З приводу вихідного дня у службовому приміщенні було тихо, безлюдно. За дверима одного з кабінетів лунали голоси. Там обговорювали дуже важливе питання: де Частка, Прийменник й Сполучник проведуть час: у лісі, на річці або в зоопарку.
Треба ж і Службовим Частинам мови колись відпочити, не лише працювати. Серед них вперше на збори запросили Вигука – хоч і відділився, проте ж свій.
– Мої вітання, добродії, здорові будьте! Спасибі, що запросили, а то весь час сам по собі.
– Будьте й ви здорові! Ви у нас унікальне явище. До Сполучників вас не зарахуєш.
– До нас, Прийменників, мабуть, теж.
– Про Прийменників й поготів. Ви такі важливі й поважні. Звісно, знаєтеся з Іменниками та Займенниками.
– Виходить, моя справа кепська. Ех, як прикро!
– Та ні, навпаки! Сьогодні ми відпочиваємо, і нас ніхто не розшукуватиме.
– Вибачте, але без мене, безперечно, можна обійтися.
– Не думаю, шановний Вигуку. Без вас люди перестануть бути ввічливими.
– О! Адже тільки на один день!
– Отакої! Не можна допустити жодного дня без слів “спасибі”, “будь ласка”, “бувайте здорові”, “привіт”, “даруйте”.
– Як і без нас, любий Сполучнику. Ви йдете з нами, люб’язний Вигуку?
– Спасибі! Здорово! Звісно, йду.
– Отже до зоопарку?
– Ой-ой, мені страшно!
– Там усі мешканці у вольєрах та клітках.
– Що ж, треба поспішати. Довго без нас пані Граматика залишатися не повинна.
…Увечері всі задоволені розходилися по своїх кабінетах. З-за дверей кабінету Иигуку’до півночі чулися скрикування:
– Жах!.. Ой лишенько!.. Ось тобі й на!..
Ха-ха-ха!.. Ну й ну!..





Related posts:
- Мої враження після відвідування зоопарку Не так давно я здогадалася, чому всі діти люблять ходити до зоопарку. По-перше, маленькі діти й маленькі звірята мають багато спільного – полюбляють гратися, недовірливі до сторонніх, обожнюють ласощі. По-друге, діти сприймають звірів як великі іграшки. На мій погляд, ці “іграшки” набагато кращі, ніж ті, що чекають на нас удома. Ми з мамою ходимо до зоопарку кожної весни. Маму цікавлять мавпи та ведмеді, особливо білі. А я люблю риб, тому […]...
- Тварини в зоопарку. Ведмеді Нещодавно ми з класом ходили до зоопарку. Там багато цікавих тварин: і леви, і тигри, і мавпи, і слони, і різноманітні птахи, а також змії та крокодили. Мені найбільше подобаються ведмеді. І білі, і бурі. Білі – величезні, пухнасті, дихають важко, ходять назад і вперед по клітці або плавають у невеличкому басейні. Коли їм хтось що-небудь кине у воду, вони туди стрибають і граються з подарунком, а потім його їдять. […]...
- Тема збереження рідної мови в творчості М. Рильського Рідний, рідна, рідне – корень народу і роду. Рідна матуся і рідний тато, рідна земля і рідна Україна, рідна мова. Поки живе мова – доти живе й народ. Але чому так трапляється, що діти відрікаються від рідної мови? Чому забувають те, що набуто віками? Це болюче питання завжди хвилювало кращих майстрів українського слова: Лесю Українку, Івана Франка, Тараса Шевченка. Більшість своїх поезій присвятив рідній мові й Максим Рильський. Він порушував […]...
