Наші далекі предки жили в мирі і злагоді з природою, яку по-справжньому і обожнювали, і боялися. Тому і наділяли явища природи людськими рисами, розумом, добротою, злом, підступністю.
Грози та битви грізний бог – так можна назвати Перуна, бога блискавки, грому та дощу. Його видимими земними символами вважали кремезного дуба, червону калину, вепра та півня-будимира, що проганяв нечисту силу темряви та пробуджував сонну природу.
Сварог був богом небесного вогню. Він “подарував” землеробам ковальське знаряддя “навчив” їх розпікати в горнилі залізо та кувати з нього зброю.
Освячення й боготворіння Сонця зливалося з пошануванням Дажбога, сина Сварога. Великої честі заслуговувала людина яку порівнювали з сонцем.
Коли ми щедруємо на старий Новий рік, 13 січня, то співаємо: “Ясне сонечко – то господиня, ясен місяць – то господар, ясні зірки – то його дітки”. Богом живої природи був Ярило, кохання-Лада, що й досі у слові “лад” уособлює зла: оду і мир між людьми.





Related posts:
- Дивосвіт прадавніх слов’ян Дивосвіт прадавніх слов’ян Здавна в Україні, багатій на хліб та усяке зело, землі, кожна травинка, билинка, тварина чи домашня худоба промовляла до людини близькою і зрозумілою мовою. Від дощу, сонця залежало головне в житті стародавнього та далекого пращура-слов’янина. Тому й намагалися наші далекі предки жити в мирі і злагоді з природою, яку по-справжньому і обожнювали, і боялися, і боготворили. Тому й наділяли явища природи людськими рисами: розумом, добротою, злом, підступністю. […]...
- Уявлення давніх слов’ян про природні стихії І. Відображення в міфах уявлень первісної людини про навколишній світ. ІІ. Головні боги, яким поклонялися давні слов’яни. ІІІ. Портрет славетного Дажбога – родоначальника русів-українців. ІV. Кінь Дажбога. V. Півень – божий вісник. VІ. Значення Дажбога у житті слов’ян. VІІ. Покарання за провини або недостатню повагу до бога Сонця. VІІІ. Пошанування давніми слов’янами Дажбога....
- Твір з народознавства Усім деревам дерево Про те, що дуб – усім деревам дерево, наші пращури знали з давніх-давен. Особливою пошаною користувалися дуби, які Перун позначив своєю міткою-блискавкою. Священні дуби росли, як правило, на берегових кручах. їх було видно здалеку. І досі Дніпрові води вимивають з ліску величезні морені стовбури зі слідами магічних язичницьких дійств. Є письмові свідчення візантійських істориків, що в X столітті на острові Хортиця ріс величезний дуб, який мав особливе пошанування від наших […]...
- Твір з народознавства “Африканські прислів’я” Своєрідний світ, відтворений у прислів’ях африканських народів Африканці завжди надавали великого значення красі й мудрості прислів’їв та приказок, вірили в їхню необхідність: “Розмова без приказки – м’ясо без солі”, “Прислів’я в розмові – як солодкий мед в глечику”, “Хто зрозумів прислів’я, той мудрий”. Саме в прислів’ях та приказках виявляється народна мудрість, національні риси того чи іншого народу, в них узагальнено життєвий досвід багатьох поколінь. Гірко звучать африканські прислів’я про рабство, […]...
- Твір з народознавства “Про квітку папороті” Легенда розповідає, то квітне папороть тільки одну мить – опівночі на Івана Купала. З цією квіткою можна бачити всі скарби, як би глибоко під землею вони не були. Правда, розшукати таку квітку набагато важче, ніж самі скарби. За розповідями, опівночі із широких листків папороті рантом з’являється пуп’янок, який на очах починає зростати і підніматися вгору. З нього з’являється червоно-вогняна квітка, така яскрава, що боляче дивитися. У що мить треба зірвати […]...
