Стуса – стоїцизм 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ В. СТУС Основна риса характеру ліричного героя творів Василя Стуса – стоїцизм Василь Стус. Великий українець і великий поет XX століття. Поет трагічної, але гордої долі. Його ім’я сприймаємо як символ незнищенності людського духу, як взірець національної гідності. Та попри все “поезія В. Стуса, – зауважує Ю. Шевельов, – наскрізь людська й людяна, вона повна піднесень і падінь, […]...
- Важлива думка християнського вчення – любов до людини Слова, з якими Ісус Христос звернувся до учнів, зійшовши на гору, відомі як Нагірна проповідь, або Проповідь на горі, і є основою вчення Христа. Ісус називає щасливими вбогих духом, засмучених, спраглих, милостивих, чистих серцем, вигнаних за правду і зганьблених – тих, кого світ не шанує, а зневажає. Господь підкреслює: що авторитетне для світу, не завжди шановане в Нього. Спілкування людини з Богом відбувається через молитву. Молитва – це не бездумне […]...
- Характеристика алегоричного образу коня Шептала в оповіданні В. Дрозда “Білий кінь Шептало” В короткому оповіданні “Білий кінь Шептало” Володимир Дрозд зумів порушити глибокі соціальні проблеми, які хвилюють кожну особистість, схильну до самоусвідомлення і самовираження. Алегоричний образ білого коня стає символом індивідуума, що відрізняється від оточення, виділяється з натовпу. І читач розуміє, що насправді думки, що спадають на думку Шепталові, то роздуми людини – неординарної, особливої… Таку людину часто називають “білою вороною”. І, на наш погляд, білий колір коня є своєрідним натяком на […]...
- Проблеми людини в суспільстві, її знеособлення, свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності і мрії в оповіданні В. Дрозда “Білий кінь Шептало” М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД 8 КЛАС З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД Проблеми людини в суспільстві, її знеособлення, свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності і мрії в оповіданні В. Дрозда “Білий кінь Шептало” Твори Володимира Дрозда після своєї появи завжди отримували полярні оцінки: хтось їх критикував, пропонував “кинути написане в темний куток”, хтось знаходив в них щось оригінальне й неповторне. Причину такого ставлення до своєї творчості письменник пояснив сам: “Не […]...
- Мова – це минуле і майбутнє нашого народу, його історія, честь і гідність Із маленького зернятка виростає рослина, яка завжди тягнеться до сонця і до чистої води. І чим сприятливіші умови її оточують, тим рясніший буде у неї квіт. Так само кожний народ плекає свою рідну мову – чим більше любові, уваги і душевного тепла отримує мова, тим пишніші і красивіші її квіти, а згодом і плоди. Іноді на долю рослини випадають незгоди: холодні і сильні дощі, безжальний вітер, а іноді загроза виникає […]...
- Що краще: йти дорогою торованою чи шукати власну? Одним з наймудріших мислителів і філософів у світі ще в далекому минулому були вимовлені ці слова. Наскільки точно вони розкривають правду життя! Маленький крок визначає величезне майбутнє! Залежно від кожного зробленого кроку, кожної дії вибудовується наш життєвий шлях, який бере свій початок з ранніх років. І тільки після закінчення школи, перед вибором своєї майбутньої професії ми замислюємося над питанням: “А що таке життєвий шлях? Невже я сама повинна визначати його?”. […]...
- Оповідання “Білий кінь Шептало”. Алегоричний вміст твору М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД 8 КЛАС З УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ М. КОЦЮБИНСЬКИЙ, О. НАЗАРУК, В. ДРОЗД Оповідання “Білий кінь Шептало”. Алегоричний вміст твору Все оповідання “Білий кінь Шептало” можна вважати алегорією, зміст якої – зображення епохи тоталітарного режиму, яка знищувала у людей жагу до вільного життя. В центрі оповідання – білий кінь. Чому саме білий? Із слов’янської міфології дізнаємося, що у святковому ритуалі давніх слов’ян однією з емблем був білий кінь, що біжить по небу. […]...