- Звеличення хлібороба у вірші “Спасибі” Багато творів М. Рильський присвятив народові, його працьовитості, духовній красі. Поет славив все те, що було створене розумом і роботящими руками людини. У вірші “Спасибі” М. Рильський возвеличує працю хліборобів. З давніх-давен український народ понад усе цінував хліб, сіль та честь. Хліб – символ багатства, гостинності, працьовитості. Земля любить тільки старанного, дбайливого господаря, сенс життя якого в “чеснім хліборобськім щасті”. Хліб – символ невмирущості народу, тому й порівнюється він у […]...
- Чого гідні в житті слова? Твір-міркування Немовля ще лежить у колисці, а батьки вже розмовляють із ним. Звертаються до дитини з ніжними, ласкавими словами. Утішають, коли дитина плаче. Намагаються зрозуміти, що маля хоче “сказати” цими звуками. Радість приходить у сім’ю, коли маля вимовляє перші слова: “мама”, “батько”. Адже це значить, що дитина починає говорити. На нашій планеті чудо спілкування через слова подаровано тільки людині. Ми можемо розповісти один одному про різні життєві пригоди, які з нами […]...
- Як я провів літо Літо цього року нічого не обіцяло гарного: дощ не припинявся уже другий місяць, ледве затихаючи на декілька годин удень. Бридко було на вулиці, холодно, незатишно, брудно. А вдома одному нудно. Друзі роз’їхалися, батьки на роботі. Зненацька мамі запропонували для мене “роботу”. Тобто треба було купити путівку й у той же час ніби працювати за цією путівкою в одному невеликому чи то зоопарку, чи то заповіднику Криму. Я поїхав туди з […]...
- Є така професія Куди діваються померлі вихованці зоопарку? Питання, здавалося б, нетактовне. Звісно, ховають. Але так відбувається не зо всіма тваринами, що пішли з життя. Тіла деяких з них потрапляють в умілі руки спеціалістів унікальної професії. Колись представників цієї професії називати чучельниками, тобто вони робили чучела. А сучасною мовою такі фахівці називаються таксидермістами. Унікальний для Слобожанщини промисел – виготовлення чучел – створено при Харківському музеї природи. Головний у цій справі – Сергій Міхнов. […]...
- Твір за мотивами новели Василя Симоненка “Кривда” Безбатченко… Гірке слово, яке не дає спокою малечі. Чому доля так несправедлива саме до нього? Чи настане той омріяний час, коли батькова рука триматиме маленьку синову, щоб повести до зоопарку чи в кіно, цирк? Це інші, у кого є батьки, не цінують дорогоцінних хвилин спілкування з рідною людиною. Івась, звичайний собі хлопчисько, герой новели В. Симоненка “Кривда”, був згоден на все заради того, щоб мати батька: Ну, нехай би смикнув […]...
- Моя мандрівка давньогрецькими міфами Я дуже люблю квіти, тому, мабуть, заприятелював з Корою, давньогрецькою дівчинкою. Одного разу її маму, богиню Деліетру, запросили на весілля морської богині Фетіди і Пелея. Попали на свято і ми з Корою і не пожалкували. Яка цікава історія відбулася там! Поки боги веселилися на Олімпі, богиня чвар Еріда, яку не запросили на весілля, вирішила помститися. Вона підкинула яблуко з написом “найчарівнішій”. Що тут почалося! Зевс, щоб не брати відповідальності, віддав […]...
- Гіркий урок …В автобусі Оксана зайняла зручне місце й безтурботно поринула в свої мрії. Не зважила, коли на одній із зупинок увійшла і стала якраз біля неї літня жінка з важкими сумками. Пасажири попросили дівчинку поступитися місцем. Та Оксана вдала, ніби не чує..А лише зверхньо подумала: “Невелика пані, якщо з торбами носиться…” Увечері Оксана з матір’ю та батьком подзвонили до нових сусідів, які справляли новосілля і запросили їх на знайомиш. Двері відчинилися […]...