- Твір з народознавства “Народне житло” Традиційно українська хата була дуже мальовничою і чепурною. “Напишу я слово про хату… білу, з теплою солом’яною стріхою, що поросла зеленим оксамитовим мохом… незамкнену, вічно одкриту для всіх без стуку в двері, без “можна?..”, високонравственну людську оселю”, – писав Олександр Довженко. Білі стіни, невеличкі вікна, виділені облямівками, двері, які прикрашало різьблення. Фігурне вирізування народні умільці застосовували в оформленні зовнішніх кінців крокв, кронштейнів – коників, підстрішних лиштв. Накривала хату висока солом’яна […]...
- Твір з народознавства Наші предки любили прикрашати своє житло: розписували вибілені стіни й печі, різьбили ложки, віконниці, малювали ікони, плели мереживо, вишивали рушники, сорочки, наволоки. Жінки все своє життя супроводжували квітами – живими, засушеними, намальованими, вишитими. Велику цінність у кожній оселі мали вишиті рушники. Ними прикрашали вікна та двері, бо вони повинні були оберігати житло від домовиків. Часто на кінцях таких рушників можна було побачити зроблені – обереги – вишиті фігурки людей, що […]...
- Твір: Художній дивосвіт – поруч Озираючись навкруги, ми бачимо, скільки краси та дива містить в собі наша донецька природа. Але не лише природа є скарбницею нашого краю. Скільки багатства у нашому художньому дивосвіті! Він бере свій початок із сивої давнини, з Половецького поля. Саме ним, Диким полем, їхав у свій безславний похід князь Ігор з дружиною. І бачив нашу донецьку землю: Вовки грозу в ярах навивають, Орли – білозерці клекотом Звірину скликають на кості, Лисиці […]...
- Твір Художній дивосвіт – поpуч Художній дивосвіт – поpуч. Hаша літеpатуpа щедpа на таланти. Таким яскpавим талантом є Володимиp Сосюpа. Кожна епоха наpоджує своїх великих співців. Володимиpа Миколайовича Сосюpу наpод спpаведливо називав дзвінкоголосим співцем Укpаїни, Донецького кpаю. Він часто оспівував pідний кpай в обpазі калини – символу зеленої кpаси, молодості, повнокpовного життя. Поет залишив у спадок свої невмиpущі твоpи, які буде згадувати, читати ще не одне покоління укpаїнців. Любив свій кpай В. Сосюpа, землю, на […]...
- Твір з народознавства. Українські народні пісні Серед усіх видів українського фольклору найважливіше і найпочесніше місце належить пісенній творчості. Обрядові пісні, думи, історичні пісні, балади, ліричні пісні, частушки – такі основні її види. Народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські серця, підносити настрій, окрилювати бажання, надихати у праці, овіювати, тамувати душевні болі, множити сили у боротьбі. До пісні звертаються за найрізноманітніших життєвих ситуацій. У ній повсякчас можна почути рідний серцю голос Батьківщини, вловити відлуння своїх найінтимніших почуттів […]...
- Українська писанка. Твір з народознавства На Великдень українці печуть паски та роблять писанки та крашанки. Крашанка – це яйце, яке опускають в спеціальний розчин, після чого воно змінює свій колір і стає червоним, синім, зеленим тощо. Писанка – це яйце, на якому намальований якийсь орнамент. Моя бабуся казала, що орнаменти – це не прості малюнки. Це таємничі знаки, зв’язані з магічними обрядами, присвяченими святу Весни. Зараз люди вже забули зміст цих орнаментів, розучились читати їх […]...
- Художній дивосвіт – поруч, або Як написати твір за літературою рідного краю Цікаво, а ви задумувались коли-небудь над тим, що для вас значить рідний край? Що це: місце, звідки хочеться скоріше втекти, щоб не бачити кожної зими чорного снігу, а влітку не знемагати від спеки, бо у ставку попередихали усі риби, і жаби перестали навіть кумкати – “чудова” екологія; або це місце, до якого ви все ж таки повертаєтесь знову і знову. З туристичних походів, з будинків відпочинку, навіть з поїздок за […]...
