Картина “Козак Мамай” намальована понад триста років тому художником, чиє ім’я не збереглося. На передньому плані цього твору ми бачимо козака, який сидить під крислатим молодим дубом посеред степу. Поблизу Мамая стоїть вірний кінь вороний.
Він пильно дивиться, чи не ворухнеться десь там, у степу, зачаєний ворог.
Біля козака напоготові лежить бойове спорядження: мушкет, порохівниця. Тут є і кварта, щоб мед-вино пити. Позаду нього стримить
Увіткнутий у землю гострий спис. На гілляці висить шабля, що втоми не знає і не щербиться ніколи. Вдягнений Мамай, як і личить козаку, в широкі шаровари і жупан.
Степ німує, козак думу думає. А налетить вітер, зворухне оселедець на козачій голові, розгорне пишні вуса. Стрепенеться Мамай і заграє на своїй бандурі:
Надія в мене певна – мушкет-сіромаха,
Та ще не заржавіла шабля – моя сваха.
Ніякий ворог не міг злякати його, бо був, він, як розповідають легенди, ні для кого не зборимим. Тільки свисне його шаблюка – так і сипляться голови нападників.
Історія свідчить, що саме цього козака на Запорожжі ніколи не було. Але були тисячі інших таких, як він. Мамай – це збірний образ усієї козацької України





Related posts:
- Твір-опис за картиною невідомого художника “Козак Мамай” Картина “Козак Мамай” намальована понад триста років тому художником, чиє ім’я не збереглося. З того часу багато невідомих митців із народу створили багато подібних картин. На передньому плані ми бачимо козака, який сидить під крислатим молодим дубом посеред широкого степу. Поблизу Мамая стоїть вірний кінь вороний. Він пильно дивиться, чи не ворухнеться десь там, у степу, зачаєний ворог. Біля козака напоготові лежить бойове спорядження: мушкет, порохівниця і кварта, щоб мед-вино […]...
- Козак Мамай “Козак Мамай” – картина невідомого художника. На передньому плані ми бачимо портрет козака. Мабуть, він відпочиває після довгої дороги. Надворі вечір, тільки світла смужка над обрієм свідчить про те, що сонце сіло нещодавно. І степ вкриває синє вечірнє небо. Втомився козак, зліз з коня, прив’язав його до списа, сів на землю, підібгавши ноги, взяв у руки бандуру і заспівав сумну пісню. Очі у козака сумні, карі, брови темні, довгі вуса […]...
- Твір за картиною Мартиновича “Козак” На картині художника П. Мартиновича “Козак” зображено простого козака. Це кремезний, дужий чоловік з суворим виразом обличчя. Його вигляд свідчить про постійну готовність дати відсіч будь-якому ворогові України. У козака сірі, пронизливі очі, над ними нависли густі чорні брови, що суворо зведені. Гострий ніс, довгі вуса, опущені донизу. І найперша ознака справжнього козака – оселедець на голові. Проста чорна свита та нічим не оздоблений пояс свідчать про незаможність цієї людини. […]...
- Твір за картиною Кривенка “Їхав козак на війноньку” Тяжким було життя українського козака, який споконвіку воював то з татарами, то з турками, то з поляками, через що часто залишав домівку, родину. Тяжкою була доля й української козачки, матері, дружини або коханої дівчини, яких козак залишав заради боротьби за свободу рідної землі. Саме цій темі присвячена картина Михайла Кривенка “їхав козак на війноньку”. На передньому плані ми бачимо дівчину, яка тримає в руці вишиту хустину. Вона щойно провела в […]...
- Твір за картиною “Їхав козак на війноньку” М. І. Кривенка Важкий час змальовує художник у своїй картині. Це було коли українські козаки боролися з Кримським ханством. Тоді скрутно жилось українському народові. На картині відобразив художник літо, навкруги зеленіє степ, цвітуть квіти. Десь далеко горить багаття і йде дим – це були сигнали тривоги. Таким був своєрідний телеграф у козаків. За короткий час у всіх полках знали про напад ворога. Так художник показав козаків готовими до бою. Засмучена дівчина стоїть біля […]...