- Що таке людська гідність? Видатний англійський письменник-реаліст Чарлз Діккенс писав про сучасне йому життя. У багатьох своїх романах він наголошував на тому, що кожна людина повинна мати почуття власної гідності. Саме це почуття дарує кожному усвідомлення своєї особистості, а також робить людину потрібною іншим людям. Усі мають право пишатися власними благородними вчинками, своєю правдивістю й чесністю. Крім того, людина повинна вміти протистояти загальній аморальності та безчестю. У своєму романі “Домбі та син” Діккенс розмірковує […]...
- Гумор – характерна риса українців Народна приказка говорить: “Де два козаки – там три гетьмани”. Але мені хочеться перефразувати її: “Де два українці – там три гумористи”. Щоб переконатися у правдивості цих слів, варто лише почитати наші прислів’я та приказки, послухати жартівливі пісні. Мені здається, що лише українці так тонко і влучно можуть висміювати власні вади. “Зробив, як чорт летів та крила звісив” або “Язичок мельне та й у кут, а губу натовчуть…” – тонко, […]...
- Про війну – Зберегти в собі людину Для написання цього твору я вибрала тему “Велика Вітчизняна війна в творах російських письменників XX століття”, тому що вона мене дуже цікавить. Велика Вітчизняна війна не обійшла стороною і мою сім’ю теж. Мій дідусь і прадідусь воювали на фронті. З оповідань бабусі я багато дізналася про той час. Наприклад, як вони голодували. І для того, щоб дістати буханець хліба, ходили за багато кілометрів, і, попри те, що моя сім’я жила […]...
- Визначте риси характеру та світогляду романтичного героя на прикладі поеми Д. Н. Г. Байрона “Мазепа” Поема “Мазепа” Байрона – це ліро-епічний твір, тому що в ньому наявна розповідь про події, вчинки персонажів, і водночас змальовані ліричні переживання героя, розвиток його емоцій, його внутрішній світ. “Мазепа” – романтичний твір, в ньому наявний романтичний герой, це український гетьман. Образ Мазепи у Байрона такий – це сильна людина, мужній та непохитний воїн. Він мало балакає та багато робить, зауважує шведський король Карл. “Гетьман – похмурий і старий. І […]...
- Підтримайте або спростуйте думку: “Уміння виносити самотність і отримувати від неї задоволення – великий дар” Не можу не погодитися з думкою, висловленою Бернардом Шоу, про те, що вміння людини виносити самотність і отримувати від цього задоволення є великим даром, який у цьому світі не кожен здатний мати. Тож далі спробую довести, що погляд на людську здатність насолоджуватися самотою як на неабиякий талант має під собою грунт. Для цього передусім визначусь із тим, що я розумію під словом “самотність”. На мою думку, воно двоїсте за своїм […]...
- “Сміх крізь сльози” – домінантна риса творчості Івана Нечуя-Левицького Характерною рисою творчої манери І. Нечуя-Левицького є гумор і сатира, спрямовані проти польської шляхти, російської колоніальної політики, української продажної інтелігенції, духовенства, чиновництва і затурканості та забобонності українських селян. З огляду на переконання, що у пореформену епоху слід виявляти справжні взаємини на селі, відтворювати їх без будь-якої ідеалізації, уважно придивлятися до усіх навіть найтемніших рис селянського побуту й психіки, в гумористично сатиричному плані І. Нечуй-Левицький зобразив типи українського селянина і селянки […]...
- Шлях Одіссея як шлях випробувань характеру і розуму людини Проблема Одіссея – “ненависний безсмертним богам”, так називає його Еол. Чому ненависний? Можливо, тому що він поставив себе на один рівень з богами? Конфлікт з Посейдоном та його сином Поліфемом – це конфлікт людини з безжальною і жорстокою природною стихією, набагато сильнішою і непередбачуваною, та тупою несправедливою силою і обмеженим, майже не розвиненим розумом. Разом з тим людина весь час намагається довести свою силу, витривалість, першість у оточуючому світі. Вірогідно, […]...