- Питання с відповідями до теми “Світ фантазії, мудрості” Що означає термін “фольклор”? Буквальний переклад терміна “фольклор” – народна творчість. Які головні ознаки народної творчості? Головними ознаками фольклору є його колективність, традиційність і варіативність, усний спосіб творення і поширення цих творів. Властивим також є поєднання колективного та індивідуального. Індивідуальне, створене талановитою особистістю, швидко поширюється, коли воно виражає почуття колективу, припадає до душі багатьом. На які групи поділяється фольклор? Фольклор поділяється на прозовий і віршовий. Прозовий поділяється па дві великі […]...
- Художній дивосвіт – поруч Колись давно Харківщину називали Диким полем. Дивна краса його широких степів, буйних лісів та прозорих рік нестримно вабила сюди полчища чужоземців. Тут точилися жорстокі січі, в яких вирішувалась доля цього мальовничого куточку землі. Чула ця земля стогін і плач” клич бойових сурм і тупіт звихрених козацьких коней. Перелила свою зажуру й ніжність кришталеві мелодії диво-пісень, що забриніли у віщих струнах сивих кобзарів. Народила світові багатодітну сім’ю яскравих художніх талантів, що […]...
- Незвичайний дивосвіт образів І. Драча Творчість Івана Драча – це світ мальовничий і незвичайний, це розкутість творчої думки, нетрадиційність поетичної форми, стилю. Його вірші – де своєрідний метафоричний спосіб мислення, уміння опоетизовувати поняття і явища, які раніше перебували за межами мистецької краси. Іван Драч увійшов в українську літературу темно-синьою книжечкою, на обкладинці якої хлопчик і соняшник, піднявши свої голови, дивилися на промені сонця небесного. Так виглядала перша збірка поезій Івана Драча “Соняшник”. А поетичним кредо […]...
- Незвичайний дивосвіт образів Івана Драча Творчість Івана Драча – це світ мальовничий і незвичайний, це розкутість творчої думки, нетрадиційність поетичної форми, стилю. Його вірші – це своєрідний метафоричний спосіб мислення, уміння опоетизовувати поняття і явища, які раніше перебували за межами мистецької краси. Іван Драч увійшов в українську літературу темно-синьою книжечкою, на обкладинці якої хлопчик і соняшник, піднявши свої голови, дивилися на промені сонця небесного. Так виглядала перша збірка поезій Івана Драча “Соняшник”. А поетичним кредо […]...
- Художній дивосвіт Катерини Білокур Багата українська земля на славних жінок. Невмирущу та божественну енергію несуть справжні Берегині. Серед них ім’я народної художниці Катерини Білокур. Чарівна природа рідного села Богданівки, що на Київщині, розмай дерев, квітів, зеленого руна трав стали для Катерини Білокур академією мистецтв. Захоплює нас одержимість цієї жінки. Вона самотужки осягає таємниці техніки живопису. Милуючись кожною квіточкою, листочком, травиночкою, гілкою і стовбуром дерева, кольоровою гамою сутінків і світань, художниця у природи навчається поєднувати […]...
- “Кайдашева сім’я” – підручник з народознавства Усе своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю й нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав”, за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Тому такими різними були і його твори: сумні й зворушливі повісті “Микола Джеря”, “Бурлачка”, “Дві московки”, твори про життя інтелігенції – “Хмари”, “Над чорним морем”, історична […]...
- Підручник народознавства Все своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю і нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Тому такими різними були і його твори: сумні і зворушливі повісті “Микола Джеря”, “Бурлачка”, “Дві московки”, твори про життя інтелігенції – “Хмари”, “Над чорним морем”, історична […]...