- Твір-оповідання за картиною Михайла Дерегуса “Народження пісні” Струни мої золотії, Грайте ж мені стиха; Нехай козак-нетяжище Позабуде лихо. Лунають над степом чарівні звуки кобзи. Співає козак і пильно вдивляється вдалечінь, туди, звідки котить свої сивії хвилі Дніпро-Славута. Такі перші почуття викликає картина Михайла Дерегуса “Народження пісні”. Козацька тематика завжди привертала увагу художника, і вона була втілена у творах “Хмельниччина”, “Тарас Бульба на чолі війська”, “Дума про козака Голоту” в графічній серії “Українські народні думи та історичні пісні”. […]...
- Твір за картиною Дерегуса “Народження пісні” Лунають над степом чарівні звуки кобзи. Співає козак і пильно вдивляється вдалечінь, туди, звідки котить свої сивії хвилі Дніпро-Славута. Такі перші почуття викликає картина Михайла Дерегуса “Народження: пісні”. Сумні думи стискають серце козакові. Взяв він кобзу, ніжно перебрав пальцями дзвінкі струни, і залунала пісняр в якій, мабуть, поєдналося все: і сум за рідною домівкою, і біль за полеглими друзями, і ненависть до ворогів неньки-України. Одягнутий він у білу свитину і […]...
- “Козак” П. Мартиновича “Козак” П. Мартиновича На картині художника П. Мартиновича “Козак” зображено простого козака. Це кремезний, дужий чоловік з суворим виразом обличчя. Його вигляд свідчить про постійну готовність дати відсіч будь-якому ворогові України. У козака сірі, пронизливі очі, над ними нависли густі чорні брови, що суворо зведені. Гострий ніс, довгі вуса, опущені донизу. І найперша ознака справжнього козака – оселедець на голові. Проста чорна свита та нічим не оздоблений пояс свідчать про […]...
- Твір за картиною Самокиша “Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневеньким” Полотно “Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневеньким” належить до батального жанру. Коли ми дивимося на що картину, перше, що впадає в око, – це дві постаті – Максим Кривоніс і Ярема Вишневенький. Максим Кривоніс нападає на польський табір, шаблею прокладає собі шлях до шатра Вишневенького. Ось її вже занесено над головою ката українського народу – і тільки випадковість рятує цього зрадника від смерті. Саме цей момент дуже майстерно зобразив митець. […]...
- Козак Голота – оборонець рідної землі У XV-XVІІ століттях Україна відчувала на собі тяжкий гніт польської шляхти, стогнала від набігів турецьких і татарських завойовників. Багато лиха завдавали вони: грабували і спалювали населені пункти, вбивали мирне населення та гнали його у полон. Та ніколи не корився український народ лихим ворогам, мужньо бився з ними за свободу і честь рідної землі. Історія й література знають славні імена Богдана Хмельницького, Івана Богуна, Морозенка, Самійла Кішки. Особливо прославились у боротьбі […]...
- Твір-опис за картиною О. Мурашка “Похорон кошового” О. О. Мурашко – український художник кінця XІX – початку XX століття. Для центральної постаті картини позував актор М. Старицький. У центрі цієї картини ми бачимо старого козака, що несе булаву – символ влади кошового. Ліворуч від нього – молодий козак, високий, кремезний, занурений у свої думки. Позаду несуть труну на дерев’яних ношах, чорний прапор. Обличчя козаків, наміть тих, що зображені подалі, виражають смуток, горе, навіть їхні фігури відтворюють тяжкий […]...
- Козак Голота – народний герой У “Думі про козака Голоту” розкривається одна зі сторінок історії українського народу – боротьба проти татарських нападників. Події, які змальовані в думі, стосуються XVІ-XVІІ століть. У ті далекі буремні часи татарські й турецькі військові загони часто нападали на українські села й міста, грабували їх, а людей забирали в полон і продавали на невільницьких ринках. Але український народ не корився жорстоким нападникам, мужньо боровся проти них. У цій звитяжній боротьбі особливо […]...
