Коли задана така тема, то мені хочеться поговорити не про красу української землі, не про її героїв, не про її багатства. Про це усі знають, і цим пишається кожен. Хочеться порозмірковувати про сьогоднішні проблеми моєї країни. Я прочитав десь, що наш народ нібито століттями не мав своєї державності. Чи так це? 24 серпня 1991 року був зроблений такий крок, якого не зміг би зробити народ, що не прагнув століттями до […]
Є, проте, один ознака, хоч і намічений, але часто недосить розкритий Никифоровым і котра перебувала тому, що у дійсність розказаного вірить. Що сам народ розуміє казку як вигадка, видно з етимології слова, але й приказки “Казка – складка, пісня – бувальщина”. У дійсність излагаемых казкою подій вірить, і це – одна з основних і вирішальних ознак казки. Його зазначив ще У. Р. Бєлінський, який, порівнюючи билину і казку, писав: “У […]
“Я тої сили частка, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого” Людство завжди намагалося зрозуміти навколишній світ, пояснити природні явища і сутність буття. Достатньо згадати біблійну оповідь про Єву, яка скуштувала яблука з дерева пізнання, праці алхіміків епохи Відродження, спрямовані на винахід “філософського каменя”, за допомогою якого можна буде перетворити метал на золото і здобути “еліксир життя”, що повертає молодість і здоров’я. Але саме в епоху Відродження людина пройнялась вірою […]
Дотепер мені здавалося: що ж отут важкого? Якщо друг тобі – друг, то це прекрасно, є з ким поділитися, а це так полегшує життя! І радості, і турботи – навпіл. Але одного разу стався випадок, який змусив мене задуматися: чи так вже легко бути гарним другом? Одного разу мій друг Вітька сказав мені, що поділиться зі мною “страшною” таємницею. Я пообіцяв йому, що збережу його таємницю від усіх. І отут […]
Мабуть, немає людини, яка не погодився б з тим, що тема свободи традиційно була однією з найбільш гострих тем в російській літературі. І немає такого письменника або поета, який не вважав би свободу для кожної людини настільки ж необхідною, як повітря, їжа, любов. Те важкий час, який ми бачимо крізь призму роману “Майстер і Маргарита”, на перший погляд не так вже й страшно для героїв твору. Проте, знаючи історію, ми […]
Микола Михайлович Карамзин – чудовий поет, прозаїк і історіограф. Він відкрив своїм співвітчизникам “Історію держави Російського”. Завдяки багаторічній титанічній праці Карамзина, російські люди довідалися про самі віддалені часи становлення країни. Його праця – це не сухі факти й цифри, а життя у всьому її різноманітті. Карамзин систематизував, узагальнив і художньо оформив колосальний матеріал, накопичений літописцями. Письменник зумів донести до сучасників великий дух патріотизму й самовідданості перших “будівельників” держави росіянина Але […]
Кожен, хто починає писати про відому українську піснярку Марусю Чурай, обо’язково оговориться, що чи дійсно існувала ця дівчина, чи вона тільки з легенди і народної уяви, – досі не відомо. Як на мене, навіть якщо б Марусі Чурай не існувало, то її варто було б вигадати. Але вигадувати її не варто: навіть історичні документи, які підтверджуються факт існування цієї невірної постаті. Хоча відомості про її життя часто неповні і суперечливі. […]
Символічність оповідання Кафки “Перевтілення”. Найбільший трагізм і песимізм світогляду австрійського письменника Франца Кафки полягає у його відчутті ворожості світу та життя імодини, у відчутті непереборного відчуження між людьми. Новела Кафки “Перевтілення” – є символом цього трагічного відчуття світу автором, символом самотності людини, незахищеності її перед всевладним злом, що таїться в звичайному, буденному, символом відчуження між людьми, нездатними на справжню любов, на справжнє милосердя. Вдаючись до такого художнього засобу як метафоризація, […]
Його зненацька охопив сумнів: “Чи те я роблю, що слід? Чи здатний на це? Чому так тягне туди, в невідоме? І він зупинився серед шляху. Замислився. Озирнувся. Хоча дорога стелилася попереду рівна й широка, проте він не міг іти далі: неспокій, і невдоволення собою, і жадання чогось вищого переповнили його. А обіч уторованої дороги громадилися вершини, які здавалися такими стрімкими й неприступними, що на них ніхто не наважувався зійти. До […]
Один із найвідоміших творів Івана Франка названий за ім’ям його головного героя Захара Беркута, який постає перед нами втіленням совісті та розуму тухольської громади часів монголо-татарської навали на Карпатську Русь. Сивий дев’яностолітній старець, “мов стародавній дуб-велетень”, “поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя і знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархії), батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази”. Тому […]
Степан Васильченко з дитинства мріяв стати вчителем. Закінчив Коростишівську вчительську семінарію – і втілив свою заповітну мрію в життя. Тому на власні очі бачив пристосуванців, які пропагують буржуазно-поміщицьке життя. Степан Васильченко називав себе сільським інтелігентом-пролетарем, народним учителем. На тверде переконання письменника, вчитель, незважаючи на своє трагічне становище, має боротися за себе, бути сильним і незалежним. Такою й постає перед нами головна героїня повісті “Талант”. На шляху молодої дівчини до освіти […]
Герасим Никодимович Калитка – заможний селянин, що має двісті десятин землі, п’ять тисяч грошей, наймитів, що на нього працюють, і багато худоби. Є в нього жінка Параска і син Роман, що весь удався в батька. А батько в нього працьовитий, гарний хазяїн. Але, з другого боку, Герасим жадний, хитрий, лицемірний. Весь смисл життя Калитки, всі його помисли, вся енергія спрямовані на придбання землі. Увесь час він скуповував землю селян і […]