- “Супроти вітру довго не пробіжиш…”: загибель яскравої особистості у суспільній неволі Відмовитися від волі – це означає відмовитися Від людської гідності, від прав людини, навіть від її обов’язків. Ж.-Ж. Руссо У творчому доробку В. Дрозда чимало яскравих прозових творів: повість “Ирій”, романи “Катастрофа”, “Самотній вовк”, “Спектакль”, “Листя землі” та інші; оповідання “Пігмаліон”, притча “Сонце” тощо. У 1965 році з’явилося оповідання “Білий кінь Шептало”. Тогочасні критики дали несхвальний відгук на нього, бо у творі письменник зачіпав важливу вселюдську проблему особистості в суспільстві. […]...
- Наталка Полтавка – утілення національного характеру “Українська опера на дві дії” – так визначив автор жанрову приналежність “Наталки Полтавки”. Цей твір за своїм значенням стоїть на рівні “Енеїди” того ж Івана Котляревського й навіть на рівні “Кобзаря”. Розробка теми “вічної жіночності” стала однією з провідних і найбільш значущих в українській літературі. Наталка Полтавка – це співуча й красива дівчина, яка вміє бути вірною, наполегливою, роботящою. Її кохання до Петра є взірцем високого й незмінного почуття. На […]...
- Як зберегти сім’ю від руйнування Проблема сім’ї, батьків і дітей завжди була актуальною. Ще древній філософ Аристотель говорив про те, що між батьками й дітьми існує прірва, певні протиріччя, які іноді закінчуються трагічно. Спробую довести об’єктивність цієї тези на прикладі окремих художніх творів. Згадую роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, у якому на тлі людського життя вимальовується образ Чіпки та його матері. Мотря не знала щастя ні до заміжжя, ні тоді, коли […]...
- Зберегти мир у сім’ї Повість “Кайдашева сім’я” була написана ще 1878 року, але й досі її чити – ють залюбки і сміються від душі, і сумують, впізнаючи, на жаль, сімейні ситуації А сталося так, тому що І. С. Нечуй-Левицький відтворив саму суть людських хи рактерів і життєвих принципів, показавши їх через національно своєрідне світо бачення українців. Відтак і тема сім’ї набула головного значення. Спостерігаючи перипетії життя сім’ї Кайдашів, ніби бачиш усе з певної від […]...
- Добрий стосунок до коней Маяковського В. В Били копита. Співали начебто: – Гриб. Грабуй. Труна. Грубий. – Вітром опиту, Льодом взута, Вулиця сковзала. Кінь на круп Гримнулася, И відразу За зевакой зевака, Штани пришедшие Кузнецьким Клешить, Скупчилися, Сміх задзвенів і задзвякав: – Кінь упала! – Упав кінь! – Сміявся Кузнецький. Лише один я Голос свій не вмішував у виття йому. Підійшов И бачу Ока кінські… Вулиця перекинулася, Тече по-своєму… Підійшов і бачу – За каплищей каплища По […]...
- Яка користь людині придбати весь світ, якщо він втрачає власну душу? Оскар Уайльд – один з тих письменників, які неймовірно цікавлять мене не лише як творці художнього тексту, а і як особистості. Непересічність цієї фігури виражається вже в тому, що, створивши свою особливу художню манеру – естетизм – цей письменник втілив її не лише в прозі, але і в житті. Оскар Уайльд заперечував прямолінійну дидактичність літератури чи її ілюстративний щодо історії характер. Він вважав, що твір, Мистецтво, краса є перинами. І […]...
- Білі коні під чоботом історії Доля коня – у волі. Доля коня – у силі. Так чому ж тоді споконвіку ці мудрі й незалежні істоти запряжені в ярмо? Чому тягають на своїх спинах воїнів, беручи таким чином участь у кровопролитті? Чому терплять удари батогами й виправдовують своїх кривдників? Горда й одночасно дуже непевна їхня мудрість. Коні близькі до людей. Вони можуть становити з вершником одну суть або взагалі бути одним цілим. Тому, мабуть, письменники часто […]...
- Алегоричність образу коня Шептала в однойменному оповіданні Володимира Дрозда На перший погляд, оповідання Володимира Дрозда “Білий кінь Шептало” сприймається як певна казка про скривдженого гордого коня, який смиренно вибачає цю кривду людям і з “винуватою довірливістю” повертається до них після стихійної втечі. Може, кінь уже й заспокоївся, але моє серце, розтривожене душевними злетами і падіннями Шептала, не зможе заспокоїтися ще довго. Ні, це зовсім не казка з мирним закінченням. Це – оповідь-символ, де за алегорією криється спотворене обличчя цілого […]...