- Козак Голота – герой народної думи Нещодавно я перегортав збірку народних дум. У них розповідається про боротьбу українського народу проти турків і татар. Про сміливих, хоробрих, винахідливих козацьких ватажків: Самійла Кішку, Морозенка, Богдана Хмельницького. Але найбільше мені сподобалась “Дума про козака Голоту”. В образі Голоти народ бачить свого товариша, друга, визволителя. Часто нападали на українські міста та села турки і татари, грабуючи і спалюючи їх, захоплюючи людей у полон. Саме козацтво, представником якого і виступає козак […]...
- Твір за картиною “Портрет Павла Полуботка” Ім’я автора портрета Павла Полуботка не збереглося. Павло Полуботок – історична особа. Близько двадцяти років він очолював чернігівський полк. Портрет написано, мабуть, саме годі, бо біля його руки зображено пернач – знак полковницької влади. На картині ми бачимо людину середнього віку, з простим відкритим лицем. З-під високих чорних брів кудись вдалечінь дивляться темні очі. Невеселий погляд і темні кола під очима вказують на тс, що йому доводиться багато працювати. Чорне, […]...
- Козак Морозенко – мужній захисник рідної землі – ІІ варіант 6 клас II варіант Яскравим прикладом величі нашої минувшини є історична пісня про славного козака Морозенка. У пісні зображуються ті часи, коли кримські татари здійснювали напади на українські землі. На захист рідної землі став Морозенко, сміливий та завзятий патріот своєї Вітчизни. Не злякали його ні кількість татарських військ, ні можливість смерті й жорстоких катувань. З пісні дізнаємося, що Морозенко мужньо бився з татарами, які переважали козаків кількістю, але під мудрим […]...
- Портрет Павла Полуботка. Твір-опис за картиною невідомого художника Українська земля завжди була багата на художньо обдарованих людей. На жаль, історія розпорядилася так, що до нас дійшло досить багато творів цих митців, але їхні імена та прізвища не збереглися. Саме завдяки невідомому митцеві ми маємо можливість дивитись на портрет Павла Полуботка. Близько двадцяти років Павло Полуботок очолював чернігівський полк. Можна припустити, що портрет був написаний саме тоді, бо художник зобразив на полотні пернач – знак полковницької влади. Ми бачимо […]...
- Їхав козак за Дунай Климовський Їхав козак за Дунай Їхав козак за Дунай, Сказав: – Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси та гуляй! – Постій, постій, козаче, – Твоя дівчина плаче, Як ти мене покидаєш, – Тільки подумай! – Білих ручок не ламай, – Ясних очей не стирай, – Мене з війни зі славою – К собі ожидай! – Не хочу я нічого – Тільки тебе одного, Ти будь здоров, мій миленький, А все пропадай! […]...
- Твір-опис за картиною В. М. Васнецова “Після битви Ігоря Святославича з половцями” Серед видатних пам’яток давньоруської художньої літератури XІІ ст. почесне місце належить безсмертній повісті “Слово про Ігорів похід”. Багато художників ілюструвало цей твір. І В. О. Фаворський, і М. І. Пікова, і В. Г. Якутович. Але найкращою є картина художника В. М. Васнецова “Після битви Ігоря Святославича з половцями”. Вільно розляглося мовчазне ратне поле… Руські воїни навіки почили посеред подоланих ворогів. Мабуть, ці рядки повісті надихнули творчу думку художника: Бились день […]...
- І. ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ. ФІГУРНІ ВІРШІ. С. КЛИМОВСЬКИЙ. “ЇХАВ КОЗАК ЗА ДУНАЙ” Тема. І. ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ. ФІГУРНІ ВІРШІ. С. КЛИМОВСЬКИЙ. “ЇХАВ КОЗАК ЗА ДУНАЙ” 1. Дев’ятий час повідомляє… А Про зняття Христа Спаса із хреста. Б Те, що Господь на тілі мав п’ять ран. В Страждання сина Богородиці. Г Зустріч Всевишнього із грішним людом. 2. Козак з війни хотів повернутися… А Здобувши славу. Б Живим і здоровим. В Багатим і заможним. Г Швидко, не втративши коня вороного. 3. Біблійна легенда, яка згадується у […]...