Хто з героїв окрадений найбільше? Драма “Украдене щастя”, написана І. Франком 1891 року – це шедевр світової драматургії, в ній неперевершений талант письменни ка органічно поєднався із глибоким знанням життя народу. Коли читаєш цю п’єсу, постійно відчуваєш хвилювання і внутрішнє напружен ня, неначе знаходишся поруч із живими героями, стаєш співучасником трагічних подій, що так зримо і яскраво змальовано у творі. Ось, мабуть, чому я й досі знаходжусь під враженням цієї […]
Г. Белль – німецький прозаїк і публіцист, лауреат Нобелівської премії. Зажив слави одного з найвидатніших письменників-гуманістів другої половини XX ст. У своїх оповіданнях, повістях і романах розвивав і збагачував традиції реалізму. Літературна критика визначає його як загальновизнаного майстра короткого оповідання. 21.12.1917 Р. – народився в Кельні, в родині столяра-різьбяра. Під час навчання в гімназії попри ідеологічний тиск гітлерівської пропаганди уник вступу до “гітлерюгенду”. Після закінчення гімназії працював у книгарні боннського […]
В історії російської культури чимало імен, відомих усьому світу. Серед них гідне місце займає ім’я М. Горького. Як художник, він збагатив світову літературу новими темами, сюжетами, конфліктами й образами. Серед творів Горького п’єса “На дні” займає особливе місце. Письменник показав у ній життя ізгоїв, людей, що розірвали зв’язки із суспільством і начисто відкинутих ім. На мій погляд, дуже цікаво те, що віковічна філософська суперечка про людину ведуть не витончені представники […]
Ніч… а човен – як срібний птах!.. …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи…І внизу, і вгорі глибини… О, який же прекрасний ти, Світе єдиний! Стан природи передано за допомогою персоніфікації “тремтить ріка”, “ліс хилиться”: Річний пісок слідок ноги твоєї Річний пісок слідок ноги твоєї І досі ще – для мене! – не заніс… Тремтить ріка, і хилиться […]
Драматична поема Лесі Українки “Бояриня” увійшла в літературний обіг зовсім недавно. Вона навіть не входила до зібрань творів письменниці, про “Бояриню” не писали критики, історики літератури. Що ж крамольного було в цьому творі, що радянська цензура його не визнавала? В основі поеми – історичні події, що відносяться до XVІІ століття. Саме тоді, після смерті Богдана Хмельницького, московський цар намагався підкорити Україну, позбавити її тих пільг, яких свого часу добився український […]
На п’ятнадцятиріччя мама подарувала мені потьмянілий від часу срібний перстень з великим прозоро-блакитним каменем. “Красивий, – подумала я, – але явно не новий. По-моєму, таких зараз не роблять. Цікаво, чий він?” Немов угадавши мої думки, мама сказала: “Раніше його носила твоя бабуся – зробили на замовлення. Потім вона мені його подарувала. А я дарую тобі. Не загуби, він для нас із бабусею дуже коштовний”. Так я довідалася, що в моїй […]
Творча спадщина Павла Арсеновича Грабовського – яскраве виявлення сили, життєдайності, волелюбних традицій української літератури. Його поезія сповнена великої жертовної любові до рідного краю, знедоленого українського народу, заради якого він пішов тернистим шляхом. Усі свої сили, навіть своє життя віддав він за Україну, за “окутий, пригноблений люд”. По тюрмах та на засланні, у “невольницькій глуші” поета катували 20 років. Важким сибірським шляхом по арештантських пересильних етапах гнали поета царські жандарми, а […]
Перед вами ця прекрасна експозиція унікальних щипкових інструментів, яку організували аматори. Я пропоную вашій увазі зосередитися на тих інструментах, що набули популярності в Україні ще в давні часи й частково лишилися популярними й досі. …Колись дуже давно ходили селами незрячі чоловіки, які співали пісень, дум під акомпанемент кобзи, бандури або ліри. Тому й називали їх кобзарями, бандуристами, лірниками. Поруч з інструментами ви можете побачити світлини, на яких зображено співців із […]
Існує таке прислів’я: “Зустрічають по одежі, а проводжають по розуму”. Це прислів’я має глибокий зміст. Перед тим як вибирати собі друга, треба звернути увагу не на одяг та прикраси, а на душу людини. Хай там яке красиве вбрання у неї, передусім треба поговорити з нею, придивитися. Адже часто трапляються люди, які гарно виглядають, а з ними й словом не перекинешся. А бувають зовні непомітні і ніби нічим не відрізняються від […]
Поетичні твори читають, вивчають, але, на жаль, деякі люди поезії не розуміють і не цікавляться нею. Для того, щоб полюбити поезію, зрозуміти її, замало престо читати вірші. Треба цікавитись поетом як особистістю, відчувати час, у який писалися ці чи інші поетичні твори. Запрошую вас вирушити у країну, яка має назву Поезія, на карті якої ще так багато білих плям. Пастернак – це досі ще таємничий, не розгаданий поетичний континент. Марина […]
Усі ми в зворушливому пориві намагаємося осягнути феномен безсмертя славетного Кобзаря, таємницю його поезій, глибини волелюбної душі, прагнемо віднайти її чисті джерела. Синівську любов приніс великий геній рідній Україні, своєму народові. Прийшов до людей в образі старого Перебенді, “старого та химерного”, що сів із кобзою в широкому роздольному степу й заспівав журливу пісню. Полинула вона над Україною, зворушуючи, чаруючи, підтримуючи, возвеличуючи, надаючи життєвої снаги. Слава козацька пригадувалася старому, коли “гарцювала […]
1. Роман “Жовтий князь” В. Барки – найкраща християнська книжка. 2. Роман “Жовтий князь” – перший в українській літературі твір, присвячений голодомору 1933-го року: А) відтворення у романі реальних подій і явищ ; Б) захист безвинних трудівників ; В) родина Катранників – символ чистих душею селян. 3. “Жовтий князь” – реквієм жертвам голодомору.