- Повість “Кайдашева сім’я” як енциклопедія народознавства Відомий український поет Максим Рильський любив повторювати: “Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього”. Це справді так, бо навіть сьогодення не можна до кінця зрозуміти, не осмисливши витоків своєї історії та культури. Підручники з історії – важливе джерело наших знань. Та крім них, є ще художня література, яка додасть цим знанням яскравості й неповторності. Особливо це стосується народознавства, з його розмаїттям національних звичаїв, багатством духовних традицій. А кращої […]...
- Художній дивосвіт – поpуч Hаша літеpатуpа щедpа на таланти. Таким яскpавим талантом є Володимиp Сосюpа. Кожна епоха наpоджує своїх великих співців. Володимиpа Миколайовича Сосюpу наpод спpаведливо називав дзвінкоголосим співцем Укpаїни, Донецького кpаю. Він часто оспівував pідний кpай в обpазі калини – символу зеленої кpаси, молодості, повнокpовного життя. Поет залишив у спадок свої невмиpущі твоpи, які буде згадувати, читати ще не одне покоління укpаїнців. Любив свій кpай В. Сосюpа, землю, на якій пpойшло босоноге дитинство: […]...
- Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я’ як енциклопедія народознавства Відомий український поет Максим Рильський любив повторювати: “Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього”. Це справді так, бо навіть сьогодення не можна до кінця зрозуміти, не осмисливши витоків своєї історії та культури. Підручники з історії – важливе джерело наших знань. Та крім них, є ще художня література, яка додасть цим знанням яскравості й неповторності. Особливо це стосується народознавства, з його розмаїттям національних звичаїв, багатством духовних традицій. А кращої […]...
- Дивосвіт І. Калинець Дивосвіт Вірші І. Калинця вирізняються серед вивчених раніше творів специфічним синтаксисом і, відповідно, пунктуацією. Відсутність розділових знаків, своєрідний поділ на строфи створюють індивідуально-авторський, неповторний ритм цієї поезії. Стежечка Ходім зі мною Стежечко Обережно Не зачепися за камінець Переступи соломку І під спориш не ховайся Все одно бачу а там За городом Ого як ти виросла Сама біжиш Через струмок перескакуєш Батіжком по пилюці цвяхуєш За суницею збочуєш Топчеш горох при […]...
- Дажбог Стародавні слов’яни вважали Сонце, Блискавицю і Вогонь – два небесних полум’я і одне земне – рідними братами, синами Неба і Землі. Бога Сонця називають Дажбогом – богом, який дає всі блага. Тому Дажбог втілює першу частину міфологічного протиставлення: Доля – Недоля. Слов’яни дуже любили Сонце. Воно щезає ввечері, начебто приборкане рукою Смерті, і постійно кожного ранку знову з’являється в усьому своєму блиску та величі. Ось чому Сонце сприймалось і як […]...
- Твори з народознавства Тополя. У кожного народу є свої улюблені рослини. В українців здавна дуже поважають ялину, вербу, дуб. Неможливо уявити собі українське село без калини біля криниці, без чорнобривців і м’яти під вікном. Образ України – це також тополя над шляхом. Це таємниче поетичне дерево, що часто згадується в народних піснях, легендах як “сокорина”. Тополями, особливо білими, та їхнім різнови Дом – згаданим уже осокором – обсаджували шляхи і садиби. Іноді тополі […]...
- Твiр з народознавства. Українськi народнi пiснi Серед усiх видiв українського фольклору найважливiше i найпочеснiше мiсце належить пiсеннiй творчостi. Обрядовi пiснi, думи, iсторичнi пiснi, балади, лiричнi пiснi, частушки – такi основнi її види. Народнi пiснi володiють чудовою здатнiстю полонити людськi серця, пiдносити настрiй, окрилювати бажання, надихати у працi, овiювати, тамувати душевнi болi, множити сили у боротьбi. До пiснi звертаються за найрiзноманiтнiших життєвих ситуацiй. У нiй повсякчас можна почути рiдний серцю голос Батькiвщини, вловити вiдлуння своїх найiнтимнiших почуттiв […]...