- Козак Морозенко – мужній захисник рідної землі – ІІІ варіант 6 клас III варіант Є така історична пісня “Ой Морозе, Морозенку”, де дуже яскраво змальовується доля славного козака Морозенка. За ним “вся Вкраїна плаче”, адже він завзято бився разом із нашими козаченьками проти татар. Але сили були нерівні. То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила, – То татар велика сила Козаченьків обступила. Багато загинуло наших козаків, але татар більше. Самого ж Морозенка взяли у полон та […]...
- Опис за картиною І. Ю. Рєпіна “Запорожці пишуть лист турецькому султану” Російський живописець Ілля Юхимович Рєпін писав свою знамениту картину дуже довго. І, кажуть, нею він виразив народне вільнолюбство. Мені здається, художник не просто виразив – він оспівав вільнолюбство, прославив і козацьке молодецтво, і незломлений дух народу. У Запорозьку Січ прийшов лист – турецький султан пропонував запорожцям іти на службу до нього. От запорожці і вирішили сказати у листі-відповіді своє міцне слово. У самому центрі картини зображено писаря, що сидить за […]...
- Козак Морозенко – мужній захисник рідної землі Україна відома своїми героями, вірними захисниками батьківщини. Одним із таких народних героїв є козак Морозенко. У пісні про нього “Ой Морозе, Морозенку…” описуються такі події. У Морозенка була мати – жінка, заради якої, передусім, він жив, про яку піклувався. Але він був змушений піти воювати, бо татари загрожували мирному життю його країни. Козацьке військо виступило на поле. Очолював хоробрих воїнів Морозенко. Але татар було більше, ніж козаків. Морозенко потрапив у […]...
- Де козак, там і слава “Козак”, “козачина”, навіть “козарлюга” – так в Україні кажуть про мужнього, кмітливого та чесного чоловіка. Ось так славна історія нашої держави відгукнулась у сьогоденні. Дякувати Богові, нині старі добрі традиції повертаються. З’явилися на вулицях наших міст найсправжнісінькі козаки, одягнені в красиву форму, кінні та піші. Ці люди покликані боронити Україну від зовнішніх і внутрішніх ворогів. Я вважаю, що на сучасних козаків можна покластися так само безумовно, як і на їхніх […]...
- Козак Морозенко – мужній захисник рідної землі – І варіант 6 клас І варіант В українському фольклорі жанр історичної пісні з’явився близько восьмисот років тому. Одним з перших письменників, який почав вживати цей термін, був М. В. Гоголь. Козак Морозенко – це не тільки герой історичної пісні. “Ой Морозе, Морозенку”, але й народний герой, який став на захист рідної землі. А сталося це в сімнадцятому столітті, коли кримські татари вчинили напад на збудовані козаками укріплення. Мабуть, козак Морозенко був відомий […]...
- Твір-опис за картиною В. М. Костецького “Повернення” Цю картину можна було б назвати “Зустріч”, можна було б – “Дочекалися”, а можна – “Щастя”. Справді, мить, показана художником, – це незабутні хвилини невимовної людської радості. На порозі квартири, де в розчинені двері виглядає жінка, – троє: він, вона і хлопчик. Чоловік і татусь повернувся з війни! Він у військовому одязі, ми бачимо тільки спину. Вона обнімає його, припавши до грудей, – тільки маківку голови видно та жіночі ноги. […]...
- Твір А мак цвіте! А мак цвіте! Твір-відгук Поезія М. Стельмаха “Мак цвіте” – це хвилююча розповідь про легендарний вчинок козака Мака, який загинув у боротьбі з турецько-татарськими ординцями. У XV-XVI ст. український народ зазнав тяжкого лиха від турецько-татарських нападників. Вони грабували села, брали в полон дівчат, жінок і чоловіків, а потім продавали їх на невільницьких ринках. Оборонцями нашої землі і народу були козаки-запорожці. Так, одного разу в українській степ на конях, мов чорні […]...