Не дуже давно я прочитав книгу О. С. Пушкіна “Капитан-ская дочка”. У ній розповідалося про парубка Петрові Андрійовичеві Гриневе, якого батько спочатку хо-тел відправити служити в Петербург, а потім передумав і відправив його в Білогірську міцність. Перші впе-чатления Гринева від Білогірської міцності відразу були не кращими. Гарнізонне життя зовсім не залучало Гринева, як служба в Санкт-Петербурзі. Капітан Ми-ронов представлявся йому сердитим і строгим старикаш-кой, котрий повністю відданий своїй службі. Репутація […]
Мова йтиме про два всім відомі вірші. “Нічна пісня мандрівника” Гете та “Сосна і пальма” Гайне. Точніше, про ставлення Лєрмонтова до вибору творів для перекладу і ставлення поета до цієї роботи. Скажемо відразу: переклади Лєрмонтова особливі. Вони ніколи не були просто передачею змісту, копіюванням образів, перенесенням у російський текст ритму німецького оригіналу. На мою думку, переклади Лєрмонтова краще й точніше назвати переспівами або віршами, створеними за мотивами віршів німецьких поетів. […]
Анна Ахматова – видатна російська поетеса, за своїми естетичними поглядами була близькою до акмеїзму, створила незабутній образ російської жінки, глибокої і внутрішньо цілісної, готової смиренно й урочисто нести хрест випробувань своєї долі і долі батьківщини. У ліричних творах Ахматової знайшла відображення драматична історія Росії ХХ століття. Поетичну спадщину складають збірники “Вечер” , “Четки” , “Белая стая” , “Подорожник” , “Anno Domіnі” , поеми “Реквием” , “Поэма без героя” . Анна […]
Микола Хвильовий – надзвичайно яскрава особистість, став визнаним лідером цілого літературного покоління. Його багатогранна творчість і незвичайна постать мали величезне значення не тільки у літературному процесі 20-х років, але вплинули на розвиток української культури і суспільно-політичної думки всього XX століття. Однією з найважливіших для Хвильового впродовж усієї його творчості була проблема розбіжності мрії і дійсності. Усі романтичні герої письменника живуть поза своїм часом, у мріях про ідеальне майбутнє або в […]
Роман Ф. М. Достоєвського – це “психологічний звіт одного злочину”, що зробив бідний студент Родіон Раскольников, який вбив стареньку-процентщицу. Однак у романі мова йде про незвичайний карний злочин. Це, якщо так можна виразитися, ідеологічний злочин, а виконавець його – злочинець-мислитель, вбивця-філософ. Він вбив лихварку аж ніяк не в ім’я збагачення і навіть не заради того, щоб допомогти своїм близьким: матері і сестрі. Цей злочин з’явився наслідком трагічних обставин навколишньої дійсності, […]
Жар-птиця Сусідка моя – чарівниця – Годувала надвечір родзинками У клітці золоту Жар-птицю З очима – намистинками. Одного разу сусідка не замкнула клітку – і пташка вилетіла на волю. Летіла все вище, так гарно, так вільно, Як в найзолотішім, найкращім мультфільмі… Дорослим і дітям Яснішали лиця… Проте трьохсотлітня гава, яка себе називала Павою, вирішила, що Жар-птиця непристойно яскрава. І вся вороняча орава Зчинила люту стрекотняву: “Вона яскра-яскра-яскррава! Таку чужу нескромну […]
Я цілком упевнена в тому, що досягнення людиною бажаного цілком залежить від її активної життєвої позиції, намагання зробити все, що в її силах, задля того, щоб мрія стала реальністю. З огляду на це не можу не погодитися з думкою, що життєвий успіх цілком залежить від часто нелегкої роботи людини в напрямку його здійснення. Спробую аргументувати виправданість такого погляду, звернувшись передусім до того, що говорить із цього приводу найбільший знавець людини […]
Повість “Царівна” викликала значний громадський інтерес. Вона будила громадську думку серед української інтелігенції того часу феміністичною проблематикою. Варто підкреслити, що хоч письменниця виховувалась на німецькій літературі й зросла у найглухіших закутках відсталої Австро-Угорської імперії, вона все ж знайшла дорогу до українського письменства і дала зразки прози, що художньо реалізувала ідею емансипації жінки в умовах експлуататорського суспільства. О. Кобилянська якось написала у щоденнику: “Все, що я пишу, належить тільки українським жінкам”. […]
Історія Йосипа І. Заздрість веде до злочину. ІІ. Йосип у єгипетському рабстві. ІІІ. Чудовий дар Йосипа. ІV. Сни фараона та їх значення. V. Сини Якова їдуть за зерном до Єгипту. Випробування для братів. VІ. Сенс випробувань Йосипом братів. VІІ. Яка головна думка історії Йосипа?
У цьому страшному місті, де живуть герої роману “Злочин і кара”, які ж можуть бути сни? Ще страшніші за дійсність, бо страхіття сплячої людини виділені з живого життя, як збудник хвороби виділяється з проби, взятої від пацієнта. Тому й зривється з ліжка Свидригайлов з лементом: “Кошмар всю ніч!” Раскольникову ввижається одне і те саме. “Йому років сім, і він гуляє у святковий день, перед вечором, зі своїм батьком за містом. […]
Який період в історії російської поезії називають “срібною добою”? Наприкінці XІX ст. у російській поезії, як і в західній літературі, розвивається модернізм. Цей період тривав з 80-х рр. XІX ст. до 20-х рр. XX ст. За влучною назвою Лева Гумільова, це булла “срібна доба” російської поезії, час відкриттів та знахідок, час розквіту релігій і філософської думки, нових поетичних шкіл, течій, але найголовніше – це усвідомлення ролі поезії як особливої сфери […]
Роман “Брати Карамазови” задуманий письменником як твір, що мав би відкривати серію романів про життя Олексія Карамазова – чоловіка Божого, який втілюватиме в життя священні заповіти. Однак цей перший із серії творів про праведника-людино-любця так і залишився єдиним романом, у якому герой поки що не є активним діячем, а фігурує лише як земний ідеал людини, осягаючої повноту Христового вчення. Роман “Брати Карамазови” – вершина теологічно-містичного реалізму Достоєвського, що своїми ідеями […]
Жовтий князь… Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки “Жовтий князь” – це збірний символічний образ, це втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців у 33-му році минулого століття приніс в Україну голод, смерть, руїну. У романі відтворено реальні події і явища голодомору. Важко читати цю страхітливу хроніку невимовно трагічної долі українського народу. Сьогодні, читаючи цей твір, важко відтворити в уяві ту жахливу […]
Старий граф Безвухої умер. Князь Василь не встиг знищити його заповіт на користь Пьера й взяти всю спадщину Безухова собі. Пьер нічого не зрозумів в історії із заповітом – він думав про іншому. У цьому стані нерозуміння Толстой залишає його й переносить нас у будинок іншого єкатерининського вельможі, останнього, що остались у живих, – генерал-аншефа князя Миколи Андрійовича Болконского. Про долю Пьера ми довідаємося в цьому будинку – з листа, […]
Думаю, пора вже починати писати твір: “Я б побажав тобі кого так любити, як я тебе люблю…” Так, для любові відстань не має значення. Головне, щоб прийшла улюблена, а все інше – неважливо. Не можна забути ці рядки, тому що вони відкривають красу людської душі, щирість людських відносин. Любов для Симоненко – це чудо, що підвладно тільки двом, і тому говорить автор: Нехай досада або гнів тепліє Нехай до сліз […]
Єдність світів у творчості Р. М. Рільке О спів Орфея! Співу повен слух. І змовкло все, ma плине крізь мовчання Новий початок, знак новий і рух… P. M. Рільке Рільке-Рільке-Рільке… Річною галькою на губах перекочується звучне прізвище відомого австрійського поета. Його називали пророком минулого, він завоював собі славу Орфея XX століття. Далекий міфічний Орфей був зрозумілим Рільке, і ми, люди XXІ століття, близько до серця беремо біль і радість міфічних […]
Роль образу жінки у романі. Леді Ровена – холодна аристократка. Ребекка – дочка Ісаака із Йорка. Полонянка Ульріка. Жінка – втілення щирості й кохання.