- Що користі людині придбати весь світ, якщо вона втрачає власну душу? Роздум за твором О. Вайльда “Портрет Доріана Грея”. Оскар Вайльд – один із тих письменників, які неймовірно цікавлять мене не тільки, як творці художнього тексту, а й як особистості. Непересічність цієї постаті вражає вже тому, що, створивши свою особливу художню манеру – естетизм – цей письменник втілив її не тільки в прозу, а й у життя. Оскар Вайльд заперечував прямолінійну дидактичність літератури чи її ілюстративний відносно історії характер. Він вважав, […]...
- Треба зберегти світ людства у казці-притчі “Маленький принц” Епіграф: Треба зберегти цей світ для тих, хто ще тільки народився, треба захистити цей світ від сваволі, дурості, пожежі. Анатолій Маркуша, російський журналіст XX ст. У книзі “П’ять образів Сент-Екзюпері” біограф письменника Жорж Пелісьє писав: “…Антуан. котрий ніжно любив цю свою книжку, був невдоволений у ній одним: “тут забагато планет”, казав він, інакше кажучи, він залюбки скоротив би міжпланетні мандри Маленького принца або хоча б частину з них: я знаю, […]...
- “Сміх крізь сльози” – домінантна риса творчості Нечуя-Левицького Характерною рисою творчої манери І. Нечуя-Левицького є гумор і сатира, спрямовані проти польської шляхти, російської колоніальної політики, української продажної інтелігенції, духовенства, чиновництва і затурканості та забобонності українських селян. 3 огляду на переконання, що у пореформену епоху слід виявляти справжні взаємини на селі, відтворювати їх без будь-якої ідеалізації, уважно придивлятися до усіх навіть найтемніших рис селянського побуту й психіки, в гумористично сатиричному плані І. Нечуй-Левицький зобразив типи українського селянина і селянки […]...
- ТолерантністьТвір-роздум з елементами дослідження публіцистичного характеру У Україні проживають люди 134 національностей. Кожна має свою самобутню культуру, історію, традиції. Але всім нам слід бути толерантними по відношенню один до одного. “Толерантність – це гармонія в різноманітті. Толерантність – пошана, ухвалення і розуміння багатої різноманітності культур миру, наших форм самовираження і способів проявів людської індивідуальності”. Це визначення ми знаходимо в “Декларації принципів толерантності” ЮНЕСКО. На думку моїх однолітків, толерантність – привілей сильних і розумних, таких, що не […]...
- Чи можна нехтувати порадою мудрої людини? ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ 5 КЛАС ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ Чи можна нехтувати порадою мудрої людини? Мудрою людиною важко назвати молоду людину, свою старшу сестру або брата. Мудра людина стає такою, лише проживши усе життя, здолавши багато перепон. До порад мудреця завжди треба прислухатися: у їхньому житті було багато випробувань. Ці люди теж були молодими, теж помилялися, але нам завжди казали мчится на чужих […]...
- Загибель яскравої особистості у суспільній неволі У творчому доробку В. Дрозда чимало яскравих прозових творів: повість “Ирій”, романи “Катастрофа”, “Самотній вовк”, “Спектакль”, “Листя землі” та інші; оповідання “Пігмаліон”, притча “Сонце” тощо. У 1965 році з’явилося оповідання “Білий кінь Шептало”. Тогочасні критики дали несхвальний відгук на нього, бо у творі письменник зачіпав важливу вселюдську проблему особистості в суспільстві. Але, незважаючи на все ці “критичні зауваження”, В. Дрозд написав продовження – оповідання “Кінь Шептало на молочарні”, надруковане у […]...
- Вартості і вади українського національного характеру Що таке український національний характер? Це питання досить складне, принаймні неоднозначне. Кожен з національних характерів має свої власні вартості й вади. Не виключення тут й українці. Український характер складався протягом багатьох століть. На його формування у першу чергу вплинуло географічне розташування країни: близькість вороже налаштованих племен примушувала бути завжди напоготові. А ось до добрих гостей наші предки ставилися щиро, демонструючи свою відкритість, гостинність, щедрість. Інший чинник, що формував національний характер […]...