- Народна пісня “Їхав козак за Дунай…” Українська народна лірична пісня. Задушевна, ніжна, сповнена світла й радості, інколи суму, щирих дівочих мрій і сподівань, які не завжди збувалися. Їхав козак за Дунай, Сказав: “Дівчино, прощай!” – Співається в одній із них. Чому ж, козаче, кидаєш ти свою любу, що шукаєш у далекому краю за тим широким повноводним Дунаєм? Куди плинуть твої думки й сподівання, як темні хвилі ріки? Чи повернешся ти знову колись в Україну й зустрінеш […]...
- А мак цвіте! Твір-відгук Поезія М. Стельмаха “Мак цвіте” – це хвилююча розповідь про легендарний вчинок козака Мака, який загинув у боротьбі з турецько-татарськими ординцями. У XV-XVІ ст. український народ зазнав тяжкого лиха від турецько-татарських нападників. Вони грабували села, брали в полон дівчат, жінок і чоловіків, а потім продавали їх на невільницьких ринках. Оборонцями нашої землі і народу були козаки-запорожці. Так, одного разу в українській степ на конях, мов чорні хмари, залетіли турки і […]...
- Твір за картиною Пінкуріккьо “Портрет хлопчика” Художник епохи Відродження Пінкуріккьо відомий у світі як майстер монументально-декоративного розпису. Його картини багатофігурні, святкові, цікаві за сюжетом. Станкових робіт у майстра небагато. “Портрет хлопчика” був написаний у 80-х роках XV ст. й являє собою один із кращих зразків портретного живопису цього періоду. Напівфігура хлопчика чітким силуетом окреслена на фоні пейзажу. Художник усю свою увагу зосереджує на обличчі підлітка. Задумливість і’-‘серйозний погляд допитливих очей спрямований на глядачів. Чисті чіткі лінії […]...
- Твір за картиною Їжакевича “Мама йде!” Іван Їжакевич правдиво передав ситуацію з селянського життя: батьки пішли на роботу, а найменшу дитину залишили зі старшою сестричкою. Я думаю, що уже вечір, бо діти, відчуваючи, що скоро повернеться додому мама, вийшли її зустрічати. А може, вона вже поспішає до дітей, тому їх очі і личка засяяли радістю. Постаті дітей художник змалював із великою любов’ю. На дівчинці білосніжна сорочка, вишивана червоними нитками, спідничка, сережки. Русяве волосся заквітчане віночком з […]...
- Твір за картиною Попова “Мати” Переді мною репродукція з картини “Мати” М. Т. Попова – сучасного українського художника і графіка. На першому плані малюнка – молода жінка, яка тримає дитину і замішувано дивиться їй у вічі. Малюк спостерігає за своєю матусею і, здасться, хоче їй щось сказати. Вони, мабуть, відпочивають у альтанці, яка розташована в саду. В материнських очах можна прочитати безкраю любов, ніжність до дитинки. Жінка наче замислилася над долею своєї дочки чи сина. […]...
- Твір за картиною Кузя “Україна” Художня фотографія є різновидом образотворчого мистецтва. Чудовий взірець такої фотографії – натюрморт “Україна”. Чому саме так назвав автор свою композицію? Мабуть, тому, що на ній відображено предмети, які дорогі серцю кожного українця, бо символізують нашу Батьківщину. На столі лежить вишитий рушник. Вишивані рушники: все життя супроводжують українця: їх дарують новонародженому, подають сватам, на рушник стають молодята, коли беруть шлюб. На рушнику стоїть портрет великого Кобзаря – Тараса Шевченка і лежить […]...
- Твір за картиною Ракши “Незабутнє” Художник Юрій Ракша відзначається чистим, життєстверджуючим сприйняттям народної долі. Картина “Тил” – пам’ять воєнного дитинства митця. Скупий графічний пейзаж, картопляне поле, діти, що допомагають жінкам – основа картини. У центрі – образ матері художника. Жінка стомлено спирається на лопату, бо саме на її плечах і турбота про майбутнє дітей, і важка праця за чоловіка, який захищає Батьківщину на фронті. Художник підкреслює нескореність, мужність жінок, яким довелося в тилу підтримувати надію […]...