І. Пошук митцем нових форм у поезії. ІІ. “Балада про соняшник” – натхненний гімн сонцю як початку і джерелу всього сущого. 1. Алегоричні образи соняшника і сонця у баладі і. Драча. 2. Образ сонця. 3. Образ соняшника. ІІІ. Поезія 1. Драча “Балада про соняшник” – органічне поєднання естетичних здобутків людства з прадавніми фольклорними джерелами.
І поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь Сонце котилося за дніпрові кручі, стомлене і припале пилом за день. Давня Софія… Дивишся і не можеш надивитися на цю пам’ятку, збудовану у ті далекі неспокійні часи, коли на Руську землю набігали печеніги, половці. Тоді вставали всі, кому дорога була рідна земля і могутній красень над Дніпром – Київ. Вставали з мечами до бою на чолі зі своїм […]
Наприклад, чи знаєте ви, чого вчать в інститутах? Якщо вам цікаво про це дізнатися, читайте. Марко Вовчок – це псевдонім Марії Олександрівни Вілінської. Коли вона вийшла заміж, то “отримала” прізвище Маркович. Саме від прізвища Маркевич і з’явився на світ славнозвісний псевдонім Марко Вовчок. Гадаю, тепер ви вже не скажете: “Марко Вовчок написав повість “Інститутка”. Але зараз звернемося-таки до цієї повісті. Чому вчили в інститутах кріпацької Росії? Знущатися з людей, нещадно […]
В українській історії, ще починаючи з часів Київської Русі, літописи відігравали неоціненну роль. Традиція літописання продовжувалась також у період козаччини та Гетьманщини. Літописи Грабянки, Самовидця, Величка засвідчували процес інтенсивного пробудження нації до життя й державотворчості, відображали її героїчну боротьбу проти чужинців. їх автори намагалися бути об’єктивними, тому не приховували і ганебних учинків козацької старшини, які призвели до втрати щойно здобутої свободи, до жахливої Руїни після смерті Богдана Хмельницького. Внаслідок цього […]
Замаїлася Україна стиглою весною. Чернігівські соснові бори помолодилися липкими від живиці пучками чатиння, заховавши від неба таїну свого світу, про яку знає тільки Бог, і все, що народжується, розквітає і вмирає під банею зеленого храму, є Природі властиве: ніщо тут не зайве, всього /для гармонії достатньо, і кожен листок, кожне зело, комаха, птах і звірина живуть у злагоді з Творцем, ніщо нічому не заважає, і смерть, як і народження, доцільні. […]
Новела “Дамаскін” входить до збірки оповідань “Скляний равлик”, виданої 1998 року. Вона має цікаву помітку щодо призначення: новела для комп’ютера та теслярського циркуля. Для постмодерністського твору характерним є незбіг або принаймні неповний збіг назви й головної думки твору. Для новели “Дамаскін” це також характерно. З людиною, яку звали Дамаскін, читач зустрічається лише у другому розділі “Обід”. Однак і перша частина “Зодчі” пов’язана з цією розповіддю. Щоправда, цей зв’язок не тільки […]
1. Які основні віхи в житті Богдана-Ігора Антонича? Богдан-Ігор Антоннч народився 1909 року на Лемківщині в родині греко – католицького священика. Навчався в гуманітарній гімназії – єдиній на Лемківщині, де вчили також і українську мову. У 1928 році став студентом філософського факультету Львівського університету. Впродовж п’яти років навчання вів активне життя в політичних і громадських організаціях Західної України. Після навчання займався виключно літературною діяльністю. Помер і 937 року на 28 […]
Свої думки про Людину і його призначенні Горький з великою силою розвив у романтико-філософському етюді – поемі “Людина” твір-добутку гостро полемічному. Великий пролетарський письменник розвінчує тут декадентські ідейки пасивності, що заперечували активний вплив людини і його розуму на хід життя, його здатність створювати нові соціальні форми буття Своєю поемою Горький кликав до революційної активності: “Ви брешете, говорячи, що я неспроможний, що обмежено свідомість моє! Воно – росте!”. Як би продовжуючи […]
Лагідна усмішка, мудрі очі – це портрет представника української сатирично-гумористичної літератури Остапа Вишні. Свій народ, свою землю любив Павло Михайлович понад усе. У щоденнику Остап Вишня з великою гордістю пише, що він завжди відчував себе слугою народним – і з того був щасливий, бо все своє життя хотів зробити народові щось хороше. Можливо, звідси і бере початок лірично-гумористичний струмінь його спадщини. Вишневий сміх – веселий, щирий, здоровий. Зупинимось не на […]
І перед нею помолюсь, мов перед образом святим тієї матері святої. Нічого кращого немає, Як тая мати молода З своїм дитяточком малим. Тема трагічної жіночої долі намітилась уже в ранній творчості молодого Тараса Шевченка, і зрештою вона посіла одне з найважливіших місць у його “Кобзарі”. Звичайно, що проросла ця болюча тема з трагічних обставин особистого життя поета. Перед його очима повсякчас поставала злощасна доля матері-крі-пачки, що “…молодою у могилу нужда […]
На невеликих островах у Тихому океані розташована “країна, де сходить сонце” – Японія. Протягом тривалої історії її жителі створили свою самобутню культуру, яка вирізняється перш за все схилянням перед прекрасним. Культ краси в повсякденному житті японців виявляється в складних умовностях японської ввічливості, у витонченості ієрогліфічної писемності, в традиції чайної церемонії, в мистецтві ікебани, і незвичайних для європейців святах милування природою: навесні – квітучою сакурою, восени – місяцем, узимку – снігом. […]
Іван Якович Франко є, беззаперечно, найпомітнішою та найдіяльнішою постаттю української культури на зламі XІX – XX ст. Поет, публіцист, літературознавець, критик, людина енциклопедичних знань, відомий політичний і громадський діяч… Важко назвати ті сфери літературного і суспільного життя, які він оминув своєю увагою. Значну частину своєї творчості присвятив І. Я. Франко проблемі розвитку робітничого руху. Широко відомі читачам малі прозові твори так званого “бориславського циклу”: “Ріпник”, “Полуйка”, “На роботі”, “Навернений грішник”. […]
