Село і серце одпочине.
Село на нашій Україні –
Неначе писанка село.
Зеленим гаєм поросло…
Сам Бог витає над селом!
Ці слова Тараса Шевченка про красу українського села звучать гіркою іронією в згадках про це ж “село-писанку” двадцятих років двадцятого сторіччя, яке було змальоване в творах визначного драматурга Миколи Куліша.
Гостра, неприхована правда про життя того часу і революція, ідейний фанатизм, класова непримиренність, осквернення святинь, знецінення моральних основ буття – все це відображено в трьох драмах – “97”, “Комуна в степах”, “Прощай, село!”.
Відкриває трилогію п’єса “97”, створена в гой час, коли глядачі були переобтяжені агітаційно-плакатними творами про могутність більшовицької партії та її політики. З’явилася драма після голодної зими 1921-1922 років. Тоді Микола Куліш їздив по селах, намагаючись урятувати сільські школи від занепаду, а дітей – від безхліб’я.
Письменник важко переживав побачене, однак все ще не міг усвідомити, що винуватцями голоду були не сільські куркулі, а більшовицька партія.
Автор, назвав п’єсу “97”, бо в ній, як писав Микола Куліш, розказано історію про те, “як погибли з голоду в селі, десь далеко від революційних штабів дев’яносто сім незаможників…” Головна сюжетна лінія п’єси – боротьба селян-незаможників на чолі з Мусієм Кописткою та Серьогою Симаком з куркулями Гирею і Годованим за вилучення з церкви матеріальних цінностей, які нібито мали врятувати людей від смерті.
Отже, конфлікт у творі класовий, він не може вирішитися мирним шляхом. Микола Куліш не аналізує глибинні причини голодомору, але правдиво подає картини невимовних страждань, людської жорстокості, канібалізму як наслідку здичавіння від голоду Орини і Ларивона.
Проймає жахом марення збожеволілої Орини: “…і там кістки, і скрізь-скрізь кістоньки-кістоньки… Учора в церкві думала свічки горять, аж то кістки… такі жовтенькі, як у Маринки… їй-бо… стирчать і сяють…” Здається, що ми бачимо апокаліпсичні картини не тільки з двадцять першого, а й тридцять третього років, і не куркулі – винуватці трагедії, а партійні можновладці.
Зображуючи гострий класовий конфлікт на тлі голодного лихолітні, будучи відверто тенденційним у розстановці акцентів, Микола Куліш залишається великим художником у головному – відтворенні панорами масштабності трагедії. Село в драматурга постає без прикрас, в складних випробуваннях, які принесли йому жорстокі 20-ті роки.





Related posts:
- Українське село 20-х років XX століття в п’єсах М. Куліша МИКОЛА КУЛІШ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛА КУЛІШ Українське село 20-х років XX століття в п’єсах М. Куліша Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей української драматургії доби “розстріляного відродження”. Майже до кожного з наших корифеїв ми можемо прийти на могилу поклонитися, а Микола Куліш, востаннє обізвавшись із політичного ізолятора на Соловках 15 червня 1937 року, зник у безвісті. Та не зникла драматична спадщина письменника. Зараз Микола Гурович Куліш повернувся […]...
- Українське село 20-х років у п’єсах М. Куліша М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ДРАМАТУРГІЯ М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА Українське село 20-х років у п’єсах М. Куліша Микола Куліш сприяв розвитку української драми 20-30-х років XX століття, він один з основоположників жанрового збагачення української драматургії. Жанровий спектр його творів надзвичайно широкий: від народної драми й сатиричної комедії до лірико-романтичної сонати й соціальної драми. Свої п’єси він будує переважно на сюжетах з українського життя. Тему українського села 20-х років […]...
- Українське село 20-х років XX ст. у п’єсах М. Куліша Не шукаймо ідеалізації села у драматургії Миколи Куліша. Його мистецький хист був намертво сплавлений із проникливою правдивістю. Він не міг подолати в собі цієї риси – навіть на вимогу часу. Тому зображення села в його п’єсах реалістичне та правдиве. Яким постає українське село в творчій спадщині драматурга? У драмі “97” – насамперед розгубленим. По ньому вже пройшлася революція і привнесла з собою ідеали, яких село не могло прийняти. Споконвічна ментальність […]...