- Твір за картиною Шевандронової “В сільській бібліотеці” Ми з класом були у Художньому Музеї. Багато було там красивих картин, але одна з них запам’яталася якнайбільше. На картині І. Шевандронової “В сільській бібліотеці” зображено куточок невеликої сільської бібліотеки. Дивлячись на неї, ти нібито відчуваєш, як весело потріскують дрова, поширюючи тепло. Тут затишно і тепло, а за вікном видно засніжена сільська вулиця, хати з пухнастими білими шапками з снігу, холодне зимове небо. У бібліотеці зібралися хлоп’ята. Здається, що це […]...
- Твір-опис за картиною П. Д. Мартиновича. Портрет селянина Ф. Мігаля У Харківському музеї образотворчого мистецтва цей портрет вражає силою відтворення. Може, таке враження складається через те, що селянина XІX століття ми уявляємо не зовсім таким. Портрет Ф. Мігаля міг би бути портретом мого сучасника. Отже, реалістичність і спадкоємність духу, мабуть, зупиняють, коли йдеш галереєю музею. Ось тільки вуса несучасні, та й то не зовсім так, бо сьогодні які хочеш можна побачити у сучасників. На портреті людина мужня, рішуча, вольова, розумна. […]...
- Твір за картиною Мурашка “Вид на Дніпро” Гарним і могутнім постає Дніпро у пейзажній картині М. Мурашка “Вид на Дніпро”. Ясний літній день. Тихо, безвітряно. Сонце ніжно пестить землю, лагідним теплом зігріває синьо-голубу дніпрову воду. Ліворуч від нас два дерева на краю високого берега. Листя на них темно-зелене, подекуди жовтаве, бо вже десь середина літа. Внизу видніється стежка, що поросла густою травою. Дніпро-Славута могутньо несе свої води аж ген до обрію: Вони тихі, спокійні. Вдалечині розкидано невеличкі […]...
- Твір за картиною Білокур “Напровесні” Твори Катерини Білокур пройняті щирою любов’ю до рідного краю. На передньому плані картини “Напровесні” – дві молоді верби, що виросли із старого пня. Їх оточують вербові пагони. Авторка змогла майстерно передати і мереживо їхніх тоненьких гілочок” і шорсткість гнучких стовбурів. Неподалік – білокора красуня-берізонька. А далі, на другому плані картини, все губиться в ніжному серпанку вранішнього туману. Відчувається, що весна вже вступила у свої права: і сонечко пригріває, і де-не-де […]...
- Твір за картиною Білокур “Цар-колос” Відома українська художниця Катерина Білокур залишила нащадкам неперевершені картини, що були визнані у світі. Одним з чудових полотен є “Цар-колос”, над яким Катерина Білокур працювала у повоєнні роки. У центрі картини – налиті стиглим зерном колоски жита, пшениці, ячменю й вівса на червоному тлі. До них тягнуться троянди й півонії, бузок, безсмертники, хризантеми й кручені паничі. Символічно, що художниця зображує квіти, які ростуть у різні пори року. Цим майстриня передає […]...
- Твір за картиною Шевченка “Автопортрет” За своє життя Шевченко створив понад тридцять малярських та графічних автопортретів, в яких передав свої думки, почуття, переживання. Одним із них є автопортрет 1840 року. На картині бачимо зосереджене обличчя молодої людини. Гарної, сповненої гідності, з граціозним поворотом голови. Світло вихоплює з півтемряви лише обличчя, все інше ховається у напівпрозорих тінях. Яскраво осяяне чоло і затінені очі. І хоча Шевченко затінює їх, все ж помічаємо, що це всепроникний погляд очей, […]...
- Гострий осуд зрадництва у баладі “Ой був у Січі старий козак…” – І варіант І варіант Балада – один із найулюбленіших видів усної творчості українського народу. Вони близькі до історичних пісень. В багатьох баладах змальовується життя нашого народу, його світогляд, уявлення, зображуються історичні події. У баладі “Ой був у Січі старий козак…” описується зрада свого народу козаком Савою Чалим: Не схотів же той Сава козакам служити, Відклонився до ляшенків в Польщу паном жити. Народ зненавидів зрадника, навіть рідний батько вважає, що його треба схопити. […]...
- Колискові пісні – найкращий витвір українського народу ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ
- Три мушкетери характеристика образа Міледі
Categories: Твори за картинами