- Алегоричні образи в оповіданні В. Дрозда “Білий кінь Шептало” Я навчився слухати, бачити – в моїх писаннях з’явилося предметне життя. В. Дрозд У начерку до літературного автопортрету В. Дрозд згадує рідне село, босоноге дитинство, в якому були і болі, і радощі, важку працю батьків, сільську вчительку, що “забралася до них чи то з Харкова, чи з Києва”, безмежні луки, “каламутні” дороги, різні перипетії, що випали на його долю. Чарівний світ села полонив його душу й серце, викликав потік думок, […]...
- Основні риси українського національного характеру 9 клас Одну націю від іншої відрізняє зовнішність, мова, традиції, культура у широкому розумінні цього слова. Але, крім того, кожна нація, як і людина, має свій характер. Цей характер, з одного боку, формується під впливом різних зовнішніх чинників: територія, що належить нації, вплив сусідніх народів, історичні події тощо. Але, з другого боку, характер нації і впливає на її історію, культуру. Можна провести паралель з людиною. Характер її формується під впливом […]...
- Змалювання типових рис українського національного характеру в романі “Тигролови” – І варіант ІВАН БАГРЯНИЙ 8 клас Й І варіант До недавнього часу ми нічого не знали про творчість Івана Багряного, бо за правдиве змалювання жахів сталінських репресій твори письменника були заборонені, у нашій країні їх не друкували. Але зараз ми маємо можливість дізнатись, як було насправді. Про тяжку долю українців, про їхнє прагнення вистояти і зберегти свої національні святині розповідає нам роман Багряного “Тигролови”. Головний герой твору – Григорій Многогрішний. Від своїх славних предків-козаків […]...
- Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду…” Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду…” Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію “Мені однаково, чи буду…”, тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинило появу […]...
- Розкриття російського характеру у творах Буніна Багато що в російській людині захоплює Буніна. У сліпому співака Родіона він підкреслив “смак, чуйність, міру”, особливе розуміння життя: співав Родіон так, “як і має співати той, чиє народження, працю, любов, сім’я, старість і смерть як би служіння… “І таких героїв, які відчувають життя як високе і щасливе покликання, у Буніна чимало. Не випадково одним з головних критеріїв оцінки людини Бунін вважає “спрагу жити”, яка протистоїть самотності і страху смерті. […]...
- Маруся Чурай – втілення українського жіночого характеру Ліна Василівна Костенко – одна з найвидатніших українських поетес XX століття. Її перу належать кілька відомих поетичних збірок. До сьогодні Ліна Костенко веде активну публіцистичну й громадську діяльність. Твір поетеси, який заслуговує на особливу увагу, називається “Маруся Чурай”. “Історичний роман у віршах”, – так сама авторка визначила жанр цього твору. Історія Марусі Чурай відома нам з історичних джерел XVII століття. Дівчина – авторка багатьох пісень – отруїла свого коханого, покаравши […]...
- Змалювання типових рис українського національного характеру у романі І. Багряного “Тигролови” Іван Багряний, письменник-емігрант, у романі “Тигролови” показав Європі образ українця, представника зневаженої нації, яку розтинали жахливими голодоморами, драконівськими репресіями, але вбити не змогли. Роман не автобіографічний. Але негаразди і страждання самотньої людини в непрохідній тайзі не вигадані Іваном Багряним, а ним пережиті. При змалюванні життя українців у Сибіру письменник використав власні враження від відвідин Зеленого Клину. Тут живуть українці, колишні втікачі й вигнанці, які були колись розкуркулені радянською владою. У […]...
- Формування бунтарського характеру Миколи Джері під впливом кріпосницької дійсності – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено важке життя молодого парубка, який не міг терпіти несправедливих утисків панів, сміливо виступав проти всіх, хто кривдив селян. Бунтарська вдача Миколи Джері складалася поступово. Його обурює те, що селяни мають весь час працювати на панському лані, не встигаючи свій врожай зібрати. Несправедливість осавули, який може вдарити жінку-селянку, теж глибоко хвилює Миколу. Але найгірше в тому, що кривди оточують бідну людину: […]...
Categories: Шкільні твори