Мета: ознайомити учнів з українською еміграційною літературою XX ст., її найвизначнішими досягненнями, а також із життям та творчістю І. Багряного – автора роману “Тигролови”; розвивати навички визначення провідних ідей, мотивів твору; викликати інтерес до читання української пригодницької літератури; виховувати силу волі, оптимізм, віру в перемогу. Обладнання: портрети письменників діаспори XX ст., пор – трет І. Багряного, різні видання його твору, ілюстрації до нього; краєвиди Далекого Сходу, матеріали про далекосхідну українську
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
Слово вчителя. Існує кілька хвиль еміграції українців – під час світових і громадянських воєн, революцій, сталінського терору. З кожною із них потрапляли за кордон талановиті люди – митці, щирі патріоти рідного краю, що за ним, хоч і непривітним до них, вони сумуватимуть потім усе життя. Ми є. Були і будем ми! Й Вітчизна наша з нами,- напише один з найталановитіших із когорти письменників-емі-грантів Іван Багряний.
Саме українській еміграційній літературі XX ст. та її найвизначнішим представникам і буде присвячений наш урок.
ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ “Хвилинка мудрості”. ІV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя.
Нелегким було життя українських письменників на чужині. Матеріальна скрута, самотність, необлаштованість. Але вони мали змогу писати правду, допомагати своїм співвітчизникам, відкривати їм очі і вказувати, в чому корінь зла.
Українські емігранти об’єднувалися, створювали групи, видавали газети й журнали рідною мовою, допомагали публікувати книги, які в Радянському Союзі ні за яких умов вийти не могли. Так, у двадцятих-тридцятих роках виникла “Празька школа”, основу якої складали учасники визвольних, нещасливих для України, змагань 1917-1921 рр., інтерновані в табори; у вересні 1945 року за найактивнішої участі Івана Багряного було створене об’єднання МУР, 1954 року в Нью-Йорку засновано об’єднання українських письменників “Слово”, а в 1958-му виникло неформальне об’єднання поетів-модерністів “Нью-Йоркська група”. Серед найвидатніпіих постатей української еміграції XX ст.- В. Винниченко, Олександр Олесь, Є. Маланюк, У. Самчук, В. Барка, І. Багряний. 2. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди. Народився Іван Багряний 1906 р. в селі Куземине, що на Полтавщині, у сім’ї сільського муляра.
Із шести років хлопчик учився в церковнопарафіяльній школі. Навчання там провадилося російською мовою. Вдома ж хлопець читав українські книжки, писав вірші рідною мовою, за що його прозвали “мазепинцем”. Далі були такі сходинки освіти: вища початкова школа, ремісниче училище, художньо-керамічна школа, Київський художній інститут, який він закінчив, але диплома, як “політично неблагонадійний”, не одержав. Чому ж неблагонадійний?
А тому, що писав вірші, які друкувалися в різних журналах, працював у літературній організації МАРС, товаришував з М. Хвильовим, М. Кулішем, Остапом Вишнею та іншими, за якими вже наглядали органи НКВС. Дебют І. Багряного як поета стався, коли юнакові було 20 років, хоча писати почав значно раніше. Його твори надрукували
У журналах “Глобус” та “Життя і революція”. Революційні події 1917-1920 років сприйняв як позитивні для України, вони, на його думку, мали привести до національного розвитку. Письменник сам утверджував новий порядок, навіть псевдонім собі обрав – Багряний! Але поступово розчаровувався в комуністичних ідеалах, що обернулися чорною несправедливістю як для українського народу, так і для інших, що ввійшли до складу Радянського Союзу. Письменник із тривогою заговорив про це у віршах, за що одразу ж отримав ярлик “антисовєтського” автора, “куркульского ідеолога”. І в 1932 році І. Багряного заарештували за нібито “контрреволюційну діяльність”, насправді ж – за любов до України.
Поета жорстоко катували, кидали до концтабору, звідки він двічі тікав. У 1937 році переховувався в українців-переселенців на Далекому Сході, там і одружився. З 1940 року після другої втечі нелегально жив на Харківщині, а під час війни змушений був пробиватися на Захід, бо за ним полювало й гестапо. Деякий час був членом У ПА, але не порозумівся з керівництвом і емігрував до Словаччини, потім до Німеччини. З 1946 року перейшов на легальне становище, жив у таборі для переміщених осіб, потім в Новому Ульмі, де заснував газету “Українські вісті”, організував МУР, став лідером УРДП – Української революційно-демократичної партії.
У цей період І. Багряний багато пише, відновлює втрачені під час арештів рукописи, створює нові викривальні антисталінські сюжети й разом із тим вигадує зворушливо добрі казки для дітей. Багряний одружується вдруге, з українкою Галиною Тригуб, у них народжуються син Нестор і донька Роксолана. Дружина стала для письменника найвірніпіим другом до кінця, адже йому жилося нелегко: українці-емігранти вважали його комуністом, а НКВС продовжувало переслідувати й шантажувати. Наприклад, сина від першого шлюбу Бориса змусили публічно зректися батька. Для обох це закінчилося нервовим потрясінням та підірваним здоров’ям.
З 1948 року Багряний жив під постійним наглядом лікарів, багато писав і дивував усіх своєю стійкістю та життєвим оптимізмом. Не стало письменника в 1963 році. До речі, Багряний весь час пам’ятав про покинутих у Союзі дітей від першого шлюбу і заповідав молодшому синові Нестору “…знайти свого брата Бориса Івановича і сестру Наталку Іванівну, що десь “там”, і допомогти їм, якщо будуть у біді”.
Задум твору “Тигролови” виник у І. Багряного під час перебування його на Бамлазі, коли він, утікаючи з концтабору, блукав тайгою
Та переховувався в українських мисливців-звіроловів. 1947 року роман побачив світ у розширеному, вдосконаленому варіанті. “Тигролови” витримали багато видань українською та німецькою мовами, перекладалися англійською, голландською, французькою та іншими мовами. Німці купували книгу дітям до дня народження або першого причастя – вона значилася в каталозі кращих видань, рекомендованих для молоді.
В Україні ж роман побачив світ лише в 1991 році, за часів незалежності. За жанром “Тигролови” – авантюрно-пригодницький роман. 2. Завдання учням. – Пригадайте, що таке роман, які романи ви знаєте.
3. Словникова робота. Авантюрний – пов’язаний із ризикованими діями, розрахованими на випадковий успіх; пригодницький. Пригодницький роман – різновид роману, сюжет якого складають незвичайні пригоди і події. 4. Виразне читання перших глав роману “Тигролови”. 5. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного.
6. Евристична бесіда.
– Чи справдилися ваші очікування щодо цікавості твору, його авантюрно-пригодницького характеру? – Яке протиставлення ви помітили на початку твору, з чим воно пов’язане? – Які історичні паралелі виникають у зв’язку з іменем головного героя – Многогрішного?
– Назвіть епізод твору, що здався вам найцікавішим. Поясніть, чому. V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
Завдання учням.
VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Інтерактивна вправа “Мікрофон”. – Продовжіть речення: “Я не жалкую, що…” “Роман “Тигролови” справді…” “Страшно стає, невже…” VІІ.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Дочитати роман до кульмінаційного моменту – зустрічі в тайзі з Мед виним; вміти переказувати, аналізувати, висловлювати власну думку щодо прочитаного; підготувати повідомлення про не включені до хрестоматії розділи роману.
Українська еміграційна література XX ст. І. Багряний “Тигролови”
Categories: Твори з літератури