- Українське село 20-х років у п’єсах Миколи Куліша Куліш – драматург був талант світового масштабу. Його громадсько-творче життя літературні критики порівнювали з феєрверком. За десять років письменницької діяльності ним написано десять драматичних творів. Це була кулеметна черга п’єс. Ніхто з сучасників драматурга не виходив на арену з таким тріумфом, як він. Теми драматичних творів М. Куліша досить різноманітні. На мене справили враження два твори: “97” і “Мина Мазайло”. За останньою п’єсою я дивилася спектакль на сцені театру Шевченка. […]...
- Переказ трилогії М. Куліша Українське село Село і серце одпочине. Село на нашій Україні – Неначе писанка село, Зеленим гаєм поросло… Сам Бог витає над селом! Т. Шевченко. Ці слова Тараса Шевченка про красу українського села звучать гіркою іронією в згадках про це ж “село-писанку” двадцятих років XX ст., змальоване в творах найвизначнішого українського драматурга нинішнього віку Миколи Куліша. Гостра, неприхована правда про життя того часу: революція, криваві ексцеси, ідейний фанатизм, класова непримиренність, оскверніння святинь, знецінення […]...
- Драма про українське село Драма “97”, перша частина трилогії про українське село 1919-1930 pp., є трагічним літописом загибелі українського села. У просторі п’єси зіткнулися дві руйнівні сили: революційний фанатизм та голод, породжений ним. Саме про це з великим болем у душі пише автор. Тут, можливо, немає політики, а є життя, що існує само по собі, незалежно від будь-яких політичних переконань. Головні персонажі твору – фанати революційних подій, здатні віддати своє життя заради “світлого майбутнього”, […]...
- Українське село – жертва кріпаччини У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” перед читачем постає галерея образів: Микола – головний герой, його батьки, дружина, односельці. Усі вони живуть в кріпацькій неволі, і ця обставина обумовлює їхні долі. Це справжні трудівники землі, але вони змирилися із неволею і не бачать ніякого виходу. Один із них – Петро Джеря, батько Миколи. “Високий, тонкий” чоловік, “з нужденним блідим лицем та смутними очима…” Глибокі зморшки на щоках, на лобі, […]...
- Українське село у творах Мушкетика Людина і земля. Це вічна тема в українській літературі. Згадаймо: “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного, “Fata morgana” М. Коцюбинського, “Земля” 0. Кобилянської, “Страчене життя” А. Тесленка, “Земля” 0. Довженка, “Кров людська – не водиця” М. Стельмаха тощо. Перелік творів можна продовжити. І кожен з художників слова по-своєму, у відповідності до свого індивідуального стилю, вирішував Цю проблему. Для одних – земля як засіб існування, […]...
- Доповідь на тему: Григорій Сковорода й українське письменство 1920-х років Значення творчості Григорія Сковороди для сучасної культури незаперечне. Унікальна постать української культури була наново “відкрита” ще в 1920-і роки! коли святкується двохсотліття з дня народження філософа й з’являється низка художніх творів, присвячених українському мислителеві. У 1920-і роки швидкий темп існування перенаселених міських кварталів “розмиває” у свідомості мешканців традиційні цінності. Все більше людей охоплені ностальгією за гармонійним минулим. Масові пошуки своїх історичних коренів привертають увагу до етнографічних досліджень, відновлюють націоналістичні рухи. […]...
- Твір Укpаїнське село 20-х pоків у п’єсах Миколи Куліша Укpаїнське село 20-х pоків у п’єсах Миколи Куліша. Постать Миколи Куліша повеpнулася до нас із забуття. Лише заpаз ми відкpиваємо для себе спадщину письменника, який за тоталітаpного pежиму був викpеслений з національного і культуpного життя нашого наpоду. Саме сьогодні ми намагаємося віднайти пеpшопpичини його тpагедії та помилок, усвідомити сутність митця. Куліш був талановитим дpаматуpгом світового масштабу. За його сучасності він не мав собі pівних. Hині настав час по-новому pозглянути пpоблематику […]...