Г. Белль – німецький письменник, який, пройшовши фронтами Другої світової війни, здобув переконання, що війна – найбільше зло у світі. Тому вся його творчість просякнута антивоєнним пафосом. Оповідання “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” є шедевром малої прози Белля. Головний герой твору, від особи якого ведеться оповідь, не має імені, бо іаких, як він, було сотні тисяч. Та врешті-решт вермахту й не потрібні були імена, особистості. Фашистському режиму Гітлера були […]
Україно! Доки жити буду доти відкриватиму тебе. Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. / В. Самійленко / У руках тримаю улюблений томик поезій українських поетів. Перегортаю сторінку за сторінкою, читаю – і раптом бачу тендітну гілочку полину. Він висох, кришиться, вже немає того соковитого сивого блиску, а запах його зостався, тонко […]
У нашому 7-Б є хлопчик з цікавим прізвищем – Черевичкін, а звуть – Віталій. Ми дружимо. Разом ходимо до школи, разом повертаємось, допомагаємо один одному з уроками, разом проводимо вихідні. Віталій старший від мене на півроку. Він – серйозна людина. Допомагає батькові, який ремонтує взуття. Якось так вийшло, що його прізвище відповідає сімейному ремеслу. Як розповідав друг, взуття шили і його дід, і прадід, і прапрадід, а ось тепер батько […]
Нешодавно життя дало мені невеличкий урок. Наша родина виїхала на відпочинок до лісу. Був чудовий травневий день. Ми з сестрою бавились, бігаючи по лісу. Аж ось на галявині побачили пахучі конвалії. Ой і гарні ж квітки! Два темно-зелені листочки неначе охороняють ніжні квіточки-дзвоники. Ми одразу ж кинулися зривати цю красу і навіть не зчулися, як зірвали всі квіти на галявині. Потім хутенько побігли похвалитися знахідкою матусі. Але та не зраділа, […]
Я давно, ще коли була маленької, читала “Маленького принца” Антуана де Сент-Екзюпері. Мене вразило, що автор, доросла людина, боїться стати таким, як дорослі, яким нічого не цікаво, крім цифр. І тому він “купив ящик з фарбами й олівці”. Автор розуміє Маленького принца, переживає про нього, коли думає про баобаби. І відразу стає ясно, що в ньому ще багато залишилося від того маленького хлопчика, якого не зрозуміли дорослі. Потроху він усвідомлює, […]
Справжнім подарунком долі стало для мене перше знайомство з творчістю сучасного українського поета Івана Малковича. Перш за все мене зацікавила особистість самого митця – селянина за походженням, музиканта і мовознавця за фахом і поета за покликанням. Тільки небайдужа, енергійна, закохана у рідну землю людина могла у скрутний для країни час заснувати українське видавництво, аби піднести гідність рідного слова, показати маленьким українцям красу нашої мови і навчити цінувати її як найбільшу […]
“Батьківщина Не є умовність території, а приналежність пам’яті і крові, – писала Марина Цвєтаєва. – Не бути у Росії, забути Росію – може боятися тільки той, хто Росію мислить поза собою. У кого вона усередині – той втрачає її лише разом з життям”. Слідом за великими поетами Росії Марина Іванівна Цвєтаєва пронесла, у душі і оспівала у ліриці велике і святе почуття до батьківщини. Покинувши країну через чоловіка – білого […]
1. Конфлікт батьків і дітей як основа роману. 2. У чому сила й слабість позицій нігіліста Базарова й аристократа Кірсанова. 3. Авторський погляд на результат “двобою”. 4. Загальнолюдський зміст добутку. Куди йти? Чого шукати? Яких триматися керівних істин? Старі ідеали звалюються зі своїх п’єдесталів, а нові не народжуються… Ніхто ні в що не вірить, а тим часом суспільство продовжує жити й живе в силу якихось принципів, тих самих принципів, яким […]
Роман “Пригоди Олівера Твіста”, як і перший твір Діккенса, позначений од – нолінійністю зображення Добра і Зла. Позитивних і негативних героїв розділяї глибока прірва. Нездоланна прірва – і між бідністю та багатством тогочасної Ан глії. Таке світобачення автора зумовлене його власним досвідом і враженнями від пережитих страждань. У дитинстві і підлітковому віці Діккенс зазнав немало по невірянь, багато і тяжко працював. Живучи в убогості, підліток з Лондона мрі яв про […]
Микола Миколайович Миклухо-Маклай – всесвітньо відомий етнограф і мандрівник. Наприкінці XІX століття він здійснив ряд подорожей в Австралію, Філіппіни, Нову Гвінею, Малакку й Микронезию. У сучасній Індонезії Миклухо-Маклая вважають національним героєм Народився Микола Миклухо-Маклай у батьківському маєтку біля Малина в Житомирській області. Утворення одержав у Петербурзі в гімназії й університеті. Звільнений з університету за демократичні погляди, він виїхав у Німеччину. Там одержав філософське утворення в Гейдельберзком університеті й медичне в […]
Кожен народ особливий. Головне, що різнить людей, – це їх мова. Завдяки пі зберігається індивідуальність, традиції, культура, навіть характер нації приховує у собі мова. Саме це, як на мене, і хотів показати нам Микола Магера у казці “Хоробрі і найхоробріших”. Він обрав алегоричний образ – дерево Мову, яке згуртовує народ, дає йому сил, наснаги жити в мирі з іншими. У казці дерево велике, могутнє, високе, сильне. Воно має охоронця, якого […]
Шлях до творення проходить через руйнування – так розумів Н. Г. Чернишевський підсумок драми Гете Фауст. І дійсно, герой твору проходить через сумніви, розчарування, протиріччя у своїй боротьбі за людину, на шляху до пізнання істини. Але досягти цієї істини йому, як не дивно, допомагає Мефістофель – злодій, спокусник, що штовхає Фауста на погані вчинки. Проте образ Мефістофеля – образ складний і неоднозначний. З одного боку, він є втіленням злих сил, […]