- Дивосвіт Василя Скуратівського Не можу не написати про чарівну книжку “Святвечір”, якою користуюсь досить часто. Це моя помічниця. Автор двотомника – відомий український письменник, етнограф Василь Скуратівський. До книжки увійшло понад сто грунтовних описів свят та обрядів. Оповіді автора написані образною мовою, пересипані піснями, прислів’ями, приказками. Навіть оформлена книга досить вдало: вся обкладинка обрамлена українським орнаментом, а в центрі обкладинки, наче у вікні під Різдво, – три свічечки і рушники, й колосся житнє… […]...
- Дитячий дивосвіт в оповіданні “Чарівна крамниця” Уявлення дитини про реальний світ с неповторними і унікальними. І шкода, що з плином часу, стаючи дорослими, ми втрачаємо цей дар, сприймаючи життя у сірих фарбах. Саме про урок сприйняття життя як чарівного святна, який маленький хлопчик дає своєму батькові, і йдеться в оповіданні “Чарівна крамниця”. Бо, як нам здається, інколи і діти можуть багато чого навчити своїх батьків Вже саме місцезнаходження магазину є загадковим – щось у ньому є […]...
- Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я’ як підручник народознавства Повість І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як підручник народознавства Все своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю і нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Серед його творів особливе місце посідає неперевершена повість “Кайдашева сім’я”. “Жодна література світу не має такого правдивого, […]...
- Донеччина – Художній дивосвіт – поруч За давніх часів територія сучасної Донеччини називалася Диким Полем. Спочатку русичи, а потім запорізькі козаки боронили рідний край, заселяли велетенські степові простори. В одному з перших художніх творів Київської Русі “Слові о полку Ігореві” невідомий автор відтворив прикмети нашої землі. Вирушаючи “на землю Половецьку, за землю Руську”, князь Ігор із своєю дружиною проходив донецькими степами, щоб “…шоломом пити воду з Дону”. Там, де закінчуються донецькі степи, на шляху до Дону, […]...
- Література рідного краю. Художній дивосвіт – поруч Колись цей край називали Диким полем. Дивна краса його широких степів, буйних лісів та прозорих річок нестримно вабила сюди полчища чужоземців. Тут точилися жорстокі січі, в яких вирішувалась доля цього мальовничого куточку землі. Тут все кінчалось. Тут був край землі. Тут і великі роси, і малі Однаково вкраїнцями були, У смерті і життя ходили скраю, – пише у вірші “Слобожанщина” сучасна харківська поетеса Олександра Ковальова, художньо осмислюючи історію рідного краю. […]...
- Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я’ як енциклопедія народознавства Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як енциклопедія народознавства Ще І. Франко зазначав, що повість “Кайдашева сім’я” “з огляду на високоартистичне змалювання селянського життя” належить “до найкращих оздоб українського письменства”. З великою художньою силою і правдивістю І. Нечуй-Левшіький розкрив у цьому творі духовні цінності, які склалися впродовж століть в українській родині. Новаторство письменника якраз виявилося втому, що він показав руйнування набутої духовності труднощами щоденного життя, відтворив такий стан українського селянства, який […]...
- Дитячий дивосвіт в оповіданні Герберта Веллса “Чарівна крамниця” На світі існує чимало чудес і див – Фароський маяк, Александр ій-ська бібліотека, сади Семіраміди та інше. Нам здається, що до цих споруд, уславлених у давнину, можна додати дитину – адже її дивосвіт, уявлення про реальний світ є неповторними і унікальними. І шкода, що з плином часу, стаючи дорослими, ми втрачаємо цей дар, сприймаючи життя у сірих фарбах. Саме про цей урок сприйняття життя як чарівного свята, який маленький хлопчик […]...