- Розстріляне українське Відродження Багата і славна Україна іменами письменників і поетів, кращі з яких були совістю і сумлінням народу, виразниками його прагнень і сподівань. Талановитими, чесними письменниками представлена українська література XX століття. У 20-х роках у нашу літературу прийшли численні таланти, які невдовзі заявили про себе на повний голос. 20-ті роки називають “українським Відродженням”, бо то дійсно був час справжнього відродження української літератури, театру, образотворчого мистецтва. Але, на жаль, той період відродження був […]...
- Моє село Маленька крапелька величної держави – моє село, багато є таких! Зазнало лиха, бідувань і слави Воно живе і вічно буде жить! Нашому селу літ триста п’ятдесят, різні версії є про його назву. Що чумаки возили сіль із Криму й заїжджали часто у корчму. І що перший переселенець дав назву свою. Що княгиня Софія Кантимирівна правила нашим селом. Мала маєток, Роганку-річку, а в ній карасі, і лини, й окуні. І церква […]...
- Моє рідне село Моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. Зветься воно Василівкою, на честь хлібороба Василя, який першим поставив тут хату. Той Василь дуже вдало вибрав місце для оселі. Опис місцевості села я почну з опису річки. Вона тиха, заросла комишем. Річка протікає відразу а околицею нашого села. Там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови. А далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. Весною він увесь заквітчаний, […]...
- Роль пісні в пєсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Роль пісні в пєсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Тихий липневий вечір прилинув у місто, на оксамитовому небі спалахнули ясні зорі й таємничо повис золотий серп місяця. Виходиш у сад, вдихаєш медвяні пахощі липи, а на душі так урочисто, бентежно… Несподівано чуєш здалеку: “Сонце низенько, вечір близенько…” Щось знайоме, рідне… та це ж хтось співає одну з пісень Наталки Полтавки! […]...
- До оглядового вивчення п’єси М. Куліша “97” Сюжет твору М. Куліша “97”. Сюжет твору являє собою фрагменти побутового життя українського села під час голоду в Україні 1921 – 1922 років. У п’єсі немає визначної глобальної дії. Перед читачем проходять картини “в сіреньких рамцях злиденного, вбогого, та ще й поруйнованого голодом життя. Немає тут пафосу, блискучих бойових лозунгів… Ворожа сила – куркулі і голод – давить людей, валяє на смерть”. Так написав у своєму листі до друзів М. […]...
- Російське село в зображенні В. П. Астафьєва В. П. Астафьев народився в 1924 році в Красноярськом краї, умер в 2001 році на своїй батьківщині. Дитинство – сутужніше не придумаєш. Хлопчикові було всього сім років, коли загинула його мати. Вона потонула Венисее. Пам’яті матері Лідії Іллівни він присвятив повість “Перевал”. А пізніше, ставши вже відомим письменником, скаже з гіркої синовней любов’ю: “И лише одне я просив би у своєї долі – залишити із мною маму. Її мені не […]...
- Новаторство п’єси “97” Відомий літературознавець Н. Кузякіна відзначала, що М. Куліш розумів побудову соціалізму “як здійснення мрії про справедливе суспільство, в якому особистість розкривається в кращих своїх якостях”. Отже, розкриття найкращих рис особистості – сенс будь-яких історичних перетворень. На жаль, життя іноді спростовує цю думку. У п’єсі “97” М. Куліш звертається до трагічних подій років голоду в Україні. Драматичний твір є художньою панорамою років холокосту в Україні. Це твір глибоко правдивий. У ньому […]...
- Художнє відтворення проблем українізайії 20-х років Видатний драматург Микола Куліш вважав неможливим обходити у своїй творчості важливі проблеми будівництва української радянської культури, бо від їх розв’язання залежало майбутнє рідної держави. “Мина Мазайло” – одна з тих його п’єс, що розглядає проблему викриття національних збочень у свідомості людей, які живуть у новому суспільстві, стоять на порозі докорінних змін. Задум п’єси письменник охарактеризував із цілковитою ясністю: “міщанство й українізація”. Кулішу вдалося побачити політичні джерела та суспільну основу в […]...