- Звеличення почесної праці хлібороба у вірші “Спасибі” – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Багато професій є на світі. Дуже важливими є праця вчителя, лікаря, кухаря, пожежника. Але особливою повагою в усі часи користувався труд землероба. Нелегку, але надзвичайно важливу для людей працю хлібороба змалював М. Рильський у своєму вірші “Спасибі”: Який це труд, який солодкий піт, Яка жага і втома життєдайна! Поет захоплюється працівниками землі, які з покоління в покоління плекають урожай: Яке це славне слово – хлібороб, – Що жартома ще звуть […]...
- ЗАМІТКА В ГАЗЕТУ. 4 КЛАС ДЯКУВАТИ ЗА ЧИСТОТУ? Часто доводиться спостерігати, як учні в школі з неповагою ставляться до технічних працівників. Звичайно, прибиральниця – не престижна робота, але це не означає, що вона не потрібна і не достойна пошани. Уявімо собі, що ми залишилися без техпрацівників. Як буде виглядати школа в кінці робочого дня? Яким буде повітря без вологого прибирання? Нещодавно я дізналася, що за кордоном прибиральники називаються гордо – рятівники від сміття. Я думаю, […]...
- Мій друг Матроснін. Твір-оповідання на морально-етичну тему з власного досвіду Наш сусід Федір Іванович – моряк. Його довго не буває вдома; мабуть, тому він самотній. Я завжди уявляв людей цієї професії з мужньою зовнішністю. Моряк далекого плавання – це людина висока на зріст, плечиста, з міцними мускулами, обвітреним засмаглим обличчям. Вона ніби уособлює могутність морської стихії. І ще вона має обов’язково палити трубку. Зовнішність Федора Івановича не відповідала моїм уявленням. Він зовсім не підходив під визначення “морського вовка”, навіть трубки […]...
- Виховання в дітей поваги до батьків Поезія Платона Воронька – одна з найщиріших у сучасній українській літературі. Його вірші надихають на добрі справи, готують до натхненної праці на славу Батьківщини, а також вчать любити і поважати своїх батьків. У вірші “Школа батьків” П. Воронько звертається до своїх батьків зі словами щирої подяки: Привчав мене батько трудитись до поту, А мати – любити пісні. Спасибі вам, рідні, за щиру турботу, Наука згодилась мені. Саме мати й батько […]...
- Папуга Гоша Я познайомився з ним у будинку наших знайомих: тітки Ірини і її дочки Іри, моєї однолітки. Коли ми з мамою прийшли до них у гості, привіталися і з передпокою попрямували до кімнати, ми раптом почули: “Навіщо прийшли? Подарунки принесли?” Я не відразу зміркував, хто це не занадто ввічливий. Тітка Ірина та Іра стояли поруч із нами, а запитував хтось начебто зверху неголосним, але дивно знайомим голосом. Пізніше мені пояснили, що […]...
- Тарас Бульба у Києві П. Глазовий Тарас Бульба у Києві В темну нічку-петрівочку Сон мені приснився. Що славетний Тарас Бульба В Києві з’явився. Іде козак Хрещатиком, Іде, бадьориться. – Яка ж, – каже, – у нас гарна – Та пишна столиця! – Хотів би я поїздити, – На все подивиться, – Якби дали ту карету, – Що без коней мчиться. – – Ой, не ходив козак славний – Вчитися до бурси, – А закінчив у Києві […]...
- Дякувати за чистоту? Часто доводиться спостерігати, як учні в школі з неповагою ставляться до технічних працівників. Звичайно, прибиральниця – не престижна робота, але це не означає, що вона не потрібна і не достойна пошани. Уявімо собі, що ми залишилися без техпрацівників. Як буде виглядати школа в кінці робочого дня? Яким буде повітря без вологого прибирання? Нещодавно я дізналася, що за кордоном прибиральники називаються гордо – рятівники від сміття. Я думаю, це цілком справедливо. […]...