- Чим зацікавила мене “Велесова книга” Однією з найдавніших пам’яток нашої історії є “Велесова книга” – найдревніший праукраїнський літопис на п’ятдесяти двох дубових дощечках. Оригінальність цього літопису не може не зацікавити. Особисто я була вражена мудрістю наших предків, умінням у ті далекі часи фіксувати інформацію про своє життя для нас, нащадків. Розмірковуючи над історією, яку фіксує даний літопис, я більше дізналася про релігійні вірування нашого народу дохристиянської доби. До цього часу я мало знала про рунвірівську […]...
- Сторінки української міфології Ця культурна спадщина нашого народу сьогодні мало досліджена. А це ж було для наших пращурів віруванням, так само, як ми віримо в Ісуса Христа. Тільки з чиєїсь легкої руки це нині назвали міфологією. Це був спосіб життя наших предків, спосіб гармонійного поєднання й ототожнення себе з природою. Давні українці мали свій Олімп, природа для них була живою, вони вірили в її чарівну силу. Крім головних божеств: Сварога, Дажбога, Перуна, Велеса, […]...
- Міні твір на тему “Нам треба берегти наш дім – Землю” Усвідомлення батьківщини до кожного з людей приходить по-своєму. Але приходить час – і кожний розуміє нерозривну єдність із рідною землею. Адже на цій землі зросли наші діди і батьки, на ній вчилися ходити ми і зроблять перші кроки наші нащадки. Споконвіку боронили цю землю наші предки, берегли її як найцінніший скарб. Вона завжди була їхнім багатством, яким пишались і захищали. А беручи від природи її дари, люди розуміли, що цих […]...
- Письмовий твір за картиною І. Куїнджі “Березовий гай” І. Куїнджі народився в Україні в м. Маріуполі в незаможній грецькій родині. Він рано осиротів і в одинадцять років пішов заробляти собі на хліб. Працював у хлібо-торговця, у підрядника, пізніше став ретушером. Прізвище Куїнджі означає “золотих справ майстер”. Певний час Ку-інджі набував досвіду в майстерні Айвазовського. На початку 70-х років він жив у Петербурзі й навчався в Академії Мистецтв. Березовий гай Твір Пейзаж насичений динамікою повного життя. Коли дивишся на […]...
- Твір на тему – Проблема вождя й народу в поемі І. Я. Франка “Мойсей” Відомо, що в критичні хвилини народ титанічним зусиллям волі здобувається на самозахист і народжує оборонця честі, гідності та взагалі майбутнього. Так було з Шевченком і дещо – з І. Франком, який далі, після Великого Кобзаря, прокладав шлях до майбутнього свого народу, хоча його прагнення не були належно оцінені сучасниками. Підсумком його глибинних роздумів над проблемою пророка й народу, тривожних переживань поета за долю народу, його громадсько-політичний і духовний поступ стала […]...
- Твір за картиною Кузя “Україна” Художня фотографія є різновидом образотворчого мистецтва. Чудовий взірець такої фотографії – натюрморт “Україна”. Чому саме так назвав автор свою композицію? Мабуть, тому, що на ній відображено предмети, які дорогі серцю кожного українця, бо символізують нашу Батьківщину. На столі лежить вишитий рушник. Вишивані рушники: все життя супроводжують українця: їх дарують новонародженому, подають сватам, на рушник стають молодята, коли беруть шлюб. На рушнику стоїть портрет великого Кобзаря – Тараса Шевченка і лежить […]...
- Світ фантазії та мудрості Міфи – це найстародавніші розповіді про навколишній світ. Слово “міф” має грецьке походження, відповідає українському слову “оповідь”, “байка”, “переказ”. У міфах відбилося уявлення наших предків про різноманітні явища природи, походження життя на землі. В них переплелося уявне і дійсне, реальне і фантастичне. Міфи, які створили наші предки, розповідають про те, як Бог створив Землю, чому сонце буває сумне, чому йде дощ, звідки взявся на землі вогонь. Створення міфів – не […]...
Categories: Твори з мови