- Розмови про сучасне село на прикладі творів Г. Косинки Перейдемо до аналізу творів “Змовини”, “За земельку”, “Політика”, “На золотих богів”, “Гармонія”. Час, про який пише письменник, був складний і неоднозначний. І автор прагне показати його таким, яким він був насправді,- жорстоким і трагічним, та й не завжди зрозумілим до кінця його героям. Всі вони відстоюють свою правду, виборюють своє право на щасливе життя – хто чесно, відкрито, а хто підступно, з обманом, а то й силою, залякуванням і пролитою […]...
- Аналіз поетики Некрасова другої половини 50-х років ХІХ століття Одним з наочних ознак суспільного підйому, що почався, був вихід у світло збірника віршів Некрасова в 1856 р. Поет включив у нього кращі добутки, створені їм за 10 років. Збірник відкривався віршем “Поет і громадянин”, у якому Некрасов викладав свої погляди на призначення поезії в житті, виступав захисником високоідейного цивільного мистецтва, затверджував думку про єдність революційного слова й справи. Необхідно враховувати, що Поет і Громадянин у вірші Некрасова не антагоністи. […]...
- Життєстверджуюча сила роману “Сто років самотності” – за твором Габріеля Гарсіа Маркеса “Сто років самотності” ГАБРІЕЛЬ ГАРСІА МАРКЕС 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ГАБРІЕЛЬ ГАРСІА МАРКЕС Життєстверджуюча сила роману “Сто років самотності” На той час, коли роман “Сто років самотності” вийшов першим виданням, його автор прожив на світі без малого сорок років, важких, неспокійних, часом болісних. У книзі показана не вся історія країни, а лише найбільш гострі її моменти, характерні не тільки для Колумбії, але і для інших держав Латинської Америки. Габрієль Гарсіа Маркес не ставить собі […]...
- ІІ. Старе українське письменство 9 клас ІІ. Старе українське письменство Загальна характеристика Три хронологічні періоди розвитку старого українського письменства; 1) X XIII ст.; 2) кінець XIII – початок XVII ст. ; 3) початок XVII – кінець XVIII ст. У старому українському письменстві виділяють декілька літературних епох: – X ст. – середина XI ст. епоха монументального стилю, що характеризується масштабністю, величністю, ідейним пафосом. – Література кінця XI – XIII ст. належить до епохи орнаментального стилю, […]...
- Аналіз “Українське альфреско” Вірш “Українське альфреско”, побудований на різкому контрасті. Альфреско – це фреска, виконана водяними фарбами по сирій штукатурці, часто з ідилічним сюжетом. Ось і тут постає нібито ідилія традиційного українського сільського світу. Щоб змалювати його, авторка використовує відомі кожному українцеві з дитинства фольклорні образи-архетипи – шлях, долина, біла хатка, дід і баба, курочка ряба, лелека та інші. Одначе поступово в цій лагідній, милій картині вгадуємо страшну трагедію героїв, усієї нашої нації […]...
- УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО – ЛІНА КОСТЕНКО – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ЛІНА КОСТЕНКО УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО Над шляхом, при долині, біля старого граба, Де біла-біла хатка стоїть на самоті, Живе там дід та баба, і курочка в них ряба, Вона, мабуть, несе їм яєчка золоті. Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, І вишні чорноокі стоять до холодів. Хитаються патлашки уздовж всії стежини, І стомлений лелека спускається на хлів. Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки. А […]...
- Вхід Буковини в українське літературне життя через творчість Федьковича “Буковинський соловій” – так називають Юрія Федьковича, видатного поета, прозаїка, талановитого послідовника й однодумця великого Кобзаря. Значний вплив на формування літературно-естетичних поглядів митця мала українська народна поезія, а також щире захоплення творами Г. Квітки-Основ’яненка, Марка Вовчка, Тараса Шевченка. Перебування на військовій службі зблизило Федьковича з Простими жовнірами, краянами, що також сприяло зміцненню його світоглядних позицій. Поетичні й прозові твори Ю. Федьковича, домінантною ознакою яких був романтизм, підіймали важливі соціальні й […]...
- Літературний процес 70 – 90-х років XIX ст.- III. Нова українська література 10 клас III. Нова українська література Літературний процес 70 – 90-х років XIX ст. Український народ в XIX ст. перебував у колоніальній залежності від двох імперій Російської та Австро-Угорської. Колоніальний гніт гальмував духовний розвиток нації, стримував культурно-мистецькі процеси. Кардинальні зрушення в громадській думці почали відбуватися після скасування кріпацтва та проведення в Росії земської, судової, освітньої та інших реформ. Пожвавлення громадського, наукового і культурно-освітнього життя відбивається у творчості Івана Нечуя-Левицького, Панаса […]...