- Хто рано встає, тому Бог дає Скільки всього можна зробити, якщо прокинутися раніше, ніж завжди! Моя бабуся живе в селі. Вона завжди встає дуже рано, ще вдосвіта, тому що має багато клопоту по господарству. В неї є і кури, і гуси, і корова, і свині. А ще вона порається на городі та в хаті, до того ж якось устигає допомагати сусідці, якщо та хворіє. Звичайно, бабуся вміє все робити дуже швидко і гарно, а крім того, […]...
- Пожежа У нашому багатоповерховому будинку живе хлопчик Михайлик. На день народження йому подарували кошеня. Руденьке, а иа сонці його шерсть переливалася і палахкотіла жовтогарячим вогнем. І Михайлик назвав своє кошенятко незвичним ім’ям Пожежа. Наступного ранку хлопчик не знайшов свого вихованця у кімнатах. “Пожежа! Пожежа! До мене!” – кричав він, але кошеняти не було. Михайлик вибіг на балкон і побачив, що Пожежа переліз на сусідський балкон. “Пожежа! Пожежа!” – щосили закричав Михайлик. […]...
- Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Казка, лише один з жанрів щедрінської творчості, органічно близька художньому методу сатирика. Для сатири Щедріна властиве використання художнього перебільшення, фантастики, гротеску, езопівської мови та зіставлення соціальних явищ дійсності з явищами тваринного світу, казкової фантастики, у своєму розвиткові призвели до появи у творчості Щедріна окремих казкових епізодів та вміщення казок у прозові твори, далі – до перших казок. Казка “Дикий поміщик” має на меті виявити […]...
- Ми – діти світу У всьому світі майже в кожній сім’ї ростуть діти. І від того, якими вони стануть, залежить майбутнє Землі. Діти будуватимуть міста і заводи, нові магістралі, вирощуватимуть урожай, розвиватимуть культуру. Як все це робитимуть сьогоднішні діти, а в майбутньому будівники суспільства, залежить від батьків, від сім’ї, в якій вони живуть, від дорослих людей, що їх оточують. Потрібно, щоб батьки і всі дорослі бачили в кожній дитині людину майбутнього. А для цього […]...
- Твір роздум – Чого варті у житті слова? Немовля ще лежить у колисці, а батьки вже розмовляють з ним. Звертаються до дитини з ніжними, пестливими словами. Втішаються, коли дитина “агукає”. Намагаються зрозуміти, що маля хоче “сказати” цими звуками. Радість приходить у родину, коли маля вимовляє перші слова: “мама”, “тато”. Адже це значить, що дитина починає говорити. На нашій планеті диво спілкування через слова подароване тільки людині. Ми можемо розповісти одне одному про різні життєві пригоди, що з нами […]...
- Що робить людину щасливою? Щастя для будь-якої людини – це високооплачувана робота за спеціальністю, дім, дружина та здорові слухняні діти. Для більшості населення нашої планети – це головні показники щастя. Але для того, щоб була гарна робота, треба з золотою чи срібною медаллю закінчити школу, вступити до університету, відмінно вчитися впродовж усього навчального процесу, щоб отримати якісні та професійні знання. І ось, нарешті, закінчити навчання з червоним дипломом. І все, що я перерахував, ще […]...
- Остап та Андрій сини Тараса Бульби Існує загадка, ще й досі ніким не розгадана, яка й зараз не дає спокою багатьом: “Як же так, росли діти в одній родині, виховувалися однаково – один на радість, другий на горе й ганьбу?” Саме так сталося в сім’ї полковника Тараса Бульби. Виросли хлопці дужі й здорові, навчені, як тоді годилося. На Січ поїхали, там себе показали як добрі козаки. А прожили недовгий свій вік і загинули, як нерідні… Але […]...
- Хом’ячок Семен Семенович Якось я з батьками заїхав у магазин “Природа”. Перше, що мені сподобалось, – це хом’ячки, і вже через кілька хвилин один був у мене в руках – маленьке безпомічне звірятко з чорненькими, як намистинки, оченятами пісочного кольору. Відразу ми йому придбали хатинку. Вона була зроблена з пластмаси, а зверху зеленого кольору кришка. Коли я посадив туди хомку, то зрозумів, що йому в хатинці потрібні, як і людині, повсякденні речі. Довелось […]...