“Слово о полку Ігоревім” оповідає про військові події, точніше – про похід князя Ігоря на половців. Як і навіщо може бути введений жіночий образ у поему про військові події? Неуважний читач скаже, що він тут ні до чого… Але при першому уважному прочитанні “Слова…” ми одразу ж розуміємо, шо образ Ярославни, дружини князя Ігоря, не просто доречний у цьому творі, але без нього ніби й не можна обійтися, бо він […]
Михайло Михайлович Зощенко – російський письменник-сатирик, спадкоємець традицій російської сатири ХІХ століття, чий талант найбільше розкрився у жанрі короткого оповідання. Об’єктом сатири Зощенка став новий побут післяреволюційної Росії 20-х років, а ліричним героєм – недалекий і курйозний “напівпролетарій”, у наївній оцінці якого подані зміни в житті російського суспільства. Оповідання майстра не втратили своєї актуальності і дотепер, виконуються на поровідних сценах країни та на телебаченні, серед них – “Человеческое достоинство” , […]
Маргарита – головна героїня роману. Безперечний прототипическая зв’язок з Е. С. Булгаковой – третьою дружиною письменника. Асоціації з гетевской Гретхен мають, швидше, поверхневий характер: істотним виявляється лише момент бездітності М. і проявлене нею милосердя по відношенню до дітовбивця Фріди. Героїні 30 років. Вийшовши заміж в 19 років, вона є дружиною “дуже великого фахівця”; проте, не люблячи чоловіка, М. сумує і подумує про самогубство. Вийшовши на вулицю з букетом мімоз в […]
Мудре слово чорної пантери на Раді. Багіра слідкує за навчанням Мауглі. Багіра б’ється з Бандар-Логами, рятуючи Мауглі. Багіра турбується про Мауглі. Чорна пантера поруч із Мауглі, що звільнив Мессуа та її чоловіка. Смерть людей через анкас вразила Багіру. Прощання.
Г. Ахматова, поет величезного поетичного дарунка, піднесений і трагічний, увійшла у російську літературу насамперед як співак кохання. Однак із часом – часом бур і потрясінь у долі Росії – її лірика, спочатку камерна, сповідальна, знаходить високе цивільне звучання. Вже у роки першої світової війни у її творчість увійшли мотиви громадянськості, самопожертви, любові до Батьківщини. Ахматова відразу визначила для себе головне: бути разом з Росією на всіх її шляхах і роздоріжжях. […]
Твір За однойменним Романом Л. Костенко. Роман у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай” – це справжній гімн щедрості й моральній красі людської душі, її таланту. Пісні Марусі звучать ще й досі, розповідаючи нам і про козацькі походи, і про українську природу, і про кохання. Ці пісні кликали у бій, лунали біля ставу, чарували на вечорницях. Ті пісні розповідали про незвичайну дівчину, незвичайний талант. Маруся Чурай – дитя любові, адже кохання […]
Напевно, багато з людей задавалися цим питанням. Ця тема в наш час злободенна, як ніколи. Я теж не раз замислювалася над цією проблемою. Зараз, коли багато з людей перебувають у постійній погоні за грішми, коли матеріальне благополуччя є самоціллю більшої частини нашого суспільства, коли темпи життя ростуть із кожним днем, коли головним життєвим кредо стає вираження “хочеш жити – умій вертітися”, чи може йти мовлення про такі речі, як чеснота, […]
Повість Марка Вовчка “Інститутка” була першим великим твором, у якому показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти жорстокості та сваволі панства, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. Розпочала письменниця роботу над повістю в Немирові на основі спостережень життя у панських маєтках. Змалювала вона повновладну поміщицю і повністю залежних від її волі кріпаків. Марко Вовчок правдиво показала їхнє життя, їхнє підневільне, безправне становище. “Сидимо було день при дні у […]
Аж ніяк не хочу, щоб мене звинувачували в неповазі до великого Кобзаря чи в нелюбові до української літератури, але хочеться висловити деякі свої міркування щодо розгляду твору Тараса Шевченка “Гайдамаки” на уроках української літератури. Безумовно, що народ утисками можна довести до такого гніву, до такого стану, що людям краще померти, аніж так жити. Але померти не просто так, а відстоюючи свої права. Власне, цьому й присвячений зазначений твір Тараса Шевченка. […]
Жовтий князь… Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки – це збірний символічний образ, многолике втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців несе голод, смерть і руїну. Автор постійно вводить жовтий колір різних відтінків – то охрис-тий, то огнистий, то сірчано-жовтий, то рудий. Ось як уявляється селянинові уповноважений, що приїхав одбирати останній хліб і переливати його в золото, щоб залити, як казав Шевченко, […]
Зимовий мотив з візитом пічника Душа земне переросла, Небесного ще не сягнула, Краєчок неба одгорнула На рівні серця і чола – Заплакала і геть пішла… Бо ще була душа мала. Рости ж так боляче і страшно А ми ж худобонька домашня – Нам треба хатнього тепла. Сусід – Пічник, якого пошукати… Я радісно йому обід Збираю. І тепліє хата. Коли ж зійшов на землю вечір – Зійшла за вечором звізда, […]
Годинник вічності вже відрахував останні хвилини другого тисячоліття, коли нажахане людство чекало кінця епохи. Що там, за порогом тисячоліть? Суцільні проблеми – голод і перенаселення, ядерна катастрофа й екологічна криза. Та чи не найважливішою серед них є проблема втрати духовності. На мій погляд, найстрашніше, що може статися з людиною – це духовна пустота, моральна деградація людей, перетворення їх на ситі й тупі машини, пристосовані тільки для задоволення матеріальних потреб. Проблема […]