- Літературний процес 40 – 60-х років XIX ст 9 клас III. Нова українська література Літературний процес 40 – 60-х років XIX ст. Під впливом національно-визвольного руху та загальноєвропейського романтизму в літературі виникає національне піднесення культури України Друге українське Відродження. Особливості – Вихід альманахів: “Український альманах” : “Запорожская старина”, “Сніп” ; “Молодик” ; “Ластівка” Євгена Гребінки ; журнал “Основа”. – Виникнення української школи в середовищі польських письменників, які демонстрували у своїх творах героїку селянських повстань, зображували запорозьке козацтво. – […]...
- Громадянська війна в українській новелі 1920-1930-х років Темі громадянської війни велику увагу в своїй творчості приділили такі новелісти, як Юрій Яновський. Микола Хвильовий “, “Мати”), Григорій Косинка. Автори змалювали жахливу картину тогочасної дійсності, коли люди однієї наші вбивали один одного. Дехто вмирав у битві з ворожою армією, а дехто – від кулі чекіста за те, що не хотів змінити своїх переконань. У романі Юрія Яновського “Вершники” – в новелі “Подвійне коло” – на полі битви зустрічаються рідні […]...
- Доля українського села перших пожовтневих років у оповіданні “Політика” Серед когорти українських письменників 20-30-х років Г. Косинка вирізнявся своєрідним реалістичним письмом, що грунтувалося на глибокому знанні сільського життя, душі хлібороба, реалій дожовтневого часу. Його оповідання “Політика” – це розповідь про ті складні процеси, що відбувалися в українському селі 20-х років, збуреному вихором революції. У своєму творі письменник намагається художньо дослідити таку “політику”, яка призвела до драм і трагедій людей, принесла страждання й сльози в українське село. Головний герой оповідання […]...
- “Розстріляне Відродження” в українській літературі 20-30-х років Термін “розстріляне відродження” вперше запропонував діаспорний літературознавець Юрій Лавриненко, вживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 20-30-х рр. За це десятиліття українська культура спромоглася компенсувати трьохсотрічне відставання й навіть переважити на терені вітчизни вплив інших культур, російської зокрема. Це Відродження було пов’язано з тим, що українські митці навіть за умов замовчування й заборони створили тексти, гідні світового поціновування, з довгожданим набуттям Україною своєї державності, з датою українізації […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років У 20-ті роки минулого століття більшовицькі ідеологи вирішили зробити “хід конем”: аби “замилити” очі українському народу, було оголошено про відродження української культури, про відміну переслідувань творів, написаних українською мовою, про її офіційний статус, тобто про процес українізації. Однак ця українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української мови їм формування національної свідомості. У великодержавній більшовицької ідеології не було місця для національної самосвідомості українського народу. З якою ж […]...
- Оповідання Валер’яна Підмогильного про голод 20-х років Оповідання Валер’яна Підмогильного “Собака”, “Проблема хліба”, “Син”, написані у 20-х роках, об’єднані тематично. У центрі уваги письменника – реальна подія: голод, що охопив південні регіони України. Скупими, точними штрихами малює Валер’ян Підмогильний цей апокаліпсис XX століття в оповіданні “Син”: “Їх була ціла компанія коло зборні. Жінки їхні померли, діти теж померли чи розбіглись, хату продано за два пуди ячменю… І йдуть вони з тими пудами до зборні; тут житимуть ці […]...
- Українське бароко Чому ж українська нація обрала своїм провідним культурним стилем XVІІ-XVІІІ століть саме бароко? Чому не класицизм Російської імперії, не польську готику? Напевне тому, що протягом цілої доби, що минула після зникнення Київської Русі, українські землі були під владою різних держав, які загалом не сприяли розвитку національної культури України, і щоб вижити, пронести якусь своєрідну, суто українську думку, треба було виявляти її не прямо, а якось “м’яко”, щоб водночас донести її […]...