- Мої враження від оповідання Є. Гуцала “Лось” Оповідання Євгена Гуцала “Лось” дуже схвилювало мене. Колись я бачив лося у зоопарку в нашому місті. Тварина дивилася на мене дивовижними чорними очима, мала величну поставу та великі красиві роги. Читаючи епізод, у якому хлопці визволили лося з льодяного полону, я дуже хвилювався за малих сміливців і водночас захоплювався їхньою мужністю. Я розмірковував, чи зміг би я вчинити так само. І дійшов висновку, що так, зміг би, інакше просто й […]...
- Осінній ліс Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс. Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим […]...
- Цікавий випадок Коли мені виповнилося чотири роки, тітка подарувала мені малюсіньке жовте курчатко. Я міцно пригорнула цю чарівну пухнасту істоту до себе і з цієї хвилини майже не розставалася зі своїм подарунком. У дитсадок я не ходила, жила в будинку з великим двором і садом, тому мені легко було майже не випускати курча з рук. Я носила його в кишені свого фартуха, відпускала ненадовго на травичку, загородивши з усіх боків той шматочок […]...
- Історія царівни з “Казки про мертву царівну та сімох богатирів” О. С. Пушкіна Чомусь таких історій у казках багато. Наприклад, така сама історія у Білосніжки. Зла мачуха була у Попелюшки. Така ж сама пригода у казці про Пані Метелицю і про нашого Морозка. У казці О. Пушкіна розповідається, що цар поїхав на війну, а цариця сіла біля вікна його чекати. Через деякий час у неї народилася донька. Саме цього дня з походу повернувся цар. Цариця від хвилювання померла. Залишилися вдівець із сиріткою самі. […]...
- Чи с серед людей місце ангелам? Твір за оповіданням Г. Маркеса “Стариган з крилами” У оповіданні колумбійського письменника Габріеля Гарсіа Маркеса “Стариган з крилами” зображено маленьке містечко – безрадісну сіру місцевість. Навкруги бруд, дощ, морські молюски, що гниють на березі. Саме до бідних, знедолених життям мешканців занедбаного містечка, сходить ангел. Того ангела дуже важко розпізнати; це не прекрасна небесна істота з чин тими білими крилами. Цей ангел схожий на зубожілого старигана із облізлимй яструбиними крилами на тілі злодюжки. Родина, до якої з’явився ангел, дужо […]...
- Вдача Василька – героя оповідання М. Коцюбинського “Ялинка” Свято – завжди радість у хаті, але не в бідній. На жаль, головний герой твору Михайла Коцюбинського “Ялинка” Василько саме з такої хати. Але хлопчик мав добру вдачу. Це чудово простежується в його вчинках. Василько був найстарший у сім’ї Якима. У Святий вечір його непокоїло те, що батько сидів на підлозі, схиливши голову. Хлопчик знав причину – батько нездужав і грошей не було викупити у шевця мамині чоботи. Та ось […]...
- Притчовий гатунок твору А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц” Є твори, яким не пощастило, настільки вони прекрасні. Це було б парадоксом, якби ми не бачили це у житті. Мило “Пурпурові вітрила”, пивний бар “Ассоль” – навіть і таке було. Їхні образи стали банальними, тому що вражені ними люди тиражували їх із найкращими намірами. До таких творів і належить “Маленький принц” графа, авіатора і письменника Антуана де Сент-Екзюпері. “Маленький принц” дорослі передали дітлахам. Спасибі їм. Хтось з великих сказав, що […]...