Приблизно із середини XІІ століття в Європі поволі набирає розвитку новий культурний рух – Відродження, або Ренесанс. Біля першовитоків цього руху стояв Данте Аліг’єрі. Деякі історики літератури вважають його водночас останнім представником середньовіччя і першим з титанів Відродження. Непідготовленого читача турбує питання, чому цей величний і абсолютно серйозний твір названий “комедією”? Відповідь дуже проста: за часів Данте комедією називали не лише смішне, а взагалі будь-яке видовище. “Божественна комедія” є твором […]
Здавалося б, повість Осипа Назарука “Роксолана” відображає часи, що давно минули, і дивовижну постать української дівчини, яка стала наймогутнішою жінкою тогочасного світу, не втративши при цьому чесності та благородства свого духу. Така була Роксолана. Але окрім радості від нових знань про ту епоху, окрім ирого захоплення головною героїнею, ця повість викликала в мені велику кількість роздумів, насамперед – про місце жінки в сучасному суспільстві. Зараз все так швидко змінюється, що […]
Не так давно я здогадалася, чому всі діти люблять ходити до зоопарку. По-перше, маленькі діти й маленькі звірята мають багато спільного – полюбляють гратися, недовірливі до сторонніх, обожнюють ласощі. По-друге, діти сприймають звірів як великі іграшки. На мій погляд, ці “іграшки” набагато кращі, ніж ті, що чекають на нас удома. Ми з мамою ходимо до зоопарку кожної весни. Маму цікавлять мавпи та ведмеді, особливо білі. А я люблю риб, тому […]
Перші згадування Про далеких предків циркових артистів ми зустрічаємо в давньоєгипетських папірусах. Так, наприклад, там розповідається про фокусника й дресирувальника Джеди, що розважав фараона Хеопса. Циркове мистецтво було популярно в різних країнах: Древньої Індії, Китаю, Японії, Греції й Римі. На народних гуляннях і ярмарках можна було побачити виступи різних бродячих артистів-силачів, акробатів, канатохідців, дресирувальників, шаблековтачів, фокусників. Перший у світі професійний цирк був заснований в 1780 році англійцем Ф. Астлеем. Його […]
Дана повість – “справжня” літопис міста Глупова, “глуповський Літописець”, обіймаються період часу з 1731 по 1825 р., яку “спадкоємно складали” чотири глуповський архіваріуса. У розділі “Від видавця” автор особливо наполягає на автентичності “Літописця” і пропонує читачеві “вловити фізіономію міста і встежити, як в його історії відбивалися різноманітні зміни, одночасно відбувалися у вищих сферах”. “Літописець” відкривається “Зверненням до читача від останнього архіваріуса-літописця”. Архіваріус бачить завдання літописця в тому, щоб “бути изобразителен” […]
Шкільний твір. Видатний англійський письменник Чарльз Діккенс у своїх творах наголошував на тому, що кожна людина неодмінно повинна мати почуття власної гідності. Саме людська гідність дає кожному з нас усвідомлення своєї особистості, потрібності людям. Це гордість за власні благородні вчинки, правдивість та чесність, вміння протистояти безчестю та аморальності. У своєму романі “Домбі та син” автор розмірковує про людську гідність, про те, як вона випробовується в різних життєвих ситуаціях. Малюючи свого […]
Великий Гете сказав, що зі смертю Шіллера він втратив половину самого себе. Ці обидва письменники-просвітителі завжди поряд – ужитті і після смерті: їх пам’ятники стоять перед театром у Веймарі, та й поховані вони недалеко один від одного. Гете і Шіллер відродили баладу та змагалися один з одним у цьому жанрі. Балади Шіллера сповнені таємничості, небезпеки, невідворотності долі, іноді – жорстокості. Стрижневим моментом сюжету є випробування героя, перевірка його лицарської’ мужності. […]
Юрій Яновський став відомим саме завдяки роману “Вершники”, який був написаний ідеологічно правильно, тобто віддавав хвалу більшовицькій партії. Особливість цього роману – це своєрідність його будови: він складається з окремих новел. Та через всі новели червоною ниткою проходить тема трагедії українського народу, яка полягає в занепаді загальнолюдських цінностей, розпаді роду, родини заради якихось нових реалій життя. Ця страшна трагедія яскраво розкрита на прикладі роду Половців. Біда їхня в тому, що […]
Його переслідують огуди: Він ловить звуки одобренья Не в солодкому ремстві хвали, А в диких лементах озлобленья. І вірячи й не вірячи знову Мрії високого покликання, Він проповідує любов Ворожим словом отрицанья… Н. А. Некрасов Тема циклу казок М. Е. Салтикова-Щедріна – алегоричне зображення сучасної авторові російської дійсності. Ідея циклу, з одного боку, викриття всієї державної системи самодержавства й показ неспроможності головних основ суспільства – сім’ї, власності, офіційним народностям, а […]
Кращі риси простих людей не закривали від спостережливого ока І. Карпенка-Карого того, що було породжене тогочасною соціальною дійсністю. У п’єсі “Сто тисяч” автор яскраво змалював охопленого жадобою збагачення сільського глитая Герасима Калитку. Калитка, на перший погляд, любить землю і називає її святою земелькою, божою дочечкою. Але для нього земля є засобом збагачення, наживи: “Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку”. Власницька любов до землі, […]
Зміст “Скрипки Ротшильда” в стислому викладі нескладний, як у більшості оповідань Чехова. Трунар Яків Іванов на прізвисько Бронза – мешканець маленького заштатного містечка. Він незадоволений всім і всіма на світі, а надто тим, що його земляки вмирають дуже рідко і він терпить через це збитки. “Жив він бідно, як звичайний мужик, у невеличкій старій хаті, де була одна лише кімната, і в цій кімнаті містилися він, Марфа, піч, двоспальне ліжко, […]
Епохи одна від іншої відрізняються в часі, як країни в просторі, і коли мова йде про нашім “срібному столітті”, ми уявляємо собі якесь яскраве, динамічне, порівняно благополучний час зі своїм особливим ликом, що різко відрізняється від того, що було до й що наступило після. Епоха “срібного століття” простирається між часом Олександра ІІІ і 1917 роком Протягом “срібного століття” у нашій літературі виявили себе чотири покоління поетів: бальмонтовское, блоковское, гумилевское, і, […]