- Голодомор 1932-1933 років у романі “Марія” 1933 року світову громадськість приголомшило нечуване в історії лихоліття, яке звалилося на голову українського народу – організований сталінсько-більшовицькою системою СРСР голодомор, що призвів до зменшення українців на одну п’яту, – сучасні дослідники обчислюють кількість жертв порядком 7,5-8 мільйонів. Психічні відхилення мертвих канули в небуття разом із їхніми виснаженими тілами. Зранена психіка живих залишилася на все життя. її ж вони передають своїм нащадкам, навіть тоді, коли б їм цього не хотілося. […]...
- Тема 11. Марко Вовчок – Літературний процес 40 – 60-х років XIX ст 9 клас III. Нова українська література Літературний процес 40 – 60-х років XIX ст. Тема 11. Марко Вовчок Марко Вовчок – письменниця, перекладачка. Біографічні відомості 22 грудня 1833 р. в селі Єкатерининське Євецького повіту народилася Марія Олександрівна Вілінська у збіднілій дворянській сім’ї. Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові. На формування поглядів письменниці позначилося тривале перебування в інтелігентних сім’ях родичів, зокрема батьків Дмитра Писарева. У салоні тітки К. Мардовіної в Орлі […]...
- Доля села 1920-1930-х років у романі М. Олексєєва “Забіяки” В автобіографічному романі М. Олексєєва “Забіяки”, написаному у 1981 році, дія відбувається наприкінці 20-х – початку 30-х років у селі Монастирському. Складний час у житті російського села – період колективізації – автор показує через сприйняття дитини Миханькі Хохлова. Тому сільський світ розкривається перед нами дитячими очами. Саме це надає особливу жвавість у сприйнятті читачем життя села, а автобіографічність роману робить гірке оповідання про трагічну долю російського села правдивим. Михайло Олексєєв […]...
- Відповіді до теми: “Літературний процес 20-30-х років XX століття” Як у 20-30-ті роки розвивалося літературне життя в Україні? У 20-30-ті роки літературне життя в Україні було багатим і розмаїтим. Молоді, яскраві, талановиті письменники розвивали нові для нашої літератури течії: футуризм, конструктивізм, революційний романтизм, неоромантизм, неореалізм, необароко, імпресіонізм, експресіонізм тощо. Було створено багато літературних угруповань: “Плуг”, “Гарт”, “Аспанфут”, ВАПЛІТЕ, МАРС, ВУСПП та ін. У ці роки видавалося багато газет, журналів, збірників, де письменники і поети мали мої у заявити про […]...
- Основні мотиви роману “Сто років самотності” Найяскравішим твором відомого латиноамериканського письменника Габріеля Гарсіа Маркеса став його роман “Сто років самотності”. У ньому розповідається про історію маленького містечка Макондо і родину Буендіа, що його заснувала. Автор у символічній формі відтворює історію Колумбії з другої половини XIX ст. до 30-х років XX ст. У структурі роману можна виявити мотиви, які стають провідними на всіх його рівнях і складають основу твору. Мотив самотності є в житті кожного представника роду […]...
- Українське літературознавство ХХ століття Уже в перші десятиліття XX століття в українському літературознавстві працювали такі відомі дослідники, як С. Єфремов, М. Грушевський, А. Кримський, М. Зеров, П. Филипович, М. Драйхмара, Л. Билецкий. З літературознавчими працями виступали Леся Українка, М. Дашкевич, М. Коцюбинський, В. Стефаник, А. Чайковський і інші. Одним з найвідоміших вітчизняних літературознавців початку XX століття був Сергій Олександрович Єфремов. Його фундаментальна праця “Історія українського письменства” вигідно відрізнялася від всіх відомих дотепер праць подібного […]...
- Традиційне українське весілля Весілля – одна з найвеличніших форм народної драми, в якій відбилися мораль і світогляд, родинні та суспільні стосунки українського народу на кожному етапі його розвитку, його поетичні уявлення та артистичні здібності. Весілля справляли восени, після закінчення польових робіт, але традиційно тільки до середини жовтня – до православного свята Покрови Пресвятої Богородиці. У народі навіть з’явилося прислів’я: “Іде Покрова, реве дівка, як корова”. Це означало, якщо дівчину не “віддали” до свята, […]...
Categories: Твори на різні теми