- “Різдвяна пісня у прозі”. Що в житті людини найцінніше? У “Різдвяній пісні у прозі” Ч. Діккенса показаний старий жадібний чоловік. У нього немає власної родини, дітей, і він зовсім не радіє найкращому святу – Різдву. У Скруджа є все. Він багатий, у нього є торгова спілка, він вміє заробляти гроші. Справді, без грошей не буде і свята, бо ні за що буде купити подарунки чи накрити святковий стіл. Гроші дуже потрібні усім. Бідність та убогість дуже неприємні. У цьому […]...
- Традиції символи українського народу Сьогоднішнє і давнє – без вузла, І час наспів цей вузол зав “язати, Аби полуда з пращура сповзла І вийшов родовід з курної хати. Лідія Шевело Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. У народі існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Максим Рильський любив повторювати: “Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього”. Кожен […]...
- Старий Омелько Кайдаш Типовим представником старшого покоління українського селянства пореформених років виступає Омелько Кайдаш, так майстерно зображений автором у повісті. Йому довелося зазнати чимало лиха ще за панщини. Тяжка, виснажлива праця упродовж усього життя наклала невитравний відтінок на його зовнішність. “Ніби намальований на чорному полі картини, сидів Кайдаш у білій сорочці з широкими рукавами. Кайдаш стругав вісь. Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було […]...
- “Хуха-Моховинка” Василя Королів-Старого Хуха-Моховинка була лісовою, боровинкою Хухою. У старому бору спонвіку жив увесь її рід. Вона була наймолодшою серед Хух. Пухнаста, як мох, тільце врите довгою вовничкою, тільки мордочка, як садова квіточка, та лапки, рожеві зісподу, були голенькі. Колір вовнички мінявся від того, біля чого вона з’являлася. Моховинку дуже любили в родині, і не тільки за те, що наймолодша, а й за те, що була добра, лагідна, слухняна і роботяща. Моховинка сама […]...
- Моє ставлення до Родіона Раснольнинова та його “теорії” Родіон Раскольников був надто чуйною людиною, аж до самозречення. Ми знаємо це, бо на його суді були свідки, які це засвідчили, наводячи конкретні приклади. Я не хочу їх тут переказувати. Однак це не перешкодило Родіонові вчи нити саме так, як він вчинив. Бо у нього була теорія, яку він вважав за правильну і хотів довести. А звідси і його експеримент. Родіон Раскольников до того ж мав нові ідеї у суспільних […]...
- Моя оцінка подій, зображених у творі П. Куліша “Чорна рада” Згадуйте предків своїх, Щоб історія перед вами не згасла, і золотої нитки не загубіть. Ольга Кобилянська Історична проза наших митців – це твори, які спонукають нас знати свою історію, думати про долю свого народу і своєї країни, вони виховують у нас почуття національної гідності, сприяють патріотичному духові сучасників. Я не випадково взяла епіграфом до свого твору слова О. Кобилянської, бо дуже хочу, щоб мій ровесник захоплювався не тільки сучасними новітніми […]...
- Знайомлячись із творчістю Михайла Шолохова Я завжди був упевнений і не переконував, що навіть самий маленький оповідач може містити в собі величезний зміст, хвилювання й трепет автора. “Донські оповідання” не стали виключенням. І тут я знайшов про, що й очікував побачити, а саме, теперішнє життя, реальність і схвильований голос автора. Написання оповідань збіглося з важким для нашої батьківщини революційними й післяреволюційними роками И тому цілком очевидно, що Шолохов, надивившись крові, болю й страждань російської людини, […]...
- Трагізм становища розореного і зубожілого селянства Галичини кінця XІX століття Кінець XІX століття позначився в історії українського народу масовим зубожінням і розоренням селянських мас, коли тисячі селян-бідняків, залишились без землі і домівки і змушені були шукати засобів виживан ня в складних суспільних умовах. Це явище майстерно втілив Іван Франко в оповіданні “Добрий заробок” . Вже в самій назві твору зримо відчувається підтекст, гостра сатира на тогочасну дійсність і уряд, який “добре” віддячив за чесну працю свого громадянина. Я читала це […]...
Categories: Твори з літератури