Гейне, Як яскравий представник німецького романтизму. Романтизм – ідейний і художній напрямок у європейській культурі, яке відобразило розчарування в ідеях просвітництва та французької революції. Темами романтизму були спрага свободи особистості, свободи народів і країн, громадянська незалежність, розлад між ідеалами і дійсністю. Тема романтизму – світова скорбота, національно-визвольна боротьба, містичний потойбічний світ, природа як дзеркало людських почуттів. Для романтичних творів характерним є розкриття душевного стану душі героїв. “Книга пісень” Г. Гейне […]
Мила моя Слобожанщино! Жодного сумніву не маю у тому, що ти – один з мальовничіших куточків України, де повітря напоєне вишневим та медовим ароматом, яблуневим нектаром, заколисане тихими ясними зорями. Так, Харківщина – то моя рідна земля, квітуча і співуча, талановита і прекрасна. Прекрасна своїми чудовими краєвидами, містами – велетнями і затишними селами, прекрасна щедрими і щирими людьми. А ще моя рідна Слобожанщина славиться літературними надбаннями, які посідають одне з […]
“Крик болю і туги за рідною Україною” – такими словами охарактеризував поезію Павла Грабовського Іван Франко. Відірваний на довгі роки від рідної землі, від рідної культури, Грабовський пам’ятав свій край, вболівав за його долю. “Коли я опинився в іркутській тюрмі з перспективою каторги або вічного поселення в Сибіру, – згадував Грабовський, – тяжкий сум за Україною стис моє серце; вона являлась перед мене в якомусь надзвичайно принадному світлі, панувала моїми […]
Англійський драматург, поет, який створив всесвітньо відомі сонети, драматичні твори: “Ромео і Джульєтта” , “Гамлет” , “Отелло” , “Король Лір” , хроніки, комедії. Усього Шекспір написав 37 п’єс, 154 сонети. Шекспір не вигадував сюжети своїх п’єс, він їх запозичав: з давніх історичних хронік, з п’єс попередників, з італійських новел. Персонажі п’єс Шекспіра – люди могутнього духу, мислячі, пристрасні. Персонажі Шекспіра вийшли за межі літературних творів, увійшли до галереї “вічних образів”, […]
Мелколесье. Степь и дали. Свет луны во все концы. Вот опять вдруг зарыдали Разливные бубенцы. Тот, кто видел хоть однажды Этот край и эту гладь, Тот почти березке каждой Ножку рад поцеловать. С. Єсенін Як навчитися розпізнавати істинну поезію від підробок, що підряджаються під неї? У поезії справжній завжди є якась несподіванка, поетичне відкриття, самобутнє, неповторне світовідчуття живої шукаючої душі. Така поезія завжди зближує, об’єднує людей, і кожен із нас, […]
Міледі – колишня графиня де Ла Фер, дружина Атоса, яку він повісив, побачивши клеймо злочинниці на її плечі. Проте М. врятувалася і зробилася довіреною особою кардинала Рішельє, т. е. смертним ворогом мушкетерів. Упродовж роману вони успішно справляються з її хитромудрими задумами, і врешті-решт, після того, як М. вбиває полюблену д’Артаньяна Констанцію Бонасье, мушкетери страчують її в глухому містечку Армантьер. Хитра, розумна і безсердечна, М. не зупиняється ні перед чим заради […]
Історія України, особливо в епоху козаччини, сповнена справжніх героїчних постатей. Ці люди навіки уславили рідну землю. Письменникові Володимиру Малику пощастило відшукати в одному з історичних документів досі невідомий епізод. Кошовий отаман Запорозької Січі відправив до Туреччини козака з таємною місією – дізнатися про воєнні приготування султана. Цей козак був справжнім розвідником, бо добре знав турецьку мову та звичаї. Історія не зберегла імені сміливця. У своєму романі письменник подарував йому красиве […]
У глибину віків сягає історія могутньої слов’янської держави Київської Русі. Займаючи величезну територію від Карпат до Волги, від Прибалтики до чорноморських степів, уже в кінці X століття вона була найбільшою державою середньовічної Європи. її столицею був Київ, названий літописцем Нестором матір’ю міст руських. Це найстародавніше слов’янське місто поклало початок розпиткові цивілізації і культури народів, внесло вагомий вклад у розвиток світової культури. Київська Русь, велика й могутня держава, мала найтісніші зв’язки […]
Сцена балу в комедії готується заздалегідь. З точки зору ідейного конфлікту п’єси розвиток дії передбачає монологами Чацького і Фамусова, в яких протиставляються ідеали та ідейні переконання “століття нинішнього” і “століття минулого”, виявляється неприйняття суспільством ідей і думок Чацького – представника передової дворянської молоді 10-20-х років XІX століття. Велике значення мають картини та явища, що передують балу. Прагнучи добитися у Софії визнання на початку третьої дії комедії, Чацький сам подає їй […]
Життєвою основою творів О. Кониського найчастіше ставали спостереження над життям селян, міської бідноти, чиновників, священиків, сільської та міської інтелігенції Чернігівщини, Полтавщини, а також особисті враження, винесені з часів заслання та від спілкування з людьми під час адвокатської практики. Плідними виявилися пошуки письменника й у сфері гумору і сатири. Найчастіше об’єктом сміху виступають представники місцевої влади та їх прислужники. Письменник часто вдається до оповідної манери викладу, дає можливість самим героям висловитися […]
Міледі – колишня графиня де Ла Фер, дружина Атоса, що він повісив, побачивши клеймо злочинниці на її плечі. Однак М. урятувалася й зробилася довіреною особою кардинала Ришелье, тобто смертним ворогом мушкетерів. Протягом роману вони успішно справляються з її хитромудрими задумами, і зрештою, після того як М. убиває кохану д’артаньяна Констанцію Бонасье, мушкетери стратять неї в глухому містечку Армантьер. Хитр, розумна й безсердечна, М. не зупиняється ні перед чим заради виконання […]